Елементи грошових потоків вугільних шахт: особливості управління ними
У статті запропоновано розподіляти елементи грошових потоків на керовані та некеровані за ступенем впливу на процеси надходження та використання коштів і можливістю управління кожним із елементів. Обґрунтовано основні причини впливу випадкових складових на керовані параметри грошових потоків вугільн...
Збережено в:
Дата: | 2009 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2009
|
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/8333 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Елементи грошових потоків вугільних шахт: особливості управління ними / В.А. Харченко // Вісник економічної науки України — 2009. — № 1(15). — С. 178-181. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-8333 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-83332010-05-21T12:00:52Z Елементи грошових потоків вугільних шахт: особливості управління ними Харченко, В.А. Наукові статті У статті запропоновано розподіляти елементи грошових потоків на керовані та некеровані за ступенем впливу на процеси надходження та використання коштів і можливістю управління кожним із елементів. Обґрунтовано основні причини впливу випадкових складових на керовані параметри грошових потоків вугільних шахт. Запропонований підхід дозволить підвищити точність планування на всіх рівнях управління, спростити процедури зіставлення фактичних і планових елементів валового грошового потоку, поліпшити ефективність контролю за виконанням планів грошових потоків, підвищити ступінь обгрунтованості прийнятих рішень у господарській діяльності шахт для реалізації основної мети управління грошовими потоками — забезпечення постійної фінансової рівноваги. В статье предложено разделять элементы денежных потоков на управляемые и неуправляемые по степени влияния на процессы поступления и расходования денежных средств и возможности управления каждым из элементов. Обоснованы основные причины влияния случайных составляющих на управляемые параметры денежных потоков угольных шахт. Предложенный подход позволит повысить точность планирования на всех уровнях управления, упростить процедуры сопоставления фактических и плановых элементов валового денежного потока, улучшить эффективность контроля за выполнением планов денежных потоков, повысить степень обоснованности принятых решений в хозяйственной деятельности шахт для реализации основной цели управления денежными потоками — обеспечения постоянного финансового равновесия. In the article it is suggested to divide the elements of money streams into the influences guided and out of control on a degree on the processes of receipt and expense of money facilities and management possibility each of elements. Principal reasons of influence of casual constituents are grounded on the guided parameters of money streams of coal mines. Offered approach will allow to promote planning exactness at all levels of management, to simplify procedures of comparison of actual and planned elements of gross money stream, improve efficiency of control after implementation of plans of money streams, promote the degree of validity of the accepted decisions in economic activity of mines for realization of primary purpose of management money streams — providing of permanent financial equilibrium. 2009 Article Елементи грошових потоків вугільних шахт: особливості управління ними / В.А. Харченко // Вісник економічної науки України — 2009. — № 1(15). — С. 178-181. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/8333 uk Інститут економіки промисловості НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Наукові статті Наукові статті |
spellingShingle |
Наукові статті Наукові статті Харченко, В.А. Елементи грошових потоків вугільних шахт: особливості управління ними |
description |
У статті запропоновано розподіляти елементи грошових потоків на керовані та некеровані за ступенем впливу на процеси надходження та використання коштів і можливістю управління кожним із елементів. Обґрунтовано основні причини впливу випадкових складових на керовані параметри грошових потоків вугільних шахт. Запропонований підхід дозволить підвищити точність планування на всіх рівнях управління, спростити процедури зіставлення фактичних і планових елементів валового грошового потоку, поліпшити ефективність контролю за виконанням планів грошових потоків, підвищити ступінь обгрунтованості прийнятих рішень у господарській діяльності шахт для реалізації основної мети управління грошовими потоками — забезпечення постійної фінансової рівноваги. |
format |
Article |
author |
Харченко, В.А. |
author_facet |
Харченко, В.А. |
author_sort |
Харченко, В.А. |
title |
Елементи грошових потоків вугільних шахт: особливості управління ними |
title_short |
Елементи грошових потоків вугільних шахт: особливості управління ними |
title_full |
Елементи грошових потоків вугільних шахт: особливості управління ними |
title_fullStr |
Елементи грошових потоків вугільних шахт: особливості управління ними |
title_full_unstemmed |
Елементи грошових потоків вугільних шахт: особливості управління ними |
title_sort |
елементи грошових потоків вугільних шахт: особливості управління ними |
publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
publishDate |
2009 |
topic_facet |
Наукові статті |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/8333 |
citation_txt |
Елементи грошових потоків вугільних шахт: особливості управління ними / В.А. Харченко // Вісник економічної науки України — 2009. — № 1(15). — С. 178-181. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
work_keys_str_mv |
AT harčenkova elementigrošovihpotokívvugílʹnihšahtosoblivostíupravlínnânimi |
first_indexed |
2025-07-02T11:02:48Z |
last_indexed |
2025-07-02T11:02:48Z |
_version_ |
1836532806272942080 |
fulltext |
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ178
Сучасний стан розвитку економіки промисловості
характеризується як кризовий, тому вирішення проблем
вугільних шахт стає більш складним і віддаленим. Од*
нак вугільна галузь потребує особливої уваги зі сторони
керівництва держави, власників і директорів вугільних
підприємств, оскільки саме вона забезпечує неза*
лежність і енергетичну безпеку нашої країни. Потребу*
ють вирішення проблеми, пов’язані з неплатежами і за*
боргованістю; з формуванням цін як на вугільну продук*
цію, так і на гірничошахтне устаткування і матеріали; зі
старінням шахтного фонду; проблеми щодо вдоскона*
лення управління фінансово*господарською діяльністю
вугільних шахт і, зокрема, грошовими потоками, стан
яких свідчить про їх інвестиційну привабливість і відоб*
ражає ефективність управлінських рішень.
Важливість управління грошовими потоками доведе*
на у наукових працях І. О. Бланка, Т. Р. Карліна, В. В. Ко*
вальова, Б. Коласса, Ч. Ф. Лі, Л. О. Лігоненко, А. Р. Мак*
міна, В. П. Савчука, О. М. Сорокіної, Г. В. Ситник,
Д. І. Фіннерті [1–13]. Саме на управління коштами, а не
прибутком, який є, як відзначає В. П. Савчук, лише необ*
хідною умовою одержання грошей, варто зосередити ува*
гу працівникам фінансових служб, особливо в періоди за*
гальної неплатоспроможності [1, с. 49]. Кошти підприєм*
ства є фактичним результатом його діяльності, тоді як
прибуток виступає очікуваним результатом [2].
Під грошовими потоками розуміють сукупність надход*
жень і видатків коштів за певний період часу (за тверджен*
ням І. О. Бланка, Г. В. Ситник, Л. О. Лігоненко, Т. Райса,
В. В. Бочарова) [2; 3]; залишок коштів після здійснення всіх
грошових операцій (на думку Б. Коласса, Г. Бірмана, С. Ш*
мідта, В. П. Савчука) [1; 5]. Узагальнене визначення грошо*
вим потокам наводиться у міжнародному (МСФЗ 7) і вітчиз*
няному (П (С) БО 4) стандарті: грошовий потік — надход*
ження та вибуття коштів і їх еквівалентів [7, с. 77; 8]. Деякі
науковці, наприклад, Е. Нікбахт, А. Гроппеллі,
Р. А. Слав’юк, О. С. Олексюк, вважають, що грошовий потік
складається з чистого доходу і безготівкових витрат, таких
як амортизаційні відрахування [10; 11, с. 357].
Отримано наукові результати щодо класифікації і
циклу грошових потоків, відображення інформації про рух
грошових коштів за прямим і непрямим методом, складан*
ня бюджетів коштів (платіжних календарів, кошторисів,
балансів), визначено показники оцінки стану грошових
потоків і ефективності управління ними. Управління гро*
шовими потоками розглядається як система [1–3], політи*
ка управління підприємством [3]; запропонована концеп*
ція дослідження грошових потоків [3; 4; 9]. Так, І. О. Бланк
розглядає управління грошовими потоками як політику, що
містить такі етапи: аналіз, дослідження впливу факторів,
обґрунтування типу політики управління, оптимізація,
планування, контроль [3, с. 66]. В. В. Ковальов стверджує,
що управління грошовими потоками має включати також
розрахунок часу обіговості коштів (фінансовий цикл) і оп*
тимальний рівень коштів [4, с. 530]. Однак, незважаючи на
те що у сфері управління грошовими потоками одержано
вагомі наукові результати, у сучасній науці потребують
подальшого дослідження питання управління грошовими
потоками на рівні вугільних шахт: мета і задачі управлін*
ня, механізм формування, планування стану грошових
потоків з урахуванням впливу кожного з елементів для
забезпечення стійкого розвитку вугільних шахт.
Метою статті є визначення особливостей управлін*
ня елементами грошових потоків вугільних шахт у рин*
кових умовах господарювання.
Стан грошових коштів на рівні підприємств зазви*
чай розглядають як результат здійснення трьох видів
діяльності: операційної, інвестиційної і фінансової.
Формування переважної частини грошової маси на
вуглевидобувних підприємствах відбувається у процесі
здійснення операційної (основної) діяльності. Однак
прибутковість діяльності досягається в тому випадку, коли
обсяг коштів, який надходить, не тільки покриває, але й
перевищує раніше понесені витрати для забезпечення
налагодженої роботи як у поточному, так і у майбутніх
періодах. В умовах вугільних шахт вивільнені кошти спря*
мовуються на відтворення очисної лінії вибоїв, на підго*
товку нових горизонтів і на придбання устаткування.
Рух коштів від інвестиційної діяльності на вуглеви*
добувних підприємствах залежить здебільшого від фор*
мування коштів у процесі здійснення інших видів діяль*
ності. Це пояснюється тим, що реалізація інвестиційних
проектів щодо модернізації, технічного переозброєння,
оновлення шахтного фонду потребує значних первинних
вкладень, однак постійна нестача власних коштів потре*
бує залучення зовнішніх джерел фінансування.
Кошти від фінансової діяльності утворюються в ре*
зультаті взаємодії підприємств з різними фінансовими
установами — банками, біржами, кредитними союзами
тощо. Господарські операції за даним видом діяльності
включають певні зовнішні позики і процедури, пов’язані
з поверненням боргу. Визначення строку погашення за*
лучених коштів базується на розрахунку майбутніх зна*
чень грошових потоків вуглевидобувних підприємств,
основу яких складають кошти від операційної діяльності.
Таким чином, рух грошових коштів за трьома видами
діяльності тісно пов’язаний: залишок коштів за одним із
видів діяльності компенсує їх нестачу за іншим видом.
Слід зазначити, що існуючі визначення даного по*
няття не враховують його багатоаспектності і неповною
мірою передають економічний зміст, оскільки характери*
зують тільки окремі види грошових потоків, а не всю їх
сукупність. У зв’язку з цим у статті грошові потоки роз*
глядаються як процес, пов’язаний із постійним рухом
коштів під час здійснення різних видів діяльності протя*
гом усього життєвого циклу функціонування підприєм*
ства, який визначає стан поточної платоспроможності
підприємства, фінансової стійкості та ділової активності.
У процесі проведеного дослідження метою управління
грошовими потоками вугільних шахт визначено забезпечен*
В.А. Харченко
канд. екон. наук,
м. Донецьк
ЕЛЕМЕНТИ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ ВУГІЛЬНИХ ШАХТ:
ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ НИМИ
ХАРЧЕНКО В.А.
2009/№1 179
ня постійної фінансової рівноваги, оскільки саме цей стан
руху коштів є найбільш оптимальним і дозволяє отримати
максимальний ефект від здійснення діяльності. Реалізація
мети передбачає вирішення окремих задач, які, на погляд
автора статті, пов’язані з: обґрунтуванням джерел, обсягів і
періодичності формування вхідних грошових потоків; об-
ґрунтуванням напрямів, обсягів, періодичності та пріори-
тетності витрачання коштів; забезпеченням постійної пла-
тоспроможності і фінансової стійкості вугільних шахт;
підтриманням належного рівня ділової активності вугільних
шахт; забезпеченням інтенсивності формування грошових
потоків; максимізацією чистого грошового потоку.
Отже, для виконання поставлених задач і досягнен-
ня зазначеної мети управління грошовими потоками,
вдосконалення управління ними, а також з урахуванням
специфіки господарської діяльності вугільних шахт [12]
усю сукупність елементів грошових потоків було розпо-
ділено на керовані та некеровані.
Керовані елементи грошових потоків вугільних
шахт — це елементи, які значно впливають на процес
формування грошових потоків, мають чітко виражений
детермінований характер і визначаються на основі наяв-
них зв’язків, залежностей, алгоритмів. Це дозволяє плану-
вати їх величину і передбачати тенденцію зміни. До керо-
ваних елементів позитивного грошового потоку вугільних
шахт було віднесено такі елементи, як чистий дохід від
реалізації продукції, що складається з обсягу готової вуг-
ільної продукції і її ціни, амортизаційні відрахування, одер-
жані позики за звітний період, позитивна зміна (абсолют-
ний приріст) на кінець періоду порівняно з початком за
поточними зобов’язаннями, від’ємний абсолютний
приріст за дебіторською заборгованістю і запасами. До
керованих елементів негативного грошового потоку увій-
шли такі показники, як виробнича собівартість реалізова-
ної вугільної продукції, сплачена заборгованість за пози-
ками, адміністративні витрати, витрати на збут, виплачені
відсотки, придбані необоротні активи, позитивний абсо-
лютний приріст за дебіторською заборгованістю і запаса-
ми, від’ємна зміна на кінець періоду порівняно з почат-
ком за поточними зобов’язаннями.
Некеровані елементи грошових потоків вугільних
шахт — це елементи, що непостійно і незначно впливають
на процес формування грошових потоків, мають імовірні-
сний характер, у зв’язку з чим досить складно передбачити
тенденцію їх зміни. До складу некерованих було включено
низку елементів. Так, до позитивних джерел формування
грошового потоку було віднесено реалізовані необоротні
активи і фінансові інвестиції, інші надходження від інвес-
тиційної і фінансової діяльності, інші операційні доходи,
від’ємна зміна на кінець періоду порівняно з початком за
витратами майбутніх періодів та іншими оборотними акти-
вами, позитивний абсолютний приріст за доходами май-
бутніх періодів і розміром забезпечень. До напрямів вико-
ристання коштів увійшли придбані фінансові інвестиції,
інші платежі від інвестиційної і фінансової діяльності, інші
операційні витрати, позитивна зміна на кінець періоду по-
рівняно з початком за витратами майбутніх періодів та інши-
ми оборотними активами, від’ємний абсолютний приріст
за доходами майбутніх періодів і розміром забезпечень.
У розрізі видів економічної діяльності склад керо-
ваних і некерованих елементів грошових потоків вугіль-
них шахт є наступним (табл. 1).
Таблиця 1
Елементи грошових потоків вугільних шахт за видами
економічної діяльності
Елементи грошових потоків:
керовані елементи,
що забезпечують
некеровані елементи,
що забезпечують В
ид
ді
ял
ьн
ос
ті
приплив коштів відтік коштів приплив коштів відтік коштів
О
пе
ра
ці
йн
а
— чистий дохід від
реалізації
продукції;
— амортизаційні
відрахування;
— зміна (+) за
поточними
зобов'язаннями;
— зміна (–) за
дебіторською
заборгованістю;
— зміна (–) за
запасами
— виробнича
собівартість
реалізованої вугільної
продукції;
— адміністративні
витрати;
— витрати на збут;
— виплачені відсотки;
— зміна (+) за
дебіторською
заборгованістю;
— зміна (+) за
запасами;
— зміна (–) за
поточними
зобов'язаннями
— інші доходи;
— зміна (–) за
витратами
майбутніх
періодів;
— зміна (–) за
іншими
оборотними
активами;
— зміна (+) за
доходами
майбутніх
періодів;
— зміна (+) за
розміром
забезпечень
— інші витрати;
— зміна (+) за
витратами
майбутніх
періодів;
— зміна (+) за
іншими
оборотними
активами;
— зміна (–) за
доходами
майбутніх
періодів;
— зміна (–) за
розміром
забезпечень
Ін
ве
ст
иц
ій
на
– — придбані необоротні
активи
— реалізовані
необоротні
активи;
— реалізовані
фінансові
інвестиції;
— інші
надходження
— придбані
фінансові
інвестиції;
— інші платежі
Ф
ін
ан
со
ва
— одержані позики — сплачена
заборгованість за
позиками
— інші
надходження
— інші платежі
У складі керованих елементів виділено такі керовані
параметри, що містять випадкову складову. Серед них
виробнича собівартість 1 т реалізованої вугільної про-
дукції, адміністративні витрати, витрати на збут і фак-
тори, що визначають чистий дохід від реалізації про-
дукції — готова вугільна продукція і її ціна.
Випадкова складова (ВС) — це величина, що при-
зводить до незначних структурних змін у механізмі фор-
мування керованих параметрів грошових потоків і зумов-
лює відносно невеликі випадкові відхилення значень цих
елементів грошових потоків від оптимальних або прий-
нятих до виконання згідно з плановими розрахунками.
Необхідність виділення випадкової складової пояс-
нюється як наявністю фактору ризику, зв’язаного безпо-
середньо з процесом видобутку вугілля (обвалення
покрівлі, вибухи, аварії тощо), так і непередбаченим ха-
рактером впливу факторів зовнішнього середовища (зміна
цін на матеріали; ставок за податками, зборами і обов’яз-
ковими платежами; тарифів на перевезення вугілля тощо).
Визначення випадкової складової пропонується
здійснювати у такій послідовності:
1) виділення детермінованої складової за керовани-
ми параметрами грошових потоків. Для цього згладжу-
ються фактичні значення керованих параметрів за дек-
ілька років у місячному розрізі на основі відомих алго-
ритмів обчислення середніх значень у динаміці (плин-
них середніх, ступінчатих середніх тощо);
2) визначення випадкової складової як різниці між
фактичними даними керованих параметрів і детерміно-
ваною складовою.
Склад параметрів, що мають імовірнісну складову і
основні причини випадкового відхилення значень гро-
шових потоків від запланованих або оптимальних наве-
дено у табл. 2.
Як видно з інформації, представленої у табл. 2, на
величину готової вугільної продукції впливають, у
більшості випадків, фактори, пов’язані зі специфікою вуг-
ХАРЧЕНКО В.А.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ180
Отже, у процесі реалізації поставленої мети управ-
ління грошовими потоками вугільних шахт, вирішення
основних задач управління із використанням функцій
обліку, аналізу, планування і контролю, а також засто-
суванням необхідних інструментів і методів перш за все
слід враховувати:
— сутнісні характеристики елементів грошових
потоків вугільних шахт;
— ступінь, періодичність і характер впливу кожно-
го елемента грошових потоків на процес генерування їх
загальних обсягів;
— стабільність джерел формування коштів і пріо-
ритетність напрямів їх використання.
Виявлені детерміновані та випадкові особливості
формування елементів грошових потоків вугільних шахт
слід застосовувати при розробці стратегій управління
грошовими потоками, основу яких становить оптиміза-
ція їх обсягу і структури з урахуванням ступеню ризику.
Таким чином, розподіл сукупності елементів гро-
шових потоків за ступенем впливу на процеси надход-
ження і використання коштів і можливості цілеспря-
мованого управління кожним із елементів для створен-
ня умов сталого функціонування вугільних шахт доз-
волить підвищити точність планування на всіх рівнях
управління; спростити процедури планування; пол-
іпшити ефективність контролю за виконанням планів
грошових потоків; підвищити ступінь обґрунтованості
прийнятих рішень для забезпечення реалізації основ-
ної мети управління грошовими потоками — досягнен-
ня стану фінансової рівноваги, реалізації стратегій
управління грошовими потоками. Подальші досліджен-
ня слід спрямувати на удосконалення механізму управ-
ління грошовими потоками вугільних шахт в умовах
нестабільності.
Література
1. Савчук В. П. Управление финансами предприятия /
В. П. Савчук. — М.: БИНОМ, Лаборатория знаний,
2003. — 480 с.
2. Лігоненко Л. О. Управління грошовими потоками:
Навч. посіб. / Л. О. Лігоненко, Г. В. Ситник. — К.:
КНТЕУ, 2005. — 255 с.
3. Бланк И. А. Управление финансовой стабилизаци-
ей предприятия / И. А. Бланк. — К.: Ника-Центр, Эль-
га, 2003. — 246 с.
4. Ковалёв В. В. Введение в финансовый менеджмент /
В. В. Ковалёв. — М.: Финансы и статистика, 2001. — 768 с.
5. Коласс Б. Управление финансовой деятельностью
предприятия: проблемы, концепции и методы / Б. Ко-
лас: пер. с фр.; под ред. Я. В. Соколова. — М.: Финан-
сы: ЮНИТИ, 1997. — 576 с.
6. Сорокина Е. М. Анализ денежных потоков пред-
приятия: теория и практика в условиях реформирова-
ния российской экономики / Е. М. Сорокина. — М.:
Финансы и статистика, 2003. — 176 с.
7. Международные стандарты финансовой отчётнос-
ти. — М.: Аскери-АССА, 2004. — 572 с.
8. Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерсь-
кого обліку. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку
4 «Звіт про рух грошових коштів»: Наказ Міністерства
фінансів України від 31.03.99 р. № 87 // Офіційний вісник
України. — 1999. — №25. — Ст. 1217. — (зі змін. і допов.).
Таблиця 2
Основні причини впливу випадкових складових
на керовані параметри грошових потоків вугільних шахт
Найменування керованих
параметрів
Основні причини випадкового відхилення значень
грошових потоків від запланованих або оптимальних
1. Чистий дохід:
1.1. Готова вугільна
продукція;
1.2. Ціна вугільної продукції
Вплив організаційних, технологічних, гірничо-
геологічних факторів, які досить важко врахувати.
Ринкові коливання цін на коксівне і енергетичне вугілля
2. Виробнича собівартість
реалізованої вугільної
продукції
Зміна вартості матеріальних ресурсів: лісових матеріалів,
запасних частин, електроенергії, послуг виробничого
характеру (наприклад, зміна вартості послуг ремонтних
підприємств)
3. Адміністративні витрати
Зміна тарифів на послуги зв'язку, процентних ставок за
податками і обов'язковими платежами (наприклад, зміна
тарифів за збором за забруднення навколишнього
природного середовища)
4. Витрати на збут Зміна тарифів на послуги вантажно-транспортних
управлінь і залізниць, вуглезбутових підприємств
левидобутку, а саме: рівень організації процесу видобутку
вугілля, технологія очисних робіт, сукупність гірничо-гео-
логічних факторів (потужність пластів, газоносність, ви-
кидонебезпечність і вибухонебезпечність, температурний
режим, глибина розробки, зольність рядового вугілля).
На величину виробничої собівартість реалізованої
вугільної продукції впливає постійне підвищення цін на
матеріальні ресурси, при чому рівень цін коливається у
залежності від загального становища в економіці краї-
ни, темпів інфляції тощо.
Ціна на вугільну продукцію змінюється в залеж-
ності від впливу багатьох чинників: якості вугілля,
попиту на вугілля, становища у суміжних галузях про-
мисловості (металургії, енергетиці тощо), зміни цін на
альтернативні види палива, рівня маркетингової діяль-
ності, державної політики щодо ціноутворення на ву-
гільну продукцію та інших.
Розмір адміністративних витрат визначається як непе-
редбаченими потребами адміністративних служб, так і ста-
ном законодавчої бази відносно податкових ставок, фіксова-
них розмірів оплати, тарифної політики послуг зв’язку тощо.
Розмір витрат на збут залежить від тарифної політи-
ки, яку встановлюють перевізники вугільної продукції.
Здебільшого, як відзначається у літературних дже-
релах, на рівні стратегічного управління чистий грошо-
вий потік розраховується як сума чистого прибутку і
амортизаційних відрахувань, а у короткостроковій і се-
редньостроковій перспективах вплив окремих елементів
грошових потоків визначається, виходячи із запланова-
ного обсягу реалізації продукції [3, с. 92; 5, с. 234; 13,
с. 188]. На відміну від існуючих підходів до планування
і подальшого управління грошовими потоками запропо-
нований підхід дозволяє враховувати вплив усіх складо-
вих сукупного грошового потоку на процес його фор-
мування за різні періоди часу і виключає суб’єктивізм у
процесі планування, оскільки ґрунтується на математич-
но доведених залежностях з урахуванням виявлених тен-
денцій за декілька років.
При цьому спрощується виконання контрольної
функції за дотриманням плану грошових потоків у зв’яз-
ку з тим, що склад елементів грошових потоків, що пла-
нується, є аналогічним фактичному, який затверджено
національними стандартами обліку. Це сприяє швидко-
му реагуванню на можливі негативні відхилення у про-
цесі управління грошовими потоками, внесенню своє-
часних коригувань і підвищує результативність управл-
іння в цілому.
ХАРЧЕНКО В.А.
2009/№1 181
9. Карлин Т. Р. Анализ финансовых отчётов (на осно-
ве GAAP): Учебник / Т. Р. Карлин, А. Р. Макмин. — М.:
ИНФРА-М, 2001. — 448 с.
10. Нікбахт Е. Фінанси / Е. Нікбахт, А. Гропеллі. — К.:
Основи, 1993. — 382 с.
11. Олексюк О. С. Системи підтримки прийняття
фінансових рішень на мікрорівні / О. С. Олексюк. — К.:
Наук. думка, 1998. — 508 с.
12. Гусев Ю. А. Управление денежными потоками
угольных шахт в процессе реализации инвестиционных
проектов / Ю. А. Гусев, В. А. Харченко // Старопромис-
лові регіони Західної і Східної Європи в умовах інтеграції:
Зб. наук. праць. — Донецьк: ДонНУ, 2003. — С. 273–276.
13. Ван Хорн. Основы управления финансами /
Ван Хорн: пер. с англ. Я. В. Соколов. — М.: Финансы и
статистика, 1999. — 799 с.
Проблема. В связи с интеллектуализацией производи-
тельных сил и, следовательно, экономики все больше воз-
растает роль человека, его личности, а, следовательно, про-
цессов управления. Еще в середине прошлого столетия
П. Друкер говорил о том, что нет высоко — и слаборазви-
тых стран, а есть страны хорошо и плохо управляемые.
Управление по своей значимости и воздействию на
экономику поднялось настолько, что стало вровень с
экономическими законами, оформляя последние эконо-
мической политикой государства и менеджментом пред-
приятий.
Управление и экономика соотносятся друг с другом
как форма и содержание. Рассмотреть содержание этой
взаимосвязи — цель данной статьи.
Содержание. Как известно, форма эффективна тог-
да, когда она вызвана к жизни этим содержанием, а не
навязана ему извне в несоответствующем виде.
В полной мере это относится к экономике, где
управление ею является формой, а структура экономи-
ческих отношений содержанием. Речь далее пойдет об
управлении государственном.
Если управление в экономике ее подразделениями
сформировано самой экономикой, ею вызвано к жизни,
оно, как соответствующее природе и функциональному
предназначению объекта, обеспечивает ее устойчивость,
защиту от негативных внешних воздействий и развитие.
В современных развитых странах (современной эко-
номической цивилизации) экономическая устойчивость
и динамичная пропорциональность обеспечиваются ес-
тественных для них механизмом рынка с его балансиро-
ванием спроса и предложения, отражаемым в ценах.
Кризисы, в том числе и современный, ничего не
меняют в сказанном. Они только свидетельствуют о
внутренних экономических механизмах саморегулиро-
вания. Так, нарушение соотношения спроса и предло-
жения на рынке ипотеки привело к разбалансированию
всей экономической системы не только США, но и всех
других стран, вовлеченных в глобальные внешнеэконо-
мические отношения. Искусственное — за счет креди-
тов — накачивание спроса вызвало соответствующую
реакцию рынка, регулирующего экономические балан-
сы. Рынок отреагировал принуждением экономики к
сбалансированности. Смыслом механизма принуждения
является кризис.
В такой ситуации роль государства особо возрастает.
Вообще следует заметить, что в нашей историчес-
кой традиции не экономика обусловливала те или иные
формы государственного управления, а, напротив, го-
сударство на протяжении многих столетий оформляло
механизмы и методы управления. Более того, в советс-
кое время государство ее — экономику — структуриро-
вало. Процесс, необходимый в чрезвычайных условиях
страны (войны, например) и эффективный с точки зре-
ния решения крупнейших общенациональных проблем
(индустриализация, освоение территорий, богатых по-
лезными ископаемыми), абсолютно неэффективен и,
как выяснилось в СССР в конце 80-х годов прошлого
столетия, разрушителен для экономики и для общества
в целом, если он протяжен во времени.
Рынок обусловливает приспособление, а потому
рождение и развитие множества форм управления пред-
приятиями разного рода, каждая из которых была и/или
является адаптивной реакцией субъекта экономических
отношений на вызовы и запросы рынка. Но, как изве-
стно, рыночный регулятор рождает не только блага, но
и потери, поскольку в силу разрастающихся масштабов
производства товаров и услуг растут трансакционные
затраты на взаимодействие и взаимосвязи. Поэтому,
начиная с 30-х годов прошлого столетия (исчисление
идет от разрушительного кризиса 1929–33 годов) стало
не только необходимостью, но и реальностью активное
участие государства в экономических делах страны.
Правда, его роль не является раз и навсегда данной. Она
то возрастает во время кризисов и рецессий, то умень-
шается. Необходимость активной роли государства в
управлении экономикой в последние годы признал и
родоначальник теории монетаризма, лауреат Нобелевс-
кой премии по экономике 1976 года Милтон Фридман.
Но его исследования аргументируют фундаментальное
значение для экономики движения денег, обусловлен-
ного потребностями экономики и воздействующего на
нее наиболее эффективным образом.
Государственное структурирование экономики, осу-
ществляемое как правило, делает экономику неэффектив-
Г.О. Черніченко
академик АЭН Украины,
г. Донецк
СООТНОШЕНИЕ ЭКОНОМИКИ И УПРАВЛЕНИЯ
ЧЕРНІЧЕНКО Г.О.
|