Порівняльно-зіставна характеристика фразеологізмів у фольклорних працях ХІХ – поч. ХХ ст.
Gespeichert in:
| Datum: | 2001 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2001
|
| Schriftenreihe: | Культура народов Причерноморья |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83246 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Порівняльно-зіставна характеристика фразеологізмів у фольклорних працях ХІХ – поч. ХХ ст. / Л.В. Самойлович // Культура народов Причерноморья. — 2001. — № 24. — С. 184-187. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-83246 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-832462015-06-18T03:02:17Z Порівняльно-зіставна характеристика фразеологізмів у фольклорних працях ХІХ – поч. ХХ ст. Самойлович, Л.В. Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ 2001 Article Порівняльно-зіставна характеристика фразеологізмів у фольклорних працях ХІХ – поч. ХХ ст. / Л.В. Самойлович // Культура народов Причерноморья. — 2001. — № 24. — С. 184-187. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83246 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Самойлович, Л.В. Порівняльно-зіставна характеристика фразеологізмів у фольклорних працях ХІХ – поч. ХХ ст. Культура народов Причерноморья |
| format |
Article |
| author |
Самойлович, Л.В. |
| author_facet |
Самойлович, Л.В. |
| author_sort |
Самойлович, Л.В. |
| title |
Порівняльно-зіставна характеристика фразеологізмів у фольклорних працях ХІХ – поч. ХХ ст. |
| title_short |
Порівняльно-зіставна характеристика фразеологізмів у фольклорних працях ХІХ – поч. ХХ ст. |
| title_full |
Порівняльно-зіставна характеристика фразеологізмів у фольклорних працях ХІХ – поч. ХХ ст. |
| title_fullStr |
Порівняльно-зіставна характеристика фразеологізмів у фольклорних працях ХІХ – поч. ХХ ст. |
| title_full_unstemmed |
Порівняльно-зіставна характеристика фразеологізмів у фольклорних працях ХІХ – поч. ХХ ст. |
| title_sort |
порівняльно-зіставна характеристика фразеологізмів у фольклорних працях хіх – поч. хх ст. |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2001 |
| topic_facet |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83246 |
| citation_txt |
Порівняльно-зіставна характеристика фразеологізмів у фольклорних працях ХІХ – поч. ХХ ст. / Л.В. Самойлович // Культура народов Причерноморья. — 2001. — № 24. — С. 184-187. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT samojlovičlv porívnâlʹnozístavnaharakteristikafrazeologízmívufolʹklornihpracâhhíhpočhhst |
| first_indexed |
2025-07-06T09:58:22Z |
| last_indexed |
2025-07-06T09:58:22Z |
| _version_ |
1836891141422710784 |
| fulltext |
1
Самойлович Л.В.
ПОРІВНЯЛЬНО-ЗІСТАВНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У
ФОЛЬКЛОРНИХ ПРАЦЯХ ХІХ – ПОЧ. ХХ СТ.
Питання удосконалення практичних засад укладання перекладних фразеологічних словників україн-
ської і російської мов перебуває в полі зору наших мовознавців не одне десятиліття. За цей час було укла-
дено низку фразеографічних праць, присвячених цій проблематиці, а саме: В. Підмогильного та Є. Плуж-
ника (1926), І. Вирган і М. Пилинської (1958-1971), Л.С. Осовецької і К.М. Сільвестрової (1964), К.Т. Ба-
ранцева (1969), І.С. Олійника і М.М. Сидоренка (1971; 1991), В.І. Гаврися і О.П. Пророченко (1981). В.І.
Лавера й І.В. Зиканя (1983), Ю.Ф. Прадіда (1994). Проте необхідно зауважити, що ще в ХІХ ст. було запо-
чатковано контрастивне вивчення української фразеології у зіставленні з іншими слов’янськими мо-
вами.
Перша в історії української фразеографії спроба порівняльної характеристики ФО була зроблена О.П.
Павловським та згодом М.В. Закревським. Автори в багатьох словникових статтях (понад двадцять реєст-
рових одиниць та близько тридцяти реєстрових одиниць) порівнюють українські та російські ФО з тотож-
ним фразеологічним значенням або з експресивно-смисловими відтінками значень[1]: Бебехи одбыть.
Сили укоротить [Павл., c. 78]; Бісыка пускать. Кури строить [Павл., с. 78]; Глузду одбыть. Силы, ума,
памяти лишить [Павл., с. 79]; Зомьять на кабаку. Въ пыль истереть; Сделать ни на што [Павл., с. 80];
Ляпаса, ляща у пыку дать. Оплеуху дать [Павл, с. 81]; Облизня поймать. Грибъ съесть [Павл., с. 83]; Уб-
рать у шоры. Обакулить; въ чо чортовы лапти обуть [Павл., с. 84]; Хвоста вкрутытъ. Убавить форсу
[Павл., с. 84]; Цыбульку, дулю, фыкгу дать підъ нісъ. Кукишь показать. [Павл., с. 85] Бій бриндзю въ
дираву діжку (Переливать изъ пустаго въ порожнее) [Закр., с. 144]; Дешева рыбка, дешева (погана)
юшка (По Сеньке шапка) [Закр., с. 157 ]; И кôньци у воду (Русск.: И дело въ шляпе) [Закр., с. 168]; На-
варили киселя (Заварили каши) [Закр., с. 180]; Розъехавсь, якъ верша. (Лясы роспустилъ) [Закр., с. 202];
Попавъ, якъ въ ярмо борозенный (Какъ куръ во щи) [Закр., с. 197]. На відміну від сучасних словників, де
значна кількість ФО двох мов має однаковий компонентний склад, у збірках він різний.
У сучасних перекладних фразеологічних словниках більшість із цих ФО не зафіксовано. А ті ФО, які
подаються, тотожні і за значенням, і за компонентним складом: Залыть за шкуру сала. Задать перцу [Па-
вл, с. 80] – Залити за шкуру сала; залить за шкуру сала [УР і РУФС, с. 67], Задати перцю; задать перца.
[УР і РУФС, с. 65]; Выдно зъ заду що Пархимъ. Видно сову по полету [Павл., с. 79] – Видно сову по польо-
ту; видать птицу по полёту [УР і РУФС, с. 29]; Валяецьця якъ почка въ салі. Какъ сыръ въ масле [Павл.,
с. 78] – Як сир у маслі купається; как сыр в масле катается [УР і РУФС, с. 225]; Ні швець ні мнець. Ни то
ни сіо [Павл., с. 82] – Ні швець, ні жнець, ні на дуду грець; ни щвец, ни жнец ни в дудку игрец [УР и РУФС,
с. 130], Ні те ні се; ни то ни се [УР і РУФС, с. 129]. У сучасному українсько-російському та російсько-
українському фразеологічному словнику виявлено незначну кількість однакових словникових статей: Да-
леко куцому до зайця (Далеко кулику до Петрова дня) [Закр., с. 155] – Далеко куцому до зайця; далеко
кулику до Петрова дня [УР і РУФС, с. 48]; На всі заставки (Во всю Ивановскую) [Закр., с. 180] – На всі
заставки; во всю ивановскую [УР і РУФС, с. 108]; Не стала шкура за виправку (за вычинку) (Русск. Овчин-
ка не стоит выделки) [Закр., с. 189] – Шкура вичинки не варта; овчинка выделки не стоит [УР і РУФС, с.
214]; Перейшовъ вже сквозъ сито и решето (Прошелъ сквозъ огонь и воду) [Закр., с. 195] – Пройшов крізъ
сито і решето; прошёл сквозь огонь и воду [УР і РУФС, с. 23]; Хвоста вкоротити (або): Хвоста вкру-
тивъ (Сбить спесь) [Закр., с. 215] – Укрутити хвоста; сбить спесь [УР і РУФС, с. 196]; Шукай вітра въ
полі. Поминай как звали [Закр., с. 223] – Шукай вітра в полі; поминай как звали [УР і РУФС, с. 215].
М.В. Закревський наводить такі реєстрові одиниці, які ввійшли до збірки О.П. Павловського.
Деякі з них відрізняються лексичним складом або фонетичними змінами: Валяецьця якъ почка въ салі.
Какъ сыръ въ масле [Павл., с. 78] – Валяеться, якъ почка въ салі. Как сыръ въ масле [Закр., с. 146]; Выдно
зъ заду що Пархимъ. Видно сову по полету [Павл., с. 79] – Видно ззаду, що Пархимъ. (Видна птица по по-
лету). Видно пана по походці [Закр., с. 147]; Олію выдавыть. Сокъ съ кого выжать [Павл., с. 83] – Олію зъ
нёго выдавивъ. Сокъ выжалъ [Закр., с. 193]. До ФО Хвоста вкрутить упорядники підбирають різні за
компонентним складом ФО Убавить форсу (О.П. Павловський) [Павл., с. 84] і Сбить спесь (М.В. За-
кревський) [Закр., с. 215].
Незважаючи на те, що з ФО у різні періоди часу відбуваються певні зміни, низка як українських так і
російських ФО своє значення і компонентний склад зберігають тривалий час. Не змінилися досі аналоги
російських ФО при перекладі з української мови, які були встановлені ще в І половині ХІХ ст. Відомо, що
добір до українських чи російських ФО часто викликає труднощі, а тенденція дослівного перекладу є не
завжди виправданою, тому недаремно ще в минулому столітті автори збірок уникали перекладу з аналогі-
чним компонентним складом і структурою. Таким чином, можемо стверджувати, що здійснена перша
спроба укладання короткого українсько-російського фразеологічного словника.
Зауважимо, що в “Галицько-руських народних приповідках” І.Я. Франка виявлено поодинокі факти
порівняння українських ФО з російськими чи білоруськими: Іде, як слимак (Наг.) Пор. Росийське: Улита
едеть, когда то будетъ; Le Roux de l. I, 115 [Фр., ІІІ, с. 113]; Ні богу сьвічка, ні дїдькови огарок. Пор білор.
Ни богу сьвічка, ни чорту дуда (Нос. с. 381) [Фр., І, с. 83]. Така порівняльна характеристика подається ли-
ше зрідка, проте упорядник збірки часто посилається на праці східнослов’янських фольклористів В.І. Да-
2
ля, П.К. Сімоні, І.І. Носовича, М.А. Дикарева, М. Номиса, М.Ф. Комарова: Сидит, як квочка на яйцах
(Льв.)… курка…(Наг.)… Сидить уперто на однім місцї, хоч йому невигідно. Пор. Нос. ст. 439; Даль ІІ. с.
619… [Фр., ІІІ, с. 89]; То не близький сьвіт (Наг.). То далека дорога. Пор. Дик. 530 [Фр., ІІІ, с. 75]. Збірка
І.Я. Франка, на відміну від збірок О.П. Павловського та М.В. Закревського, у плані порівняльної характе-
ристики викликає менше наукового інтересу, бо подає мізерну кількість порівняльного фразеологічного
матеріалу.
Як уже зазначалося, першою в історії української фразеографії працею зіставного плану стала збі-
рка М.В. Закревського, який, володіючи кількома мовами, у багатьох словникових статтях зіставляє укра-
їнські ФО з польськими, німецькими, латинськими тощо. Аналіз зафіксованого в збірці фразеологічного
матеріалу показує, що найчисленнішими виявляються зіставлення з польськими ФО (близько сорока
реєстрових одиниць). Чимало ФО, поданих М.В. Закревським, має не тільки аналогічне фразеологічне
значення, а й однаковий компонентний склад і структуру. Автор використовує принцип перекладу, при
якому українські ФО збігаються з одиницями вихідної мови за смислом, лексичним складом і синтаксич-
ною структурою. М. Чурак називає їх “повними, або абсолютними еквівалентами” [4]: А ни до рады, а ни
до звады. Ani do rady, ani do zwady [Закр., с. 142]; Змішавъ, якъ горохъ зъ капустою. Pomieszac co jak groch
z kapustą [Закр., с. 166]; На злодію шапка горить. Na złodzieju czapka gore [Закр., с. 181]; Поправився зъ
печи на лобъ. Poprawił sobie z pieca na łeb [Закр., с. 197]; Треба якъ пьятого колеса до воза. Potrzebnуś ty,
jak piąte koło u wozu, (albo): jak psu piątą nogа [Закр., с. 211]; Губа в нёго, якъ халява. Gęba u niego jak
cholewa [Закр., с. 154]; Такъ дбае, якъ песъ о пьяту ногу.Г. Tyle dbam o to, jak pies o piątą nogę [Закр., с.
208].
Іншу групу словникових статей утворюють ті ФО, у яких при зіставленні виявлено незначні
відмінності в компонентному складі чи структурі. Таким чином, виділяємо ФО, відмінність між якими
полягає у вираженні різних форм варіантності:
а) лексичний тип, що виникає внаслідок заміни одного компонента іншим: Крутиться, якъ посо-
лений въюнъ. Kręci sie, jak posolony piskoż [Закр., с. 174]; Жебы вовкъ бувъ сытый и баранъ целый.Г. Zeby
i wilk był syły, i owca cała [Закр., с. 162]; Наскочила коса на камень. Trafiła kosa na kamien [Закр., с. 182];
Прилипъ, якъ пьяний до тыну (плота). Trzyma się jak pijany płota [Закр., с. 199]; Сидить якъ на ножах.
Siedzę, jak na szydłach… [Закр., с. 204];
б) конструктивний тип, що утворюється при наявності відмінностей у структурному відношенні
ФО: Влізъ межи молотъ и ковадло. Między młotem a kowadłem [Закр., с. 147]; Панъ на всю губу. Pan całą
gębą [Закр., с. 194]; Примивъ бы въ ложці втопивъ. W łyszce wody by go rad utopił [Закр., с. 200]; Тримай
языкъ за зубами. Język trzymac za zębami [Закр., с. 211]. При такій варіантності нерідко відбувається зміна в
компонентному складі. У ФО української та польської мов може вживатися неоднакова кількість компо-
нентів, хоч їх значення залишається незмінним. Отже, маємо приклади лексико-конструктивної варіант-
ності ФО: У ёго нема девятои клепки въ голові. Piątey klepki mu braknie [Закр., с. 213].
Серед українсько-польських словникових статей лише незначна кількість таких, які мають нето-
тожний за структурою та компонентним складом переклад і характеризуються лише аналогічним фразео-
логічним значенням. Такі ФО, які збігаються за змістом, але відрізняються лексичним складом і граматич-
ною структурою, називають “еквівалентами-синонімами” [4]: Байки (Баглаи) бити. Bąki strzelac [Закр., с.
143]; Бувъ въ буваличахъ. Był dawniey piwniczym, a teraz niczym [Закр., с. 145]; Изъ огня да въ поломья. Z
deszczи pod rynne [Закр., с. 168].
Таким чином, перші кроки до створення українсько-польського фразеологічного словника були
зроблені ще в середині ХІХ ст. М.В. Закревським. Не знайшлося в цій справі послідовників ученого-
фольклориста, бо досі серед фразеографічної спадщини українського мовознавства немає такої праці.
М.В. Закревський низку ФО зіставляє також з німецькими (понад двадцять реєстрових одиниць),
які у збірці надруковані готичним шрифтом. Із технічних причин приклади подаються сучасною
графікою. При зіставленні зрідка фіксуються ФО з ідентичним компонентним складом та відтінками зна-
чень. Як уже згадувалося, це абсолютні еквіваленти: Ни рыба, ни мнясо. Weder Fisch, noch Fleisch [Закр., с.
191]; Въ мутнôй воде рыбу ловити. Im trüben Wasser fischen [Закр., с. 151]; Золоти горы обіцае. Verspricht
goldenе Вergе [Закр., с. 166]; Правда очи коле. Die Wahrheit sticht ins Auge [Закр., с. 199].
Зафіксовані автором відповідники з німецької мови в деяких випадках збігаються в компонентно-
му складі з уживаними в російській мові ФО. Вони в українській та німецькій мовах з однаковим фразео-
логічним значенням але різним компонентним складом. Їх називаємо еквівалентами-синонімами: Товче
воду у ступі. Wasser mit dem Siebe tragen [Закр., с. 210]; Трафивъ зъ дощу пôдъ стріху. Aus dem Regen unter
die Taufe [Закр., с. 211]; Ни въ сихъ, ни въ тыхъ. Nicht dies, nicht jenes [Закр., с. 191]. Проте в російській
мові ці ФО тотожні з німецькими: носить воду в решете; из дождя под ливень; ни то, ни это. Ціла низка
словникових статей містить переклад, відмінний від українських ФО у компонентному складі, виражений
стійкими сполученнями слів, уживаними в німецькій мові: Ни складу, ни ладу. Nicht gehauen, nicht
gestochen [Закр., с. 191]; Жебы вовкъ бувъ сытый и баранъ цілый. Leben und leben lassen [Закр., с. 162];
Замкнувъ вовка межи вовци. Den Bock zum Cärtner machen [Закр., с. 164]; На всі заставки. Es geht los
[Закр., с. 180]; Иде якъ коза до воза. Er geht so gern, wie den Dieb an den Calden [Закр., с. 189]; Сидитъ, якъ
у Бога за дверми (за пазухою). Er lebt, wie der Herr in Frankreich [Закр., с. 204]; Уміе вонь зъ чорного біле
зробити. Er versteht X für U zu machen [Закр., с. 213].
Крім польських і німецьких ФО, М.В. Закревський фіксує також латинські. Їх у реєстр словника
3
входить значно менше: А ни такъ, а ни сякъ. Vel ajas, vel negas [Закр., с. 142]; Такій жвавый, якъ бы зъ ока
выпавъ. Non plиs ultra [Закр., с. 208]; Смотри коньця кожній справі. Respісе fіnen [Закр., с. 205]; Правда
очи коле. Verіtas оdіит раtrit [Закр., с. 199]. Українські та латинські ФО співвідносяться лише за значенням
і характеризуються значними відмінностями в структурі й компонентному складі. Вислів Усі вони однымъ
миромъ мазани. Homo sum, humani nihil, a me аlіеnит риtо (Теrеnt.) [Закр., с. 214] з дослівним перекладом
я – людина, і ніщо людське мені не чуже в Теренція вживається щодо людини, яка втручається зі своїми
порадами в чужі справи, зараз це стійке сполучення слів використовується для підтвердження широти чи
глибини інтересів, причетності до всього людського, або ж у значенні “не застрахований від помилок і
слабкостей” [2]. В одній із словникових статей зафіксовано ФО Не стала шкура за выправку (за вычинку),
до якої дібрано аналог французькою мовою Le jeu ne valait pas la chandelle [Закр., с. 189], що українською
мовою передається відомим висловом гра не варта свічок.
Іноді словникові статті в збірці є багатомовними. У них автор зіставляє ФО трьох мов: українсь-
кої, польської та німецької. Деякі ФО тотожні як за значенням, так і за компонентним складом: Въ мутной
воді рыбу ловити – W mętney wodzie ryby łowic – Im trüben Wasser fischen [Закр., с. 151]; Жебы вовкъ бувъ
сытый и баранъ цілый. Г. – Zeby i wilk był syty, i owca cała – Leben und leben lassen [Закр., с. 162]; Иде, якъ
коза до воза – Idzie iąk koza do woza, аІbо dо rzеżnіkа – Er geht so gern wie den Dieb an den Calden [Закр., с.
189]; Трафивъ зъ дощу подъ стріху – Z deszczu pod rynnę – Aus dem Regen unter die Taufe [Закр., с. 211].
Як уже зазначалося, І.Я. Франко у своїй збірці зіставляє українські з ФО інших мов. При цьому
він використовував досвід учених з різних країн Європи (К. Вандера, С. Адальберга, Ф. Бжозовського, І.І.
Носовича, Ф.-Л. Челаковського, В.І. Даля, А. Затурецького, Е. Мука). У деяких словникових статтях І.Я.
Франко посилається на їхні лексикографічні праці, де вжито аналогічні ФО: Боjит сї тїни своєї. Знач. чо-
гось зовсім не страшного, або якоїсь видуманої небезпеки. Пор. Zatur IV, 214; Wand. I, 1279 (Furchten 74,
83) [Фр., І, с. 113]; Летьит як мухи до меду (Наг.). На шось ласе або добре. Пор. Adalb. Mucha, 2, Wand. І,
Fliege 46. [Фр., ІІ, с. 420]; Нї слиху, нї диху (Кобилов.). Не чути про когось нїякої відомости. Пор. Schlei.
182, Вrzoz. Słych; Adlab. Slych1; Нос. 385; Даль ІІ, 72, 360 [Фр., ІІІ, с. 114]. Безперечно, подання зіставної
характеристики ФО, вказуючи до того ж ще й іншомовні, зайняло би багато місця і вимагало б окремого
дослідження, тому І.Я. Франко обмежується лише посиланнями. Основний матеріал для посилань він по-
черпнув із п’ятитомного видання К. Вандера, у якому “обік нїмецьких надруковано масу анальогічних
приповідок француських, італїйських, шведських, данських, чеських, польських, хорватських, та мадярсь-
ких у орігіналах, росийських та орієнтальних у перекладах” [Фр., І, с. 20].
Зрідка при зіставленні українських ФО з тотожними, взятими з інших мов, І.Я. Франко все ж
наводить відповідники з багатьох слов’янських та неслов’янських мов. Як і в збірці М.В. Закревського,
частотними виявляються паралелі між українськими та польськими ФО. Автор використовує різні прин-
ципи перекладу: То ще пів біди… пів біди лиха – Пор. польське: Jeszcze to poł biedy (Adalb. Bieda. 50) [Фр.,
І, с. 50]; Боки му вилатав – Пор. польське: Wysmarował mu boki (Adalb. Boku.) [Фр., І, с. 55]; Боки му ся
злипають – Пор. Польске: Bok boku siega (Adalb. Bok 2) [Фр., І, с. 55]; Багатий, як Жид пархами – Те саме
у поляків: Bogaty jak żyd w parch., Kolb III, 197 [Фр., І, с. 91]; Наївся шилом борщу – У Поляків Szydłem
barszczu nie jedzą (Adalb. Borszcz 11) [Фр., І, с. 112]; Абшит дістав – Пор польське: Dostał abszyd niemiecki
(Adlab. Niemiec, 6) [Фр., І, с. 1]; Вилізло шило з мішка – Пор. польське: Wyszły szydło z motowidła (Adalb.
Szydlo, 9) [Фр., І, с. 174].
У збірці І.Франка виявляємо активне використання ФО, взятих з німецької збірки К. Вандера.
Більша частина українських ФО збігається з німецькими лише за значенням. Отже, переважає принцип
добору еквівалентних синонімів: Я сї тебе так бою, як заяць бубна. Близше до нашого нїм.: Er hält aus,
wie der Hase bei der Trommel, див. Wand. I, 191 [Фр., І, с. 115]; Не варт фунта клаків. Німець каже: Das ist
soviel werth als eine taube Nuss, пор. Wand. V 203 (Werth 12, 45) [Фр., І, с. 140]; Виглядає, як з хреста зня-
тий. Пор нїм. Er sieht aus als hätte er drei Tage im Crabe gelegen. Wand. 1, 197 (Aussehen 24, 25, 26) [Фр., І,
с. 158]; Великий крик за малий пшик (Наг.) Пор. Viel Geschrei und viel Wolle. Wand. I, Geschvei 20 [Фр., ІІ, с.
310]. Іноді ці ФО мають також тотожний компонентний склад і структуру: З болота го витьиг. Пор. нім.
Einen aus dem Dreck ziehen. Wand I. 688 (Dreck 110) [Фр., І, с. 105]; Блудьит, як вівці без пастуха. Пор. нїм.
Es sind Schafe ohne Hirten. Wand, ІV, 69 [Фр., І, с. 198].
Треба зауважити, що осторонь не залишилися й інші мови. Виявляємо словникові статті, в яких
українські зіставляються з ФО низки мов індоєвропейської сім’ї. І.Я. Франко до українських ФО добирає
або абсолютні синоніми, або синоніми-еквіваленти, або варіантні ФО з незначними відмінностями в лек-
сичному складі чи за конструкцією: Ні богу, ні людьом. Пор. старохорв. Ни богу ни лудемъ не вам, не уго-
дить (Гильф. 1761) [Фр., І, с. 83]; Ні богу сьвічка, ні дїдькови огарок. У Чехів навпаки I Bohu svicku i certu
oharek (CeІar. 286) [Фр., І, с. 83]; Взьив го твердо в руки. У Словаків Vzal ho na tvrdo (Zatur. VIII, 833) [Фр.,
І, с. 155]; Іди до сто бісів! Пор. лат. Аd іпfеrоs рrоfісіsсі [Фр., І, с. 58]; Вилапав го на горячім учинку. Пор
лат. правний термін Capere in flagranti [Фр., І, с. 174]; І слїду не стало (Тереб.) Пор. Латинське: Nec
Locus, ubi Troia fuit [Фр., ІІІ, с. 115]. Іноді І.Я. Франко в одній словниковій статті зіставляє ФО різних мов:
Змишьив го рівно з болотом. І у Пοляків: Z blotem zmięszac kogo значить те саме, див. Adalb. BІoto 17; У
Словаків: Błoto hadže po nom (Zatur. V, 466), знач. говорить про нього погані річі, лає його; пор. нїм. Einen
mit Dreck beschütten, Wand I. 688 (Dreck 116) [Фр., І, с. 105]; Не варт за зломаний феник. Жиди кажуть: Es
ist wert als Rettich mit Essig, див. Wand. V, 204 (Werth); у Поляків I złamanij babki nie wart (Adalb. Wart, 3,
13, 19) [Фр., І, с. 139]; То ще вилами на воді писано. По грец. Χαλ υδατοc γpαφєlv, лат. Іп vепtо еt аqиа s
4
сvіbеrе. E. Kot. 321 [Фр., І, с. 174].
На думку І.Я. Франка, чимало ФО завдяки перекладу переходить з однієї мови в іншу й адап-
тується в ній. Принагідно згадати слова В.М. Мокієнка, що “будь-яке слово, будь-який зворот, запозиче-
ний з іншої мови, вливаючись у нове середовище, так чи інакше пристосовується до нього і в результаті
“націо-налізується”. Навіть тоді, коли цьому зашкоджує, скажімо, незрозумілість буквального смислу або
інша система письма” [3]. Як зауважує І.Я. Франко, “інтернаціональний елемент” відіграє неабияку роль у
формуванні фразео-логічного матеріалу.
Таким чином, О.П. Павловський, М.В. Закревський та І.Я. Франко вперше в словникових статтях
на практиці подали порівняльно-зіставну характеристику українських та ФО інших індоєвропейських мов,
поклавши початок створенню перекладних фразеологічних словників. При доборі до українських ФО
відповідників з польської мови найчастотнішим є принцип перекладу, при якому ФО мають тотожний
лексичний склад, синтаксичну структуру та значення. При перекладі російською та німецькою мовами
переважає добір еквівалентів-синонімів. Отже, у ХІХ – на поч. ХХ ст. в історії української фразеографії
було започатковано новий аспект їх вивчення.
Література
1. Тут і далі приклади подаються за виданнями: Павл. - Павловський О.П. Фразы, пословицы и пригово-
рки Малороссїйскїя // Грамматика малороссійскаго наречія. - СПб, 1818. - С. 78-86; Закр. - Закревсь-
кий М.В. Малороссійскія пословицы, поговорки и загадки и Галицкія приповідки // Старосвітскій ба-
ндуриста. - М., 1860. - Кн. ІІ. - С. 139-230; Фр. - Галицько-руські народні приповідки / Зібрав, упоряд-
кував і пояснив др. Іван Франко. - Т. 1-3. - Львів: Наук. т-во ім. Шевченка, 1901-1910; УР і РУФС -
Олійник І.С., Сидоренко М.М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний слов-
ник. - К.: Радянська школа, 1971. - 477 с.
2. Гончаренко В.Г., Корж Н.Г., Луцька Ф.Й. Латинська фразеологія в адресній українській мові: Учбо-
вий посібник. - Харків, 1982. - С. 74.
3. Мокиенко В.М. Образы русской речи: историко-этимологические и этнолингвистические очерки фра-
зеологии / ЛГУ им. А.А. Жданова. - Л.: Изд-во Лен-го ун-та, 1986. - С. 8.
4. Чурак М. Темпоральные фразеологизмы в материалах для “Белорусско-польского фразеологического
словаря” // Фразеологизм и его лексикографическая разработка. - Минск: Наука и техника, 1987. - С.
132.
|