Матриця фінансових стратегій
При виборі фінансової стратегії доцільно використовувати матрицю фінансових стратегій, яка дозволяє прийняти вирок перспективного напряму зміни фінансово&господарського стану підприємства на основі розрахованих вищезгаданих величин. Маніпулюючи в рамках даної матриці, ми можемо розглядати пробле...
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/8265 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Матриця фінансових стратегій / А.Г. Семенов // Вісник економічної науки України — 2008. — № 2(14). — С. 139-146. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-8265 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-82652010-05-21T12:01:16Z Матриця фінансових стратегій Семенов, А.Г. Наукові статті При виборі фінансової стратегії доцільно використовувати матрицю фінансових стратегій, яка дозволяє прийняти вирок перспективного напряму зміни фінансово&господарського стану підприємства на основі розрахованих вищезгаданих величин. Маніпулюючи в рамках даної матриці, ми можемо розглядати проблему в динаміці, даючи можливість не тільки формулювати фінансову стратегію, але і модифікувати (міняти) її в результаті зміни якихось дуже важливих параметрів функціонування підприємства як такого. При выборе финансовой стратегии целесообразно использовать матрицу финансовых стратегий, которая позволяет принять приговор перспективного направления изменения финансово хозяйственного состояния предприятия на основе рассчитанных вышеупомянутых величин. Манипулируя в рамках данной матрицы, мы можем рассматривать проблему в динамике, давая возможность не только формулировать финансовую стратегию, но и модифицировать (менять) ее в результате изменения каких-то очень важных параметров функционирования предприятия как такого. At the choice of financial strategy it is expedient to utillize the matrix of financial strategies, which allows to accept the sentence of perspective direction of change of the financially economic state of enterprise on the basis of the expected aforementioned sizes. Manipulating within the framework of this matrix, we can examine a problem in a dynamics, enabling not only to formulate financial strategy but also modify (to change) it as a result of change of some very important parameters of functioning of enterprise as such. 2008 Article Матриця фінансових стратегій / А.Г. Семенов // Вісник економічної науки України — 2008. — № 2(14). — С. 139-146. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/8265 uk Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наукові статті Наукові статті |
| spellingShingle |
Наукові статті Наукові статті Семенов, А.Г. Матриця фінансових стратегій |
| description |
При виборі фінансової стратегії доцільно використовувати матрицю фінансових стратегій, яка дозволяє прийняти вирок перспективного напряму зміни фінансово&господарського стану підприємства на основі розрахованих вищезгаданих величин. Маніпулюючи в рамках даної матриці, ми можемо розглядати проблему в динаміці, даючи можливість не тільки формулювати фінансову стратегію, але і модифікувати (міняти) її в результаті зміни якихось дуже важливих параметрів функціонування підприємства як такого. |
| format |
Article |
| author |
Семенов, А.Г. |
| author_facet |
Семенов, А.Г. |
| author_sort |
Семенов, А.Г. |
| title |
Матриця фінансових стратегій |
| title_short |
Матриця фінансових стратегій |
| title_full |
Матриця фінансових стратегій |
| title_fullStr |
Матриця фінансових стратегій |
| title_full_unstemmed |
Матриця фінансових стратегій |
| title_sort |
матриця фінансових стратегій |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Наукові статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/8265 |
| citation_txt |
Матриця фінансових стратегій / А.Г. Семенов // Вісник економічної науки України — 2008. — № 2(14). — С. 139-146. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT semenovag matricâfínansovihstrategíj |
| first_indexed |
2025-07-02T10:59:58Z |
| last_indexed |
2025-07-02T10:59:58Z |
| _version_ |
1836532628430258176 |
| fulltext |
2008/№2 139
СЕМЕНОВ А.Г.
містом. Тобто, інформаційна діяльність може бути представ-
лена як процесно-орієнтований пошук необхідних проце-
дурних рішень в системі розподілення інформації та знань.
Управління знаннями стимулює підвищення ефек-
тивності функціонування економічної системи оскіль-
ки призводить до постійного вивчення мінливої рин-
кової кон’юнктури, прогнозування пріоритетних тен-
денцій соціально-економічного розвитку, пошуку і
впровадженню організаційних, фінансових, техніко-
технологічних механізмів освоєння ринку конкуренто-
спроможної продукції.
Таким чином, використання інформаційної систе-
ми управління знаннями є основою стійкого соціально-
економічного розвитку, що передбачає створення
імпульсу становлення високотехнологічних галузей і
формування науково-інформаційної бази їхнього функ-
ціонування. Інформаційні процеси повинні орієнтува-
тися не тільки на прискорення технологічного розвит-
ку, а стати реальним джерелом зростання економіки міст
і підвищення ефективності функціонування господарсь-
кого комплексу шляхом перетворення накопичених
знань у нову суспільну вартість.
Література
1. Громов А. И., Кусова А. Т. Организационная струк-
тура управления знаниями // Финансовая газета —
ЭКСПО. — 2006. — №411 (105). — С. 17–18.
2. Громов А. И., Чубинидзе К. А. Поиск знаний как
основа управления деятельностью // Информационные
технологии в проектировании и производстве. — 2005. —
№ 3. — С. 24–35.
3. Н. Н. Шаш Человеческий капитал компании: про-
блемы идентификации и управления // Экономика и
управление. — 2006. — № 4 (25). — С. 39–41.
4. В. Румянцева Стратегические подходы консультаци-
онных форм к управлению знаниями // Проблемы тео-
рии и практики управления. — 2006. № 4. — С. 117–123.
5. Б. Мильнер Управление знаниями в современной
экономике // Проблемы теории и практики управле-
ния. — 2006. № 9. — С. 9–13.
6. Kuhn O., Abecker A. Corporate Memories for Knowledge
Management in Industrial Practice: Prospects and Challenges. 1998.
7. Gruber T. R. A translation approach to portable
ontologies // Knowledge Acquisition, 1993. — № 5 (2),—
Р. 199–220.
Сьогодні на підприємстві є достатньо інформації для
відповіді, мабуть, на найважливіше питання з погляду
фінансового механізму функціонування фірми — форму-
лювання відповідальної і ефективної фінансової стратегії.
Під фінансовою стратегією фірми розуміють комплексне
управління всіма активами і пасивами фірми [1,2].
Зрозуміло, що стратегічна установка в поведінці фірми
в цілому обумовлює і її фінансову стратегію. Проте зв’я-
зок тут набагато складніше, ніж простий причинно-на-
слідковий, як може здатися на перший погляд [3,4]. Треба
виходити з існування не тільки прямого зв’язку: стратегія
фірми — фінансова стратегія фірми, але з існування зво-
ротного зв’язку: фінансова стратегія фірми — стратегія
фірми. Тобто фінансова стратегія фірми володіє певною са-
мостійністю по відношенню до самої стратегії фірми. Тому
у підприємця більше свободи при формулюванні фінан-
сової стратегії фірми, чим при формулюванні загальної
стратегічної лінії поведінки підприємства.
При виборі фінансової стратегії доцільно викорис-
товувати матрицю фінансових стратегій, яка дозволяє
винести вирок перспективного напряму зміни фінансо-
во-господарського стану підприємства на основі розра-
хованих вищезгаданих величин.
Маніпулюючи в рамках даної матриці, ми можемо
розглядати проблему в динаміці, даючи можливість не
тільки формулювати фінансову стратегію, але і модифі-
кувати (міняти) її в результаті зміни якихось дуже важли-
вих параметрів функціонування підприємства як такого.
Матриця фінансових стратегій дозволяє не тільки
визначати поточне положення компанії з точки зору
фінансового ризику, але й розглядати ситуацію в ди-
наміці, щоб дозволити прогнозувати зміни фінансової
стратегії залежно від зміни важливих показників діяль-
ності, а також планувати майбутнє положення компанії,
цілеспрямовано змінюючи ці показники та знижуючи
рівень фінансового ризику.
Французькими вченими Ж. Франшоном і І. Рома-
не був запропонований один з варіантів використання
матриці фінансової стратегії. Він ґрунтується на розра-
хунку трьох коефіцієнтів:
— результат господарської діяльності,
— результат фінансової діяльності,
— результат фінансово-господарської діяльності.
1. Результат господарської діяльності. Розраховуєть-
ся за формулою:
РГД = БРЕІ � ∆ФЕП — ВІ + ЗПМ, (1)
де БРЕІ — брутто-результат експлуатації інвестицій;
∆ФЕП — зміни фінансово-експлуатаційних потреб;
ВІ — виробничі інвестиції;
ЗПМ — звичайний продаж майна.
Результат господарської діяльності з економічної
точки зору може бути визначений як грошові кошти
підприємства після фінансування. РГД говорить про
ліквідність підприємства після фінансування всіх витрат,
що пов’язані з його розвитком. Позитивне значення да-
А.Г. Семенов
канд. екон. наук,
чл.�кор. АЕН України,
м. Донецьк
МАТРИЦЯ ФІНАНСОВИХ СТРАТЕГІЙ
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ140
ного показника дає підставу готуватись дo реалізації
масштабних інвестиційних проектів [5,6].
2. Результат фінансової діяльності. Розраховується
за формулою:
РФД = ∆ПК — ФВ
ПК
— П
ІІр
— (Д + ДВФД), (2)
де ∆ПК — зміни позикових коштів;
ФВпк — фінансові витрати за позиковими коштами;
П
ПР
— податок на прибуток;
Д — дивіденди;
ДВФД — інші доходи і витрати фінансової діяльності.
Результат фінансової діяльності відображає фінан-
сову політику підприємства. При його підрахунку треба
користуватись лише рухом фінансових потоків. Вирі-
шальне значення для визначення знаку РФД має знак
зміни позикових коштів. При збільшенні використання
позикових коштів РФД зростає і стає позитивним. В міру
збільшення витрат, що пов’язані з оплатою позикових
коштів, РФД починає знижуватись.
3. Результат фінансово-господарської діяльності
(РФГД) підприємства знаходиться за формулою:
РФГД = РГД + РФД, (3)
РФГД показує величину і динаміку грошових коштів
підприємства після здійснення всього комплексу інвести-
ційно-виробничої та фінансової діяльності фірми. Нега-
тивні значення результату фінансово-господарської діяль-
ності протягом довгого періоду може призвести до банк-
ротства підприємства. Для підприємства бажано мати по-
зитивні значення показника. При позитивних значеннях
РФГД стратегічний фінансовий ризик мінімальний. Про-
те залежно від кон’юнктури допускаються незначні коли-
вання навколо нульової відмітки (безпечна зона).
Період позитивного РФГД завжди змінюється пері-
одом негативного РФГД і так далі за умови, звичайно,
якщо фірма нормально розвивається.
Після розрахунку цих основних показників можна
умовно віднести підприємство до одного з квадрантів мат-
риці, кожний з яких має свій номер, свою унікальну назву,
і кожний з яких характеризується набором показників тих,
що визначають тільки підприємства даного квадранта і що
відповідно мають ідентичні шляхи подальшого розвитку.
Залежно від значень результату фінансової діяль-
ності і результату господарський діяльності підприєм-
ство може займати наступні положення в матриці, що
зображена на рис 1.
знаходиться зона успіхів, в якій значення показників
позитивні і відбувається створення ліквідних засобів.
Чистий грошовий потік стійко позитивний, фінан-
совий ризик мінімальний. Під діагоналлю (квадрати
7, 6, 9) знаходиться зона дефіцитів, в ній відбуваєть-
ся споживання ліквідних засобів і значення показ-
ників негативні.
Розглянемо можливі положення підприємства на
матриці фінансової стратегії і можливі шляхи їх зміни.
Квадрат 1. Батько сімейства. Темпи зростання обо-
роту нижче за можливих. Існують резерви. Можливий
перехід в квадрати 4, 2 і 7.
Квадрат 2. Стійка рівновага. У цій ситуації під-
приємство знаходиться в стані фінансової рівноваги і
має найбільшу кількість можливих варіантів зміни
фінансового положення: квадрати 1, 4, 7, 5, 3, 6.
Квадрат 3. Нестійка рівновага. Стан характеризуєть-
ся відсутністю власних вільних засобів і використанням
привернутого капіталу. Ситуація може спостерігатися
після виконання інвестиційного проекту. Можливі шля-
хи виходу 6, 2 і 5.
Квадрат 4. Рантьє. Наявність вільних засобів для
здійснення проектів при використанні позикового ка-
піталу. Перехід в квадрати 1, 2, 7.
Квадрат 5. Атака. Надлишок власних засобів, до-
зволяє розширити свій сегмент ринку. Перехід в 2 і 6.
Квадрат 6. Дилема. Є дефіцит ліквідних засобів, що
частково покривається за рахунок запозичення. Перехід
в 2, 7, 9.
Квадрат 7. Епізодичний дефіцит. Дефіцит ліквідних
засобів через неспівпадіння термінів надходження і
витрачання засобів. Перехід в 1,2,6.
Квадрат 8. Материнське суспільство. Надлишок
ліквідних засобів. Компанія має можливість створення
і фінансування дочірніх підрозділів, Перехід в 4 або 5.
Квадрат 9. Криза. Кризовий стан підприємства. Не-
обхідність зменшувати усі інвестиції або дробити
підприємство. Потреба у фінансовій підтримці. Можли-
вий перехід в 6 або 7.
Використовуючи матрицю фінансової стратегії,
можна оцінити стан підприємства на даний момент.
Шляхом зміни показників, що входять в розрахунок ре-
зультатів господарської і фінансової діяльності, з’ясува-
ти, як можуть вплинути управлінські рішення на стан
підприємства в майбутньому.
Окрім цього можна підібрати необхідні параметри
фінансової і господарської діяльності для досягнення
запланованого стану підприємства при низькому рівні
фінансового ризику.
Тепер треба розрахувати необхідні показники для
ВАТ «Запоріжсталь», щоб визначити його стратегічне
положення.
З економічної точки зору брутто-результат експлуа-
тації інвестицій — це частина вартості, створеної підприєм-
ством, яку за аналогією з марксистською інтерпретацією
можна назвати додатковим продуктом (підприємства),
правда, що містить і вартість спожитих засобів праці.
БРЕІ = 1 466 422–372 980–1 093 442 тис. грн.
Фінансово-експлуатаційні потреби підприємства є
різницею між поточними активами і поточними пасива-
ми фірми (ф. № 1 Розділ II — Розділ IV). В цьому випадку:
СЕМЕНОВ А.Г.
Рис. 1. Матриця фінансових стратегій
Матриця допомагає спрогнозувати «критичний
шлях» підприємства на майбутній час, намітити допус-
тимі межі фінансового ризику і виявити поріг можли-
востей підприємства.
Квадрати 1, 2 і 3 (головна діагональ матриці) є
зоною рівноваги. Над діагоналлю (квадрати 4, 5, 8)
2008/№2 141
∆ФЕП = (1 454 843 – 630 235) – (1 002 455 –
442 033)= 824 608 – 560 422 = 264 186 тис. грн.
ВІ = 688 812 тис. грн.
За звітний період продаж майна був здійснений у
розмірі 140 444 тис. грн.
РГД = 1 093 442 – 264 186 – 688 812 =
140 444 тис. грн.
Вирішальне значення для визначення знаку РФД
має знак зміни позикових засобів.
∆ПК = 286 080 – 101 397 + 151 = 184532 тис. грн.
У міру зростання витрат, пов’язаних з оплатою
позикових засобів, РФД починає знижуватися
ФВ
П
к = 4 755 тис. грн.
П
Пр
= 288 667 тис. грн.
Д = 4 615 тис. грн.
ДВФД = 216 030 + 2 178 + 5 590 + 287 – 371 844 –
104 297 – 534 = – 366 095 тис. грн.
РФД = 184 532 – 4 755 – 288 667 – 4 615 – 252 590 =
– 366 095 тис. грн.
РГФД = 140 444 – 366 095 = – 225 651 тис. грн.
За наслідками фінансового аналізу 2007 p., підприєм-
ство не знаходиться в критичному стані і намічається ряд
тенденцій, що дозволяють говорити про можливість
поліпшення фінансового стану у перспективі. Підприєм-
ство збільшує об’єм виробленої і реалізованої продукції.
Збільшується об’єм розрахунків грошима. Поліпшується
робота з покупцями в частині прискорення розрахунків
за реалізовану продукцію. Підвищується об’єм оборотних
коштів, що фінансуються за рахунок власних засобів.
Поліпшуються показники оборотності активів. Під-
приємство збільшує рентабельність активів.
Проте, необхідно відзначити негативні тенденції,
які можуть створити труднощі в перспективі. ВАТ «За-
поріжсталь» значно залежить від зовнішніх інвесторів.
Фінансування діяльності здебільшого здійснюється
за рахунок короткострокової заборгованості. Знос основ-
них фондів може незабаром перейти критичну межу і
поставити підприємство перед проблемою виживання.
Таким чином, поточний фінансовий стан підприємства
таїть в собі різноманітні дії фінансових ризиків.
Результат фінансово-господарської діяльності ВАТ
«Запоріжсталь» у 2007р. вийшов негативним, тому по-
трапляє в область під діагоналлю — зону дефіцитів.
Така ситуація характерна для сьомого квадрата мат-
риці фінансових стратегій (рис. 2).
Дане положення носить назву «Епізодичний дефі-
цит». Спостерігається асинхронне надходження і витра-
чання ліквідних засобів. Підприємство збільшує свою за-
боргованість. Темпи зростання інвестицій не знижують-
ся за рахунок збільшення капіталу у збиток дивідендам.
У даній ситуації все залежить від темпів зростання еко-
номічної рентабельності і обороту.
Якщо рентабельність зростає швидше за оборот, то
підприємство має шанси переміститися в квадрати 1 або
2 на лінії рівноваги:
— При невисокому і практично незмінному рівні
економічної рентабельності ризик зміни знаку ефекту
важеля (унаслідок підвищення процентних ставок) і
конкуренція тягнуть підприємство до квадрата 1.
— При підвищеній і (або) зростальній економічній
рентабельності підприємство може почати збільшувати
обороти — або ж щедро нагороджує акціонерів дивіден-
дами — квадрат 2.
Якщо ж темпи зростання обороту перевищують темпи
зростання рентабельності, то підприємство може перейти в
квадрат 6. Тобто, підприємство стає материнською компа-
нією і забезпечує фінансування дочірніх товариств за раху-
нок збільшення позикових коштів. Цей перехід можливий
за бурхливого розвитку фірми. Це дуже нестійкий стан, і
потрібно багато зусиль, утримувати фірму на такому рівні,
ризикуючи надалі випробувати стан кризи (квадрат 9).
Оскільки у ВАТ «Запоріжсталь» темпи зростання рен-
табельності вище за темпи зростання обороту, існує мож-
ливість поліпшення фінансового стану. Для цього необ-
хідно звернути особливу увагу на впорядковування пос-
тійних витрат що дасть можливість мобілізувати опера-
ційний важіль. Також слід враховувати можливості управ-
ління дебіторською і кредиторською заборгованостями.
Для виходу підприємства з положення «Епізодич-
ного дефіциту» у позицію, наприклад, «Стійкої рівно-
ваги» можна порекомендувати наступні заходи:
1. Скорочення дебіторської заборгованості. Для
цього можна запропонувати наступні рекомендації:
— жорсткіше контролювати стан розрахунків з покуп-
цями за відстроченими (простроченим) заборгованостями;
— по можливості орієнтуватися на більше число
покупців, щоб зменшити ризик несплати одним або де-
кількома великими покупцями;
— стежити за співвідношенням дебіторської і кре-
диторської заборгованості, оскільки перевищення кре-
диторської заборгованості над дебіторською може приз-
вести до неплатоспроможності підприємства;
— надавати знижки при достроковій оплаті.
2. Збільшення власних засобів підприємства одним
з наступних шляхів:
— випуск акцій;
— залучення інвестицій тощо.
3. Оптимізувати витрати на виробництво, для цього
потрібно провести глибший аналіз собівартості витрат.
4. Переглянути структуру управління фінансами, що
може дати більш ефективне використання грошових ресурсів.
5. Відновити основні засоби.
6. Планувати свою діяльність і одержуваний від неї
прибуток.
7. Звернути увагу на збільшення короткострокових
зобов’язань, оскільки може стати причиною зниження
фінансування і ненадійності перед кредиторами, що
може призвести до банкрутства.
СЕМЕНОВ А.Г.
Рис. 2. Стан ВАТ «Запоріжсталь» на матриці фінансових
стратегій
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ142
Стратегія зростання фінансових показників діяль-
ності ВАТ «3апоріжсталь». Вибір головної фінансової
стратегії характеризує основний стратегічний вибір
підприємства в системі шляхів досягнення стратегічної
фінансової мети, визначаючи спрямованість всіх подаль-
ших дій щодо ухвалення стратегічних фінансових рішень.
Головна фінансова стратегія підприємства є обраним
генеральним напрямом його фінансового розвитку, що
стосується всіх найважливіших аспектів його фінансової
діяльності і фінансових відносин, що забезпечує реаліза-
цію його основних стратегічних фінансових цілей.
Пропонується наступна система видів головної
фінансової стратегії (табл. 1).
воляють реалізувати достатньою мірою фінансовий по-
тенціал підприємства.
Отже, для того, щоб головна фінансова стратегія
могла бути ефективно реалізована в майбутньому пері-
оді, вона повинна враховувати можливості конкретної
стратегічної фінансової позиції підприємства.
В процесі вибору головної фінансової стратегії
підприємства можуть враховуватися і інші чинники, зок-
рема, стадія його життєвого циклу, фінансовий менталітет
його власників, рівень кваліфікації фінансових менеджерів.
Наступним етапом стратегічного вибору підприєм-
ства є визначення вигляду і типу фінансової політики.
Фінансова політика є формою реалізації фінансової
філософії і головної фінансової стратегії підприємства в
розрізі найбільш важливих аспектів фінансової діяльності.
Фінансова політика може розроблятися на весь
стратегічний період або на конкретний його етап, що
забезпечує рішення окремих стратегічних задач (наприк-
лад, емісійна політика). Більш того, на окремих етапах
стратегічного періоду фінансова політика підприємства
може кардинально змінюватися під впливом непередба-
чуваних змін зовнішнього фінансового середовища,
будучи при цьому спрямованою на реалізацію його го-
ловної фінансової стратегії.
Формування фінансової політики підприємства за
окремими аспектами фінансової діяльності підприєм-
ства носить звичайно багаторівневий характер (число
таких рівнів визначається, перш за все, об’ємом фінан-
сової діяльності підприємства і необхідністю концент-
рації зусиль на розв’язанні окремих стратегічних задач).
В першу чергу, фінансова політика розробляється за
окремими сегментами домінантних сфер (напрямів)
стратегічного фінансового розвитку підприємства, а усе-
редині них — за окремими видами фінансової діяльності.
Фінансова політика характеризується двома основ-
ними параметрами — її функціональним виглядом і
пріоритетним типом реалізації.
Кожний з видів функціональної фінансової політи-
ки повинен бути диференційований за типами її реалі-
зації. Тип фінансової політики характеризує співвідно-
шення рівнів результатів (прибутковості, темпів зростан-
ня і ризику фінансової діяльності в процесі реалізації
стратегічних фінансових цілей).
У стратегічному фінансовому менеджменті виділя-
ють звичайно три типи фінансової політики підприєм-
ства — агресивний, помірний і консервативний.
Рекомендації щодо вибору типу фінансової політи-
ки з урахуванням виду головної фінансової стратегії
підприємства представлені табл.2.
«Агресивний тип фінансової політики « характеризує
стиль і методи ухвалення управлінських фінансових рішень,
орієнтованих на досягнення найбільш високих результатів
у фінансовій діяльності незалежно від рівня супроводжу-
вальних її фінансових ризиків. Оскільки рівень результатив-
ності фінансової діяльності за окремими її параметрами зви-
чайно кореспондує з рівнем фінансових ризиків, можна кон-
статувати, що агресивний тип фінансової політики генерує
найбільш високі рівні фінансових ризиків.
«Помірний тип фінансової політики « характеризує
стиль і методи ухвалення управлінських рішень, орієнто-
ваних на досягнення середньогалузевих результатів фінан-
совій діяльності при середніх рівнях фінансових ризиків.
СЕМЕНОВ А.Г.
Таблиця 1
Рекомендована система видів головної фінансової
стратегії підприємства
Види головної фінансової
стратегії підприємства
Пріоритетні домінантні сфери (напрями) стратегічного
фінансового розвитку підприємства, що забезпечують
реалізацію його головної фінансової стратегії
Стратегія фінансової
підтримки прискореного
зростання підприємства
Прискорене зростання потенціалу формування фінансових
ресурсів підприємства
Стратегія фінансового
забезпечення стійкого
зростання підприємства
Забезпечення ефективного розподілу і використання
фінансових ресурсів підприємства
Антикризова фінансова
стратегія підприємства
Формування достатнього рівня фінансової безпеки
підприємства
«Стратегія фінансової підтримки прискореного зрос-
тання підприємства» (СФППЗ) направлена на забезпечен-
ня високих темпів його операційної діяльності, в першу
чергу, — об’ємів виробництва і реалізації продукції. За цих
умов істотно збільшується потреба у фінансових ресурсах,
що направляються на приріст оборотних і необоротних
активів підприємства. Відповідно, пріоритетною домінант-
ною сферою (напрямом) стратегічного фінансового роз-
витку підприємства, найбільшою мірою, яка забезпечує
даний вигляд головної фінансової стратегії, є зростання
потенціалу формування фінансових ресурсів.
«Стратегія фінансового забезпечення стійкого зростан-
ня підприємства « (СФЗСЗ) спрямована на те, що збалан-
сувало параметрів обмеженого зростання операційної діяль-
ності і необхідного рівня фінансової безпеки підприємства.
Стабільна підтримка таких параметрів в процесі стратегіч-
ного фінансового розвитку підприємства висуває як пріо-
ритетної домінантну сферу забезпечення ефективного роз-
поділу і використання його фінансових ресурсів.
«Антикризова фінансова стратегія підприємства»
(АФС) покликана забезпечити фінансову стабілізацію
підприємства в процесі виходу з кризи операційної його
діяльності, зухвалого скорочення об’ємів виробництва і
реалізації продукції (тобто процесів виходу з окремих
ринків або сегментів, скорочення певних виробничих його
одиниць тощо). У цих умовах пріоритетною домінантною
сферою стратегічного фінансового розвитку стає форму-
вання достатнього рівня фінансової безпеки підприємства.
Важливим чинником, що визначає вибір головної
фінансової стратегії підприємства, є початкова його страте-
гічна фінансова позиція. Це пов’язано з тим, що не всі
варіанти цієї позиції можуть підтримувати реалізацію тих або
інших видів головної фінансової стратегії підприємства.
Ряд моделей стратегічної фінансової позиції не-
ефективні в процесі здійснення окремих видів головної
фінансової стратегії із зворотної причини — вони не доз-
2008/№2 143
При даному типі фінансової політики підприємство,
не уникаючи фінансових ризиків, відмовляється проводи-
ти фінансові операції з надмірно високим рівнем ризиків
навіть при очікуваному високому фінансовому результаті.
«Консервативний тип фінансової політики «характери-
зує стиль і методи ухвалення управлінських рішень, орієн-
тованих на мінімізацію фінансових ризиків. Забезпечуючи
достатній рівень фінансової безпеки підприємства, такий
тип фінансової політики не може забезпечити досить висо-
ких кінцевих результатів його фінансової діяльності.
Формування портфеля можливих стратегічних фінан-
сових альтернатив здійснюється виходячи з конкретних
параметрів стратегічної фінансової позиції підприємства і
з урахуванням сформульованої фінансової політики за
окремими аспектами фінансової діяльності. Зміст цього
етапу полягає у формулюванні переліку всіх можливих спо-
собів досягнення різної стратегічної фінансової мети.
Кожний з таких можливих способів є самостійною фінан-
совою альтернативою, а їх сукупність — портфель страте-
гічних фінансових альтернатив.
Завершальним етапом розробки стратегії є складання
програми стратегічного фінансового розвитку підприємства.
Така програма повинна відображати основні результати
стратегічного фінансового вибору підприємства і забезпе-
чувати їх синхронізацію домінантними сферами сегмента
стратегічного фінансового розвитку, а також за термінами
реалізації окремих взаємозалежних стратегічних рішень.
Програма не повинна містити жорстко детермінованих дій
ыз забезпечення стратегічних цілей фінансового розвитку
підприємства, позначаючи тільки напрями цих дій.
Отже, згідно з комплексним аналізом фінансової
стратегічної позиції для ВАТ «Запоріжсталь» найбільш до-
цільним є вибір стратегії фінансового забезпечення стійко-
го зростання підприємства, тобто за даної ситуації найваж-
ливішим є забезпечення ефективного розподілу і викори-
стання фінансових ресурсів підприємства. Як наслідок,
ВАТ «Запоріжсталь» формує помірну фінансову політику.
Збільшення фінансових результатів повинно супро-
воджуватися:
а) збільшенням джерел фінансування;
б) можливими змінами в їх співвідношенні.
Для фінансування своєї діяльності ВАТ «Запоріж-
сталь» може використовувати три основні джерела засобів:
1) результати власної фінансово-господарської
діяльності (реінвестування прибутку);
2) збільшення статутного капіталу (додаткова емі-
сія акцій);
3) залучення засобів сторонніх фізичних і юридичних
осіб (випуск облігацій, отримання банківських позик і т. п.).
Так, наприклад, в рамках помірної політики фор-
мування прибутку альтернативними напрямками реалі-
зації стратегічної мети збільшення суми чистого прибут-
ку до кінця стратегічного періоду можуть бути:
— збільшення доходів від реалізації продукції;
— збільшення прибутку від інших видів операцій-
ної діяльності;
— збільшення прибутку від інвестиційної діяльності;
— зниження рівня змінних витрат підприємства;
— зниження суми постійних витрат підприємства;
— зміна податкової політики підприємства та інші.
Оскільки, найбільш загальним показником розмі-
ру виробничого підприємства є об’єм реалізованої про-
дукції, а за його збільшенням можна судити про наро-
щування виробничої потужності, а також фінансової
стійкості підприємства в цілому, спершу розглянувши
модель стійкого економічного зростання.
Припустимо, що в прогнозованому 2008 році тем-
пи зростання об’єму виробництва у ВАТ «Запоріжсталь»
зміняться за умови збереження пропорцій фінансових
показників, що склалися за 2006 та 2007 роки. Тоді дана
модель матиме наступний вигляд:
∆Трп = (г * р * РВ * ФЗ): (1 � г * р * РВ * ФЗ), (4)
де г — коефіцієнт реінвестування;
р — коефіцієнт рентабельності продажів;
РВ — ресурсовіддача;
ФЗ — коефіцієнт фінансової залежності;
∆Трп — прогнозований темп приросту реалізованої
продукції, що не порушує стан фінансової рівноваги.
Розрахуємо вказані показники. Коефіцієнт реінве-
стування знаходиться за формулою:
r =
РП
ЧП
, (5)
де РП — реінвестований прибуток звітного року;
ЧП — чистий прибуток.
У ВАТ «Запоріжсталь» на кінець 2007 року г —
0, 1 (80 989/809 886).
Коефіцієнт рентабельності продажів на ВАТ «Запо-
ріжсталь» склав в кінці 2007 року 11,46876 % (809 886 /
7 061 670).
Ресурсовіддача обчислюється за формулою:
РВ =
ЧВ
А
, (6)
На ВАТ «Запоріжсталь» ресурсовіддача в 2007 році
склала 1,7711062 [7061670/3987152).
Показник фінансової залежності (ФЗ) підприємства
склав 1,2166561 (4 485 138 / 3 686 469).
На підставі проведених розрахунків обчислимо темп
приросту реалізованої продукції:
Tpn
0,1 0,1146876 1,7711062 1,2166561
100% 2,53%
1 0,1 11,46876 1,7711062 1,2166561
× × ×∆ = × =
− × × ×
Це означає, що ВАТ «Запоріжсталь» може нарощу-
вати об’єми виробництва і свій економічний потенціал
з розрахунку 2,53 % на рік, грунтуючись тільки на ре-
зультатах діяльності, не привертаючи додаткових
зовнішніх джерел, засобів.
На підставі даних розрахунків побудуємо прогноз-
ну звітність ВАТ «3апоріжсталь» на 2008 рік в табл.3.
З таблиці видно, що за рахунок збільшення лише
виручки від реалізації відносно збільшився чистий при-
буток, що має велике значення для стратегічного роз-
СЕМЕНОВ А.Г.
Таблиця 2
Рекомендовані типи фінансової політики для реалізації
окремих видів головної фінансової стратегії підприємства
з урахуванням його стратегічної фінансової позиції
Тип фінансової політики підприємства Вид головної стратегії підприємства
Агресивний Стратегія фінансової підтримки
прискореного зростання підприємства
Помірний Стратегія фінансового забезпечення стійкого
зростання підприємства
Консервативний Антикризова фінансова стратегія
підприємства
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ144
витку підприємства в цілому. Але, хоча виручка від реа-
лізації зросла на 2,53 %, чистий прибуток збільшився на
3,8 %.
Модель показує оптимальну величину можливого
приросту реалізації продукції у випадку, якщо параметри
фінансової стратегії не міняються. Таким чином досягаєть-
ся збільшення чистого грошового потоку без збільшення
рівня фінансового ризику. Відхилення від оптимального
значення повинне супроводжуватися залученням додатко-
вих засобів, що призведе до порушення фінансової рівно-
ваги, або збільшенням власних ресурсів, які не зможуть
використовуватися з максимальною ефективністю.
Інші два способи збільшення джерел фінансування
більш ефективні, але водночас їх використання значно
збільшує фінансові ризики для комбінату. Тому можна
спробувати збільшити фінансові результати шляхом
зміни співвідношення джерел фінансування.
Тут логічно ввести термін «внутрішні темпи зростан-
ня» — це темпи збільшення власних засобів підприємства
як необхідна умова нарощування обороту і розвитку
підприємства. Очевидно, що темпи зростання обороту
залежать від внутрішніх темпів зростання (ВТЗ). Досяг-
нення високих темпів обороту підвищує можливості
збільшення власних засобів підприємства. Чиста рента-
бельність власних засобів характеризує (РВЗ):
1) верхню межу потенційного розвитку виробництва:
2) верхній рівень дивіденду.
Якщо відмовитися від розподілу дивідендів, то мож-
на збільшити власні засоби на величину рентабельності
власних засобів, а якщо відмовитися від фінансування
розвитку, то можна виплатити дивіденди у розмірі РВЗ.
Якщо ж підприємство зважується на обидва напрями,
то доводиться шукати оптимальне співвідношення між
нормою розподілу і відсотком збільшення власних за-
собів, тобто внутрішніми темпами зростання.
ВТЗ = РВЗ х (1 - HP), (7)
де ВТЗ — внутрішні темпи зростання; РВЗ — чиста рен-
табельність власних засобів; HP — норма розподілу при-
бутку на дивіденди. Ключовими показниками є наступні:
РВЗ = (1- ПП) х ЕР + ЕФВ, (8)
де ЕР — економічна рентабельність; ЕФВ — ефект
фінансового важеля; ПП — податок на прибуток, %.
ЕР =
НРЕІ
Актив
ґ 100, (9)
де НРЕІ — нетто-результат експлуатації інвестицій.
ЕФВ - (1 - ПП) х (ЕР — СРСВ) х ПЗ/ВЗ, (10)
де СРСВ — середня розрахункова ставка відсотка;
ПЗ — позикові засоби;
ВЗ — власні засоби.
Зробимо необхідні розрахунки.
НРЕІ є прибутком до сплати відсотків за кредити і
податку на прибуток. Розрахуємо внутрішні темпи зро-
стання для ВАТ «Запоріжсталь» за станом на 2008 р.
Початкові дані представлені табл. 4.
Таблиця 4
Розрахунок ВТЗ для ВАТ «Запоріжсталь»
Таблиця 3
Прогнозний звіт про прибутки і збитки
ВАТ «Запоріжсталь» на 2008 рік за умови
не використання додаткових зовнішніх джерел, тис. грн.
Показники Прогнозовані
значення
Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
Собівартість реалізації продукції (79,23 %)
Валовий прибуток
Адміністративні витрати (9,02 %)
Витрати на збут (17,86 %)
Фінансові результати від операційної діяльності
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування
Податок на прибуток від звичайної діяльності (26,63 %)
Чистий прибуток
7 240 330
5736513
1 503 817
135 644
268 582
1 121 307
1 145 853
305 141
840 712
Показники Значення
Нетто-результат експлуатації інвестицій (НРЕІ), тис. грн. 1 103 801
Середня розрахункова ставка відсотка (СРСВ), % 11
Ставка оподаткування прибутку, % 0,27
Норма розподілу прибутку на дивіденди 0,15
Розрахуємо ключові показники:
ЕР = 1 103 801 / 7 061 670 х ЮО х 7 061 670 /
4 485 165= 15,63 х 1,57 =24,54 %
ЕФВ = (1–0,27) x (24,54–11) x (793 369 / 3 686 469) =
0,73 x 13,54 x 0,22 =2,17 %
РВЗ = (1–0,27) x 24,54 + 2,17 = 17,91 + 2,17 =
20,08 %
BT3 = 20,08 x (1–0,15) = 20,08 x 0,85 = 17,07 %
Таким чином, підприємство при ВТЗ = 17,07 % має
можливість збільшити власні засоби з 3686469 до 4321986
(3691796 + 3691796 х 17,07/100) тис. грн. Але тоді, не
порушуючи співвідношення між позиковими і власни-
ми засобами, можна збільшити заборгованість: 793369
+ 793369 х 17,07/100 = 928 797 тис. грн.
Отже, не міняючи структури пасиву, можна
збільшити його об’єм до 5 250 078 (4 321 986 + 928 797),
тобто на 17,07 % порівняно з 2007 р. Отже, і актив зро-
сте на 17,07 % і складе 5 250 783 тис. грн.
Таким чином, при незмінній структурі пасивів і не-
змінному коефіцієнті трансформації на величину ВТЗ можна
прогнозувати зростання величини оборотів підприємства.
Припустимо, підприємство прагне збільшити обо-
рот на 18 %. Із розрахованого вище видно, що без струк-
турних змін забезпечується зростання обороту на
17,07 %, а за нових умов необхідно 18 %. Тоді оборот
складе 7061 670 + 061670 х18/100 = 8332771 тис. грн. Під
цей оборот при коефіцієнті трансформації, що дорівнює
1,57, потрібен актив величиною у 5 307 497 тис. грн.
Якщо ж вдасться покращити коефіцієнт трансфор-
мації до 1,77, наприклад, збільшити виручку та зменши-
ти управлінські та інші видатки, то не доведеться
збільшувати на 18 % актив задля 18-відсоткового
збільшення обороту. Завдяки цьому вдається збільшити
економічну рентабельність 24,7 %. Одночасно розподі-
лити на дивіденди не 15, а 11,02 % прибутку.
За таких умов підприємство одержить:
РВЗ = 0,73 х 24,7 + 2,2 = 20,23 %
ВТЗ =20,23 х (1–0,1102) = 18 %
Мета досягнута: внутрішні темпи зростання і відсо-
ток збільшення обороту співпали, отже норма розподі-
лу обрана правильно.
2008/№2 145
Чим більша частина чистого прибутку виплачується
дивідендами, тим менше залишається нерозподіленому
прибутку на самофінансування розвитку. Збільшення
норми розподілу спричиняє за собою зниження
внутрішніх темпів зростання, що, у свою чергу, накладає
обмеження на темпи нарощування виручки і зменшує
можливості залучення кредитів (чим менші власні засо-
би, тим менше шансів одержати кредит на відповідних
умовах). Але це може негативно позначитися на ринковій
ціні підприємства. Тому потрібно вибирати найбільш
оптимальну політику розвитку виробництва.
Отже, фінансовий стан — це одна з найважливіших
характеристик діяльності кожного підприємства.
Стійкий фінансовий стан підприємства формуєть-
ся в процесі всієї його виробничо-господарської діяль-
ності. Тому оцінку фінансового стану можна об’єктив-
но здійснити не через один, навіть найважливіший,
показник, а тільки за допомогою комплексу, системи
показників, що детально й усебічно характеризують гос-
подарський стан підприємства.
Відтак необхідно систематично, детально і в ди-
наміці аналізувати фінанси підприємства, оскільки від
поліпшення фінансового стану підприємства залежить
його економічна перспектива.
Отже, за результатами роботи за 2007 рік валовий
прибуток склав 1 466 422 тис. грн., фінансовий резуль-
тат від звичайної діяльності до оподаткування —
103 801 тис. грн., а чистий прибуток — 809 886 тис. грн.
Згідно з аналізом, в абсолютному відношенні всі
показники прибутку звітного року збільшилися порівня-
но з 2006 роком. Найбільше збільшення спостерігається
за чистим прибутком, а найменше — за прибутком від
операційної діяльності.
На початок року наведений баланс є абсолютно
ліквідним. На кінець року ситуація змінилась за рахунок
збільшення найбільш короткострокових пасивів. Тобто,
найбільш ліквідних активів стало недостатньо, що скла-
дає 85 % від суми найбільш короткострокових зобов’я-
зань. За звітний період трохи знизились показники
ліквідності підприємства. Та все одно вони залишилися в
межах норми. Тобто поточних засобів вистачає для по-
криття короткострокових зобов’язань, немає жорсткої
необхідності у постійній роботі з дебіторами, а грошей
достатньо для покриття невідкладних зобов’язань.
Як на початок, так і на кінець року ВАТ «Запоріжсталь»
має абсолютно стійкий фінансовий стан, тобто запаси та
витрати повністю покриваються власними засобами,
підприємство практично не залежить від кредитів. А загальна
оцінка фінансового стану підприємства показала, що за 2007
рік підвищилася маневреність капіталу та збільшилася за-
безпеченість оборотних активів власними джерелами.
Також приведено матрицю фінансової стратегії
фірми ВАТ «3апоріжсталь», що розроблена за допомогою
фактичних результатів. З її допомогою виявлені тенденції
до недовикористання всіх фінансових можливостей фірми
та обраний шлях виходу з цього становища.
Отже, згідно з комплексним аналізом фінансової
стратегічної позиції для ВАТ «Запоріжсталь» найбільш
доцільним є вибір стратегії фінансового забезпечення
стійкого зростання підприємства, тобто за даної ситу-
ації найважливішим є забезпечення ефективного розпо-
ділу і використання фінансових ресурсів підприємства.
ВИСНОВКИ
1. Фінансова стратегія являє є однією із найважли-
віших видів функціональної стратегії підприємства, яка за-
безпечує всі основні напрями розвитку його фінансової
діяльності та фінансових відносин шляхом їх досягнення,
корегування напрямів формування та використання фінан-
сових ресурсів за умов зміни зовнішнього середовища.
2. Основа формування фінансової стратегії полягає
в розумінні джерел фінансових ресурсів, до яких
підприємство має доступ. Це можуть бути власні та по-
зикові джерела капіталу, співвідношення яких показує
структуру капіталу компанії.
3. Основою для формування фінансової стратегії
підприємства є його фінансовий стан, аналіз якого дає
змогу визначити необхідні напрями витрачання коштів,
наявність власних джерел, можливість їх використання
та резерви подальшого зростання, можливість підприєм-
ства використовувати, обслуговувати і своєчасно повер-
тати позиковий капітал.
4. Ефективність впливу фінансової стратегії на
фінансовий стан і розвиток підприємства значною мірою
залежить від постановки стратегічних цілей та завдань,
які адекватно відображають зовнішній та внутрішній стан
підприємства, динаміку його розвитку відповідно до об-
раної стратегії; структури та сукупності показників фінан-
сової діяльності; інформаційної бази, яка достовірно,
повно і своєчасно відображає дані для проведення ана-
лізу та прийняття відповідних рішень. Формування й ре-
алізація фінансової стратегії потребує моніторингу фінан-
сової діяльності, оцінки її результатів на різних етапах,
відповідно до поставлених завдань.
5. Аналіз фінансово-господарської діяльності ВАТ
«Запоріжсталь» за 2004–2007 pp., який був проведений в
даній статті продемонстрував стабільну роботу комбінату,
нарощування обсягів виробництва та покращення всіх
фінансових показників. Згідно з аналізом, в абсолютно-
му відношенні всі показники прибутку звітного року
збільшилися порівняно з 2006 роком. Найбільше
збільшення спостерігається за чистим прибутком, а най-
менше — за прибутком від операційної діяльності.
На початок року приведений баланс є абсолютно
ліквідним. На кінець року ситуація змінилась за рахунок
збільшення найбільш короткострокових пасивів. Тобто,
найбільш ліквідних активів стало недостатньо, що скла-
дає 85 % від суми найбільш короткострокових зобов’я-
зань. За звітний період трохи знизились показники
ліквідності підприємства. Та все одно вони залишилися в
межах норми. Тобто поточних засобів вистачає для по-
криття короткострокових зобов’язань, немає жорсткої
необхідності у постійній роботі з дебіторами, а грошей
достатньо для покриття невідкладних зобов’язань.
Як на початок, так і на кінець року ВАТ «Запоріж-
сталь» має абсолютно стійкий фінансовий стан, тобто
запаси та витрати повністю покриваються власними
засобами, підприємство практично не залежить від кре-
дитів. А загальна оцінка фінансового стану підприємства
показала, що за 2007 рік підвищилася маневреність ка-
піталу та збільшилася забезпеченість оборотних активів
власними джерелами.
6. На основі отриманих показників була розробле-
на матриця фінансових стратегій, за допомогою якої
була визначена стратегічна позиція
СЕМЕНОВ А.Г.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ146
ВАТ «Запоріжсталь» та шляхи його подальшого
розвитку. Була запропонована стратегія фінансового
забезпечення стійкого зростання. Згідно з цією страте-
гією комбінат при використанні лише власного внут-
рішнього потенціалу може збільшити чисту виручку на
2,53 %, тобто без залучення зовнішніх джерел.
7. Також розвиток ВАТ «Запоріжсталь» можливий
шляхом більш ефективного перерозподілу прибутку,
тобто оборот підприємства збільшується на 18 % за ра-
хунок зменшення дивідендних виплат на 3,8 %.
Література
1. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. —
СПб., М., X.: Питер, 1999. — 414 с.
СОМОВ Д.А.
2. Артур А. Томпсон, Стрикленд А. Дж. Стратегичес-
кий менеджмент. Концепции и ситуации для анализа. —
М.: ИД «Вильямс», 2007. — 928 с.
3. Билык М. Анализ финансовой стабильности и ус-
тойчивости предприятия // Справочник экономиста. —
2004. — № 1. — С. 53.
4. Бланк И. А. Финансовый менеджмент: Учебный
курс. — 2-е изд., перераб. и доп. — К.: Эльга: Ника-
Центр, 2004. — 656 с.
5. Бланк И. А. Управление активами и капиталом
предприятия. — К.: Эльга: Ника-Центр, 2003. — 446 с.
6. Бланк И. А. Управление финансовой стабилизаци-
ей предприятия. — К.: Эльга: Ника-Центр, 2003. — 484 с.
Введение
Динамичность изменений в современной экономи-
ке вынуждает руководство предприятий и организаций
обращать своё внимание и как-то учитывать возникаю-
щие угрозы и возможности. Для этих целей теория уп-
равленческой мысли предлагает использовать концеп-
цию стратегического управления. Основополагающим
элементом этой концепции является процесс разработ-
ки и реализации стратегии [1]. Данный процесс разра-
батывается уже достаточно давно, представлен целый
ряд формальных методов [2]. Но хотя они и позицио-
нируют себя, как стратегические, большинство из них
носят либо просто аналитический характер, либо осно-
ваны на методах экстраполяции. Объясняется это недо-
статочной изученностью вопросов, касающихся опреде-
ления воздействующих факторов, законов их воздей-
ствия на организацию и законов их влияниях друг на
друга. Как следствие этого вся концепция стратегичес-
кого управления носит феноменологический характер.
Для учёта воздействия факторов на деятельность
предприятия необходим системный подход к описанию
его деятельности. Предлагаемая и широко используемая
концепция «чёрного ящика» не позволяет вскрыть ме-
ханизм действия влияющих факторов.
Постановка проблемы
Целью данной статьи является исследование воз-
можностей применения системного подхода в органи-
зации стратегического управления на предприятии.
Анализ проблемы
Воспользуемся определением системы, предлагаемым
теорией функциональных систем. «Системой можно на-
звать только такой комплекс избирательно вовлеченных
компонентов, у которых взаимодействие и взаимоотноше-
ния принимают характер взаимосодействия компонентов
на получение фокусированного полезного результата» [3].
Проанализируем данное определение с точки зре-
ния экономики и управления предприятием.
Нет такой организации, которая создавалась бы без
определённой цели деятельности, и которая в своей де-
ятельности не решала бы ни одной цели. Так для ком-
мерческой организации основной целью является полу-
чение прибыли от осуществления своей деятельности.
Если это государственное учреждение, то его цель в удов-
летворении потребностей и интересов общества. Неком-
мерческие организации чаще всего создаются под конк-
ретную чётко выраженную цель. Нередко в их названии
отражена и цель их деятельности: организация помощи
инвалидам, сиротам; просветительские организации,
миссионерские и т. д.
Цель является основой для интеграции как интере-
сов участников, разделяющих необходимость её дости-
жения, так и ресурсов, необходимых для этого [4].
По своей природе предприятие как экономическая
организация существует на основе достижения всеми его
участниками общей цели (полезного эффекта) при по-
мощи вновь возобновляемого взаимодействия как меж-
ду отдельными элементами внутри организации, так и
между организацией и окружающей средой.
Взаимодействие в организации должно носить ха-
рактер взаимосодействия, так как антагонистические
силы не позволят организовать деятельность по дос-
тижению цели, поскольку она должна быть общей для
всех его участников. В противном случае объедине-
ние факторов производства и интересов станет неэф-
фективным. Это объясняется ограниченностью име-
ющихся ресурсов, предоставляемых каждым из учас-
тников. Поэтому их использование должно гаранти-
ровать как их возобновление, так и получение допол-
нительного полезного эффекта. Это возможно только
при сотрудничестве.
Д.А. Сомов
г. Запорожье
СИСТЕМНЫЙ ПОДХОД В РАЗВИТИИ КОНЦЕПЦИИ СТРАТЕГИЧЕСКОГО
УПРАВЛЕНИЯ ОРГАНИЗАЦИЕЙ
|