Методичні підходи до моніторингу зовнішнього середовища у формуванні стратегічних напрямків діяльності гірничо-металургійного підприємства
Представлена методична складова системи моніторингу на прикладі зовнішнього середовища гірничо-металургійного підприємства, а саме її зрізу — виробничих ринків металів. Наведений основний набір показників для включення в систему моніторингу з метою ухвалення рішення про стратегічно важливі метали. М...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/8300 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Методичні підходи до моніторингу зовнішнього середовища у формуванні стратегічних напрямків діяльності гірничо-металургійного підприємства / О.А. Антипов // Вісник економічної науки України — 2009. — № 1(15). — С. 25-29. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-8300 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-83002010-05-21T12:01:36Z Методичні підходи до моніторингу зовнішнього середовища у формуванні стратегічних напрямків діяльності гірничо-металургійного підприємства Антипов, О.А. Наукові статті Представлена методична складова системи моніторингу на прикладі зовнішнього середовища гірничо-металургійного підприємства, а саме її зрізу — виробничих ринків металів. Наведений основний набір показників для включення в систему моніторингу з метою ухвалення рішення про стратегічно важливі метали. Метод аналізу може дозволити ухвалити рішення щодо принципової доцільності освоєння нового родовища металу. Застосування системного підходу дозволяє сформувати основні структурні компоненти інформаційного забезпечення ухвалення рішення керівництвом гірничо-металургійного підприємства. Представлена методическая составляющая системы мониторинга на примере внешней среды горно-металлургического предприятия, а именно ее среза — производственных рынков металлов. Приведен основной набор показателей для включения в систему мониторинга с целью принятия решения о стратегически важных металлах. Метод анализа может разрешить утвердить решение относительно принципиальной целесообразности освоения нового месторождения металла. Применение системного подхода разрешает сформировать основные структурные компоненты информационного обеспечения принятия решения руководством горно-металлургического предприятия. The methodical constituent of the monitoring system is presented on the example of external environment of metallogical enterprise, namely its cut — production markets of metals. The basic set of indexes is resulted for plugging in the system of monitoring with the purpose of decision-making about strategically important metals. The method of analysis can allow to make decision in relation to of principle expedience mastering of new deposit of metal. Application of approach of the systems allows to form the basic structural components of the informative providing of decision-making by guidance metallogical enterprise. 2009 Article Методичні підходи до моніторингу зовнішнього середовища у формуванні стратегічних напрямків діяльності гірничо-металургійного підприємства / О.А. Антипов // Вісник економічної науки України — 2009. — № 1(15). — С. 25-29. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/8300 uk Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наукові статті Наукові статті |
| spellingShingle |
Наукові статті Наукові статті Антипов, О.А. Методичні підходи до моніторингу зовнішнього середовища у формуванні стратегічних напрямків діяльності гірничо-металургійного підприємства |
| description |
Представлена методична складова системи моніторингу на прикладі зовнішнього середовища гірничо-металургійного підприємства, а саме її зрізу — виробничих ринків металів. Наведений основний набір показників для включення в систему моніторингу з метою ухвалення рішення про стратегічно важливі метали. Метод аналізу може дозволити ухвалити рішення щодо принципової доцільності освоєння нового родовища металу. Застосування системного підходу дозволяє сформувати основні структурні компоненти інформаційного забезпечення ухвалення рішення керівництвом гірничо-металургійного підприємства. |
| format |
Article |
| author |
Антипов, О.А. |
| author_facet |
Антипов, О.А. |
| author_sort |
Антипов, О.А. |
| title |
Методичні підходи до моніторингу зовнішнього середовища у формуванні стратегічних напрямків діяльності гірничо-металургійного підприємства |
| title_short |
Методичні підходи до моніторингу зовнішнього середовища у формуванні стратегічних напрямків діяльності гірничо-металургійного підприємства |
| title_full |
Методичні підходи до моніторингу зовнішнього середовища у формуванні стратегічних напрямків діяльності гірничо-металургійного підприємства |
| title_fullStr |
Методичні підходи до моніторингу зовнішнього середовища у формуванні стратегічних напрямків діяльності гірничо-металургійного підприємства |
| title_full_unstemmed |
Методичні підходи до моніторингу зовнішнього середовища у формуванні стратегічних напрямків діяльності гірничо-металургійного підприємства |
| title_sort |
методичні підходи до моніторингу зовнішнього середовища у формуванні стратегічних напрямків діяльності гірничо-металургійного підприємства |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Наукові статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/8300 |
| citation_txt |
Методичні підходи до моніторингу зовнішнього середовища у формуванні стратегічних напрямків діяльності гірничо-металургійного підприємства / О.А. Антипов // Вісник економічної науки України — 2009. — № 1(15). — С. 25-29. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT antipovoa metodičnípídhodidomonítoringuzovníšnʹogoseredoviŝauformuvannístrategíčnihnaprâmkívdíâlʹnostígírničometalurgíjnogopídpriêmstva |
| first_indexed |
2025-07-02T11:01:23Z |
| last_indexed |
2025-07-02T11:01:23Z |
| _version_ |
1836532717148176384 |
| fulltext |
2009/№1 25
ступу до передових технологій.Водночас підвищення
ступеня відкритості національної економіки поряд із
посиленням інтеграційних процесів у світовій еко-
номіці супроводжується загостренням конкуренції,
поряд з цим є необхідність пошуку ефективних шляхів
просування продукції вітчизняних товаровиробників на
ринку, переважно інноваційної, оскільки традиційні її
види здебільшого неконкурентоспроможні, при цьому
необхідно залучати окремі засоби економічної і май-
нової безпеки
Висновок. Таким чином, основними заходами ак-
тивізації інноваційної діяльності економіки підприємств
та організацій на регіональному рівні слід вважати:
— розробку і запровадження механізму надання
пільг промисловим підприємствам, які впроваджують і
реалізують інноваційну продукцію;
— поширення практики надання інноваційним
підприємствам середньострокових кредитів зі знижкою
кредитної ставки;
— контролювання державою екологізації виробниц-
тва, стимулювання діяльності, спрямованої на збережен-
ня довкілля;
— мотивація працівників до інноваційної діяль-
ності, зменшення міграції науковців;
— законодавчі зміни у галузі інноваційної діяльності
щодо пільг і стимулів;
— політика підприємства повинна мати інновацій-
ну спрямованість.
— тісне співробітництво вітчизняних підприємств
з іноземними підприємствами, обмін досвідом;
— використання тісної співпраці науки і виробництва;
— залучення засобів економічної і майнової безпеки.
Реалізація запропонованих напрямків активізації
інноваційної діяльності в Україні дасть змогу значно
підвищити рівень інноваційної активності промислових
підприємств, стабілізувати прискорений процес оновлен-
ня виробництва, ефективно використовувати внутрішні і
залучені зовнішні інвестиції на інноваційну діяльність.
Література
1. Гриньова В. М., Козирєва О. В. Соціально-еко-
номічні проблеми інноваційного розвитку підприємств:
Монографія. — Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006. — 192 с.
2. Ілляшенко С. М. Управління інноваційним розвит-
ком: Навч. посіб. — 2-ге вид., перероб. і доп. — Суми:
ВТД «Університетська книга»; К.: Видавничий дім «Кня-
гиня Ольга», 2005. — 324 с.
3. Лапко О. Інноваційна діяльність у системі держав-
ного регулювання: Монографія. — К.: Інститут економ.
прогнозування НАН України, 1999. — 342 с.
4. Фатхутдинов Р. А. Инновационный менеджмент. —
Спб.: Питер, 2002. — 400 с.
5. Федулова Л. І. Інноваційна економіка: Підруч-
ник. — К.: Либідь, 2006. — 480 с.
6. Про інноваційну діяльність: Закон України від 4
липня 2002 року №40 — IV // zakon 1. rada. gov. ua.
7. Амоша О. І. Інноваційний шлях розвитку України:
проблеми та рішення // Економіст. — 2005. — № 6ю. — С. 28.
8. Андрушків Б. М. та ін. Економічна та майнова без-
пека підприємства. Антирейдерство. — Тернопіль: Тер-
но-граф. — 2008. — 424 с.
Рис. 2. Схематична модель класифікації інновацій в
умовах конкурентної боротьби
Представлені методичні рекомендації мають одно-
часно як вузький практичний характер, так і несуть у
собі методичну цінність. З одного боку, рекомендації
орієнтовані на аспекти діяльності гірничо-металургійно-
го підприємства (ГМП) і рішення його завдань, з іншо-
го боку, деякі положення можуть бути використані по-
вністю або частково при рішенні завдань на інших про-
мислових підприємствах.
Складність завдань, які стоять перед сучасним гірни-
чо-металургійним підприємством, вже не дозволяє керів-
ництву реагувати реактивно (тобто постфактум) на вини-
каючі зміни зовнішнього середовища. Необхідністю стає
комплекс попереджувальних дій для завчасного реагування
на події, які ще не виникли або для попередження цих подій.
А це значить, що в будь-який момент часу повинен
бути готовий комплекс заходів на можливі зміни ситу-
О.А. Антипов
м. Комсомольське
МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО МОНІТОРИНГУ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
У ФОРМУВАННІ СТРАТЕГІЧНИХ НАПРЯМКІВ ДІЯЛЬНОСТІ
ГІРНИЧО�МЕТАЛУРГІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА
АНТИПОВ О.А.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ26
ації. Саме тому усе більш чітко менеджери відчувають
необхідність створення потужної інформаційної й ана,
літичної бази для прийняття рішень. Іноді, у локальних
малоконкурентних мобільних бизнесах, що працюють на
вузьких сегментах, є можливість провести підготовку й
ухвалення управлінського рішення безпосередньо по
факту виявлення проблеми без шкоди для бізнесу. Для
виробничих компаній, що працюють на міжнародних
конкурентних ринках, з величезними активами, з вироб,
ництвом, що має чітко виражену інерційну специфіку,
розробка управлінських рішень і робота на перспективу
стають безперервним процесом, що ніколи не припи,
няється. Швидке і якісне реагування на зміни зовніш,
нього середовища. одне з конкурентних переваг у сучас,
ному бізнесі.
Для ухвалення управлінського рішення, навіть по
факту, який вже мав місце, необхідна структурована
інформаційна база по напрямках діяльності підприєм,
ства і його зовнішньому середовищу. Створення,
підтримка, актуалізація й структурна модернізація такої
бази. все це компоненти системи моніторингу зовніш,
нього середовища. Не стосуючись технічного інструмен,
тарію реалізації бази даних, у статті представлена мето,
дична складова подібної системи моніторингу, на при,
кладі зовнішнього середовища гірничо,металургійного
підприємства, а саме її зрізу. виробничих ринків металів.
Наявність системи моніторингу зовнішнього сере,
довища дозволяє вищому керівництву підприємства:
— зменшити час, затрачуваний на ухвалення рішення;
— збільшити якість прийнятих рішень;
— приймати попереджувальні рішення;
— попереджати саму можливість виникнення неба,
жаних ситуацій;
— впливати на розвиток існуючих й ініціювати
створення нових ринків (ніш) використання «своїх» ме,
талів;
— створити власну структуровану інформаційну
базу;
— виявити довгострокові залежності й тренди на
ринках металів і виробів з них, які раніше не виявляли,
ся й залишалися без уваги.
Представлена схема на рис.1 пояснює розходження
в структурі процесу ухвалення рішення по факту Події
для варіантів відсутності й наявності діючої системи
моніторингу зовнішнього середовища. У цьому випадку
під Подією розуміється як яка,небудь зміна в зовнішнім
середовищі компанії, яка вже відбулася, так і та, що ше
не відбулося, але імовірнісно очікувана на певному обрії
планування.
Таким чином, можна умовно розділити Події на два
класи:
— що відбулися, і, отже, очевидні для всіх гравців
ринку;
— очікувані або прогнозовані.
Очікувана або прогнозована Подія не є очевидним
для всіх учасників ринку. У кожного з них може бути своє
бачення на розвиток ситуації, і відповідно свої очікуван,
ня й прогнози. Відповідність прогнозів майбутньої
дійсності залежить, по,перше, від якості прогнозів й, по,
друге, від можливостей підприємства завчасно вплинути
на спрогнозовану Подію або убік її запобігання, або,
навпаки, убік підвищення ймовірності його настання.
пу, для подальшого використання керівництвом
підприємства. Перелік критеріїв й областей для моніто,
рингу визначається за результатами аналізу й класифі,
кації завдань, які стоять перед ГМП.
Гірничо,металургійне підприємство, що діє на міжна,
родних ринках в умовах глобальної конкуренції — це
складна багаторівнева структура взаємин зі своєю певною
ієрархією. Управлінська структура вибудовується таким
чином, щоб максимально ефективно вирішувати весь
спектр завдань ГМП — як тактичного, так і стратегічного
Рис. 1. За наявності системи моніторингу період реакції на Подію значно зменшується
При цьому факт «раннього виявлення» Події прямо
залежить від глибини системи інформаційного моніто,
рингу, на якій засновані ці прогнози. На рис. 1 пунктир,
ними стрілками показано, що діюча система постійного
моніторингу впливає не тільки на час реакції на Подію,
але й на можливість його своєчасного виявлення.
Система моніторингу. це не збір всієї інформації про
усе. Система моніторингу має свій певний набір
кількісних й якісних показників, дані про які збирають,
ся, аналізуються, структуруються по заданому принци,
АНТИПОВ О.А.
2009/№1 27
характеру. Організаційна структура в той же час повинна
бути досить гнучкою для адекватної й своєчасної реакції
на виникаючі нові виклики й можливості зовнішнього
середовища. Керування підприємством. в узагальненому
виді. по суті, є керування людьми, а в ще більш узагальне$
ному виді. це керування інформацією або керування ру$
хом інформації. Таким чином, спектр всіх завдань, що
стоять перед ГМП, визначає оргструктуру підприємства,
і, отже, задає логістику інформаційних потоків на
підприємстві. Це пов’язане з тим, що кожне управлінське
рішення на гірничо$металургійному підприємстві, почи$
наючи від його підготовки до прийняття й затвердження,
пов’язане з конкретним набором інформаційних ітерацій
рухом інформації з матриці організаційної структури.
Міркуючи далі в термінах інформації, стає зрозуміло,
що для успішного керування підприємством необхідно
вибудувати адекватне забезпечення відповідною інформа$
цією кожен вектор у спектрі завдань, що стоять перед
підприємством. Кожен клас завдань у розрізі функціональ$
ного або процессного розподілу має свої особливості й
вимагає своєї специфічної інформації для рішення. А ви$
ходить, можливо, і своєї системи моніторингу цих показ$
ників. У даній статті розглядається клас завдань, пов’яза$
ний з формуванням промислової політики гірничо$мета$
лургійного підприємства. Як приклад більш докладно зу$
пинимося на формуванні рішень про стратегічно важливі
напрямки діяльності ГМП. Напрямками діяльності гірни$
чо$металургійного підприємства є вироблені їм метали
різних стадій переділу й напівфабрикати з них.
Гірничо$металургійне підприємство в загальному виді
являє собою три взаємозалежних блоки: рудники (видобу$
ток руди), збагачувальне виробництво й металургія. Спе$
цифіка така, що напрямки діяльності всього підприємства
повністю визначаються рудой, що добувається, а саме
змістом металів у руді. Як правило, якщо мова йде про
кольорові метали, то руди поліметалеві, тобто містять
більше одного (іноді й 5–6) металів з концентрацією, до$
статньої для промислового видобутку, що окупається. Та$
ким чином, промислова політика й спектр напрямків
діяльності для ГМП складаються з наступного:
— покупка (продаж) родовищ із запасами якого$
небудь металу (металів);
— внесення змін у технологічний процес обробки
поліметалевих руд з метою впливу на послідовність і
пропорції витягу різних металів, у випадку зміни ко$
н’юнктури на ринку цих металів;
— прийняття рішень про істотну модернізацію збага$
чувальних виробництв, застосування інноваційних методів;
— закупівля устаткування з метою скорочення со$
бівартості одержання металу (у випадку доцільності,
виходячи з кон’юнктури й стратегічних прогнозів);
— розширення спектра продукції, що випускаєть$
ся, більш високих стадій переділу;
— визначення попередільних пропорцій продажів
напівфабрикатів металів, виходячи з ринкової кон’юнк$
тури;
— внесення змін у структуру Гірського календаря;
ініціювання перспективних НДДКР із метою створення
нових ринків збуту й областей застосування вироблених
металів у майбутньому;
— створення стратегічних альянсів, злиття й по$
глинання підприємств даного профілю або підприємств,
що займають певне місце в ланцюжку вертикальної
інтеграції від видобутку руди до виготовлення високо$
технологічних товарів для кінцевого споживача.
Незважаючи на всю комплексність прийнятих на
ГМП рішень у рамках промислової політики, процедура
їхнього прийняття може й повинна бути описана (при$
міром, у термінах бізнесів$процесів за допомогою case$
коштів і т. д.). Узагальнений опис формування окремих
класів рішень можна представити у вигляді руху інфор$
маційних потоків й основних етапів формування рішен$
ня. Це дозволить сформулювати вимоги до необхідної
первинної інформації, сформувати набір критичних фак$
торів і показників, і ці результати покласти в основу си$
стеми моніторингу зовнішнього середовища (у частині,
що стосується рішень в області промислової політики).
Методичний підхід до практичного виконання постав$
лених завдань може бути представлений у вигляді етапів:
1. Визначення спектра розв’язуваних завдань, кла$
сифікація завдань ГМП.
2. Визначення виду й структури підсумкової необ$
хідної інформації для рішення кожного класу раніше
виявлених завдань.
3. Опис прийняття кожного класу рішень у вигляді
укрупненого бізнесу$процесу (рух інформації).
4. Визначення набору критичних факторів зовнішнього
середовища й набору критеріїв для системи моніторингу для
підтримки всіх класів виділених управлінських рішень.
5. Побудова структури системи моніторингу.
6. Впровадження системи моніторингу в практику
роботи.
На рис. 2 розроблено й представлені основні етапи
проходження інформації при формуванні рішень, пов’я$
заних з основними напрямками діяльності ГМП, а саме
із металами, що добуваються і переробляються.
Дана схема й запропонований опис її формування
являє собою методичну цінність для середньої управ$
лінської ланки при підготовці документів й обґрунтувань
рішень у рамках промислової політики. Це має відно$
шення до науково$технічного підрозділу, геологорозві$
дувального, інноваційного й інших. Безпосереднє відно$
шення це має до маркетингової функції на підприємстві,
а саме до фахівців стратегічного маркетингу, що роблять
вплив на всі перераховані вище напрямки й на вектор
розвитку підприємства в цілому.
Приклад, представлений на рис.2, показує, що виз$
начення етапів руху інформації на шляху до ухвалення
рішення, дозволяє виявити критичні фактори й критерії
для системи моніторингу. Як ми вже відзначали, систе$
ма моніторингу не може носити всеосяжного характеру
інформаційного знання про всі зміни на металургійно$
му ринку. У зв’язку із цим структура й логіка системи
моніторингу вибудовується з урахуванням спектра прак$
тичних завдань, розв’язуваних менеджментом ГМП.
У випадку, показаному на рис.2, виділений основ$
ний набір показників для включення в систему моніто$
рингу, з метою ухвалення рішення про стратегічно важ$
ливі метали. напрямках діяльності гірничо$металургій$
ного підприємства. Зокрема, даний метод аналізу може
дозволити ухвалити рішення щодо принципової доціль$
ності (на додаток до вартісних розрахунків) освоєння
нового родовища металу, що раніше не входив у перелік
металів, які видобувались цим ГМП.
АНТИПОВ О.А.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ28
Для керівників середньої ланки важливі як на-
явність простих, зручних й адекватних інструментів для
застосування в щоденній практиці, так і методичне ро-
зуміння процедур підготовки рішень на підприємстві і
їхнє інформаційне забезпечення.
Застосування системного підходу дозволяє сформу-
вати основні структурні компоненти інформаційного
забезпечення ухвалення рішення. Це моніторинг (по
параметрах на основі ранжирування спектра управлінсь-
ких завдань на ГМП), експрес-аналіз і сценарний підхід
до вироблення рішення (рис. 3).
Методичні рекомендації з моніторингу, представлені
вище, корисні для створення системи підтримки прий-
няття рішень, що мають повторюваний характер. У той
же час, у рамках цих рішень можуть виникати підзавдан-
ня однократної дії. Приміром, проведення експрес-оцін-
ки доцільності виходу на новий ринок металів, покупки
родовища й ін. По даній тематиці існує безліч літератури
з найдокладнішим описом оцінки інвестиційних проектів,
ризиків і т. д. Проте, як правило, детальне проведення всіх
розрахунків вимагає безліч точної інформації, дорогих
досліджень, часу й інших ресурсів. Як показує практика,
найчастіше досить зробити «оцінку зверху», тобто прове-
сти експрес�аналіз доцільності, за результатами якого або
проект відразу відхиляється або ж відправляється на по-
дальше дослідження.
Приклад поетапного плану подібного експрес�ана�
лізу представлений нижче (для випадку розвитку ново-
го напрямку видобутку металу):
a) огляд кон’юнктури ринку (розглянутого металу)
по Факторах, виділених для системи моніторингу;
b) розрахунок:
(i) обсягів ринку (у вартісному, натуральному вира-
женні);
(ii) трендових прогнозів ринку;
(iii) необхідних ресурсів, що утягуються;
c) визначення дисконтованогоо грошового потоку
від розвитку даного напрямку;
d) розгляд позитивних і негативних синергічних
ефектів;
e) висновок про доцільність подальших поглибле-
них досліджень або про відхилення проекту.
Експрес-аналіз дозволяє зробити укрупнені роз-
рахунки по одному розглянутому варіанту. Однак якіс-
не управлінське рішення повинне ґрунтуватися на
виборі альтернатив. Нижче пропонується кілька етапів
методики сценарного аналізу (без докладного опису)
як доповнення до вищерозглянутого методу експрес-
аналізу:
a) Виділення факторів ринку розглянутого металу
(можуть бути взяті з попередньої методики або з мето-
дики моніторингу);
b) Аналіз факторів і виділення ключових складових
і можливостей їхньої майбутньої зміни (ступінь можли-
вих варіацій у більшу й меншу сторону);
c) Формування матриці варіантів, перевірка на взає-
мовиключні варіанти й здоровий глузд;
d) Розрахунок дисконтованих грошових потоків по
кожному варіанту з матриці;
e) Ранжирування й класифікація результатів.
Рис. 2. Схема етапів визначення стратегічних напрямків
діяльності (із прикладом виділення факторів ринку
для моніторингу)
Рис. 3. Компоненти процесу ухвалення рішення
АНТИПОВ О.А.
2009/№1 29
Висновки
Розглянуті в статті методичні підходи, орієнтовані
на застосування середньою ланкою менеджменту при
підготовці прийняття управлінських рішень на гірничо-
металургійному підприємстві. У цей час існує велика
кількість літератури з надскладними науковими теорія-
ми з фундаментального аналізу, прогнозування, оцінці
й т. д. Проте, найчастіше нестабільність ринків, зміна
загальносвітової політичної кон’юнктури, природні ка-
таклізми й безліч інших факторів вносять корективи, які
зводять нанівець всю скрупульозну точність розрахунків
багатьох теоретичних підходів. При цьому за цифрами
«після коми» губиться реальна економічна ситуація й
розрахунки звільняються від практичного змісту. Час й
інші витрачені ресурси виявляються загубленими. У
сучасному світі, який швидко змінюється, на перший
план виходить фактор володіння інформацією й гнучке
завчасне реагування на намічені зміни. Саме тому пред-
ставлені підходи по методичному супроводу й організації
процесів підготовки інформації для ухвалення рішення
є актуальними незалежно від складності бізнесу й ви-
никаючих завдань.
Література
1. Ж.. Ж. Ламбен. Менеджмент, орієнтований на ри-
нок. Стратегічний й операційний маркетинг. — СПб.:
Питер, 2004. — 346 с.
2. М. Портер. Конкурентна стратегія. — М.: Альпіна
Бізнес Букс, 2005. — 312 с.
3. М. Скотт. Фактори вартості: Керівництво для менед-
жерів по виявленню важелів створення вартості. — М.:
ЗАТ «Олімп-Бізнес», 2000. — 286 с.
Постановка проблеми, її зв’язок з науковими та прак�
тичними завданнями. Перехід до нової моделі розвитку
економіки України обумовлює особливу актуальність
наукових досліджень по формуванню нових підходів
управління інвестиційною діяльністю промислових
підприємств, особливо для тих, які дотепер перебувають
у кризовій ситуації.
На підприємствах промислового комплексу сфор-
мувалася ситуація, що характеризується значним спадом
обсягу виробництва, скороченням чисельності промис-
лово-виробничого персоналу, високим рівнем мораль-
ного і фізичного зносу виробничих фондів, низькою
конкурентоспроможністю продукції, високою імпорто-
залежністю тощо. Можливість вирішення такої проблем-
ної ситуації на основі управління процесами залучення
і використання інвестицій визначає особливу акту-
альність дослідження проблем забезпечення надійності
інвестування.
Постановка завдання з розроблення економічного
механізму забезпечення надійності інвестиційних про-
ектів на промисловому підприємстві, викликана необх-
ідністю вирішення проблем пов’язаних з відсутністю
стійкості й надійності підприємств різних галузей через
ризики інвестування й необхідністю озброєння мене-
джерів методиками обліку, аналізу та управління інвес-
тиційними характеристиками, що має важливе значен-
ня на сучасному етапі розвитку України.
Рішення актуальної наукової задачі зіставлення та
порівняння між собою інвестиційних проектів певної
галузі господарства (промисловості, або регіону країни)
за допомогою вище згаданого механізму має істотне
значення для галузі економічних знань. За результатами
такого порівняння можна встановити приоритетні на-
прями інвестування, рівень рентабельності, ліквідності
та ризику проектів досліджуваної галузі (регіону), що є
важливою інформацією для прийняття рішень, як з боку
підприємств, державних органів влади, так і з боку по-
тенційних інвесторів.
Аналіз останніх досліджень і публікації. Виділення не�
вирішених раніше частин загальної проблеми. Дослiдження
з проблеми прийняття iнвестицiйних рiшень в цiй галузi
започатковані у середині ХХ сторіччя в працях С. К. Май-
єрса, Й. Ф. Магі, Г. А. Сіка, В. Н. Беренса, П. М. Хавране-
ка та iнших авторiв. Вітчизняні і зарубіжні учені І. А. Бланк,
І. Т. Балабанов, Т. Г. Бень, А. В. Верба, О. А. Загородній,
В. М. Гранатуров, А. Б. Ідрисов, С. О. Москвин, А. А. Пе-
ресада, С. Ф. Покропивний, В. П. Савчук, C. Я. Салига,
В. А. Ткаченко, Р. Б. Тян, В. Г. Федоренко, О. Б. Шевчук та
інші частину наукових досліджень присвятили теоретич-
ним і методологічним питанням розробки та реалізації
інвестиційних проектів на підприємствах, формуванню ме-
ханізму регулювання інвестиційної діяльності на рівні
країни, регіонів і галузей господарства, вдосконаленню ма-
тематичного апарату оцінювання ризику та ефективності
проекту, впровадженню заходів «ризик-менеджменту». Але
нинішні методи оцінювання інвестиційних проектів, спря-
мовані, як правило, на вирішення локальних питань виз-
начення їх ефективності без створення єдиного механізму
забезпечення надійності під впливом заходів «ризик-ме-
неджменту». Встановлено, що дотепер немає єдиної дум-
ки щодо визначення змісту, критеріїв класифікації, методів
оцінки й управління, а також ступеня впливу заходів «ри-
І.В. Багрова
академік АЕН України
Т.С. Яровенко
канд. екон. наук,
м. Дніпропетровськ
ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДІЙНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ
ПРОЕКТІВ: МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА ЇХ ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ
БАГРОВА І.В., ЯРОВЕНКО Т.С.
|