Імітаційна модель для визначення сприйняття якості обслуговування абонентів IP-телефонії

Проведений аналіз сприйняття якості обслуговування (PQoS) як цільової функції задачі мережевого керування. Запропонована імітаційна модель для визначення значень PQoS. Проведене експериментальне дослідження гіпотези IQX для кодеку мови SPEEX....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
Hauptverfasser: Стрюк, О.Ю., Янсонс, Я.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут проблем математичних машин і систем НАН України 2011
Schriftenreihe:Математичні машини і системи
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83401
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Імітаційна модель для визначення сприйняття якості обслуговування абонентів IP-телефонії / О.Ю. Стрюк, Я.В. Янсонс // Мат. машини і системи. — 2011. — № 1. — С. 127-134. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-83401
record_format dspace
spelling irk-123456789-834012015-06-20T03:01:29Z Імітаційна модель для визначення сприйняття якості обслуговування абонентів IP-телефонії Стрюк, О.Ю. Янсонс, Я.В. Моделювання і управління великими системами Проведений аналіз сприйняття якості обслуговування (PQoS) як цільової функції задачі мережевого керування. Запропонована імітаційна модель для визначення значень PQoS. Проведене експериментальне дослідження гіпотези IQX для кодеку мови SPEEX. Проведен анализ восприятия качества обслуживания (PQoS) как целевой функции задачи сетевого управления. Предложена имитационная модель для определения значений PQoS. Проведено экспериментальное исследование гипотезы IQX для кодека речи SPEEX. The growing importance of perceived quality of service (PQoS) as the objective function of network management is analyzed. A simulation model for evaluation of the PQoS parameters is presented. The IQX hypothesis for SPEEX voice codec is experimentally investigated. 2011 Article Імітаційна модель для визначення сприйняття якості обслуговування абонентів IP-телефонії / О.Ю. Стрюк, Я.В. Янсонс // Мат. машини і системи. — 2011. — № 1. — С. 127-134. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 1028-9763 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83401 621.396 uk Математичні машини і системи Інститут проблем математичних машин і систем НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Моделювання і управління великими системами
Моделювання і управління великими системами
spellingShingle Моделювання і управління великими системами
Моделювання і управління великими системами
Стрюк, О.Ю.
Янсонс, Я.В.
Імітаційна модель для визначення сприйняття якості обслуговування абонентів IP-телефонії
Математичні машини і системи
description Проведений аналіз сприйняття якості обслуговування (PQoS) як цільової функції задачі мережевого керування. Запропонована імітаційна модель для визначення значень PQoS. Проведене експериментальне дослідження гіпотези IQX для кодеку мови SPEEX.
format Article
author Стрюк, О.Ю.
Янсонс, Я.В.
author_facet Стрюк, О.Ю.
Янсонс, Я.В.
author_sort Стрюк, О.Ю.
title Імітаційна модель для визначення сприйняття якості обслуговування абонентів IP-телефонії
title_short Імітаційна модель для визначення сприйняття якості обслуговування абонентів IP-телефонії
title_full Імітаційна модель для визначення сприйняття якості обслуговування абонентів IP-телефонії
title_fullStr Імітаційна модель для визначення сприйняття якості обслуговування абонентів IP-телефонії
title_full_unstemmed Імітаційна модель для визначення сприйняття якості обслуговування абонентів IP-телефонії
title_sort імітаційна модель для визначення сприйняття якості обслуговування абонентів ip-телефонії
publisher Інститут проблем математичних машин і систем НАН України
publishDate 2011
topic_facet Моделювання і управління великими системами
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83401
citation_txt Імітаційна модель для визначення сприйняття якості обслуговування абонентів IP-телефонії / О.Ю. Стрюк, Я.В. Янсонс // Мат. машини і системи. — 2011. — № 1. — С. 127-134. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
series Математичні машини і системи
work_keys_str_mv AT strûkoû ímítacíjnamodelʹdlâviznačennâsprijnâttââkostíobslugovuvannâabonentíviptelefoníí
AT ânsonsâv ímítacíjnamodelʹdlâviznačennâsprijnâttââkostíobslugovuvannâabonentíviptelefoníí
first_indexed 2025-07-06T10:09:58Z
last_indexed 2025-07-06T10:09:58Z
_version_ 1836891870327734272
fulltext © Стрюк О.Ю., Янсонс Я.В., 2011 127 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2011, № 1 УДК 621.396 О.Ю. СТРЮК, Я.В. ЯНСОНС ІМІТАЦІЙНА МОДЕЛЬ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СПРИЙНЯТТЯ ЯКОСТІ ОБСЛУГОВУВАННЯ АБОНЕНТІВ IP-ТЕЛЕФОНІЇ Анотація. Проведений аналіз сприйняття якості обслуговування (PQoS) як цільової функції задачі мережевого керування. Запропонована імітаційна модель для визначення значень PQoS. Проведене експериментальне дослідження гіпотези IQX для кодеку мови SPEEX. Ключові слова: сприйняття якості обслуговування, імітаційна модель, гіпотеза IQX, кодек мови SPEEX. Аннотация. Проведен анализ восприятия качества обслуживания (PQoS) как целевой функции задачи сетевого управления. Предложена имитационная модель для определения значений PQoS. Проведено экспериментальное исследование гипотезы IQX для кодека речи SPEEX. Ключевые слова: восприятие качества обслуживания, имитационная модель, гипотеза IQX, кодек речи SPEEX. Abstract. The growing importance of perceived quality of service (PQoS) as the objective function of net- work management is analyzed. A simulation model for evaluation of the PQoS parameters is presented. The IQX hypothesis for SPEEX voice codec is experimentally investigated. Key words: perceived quality of service, simulation model, IQX hypothesis, SPPEX voice codec. 1. Вступ Однією із найбільш важливих вимог, що пред’являються до інформаційно-комунікаційних мереж, є забезпечення для кожного з користувачів мережі заданого рівня якості обслуго- вування (QoS, Quality of Service). У рекомендації ITU – T P.800, QoS визначена як «сукуп- ний ефект характеристик мережевого сервісу, який визначає ступінь задоволеності спожи- вача даного сервісу». Традиційний підхід до завдання якості обслуговування передбачає визначення для інформаційних потоків у мережі набору граничних значень параметрів, при досягненні яких забезпечується придатне функціонування інформаційного сервісу (послуги). Для ме- реж із комутацією пакетів найбільш вагомими параметрами QoS є: пропускна спромож- ність; затримка передавання пакета; варіація затримки передавання пакета (джіттер); про- цент втрачених пакетів; імовірність бітової помилки [1]. При розробці методів керування QoS складний характер взаємних зв’язків між па- раметрами мережі, неоднозначність їх впливу на якість обслуговування визначають нетри- віальність визначення значень цільової функції оптимізації QoS як функції декількох змін- них. Тому в багатьох моделях керування QoS цільова функція задається як функція, зале- жна від однієї змінної, як правило, від пропускної спроможності [2] або затримки [3]. Для подолання однокритеріальності у ряді робіт [4, 5] цільова функція оптимізації вводиться як комбінація двох і більше критеріїв. Скаляризація багатокритеріальної задачі подібним чи- ном зменшує ступінь довіри до отриманих результатів з огляду на поєднання у цільовій функції показників різної фізичної природи [6]. Істотним системним недоліком вирішення задач підвищення якості обслуговування лише на основі аналізу мережевих параметрів є виключення із аналізу стратегій розподілу ресурсів можливостей програмного забезпечення прикладного рівня. Сучасні методи ко- дування і декодування інформації дозволяють, наприклад, змінювати вимоги до пропуск- ної спроможності за рахунок кодування зі змінною швидкістю [7], зменшувати вимоги до ймовірності бітової помилки в каналах зв’язку за рахунок завадостійкого стиску [8] і ди- 128 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2011, № 1 ференційованого захисту пакетів з мультимедійною інформацією [9], компенсувати вплив втрати пакетів і джіттера за рахунок адаптивного відтворення [7]. Як інтегральний показник при оцінюванні оптимальності QoS керування у мережі, безпосередньо пов’язаний з її основним призначенням – забезпеченням передавання інфо- рмації із заданою якістю, що враховує як вплив параметрів мережі, так і вплив прикладно- го програмного забезпечення, – може бути використане сприйняття користувачем якості інформаційної послуги [10, 11]. 2. Методи оцінювання сприйняття якості обслуговування Сприйняття якості обслуговування (PQoS – perceived quality of service) – це оцінка якості інформаційного сервісу з точки зору сприйняття користувачем як споживачем послуг да- ного сервісу. На рис. 1 наведена узагальнена класифікація методів та алгоритмів оціню- вання PQoS. Рис. 1. Класифікація методів оцінювання сприйняття якості обслуговування Суб’єктивні методи дозволяють отримати найбільш адекватну оцінку сприйняття якості, оскільки прямо відображають погляд користувачів. Численні вітчизняні та міжна- родні стандарти визначають особливості організації та проведення суб’єктивного оціню- вання як окремих показників (розбірливість, впізнавання), так і інтегральної якості послу- ги [12]. Результатом застосування суб’єктивних методів є усереднений погляд групи осіб – експертів на якість наданої інформаційної послуги. У рекомендації ITU-T Р.830 для оціню- вання сприйняття якості обслуговування встановлюється п’ятибальна шкала (табл. 1) MOS (Мean Opinion Score – середнє значення експертних оцінок). Таблиця 1. Шкала MOS Оцінка МOS Категорія якості Задоволеність користувачів 5 Найкраща (Excellent) Задоволені у найвищій мірі 4 Висока (Good) Задоволені 3 Середня (Fair) Деякі не задоволені 2 Низька (Poor) Багато не задоволених 1 Погана (Bad) Майже всі не задоволені Мова Аудіо Відео Мова Методи оцінювання PQoS Суб’єктивні Об’єктивні MOS E model G.107 Пасивні (неінтрузивні) Активні (інтрузивні) PEVQ J.247 PEAQ BS.1387 PESQ P.862 PSQA PSQM P.563 Дані G.1030 G.1040 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2011, № 1 129 Галузь застосування суб’єктивних тестів обмежується тривалістю процедури тесту- вання (особливо, якщо досліджується якість, залежна від великої кількості показників), а також неможливістю автоматизації та проведення у реальному часі. Об’єктивні методи оцінювання якості дозволяють виключити людину із процедури оцінювання. Отже, легко автоматизуються. Об’єктивні методи поділяються на активні (ін- трузивні) та пасивні (неінтрузивні). В активних методах оцінювання якості здійснюється шляхом порівняння еталонної послідовності (оригіналу) із послідовністю, яка була викри- влена під час передавання по мережі. Протягом останніх років були розроблені та пройшли міжнародну верифікацію ме- тоди об’єктивного оцінювання PQoS для: – служб передавання мови, рекомендації ITU-T G.107, P.563 (PSQM – Perceptual Speech Quality Measurement), P.862 (PESQ – Perceptual Evaluation of Speech Quality); – служб передавання відео, рекомендація ITU-T J.247 PEVQ (Perceptual Evaluation of Video Quality); – служб трансляції аудіо, рекомендація ITU-T BS.1387 (PEAQ – Perceptual Evalua- tion of Audio Quality); – служб передавання даних, рекомендації ITU-T G.1030, G.1040. Особливе положення у класифікації методів оцінювання якості сприйняття займає метод PSQA (Pseudo-Subjective Quality Assessment) [13], який дозволяє здійснювати об’єктивне оцінювання із використанням нейронної мережі, навчання якої проведено із використанням суб’єктивних оцінок. Наявність об’єктивних методів оцінювання PQoS дозволяє автоматизувати проце- дуру визначення PQoS як величини, залежної від широкого спектру показників мережі. Для кожної з функціонуючих у мережі інформаційних служб можуть бути визначені зна- чення багатовимірного масиву значень PQoS – { }iq , залежні від виділених ресурсів, пара- метрів мережі, з урахуванням функціональності прикладного програмного забезпечення (кінцевого абонентського обладнання), яке реалізує дану послугу: { } { } { } { }( )iii EpRFq ,,= , де iq – значення РQoS за шкалою MOS для інформаційної служби i , mi ,..,1∈ ; m – кількість інформаційних служб, які функціонують у мережі; { }iR – множина значень ресурсів мережі, виділених інформаційній службі i ; { }p – множина показників, які характеризують мережу; { }iE – множина факторів, що відображають вплив на PQoS особливостей реалізації при- кладного програмного забезпечення і (або) кінцевого абонентського обладнання. 3. Імітаційна модель для визначення сприйняття якості обслуговування абонентів IP- телефонії Для експериментального визначення PQoS абонентів IP-телефонії пропонується імітаційна модель, схема якої наведена на рис. 2. Основними елементами моделі є. 1. Імітатор глобальної мережі WANem [14], вільне програмне забезпечення, яке до- зволяє імітувати TCP/IP мережі. Імітатор глобальної мережі WANem дозволяє імітувати такі характеристики мережі: – затримка розповсюдження сигналу; – втрата пакетів; – пошкодження пакета; 130 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2011, № 1 – відключення; – зміна порядку слідування пакетів; – джіттер. Рис. 2. Імітаційна модель для визначення сприйняття якості обслуговування абонентів IP-телефонії 2. Програмні клієнти IP-телефонії, вільне програмне забезпечення EyeBeam дозво- ляють обирати для кодування мовних сигналів кодеки AMR, G.711, G. 723, G.726, GSM, iLBC, SPEEX, які використовуються для передавання/прийому мовних сигналів при дослі- дженні PQoS та запису прийнятих на приймальній стороні сигналів. 3. Вільна база тестових фрагментів мови ARCTIC, що є однією з стандартних баз для тестування апаратури передавання мови. База містить 1200 фраз англійською мовою, які відображають фонетику мови, склад та вік дикторів, відповідає демографічній статис- тиці [15]. 4. Медіаплеєр Winamp – використовується для відтворення мовних сигналів на пе- редавальній стороні. 5. Програмний продукт Virtual Audio Cable – дозволяє з’єднувати між собою медіа- плеєр та клієнт IP-телефонії програмною комутацією. 6. Програмний об’єктивний аналізатор якості мовних сигналів відповідно до реко- мендації ITU-T P.862 (вихідний код розміщено на сайті ITU-T). 7. Три персональні комп’ютери, на яких інстальовані компоненти імітаційної моде- лі. 8. Комутатор ЛОМ, який забезпечує зв’язність елементів моделі. До переваг запропонованої імітаційної моделі відноситься: – використання найбільш адекватних на даний час об’єктивних методів оцінювання PQoS; – використання при оцінюванні PQoS натурних (програмно реалізованих) клієнтів IP-телефонії і, як результат, необхідність в імітаційному моделювання лише мережі, яка їх зв’язує. База тестових фрагментів мови ARCTIC Аналізатор якості P.862 База значень PQoS Записані викривлені фрагменти Імітатор глобальної мережі WANem ПЕОМ ПЕОМ Комутатор ЛОМ Winamp Virtual Audio Cable EyeBeam EyeBeam ПЕОМ ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2011, № 1 131 4. Експериментальна перевірка гіпотези IQX для кодеку мови SPEEX У роботі [16] сформульована гіпотеза IQX – гіпотеза про експоненціальну залежність між PQoS та параметрами, які характеризують мережу. Базисним співвідношенням гіпотези IQX є γα β += − peq , (1) де q – значення PQoS; p – значення параметра мережі (наприклад, пропускна спроможність, затримка переда- вання пакета, варіація затримки передавання пакета (джіттер), процент втрачених пакетів); γβα ,, – параметри функції апроксимації, які визначаються експериментально. У роботі [17] наведені результати експериментальної перевірки гіпотези IQX для кодеків IP-телефонії G.711 та iLBC. Запропонована імітаційна модель була використана для експериментальної перевірки справедливості гіпотези IQX стосовно абонентських клі- єнтів IP-телефонії (програмних та(або) апаратних), які використовують для кодування – декодування мови кодек SPEEX [15]. Вибір як об’єкта дослідження кодеку SPEEX обумо- влений такими перевагами цього кодеку у порівнянні з іншими сучасними кодеками мови: – кодек SPEEX, вільне програмне забезпечення, не має патентних обмежень; – кодек SPEEX грунтується на використанні принципу кодування мови «аналіз че- рез синтез» і забезпечує порівняно високу якість кодування [18]; – кодек SPEEX підтримує динамічну зміну бітрейту на виході кодеру на одну із фі- ксованих швидкостей (4, 8, 11, 15, 18, 24,6 кбіт/с) або кодування зі змінним бітрейтом, що дозволяє будувати системи IP-телефонії, адаптивні до смуги пропускання мережі. Із використанням запропонованої моделі була досліджена статистична залежність сприйняття якості обслуговування абонентів IP-телефонії від бітрейту на виході кодеру (швидкості кодування) та імовірності втрати пакета у мережі: ( )p,rFq i= , де ir – бітрейт на виході кодеру SPEEX; p – процент втрачених пакетів. Вибір предикторних змінних швидкості кодування й імовірності втрати пакета обу- мовлений постановкою задачі оптимізації PQoS [19] у радіомережах на основі базових станцій, в яких основними причинами зменшення PQoS є: – обмеженість смуги пропускання базової станції; – нестабільність радіоліній і мобільність абонентів у зоні обслуговування базових станцій, яка призводить до втрати пакетів у мережі. Для визначення параметричної функції апроксимації, яка описує залежність ( )p,rq i , був використаний пакет розширення математичної програми Matlab – Curve Fitting Toolbox. Як класи параметричних моделей для апроксимації ( )p,rq i виступають: – поліноміальна модель, ступінь поліному від 1 до 9; – експоненціальні моделі; – наближення відрізками ряду Фур’є; – наближення функціями Гауса; – наближення ступеневими функціями. Для визначення вільних параметрів параметричних моделей апроксимації викорис- товувався метод найменших квадратів, як критерій якості апроксимації використовувалось мінімум середнє квадратичного відхилення значень функції апроксимації від середніх зна- чень експериментальних даних. 132 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2011, № 1 4 8 11 15 18 24.6 Рис. 3. Залежність сприйняття якості обслуговуван- ня абонентів IP-телефонії від бітрейту на виході кодеру та процента втрачених пакетів для кодеку SPEEX У результаті проведеного дослідження встановлено, що кращу за критерієм мініму- му середнє квадратичного відхилення апроксимацію залежності ( )prq i , , при фіксованій швидкості кодування, забезпечує експоненціальна функція ( ) ( )pp eceq ⋅⋅ ⋅+⋅= λβα , (2) де λβα ,c,, – параметри функції апроксимації; p – процент втрачених пакетів. Результати дослідження впливу процента втрачених пакетів на сприйняття якості відновлених сигналів при швидкостях кодування 4, 8, 11, 15, 18, 24,6 кбіт/с наведені на рис. 3. У табл. 2 наведені значення па- раметрів функцій апроксимації та се- реднє квадратичного відхилення (RMSE) для визначеної експоненціа- льної функції апроксимації та функції апроксимації, запропонованої у гіпо- тезі IQX. Аналіз даних, наведених у таблиці, свідчить, що сформульоване у гіпотезі IQX припущення про експо- ненціальну залежність між PQoS та параметрами мережі є достовірним для кодеку мови SPEEX. Якість апро- ксимації залежності ( )p,rq i за кри- терієм мінімуму середнє квадратично- го відхилення, яку забезпечує запро- понована у гіпотезі IQX експоненціа- льна функція (1), не є найкращою. Таблиця 2. Значення параметрів функцій апроксимації Параметри функції апроксимації Бітрейт на виході кодеру SPEEX, кбіт/с 4 8 11 15 18 24,6 Визначена функція (2) α 0,16 3,59 0,35 2,62 1,45 1,8 β -16,66 -1,86 -17,76 -2,47 -3,7 -3,45 c 2,59 0,01 3,54 1,42 2,68 2,4 λ -1,17 5,92 -1,42 -0,42 -0,87 -0,66 RMSE 0,014 0,07 0,04 0,05 0,05 0,04 Функція, запропонована у гіпотезі IQX (1) α 1,95 2,78 2,79 3,17 3,074 2,98 β -2,13 -2,52 -2,8 -2,21 -2,43 -2,55 γ 0,79 0,83 1,08 0,86 1,059 1,23 RMSE 0,03 0,07 0,06 0,05 0,05 0,05 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2011, № 1 133 Але з урахуванням відносної простоти функції (1) і незначного відхилення точності апроксимації від функції (2), функція апроксимації (1) може бути рекомендована для вико- ристання в інженерних цілях. 5. Висновки У статті запропонована імітаційна модель для визначення сприйняття якості обслугову- вання абонентів IP-телефонії. Основними елементами моделі є імітатор глобальних мереж WANem та програмні клієнти IP-телефонії. Визначені параметрична функція апроксимації сприйняття якості обслуговування в залежності від бітрейту на виході кодеру (швидкості кодування) та імовірності втрати па- кета у мережі при використанні кодеку мовних сигналів SPEEX. Перевірка гіпотези IQX показала, що сформульоване припущення про експоненціальну залежність між PQoS та параметрами мережі є достовірним для кодеку мови SPEEX. Якість апроксимації, яку за- безпечує запропонована у гіпотезі IQX функція апроксимації, достатня для інженерного використання. База значень PQoS, отримана із використанням запропонованої моделі, використо- вується для визначення PQoS як цільової функції оптимізації при вирішенні задач керу- вання QoS в інформаційно-комунікаційних мережах. Результати, яких дозволяє досягти керування QoS на основі PQoS як цільової функції [19], перевищують результати стандар- тних та відомих перспективних методів забезпечення QoS. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Ganz A. Multimedia Wireless Networks: Technologies, Standards and QoS / Ganz А., Ganz Z., Wong- thavarawat К. – Upper Saddle River: Prentice Hall PTR, 2003. – 352 p. 2. Lu N. Utility-Based Bandwidth Adaptation for Multimedia Wireless Networks / N. Lu, J. Bigham, N. Nasser // Adaptation and cross layer design in wireless networks. – Boca Raton: CRC Press, 2008. – P. 149 – 182. 3. Low S. A mathematical framework for designing a low-loss low-delay internet / S. Low, R. Srikant // Network and Spatial Economics, special issue on Crossovers between transportation planning and tele- communications. – 2003. – N 4. – P. 75 – 101. 4. Broadband mobile multimedia: techniques and applications / ed. Y. Zhang. – Boca Raton: Auerbach Publications, 2008. – 586 p. 5. Chiang M. Balancing transport and physical layers in wireless multihop networks: jointly optimal con- gestion control and power control / M. Chiang // IEEE Journal on Selected Areas in Communications. – 2005. – N 23(1). – P. 104 – 116. 6. Дымарский Я.С. Управление сетями связи / Дымарский Я.С., Крутякова Н.П., Яновский Г.Г. – М.: ИТЦ «Мобильные коммуникации», 2003. – 384 с. 7. Multimedia over IP and wireless networks: compression, networking, and systems / ed. P.A. Chou, M. van der Schaar. – Elsevier, 2007. – 692 p. 8. Баранник В.В. Оценка помехоустойчивости двухпризнаковых структурных кодовых конструк- ций / В.В. Баранник, A.К. Юдин // Системы обработки информации. – Харьков: НАНУ, ХУПС. – 2007. – Вып. 2. – С. 20 – 26. 9. Янсонс Я.В. Метод повышения качества восстановленного сигнала на основе дифференцирован- ной защиты кадра речевых данных / Я.В. Янсонс // Радіоелектронні і комп’ютерні системи. – 2008. – № 5. – С. 116 – 120. 10. Батлер Ю.В. О качестве услуг в IP-сетях / Ю.В. Батлер, В.Ф. Михайлов // Зв’язок. – 2006. – № 6. – С. 2 – 6. 11. Тайхманн Д. Воспринимаемое качество сервиса [Электронный ресурс] / Д. Тайхманн // Журнал сетевых решений «LAN». – 2010. – № 4. – Режим доступа к журн.: http://www.osp.ru/lan/2010/04/13002101. 12. Perry A. Fundamentals of Voice-Quality Engineering in Wireless Networks / A. Perry. – Cambridge: University Press, 2007. – 353 p. 134 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2011, № 1 13. Rubino G. Controlling multimedia QoS in the future home network using the PSQA metric / G. Rubi- no M. Varela, J.-M. Bonnin // Computer Journal. – 2006. – N 2. – Р. 137 – 155. 14. WANem. The Wide Area Network emulator [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://wanem.sourceforge.net. 15. Kominek J. The CMU ARCTIC speech databases: 5 ISCA ITRW on Speech Synthesis / J. Kominek, A.W. Black. – Pittsburgh: Carnegie Mellon University, 2004. – P. 223 – 224. 16. Hobfeld T. Quantification of quality of experience for edge-based applications: 20th International Teletraffic Congress (ITC20) / T. Hobfeld, P. Tran-Gia, M. Fiedler. – Ottawa, 2007. – P. 780 – 790. 17. Testing the IQX Hypothesis for Exponential Interdependency between QoS and QoE of Voice Codecs iLBC and G.711: 18th ITC Specialist Seminar on Quality of Experience / T. Hobfeld, D. Hock, P. Tran- Gia [et al.] / Blekinge Institute of Technology. – Karlskrona, 2008. – P. 105 – 114. 18. Speex: A Free Codec For Free Speech [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.speex.org. 19. Стрюк О.Ю. Метод розподілу пропускної спроможності базової станції радіомережі для підви- щення інтегральної якості обслуговування абонентів / О.Ю. Стрюк // Зб. наук. праць ВІТІ НТУУ «КПІ». – 2009. – № 3. – С. 89 – 99. 20. Speex: A Free Codec For Free Speech [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.speex.org. Стаття надійшла до редакції 23.06.2010