Комунікативно-прагматичний аспект функціонування мовних одиниць
Збережено в:
| Дата: | 2001 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2001
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83245 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Комунікативно-прагматичний аспект функціонування мовних одиниць / Н.П. Поліщук // Культура народов Причерноморья. — 2001. — № 24. — С. 182-184. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-83245 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-832452015-06-18T03:02:05Z Комунікативно-прагматичний аспект функціонування мовних одиниць Полiщук, Н.П. Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ 2001 Article Комунікативно-прагматичний аспект функціонування мовних одиниць / Н.П. Поліщук // Культура народов Причерноморья. — 2001. — № 24. — С. 182-184. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83245 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Полiщук, Н.П. Комунікативно-прагматичний аспект функціонування мовних одиниць Культура народов Причерноморья |
| format |
Article |
| author |
Полiщук, Н.П. |
| author_facet |
Полiщук, Н.П. |
| author_sort |
Полiщук, Н.П. |
| title |
Комунікативно-прагматичний аспект функціонування мовних одиниць |
| title_short |
Комунікативно-прагматичний аспект функціонування мовних одиниць |
| title_full |
Комунікативно-прагматичний аспект функціонування мовних одиниць |
| title_fullStr |
Комунікативно-прагматичний аспект функціонування мовних одиниць |
| title_full_unstemmed |
Комунікативно-прагматичний аспект функціонування мовних одиниць |
| title_sort |
комунікативно-прагматичний аспект функціонування мовних одиниць |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2001 |
| topic_facet |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83245 |
| citation_txt |
Комунікативно-прагматичний аспект функціонування мовних одиниць / Н.П. Поліщук // Культура народов Причерноморья. — 2001. — № 24. — С. 182-184. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT poliŝuknp komuníkativnopragmatičnijaspektfunkcíonuvannâmovnihodinicʹ |
| first_indexed |
2025-07-06T09:58:18Z |
| last_indexed |
2025-07-06T09:58:18Z |
| _version_ |
1836891137356333056 |
| fulltext |
1
Поліщук Н.П.
КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ ФУНКЦІОНУВАННЯ
МОВНИХ ОДИНИЦЬ
Аналіз результатів, отриманих у мовознавстві до теперішнього часу, дозволяє зробити висновок, що
вивчення мови як замкнутої самодостатньої системи не може бути вичерпним та повинно бути розширено
описом механізму функціонування мови у процесі комунікації [З]. Варто враховувати той факт, що кому-
нікативна функція мови виконується за умови, якщо має місце деякий зміст, що є предметом комунікації.
Цей зміст знаходить відображення у семантиці мовних одиниць, які використовуються в комунікації як її
оперативні одиниці [8]. Прагматичні компоненти при цьому співіснують з семантичними на всіх рівнях
формування семантичного змісту мовного знаку. Таким чином, тільки в комунікації реалізуються всі яко-
сті мови, починаючи від її звучання та закінчуючи складним семантичним механізмом однозначного ви-
яву конкретних мовленнєвих актів [4], що допомагає розглядати функціональну значимість даного явища
при вивченні комунікативно-прагматичних аспектів функціонування. Оскільки вивчення мови як засобу
спілкування, тобто мови в дії, у реальних процесах комунікації є особливістю комунікативно-
прагматичного підходу до мовних явищ. Це дозволяє досліджувати дану проблему у функціональному ас-
пекті.
Прагматичний аспект аналізу граматичних категорій розробляється у загальному контексті прагмати-
чного підходу до явищ мовної системи. При цьому варто враховувати, "що багатоаспектна організація ре-
чення та синтаксична система – об'єктивні факти мовної дійсності" [5], а також те, що вивчення мовної
синтаксичної системи здійснюється з урахуванням даних аспектів, що дозволяє розглядати мовленнєві ре-
алізації речення. Така система являє собою багаторівневе утворення та передбачає розгляд граматики у
комунікативному аспекті, оскільки граматичні одиниці, будучи лінгвістичними знаками, виконують поряд
із семантичною та синтаксичною функціями функцію прагматичну, причому, не ізольовано, а у складі ре-
чення-висловлювання як цілісної системи.
Таким чином, граматичні структури відіграють важливу роль у процесі комунікації, формуючи струк-
туру висловлювання. Висловлювання є результатом взаємодії його власно-семантичного (тобто пропози-
ціонального) змісту з прагматичною настановою, що дозволяє узагальнити та обійняти все те, що, звичай-
но, розуміють під мовленнєвою ситуацією, яка націлена на комунікацію.
Сукупність комунікативно-праґматичних факторів, яка створює соціо-психологічну ситуацію кон-
кретного мовленнєвого акту узагальнення та детермінує, тим самим, комунікативний однорідний смисл
висловлювання, трактується як прагматична настанова. Центральним поняттям прагматичної настанови
висловлювання виступає інтенція (комунікативний намір мовця), тобто направленість висловлювання на
вирішення визначеного мовного завдання спілкування. Ситуація мовленнєвого спілкування – необхідний
для комунікативного акту координаційний апарат висловлювання, так як комунікація в цілому реалізу-
ється в конкретних комунікативних актах. А елементарний комунікативний ряд "відправник – повідом-
лення – отримувач " виступає у ролі кванта комунікації. Якщо відсутній будь-який із цих компонентів,
комунікативний акт неможливий. Важливим є те, що певна свобода вибору тих чи інших моделей мови
мовцем є характерною особливістю комунікативного акту. Прагматика мовної одиниці змістовна. Якщо
говорити про актомовленнєвий зміст висловлювання як про такий, що відображає ситуацію комунікатив-
ного акту, то треба враховувати зміст висловлювання. При цьому прагматичний зміст співвідноситься з
певними формально-мовними та просто мовними показниками.
У сучасній лінгвістиці найбільш розповсюдженими є два категоріальних підходи до визначення праг-
матичного аспекту мови:
1. Категорії, орієнтовані на мовця, які передбачають сприйняття ним висловлювання та можливості дати
оцінку наданій інформації.
2. Категорії, орієнтовані на співрозмовника, які передбачають вплив на слухача , на особу, до якої звер-
нено дане висловлювання – на адресат.
Треба зазначити, що поняття адресанта, адресата та пов'язуючого їх, спрямованого адресантом у мов-
леннєвій інтеракції з адресатом висловлювання, є центральними при будь-якому підході до побудови мо-
делі комунікативного акту.
Розглядаючи дані категорії, треба визначити, що, з одного боку, прагматика трактується як комуніка-
тивний аспект мови, орієнтований на дослідження кінцевого результату – ефекту мовної комунікації [4]. У
даному випадку реалізується функція впливу на отримувача інформації, що є кінцевою метою комунікації.
Саме це треба враховувати під час розгляду комунікативно-прагматичного ефекту у використанні мовних
одиниць. Прагматика досліджує використання мовних одиниць у плані комунікації, що дає можливість
мовцю впливати на слухача, тобто на особу, до якої звернене дане висловлювання. Фактор адресата є при
цьому визначальним моментом. Для найбільш адекватного здійснення свого наміру з метою безпосеред-
нього впливу на адресата мовець підбирає відповідні мовні форми. Це дозволяє формувати висловлюван-
ня. Адресат при цьому виступає як особа або група осіб, якій/яким спрямовуеться висловлювання, що по-
ходить від адресанта.
З іншого боку, треба зосередити увагу на суб'єктивному факторі, тобто коли мовець займає головну
позицію. Якщо семантика моделює відношення між мовними знаками, то прагматика вивчає відношення
між знаками та тими, хто їх використовує. Цей фактор має важливе значення під час розгляду прагматич-
ного аспекту в процесі комунікації.
Очевидно, що категорія суб'єкта розглядається як центральна категорія прагматики, основа якої поля-
гає в загальній якості мови – у суб'єктивності. Таким чином, можна розглядати відношення “мовець – мо-
вний знак " [7].
Розглядаючи поняття прагматичного суб'єкта, можна виділити на формально-граматичному рівні гра-
матичний суб'єкт – підмет речення. Треба враховувати, що кожний член речення є носієм двох значень:
граматичного та комунікативного , що дозволяє вивчати взаємозв'язок між граматичною та комунікатив-
ною структурою суб'єктно-предикатних значень. При цьому під предикацією треба розуміти відношення
даного змісту, даного предмета думки до дійсності, яке відбувається в реченні (на відміну від словосполу-
чення).
Суб'єктно-предикатні відношення, які на комунікативному рівні виникають між двома членами ви-
словлювання, є комунікативним суб'єктом (темою) та комунікативним предикатом (ремою).
У повному своєму вияві комунікативна структура містить обидва елементи – тему (тобто те, що є пре-
дметом повідомлення) та рему (тобто те, що повідомляється про цей предмет). Таке речення є комунікати-
вно двочленним (дилемою) [2]. Стан двочленності фрази знаходить подальший розвиток під час розгляду
інформативної значимості компонентів, які є складником фрази, при цьому суб'єктна частина оцінюється
як дане (тематичне, відоме), а предикатний член – як нове (рематичне, невідоме, більш важливе) [1]. Ко-
мунікативний рівень розкриває інформативний аспект висловлювання та показує, для чого повідомляєть-
ся дане висловлювання.
Будь-який член речення може входити як в тему (включно "ситуативні елементи" теми), так і в рему,
тобто у ядро повідомлення, яке у свою чергу може супроводжуватися безпосередньо незалежними від
нього елементами, які не є метою повідомлення, але мають різну міру комунікативного динамізму, тобто
спроможність просувати повідомлення [6]. Під “ситуативними” елементами теми розуміють умови, у яких
відбувається повідомлення та на фоні яких воно розвивається.
У цілому, треба відзначити, що функціонування мови можливе з урахуванням комунікативних особ-
ливостей, які дозволяють розглядати комунікативно-прагматичні відмінності вживання мовних одиниць та
їх використання у мовленні.
Література
1. Веденина Л.Г. Французское предложение в речи. - М.: Высшая школа, 1991. - 188 с.
2. Гак В.Г. Коммуникативные трансформации и системность средств логического выделения во францу-
зском языке // Филолоґические науки.- 1975. - № 5. - С. 49-53.
3. Каменская О.Л. Текст и коммуникация. - М.: Высшая школа, 1990. - 152 с.
4. Колшанский Г.В. Контекстная семантика. - М.: Наука, 1980. - 150 с.
5. Минкин Л.М. К вопросу о многоаспектности предложения й композиции языковой синтаксической
системы // Иностранные языки в школе. - 1980. - № 4. - С.15-19.
6. Реферовская Е.А. Лингвистические исследования структуры текста. - М: Просвещение, 1983. - 215 с.
7. Степанов Ю.С. В поисках прагматики // Известия АН СССР. - 1981.- № 4. -С. 325-332.
8. Шахнарович А.Н. Семантические аспекты коммуникативной функции языка // как коммуникативная
деятельность человека. - М.: Наука, 1987. - С. 26-30.
9. Якобсон Р. Лингвистика и поэтика // Структурализм - : «за» и «против». - М., 1975. - С.193-230.
10.
|