Неопублікований опис Любецького Антоніївського монастиря 1781 р.

Стаття містить текст Опису Любецького Антоніївського монастиря 1781 р., який було упорядковано на підставі програми, розробленої відомим ученим і видавцем другої половини ХVІІІ ст. Ф. Й. Туманським з метою створення історико-топографічного опису Лівобережної України....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автор:	Коваленко, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2014
Назва видання:	Сiверянський лiтопис
Теми:	Церковна старовина
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/82521
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Неопублікований опис Любецького Антоніївського монастиря 1781 р. / О. Коваленко // Сiверянський лiтопис. — 2014. — № 6. — С. 64-70. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-82521
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-825212015-06-02T03:02:16Z Неопублікований опис Любецького Антоніївського монастиря 1781 р. Коваленко, О. Церковна старовина Стаття містить текст Опису Любецького Антоніївського монастиря 1781 р., який було упорядковано на підставі програми, розробленої відомим ученим і видавцем другої половини ХVІІІ ст. Ф. Й. Туманським з метою створення історико-топографічного опису Лівобережної України. Статья содержит текст Описания Любечского Антониевского монастыря 1781 г., которое было составлено на основании программы, разработанной известным ученым и издателем второй половины ХVIII в. Ф. И. Туманским с целью создания историко-топографического описания Левобережной Украины. Article contains text of The Description of Lubech Antony`s monastery 1781, that was based on the program, made by well-known scientist and publisher of the second half of XVIII century F. Y. Tymansky for the purpose of creation of historical and topographic description of Left-Bank Ukraine. 2014 Article Неопублікований опис Любецького Антоніївського монастиря 1781 р. / О. Коваленко // Сiверянський лiтопис. — 2014. — № 6. — С. 64-70. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. XXXX-0055 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/82521 2-523.6 (477.51) «1781» (093.3) uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Церковна старовина Церковна старовина
spellingShingle	Церковна старовина Церковна старовина Коваленко, О. Неопублікований опис Любецького Антоніївського монастиря 1781 р. Сiверянський лiтопис
description	Стаття містить текст Опису Любецького Антоніївського монастиря 1781 р., який було упорядковано на підставі програми, розробленої відомим ученим і видавцем другої половини ХVІІІ ст. Ф. Й. Туманським з метою створення історико-топографічного опису Лівобережної України.
format	Article
author	Коваленко, О.
author_facet	Коваленко, О.
author_sort	Коваленко, О.
title	Неопублікований опис Любецького Антоніївського монастиря 1781 р.
title_short	Неопублікований опис Любецького Антоніївського монастиря 1781 р.
title_full	Неопублікований опис Любецького Антоніївського монастиря 1781 р.
title_fullStr	Неопублікований опис Любецького Антоніївського монастиря 1781 р.
title_full_unstemmed	Неопублікований опис Любецького Антоніївського монастиря 1781 р.
title_sort	неопублікований опис любецького антоніївського монастиря 1781 р.
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Церковна старовина
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/82521
citation_txt	Неопублікований опис Любецького Антоніївського монастиря 1781 р. / О. Коваленко // Сiверянський лiтопис. — 2014. — № 6. — С. 64-70. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series	Сiверянський лiтопис
work_keys_str_mv	AT kovalenkoo neopublíkovanijopislûbecʹkogoantoníívsʹkogomonastirâ1781r
first_indexed	2025-07-06T09:06:06Z
last_indexed	2025-07-06T09:06:06Z
_version_	1836887852699353088
fulltext	64 Сіверянський літопис ЦЕРКОВНА СТАРОВИНА УДК 2-523.6 (477.51) «1781» (093.3) Ольга Коваленко. НЕОПУБЛІКОВАНИЙ ОПИС ЛЮБЕЦЬКОГО АНТОНІЇВСЬКОГО МОНАСТИРЯ 1781 р. Стаття містить текст Опису Любецького Антоніївського монастиря 1781 р., який було упорядковано на підставі програми, розробленої відомим ученим і видавцем другої половини ХVІІІ ст. Ф. Й. Туманським з метою створення історико-топографічного опису Лівобережної України. Ключові слова: Любецький Антоніївський монастир, історико-топографічний опис, Ф. Й. Туманський. Історія Любецького Антоніївського монастиря здавна приваблювала дослідників. У середині ХІХ ст. до неї звертались любецький дідич, історик та генеалог Г. О. Ми- лорадович [1] і чернігівський архієпископ, учений-богослов та краєзнавець Філарет Гумілевський [2], а в наші дні –київський історик К. К. Крайній [3]. Окремі сюжети, пов’язані з історією Любецького Антоніївського монастиря, знайшли відображення у публікаціях В. О. Романовського [4], І. М. Ситого [5], Г. П. Арендар [6], С. О. По- ловнікової [7], Ю. А. Мицика [8] та інших дослідників. Утім, першопочатки Любецького Антоніївського монастиря та його топографію і досі остаточно не з’ясовано. Задля цього необхідно продовжити розкопки в урочищі Монастирище в Любечі, розпочаті чернігівськими археологами під керівництвом О. М. Веремейчик, а також активізувати цілеспрямований пошук писемних джерел з історії обителі. У Державному архіві Чернігівської області зберігається неопублікований Опис Любецького Антоніївського монастиря 1781 р., пов’язаний з підготовкою історико- топографічного опису Лівобережної України, зініційованою наприкінці 70-х рр. ХVІІІ ст. видавцем, істориком, археографом і етнографом Ф. Й. Туманським, якого О. І. Журба влучно назвав «справжнім сином енциклопедичного ХVІІІ ст.» [9]. Ви- хованець Кенігсберзького університету, член-кореспондент Петербурзької Академії наук Ф. Й. Туманський упорядкував три спеціальні програми у вигляді анкет або формулярів для історико-топографічного опису міст, сіл та церковних єпархій, які не мали аналогів у тогочасній вітчизняній та зарубіжній науці. Дві перші з них свого часу оприлюднили В. Ф. Горленко [10] й Л. О. Гісцова [11], а третю нещодавно виявив і опублікував О. Б. Коваленко [12]. За підтримки президента Другої Малоросійської колегії П. О. Румянцева-Задунайського ці програми було поширено на теренах Ліво- бережної України. Крім того, на початку січня 1780 р. Ф. Й. Туманський звернувся до чернігівського архієпископа Феофіла Ігнатовича з проханням посприяти у збиранні відомостей «как о бывших с начала учреждения эпархии преосвященных, так о всех под управлением Вашего Высокопреосвященства монастырях, церквах, архиман- дритах, игуменах, игумениях, протопопах и о протчем обстоятельную и достовер- © Коваленко Ольга Олександрівна – кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазарев- ського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Сіверянський літопис 65 ную справку по примеру приложенного образца в архивах и по делам. Также буди какие сыщутся патриаршие грамоты, имянные или Синодские указы, относящиесь к обстоятельствам образцевым, то и тем сообщить мне копии» [13]. Але відповідну вказівку владики (після двох нагадувань Ф. Й. Туманського) Чернігівська духовна консисторія розіслала на місця тільки в лютому 1781 р. Невдовзі почали надходити відповіді, підготовлені згідно з програмою Ф. Й. Туманського. Очільникам монастирів, зокрема, належало відповісти на такі питання: «Когда, т. е. в каком годе заведен, чьим попечением и старательством, в каком месте, на каком основании? Построен первее деревянный, потом каменный в таком-то годе. Сему монастырю разновременно, а именно в таких-то годах жалованны такие-то деревни таким-то государем, царем, ве- ликим князем или гетманом, или частным владельцом. В оных маетностях, деревнях и селах столько-то дворов, такие-то угодия, леса, мельницы, заводы, винокурни, пасеки. В сем монастире церквей столько-то, в каждой из ных столько-то храмов, каменные церкви или деревянные, келий старцов столько-то. Есть в монастыре чудотворная икона именно такая-то, явившаясь N году и числа (кому и каким образом). Записаны оныя примечательнейшия чудотворения такия-то. В монастире лежат мощи такого-то святого, явившиесь в таком-то годе, лежат в такойто раке. Первый в сем монастире архимандрит, игумен или игуменья, начальник или начальница такие-то. Архиман- дрит или игумен N именем такой-то родился тогда, от родителей таких, произходил по разным местам до времени посвящения таким-то образом. Посвящен сей монастир начальником такого-то году, и был столько-то времени, дела его такие-то, умер или переведен куда-либо в таком-то годе, погребен в таком-то месте, и протчие нужные обстоятельства до монастиря, начальников и начальниц относящиесь. Таковым образом описивать все и каждый эпархии монастир подробно, изъявляя время основания, местоположение, иждивение на оной, принадлежности ко оному, состояния оного прежныя и нынешния, достопримечательности каковы есть и были, о всех в каждом монастыре начальниках и начальницах, начав от первых даже до последних и ныне оными монастирями правящих» [14]. Як відомо, внаслідок збігу несприятливих обставин завершити започаткований проект Ф. Й. Туманському не поталанило, а зібрані матеріали потрапили до різних архівосховищ і за незначним винятком не були запроваджені до наукового обігу, хоча й становлять неабиякий інтерес. Заслуговує на увагу і неопублікований опис Любецького Антоніївського мо- настиря, упорядкований ігуменом Авксентієм у березні 1781 р. згідно з програмою Ф. Й. Туманського. Втім ігумен з незрозумілих причин припустився помилок у датуванні деяких подій з історії монастиря і пов’язаних з ним документів. Крім того, він чомусь проігнорував питання про своїх попередників і навіть не згадав про монастирський синодик (згодом його назвуть Любецьким), який містив унікальні відомості з історії Чернігово-Сіверщини. Та, незважаючи на ці хиби й недоречності, опис 1781 р. дозволяє з’ясувати місцезнаходження монастирських споруд і маєтнос- тей незадовго до закриття обителі у зв’язку із секуляризаційною реформою 1786 р. Пам’ятка друкується мовою оригіналу на підставі правил передачі кириличних текстів ХVІ – ХVІІІ ст. популярним методом [15]. Пунктуацію приведено у відповід- ність до норм сучасного правопису. Нерозібрані слова і словосполучення позначені трикрапкою у квадратних дужках […], а слова, у прочитанні яких бракує певності, – знаком запитання у квадратних дужках [?]. У примітках наведено відомості й уточнення щодо згаданих у тексті подій, осіб, місцевостей, населених пунктів, храмів та історичних документів. 1. Милорадович Г. А. Антониевский Любечский мужский монастырь / Г.А. Ми- лорадович. – Чернигов, 1860. – 79 с. 2. Филарет Гумилевский. Любечский Антониевский монастырь / Филарет Гуми- 66 Сіверянський літопис левский // Историко-статистическое описание Черниговской епархии. – Чернигов, 1873. – Кн. 4. – С. 126 – 138. 3. Крайній К. К. Любецький Антоніївський монастир / К. К. Крайній // Лаврський альманах: Збірник наукових праць. – К., 2001. – Вип. 5. – С. 69 – 73. 4. Романовский В. А. Хозяйства монастырских крестьян Любецкой сотни в 1767 году / В. А. Романовский // Юбилейный сборник Историко-этнографического кружка при Университете св. Владимира. – К., 1914. – С. 81 – 98. 5. Ситий І. М. Ким і коли було започатковано Любецький синодик, або Останній твір Івана Щирського / І. М. Ситий // Любецький з’їзд князів 1097 року в історич- ній долі Київської Русі: Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 900-літтю з’їзду князів Київської Русі у Любечі. – Чернігів, 1997. – С. 191 – 196. 6. Арендар Г. П. Церковні старожитності Любеча: пам’ятки торевтики ХVІІІ ст. / Г. П. Арендар // Любецький з’їзд князів 1097 року в історичній долі Київської Русі: Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 900-літтю з’їзду князів Київської Русі у Любечі. – Чернігів, 1997. – С. 202 – 204. 7. Половникова С. О. Реліквії з любецьких храмів / С. О. Половникова // Лю- бецький з’їзд князів 1097 року в історичній долі Київської Русі: Матеріали Міжна- родної наукової конференції, присвяченої 900-літтю з’їзду князів Київської Русі у Любечі. – Чернігів, 1997. – С. 204 – 205. 8. Мицик Ю. А. Відновлення Антонієвих печер у Любечі (ХVІІ ст.) / Ю. А. Мицик // Київська старовина. – 1996. – № 2-3. – С. 78 – 82. 9. Журба О. І. Ф. Й. Туманський / О. І. Журба // Український історичний жур- нал. – 2003. – № 3. – С. 124. 10. Горленко В. Ф. Нариси з історії української етнографії / В. Ф. Горленко. – К., 1964. – С. 100 – 109. 11. Гісцова Л. О. Перша анкета-програма для історико-етнографічного опису України / Л. О. Гісцова // Архіви України. – 1972. – № 2. – С. 63 – 71. 12. Коваленко О. Б. Невідома сторінка наукової діяльності Федора Туманського / О. Б. Коваленко // Сіверянський літопис. – 2000. – № 5. – С. 146 – 148. 13. Коваленко О. Б. З історії вивчення церковної старовини Північного Ліво- бережжя, або Третя анкета Ф. Туманського / О. Б. Коваленко // Матеріали науко- во-практичної конференції «Культурно-релігійний розвиток Гетьманщини кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст.». – Ніжин, 2008. – С. 90. 14. Там само. – С. 91. 15. Див.: Страшко В. Правила передачі тексту кириличних документів ХVІ – ХVІІІ ст. дипломатичним і популярним методами та рекомендації для застосування цих правил у виданнях наукового і науково-популярного типів / В. Страшко. – К., 1992. – 24 с. ________________________________ Описание монастыря Антоніевского Любецкого и состоящих в нем принадлежностей про- тив присланного формуляра сочиненное 1781 года марта… дня [1] Монастырь Антоніевский Любецкій по данному универсалу от преосвященного Феодосія Углицкого, архіепископа Черниговского [2] на обновленіе сооружен де- ревянній старателством іеродіакона Іоны [3] и монахом Инокентіем Щирским [4] в 1693-м году. Состоял на ровном месте сухом и пещаном под горою против пещери, ископаной преподобным Антоніем [5], которая и ныне находится. Сей монастырь от города Любеча разстоянием лежит в двох верстах; а ныне при самой пещере в […] горы там состоит ветхая церковь во имя преподобного Антонія Печерского, который [?] в Любечи и родился. На оное ж монастыря устроеніе дозволителный универсал гетманом Мазепою [6] дан 1694 года февраля 1 дня [7]. А в 1704-м году июля 20 дня строителю монаху Инокентію Щирскому на оній Сіверянський літопис 67 монастырь гетманом Мазепою [8] надано село Кукары [9] со всеми до него прина- лежними грунтами и угодіями, на что и привилегіи короля полского Владислава 4 [10] 1645 года данны имеются [11]. А в 1705-м годе маія 27 дня оному строителю Щирскому гетманом же Мазепою [12] на оный же монастырь Любецкій надано слободку под монастырем вышним у предместья Любецкого и килко дворов и поле […] по дорогу Черниговскую от пещери преподобного Антонія перед монастырем лежачое, селце ниже монастыря далнего називаемое Кукары со всеми до его приналежними грунтами и угодіями, и Березовицу сеножать. А в 1710-м годе третим универсалом гетманом Мазепою надано слободку под монастырем знайдуючуюсь // арк. 9 от горы нижнего монастыря Подолом у двора священника Гавріила кончачуюся, а наверх […] тим валом по дорогу Черниговскую дворы и поле лежачое под монастырем селце Кукары со всеми до него приналежними грунтами и угодіями, под тим же городом Любечом на озере Болгаче [13] мелницу и с озером Болгачом перевоз чрез Днепр по тракту Любецкому […] в грунте Кукарском сеножать Березовицу. А в 1716-м годе маію 16 дня гетманом Іоанном Шкоропадским данным универ- салом монастырю Любецкому [14] вышепрописанніе надачи гетманом Мазепою все утверждены ж, да за меною доставшагось монастырю от пана Устимовича, сотника Вибелского [15], в Любечи млин на речке Варяжце [16], дрогій млин в Любечи ж на речке Гончаривце [17] зостаючий з грунтами, садами, полем. По отходе некоторих добр монастирских от монастыря находится в местечку Любечу по ревизіи хат 14 и 2 пустіе, основаніе млинков от Устимовича доставшихся. В деревни Кукарах по ревизіи хат 10 с принадлежащими к ним сенокосами, рыбними ловами и другими угодіями, в деревни Скугарах [18] по ревизіи записаных пріезжих две хати да подданических двенадцать с пахотним полем, сенных и лесных угодий никаких не имеется, в деревне Осняках [19] двор и хата одна с полем орним, в селе Ивашковке [20] хата одна с пахотними полями и сенними покоси, в селе Юрьевке [21] на реке Белоусе [22] монастирем купленные два кола с половиною мучніе, волюшное коло одно, при оной гребли хат три с огородами и околицами. А в сем вышнем монастыре Любецком, который при самом городе Любечи на горе состоящій, церквей деревянных две. Одна летная, в которой храм Воскресенія Христова [23], перенесена из нижнего от пещери преподобного Антонія монастыря бувшим [?] игуменом Любецким Исихіем Смоленским [24] 1725 года в феврале месяце. Другая теплая церков с трапезою, в ней храм зачатія Іаокима и Анны [25], // арк. 9 зв. построена 1752 года игуменом Любецким Іосифом Булатовичем [26]. Келей монашествующих жилих три, в них монахов три, пустих келей три. При оном монастыре сад, скотной двор и винокурня на три котла. К оному монастырю при- надлежит срубной сосновой бор, и в оном бору имеется церков по оной же горе, где и прописанніе монастыри, стоит в урочище Городище [27] построенная 1731 года августа 21 дня во имя преподобного Онуфрія [28], преосвященным архіепископом Черниговским Иларіоном Рогалевским [29], где прежде и монастырь был, от города Любеча разстояніем в пяти верстах. В монастыре Любецком имелась чудотворная Пресветыя Богоматери икона, но по обявленію старожилих монахов, во время переезду митрополита Кіевского Кра- совского [30] им взята и отвезена в Киев [31], где и ныне находится в Софийской церкви [32] по правую сторону к западным вратам, на первом столбе, а какого года явилась и в каком годе в Кіев отвезена, так же были ли какіе чудотворенія, о том, ежели благоизволит, Консистория Черниговская [33] может получить уведомленіе от Консисторіи Кіевской. В имеючом же монастыре Любецком благосклонителном универсале от митро- полита Варлаама Ясинского, 1710-м годе строителю Иннокентію Щирскому дан- ном [34], написано, что благословляется отновленную икону поставить в вышнем монастыре, которая отновленная икона и доныне имеется. С начала устроенія монастыря Любецкого был строитель вышепрописанній монах 68 Сіверянський літопис Инокентій Щирскій, а откудова он родом, какова происхожденія, где умер и погре- бен, равно как и по нем бывшіе игумены и началники каких годов были, справок в монастыре никаких не сискалось, и ведать не по чему. Ныне ж находится началник игумен Авксентій [35], родом націи полской, з деда и отца званія шляхетского, пострижен в монашество в катедральном Черниговском монастыре [36] 1753 года. С того года был в оной катедры в разных экономических // арк. 10 послушаніях по 1762 год, а в 1762-м году определен катедралним на- местником, в коем чину и во игумена в Троицкій Андрониковскій монастыр [37] произведен и во оном игуменском чину был же наместником при катедре 1763 года по июнь месяц, а между тем с Андрониковского монастыря в Любецкій монастырь настоятелем переведен, а в 1767-м годе в сентябре месяце и с катедры отпущен в той монастыр, где ныне состою. Старинных же литописей печатных и рукописных и других никаких достопамят- ных заметок при монастыре не сискалось. В монастыре и в местечку Любече, чтоб с монастыря чертеж снять, такова чело- века не имеется. На подлинном подпис К сему Описанію Антоніевского Любецкого монастыря игумен Авксентій руку приложил. // арк. 10 зв Державний архів Чернігівської області, ф. 679, оп. 1, спр. 1276, арк. 9 – 10 зв. Примітки 1. Дата в тексті пропущена. 2. Грамоту про відновлення Любецького Антоніївського монастиря від 15 січня 1693 р. від імені натоді вже немічного чернігівського архієпископа Лазаря Барано- вича підписав його коад’ютор архімандрит Чернігівського Єлецького Успенського монастиря Феодосій Углицький (бл. 1630–1696). Останній вже як чернігівський архі- єпископ 7 січня 1694 р. видав грамоту «о послушании» тамтешніх ченців очільникам новоствореного монастиря. Фундатори обителі отримали також «благословительный универсал» київського митрополита Варлаама Ясинського, датований 7 серпня 1693 р. (Див.: Милорадович Г. А. Антониевский Любечский мужский монастырь / Г. А. Милорадович. – Чернигов, 1860. – С. 33, 34, 43 – 45; Мицик Ю. А. Відновлення Антонієвих печер у Любечі (ХVІІ ст.) / Ю. А. Мицик // Київська старовина. – 1996. – № 2-3. – С. 79 – 81). 3. Можневський (Можевський) Іона – ієродиякон, чернець, один з ініціаторів від- новлення Любецького Антоніївського монастиря у 90-х рр. XVII ст. та його перший ігумен у 1693 – 1696 рр. 4. Щирський Інокентій (бл. 1650 – 1714) – гравер, живописець, поет, чернець, один з ініціаторів відновлення Любецького Антоніївського монастиря у 90-х рр. ХІХ ст. та його ігумен у 1697 – 1714 рр. 5. Печерський Антоній (бл. 983 – 1073) – уродженець Любеча, зачинатель черне- цтва на Русі, засновник печерних монастирів у Любечі, Києві та Чернігові. Каноні- зований Православною Церквою на зламі XIII – XIV ст. 6. Мазепа Іван (1639 – 1709) – гетьман України в 1687 – 1709 рр. 7. Універсал гетьмана Івана Мазепи Любецькому Антоніївському монастирю від 1 лютого 1694 р. опублікував Г.О. Милорадович (Див.: Милорадович Г. А. Антониевский Любечский мужский монастырь / Г. А. Милорадович. – Чернигов, 1860. – С. 46–47). 8. Універсал гетьмана Івана Мазепи Любецькому Антоніївському монастирю «для подпоможенія скудностей монастирских» на с. Кукари було датовано 2 березня 1704 р. (Див.: Універсали Івана Мазепи (1687 – 1709) / [упорядкував Іван Бутич]. – К.; Львів, 2002. – С. 424). 9. Кукари – село Любецької сотні Чернігівського полку, нині – Любецької селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області. Сіверянський літопис 69 10. Владіслав IV (1595 – 1648) – король Речі Посполитої у 1632 – 1648 рр. 11. У монастирському архіві зберігався привілей короля Владіслава IV, датований 12 березня 1641 р., «на грунт Голенищовский и Гущинсковский», але кому і за яких обставин він був наданий – наразі невідомо (Див.: Милорадович Г. А. Антониевский Любечский мужский монастырь / Г. А. Милорадович. – Чернигов, 1860. – С. 18). 12. Що ж стосується інших універсалів гетьмана Івана Мазепи, про які йдеться в «Описании», то згадки про них в опублікованому Г. О. Милорадовичем реєстрі до- кументів Любецького Антоніївського монастиря відсутні (Див.: Милорадович Г. А. Антониевский Любечский мужский монастырь / Г. А. Милорадович. – Чернигов, 1860. – С. 15–47). Крім того, Іван Мазепа не міг надати монастиреві універсал у 1710 р., бо упокоївся у вигнанні в 1709 р. 13. Болгач – озеро на північній околиці Любеча. 14. Скоропадський Іван (бл. 1646 – 1722) – гетьман Лівобережної України у 1708 – 1722 рр. Його універсал Любецькому Антоніївському монастирю від 19 березня 1716 р. опублікував Г.О. Милорадович (Див.: Милорадович Г. А. Антониевский Любечский мужский монастырь / Г. А. Милорадович. – Чернигов, 1860. – С. 55–58). 15. Устимович Василь (1650 – близько 1707) у 80 – 90-х рр. з перервами посідав уряд любецького сотника, а у 1698 – 1701 рр. був вибельським сотником. Виблі – село, центр Вибельської сотні Чернігівського полку, нині – центр сільської ради Куликів- ського району Чернігівської області. 16. Варяжка – річка, яка у давнину протікала на околиці Любеча. 17. Гончарівка – річка, яка у давнину протікала на околиці Любеча. 18. Скугари – село Любецької сотні Чернігівського полку, нині – Пльохівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області. 19. Осняки – село Любецької сотні Чернігівського полку, нині – Великі Осняки Сиберізької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області. 20. Івашковка – село Городнянської сотні Чернігівського полку, нині – центр сільської ради Городнянського району Чернігівської області. 21. Юр’ївка – село Любецької сотні Чернігівського полку, нині – Мохнатинської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області. 22. Білоус – річка, права притока Десни. 23. Воскресіння Христова церква – була побудована, за даними Г. О. Милорадо- вича, у 1694 р. 24. Смоленський Ісихій – чернець, ігумен Любецького Антоніївського монастиря у 1727 – 1734 рр. 25. «Крайне обветшалая» трапезна церква Іоакима та Анни була відновлена і освячена у 1753–1754 р. 26. Булатович Іосиф – чернець, ігумен Любецького Антоніївського монастиря у 1735 – 1739 і 1745 – 1758 рр. 27. Городище – урочище поблизу Любеча, де знаходився скит Любецького Анто- ніївського монастиря. 28. Онуфріївська церква – була споруджена на початку XVIII ст. в скиту Лю- бецького Антоніївського монастиря в урочищі Городище. У всякому разі, 1711 р. був датований антимінс з написом «В храм пр. отца нашего Онуфрія вел. в Любечи на Городище», наданий чернігівським архієпископом Іоаном Максимовичем. Відтак, у 1731 р. Онуфріївська церква була відновлена або перебудована. 29. Рогалевський Іларіон (? – бл. 1740) був чернігівським архієпископом у 1735 – 1738 рр., відтак інформація про його причетність до відновлення або перебудови Онуфріївської церкви у 1731 р. хибна. 30. Йдеться, очевидно, про Кроковського Йоасафа (? – 1718) – київського мит- рополита у 1708 – 1718 рр. Насправді ж, історики вважають, що чудодійну ікону Божої Матері з Любеча до Києва було перевезено у 1653 р. за наказом київського митрополита Сильвестра Косова (? – 1657), який очолював Українську Православну Церкву протягом 1647 – 1657 рр. 31. Загалом, питання про час і обставини перевезення до Києва та ймовірного 70 Сіверянський літопис повернення до Любеча Чудодійної ікони Любецької Божої Матері залишається диску- сійним (Див.: Милорадович Г. А. Сказание о Чудотворной иконе Любечской Божией Матери; Изд. 2-е, исправленное и дополненное / Г. А. Милорадович. – Чернигов, 1860. – С. 7–11; Його ж. Чудотворная Любечская икона Божией Матери в Любече / Г. А. Милорадович // Черниговские епархиальные известия. – 1883. – № 23. – Часть неофициальная. – С. 492 – 493; Лебединцев П. Где подлинник любечской чудотвор- ной иконы Божией Матери? / П. Лебединцев // Киевская старина. – 1883. – № 6 . – С. 385 – 387; Міляєва Л. Чудотворні ікони Богородиці в Києві XVII століття та образ Любецької Богоматері пензля Івана Щирського // Записки Наукового товариства ім. Шевченка у Львові / Л. Міляєва. – Львів, 1994. – Т. ССХХVII. Праці Секції мистецт- вознавства. – С. 124 – 140; Куценко Т. Г. Образ Любецької Богородиці у творчості Івана Щирського / Т. Г. Куценко // Любецький з’їзд князів 1097 року в історичній долі Київської Русі: Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 900-літтю з’їзду князів Київської Русі у Любечі. – Чернігів, 1997. – С. 197 – 201; Сінкевич Н. Чудотворні ікони та реліквії в сакральному просторі Софії Київської / Н. Сінкевич // Пам’ятки України. – 2011. – № 3-4. – C. 88 – 95). 32. Йдеться про Софійський собор у Києві – видатну пам’ятку давньоруської архітектури, в якому знаходилась ікона Любецької Божої Матері. 33. Консисторія духовна – допоміжний дорадчий орган церковного управління при єпархіальному архієреї, запроваджений у Російській Православній Церкві в 1744 р. 34. Ясинський Варлаам (? – 1707) – київський митрополит у 1690 – 1707 рр. На- справді він видав дві грамоти, датовані 21 липня і 1 серпня 1701 р., в яких ішлося про перевезення з Києва до Любеча «новотновленной» ікони Любецької Божої Матері (Публікацію див.: Милорадович Г. А. Антониевский Любечский мужский монастырь / Г. А. Милорадович. – Чернигов, 1860. – С. 47–51; Його ж. Сказание о Чудотворной иконе Любечской Божией Матери; Изд. 2-е, исправленное и дополненное / Г. А. Ми- лорадович. – Чернигов, 1860. – С. 3–5). 35. Авксентій (прізвище невідоме) – чернець, ігумен Любецького Антоніївського монастиря у 1767 – 1782 рр. 36. Йдеться про Чернігівський Борисоглібський монастир, який у другій половині XVII – XVIII ст. мав статус кафедрального. 37. Йдеться про Андрониківський Троїцький монастир, заснований на березі р. Бре- чиці на терені Киселівської сотні Чернігівського полку, відтак його часом називали Бречицьким. У 1699 р. гетьман Іван Мазепа дозволив оселити поблизу монастиря слободу (нині – село Андроники Наумівської сільської ради Корюківського району Чернігівської області). У 1786 р. монастир було закрито, а його маєтності секуля- ризовано. Статья содержит текст Описания Любечского Антониевского монастыря 1781 г., которое было составлено на основании программы, разработанной известным ученым и издателем второй половины ХVIII в. Ф. И. Туманским с целью создания историко-то- пографического описания Левобережной Украины. Ключевые слова: Любечский Антониевский монастырь, историко-топографическое описание, Ф. И. Туманский. Article contains text of The Description of Lubech Antony`s monastery 1781, that was based on the program, made by well-known scientist and publisher of the second half of XVIII century F. Y. Tymansky for the purpose of creation of historical and topographic de- scription of Left-Bank Ukraine. Key words: Lubech Antony`s monastery, historical and topographic description, F. I. Ty- mansky.

Неопублікований опис Любецького Антоніївського монастиря 1781 р.

Репозитарії

Схожі ресурси