Інтелектуальні комп’ютерні системи сприйняття і обробки фізичної інформації
Збережено в:
Дата: | 2015 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2015
|
Назва видання: | Вісник НАН України |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/82680 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Інтелектуальні комп’ютерні системи сприйняття і обробки фізичної інформації / В.П. Боюн // Вісн. НАН України. — 2015. — № 5. — С. 82-84. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-82680 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-826802015-06-06T03:01:28Z Інтелектуальні комп’ютерні системи сприйняття і обробки фізичної інформації Боюн, В.П. Загальні збори НАН України 2015 Article Інтелектуальні комп’ютерні системи сприйняття і обробки фізичної інформації / В.П. Боюн // Вісн. НАН України. — 2015. — № 5. — С. 82-84. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/82680 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України |
spellingShingle |
Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України Боюн, В.П. Інтелектуальні комп’ютерні системи сприйняття і обробки фізичної інформації Вісник НАН України |
format |
Article |
author |
Боюн, В.П. |
author_facet |
Боюн, В.П. |
author_sort |
Боюн, В.П. |
title |
Інтелектуальні комп’ютерні системи сприйняття і обробки фізичної інформації |
title_short |
Інтелектуальні комп’ютерні системи сприйняття і обробки фізичної інформації |
title_full |
Інтелектуальні комп’ютерні системи сприйняття і обробки фізичної інформації |
title_fullStr |
Інтелектуальні комп’ютерні системи сприйняття і обробки фізичної інформації |
title_full_unstemmed |
Інтелектуальні комп’ютерні системи сприйняття і обробки фізичної інформації |
title_sort |
інтелектуальні комп’ютерні системи сприйняття і обробки фізичної інформації |
publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
publishDate |
2015 |
topic_facet |
Загальні збори НАН України |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/82680 |
citation_txt |
Інтелектуальні комп’ютерні системи сприйняття і обробки фізичної інформації / В.П. Боюн // Вісн. НАН України. — 2015. — № 5. — С. 82-84. — укр. |
series |
Вісник НАН України |
work_keys_str_mv |
AT boûnvp íntelektualʹníkompûternísistemisprijnâttâíobrobkifízičnoíínformacíí |
first_indexed |
2025-07-06T09:17:42Z |
last_indexed |
2025-07-06T09:17:42Z |
_version_ |
1836888582098255872 |
fulltext |
82 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 5
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ КОМП’ЮТЕРНІ
СИСТЕМИ СПРИЙНЯТТЯ І ОБРОБКИ
ФІЗИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
В Інституті кібернетики останнім часом розроблено і створено
десятки інтелектуальних комп’ютерних пристроїв і систем різ-
ного призначення, деякі з них уже впроваджено або підготовле-
но до серійного виробництва. Характерно, що всі ці пристрої і
системи ґрунтуються на нових фізичних явищах і принципах.
Прилади для медицини. Розроблено портативні діагностичні
системи для дослідження гемодинаміки; ЕКГ-фотометричний
комплекс; неінвазійний гемоглобінометр; плазмонотести для
контролю якості харчових продуктів тощо. Нові магнітокар-
діографічні системи основані на вимірюванні надслабких маг-
нітних полів людини, які на 8 порядків менші за магнітне поле
Землі. Вони дають змогу забезпечити більш раннє виявлення
захворювань серця людини порівняно з ЕКГ. Дві системи вже
використовуються в Україні, ще кілька поставлено у Велику
Британію та Німеччину для мобільних лабораторій. Цифровий
оптичний капіляроскоп для неінвазійного дослідження мікро-
циркуляції крові людини призначений для автоматизованого
вимірювання статичних і динамічних параметрів капілярів.
Цей прилад утричі дешевший за російський аналог, проте в
Україні замовлень на його виробництво немає. Через рік-два
купуватимемо в Китаї. Гемодинамічну лабораторію «МакроМі-
кроПоток» створено для комплексного дослідження серцево-
судинної системи на макро- (допплер) і мікрорівнях (капіля-
роскоп). У кількох клініках уже використовують інтелекту-
альні медичні комунікатори, розроблені для потреб сімейної та
невідкладної медицини.
Прилади для промисловості. Розроблено унікальний при-
стрій для аналізу гідроакустичних сигналів, але зацікавилися
ним лише китайці. Засоби дистанційної вібродіагностики ві-
тряків були розроблені для Мирненської ВЕС (Крим, сел.
Мирне). За їх допомогою можна здійснювати прогнозуючий
моніторинг з високою чутливістю до виявлення аномалій ві-
БОЮН
Віталій Петрович —
член-кореспондент НАН України,
завідувач відділу інтелектуальних
відеосистем реального часу
Інституту кібернетики
ім. В.М. Глушкова НАН України
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 5 83
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
браційного стану обладнання. Прилад для роз-
рахунку якості електроенергії в побутових ме-
режах за параметрами напруги і частоти. Цю
розробку захищено 5 патентами в Україні та
Росії, однак вона виявилася непотрібною ані
Міністерству енергетики, ані обленерго.
Прилади для сільського господарства.
Сімейство біосенсорних приладів для експрес-
діагностики стану рослин повністю підготов-
лено для серійного виробництва. Крім того,
для промислового сільського господарства та
екологічного моніторингу є можливість ство-
рювати мережі таких сенсорів. Однак замов-
лень поки що дуже мало.
Прилади для проведення виборів, рефе-
рендумів тощо. Систему електронного голо-
сування з паперовим підтвердженням резуль-
татів волевиявлення було розроблено 7 років
тому на замовлення колишнього голови ЦВК
Ярослава Давидовича. Після його звільнення з
посади виявилося, що прилади для забезпечен-
ня прозорості виборів нікого не цікавлять. Ми
марно зверталися з цього приводу до кількох
президентів, прем’єрів, голів Верховної Ради
та ЦВК.
Прилади для оборони. Зараз на стадії роз-
роблення перебуває комплексний проект сис-
теми підвищення живучості та боєздатності
бійця. В екіпіровку вбудовуються медичні дат-
чики, датчики параметрів зовнішнього сере-
до вища, місцеположення і здійснюється дис-
танційний моніторинг стану боєздатності вій-
ськовослужбовця. Аналогічні системи діють в
арміях розвинених країн. Розроблено систему
розпізнавання військових об’єктів в умовах за-
вад і афінних перетворень, для прийняття рі-
шень тип об’єкта уточнюється в базі об’єктів.
Система наведення і слідкування за рухомими
об’єктами впроваджується у виробництво на
підприємстві «Фотоприлад» Укроборонпрому.
Магнітокардіографічна система на основі SQUID-
сенсорів для обстеження стану серцево-судинної сис-
теми пацієнта
Цифровий оптичний капіляроскоп
Інтелектуальна відеокамера з елементами зорового
аналізатора людини
84 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 5
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
Інтелектуальні відеокамери, на відміну
від традиційних, орієнтовані на роботу в ав-
томатичних системах реального часу. Їх вико-
ристовують у промисловості, на транспорті, в
робототехніці, системах охорони, військових
системах, медико-біологічних дослідженнях
тощо. Такі камери побудовано на нових інфор-
маційних основах, що дозволяють виконувати
попередню обробку інформації, виділяти і об-
робляти тільки корисну (динамічну) інформа-
цію, значно зменшуючи надлишковість і під-
вищуючи динамічні характеристики.
Відеосистеми на базі інтелектуальних
відеокамер призначені для визначення струк-
турних змін об’єктів, візуального контролю
якості за ознаками кольору, розміру, форми та
інших параметрів ідентифікації продукції, а та-
кож для визначення концентрації біооб’єктів.
Інтелектуальні відеокамери нового по-
коління з елементами зорового аналізато-
ра людини. Виділено близько 300 функцій,
конструктивних особливостей, адаптаційних
механізмів та процесів, які відбуваються в зо-
ровому аналізаторі людини. До того ж, нам
вдалося розібратися з обробленням зорової
інформації на нижніх шарах нейронів у моз-
ку. На основі цих даних розроблено динамічні
моделі процесів інтелектуального сприйняття
відеоінформації, пошуку об’єктів, слідкування
за ними тощо. На цю розробку отримано кіль-
ка патентів, але реалізувати її в Україні немож-
ливо.
Отже, ви бачите, яку велику кількість різно-
манітних розробок достатньо високого рівня
ми маємо. Багато з них підготовлено до серій-
ного виробництва, проте в Україні, на жаль,
вони не затребувані. Вимушені передавати їх у
Китай, а через рік-два купувати свої ж розроб-
ки вже у вигляді китайської продукції.
В Україні склалася така ситуація, що держа-
ва, утримуючи потужну Академію наук, уза-
галі не цікавиться її інноваційними розробка-
ми. Останніми роками ми мали лише окремі
замовлення від державних органів влади, але
жодного — від оборонної галузі, промисловос-
ті, охорони здоров’я тощо. До чого це привело
в оборонній галузі, ми вже бачимо. Не хотілося
б, як кажуть, наврочити, однак наша промис-
ловість без інновацій, нових систем автома-
тизації, робототехнічних комплексів, систем
контролю якості продукції стрімко наближа-
ється до такого самого стану.
Вітчизняна мікроелектроніка відстала на-
завжди, щоправда, залишається можливість
використання імпортних програмованих ло-
гічних інтегральних схем, процесорів, сенсо-
рів тощо. Однак практично немає технологіч-
них ліній для збирання і монтажу мікросхем з
більш як 400 виводами, систем проектування
та наладки. Використання вже готових збо-
рок з програмним забезпеченням закордонних
фірм коштує на два порядки більше, та й розі-
братися з ними стає все складніше, опис таких
виробів — це декілька тисяч сторінок англій-
ського тексту.
Ми ще тримаємося на світовому рівні завдя-
ки глибшому проникненню в суть проблеми
при виконанні фундаментальних тем, ураху-
ванню особливостей завдання, даних, викорис-
танню нових фізичних явищ і принципів, нових
інформаційних основ. Однак сучасні темпи
розвитку інформаційних технологій у світі так
прискорюються, що без істотних змін у політи-
ці держави щодо вітчизняних інновацій і роз-
робок та хоч б невеликої підтримки технічних
розробок на етапі прикладних досліджень наше
комп’ютерне приладобудування також може за-
лишитися на узбіччі технічного прогресу.
|