Джерела з історії ремісничих цехів на території Північного Лівобережжя у ХVІІ – ХVІІІ ст.
У статті проаналізовано стан джерельної бази з історії ремісничих цехів Північного Лівобережжя у ХVІІ – ХVІІІ ст., схарактеризовано писемні та речові джерела, виявлені в архівосховищах України та Росії....
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2015
|
| Назва видання: | Сiверянський лiтопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/82976 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Джерела з історії ремісничих цехів на території Північного Лівобережжя у ХVІІ – ХVІІІ ст. / С. Щербина // Сiверянський лiтопис. — 2015. — № 1. — С. 39-48. — Бібліогр.: 48 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-82976 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-829762015-06-13T03:02:12Z Джерела з історії ремісничих цехів на території Північного Лівобережжя у ХVІІ – ХVІІІ ст. Щербина, С. У глиб віків У статті проаналізовано стан джерельної бази з історії ремісничих цехів Північного Лівобережжя у ХVІІ – ХVІІІ ст., схарактеризовано писемні та речові джерела, виявлені в архівосховищах України та Росії. В статье проанализировано состояние источниковедческой базы по истории ремесленных цехов Северного Левобережья ХVІІ – ХVІІІ вв., охарактеризованы письменные и вещественные источники, выявленные в архивах Украины и России. In the article the source base of handicraft guild’s history on the territory of the Northern Left-Bank Ukraine in ХVІІ – ХVІІІ centuries is analyzed, written and material sources, found in archives of Ukraine and Russia are characterised. 2015 Article Джерела з історії ремісничих цехів на території Північного Лівобережжя у ХVІІ – ХVІІІ ст. / С. Щербина // Сiверянський лiтопис. — 2015. — № 1. — С. 39-48. — Бібліогр.: 48 назв. — укр. XXXX-0055 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/82976 94(477.51) «16/17» uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
У глиб віків У глиб віків |
| spellingShingle |
У глиб віків У глиб віків Щербина, С. Джерела з історії ремісничих цехів на території Північного Лівобережжя у ХVІІ – ХVІІІ ст. Сiверянський лiтопис |
| description |
У статті проаналізовано стан джерельної бази з історії ремісничих цехів Північного Лівобережжя у ХVІІ – ХVІІІ ст., схарактеризовано писемні та речові джерела, виявлені в архівосховищах України та Росії. |
| format |
Article |
| author |
Щербина, С. |
| author_facet |
Щербина, С. |
| author_sort |
Щербина, С. |
| title |
Джерела з історії ремісничих цехів на території Північного Лівобережжя у ХVІІ – ХVІІІ ст. |
| title_short |
Джерела з історії ремісничих цехів на території Північного Лівобережжя у ХVІІ – ХVІІІ ст. |
| title_full |
Джерела з історії ремісничих цехів на території Північного Лівобережжя у ХVІІ – ХVІІІ ст. |
| title_fullStr |
Джерела з історії ремісничих цехів на території Північного Лівобережжя у ХVІІ – ХVІІІ ст. |
| title_full_unstemmed |
Джерела з історії ремісничих цехів на території Північного Лівобережжя у ХVІІ – ХVІІІ ст. |
| title_sort |
джерела з історії ремісничих цехів на території північного лівобережжя у хvіі – хvііі ст. |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
У глиб віків |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/82976 |
| citation_txt |
Джерела з історії ремісничих цехів на території Північного Лівобережжя у ХVІІ – ХVІІІ ст. / С. Щербина // Сiверянський лiтопис. — 2015. — № 1. — С. 39-48. — Бібліогр.: 48 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський лiтопис |
| work_keys_str_mv |
AT ŝerbinas džerelazístorííremísničihcehívnateritoríípívníčnogolívoberežžâuhvííhvíííst |
| first_indexed |
2025-07-06T09:38:52Z |
| last_indexed |
2025-07-06T09:38:52Z |
| _version_ |
1836889914339229696 |
| fulltext |
Сіверянський літопис 39
УДК 94(477.51) «16/17»
Світлана Щербина.
ДЖЕРЕЛА З ІСТОРІЇ РЕМІСНИЧИХ ЦЕХІВ
НА ТЕРИТОРІЇ ПІВНІЧНОГО ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
У ХVІІ – ХVІІІ ст.
У статті проаналізовано стан джерельної бази з історії ремісничих цехів Північ-
ного Лівобережжя у ХVІІ – ХVІІІ ст., схарактеризовано писемні та речові джерела,
виявлені в архівосховищах України та Росії.
Ключові слова: ремесло, цех, Північне Лівобережжя, законодавчий акт, грамота,
універсал, статут, цехові книги.
Джерельна база з історії цехового ремесла на території Північного Лівобережжя
ХVІІ – ХVІІІ ст. складається з комплексу писемних та речових джерел. Значний їх
масив було виявлено у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України
ім. В. І. Вернадського НАН України, Центрального державного історичного архіву
України в м. Києві, Науково-дослідного відділу рукописів Російської державної
бібліотеки, Державного архіву Чернігівської області та Чернігівського історичного
музею імені В.В. Тарновського.
Писемні джерела з історії ремісничих корпорацій на території Північного Лі-
вобережжя у ХVІІ – ХVІІІ ст. за видовою ознакою можна умовно розподілити на
кілька груп. Першу становлять законодавчі та публічно-правові акти – королівські
грамоти, універсали гетьманів та листи полковників, царські жалувані грамоти, по-
станови магістратів, котрі юридично затверджували існування ремісничих об’єднань,
надавали або підтверджували права та привілеї, врегульовували конфліктні ситуації.
Вони дозволяють з’ясувати законодавче підґрунтя існування, права і обов’язки та
внутрішню структуру цехів Північного Лівобережжя.
Польські королі Сигізмунд ІІІ, Владислав ІV та Ян Казимир у 20 – 40-х рр.
ХVІІ ст. надали містам Північного Лівобережжя грамоти на Магдебурзьке право,
в яких прописувалися привілеї ремісників та узаконювалася практика створення
цехових об’єднань. Ці документи засвідчували приналежність ремісників до мі-
щанського стану, наголошували на підзвітності цехів магістратам та забороняли
займатися ремеслом без сплати вступного внеску до корпорацій. Жалувані грамоти
московських царів здебільшого мали підтверджувальний характер і законодавчо
оформлювали існування вже діючих цехів. Зазвичай, у документах, наданих містам
Північного Лівобережжя, стисло йшлося про права і привілеї цехів згідно з нормами
Магдебурзького права.
Г. Швидько у своїх дослідженнях виокремила кілька груп документів з історії
цехів Лівобережної України другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст., звертаючи особливу
увагу на класифікацію гетьманських універсалів 1. Їх дослідниця поділяє на ті, «які
надають які-небудь права та привілеї і мають разову або довготривалу дію; розпо-
рядження, які вимагають від урядовців виконання певної роботи; такі, що дозволя-
ють або забороняють певні дії; універсали-повідомлення» 2. Найкраще збереглися
оборонні універсали, що пояснюється наявністю численних копій, які робилися
© Щербина Світлана Вікторівна – доцент кафедри етнології та краєзнавчо-
туристичної роботи Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознав-
ства імені О. М. Лазаревського.
40 Сіверянський літопис
відразу після отримання оригіналу. За обсягом універсали поділялися на стислі,
в яких визначалися загальні положення, та обширні, котрі детально прописували
та характеризували надані права та привілеї. Окрему групу становили гетьманські
універсали, які забороняли використовувати ремісників для виконання робіт на
користь полкової та сотенної старшини 3.
Оригінали й копії документів, пов’язаних з цеховим устроєм Північного Ліво-
бережжя, сконцентровані в Інституті рукопису Національної бібліотеки України
ім. В. І. Вернадського НАН України, зокрема у Ф. І (Літературні матеріали) та
Ф. ІІ (Історичні матеріали). Протягом другої половини ХІХ – початку ХХ ст. час-
тина законодавчих і публічно-правових актів була запроваджена до наукового обігу
завдяки зусиллям М. Білозерського, О. Лазаревського, О. Кістяківського.
У Ф. І (Літературні матеріали) Інституту рукопису Національної бібліотеки Укра-
їни ім. В. І. Вернадського НАН України зберігається добірка копій «Цеховых грамот
и универсалов с начала ХVІІ в.», впорядкована О. Кістяківським, які регламентували
питання цехового життя у містах Лівобережної України, зокрема, в Чернігові. Руко-
писні копії універсалів полковників підтверджували права ремісничих корпорацій
та вирішували суперечності між цехами та можновладцями. На особливу увагу за-
слуговує звернення ремісників Чернігівського музичного цеху 1732 р. до гетьмана
Д. Апостола зі скаргою на зловживання з боку війта І. Титовича та проханням під-
твердити раніше надані привілеї4.
У складі Ф. ІІ (Історичні матеріали) виявлено добірку копій 32 актів, наданих
чернігівськими полковниками та війтами ремісничим цехам Чернігова, власноруч
переписаних у середині ХІХ ст. М. Білозерським. Скоріше за все, дослідник мав на
меті систематизувати відомості з історії чернігівських цехів, про що свідчать зроблені
ним записи. Це найбільший комплекс документів, які містили розпорядження щодо
організації та врегулювання цехового життя міста, зобов’язання по відношенню до
церкви, способи вирішення конфліктів з позацеховими ремісниками – так званими
партачами. Частина оборонних універсалів була надана місцевими полковниками,
які, шануючи традиції та враховуючи прохання ремісників, підтверджували, зокрема,
привілейоване становище музичного цеху. Кілька документів було видано очільни-
ками Чернігівського магістрату, які не лише узаконювали діяльність об’єднань, але
й наголошували на повинностях ремісників5.
Комплекс копій законодавчих актів, наданих Ніжинському музичному цеху в
ХVІІ – на початку ХVІІІ ст., зберігається у фонді М. Маркевича та І. Лукашевича в
Науково-дослідному відділі рукописів Російської державної бібліотеки (Ф.159). До-
бірка складається з 10 оборонних універсалів гетьманів та полковників, які мали на
меті організаційне оформлення музичного цеху, закріплювали його права та привілеї,
регулювали взаємовідносини між ремісниками і магістратом. Це один з найбільших
збережених до нашого часу комплексів документів, який стосується конкретного цеху.
Він дає змогу простежити його історію та еволюцію взаємовідносин між музиками
й можновладцями Ніжина починаючи з середини ХVІІ ст.6
Значний інтерес становлять документи про функціонування ремісничих цехів
у містечку Літки, що належало Києво-Видубецькому монастирю. Зокрема, ігумен
цієї обителі затверджував існування ремісничих цехів різних спеціальностей, про-
писував засадничі положення діяльності корпорацій та окреслював їхні зобов’язання
щодо церкви. Унікальність цих об’єднань полягала насамперед у безпосередньому
підпорядкуванні Києво-Видубецькому монастирю. Ці документи у 20-х рр. ХХ ст.
частково опублікував П. Клименко7.
Деякі акти мали відношення до окремих аспектів діяльності ремісничих корпо-
рацій. Копія припису Любецької сотенної канцелярії місцевому цехмістру Г. Кезю,
яка збереглася в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вер-
надського НАН України, мала на меті врегулювання взаємовідносин між цехом і
однією з місцевих церков8.
Універсали гетьманів та полковників мають достатній рівень інформативності й
дозволяють проаналізувати процес виникнення та розвитку цехів у містах і містечках
Сіверянський літопис 41
Північного Лівобережжя. Ці документи дають змогу визначити тенденції розвитку
цехового виробництва, з’ясувати форми боротьби з позацеховими ремісниками та
специфіку взаємовідносин корпорацій з місцевою адміністрацією та козацькою
старшиною. У комплексі з іншими документальними джерелами універсали дозво-
ляють відобразити панораму розвитку цехового ремесла Північного Лівобережжя у
ХVІІ – ХVІІІ ст.
Значна частина законодавчих актів з історії ремісничих цехів Лівобережної
України, зібрана свого часу О. Лазаревським, була опублікована. Широке коло
питань законодавчого оформлення та внутрішнього устрою корпорацій Північного
Лівобережжя дозволяють висвітлити універсали, опубліковані в «Обозрении Румян-
цевской описи». У 1901 р. О. Лазаревський опублікував 7 актів середини ХVІІ ст., які
становлять значний інтерес у контексті вивчення цехового ремесла регіону9.
Наприкінці ХХ ст. було започатковане видання корпусу універсалів другої поло-
вини ХVІІ – ХVІІІ ст. У цих збірниках уміщено низку актів гетьманів і полковників,
наданих ремісничим цехам Північного Лівобережжя, які регламентували засадничі
положення діяльності об’єднань ремісників та здебільшого підтверджували раніше
надані права та привілеї (конфірмаційні й оборонні універсали)10.
До законодавчих джерел слід віднести також «Права, по которым судится мало-
российский народ» 1743 р., які відображають юридичні норми, що побутували на
Лівобережній Україні у другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст. Незважаючи на відсутність
окремого розділу, присвяченого цеховому законодавству, кодекс містить окремі
артикули, які регулювали питання ремісничого виробництва і взаємовідносини у
цехах. Зокрема, у «Правах» прописуються норми взаємостосунків між членами це-
хів, регламентується процес учнівства, приділяється увага протипожежній безпеці
виробничого процесу11.
Законодавчі акти царського уряду ХVІІ – ХVІІІ ст. були опубліковані у «Полном
собрании законов Российской империи». Зокрема, «Ремесленное положение» 1785 р.
містило норми, які слугували правовою основою для реформування ремісничих кор-
порацій наприкінці ХVІІІ ст. Ці законодавчі акти уніфіковували засади існування
цехів на терені Російської імперії та поширювалися на українські землі12.
Рукописна книга під назвою «Рішення Козелецького магістрату про заснування
в місті цехів, порядок їх роботи та копія грамоти 1785 р. Катерини ІІ з витягом з
«Ремесленного положения 1785 р.» з фондів Чернігівського історичного музею іме-
ні В. В. Тарновського містить не лише текст цього законодавчого акта, але й унікальні
відомості про його запровадження на місцевому рівні, подальшу долю козелецьких
ремісничих цехів, вибори ремісничого голови та організацію ремісничих управ згідно
з новим законодавством13.
До другої групи джерел належать приватно-правові акти (купчі, розписки, скар-
ги). Вони дозволяють скласти уявлення про внутрішньоцехові конфлікти, способи
їхнього вирішення та особливості взаємовідносин між корпораціями і владними
інституціями. Значний корпус приватно-правових актів, що зберігається у Цен-
тральному державному історичному архіві України в м. Києві та Інституті рукопису
Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського НАН України, засвідчує
досить складний характер стосунків ремісничих цехів Північного Лівобережжя з
представниками козацького стану та партачами. Заслуговують на увагу документи
з колекції М. Білозерського в Інституті рукопису Національної бібліотеки України
ім. В. І. Вернадського НАН України, які детально висвітлюють фінансову діяльність
Чернігівського різницького цеху в другій половині ХVІІІ ст., містять відомості про
інші корпорації Чернігова, Борзни, Стародуба. У цьому фонді також виявлено добірку
документів «О братствах, школах, ремесленных цехах в Чернигове, Стародубе, Борз-
не», що становлять значний інтерес для вивчення історії Північного Лівобережжя14.
Характер конфліктних ситуацій, причини суперечок між ремісничими цехами і
можновладцями висвітлюють документи з фондів Центрального державного істо-
ричного архіву України в м. Києві15. Виявлені скарги, донесення, «розиски» містять
інформацію про зловживання з боку козацької старшини, взяття ремісників під
42 Сіверянський літопис
протекцію. Значний інтерес становить «Дело о учинении цехмистрам повеления
чтобы они во время празников Рождества и Воскресения ссоры, драки не чинили
и на пьянство денег не собирали», яке регулювало внутрішньоцехові відносини і
правила поведінки у ремісничих цехах Борзни16.
Документальні матеріали кінця ХVІІІ – початку ХХ ст., що зберігаються у Дер-
жавному архіві Чернігівської області, містять інформацію щодо недоліків у організації
процесу виробництва, фінансові порушення та стягнення штрафів.
Третю групу джерел становить діловодна документація цехів Північного Лівобе-
режжя – цехові книги та контракти, які дозволяють скласти уявлення про механізми
регулювання відносин фінансового, правового та соціального характеру безпосеред-
ньо всередині цехів.
Унікальне джерело з історії ремісничих корпорацій ранньомодерної України
являють собою цехові книги. Різні за формою, змістом, характером записів, вони зде-
більшого містили копії привілеїв, котрі регулювали діяльність ремісничих об’єднань,
записи про вступ до цеху, надходження до «цехових скриньок» коштів та їхнє ви-
трачання. Чернігівська губернська вчена архівна комісія наприкінці ХІХ – початку
ХХ ст. започаткувала збирання цехових пам’яток Північного Лівобережжя. Однією з
перших ще у 1898 р. до музею комісії надійшла цехова книга Воронізького ткацького
цеху, яка була заведена 27 жовтня 1749 р.17. Більшість цехових пам’яток опинилась у
зібранні Чернігівської губернської вченої архівної комісії у 1902 р. Серед них пере-
важали книги кролевецьких цехів. Значний інтерес становила, зокрема, книга «цехов
кравецкого и кушнирского ремесла, списанная 31 января 1678 г.» м. Кролевця18.
Цехова книга Новгород-Сіверського калачницького цеху, заведена 6 травня 1711 р.,
надійшла до музею Чернігівської губернської вченої архівної комісії того ж таки
1902 р. від Новгород-Сіверського міського голови В. Жадкевича. Тоді ж зі скасова-
ної Коропської ремісничої управи було передано книгу кравецького цеху, перший
запис у якій датувався 20 листопада 1724 р. 19. Пізніше до цього зібрання потрапили
книги Глухівських різницького і калачницького цехів, заведені відповідно 20 лютого
1716 р. і 9 березня 1732 р.20. Згодом це зібрання цехових книг ХVІІ – ХVІІІ ст. було
успадковане Чернігівським історичним музеєм імені В. В. Тарновського.
На виставці ХІV Археологічного з’їзду, який проходив у 1908 р. в Чернігові, у роз-
ділі «Цеховые книги» експонувалися 17 цехових пам’яток із зібрання Чернігівської
губернської вченої архівної комісії 21. Найдавнішою з них була «Книга Нежинского
кузнечного цеха с 1634 по 1902 г.», яка, на жаль, до нашого часу не збереглася22.
У 1924 р. Є. Спаська, перебуваючи у Ніжині, описала чотири книги місцевих цехів, які
зберігалися у бібліотеці Ніжинського інституту народної освіти. Крім книги коваль-
ського цеху, дослідниця переглянула «Книгу Нежинской столярной управы» (1786
– 1902 рр.), «Книгу Нежинской кравецкой управы» (1786 – 1902 рр.), «Материк
Нежинского ремесленного цеха сапожницкой Управы» (1821 – 1902 рр.), але «не
смогла описать их подробно»23. На сьогодні доля унікальної колекції ніжинських
цехових книг залишається невідомою.
У роки Великої Вітчизняної війни пам’ятки разом з іншими експонатами із зі-
брання Чернігівського історичного музею імені В. В. Тарновського було евакуйовано
до Уфи. Нині у фондах музею зберігається 21 рукописна цехова книга ХVІІ – ХХ ст.
(14 з експонованих на виставці ХІV Археологічного з’їзду в 1908 р.), що походять з
Кролевця, Козельця, Новгорода-Сіверського, Вороніжа, Мглина, Коропа та Глухова.
Переважна більшість цехових книг збереглася у достатньо гарному стані. Вони засвід-
чують особливості функціонування та внутрішнього життя ремісничих корпорацій
Північного Лівобережжя.
Значний інтерес становлять кілька цехових книг, які виявлено в Інституті ру-
копису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського НАН України. Не-
зважаючи на той факт, що подекуди тяжко встановити їхнє походження, ці пам’ятки
дозволяють простежити формування внутрішньої документації ремісничих цехів24.
Опрацьовані цехові книги умовно можна розподілити на дві групи. Першу групу
становлять цехові книги, що мають традиційний зміст, схожий зовнішній вигляд;
Сіверянський літопис 43
другу – прибутково-видаткові книги, які набули поширення наприкінці ХVІІІ ст.
Згідно з пунктом 39 «Ремесленного положения» 1785 р. кожному цеху необхідно було
«иметь две книги, в которыя исправно и точно вписать: в одну – приход и пенныя
деньги, а в другую – разход по приговору схода ремесленников»25. Зрештою, саме це
й зумовило виокремлення записів фіскального характеру в окремі книги, до яких за
хронологічним принципом вписувались фінансові звіти з підбиттям підсумків напри-
кінці кожного року. Актуалізовані прибутково-видаткові книги, справи про вибори
цехмістрів, звіти дозволяють скласти уявлення про фінансову діяльність цехів та
зловживання з боку можновладців. Цехові книги дають змогу реконструювати не
лише історію ремісничих об’єднань, а й з’ясувати прибутки і видатки цехів, всебічно
відображають життя ремісників. У більшості випадків цехові книги містили тексти
статутів і списки ремісників. Статути регламентували основні сфери життєдіяльності
та взаємовідносини цехових ремісників. Недосконалість цехового діловодства вияв-
лялась у хаотичному характері записів, недотриманні хронології та відсутності уста-
леного порядку оформлення документації. Цехові книги Північного Лівобережжя,
хоча й не завжди, дозволяють з’ясувати законодавче підґрунтя діяльності об’єднань,
висвітлюють внутрішню ієрархічну структуру корпорацій, організацію виборів,
дають змогу встановити особи їхніх очільників. Загалом, цехові книги Північного
Лівобережжя ХVІІ – ХVІІІ ст. являють собою своєрідний літопис життєдіяльності
цих об’єднань протягом тривалого часу з притаманними їм індивідуальними та ре-
гіональними особливостями.
Дослідження цехових книг започаткувала К. Лазаревська, яка підкреслила їх
значення у вивченні цехового ладу на території Лівобережної України. У 1926 р. до-
слідниця опублікувала «Книгу Глухівського цеху калачницького»26, оригінал якої
зараз зберігається у Чернігівському історичному музеї імені В. В. Тарновського27. У
90-х рр. ХХ ст. на сторінках «Сіверянського літопису» І. Ситий частково опублікував
цехові книги Новгород-Сіверського цеху калачників та Кролевецького кравецько-
кушнірського об’єднання з фондів музею28. Незважаючи на високу інформативність,
цехові книги практично не залучались дослідниками, що, скоріше за все, було зумов-
лено їхньою поганою збереженістю та складністю опрацювання рукописного тексту29.
Статути та списки ремісників здебільшого були невід’ємною частиною цехових
книг, які містили копії найважливіших документів. Цехові статути створювалися
за певними зразками та для набуття чинності затверджувалися органами місцевого
самоврядування або козацькими урядовцями. Ремісничі корпорації намагалися
виготовити копії цих документів, які підтверджували й гарантували права у ви-
падку втрати оригіналів. М. П. Ковальський виділив спільні положення статутів
більшості ремісничих цехів. Так, у документі зазвичай указували фіксоване право
обрання цехмістра, положення про проведення сходок (загальних зборів членів цеху),
необхідність дотримання дисципліни, визначали розміри вступного внеску, умови
прийняття до об’єднання, терміни учнівства30. Джерелами формування статутів
були звичаї, традиції ремісників, дещо запозичувалось в інших містах (вагому роль
відігравав західно-європейский цеховий устрій). Статути ремісничих об’єднань Пів-
нічного Лівобережжя мали дещо спрощений характер, не завжди містили правила
вступу, особливий наголос робили на формуванні раціональної взаємодії членів цеху
з партачами. На відміну від статутів ремісничих корпорацій Правобережної України,
інформація про мандрівки та деталізація норм і правил цехового життя були для
статутів ремісничих цехів Північного Лівобережжя непритаманні.
Подальшу долю ремісничих корпорацій дозволяють з’ясувати документи ремісни-
чих управ Північного Лівобережжя ХVІІІ – початку ХХ ст., які містять відомості про
організацію самоврядування, розподіл повноважень, конфліктні ситуації. «Книга для
записки копий актов на виписки свидетельств мастерам» ремісничої управи Борзни,
яка зберігається у Державному архіві Чернігівської області, ілюструє специфіку
організації цехового ремесла у ХІХ ст. та процес запровадження нових нормативних
актів на території Північного Лівобережжя31. Низка документів, які стосуються ор-
ганізації щорічних перевиборів цехмістрів, дотримання усіх необхідних процедур,
44 Сіверянський літопис
ліквідації конкретних цехів, виявлена у фонді Чернігівського губернського правління
Державного архіву Чернігівської області32.
До четвертої групи слід віднести описово-статистичні джерела другої половини
ХVІІ – початку ХІХ ст. Зокрема, Переписні книги 1666 р. містять інформацію про
чисельність ремісників у містах та їхню спеціалізацію і дозволяють скласти уявлен-
ня про рівень розвитку ремісничого виробництва та організацію цехів на території
Північного Лівобережжя33. Відомості про галузеву структуру цехового ремесла на
території Північного Лівобережжя наведено у матеріалах Генерального слідства про
маєтності 1729 – 1731 рр. та Генеральному (Румянцевському) опису Лівобережної
України 1765 – 1769 рр.34. Значний інтерес становить комплекс документів 1725 –
1726 рр. – так звана «Мазепина книга», в якій наведено відомості про ремісничі цехи
Батурина і Любеча35.
Заслуговують на увагу статистично-топографічні описи, впорядковані у
70 – 80-х рр. ХVІІІ ст., зокрема «Описание Черниговского наместничества» 1781 р.36 та
«Черниговского наместничества топографическое описание» О. Шафонського, який,
зокрема, навів перелік цехів, досить докладно схарактеризував цехову атрибутику
та корпоративні звичаї37.
Ці пам’ятки містять значний фактичний матеріал про природно-географічні
умови, економічний розвиток, соціальний і національний склад, побут, культуру і
звичаї населення краю. В «Опису Новгород-Сіверського намісництва (1779 – 1781)38,
«Описах Київського намісництва 70 – 80-х рр. ХVІІ ст.»39, «Топографічному опису
Малоросійської губернії 1798 – 1800 років»40 наведено інформацію про спеціалізацію
ремесла та рівень розвитку промислового виробництва.
Крім писемних пам’яток, історію цехового ремесла на території Північного Ліво-
бережжя у ХVІІ – ХVІІІ ст. розкривають речові джерела – цехові значки, печатки,
сукна, прапори. На початку ХХ ст. у музеї Чернігівської губернської вченої архівної
комісії зберігалась унікальна колекція цехових пам’яток, переданих з ліквідованих
ремісничих управ. У 1908 р. на виставці ХІV Археологічного з’їзду в Чернігові в
розділі «Памятники цехового устройства» експонувались 20 печаток ремісничих
цехів Чернігова, Ніжина, Глухова та Березни41. Найповніше на виставці були ре-
презентовані печатки ремісничих корпорацій Ніжина (11 шт.)42, які у 1902 р. до
Чернігівської губернської вченої архівної комісії передав міський голова Ніжина
І. Дейкун43. Значний інтерес становили представлені на виставці 8 покривал на мари
(сукон) із колекції Чернігівської губернської вченої архівної комісії й Чернігівського
єпархіального давньосховища. Вони використовувалися під час поховальних ритуа-
лів і мали важливе значення для ремісничих об’єднань. Покривала цехів Чернігова,
Кролевця, Почепа, Конотопа відрізнялися між собою кольором, розміром, матеріалом
і декором44. Оригінальним експонатом була залізна розфарбована дошка оголошень
Чернігівської ремісничої управи з «росписанием дежурств от цехов на пять дней не-
дели, кроме субботы и воскресения» російською та єврейською мовами45. Докладна
інформація про ці цехові реліквії була у 1908 р. опублікована в «Каталоге выставки
ХІV Археологического съезда в г. Чернигове».
Є. Спаська, перебуваючи у 20-х рр. ХХ ст. у Ніжині, ознайомилася з місцевими
цеховими реліквіями, які зберігалися на церковній дзвіниці. Дослідниця описала
чотири цехові прапори ХІХ ст. Найдавніший з них являв собою «ярко-красного
сукна знамя, обшитое в край одноличным золотым позументом и золотой бахромой,
окаймлено широким вьющимся золотым орнаментом и вторым рядом более мелкого,
похожего на хмель. В середине образ, писаный масляними красками: «Рождество
Иоана Крестителя». Внизу продолговатый восьмиугольник, на белом фоне написано:
«Значек Нежинской столярной и стельмашеской Управы 1855 года генваря второго
дня сооружен». Налево от образа – головка ангела с крыльями, внизу в круге – цир-
куль, наугольник, линейка». На думку Є. Спаської, образ Різдва Іоанна Хрестителя
був перенесений на цеховий прапор з більш раннього, що засвідчує тяглість традиції
виготовлення цехових клейнодів46.
Загалом, протягом століття колекція цехових реліквій Чернігівського історич-
Сіверянський літопис 45
ного музею імені В. В. Тарновського зазнала суттєвих втрат. На сьогодні збереглися
поховальні натрунні покривала (сукна) Конотопських різницького і калачницького
(1778 р.) та кушнірського (1858 р.) цехів, Чернігівського кравецького цеху (1779 р.,
1854 р.), Почепського шевського цеху (1822 р.), Кролевецького шаповальського
цеху (1845 р.), які докладно описані В. Зайченко47. Унікальну пам’ятку цехового
устрою являє собою корогва-значик Ніжинського золотарського цеху 1786 р., що
експонується в одному із залів Чернігівського історичного музею імені В. В. Тар-
новського48.
Джерельна база з історії цехового ремесла на території Північного Лівобережжя у
ХVІІ – ХVІІІ ст. має певний хронологічний дисбаланс, зумовлений втратою більшої
частини цехових книг другої половини ХVІІ ст. Так, через брак джерел, особливо ді-
ловодної документації, складно встановити точні роки заснування значної частини
ремісничих цехів Північного Лівобережжя, простежити еволюцію і трансформацію
їхньої організаційної структури у ХVІІ ст. Це часом унеможливлює порівняльний
аналіз чисельності цехів та організації виробничого процесу. Проте, незважаючи на ці
прикрі прогалини, джерельна база є достатньо репрезентативною. В архівосховищах
та музеях України та Російської Федерації зберігається значний корпус джерел, які
дозволяють розкрити особливості побутування ремісничих корпорацій. Комплексний
підхід до вивчення документів дає змогу простежити динаміку розвитку ремесла
протягом ХVІІ – ХVІІІ ст. та висвітлити самобутні риси цехового устрою Північ-
ного Лівобережжя у контексті соціально-економічного розвитку ранньомодерного
українського суспільства.
1. Швидько Г. Універсали гетьманів як джерело з історії українських міст /
Г. Швидько // Сіверянський літопис. – 1997. – № 3. – С. 42 – 46.
2. Швидько Г. Універсали гетьманів як джерело з історії українських міст /
Г. Швидько // Сіверянський літопис. – 1997. – № 3. – С. 43.
3. Швидько Г. Універсали гетьманів як джерело з історії українських міст /
Г. Швидько // Сіверянський літопис. – 1997. – № 3. – С. 42 – 46.
4. Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського
НАН України (далі – ІР НБУВ), ф. І, спр. 45039, 64 арк.
5. ІР НБУВ, ф. ІІ, спр. 22907, 43 арк.; ІР НБУВ, ф. 204, спр. 37, 22 арк.
6. Научно-исследовательский отдел рукописей Российской государственной
библиотеки, ф. 159, д. 2588, 7 л.
7. Клименко П. Матеріали до історії цехів м. Літок на Чернігівщині / П. Клименко
// Записки історико-філологічного відділу УАН. – К., 1928. – Кн. ХVIIІ. – С. 211 – 223.
8. ІР НБУВ, ф. 10, спр. 10507, 4 арк.
9. Лазаревский А. Любецкие гончары в 1615 году / А. Лазаревский // Киевская
старина. – 1902. – № 2. – С. 89; Лазаревский А. Обозрение Румянцевской описи Мало-
россии / А. М. Лазаревский – Чернигов: Губернская типография, 1866. – Вып. І. Полк
Черниговский; Вып. ІІ. Полк Киевский и Нежинский. – 390 с.; Лазаревский А. М.
Цеховые акты левобережной Малороссии: 1622 – 1645 гг. / А. М. Лазаревский //
Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца. – К., 1901. – Т. 15. – № 4. –
Отд. 3. – С. 9 – 25.
10. Універсали Богдана Хмельницького / [упорядники І. Крип’якевич, І. Бу-
тич]. – К.: Альтернативи, 1998. – 383 с.;Універсали Івана Мазепи (1687 – 1709) /
[упорядник І. Бутич]. – К.; Л.: НТШ, 2002. – Ч. І. – 780 с.; Універсали Івана Мазепи
(1687 – 1709) / [упорядники І. Бутич, В. Ринсевич]. – К.; Л.: НТШ, 2006. – Ч. ІІ.
– 798 с.; Універсали Павла Полуботка (1722 – 1723) / [упорядник В. Ринсевич]. –
К., 2008 – 720 с.; Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана
Самойловича (1657 – 1687) / [упорядники І. Бутич, В. Ринсевич, І. Тесленко]. – К.;
Л.: НТШ, 2004. – 1087 с.
11. Права, за якими судиться малоросійський народ 1743 р. / [відповідальний
редактор Ю. С. Шемчушенко, упорядник та автор нарису К. А. Вислобоков]. – К.:
Інститут держави і права імені В. М. Корецького, 1997. – 548 с.
46 Сіверянський літопис
12. Полное собрание законов Российской империи с 1649 года по 1825 год: в
45 т. – СПб.: Типография ІІ Отделеня собственной Его Императорского Величества
канцелярии, 1830. – Т. 22. – 1168 с.
13. Чернігівський історичний музей імені В. В. Тарновського (далі – ЧІМ),
інв. № Вп 1474/37, 14 арк.
14. ІР НБУВ, ф. 204, спр. 38, 71 арк
15. Центральний державний історичний архів України в м. Київ (далі – ЦДІАК),
ф. 51, оп. 3, спр. 352, 3 арк.; спр. 574., 3 арк.
16. ЦДІАК, ф. 1569, оп. 2, спр. 11, 5 арк.
17. Ситий І. Рукописні книги у зібранні Чернігівського історичного музею імені
В. В. Тарновського / І. Ситий // Скарбниця української культури. – Чернігів, 2004.
– Вип. 4. – С. 3 – 37.
18. Добровольський П. Письменные и вещественные памятники цехового устрой-
ства в Черниговской губернии / П. Добровольский // Труды Тринадцатого архео-
логического съезда / [ под ред. гр. П. С. Уваровой]. – М., 1908. – Т. 2. – С. 74 – 78.
19. Ситий І. Рукописні книги у зібранні Чернігівського історичного музею імені
В. В. Тарновського / І. Ситий // Скарбниця української культури. – Чернігів, 2004.
– Вип. 4. – С. 3 – 37.
20. Добровольский П. Письменные и вещественные памятники цехового устрой-
ства в Черниговской губернии / П. Добровольский // Труды Тринадцатого археоло-
гического съезда / [под ред. гр. П. С. Уваровой]. – М., 1908. – Т. 2. – С. 74.
21. Ситий І. Новгород-Сіверський цех калачників (1711 – 1900) / І. Ситий //
Сіверянський літопис. – 1996. – № 1. – С. 41.
22. Каталог выставки XIV Археологического съезда в г. Чернигове / [под ре-
дакцией П. М. Добровольского]. – Чернигов: Типография Губернского правления,
1908. – № 136 – 152.
23. Етнографічні щоденники Євгенії Спаської / [підготовка до друку Т. Діденко,
передмова О. Морозова] // Ніжинська старовина. – К., 2006. – Вип. 2 (5). – С. 158
– 169.
24. ІР НБУВ, ф. І, спр. 291, 90 арк.; спр. 2199, 58 арк.; спр. 2200, 107 арк.
25. Ремесленное положение // Российское законодательство Х – ХХ веков: В 9 т.
/ [ответственный редактор Е. И. Индова]. – М., 1987. – Т. 5. – С. 102.
26. Книга глухівського цеху калачницького [підготовка до видання К. О. Лаза-
ревської] // Український археографічний збірник. – К., 1926 – Т. 1. – С.165 – 216.
27. ЧІМ, інв. № Ал 371, 132 арк.
28. Ситий І. Кролевецькі кравці та кушніри / І. Ситий // Сіверянський літопис.
– 2002. – № 4. – С. 29 – 33; Ситий І. Новгород-Сіверський цех калачників (1711 –
1900) / І. Ситий // Сіверянський літопис. – 1996. – № 1 – 5.
29. Виноградов Г. Н. Анализ источников по истории цехового ремесла Украины
ХVІ – первой половины ХVІІ века: дис. … кандидата ист. наук: 07.00.02; 07.00.09 /
Г. Н. Виноградов. – Днепропетровск, 1989. – С. 103.
30. Дячок О. Історико-правові аспекти в дослідженнях М.П. Ковальського /
О. Дячок // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». –
Серія «Історичні науки». – Острог, 2009. – Вип. 14. – С. 28 – 29.
31. Державний архів Чернігівської області (далі – ДАЧО), ф. 1080, оп. 1, спр. 1,
36 арк.
32. ДАЧО, ф. 127, оп. 1, спр. 8176., 5 арк.; спр. 8180, 27 арк.; спр. 9165 (б), 4 арк.;
спр. 9170, 8 арк.; оп. 3 а., спр. 4027, 8 арк.
33. Переписна книга Любеча та його округи 1666 р. / [підготовка до друку і перед-
мова О. Коваленка і В. Сапона] // Сіверянський літопис. – 1997. – № 2. – С. 183 – 191;
Переписна книга Чернігова 1666 р. / [підготовка до друку, передмова та примітки
О. Коваленка, С. Мельника і В. Сапона] // Сіверянський літопис. – 1997. – № 3. –
С. 167 – 181; Переписні книги 1666 р. / [підготував до друку і зредагував В. О. Ро-
мановський]. – К.: ВУАН, 1933. – 448 с.
Сіверянський літопис 47
34. Лазаревский А. Обозрение Румянцевской описи Малороссии. / А. М. Лаза-
ревский – Чернигов: Губернская типография, 1866. – Вып. І. Полк Черниговский;
Вып. ІІ. Полк Киевский и Нежинский. – 390 с.
35. Мазепина книга / [упорядкування та вступна стаття І. Ситого]. – Чернігів:
ЦНТЕІ, 2005. – 524 с.
36. Описание Черниговскаго наместничества (1781 г.). – Чернигов: Черниговская
Губернская типография, 1868. – 56 с.
37. Шафонский А. Черниговского наместничества топографическое описание с
кратким географическим и историческим описанием Малыя России, из частей коей
оное наместничество составлено / А. Шафонский. – К.: Университетская типография,
1851. – 697 с.
38. Опис Новгород-Сіверського намісництва (1779 – 1781) / [підготовка до друку
та передмова П. Федоренка]. – К., 1931. – 595 с.
39. Описи Київського намісництва 70 – 80-х років ХVІІ ст.: описово-статистичні
джерела / [ відповідальний редактор П. С. Сохань]. – К.: Наукова думка, 1989. – 392 с.
40. Топографічний опис Малоросійської губернії 1798 – 1800 років // Описи Ліво-
бережної України кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. / [упорядник Т. Б. Ананьєва]. – К.:
Наукова думка, 1997. – С. 24 – 126.
41. Каталог выставки XIV Археологического съезда в г. Чернигове / [под ре-
дакцией П. М. Добровольского]. – Чернигов: Типография Губернского правления,
1908. – № 111 – 130.
42. Каталог выставки XIV Археологического съезда в г. Чернигове / [под ре-
дакцией П. М. Добровольского]. – Чернигов: Типография Губернского правления,
1908. – № 114 – 124.
43. Журналы заседаний Черниговской губернской архивной комиссии // Труды
Черниговской губернской архивной комиссии (1900 – 1902). – Чернигов, 1902. –
Отд. 1. – С. 32 – 33.
44. Каталог выставки XIV Археологического съезда в г. Чернигове / [под ре-
дакцией П. М. Добровольского]. – Чернигов: Типография Губернского правления,
1908. – № 86 – 93.
45. Каталог выставки XIV Археологического съезда в г. Чернигове / [под ре-
дакцией П. М. Добровольского]. – Чернигов: Типография Губернского правления,
1908. – № 110.
46. Спаська Є. Подорожі по Чернігівщині; уривки з щоденників, рр.. 1921 – 1926;
головним чином про гончарство чернігівське / Є. Спаська // Українське гончарство:
Національний культурологічний щорічник. За рік 1994. – Опішне: Українське на-
родознавство, 1995. – Кн. 2. – С. 350.
47. Зайченко В. Цехові сукна у збірці Чернігівського історичного музею імені
В. В. Тарновського / В. Зайченко // Скарбниця української культури. – Чернігів,
2007 – 2008. – Вип. 10. – С. 48 – 52.
48. ЧІМ, И-2714, 1786 р.
Щербина С. Источники по истории ремесленных цехов на територии Северного
Левобережья в ХVІІ – ХVІІІ вв.
В статье проанализировано состояние источниковедческой базы по истории
ремесленных цехов Северного Левобережья ХVІІ – ХVІІІ вв., охарактеризованы
письменные и вещественные источники, выявленные в архивах Украины и России.
Ключевые слова: ремесло, цех, Северное Левобережье, законодательный акт, гра-
мота, универсал, статут, цеховые книги.
Shcherbyna S. The sources of handicraft guild’s history on the territory of the
Northern Left-Bank Ukraine in ХVІІ – ХVІІІ centuries.
In the article the source base of handicraft guild’s history on the territory of the Northern
48 Сіверянський літопис
Left-Bank Ukraine in ХVІІ – ХVІІІ centuries is analyzed, written and material sources, found
in archives of Ukraine and Russia are characterised.
Keywords: craft, guild, Northern Left-Bank Ukraine, legislative act, charter, universal,
statute, guild books.
The article analyzes sources of handicraft guilds history in the Northern Left-bank Ukraine
in XVII – XVIII centuries.
The sources of handicraft guilds history can be divided into several groups. The first one
– legislative and public acts (king’s privileges, magistrate’s documents, hetman’s universals),
that gave law base for handicraft guild’s existence, gave them certain rights and privileges.
Numerous originals and copies of such sources are gathered in the Vernadsky National
Library of Ukraine, Central State Historical Archive of Ukraine. Some documents of this kind
were analyzed by O. Lazarevskyi and P. Klimenko.
Universals of hetmans B. Khmelnytsky, I. Mazepa, P. Polubotok were published in the end
of XX – the beginning of XXI centuries.
The second group of sources contains private documents (bills of sale, complaints, receipts).
They give a chance to reconstruct conflicts in the guilds and demonstrate conflicting nature of
the relationship between guilds, craftsmen, that didn’t belong to guilds and local authorities.
To the third group of sources belongs business documentation of the Northern Left-bank
Ukraine guilds (statutes and guild books), that contains information about financial, legal
and social status of the guilds. A lot of guild books of XVII – XX centuries are gathered in
Chernihiv V. V. Tarnovsky Historical Museum.
The fourth group of sources is represented by descriptive and statistic documents, that
contain useful information about quantity of craftsmen and their attributes.
The history of handicraft guilds in the Northern Left-bank Ukraine in XVII – XVIII centu-
ries is also revealed by the material sources – guild badges, stamps, flags. During XX century
many material sources were lost.
Keywords: craft, guild, Northern Left-Bank Ukraine, legislative act, charter, universal,
statute, guild books.
|