Міжнародний рух капіталу і глобальна фінансова криза

Викладаються результати аналізу процесу міжнародного руху капіталу, виявлені напрями руху капіталу, встановлені тенденції впливу міжнародного руху капіталу на обсяги виробництва, зайнятість населення в країнах — інвесторах. Висунута гіпотеза про тісний взаємозв’язок тенденцій міжнародного руху капіт...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Галушко, О.С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2009
Schlagworte:	Наукові статті
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/8286
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Міжнародний рух капіталу і глобальна фінансова криза / О.С. Галушко // Вісник економічної науки України — 2009. — № 1(15). — С. 51-55. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-8286
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-82862010-05-21T12:01:43Z Міжнародний рух капіталу і глобальна фінансова криза Галушко, О.С. Наукові статті Викладаються результати аналізу процесу міжнародного руху капіталу, виявлені напрями руху капіталу, встановлені тенденції впливу міжнародного руху капіталу на обсяги виробництва, зайнятість населення в країнах — інвесторах. Висунута гіпотеза про тісний взаємозв’язок тенденцій міжнародного руху капіталу, що склалися, з кризовими явищами у фінансовому секторі національних економік та його вплив на розвиток глобальної фінансової кризи. Розглянуті та доповнені пропозиції експертів щодо можливих шляхів подолання глобальної фінансової кризи. Излагаются результаты анализа процесса международного движения капитала, выявлены направления движения капитала, установлены тенденции влияния международного движения капитала на объемы производства, занятость населения в странах-инвесторах. Выдвинута гипотеза о тесной взаимосвязи сложившихся тенденций международного движения капитала с кризисными явлениями в финансовом секторе национальных экономик и его влияние на развитие глобального финансового кризиса. Рассмотрены предлагаемые и возможные пути преодоления глобального финансового кризиса. The analysis results of process of international capital movement are presented, the directions of capital movement are detected; trends of influence of international capital movement on the production volume and level of unemployment in investing countries are defined. The hypothesizes of existence of tight correlation between trends of international capital movement with crises in financial sector of national economies, and its influence on the development of global financial crisis are presented. The propositions of international experts on the probable directions for crisis overcome are revised and added. 2009 Article Міжнародний рух капіталу і глобальна фінансова криза / О.С. Галушко // Вісник економічної науки України — 2009. — № 1(15). — С. 51-55. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/8286 uk Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові статті Наукові статті
spellingShingle	Наукові статті Наукові статті Галушко, О.С. Міжнародний рух капіталу і глобальна фінансова криза
description	Викладаються результати аналізу процесу міжнародного руху капіталу, виявлені напрями руху капіталу, встановлені тенденції впливу міжнародного руху капіталу на обсяги виробництва, зайнятість населення в країнах — інвесторах. Висунута гіпотеза про тісний взаємозв’язок тенденцій міжнародного руху капіталу, що склалися, з кризовими явищами у фінансовому секторі національних економік та його вплив на розвиток глобальної фінансової кризи. Розглянуті та доповнені пропозиції експертів щодо можливих шляхів подолання глобальної фінансової кризи.
format	Article
author	Галушко, О.С.
author_facet	Галушко, О.С.
author_sort	Галушко, О.С.
title	Міжнародний рух капіталу і глобальна фінансова криза
title_short	Міжнародний рух капіталу і глобальна фінансова криза
title_full	Міжнародний рух капіталу і глобальна фінансова криза
title_fullStr	Міжнародний рух капіталу і глобальна фінансова криза
title_full_unstemmed	Міжнародний рух капіталу і глобальна фінансова криза
title_sort	міжнародний рух капіталу і глобальна фінансова криза
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Наукові статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/8286
citation_txt	Міжнародний рух капіталу і глобальна фінансова криза / О.С. Галушко // Вісник економічної науки України — 2009. — № 1(15). — С. 51-55. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT galuškoos mížnarodnijruhkapítaluíglobalʹnafínansovakriza
first_indexed	2025-07-02T11:00:47Z
last_indexed	2025-07-02T11:00:47Z
_version_	1836532680193212416
fulltext	2009/№1 51 чати кошти та час на матеріальне та моральне стимулю- вання немає ніякого бажання. Середній рівень доходів населення України досить низький. Мала заробітна плата чи взагалі відсутність роботи не дають можливості задовольнити навіть най- нижчі потреби. Виходячи з цього, найбільш дійовим стимулом на сьогодні є гроші. Ще Р. Оукен та А. Сміт вважали гроші єдиним мотивуючим фактором. Але ба- гато підприємств не можуть забезпечити своїм праців- никам високий рівень заробітної плати. Високий рівень податків та нарахувань на заробітну плату змушує вітчиз- няних товаровиробників знижувати оплату праці до мінімального рівня. Тобто, в сучасних умовах заробітна плата не виконує стимулюючої функції. Література 1. Миколаєнко Д. А. Дослідження структури мотивації фахівців при побудові системи оплати праці // Елект- ронний ресурс. — Режим доступу до сайту: http://www. management. com. ua/hrm/hrm040. html 2. Кигель А. Я. Побудова структури окладів // Елек- тронний ресурс. — Режим доступу до сайту: http://www. ippnou. ru/article. php/docs/product 3. Меликьян Г. Г., Колосова Р. П. Экономика труда и соціологія трудових отношений. — М.: Изд. МГУ, 2006. — 165 с. 4. Гончаров В. Н., Будгагянц М. А., Радомський С. І. Формування системи мотивації праці на підприємстві в умовах переходу до ринкової економіки. — Київ.: Техн- іка, 2005. — 122 с. 5. Хобта В. М., Чумаченко Є. В. Обґрунтування критеріїв розміру мінімальної заробітної плати // Соціально-еко- номічні аспекти промислової політики. Соціальна політика й людський розвиток: Сб. наук. праць. — Т.2 — Донецьк, 2004. — 524 с. Сучасний стан економіки характеризується глобаль- ною фінансовою кризою. Серед чинників, що призвели до виникнення та розвитку глобальної фінансової кри- зи експерти називають недостатньо жорстке регулюван- ня фінансового сектору і банківської системи зокрема. Тому у якості заходів, спрямованих на її подолання про- понуються такі, як підвищення жорсткості регулюван- ня банківської системи, обмеження бонусів фінансовим менеджерам, підтримка кредитоспроможності банківсь- кої системи шляхом купівлі державою цінних паперів банків, зниження Центральними банками облікової ставки, девальвація національних валют з метою розвит- ку експорту. Самміт голів держав та урядів 27 країн ЄС, який пройшов 16 жовтня 2008 року у Брюсселі закликав краї- ни до корегування світової фінансової системи та ухва- лив антикризовий план, що базувався на підтримці банків, та передбачав надання гарантій по міжбанківсь- ким кредитам, можливість повної або часткової націо- налізації банків, що опинились на межі банкрутства, посилення державного регулювання фінансової систе- ми. Разом з тим заходи суто фінансового характеру не дають поки що бажаних результатів. Криза поглиблюєть- ся і захоплює все нові країни та сфери економіки. Таким чином світова фінансова криза викликає необхідність запровадження зважених рішень комплек- сного характеру щодо виходу з неї. Розробка таких рішень можлива тільки при визначенні чинників, що її спричинили, виокремлення з них керованих та розроб- ки методів та інструментів управління ними. Перелічені актуальні практичні задачі потребують наукового об- ґрунтування методів їх вирішення. Проблемам забезпечення рівноваги у світовій еко- номічній системі присвячено достатньо багато дослід- жень як закордонних, так і вітчизняних вчених. При чому ці дослідження проводилися за основними трьома напрямками: рівновага та забезпечення керованості у світовій соціально-економічний системі [1–9 та ін.], аналіз руху та вплив факторів виробництва (капіталу, робочої сили) на розвиток світової економіки [10–15 та ін.], розвиток світової фінансової системи та перспек- тиви її розвитку [16–18 та ін.]. Дослідження, що спрямовані на аналіз ступеня ке- рованості світової економіки [1–9 та ін.], у своїй більшості розглядають шляхи досягнення стабільного стану розвитку світової економічної системи не спира- ючись на аналіз руху факторів виробництва. В них при- діляється увага складності системи з точки зору керу- вання нею [6–8], визначення ступеня ентропії [9], а у деяких випадках і з привалюванням розкриття політич- ної складової [6], не враховуючи, що політична складо- ва завжди базується на економічному підґрунті. Дослідження спрямовані на аналіз руху капіталу розглядають глобальні процеси з точки зору об’єктив- них причин його переміщення, розвитку міжнародних зв’язків країни, поширення обсягів фінансового та фон- дового ринків, використання позитивних наслідків руху капіталу, створення міжнародних кластерів, як форми організації економічних відносин на основі інвестицій- ної діяльності багатонаціональних корпорацій, фінансо- во-промислових груп, інших об’єднань підприємств шляхом вертикальної та горизонтальної інтеграції. Погоджуючись в основному, з висновками проведе- них науково-дослідних робіт, результати яких знайшли О.С. Галушко академік АЕН України, м. Дніпропетровськ МІЖНАРОДНИЙ РУХ КАПІТАЛУ ТА ГЛОБАЛЬНА ФІНАНСОВА КРИЗА ГАЛУШКО О.С. ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ52 місце у перелічених монографіях, слід зазначити, що негативні наслідки руху капіталу, пов’язані з непропорц- ійністю розвитку окремих країн, відтоком капіталу з краї- ни та його впливом на платоспроможність та зайнятість населення майже не знайшли віддзеркалення у існуючих дослідженнях. Разом з тим проблема, з якою стикнулася світова економіка в останній час, вимагає встановлення причин, що спричиняють економічну кризу, подальшого розвитку теорії циклічного функціонування економіки, розробки теоретичного підґрунтя управління економікою в умовах фінансової та економічної кризи. Тому метою даної роботи є встановлення економі- чного підґрунтя глобальної фінансової кризи, як систем- ного явища, що відрізняється від звичайних наслідків циклічного розвитку економіки своїми масштабами та глибиною спричинених негативних наслідків. Якщо фінансова система є кровоносною системою економіки, причиною її відхилень від нормального ста- ну є стан самої економіки. Тому причину виникнення та розвитку фінансової кризи слід шукати у тих еконо- мічних процесах, якими характеризується сучасний етап розвитку світової економіки — етап транснаціоналізації та глобалізації. Основними принципами та умовами глобалізації є вільний рух таких факторів виробництва, як капітал та робоча сила, а також вільний рух товарів. Зупинимось на вільному руху капіталів, оскільки рух інших складових е похідним від руху капіталу. До певного моменту часу міжнародний рух капіта- лу пояснювався природнім його «переливом» з країн, де спостерігався надлишок капіталу до країн, де спостері- гався його дефіцит при наявності трудових, земельних ресурсів та корисних копалин. Друга частина цього ствердження має місце і у теперішній час. Разом з тим, в умовах жорсткої конкуренції на міжнародних ринках, прискорення науково-технічного розвитку, необхідності інноваційного розвитку країни з метою забезпечення її конкурентоспроможності, перша частина вищенаведе- ного ствердження щодо наявності надлишку капіталу в економіці країни стає не такою очевидною, як це було у минулому ХХ сторіччі, а прагнення власників капіта- лу отримувати надприбутки за рахунок різкого знижен- ня собівартості продукції при розміщенні підприємств у країнах з низькою вартістю робочої сили спонукає їх розташовувати виробництво саме у цих країнах. За да- ними Комісії ООН з торгівлі та розвитку, у розвинених країнах вихідні прямі іноземні інвестиції перевищують вхідні [19]. При чому процес руху капіталу активізуєть- ся: якщо у 1990 році кількість угод щодо поглинання, які проводили компанії з управління активами склада- ло 2 угоди (при чому обидві у фінансовому секторі) на суму 528 мільйонів доларів США, то у 2006 році було укладено 33 угоди на загальну суму 11325 млн. дол. США (з них у фінансовому секторі — 8 угод на загальну суму 1272 млн. дол.) [19]. Розглянемо стан руху капіталу по країнах з розви- неною економікою та країнах, що розвиваються. Співвідношення вхідних та вихідних іноземних інвестицій та чистий приплив капіталу представлені на графіку (рис. 1), який побудований за матеріалами звіту Комісії ООН з торгівлі та розвитку за 2006 рік [19]. Як свідчить наведений графік (рис. 1), чистий приплив капіталу в результаті його руху між країнами характери- зується перевищенням обсягів прямих іноземних інвес- тицій з розвинених країн над вхідними прямими інозем- ними інвестиціями на 1960085 мільйонів дол. США. У цей же час країни, що розвиваються мають позитивне сальдо: приплив прямих іноземних інвестицій у ці краї- ни перевищує інвестиції з них у економіку інших країн на 1 400 507 мільйонів дол. США. Рис. 1. Співвідношення вхідних та вихідних прямих іноземних інвестицій розвинених країн та країн, що розвиваються Варто також зазначити, що Україна, як і інші краї- ни східної Європи та СНД (рис. 1), відноситься до країн, прямі іноземні інвестиції в які є значно нижчими ніж інвестиції до інших країн, що розвиваються. Причину слід шукати, на наш погляд, в нестабільності економі- чної та політичної ситуації. Аналіз галузевої структури іноземних інвестицій по групах країн (табл. 1), розрахований за даними [19] свідчить про доволі інтенсивне переміщення таких ви- робництв, як виробництво автомобілів, видобуток ко- рисних копалин, хімічна промисловість з розвинених країн у країни, що розвиваються. Крім інших причин переміщення виробництва товарів та послуг до країн, що розвиваються (переміщення шкідливих виробництв, отримання контролю над видобутком сировини, набли- ження до споживача) значне місце займає наближення виробництва до дешевої робочої сили. При чому вартість робочої сили у розвинених краї- нах, відрізняється від її вартості у країнах, що розвива- ються у десятки разів і визначальним у даному випадку є, на нашу думку, поряд з рівнем продуктивності праці, рівень розвитку послуг у тій чи іншій країні. Тобто, розташовуючи високотехнологічне підприємство у країні, що розвивається, власник капіталу створює умо- ви для зростання продуктивності праці (припустимо, навіть у 3–5 разів) і може враховувати цей чинник при визначенні оплати праці, але він може бути певним, що оплата праці у приймаючій країні з нерозвиненою сфе- рою послуг буде залишатися у десятки разів меншою, ніж у країні базування, що зробить його продукцію кон- курентоспроможною на світових ринках товарів. Це означає, що ринок послуг потребує попиту, який забез- печується відповідною оплатою праці у тій чи іншій країні і, звідси, в країнах з розвиненою економікою, розвиненим ринком послуг оплата праці буде значно вищою при тому ж рівні продуктивності праці. По- рівняльний аналіз обсягу ринку послуг у ряді країн, ГАЛУШКО О.С. 2009/№1 53 проведений за даними Світового банку [20], засвідчив, що у розвинених країнах послуги у % до ВВП склада� ють 70–76 %, а в країнах, що розвиваються — 30–40 % до ВВП [20]. Враховуючи те що у вказаних країнах сут� тєво відрізняється і сам ВВП, для порівняння розвитку послуг в країні будемо використовувати показник «по� слуги на одну особу». Результати порівняння, виконані за даними Світо� вого банку [20] наведені на рис. 2. Як бачимо, обсяги по� слуг, які припадають на одну особу у розвинених краї� нах (США, країни ОЕСР), у 46 разів є вищими, ніж у країнах з середнім доходом і у 144 рази вище, ніж у країнах з низькими доходами. При чому у країнах з високим рівнем доходу вони суттєво підвищились за період, який аналізувався (2000–2005 рік). Аналіз вало� вих внутрішніх інвестицій за цей же період свідчить про більш високий рівень реінвестування у країнах з низь� ким рівнем розвитку послуг (рис. 3). Як свідчить графік на рис. 3, з 2000 до 2005 року інвестиції у розвиток еко� номіки в % ВВП були найбільшими у Китаї, Таїланді, Країнах з середнім та низьким доходом. У той же час інвестиції у економіку Австрії, США, Великобританії, майже не змінили свою позицію у порівнянні з ВВП, або скоротилися. На сучасному етапі розвитку світового господарства та регулювання світової економіки, рух капіталу у на� прямку країн, що розвиваються негативно вплинув на стан економіки високорозвинених країн�інвесторів. Так, у січні 2009 року виробничі замовлення в США скоро� тилися на 1,9 %, до 351,9 млрд дол., у промисловому секторі у січні втратили роботу 168 тис. осіб, у будів� ництві — 104 тис. осіб, у сфері послуг — 375 тис. осіб. Згідно зі звітом федеральної резервної системи США заробітна плата робітників скорочується. У лютому 2009 року роботу втратили 651 тисяча осіб, а рівень безробіття зріс на 8,1 %, що є в США найвищим показником за останні 25 років. До березня 2009 року рівень безробіття у США вже становив 4,4 млн осіб [21]. У країні спостерігається зниження витрат та товари виробничого призначення та підвищення звер� нень за допомогою по безробіттю. Такий стан пов’яза� ний зі скороченням обсягів виробництва. Зниження пла� тоспроможності населення призвело до скорочення обсягів продажу товарів. Так, у лютому обсяги компанії «Ford Motor Co» скоротились на 48 % у порівнянні з показниками 2008 року. Продаж продукції «Toyota Motor Corp» у США скоротились у січні на 39 % (до 109583 автомобілів), а у лютому продаж продукції «Honda Motor Co» знизився на 38 % (до 71575 автомобілів). Збитки компанії «General Motors» у наслідку зниження попиту склали 82 млрд дол. У зв’язку зі зниженням платоспроможності пози� чальників іпотечних кредитів, на житловому ринку США вже всередині 2007 року виникла криза неплатежів. З 1 березня по 18 червня 2008 року у США пройшла опера� ція ФБР «Зловмисна іпотека», спрямована на пошук винуватців надання іпотечних кредитів неплатоспро� можним клієнтам в результаті якої 406 осіб були звину� вачені у шахрайстві [22]. Не заперечуючи наявність ви� падків зловживань у фінансовому секторі, слід зазначи� ти, що причини неплатежів, як свідчать результати ана� лізу соціально�економічних показників розвитку краї� ни значно більш глибокі та системні: зниження доходів населення в результаті від’ємного сальдо чистого при� току капіталу, структурні зміни в економіці країни, підвищення рівня безробіття. Таблиця 1 Чисті прямі іноземні інвестиції в виробничі потужності з виробництва товарів та послуг у розвинених країнах у 2006 році Галузі економіки Чистий приплив капіталу (млн. дол. США) Коефіцієнт перевищення вихідних прямих інвестицій з розвинених країн над вхідними прямими іноземними інвестиціями Виробництво автомобілів та транспортного обладнання -220691 1,76 Хімічна промисловість -175843 1,28 Гірничодобувна промисловість -187151 1,26 Фінансові послуги -569584 1,29 Харчова промисловість -44926 1,15 Деревообробна промисловість -2345 1,03 Металургійна промисловість -3888 1,02 Електромашинобудування -34370 1,13 Інше виробництво товарів -80057 1,76 Будівничі послуги -1974 1,03 Готельний та ресторанний бізнес -26973 1,41 Вторинна переробка -88325 1,32 Бізнес-послуги -879651 1,71 Освіта -361 3,47 Інші послуги -102947 1,65 Послуги щодо операцій з нерухомістю -28182 1,07 Рис. 2. Послуги у розрахунку на одну особу у високорозвинених країнах, країнах, що розвиваються та по групам країн за рівнем доходу Рис. 3. Валові внутрішні інвестиції у % до ВВП по країнах з різним рівнем доходу ГАЛУШКО О.С. ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ54 Взаємозалежність національних економік в умовах глобалізації обумовила виникнення та розвиток кризо- вих явищ і у інших країнах світу. Так, на тлі фінансової кризи значно скоротились можливості підприємств щодо фінансового забезпечення формування оборотних активів та інвестиційної діяльності. Виробництво авто- мобілів у Європі у 2008 році скоротилося на 7,2 %, а їх продаж — на 7,8 %. У 2009 році, за прогнозами Євро- пейської асоціації виробників автомобілів, очкується подальше зниження: виробництво автомобілів у Європі скоротиться на 25 %, а їх продаж — на 20 % [23]. Індекс випереджуючих індикаторів, що розраховуєть- ся по країнах ОЕСР у січні 2009 року знизився з 92,8 пунктів у грудні 2008 року до 91,7 пункти у січні 2009 року. Країни- експортери потерпають від фінансових та економічних складностей у зв’язку з різким скороченням експорту. Наведені дані свідчать про наростаючу некеро- ваність світової економіки. Існуюча на даний момент система управління економікою (на національному, ре- гіональному рівні та за функціональними ознаками) не відповідає обсягу світової економіки, як системи, що і викликає некерованість. Можливо у далекій перспективі і стане реальністю прогноз доктора економічних наук, професора, наукового керівника Державного універси- тету «Вища школа економіки» Евгена Ясіна, який не- щодавно сказав: «На мою думку, глобалізація — це при- родній і безповоротний процес, внаслідок чого ми йде- мо до світового уряду, який буде коли-небудь керувати економікою у планетарному масштабі» (переклад авто- ра) [23]. На теперішній же час діяльність існуючих міжнародних організацій, які виконують регулюючі функції, є або обмеженою їх повноваженнями (МВФ, Світовий банк та інші міжнародні фінансові організації), або спрямованою на лібералізацію економічних відно- син (СОТ), що вже не відповідає реаліям часу. Можли- во доцільна реорганізація ООН у напрямку посилення регулюючого її впливу на світову соціально-економічну систему, оскільки ця організація є універсальною, а повноваження охоплюють усі сфери людської діяльності. Як свідчать наведені результати досліджень, вільний рух капіталу є базовим чинником світової рівноваги, який, практично в сучасних умовах не підпадає під ре- гулювання міжнародними структурами і питання його регулювання є, до деякої міри, порушенням права та вільну підприємницьку діяльність. Розробка механізмів регулювання руху капіталу є, на наш погляд, визначаль- ною але надто складною на даному етапі розвитку світу проблемою. Складність міститься у тому, що з одного боку регулювання руху капіталу дійсно буде стримувати появу кризових явищ, але з іншого — буде стримувати і розвиток країн з дешевою робочою силою, що тягне за собою рух інших факторів виробництва, а саме, робочої сили у напрямку високорозвинених країн. Таким чином, як свідчить проведений аналіз, фінан- сова криза має системний характер, відрізняється від зви- чайних циклічних змін в економіці, має економічне підґрунтя, пов’язане з міжнародним рухом капіталу спря- мованим від високорозвинених країн до країн, що розви- ваються, де ринок послуг знаходиться на стадії становлен- ня і механізми інтенсифікації його розвитку не розроблені. Це, у свою чергу, спричиняє відтік капіталу з розвинених країн, скорочення в цих країнах робочих місць, підвищен- ня рівня безробіття та, як наслідок, зниження платоспро- можності населення. Враховуючи високу питому вагу фінансових послуг на ринку послуг розвинених країн (близько 75 %), зниження платоспроможності населення в першу чергу проявляється у зростанні неплатежів по дов- гострокових (іпотечні кредити) та середньострокових (ав- томобільні кредити) боргових зобов’язаннях населення, що у 2007–2008 роках призвело до втрати банками розвине- них країн, і в першу чергу США, кредитних ресурсів, зни- ження попиту на іпотечні кредити, падіння цін на неру- хомість та падіння цін на боргові цінні папери, що були забезпечені нерухомістю. Це призвело до так званої «іпо- течної кризи», яка в умовах глобалізації, взаємозалежності усіх суб’єктів світової економіки, перетворилась у глобаль- ну фінансову, економічну кризу, що тягне за собою розви- ток соціальної та політичної кризи. Враховуючи природу глобальної фінансової кризи необхідно в першу чергу вре- гулювати питання вільного руху капіталу, що в умовах відкритої економіки є надскладним завданням і потребує зважених обґрунтованих рішень. По-друге, потребує роз- робки механізми інтенсифікації розвитку ринку послуг у країнах, що розвиваються як з точки зору забезпечення платоспроможного попиту на послуги цього сектору еко- номіки, так і з точки зору розробки та реалізації держав- них програм розвитку кожного з сегментів цього ринку. Потребують також розробки питання залучення інвестицій в Україну: як засвідчили дані, наведені на рис. 1, Україна відноситься до країн з низькою інвестиційною активність з точки зору приймаючої сторони. Аналіз інвестиційної діяльності в Україні, виконаний автором у роботі [24, с. 254], свідчить, що більшість інвестицій, які приймає Україна не є інвестиціями країн з розвиненими високими технологіями, що дає привід замислитись про мету цих інвестицій (ліквідація конкурента, експансія з політичних мотивів, повернення частки тіньового капіталу, тощо). Тому наступною задачею, яка потребує нових наукових та прак- тичних рішень є питання забезпечення інноваційного розвитку країни, розробка механізму спрямування проце- су залучення інвестицій виключно на отримання вітчиз- няними підприємствами принципово нових технологій з країн, які ними володіють. Вирішення цих питань сприя- тиме стійкому розвитку економіки країни та підвищенню надійності збереження позитивних тенденцій розвитку в умовах впливу зовнішніх факторів. Література 1. Пахомов Ю. Н. Глобальные трансформации совре- менности. Т. 1. — К.: Наукова думка, 2006. — 685 с. 2. Пахомов Ю. М. Біфуркаційний стан світосистемно- го ядра напередодні зміни світових лідерів // Економіка України. — 2008. — N 4. — С. 4–14. 3. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О. Г. Білорус, Д. Г. Лук’яненко та ін.: Керівник авт. колекти- ву і наук. ред. О. Г. Білорус. — К.: КНЕУ, 2001. — 733 с. 4. Білорус О. Г., Мацейко Ю. М. Глобальна перспек- тива і сталий розвиток. — К.: МАУП, 2005. — 492 с. 5. Белоус А. Б. Теория управления и экономическая теория управляемости // [Электронный ресурс] URL: // http://www. isras. ru/abstract_bank/1214469361. pdf 6. Караганов С. А. Мировой кризис — время созидать // Клуб мировой политической экономики [Электронный ресурс] URL: // http:// www. wpec. ru/text/20081017 1031. htm ГАЛУШКО О.С. 2009/№1 55 7. Ларионова М. В. Глобальное управление: формиро- вание новых типов партнерства «группа восьми» и меж- дунароные организации // Клуб мировой политической экономики [Электронный ресурс] URL: // http:// www. wpec. ru/text/20070907 1709. htm 8. Суслов Д. В. Управляемость, как категория анали- за международной системы // Клуб мировой политичес- кой экономики [Электронный ресурс] URL: // http:// www. wpec. ru/text/200709171301. htm 9. Оськин А. Ф. Классификация социально — эконо- мических систем, основанная на их энтропийных харак- теристиках // [Электронный ресурс] URL: // kleio. asu. ru/ aik/bullet/32/144–146. pdf 10. Линдерт П. Х. Экономика миро-хозяйственных связей: Пер. с англ. / Общ. ред. и предисл. О. В. Ивано- вой. — М.: Прогресс, 1992. — 520 с. 11. Френклін Р. Рут, Філіпенко А. Міжнародна торгі- вля та інвестиції. — К.: Основи, 1998. — 743 с. 12. Соколенко С. І. Кластери в глобальній еко- номіці. — К.: Логос, 2004. — 848 с. 13. Соколенко С. І. Глобалізація і економіка Украї- ни. — К.: Логос, 1999. — 568 с. 14. Носова О. В. Иностранные инвестиции в транзи- тивной экономике Украины: Монография. — Х.: Осно- ва, 2001. — 232 с. 15. Корнєєв В. В. Кредитні та інвестиційні потоки капіталу на фінансових ринках: Монографія. — К.: НДФІ, 2003. — 376 с. 16. Луцишин З. О. Трансформація світової фінансо- вої системи в умовах глобалізації: Монографія. — К.: ВЦ «ДрУк», 2002, - 320 с. 17. Базилевич В. Д. Нова парадигма страхування в умо- вах глобалізації // Збірник наук. праць. Економіка — Вісник Київського національного університету ім..Т. Шев- ченка, Київ, 2006. — С. 186. 18. Журавин С. Г. Страховые компании в условиях глобализации. — М: Анкил, 2005. — С. 176. 19. UNCTAD, cross-border M&A database // [Електрон- ний ресурс] URL:// http://www. unctad. org/fdistatistics 20. WorldBank. Data profile // [Електронний ресурс] URL://http://ddp-ext. worldbank. org/ext/ddpreports/ ViewSharedReport 21. National Unemployment Measures. United States Department of Labor // [Електронний ресурс] URL:// http://www. doleta. gov/unemploy/chartbook 22. http://ukrrudprom. ua/const/ 23. Ясин Е. Г. «Мы идём к мировому правительству» // [Электронный ресурс] URL:// http://www. newsland. ru/ News/Detail/id/340690/cat/42/ 24. Галушко О. С. Створення фінансового механізму стимулювання інноваційного розвитку — необхідна умо- ва євроінтеграції України// Менеджмент та підприєм- ництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвит- ку. Збірн. наук. праць Вісник Національного універси- тету «Львівська політехніка». — № 606. — 2007. — 475 с. (с. 251–256) I. Вступ. Світова економічна наука послуговується класичною та неокласичною теоріями ризику. У класичній теорії, авторами якої є Дж. Мілль та І. У. Сеніор, ризик ототожнюється із середнім значенням втрат та збитків, які можуть статися в результаті реалізації рішення. Це одностороннє тлумачення сутності ризику викликало різке заперечення у частини зарубіжних економістів [1]. У 30-ті роки XX століття економісти А. Маршалл і А. Пигу розробили основи неокласичної теорії ризику, згідно з якою ризик визначається як відхилення від зап- ланованих фінансових результатів, від цілі. Ця теорія стала провідною для всіх розвинених країн світу [2]. У сучасній інтерпретації ризик — це не втрати, яких мож- на зазнати під час реалізації господарського рішення, а небезпека відхилення від мети, заради якої приймались рішення. Тобто сьогодні ризик визначається не стільки втратами, скільки відсутністю значних позитивних еко- номічних результатів, і є фінансовою категорією, пов’я- заною зі зміною фінансових результатів процесу прий- няття рішення. II. Постановка завдання. Оскільки ризики — досить складна економічна категорія, то оцінювати їх потрібно за системою кількісних характеристик. Розглянемо ме- тоди оцінки ризику на основі показників варіації на прикладі інвестиційних ризиків. У нашому випадку ак- центуватимемо увагу на реальних інвестиціях, не вик- лючаючи поточних вкладень, які стосуються обігових коштів. Це пов’язано з тим, що методи оцінки ризиків як поточних, так і реальних довготермінових інвестицій не відрізняються між собою. Фінансовий ризик — це кошти, які додатково може отримати або втратити інвестор у процесі реалізації рішення через невизначеність та конфліктність умов цієї реалізації. В основі управління ризиком лежить цілеспрямова- ний пошук і організація роботи щодо додаткового отри- мання прибутку (виграшу) та зниження рівня можливих втрат у процесі реалізації фінансово-господарських рішень. А це означає, що інвестор, який вкладатиме кошти в певні рішення, повинен мати інформацію про можливі неперед- О.В. Гаращук Н.О. Целіна О.Д. Мельниченко м. Дніпропетровськ КІЛЬКІСНА ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНИХ РИЗИКІВ ГАРАЩУК О.В., ЦЕЛІНА Н.О., МЕЛЬНИЧЕНКО О.Д.

Міжнародний рух капіталу і глобальна фінансова криза

Institution

Ähnliche Einträge