Сучасні проблеми неорганічної нанохімії і технології (Об’єднана сесія наукових рад НАН України з проблем „Неорганічна хімія” та „Електрохімія”)
28 вересня—2 жовтня 2009 року за ініціативою академіка С.В.Волкова (Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І.Вернадського НАН України) на базі Національного технічного університету „ХПІ” проведена виїзна сесія наукових рад за тематикою „Сучасні проблеми неорганічної нанохімії і технології” у...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
2009
|
| Назва видання: | Украинский химический журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/82721 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Сучасні проблеми неорганічної нанохімії і технології (Об’єднана сесія наукових рад НАН України з проблем „Неорганічна хімія” та „Електрохімія”) / Л. Коваль, Т. Глущак // Украинский химический журнал. — 2009. — Т. 75, № 12. — С. 117-121. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-82721 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-827212015-06-07T03:01:54Z Сучасні проблеми неорганічної нанохімії і технології (Об’єднана сесія наукових рад НАН України з проблем „Неорганічна хімія” та „Електрохімія”) Коваль, Л. Глущак, Т. Информация. Хроника 28 вересня—2 жовтня 2009 року за ініціативою академіка С.В.Волкова (Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І.Вернадського НАН України) на базі Національного технічного університету „ХПІ” проведена виїзна сесія наукових рад за тематикою „Сучасні проблеми неорганічної нанохімії і технології” у форматі дискусійних круглих столів. 2009 Article Сучасні проблеми неорганічної нанохімії і технології (Об’єднана сесія наукових рад НАН України з проблем „Неорганічна хімія” та „Електрохімія”) / Л. Коваль, Т. Глущак // Украинский химический журнал. — 2009. — Т. 75, № 12. — С. 117-121. — укр. 0041–6045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/82721 uk Украинский химический журнал Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Информация. Хроника Информация. Хроника |
| spellingShingle |
Информация. Хроника Информация. Хроника Коваль, Л. Глущак, Т. Сучасні проблеми неорганічної нанохімії і технології (Об’єднана сесія наукових рад НАН України з проблем „Неорганічна хімія” та „Електрохімія”) Украинский химический журнал |
| description |
28 вересня—2 жовтня 2009 року за ініціативою академіка С.В.Волкова (Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І.Вернадського НАН України) на базі Національного технічного університету „ХПІ” проведена виїзна сесія наукових рад за тематикою „Сучасні проблеми неорганічної нанохімії і технології” у форматі дискусійних круглих столів. |
| format |
Article |
| author |
Коваль, Л. Глущак, Т. |
| author_facet |
Коваль, Л. Глущак, Т. |
| author_sort |
Коваль, Л. |
| title |
Сучасні проблеми неорганічної нанохімії і технології (Об’єднана сесія наукових рад НАН України з проблем „Неорганічна хімія” та „Електрохімія”) |
| title_short |
Сучасні проблеми неорганічної нанохімії і технології (Об’єднана сесія наукових рад НАН України з проблем „Неорганічна хімія” та „Електрохімія”) |
| title_full |
Сучасні проблеми неорганічної нанохімії і технології (Об’єднана сесія наукових рад НАН України з проблем „Неорганічна хімія” та „Електрохімія”) |
| title_fullStr |
Сучасні проблеми неорганічної нанохімії і технології (Об’єднана сесія наукових рад НАН України з проблем „Неорганічна хімія” та „Електрохімія”) |
| title_full_unstemmed |
Сучасні проблеми неорганічної нанохімії і технології (Об’єднана сесія наукових рад НАН України з проблем „Неорганічна хімія” та „Електрохімія”) |
| title_sort |
сучасні проблеми неорганічної нанохімії і технології (об’єднана сесія наукових рад нан україни з проблем „неорганічна хімія” та „електрохімія”) |
| publisher |
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Информация. Хроника |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/82721 |
| citation_txt |
Сучасні проблеми неорганічної нанохімії і технології (Об’єднана сесія наукових рад НАН України з проблем „Неорганічна хімія” та „Електрохімія”) / Л. Коваль, Т. Глущак // Украинский химический журнал. — 2009. — Т. 75, № 12. — С. 117-121. — укр. |
| series |
Украинский химический журнал |
| work_keys_str_mv |
AT kovalʹl sučasníproblemineorganíčnoínanohímííítehnologííobêdnanasesíânaukovihradnanukraínizproblemneorganíčnahímíâtaelektrohímíâ AT gluŝakt sučasníproblemineorganíčnoínanohímííítehnologííobêdnanasesíânaukovihradnanukraínizproblemneorganíčnahímíâtaelektrohímíâ |
| first_indexed |
2025-07-06T09:20:31Z |
| last_indexed |
2025-07-06T09:20:31Z |
| _version_ |
1836888761063964672 |
| fulltext |
ИНФОРМАЦИЯ . ХРОНИКА
Сучасні проблеми неорганічної нанохімії і технології
(Об’єднана сесія наукових рад НАН України з проблем „Неорганічна хімія” та „Електрохімія”)
28 вересня—2 жовтня 2009 року за ініціати-
вою академіка С.В.Волкова (Інститут загальної та
неорганічної хімії ім. В.І.Вернадського НАН Ук-
раїни) на базі Національного технічного універси-
тету „ХПІ” проведена виїзна сесія наукових рад за
тематикою „Сучасні проблеми неорганічної на-
нохімії і технології” у форматі дискусійних круг-
лих столів.
Серед учасників, а їх зібралось більше п’яти-
десяти, представники Національної академії наук
та вищої школи України — академіки С.В.Вол-
ков, А.Г.Білоус, В.Г.Кошечко, член-кореспондент
НАН України А.О.Омельчук, ректор Національ-
ного технічного університету „ХПІ” професор Л.Л.
Товажнянський, 23 доктори хімічних і технічних
наук з різних регіонів і міст України (Києва, Харко-
ва, Дніпропетровська, Донецька, Одеси, Сімферо-
поля, Ужгорода, Чернівців), кандидати наук і моло-
ді науковці з академічних установ і університетів.
Сьогодні нанонаука і заснована на її резуль-
татах нанотехнологія — один із самих передових
напрямків сучасного природознавства, де значна
роль належить нанохімії, що досліджує синтез,
структуру, властивості та реакційну здатність ча-
стинок і сформованих із них ансамблів, які принай-
мні в одному вимірі мають розмір 1—100 нм. При
такому маленькому розмірі інгредієнтів речовини
здобувають унікальні властивості. Найбільший ін-
терес представляють частинки розміром в один або
кілька нанометрів. Основна проблема нанохімії
— з’ясувати, як впливає розмір частинок, що беруть
участь у реакції, на їх хімічну активність. Нанотех-
нологію, в свою чергу, розглядають як процес ство-
рення і використання матеріалів нанорозмірного
масштабу на рівні груп атомів, молекул і надмо-
лекулярних структур.
У вступному слові С.В.Волков представив
свій погляд на фактори, які визначають функці-
ональні властивості нано- і мікроструктурованих
матеріалів, серед яких не тільки розмір, але й
розмірність, квантово-розмірні ефекти, ступінь впо-
рядкування (наноструктури, „текстури”), функціо-
нальні властивості (магнітні, електричні, оптичні
та інші). Висвітлив взаємозв’язок між нанотехно-
логіями і суспільством — наукові, соціальні і тех-
нічні аспекти, де саме очікується найбільший вплив
нанотехнологій на розвиток суспільства (ВПК,
енергетика, електроніка, охорона здоров’я). Відмі-
тив необхідність комплексного підходу досліджень
наноматеріалів, навів перелік сучасних наукових
методів аналізу, будови і властивостей. Ознайомив
присутніх з монографією С.В.Волкова, Є.П .Ко-
вальчука, В.М .Огенка, О.В.Решетняка „Нанохімія.
Наносистеми. Наноматеріали”, яка нещодавно ви-
йшла з друку, а також з програмою курсу лекцій
„Фундаментальные основы нанотехнологий” та
„Современные проблемы нанотехнологии” під ре-
дакцією академіка РАН Ю.Д.Третьякова.
День перший. Аналіз стану та сучасні проблеми
нанохімії, а саме: синтез, вивчення структур, власти-
востей, методів характеризації та стабілізації одер-
жаних наноутворень. Ведучі — академік С.В.Волков,
професор Л.Л.Товажнянський.
Своє бачення розвитку нанонауки і нанотех-
нологій запропонував Л.Л.Товажнянський, відкри-
ваючи перший стіл. Він надав досить повну кар-
тину сучасних досліджень у сфері „нано”, зробив
акценти на інтегрувальному характері нанонауки
та рівні розвитку нанотехнологій у світі, навів
об’єми фінансування і ринку у цій сфері, які безпе-
рервно зростають. Нанонаука і нанотехнології є
національними пріоритетами США, Японії, Ні-
меччини і ряду інших країн. Серед напрямків, що
інтенсивно розвиваються у світі в останні роки,
можна відмітити: дослідження з синтезу наноут-
ворень, метою яких є зменшення розмірів часток
до 1—3 нм; управління процесом самоорганізації
наночастинок шляхом зміни температури та рН
середовища; отримання наночастинок різних форм
— сферичних, у вигляді кілець, трубок, поясів,
голок, пустотілих сфер і т.п., гібридних частинок,
що включають неорганічні та органічні сполуки;
створення мікроскопічного устаткування різного
призначення. Л.Л.Товажнянський охарактеризу-
вав стан розвитку нанотехнологій в Росії та Ук-
раїні. Незважаючи на невеликі обсяги фінансуван-
ня, досягнення українських учених доволі значу-
щі. Так, в НТУ „ХПІ” досліджують структури і
властивості вуглецевих плівок, одержаних з пучка
прискорених йонів С60 (фулеренів); синтезують ба-
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2009. Т. 75, № 12 117
гатошарові та напівпровідникові наноструктури,
створюють наноплівкові датчики, матеріали для
термоелектричного перетворення енергії, нанока-
талізатори, керамічні вироби на основі нанопо-
рошків, сенсори тощо.
Професор В.В.Приседський (Донецький на-
ціональний технічний університет) та В.М .По-
гібко (НТЦ “Реактивелектрон”) ознайомили ау-
диторію з тонкощами синтезу нанодисперсних
порошків SrTiO3, з впливом умов термічного роз-
кладання прекурсору на наноструктурні характери-
стики титанату стронцію. Досліджуючи механізм
термічної деструкції оксалатних прекурсорів ти-
танату стронцію, виявили, що проміжний про-
дукт термолізу діоксалатометатітанат стронцію роз-
кладається за двома паралельними ланцюжками
перетворень. Встановили, що для забезпечення
протікання реакцій термічного розкладання пре-
курсора в оптимальному напрямку синтез необ-
хідно проводити в високоградієнтних темпера-
турних полях. Така технологія дозволяє одержу-
вати однофазні нанодисперсні порошки SrTiO3
при температурі 900 оС, що на 300 оС нижче, ніж
у звичайно застосовуваній технології.
Своїми міркуваннями щодо особливостей
структури і динаміки молекулярних та йон-моле-
кулярних систем в нанооб’ємах поділився к.х.н.
О.М .Калугін (ХНУ ім. В.Н.Каразіна). Практичне за-
стосування молекулярних та йон-молекулярних рі-
дин, як правило, засноване на специфічній поведінці
вказаних флюїдів в обмежених об’ємах, що зада-
ються наноматеріалами, зокрема вуглецевими на-
нотрубками (ВНТ). З метою подальшого прогресу у
практичному застосуванні подібних систем викона-
но систематичне дослідження впливу внутрішньо-
го діаметру ВНТ на мікроструктуру та динаміку
ацетонітрилу, метанолу, диметилсульфоксиду та
розчинів Et4NBF4 в ацетонітрилі всередині ВНТ
за допомогою молекулярно-динамічного моделю-
вання. Зроблена спроба застосувати аналітичні
моделі для прогнозування коефіцієнта самоди-
фузії частинок флюїдів всередині ВНТ.
Не залишились осторонь обговорюваної те-
матики і дослідники координаційних сполук з
Таврійського національного університету ім. В.І.
Вернадського. Професор В.Ф.Шульгін зробив ог-
ляд досліджень, присвячених синтезу та вивченню
структури і властивостей нанорозмірних біядер-
них комплексів міді, координаційні поліедри яких
поєднані ароматичним спейсером. Синтезовані спо-
луки досліджено із залученням методів елемент-
ного і термогравіметричного аналізів, а також ІЧ-
спектроскопії поглинання. Будову комплексів вста-
новлено за даними рентгеноструктурного аналізу.
У рамках проблематики столу професор Л.П .
Щербак (Чернівецький національний універси-
тет ім. Ю .Федьковича) зробила акцент на синтезі
і фізико-хімічних властивостях наночастинок
халькогенідів кадмію, благородних металів та ок-
сидів заліза. На обговорення були винесені резу-
льтати досліджень впливу умов синтезу (темпера-
тура, концентрація прекурсорів, природа стабілі-
затора тощо) на оптичні властивості та структу-
ру наночастинок халькогенідів кадмію (CdS,
CdSe, CdTe). Розглянуто також методи одержан-
ня наночастинок Ag, Au, Fe2O3, Fe3O4, які роз-
робляються на кафедрі неорганічної хімії ЧНУ.
Учасники круглого столу обговорили виступ
професора В.О.Черановського (ХНУ ім. В.Н .Ка-
разіна), в якому йшлося про теоретичне моделю-
вання наномагнетиків на основі сполук перехід-
них металів. Завдяки аналітичному та числово-
му дослідженням енергетичного спектру та спіно-
вого впорядкування в основному стані декорова-
ної прямокутної спінової гратки, що згорнута у
циліндр, автором запропонована модель “ферома-
гнітної нанотрубки”, розглянута можливість синте-
зу відповідного наноструктурованого магнетика на
основі біметалічних комплексів перехідних металів.
День другий. Фізико-неорганічні та електро-
хімічні аспекти вирішення задач нанохімії для енер-
гетики і екології, медицини і біології, створення ба-
гатофункціональних композитних матеріалів. Ве-
дучі — академік В.Г.Кошечко, член-кореспондент
А.О.Омельчук).
У вступному слові В.Г.Кошечко відзначив, що
нанохімія належить до числа наук, які надзвичай-
но швидко розвиваються. Нанохімія і нанотехно-
логія дозволяють створювати матеріали для самих
різних галузей застосування (пристрої для електро-
ніки, високочутливі і селективні сенсори, захисні
наномасштабні плівки тощо). Широкого розвит-
ку набули нанодослідження в області електрохімії,
каталізу, колоїдних систем, біології, фармакології
та медицини, особливо синтез нанобіоматеріалів і
лікарських препаратів, але, на жаль, мало вивчається
шкідливий вплив останніх на людину, а він, безумов-
но, є. Обсяги фінансування нанодосліджень в Ук-
раїні надто обмежені, проте досягнення українсь-
ких учених доволі значущі. Були наведені прикла-
ди досліджень співробітників Інституту фізичної
хімії НАН України з указаної тематики.
Информация. Хроника
118 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2009. Т. 75, № 12
Другий стіл розпочався обговоренням пробле-
ми створення матеріалів з прогнозованими функ-
ціональними властивостями, рівень яких може бу-
ти зумовлений нанорозмірними структурними
елементами. Увага дослідників д.х.н. М.Д.Сахненка,
д.т.н. М .В.Ведь (НТУ "ХПІ", Харків) та д.т.н.
І.М .Зіня (ФМІ ім. Г.В. Карпенка, Львів) була зосе-
реджена на електрохімічних аспектах синтезу ба-
гатофункціональних наноструктурних матеріалів
і покриттів. З огляду на накопичений науковцями
досвід з визначення взаємозв’язку між елемента-
ми логічного ланцюга склад—структура—влас-
тивості—галузі застосування вирішення такої про-
блеми вбачається у широкому використанні дося-
гнень електрохімії. Було проаналізовано гіпотези
та наукові підходи до формування таких наност-
руктурованих електрохімічних систем, як нанола-
мінати і біологічно сприятливі покриття для ім-
плантантів, складні інтерметалідні системи та спо-
соби гомогенізації їх поверхні, а також інші нага-
льні аспекти нанотехнологій.
Про досягнення і деякі труднощі, які виникли
під час досліджень, розповів професор М .Д.Ко-
шель (УДХТУ та ТРАНСМАГ, Дніпропетровськ).
При розробці нанохімічних технологій для палив-
них елементів були синтезовані нові каталітичні
матеріали на основі платини, модифіковані по-
лісилоксановими шарами, які досліджені на вод-
невому електроді паливного елемента з твердо-
фазним полімерним електролітом. Отримані елек-
трохімічні осади свинцю, модифіковані оксидом
силіцію з електроліту з домішками аеросилу, ма-
ють підвищений питомий електричний опір. Ме-
тою дослідження було одержання нанокомпо-
зитних осадів на основі свинцю з властивостями
ізолятора.
Далі увагою учасників столу заволодів профе-
сор В.Ф.Зінченко (ФХІ ім. О.В.Богатського НАН
України), який займається синтезом нанодиспер-
сних матеріалів на основі апатитів з метою подаль-
шого їх використання в якості біосумісних речо-
вин і сорбентів. Були висвітлені термодинамічні
аспекти взаємодії вихідних речовин між собою
та з сольовими розтопами як середовищем для
синтезу апатитів. Наведено результати термогра-
віметричного та рентгенівського фазового аналі-
зів синтезованих зразків. Показана можливість за-
стосування апатитів як сорбентів йонів Eu (II) з
сольових розтопів, а також важких металів з водних
розчинів. Нанодисперсні матеріали на основі апа-
титів, модифіковані йонами Ag, є перспективними
для застосування у медицині.
Розкрити можливості біологічної активності
кластерних комплексів ренію (ІІІ) вдалося про-
фесору О.В.Штеменку з колегами (УДХТУ). Од-
нією з проблем, пов’язаних з введенням комплек-
сних сполук ренію (III) в біологічні об’єкти, є не-
стійкість деяких з них до гідролітичних процесів і дії
ферментів в організмі, що потенційно може знизи-
ти їх ефективність. Завдяки отриманню ліпосом з
різними структурними типами комплексних спо-
лук диренію (III) збільшена ефективність лікар-
ських форм і показано, що ці з’єднання взаємодіють
з основним компонентом лецитин-фосфатидил-
холіном. Отримані наноліпосоми і наночастинки
(розміром від 100 нм) комплексних сполук дире-
нію (III), а також змішані наночастинки системи
Re—Pt були використані в ряді біологічних екс-
периментів і показали хороші результати. В усіх
випадках система змішаних ліпосом Re—Pt бу-
ла кращою.
Насичена киснем вода в контакті з мінерала-
ми служить реакційним середовищем для редокс-
перетворень у природних умовах. Тому механізм
провідності в гідратованих шарах наностуктур
з розмірами порожнин від 20 до 100 нм, що міс-
тять кисень, і перенесення заряду в такій системі є
ключовими при вивченні редокс-процесів утво-
рення активних окислювачів і розробці наукових
підходів до інтенсифікації процесів самоочищен-
ня природних водоймищ. Про ці дослідження до-
сить детально розповіла к.х.н. К.Д.Першина (ТНУ
ім. В.І.Вернадського). Інтерпретація одержаних да-
них визвала жваву дискусію і критичні зауваження.
День третій. Технології та перспективи вико-
ристання наноматеріалів — сенсорні системи,
мембранні матеріали, джерела струму, фото-
перетворювачі, кераміка тощо. Ведучий — ака-
демік А.Г.Білоус.
Нанотехнології дозволяють створювати нові
речовини з унікальними властивостями і застосо-
вувати їх майже в усіх сферах діяльності людини
— від електроніки та енергоресурсів до лікарських
препаратів. У найближчі роки очікується вдоско-
налення методів отримання електроенергії з вико-
ристанням поновлюваних джерел. Безпечні атом-
ні електростанції, ефективні сонячні батареї, вико-
ристання енергії моря і вітру — ось що нас чекає
в майбутньому. Але для цього потрібні абсолют-
но нові матеріали, які вже сьогодні створюються
вченими завдяки нанотехнологіям.
Професор Е.В.Панов (ІЗНХ НАНУ) запро-
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2009. Т. 75, № 12 119
понував учасникам столу дискусійну тему про
можливості методу синтезу в розплавлених солях
оксидних і вуглецевих сполук з метою одержання
електродних матеріалів з прогнозованими функ-
ціональними властивостями. Були представлені
експериментальні дані з синтезу в нітратних роз-
плавах, допованих d- і s-металами нанокриста-
лічних фаз оксидів Sn, Mn, і синтезу в хлоридних
і карбонатних розплавах нанокристалічного вуг-
лецю, а також процеси у нітратному розплаві, що
приводять до зміни розміру зерна часток SnO2 +
MxOy та MnO2 + MxOy, типу і концентрації по-
верхневих дефектів (домішкових і структурних),
адсорбційної і каталітичної активності поверхні
цих оксидів. Розглянуто модель поверхні оксид-
них наночастинок Sn і Mn та її зв’язок з електрон-
ними процесами на поверхні наночасток. Наведе-
но кілька механізмів формування шаблонів нано-
вуглецю: відновлення кисневих сполук вуглецю,
хлорування та розкладання карбідів металів, дис-
пропорціювання інтеркаляційних сполук графі-
ту з лужними металами, а також приклади функ-
ціонального використання отриманих електрод-
них матеріалів як неруйнівних анодів, електродів
хімічних сенсорів, перезаряджуваних джерел стру-
му, іоністорів. Інформація визвала інтерес, але в
повному об’ємі дискусії, на жаль, не сталося.
Актуальне питання створення конструкційної
кераміки було обговорено на прикладі синтезу
наночастинок та нановолокон безкисневих спо-
лук у матрицях вуглеграфітових і нітридкрем-
нієвих матеріалів, яким займаються професор
Г.Д.Семченко і співробітники з НТУ „ХПІ”. Зок-
рема, розглянуто синтез при низьких температурах
наночастинок β-SiC і α-Si3N4, оксинітриду крем-
нію в процесі механоактивації порошків тугоп-
лавких сполук при їх модифікуванні алкоксидом
кремнію і термообробці гелів; синтез нановоло-
кон з використанням в якості джерела вуглецю
атомарного вуглецю, графіту, вуглецевих волокон
і нанотрубок для самолікування дефектів структур-
них вуглеграфітових матеріалів. Йшлося також про
створення тріщиностійкої конструкційної кера-
міки на основі SiC і Si3N4 шляхом самоармуван-
ня їх структури наночастинками і нановолокна-
ми β-SiC і α-Si3N4 в процесі гарячого пресування
і спікання литих виробів.
Синтезом нових термоелектричних матеріа-
лів із застосуванням нанотехнологій плідно зай-
маються вчені Ужгородського національного уні-
верситету (професори Є.Ю.Переш., І.Є.Барчій, к.х.н.
М .Ю.Сабов). На розгляд аудиторії були представ-
лені фізичні, хімічні та технологічні аспекти одер-
жання наноматеріалів та покращення їх власти-
востей. Вказано на перспективність використання
наноматеріалів на основі складних халькогенідів
талію та елементів IV, V груп Періодичної систе-
ми в якості термоелементів. Досягнення високих
показників термоелектричної добротності напів-
провідникових елементів базується на високих
значеннях електропровідності, термо-е.р.с. та низь-
кій теплопровідності. Одним із засобів зниження
теплопровідності є зменшення фононної складо-
вої, яке може бути досягнуто саме використанням
нанорозмірних матеріалів.
Дефіцит природних та енергетичних ресурсів
стає все більшим, тому роботи, які направлені на
розробку нетрадиційних методів отримання еле-
ктроенергії, є дуже актуальними. Саме в цьому клю-
чі дослідження з впливу наноструктурування по-
верхні напівпровідників на їх фоточутливість і про-
цеси добування та акумулювання "сонячного вод-
ню" професора Г.Я.Колбасова (ІЗНХ НАНУ). Бу-
ли розглянуті методи одержання напівпровідни-
кових і металевих квантових точок і напівпрові-
дникових наногетероструктур на поверхні елект-
родів на основі сполук типу АІІВVI, AIIIBV і ряду
оксидів металів; результати вивчення фоточутли-
вості і рекомбінаційних процесів на нанострук-
турованих електродах; механізм формування елек-
тродного потенціалу та фотопотенціалу в елек-
трохімічних системах на основі наноструктурова-
них електродів.
Електрохімічне конструювання каталітичних
систем шляхом іммобілізаціі в об’єм і на поверх-
ню поліаніліну (ПАН) нанорозмірних частинок
паладію розглядається як метод створення ефек-
тивних електрокаталізаторів у ряді процесів і для
використання у водневих сенсорах. Такими до-
слідженнями плідно займаються в НТУ”ХПІ” про-
фесор Б.І.Байрачний і к.х.н. Л.В.Ляшок. Ними ви-
вчено механізм процесу електроосадження, харак-
теристики ПАН як середовища осадження мета-
лу, що залежать від багатьох чинників і вплива-
ють на розподіл наношарів металу в полімерній
матриці. Досліджено вплив умов одержання Pd—
ПАН-систем на їх електрокаталітичні властивості
в реакції окиснення HCOOH. Використання сис-
теми Pd—ПАН дозволяє створити потенціомет-
ричні або амперометричні датчики для детекту-
вання водню. Крім того, завдяки електрохромно-
му ефекту, що характерно для різних форм полі-
Информация. Хроника
120 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2009. Т. 75, № 12
аніліну, можливе створення фотометричних і
кондуктометричних датчиків.
Учасники сесії були ознайомлені з роботою
„Технологічні основи виробництва йоду та його
особливо чистих солей як основи наноматеріалів
для функціональної кераміки та сенсорних сис-
тем”, що висунута на здобуття державної премії
України. Від колективу авторів з різних органі-
зацій доповідь зробив д.х.н. В.Л . Чергинець
(Інститут сцинтиляційних матеріалів НАНУ).
Було заслухано також чотири доповіді за мате-
ріалами докторських дисертацій: Ю.К.Пірського і
Ю.С.Дзязько (ІЗНХ НАНУ), В.І.Булавіна (НТУ
”ХПІ”), І.П .Прица (УжНУ). Докторантам було
задано багато питань і зроблено ряд цінних заува-
жень, які мають бути враховані до подання робіт
на захист.
Загальна дискусія. Мета спільної сесії науко-
вих рад, яку ставили перед собою організатори за-
ходу, полягала у живому неформальному спіл-
куванні „за круглим столом” усіх учасників, в
обговоренні нових ідей і проблем неорганічної на-
нохімії і технології, налагодженні нових контак-
тів і співпраці.
Підсумовуючи роботу сесії, академік В.Г.Ко-
шечко відмітив не тільки її високий науковий
потенціал, але й ефективність вибраної форми зу-
стрічей. У виступах, що були заслухані, перетина-
лись проблеми „нано” неорганічної, фізичної хі-
мії, електрохімії. Вони в достатній мірі відобрази-
ли палітру заданої тематики і викликали жваві
дискусії на засіданнях і поза ними. Попри численні
цікаві дослідження і синтез нових наносполук, на
жаль, ми поки що мало маємо „проривних” вла-
стивостей. Доброю традицією стало заслуховува-
ти докторські дисертації. Було висловлено поба-
жання залучати до таких зустрічей інші наукові
ради академії, наприклад, з проблем хімічної кіне-
тики і будови, фізичної хімії, екології та ін. „Мені
було цікаво”, — такий підсумок від зустрічі у
В.Г.Кошечка.
На думку академіка С.В.Волкова, формат
зустрічі у вигляді круглих столів проявився ще не
повною мірою. Мало хто з присутніх висловлював
свої думки відносно перспектив розвитку окремих
напрямів нанохімії в цілому, а виступи стосува-
лись більш конкретних результатів, одержаних у
своїх наукових колективах чи групах, подекуди
нагадуючи звіт за виконану роботу. Наукові ради
будуть продовжувати роботу по координації, під-
тримці пріоритетних напрямів досліджень, сприя-
ти підвищенню рівня наукових робіт, співробіт-
ництву між науковцями академічних інститутів та
вищої школи. Наступну сесію заплановано про-
вести у 2010 році.
Учасники сесії виразили щиру подяку ректо-
ру НТУ”ХПІ” Л.Л.Товажнянському і його спів-
робітникам за чітку організацію роботи сесії.
Л. Коваль, Т . Глущак
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2009. Т. 75, № 12 121
|