Північно-східна ділянка городища літописного Бужська

В статті висвітлюються топографічні, історичні аспекти та особливості культурного шару північно-східної частини городища літописного Бужська. В основу лягли матеріали з розкопок, які проводились тут експедицією Інституту археології ЛНУ ім. І. Франка у 2004, 2007—2008 рр. Особливий наголос зроблен...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
1. Verfasser:	Довгань, П.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2010
Schriftenreihe:	Археологія і давня історія України
Schlagworte:	Дослідження проблем середньовічної археології та історії
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83431
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Північно-східна ділянка городища літописного Бужська / П.М. Довгань // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 1. — С. 358-364. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-83431
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-834312015-06-20T03:02:12Z Північно-східна ділянка городища літописного Бужська Довгань, П.М. Дослідження проблем середньовічної археології та історії В статті висвітлюються топографічні, історичні аспекти та особливості культурного шару північно-східної частини городища літописного Бужська. В основу лягли матеріали з розкопок, які проводились тут експедицією Інституту археології ЛНУ ім. І. Франка у 2004, 2007—2008 рр. Особливий наголос зроблено на результатах розкопок 2008 р. Освещаются топографические, исторические аспекты и особенности культурного слоя северо-восточной части городища летописного Бужска. В основу легли материалы из раскопок, которые проводились здесь экспедицией Института археологии ЛНУ им. И. Франко в 2004, 2007—2008 гг. Особый акцент сделан на результатах раскопок в 2008 г., когда было исследовано редкие наземные и углублённые жилищные и хозяйственные сооружения Х—ХІІ в., обнаружены коллекции изделий из кости, рога и стекла. Среди них — берестяной свёрток Х в., берестяной свиток ХІІ в., костяное писало и шахматная фигурка с буквами. The article enlightens some topographic and historical aspects as well as specific features of cultural layers found in the north-eastern part of Ancient Buzhs’k Hillfort. It is based on the materials from excavations which were conducted by the expedition of the Institute of Archaeology of Ivan Franko L’viv National University in 2004, 2007—2008. Special attention is paid to the results of excavations of the year 2008. These excavations uncovered rare on-ground and under-ground dwellings as well as the house-keeping structures dated of 10th—12th centuries. The collections of bone goods, horn goods, and glass artifacts are found. They include elm roll of 10th century, elm scroll of 12th century, bone pen and chess figure with inscribed letters. 2010 Article Північно-східна ділянка городища літописного Бужська / П.М. Довгань // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 1. — С. 358-364. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. XXXX-0122 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83431 uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Дослідження проблем середньовічної археології та історії Дослідження проблем середньовічної археології та історії
spellingShingle	Дослідження проблем середньовічної археології та історії Дослідження проблем середньовічної археології та історії Довгань, П.М. Північно-східна ділянка городища літописного Бужська Археологія і давня історія України
description	В статті висвітлюються топографічні, історичні аспекти та особливості культурного шару північно-східної частини городища літописного Бужська. В основу лягли матеріали з розкопок, які проводились тут експедицією Інституту археології ЛНУ ім. І. Франка у 2004, 2007—2008 рр. Особливий наголос зроблено на результатах розкопок 2008 р.
format	Article
author	Довгань, П.М.
author_facet	Довгань, П.М.
author_sort	Довгань, П.М.
title	Північно-східна ділянка городища літописного Бужська
title_short	Північно-східна ділянка городища літописного Бужська
title_full	Північно-східна ділянка городища літописного Бужська
title_fullStr	Північно-східна ділянка городища літописного Бужська
title_full_unstemmed	Північно-східна ділянка городища літописного Бужська
title_sort	північно-східна ділянка городища літописного бужська
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Дослідження проблем середньовічної археології та історії
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83431
citation_txt	Північно-східна ділянка городища літописного Бужська / П.М. Довгань // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 1. — С. 358-364. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT dovganʹpm pívníčnoshídnadílânkagorodiŝalítopisnogobužsʹka
first_indexed	2025-07-06T10:11:48Z
last_indexed	2025-07-06T10:11:48Z
_version_	1836891986061164544
fulltext	358 В статті висвітлюються топографічні, істо- ричні аспекти та особливості культурного шару північно-східної частини городища літописного Бужська. В основу лягли матеріали з розкопок, які проводились тут експедицією Інституту археоло- гії ЛНУ ім. І. Франка у 2004, 2007—2008 рр. Особ- ливий наголос зроблено на результатах розкопок 2008 р. К л ю ч о в і с л о в а: літописне місто, городище, оборонні укріплення, культурний шар, піч, житло, керамічні клейма, жорна, пряслиця, береста, писа- ло, реставрація. Місто Буськ — нинішній районний центр на Львівщині. Його стародавню назву Бужськ вперше знаходимо на сторінках Літопису Русь- кого під 1098 р. у зв’язку з подіями в Києво- руській державі після Любецького з’їзду князів (Літопис Руський 1990, с. 146—151). Починаю- чи з цього часу, Бужськ виступає як значний осередок тогочасних політичних і державних процесів, а у 1100 р. стає центром удільного князівства (Літопис Руський, 1990, с. 155). Городище давнього Бужська знаходиться в центрі сучасного міста (Довгань 2008, с. 136). Воно займає плато шириною 200—300 м і складається з трьох частин, які відокремлю- ються між собою ровами з водами Західного Бугу (рис. 1). Найбільша з них, відома в нау- ковій літературі як Велике городище, займає площу понад 5 га (Филипчук 1988). Воно при- вернуло увагу археологів ще у 30-х рр. ХХ ст. З цього часу тут працювали Л. Чачковський, П. Раппопорт, В. Петегирич, О. Корчинський і М. Филипчук (Довгань 2008, с. 136—139). З 2001 р. цю частину городища вивчає експеди- ція Інституту археології ЛНУ ім. І. Франка під керівництвом автора. Досліджено оборонний вал городища, десятки наземних і заглиблених житлових та господарських споруд ІХ—ХІІІ ст., численний рухомий матеріал із кераміки, за- ліза, каменю, кістки, рогу, скла та кольорових металів (Довгань 2008, с. 139—141). Центральна площадка городища має площу 2,8 га (Филипчук 1988). У 80—90-х рр. ХХ ст. її досліджували В. Петегирич та М. Филип- чук (Довгань 2008, с. 144; Филипчук 1988). У 2004 р. ґрунтовні археологічні пошуки тут про- водив автор. Віднайдені тоді старожитності кінця VII—початку VIII ст. дали підстави гово- рити про початки давнього міста саме в цей час (Довгань 2008, с. 144). Третя частина городища літописного Бужсь- ка — північно-східна його площадка — займає площу 1,4 га (Филипчук 1988) (рис. 1). З трьох сторін вона омивається водами Західного Бугу: із півночі та заходу — його старицею, а з пів- дня — сучасним руслом ріки, викопаним у дав- нину. Час його прокладання поки що встано- вити не вдалося, однак, можна припустити, що це було зроблено ще у слов’янську добу, мож- ливо, під час побудови перших оборонних ук- ріплень Бужська. Східна сторона цієї частини городища донедавна теж омивалася Західним Бугом — старицею — яку було засипано у 60- х рр. ХХ ст. Північно-східна площадка давнього міс- та — найвища ділянка його городища. Коли перших дві знаходяться на плато висотою 10 м, то тут вона сягає 15 м. Більшу частину пло- щадки городища займає побудований на по- чатку ХІХ ст. маєток графа Бадені, який добре зберігся до наших днів. У 50—90-х рр. ХХ ст. у його приміщеннях знаходилася військова час- тина. Така ситуація мала як позитивні, так і негативні моменти: з одного боку вона певною мірою сприяла збереженню городища, з іншо- П. М. Д о в г а н ь (Л ь в і в) пІВНІЧНО-СХІДНА ДІЛЯНКА ГОРОДиЩА ЛІТОпиСНОГО БУЖСЬКА 359 Довгань П.М. Північно-східна ділянка літописного Бужська го — виключала можливість археологічних до- сліджень. Перші невеликі розкопки тут проведені щойно 2004 р. (рис. 1). Вже сама потужність культурного шару — 2,35 м — вказувала на особливість цієї частини городища. Віднайден- ня залишків восьми археологічних об’єктів, до числа яких входили напівземлянка початку Х ст., господарська яма кінця ХІІ ст., два на- земні житла першої половини ХІІІ ст., а також пізньотрипільські старожитності першої поло- вини ІІІ тисячоліття до н. е. тільки підсилили таку думку (Довгань 2008, с. 144—145). Наступними розкопками у 2007 р. (рис. 1) на північно-східній площадці Буського городища вперше виявлено рештки житла та рухомий матеріал носіїв культури лінійно-стрічкової ке- раміки — перших хліборобів на території Ук- раїни, а також рештки житла Х ст. Разом з тим були зафіксовані значні руйнування культур- ного шару на північному краї плато над ста- рицею Західного Бугу — ця ділянка городища втрачена для археологічних досліджень (Дов- гань 2007). Археологічні пошуки 2008 р. (рис. 1) були першими ґрунтовними дослідженнями на пів- нічно-східній площадці літописного міста. Ре- зультати їх дали можливість знову наголосити на її особливостях, зокрема науково-дослідни- цького характеру. В невеликому розкопі (32 м2) потужність культурного шару сягала 2,5 м. Тут віднайдено рештки 11 археологічних об’єктів: двох наземних жител (?) (об’єкт І — початку ХІІІ ст., об’єкт ІІІ — другої половини ХІІ ст.), Рис. 1. Інстру- ментальний план городи- ща в м. Бусь- ку (за М. Фи- л и п ч у к о м ) : 1 — вали; 2 — розкоп (його номер та рік проведення); 3 — шурф Довгань П.М. Північно-східна ділянка літописного Бужська 360 трьох наземних споруд господарського харак- теру (об’єкт ІІ — XVI ст., об’єкт V — середини ХІІ ст., об’єкт VII — кінця Х ст.), двох заглиб- лених будівель господарського призначення (об’єкт IV—ХІІ ст., об’єкт VІ — початку ХІІ ст.), та одного заглибленого житла (об’єкт VIII — се- редини Х ст.) (рис. 2—3). Крім цього, в розкопі виявлено залишки трьох заглиблених споруд, можливо жител, культури лінійно-стрічкової кераміки другої половини V тисячоліття до н. е. (об’єкти ІХ—ХІ) (рис. 2). Зазначимо, що дослід- жено лише частини котлованів цих об’єктів, в яких не зафіксовано решток опалювальних пристроїв. Об’єкт ХІ — залишки заглибленої споруди, ймовірно житла фактично не дослід- жувався через брак часу. Серед наземних господарських споруд свої- ми розмірами, кількістю та важливістю віднай- деного в ньому рухомого матеріалу виділявся об’єкт V. Можливо, це була велика майстерня з обробки шкіри. Її залишок — потужний розвал глиняних стін — утворював лінзовидний шар товщиною 16—44 см (рис. 2). Досліджено лише його частину, оскільки решта виходила за межі розкопу. Споруда загинула від пожежі: у за- лишках її стін зафіксовані, як згорілі дерев’яні конструкції, так і напівзгорілі знаряддя, зок- рема, кістяні. Це підтверджував і склад самої «лінзи»: зверху йшла палена глина з сажею товщиною 8—20 см, нижче — прошарок білої глини, а долівка випалена до цеглистого коль- ору. Над глиняними залишками споруди, без- посередньо біля них та в їх розвалі, на її долів- ці віднайдений багатий рухомий матеріал. Крім численних фрагментів кружальної кера- міки, тут виявлено колекції виробів з каменю та кістки. У першому випадку — це три оселки, шість точильних брусків та мергелеве біконіч- не пряслице. У другому — велике ціле (довжи- на 32,3 см) та обгоріле лощила, голка з ребра риби, шило, знаряддя невідомого призначен- ня з наскрізним отвором, щелепи щуки та два копита тварин. На добре втоптаній долівці об’єкта на віддалі 1 м одне від одного лежали берестяний сувій та кістяне писало — найцін- ніші знахідки сезону. Значний науковий інтерес представляє об’єкт VIII — залишки заглибленого житла. Рис. 2. Стратиграфія північної стінки розкопу І 2008 р.: 1 — умовний репер; 2 — рівень сучасної поверхні; 3 — шар асфальту; 4 — шар гравію з піском; 5 — сірі гумусовані суглинки; 6 — темно-сірі гумусовані суглин- ки; 7 — чорні гумусовані суглинки; 8 — похований ґрунт; 9 — перепалена глина у вигляді шутру; 10 — гли- няний розвал наземного об’єкта («лінза»); 11 — темно-сірі гумусовані суглинки з вкрапленнями материкової глини; 12 — сірі гумусовані суглинки з вкрапленнями материкової глини; 13 — світло-сірі гумусовані суг- линки із значним вмістом материкової глини; 14 — цеглясті гумусовані суглинки з глиною, вугіллям та піс- ком; 15 — чорні гумусовані суглинки з вкрапленнями материкової глини; 16 — перекоп; 17 — лес (материк); 18 — каміння; 19 — глиняна вимазка 361 Довгань П.М. Північно-східна ділянка літописного Бужська Його підквадратний котлован досліджено май- же повністю, за винятком південного та північ- ного кутів, що виходили за межі розкопу. Кот- лован розмірами 3,48 × 3,80 м був опущений у ґрунт на 0,6 м і в материк на 0,6 м та орієнто- ваний кутами за сторонами світу. Заповнення було таке вологе, що під час його вибирання довкола взуття виступала вода. Рівні, прямо- висні стінки котловану напівземлянки були об- кладені дерев’яними півкругляками шириною 8 см, рівною до них стороною. Чіткі сліди цієї обшивки зафіксовані вздовж південно-східної та, частково, під північно-східною стінками. Ближче до східного кута котловану знаходив- ся вхід до житла шириною 0,4 м із сходинкою висотою 16 см. Долівка житла була слабо втоптаною, рів- ною, вкрита плямами попелу та паленини. На ній попід стінки котловану виявлені ямки від дерев’яних стовпів, переважно округлої форми з діаметрами від 20 до 28 см та глибиною 24— 46 см. На відстані 45—50 см вздовж північно- західної та південно-західної стінок котловану зафіксовано ряди невеликих ямок-отворів діа- метрами 3—4 та глибиною 10—12 см — сліди від внутрішнього інтер’єру житла, очевидно ле- жаків. Одна така ж ямка була й під північно- східною стінкою на відстані 20 см від неї — тут могла розміщуватися лавка. Майже посередині житла на долівці зафіксовано залишки згорі- лого стовпа діаметром 26 см (рис. 3). Північно-західна стінка котловану досліджу- ваної напівземлянки «обрізала» заглиблений об’єкт ХІ, значно ранішого часу — неолітично- го. Цим фактом пояснюється велика кількість артефактів цієї доби у залишках об’єкта VІІІ, а також доводить те, що це житло було одним із перших на цій ділянці слов’яно-руського горо- дища. На особливу увагу заслуговує піч заглибле- ного житла, яка була розміщена у північному його куті (рис. 3). Збудована на долівці із глини з домішками дрібного каміння, двома, на нашу думку, способами: або з готового глиняного тіс- та з камінням (своєрідного «бетону»), або ліпле- на з глини із втисканням каміння. Купол печі обвалився, але можна було встановити, що він мав товщину близько 5—6 см, був не опуклий, а рівний, виліплений майже паралельно до череня. Паливна камера печі була досить аку- ратно закладена великим, середнім та малим камінням впереміш із світло-сірими гумусова- ними суглинками. Всіх каменів було 68, в тому числі, дев’ять фрагментів жорнових, один з яких за товщиною та складом (ракушняк) був тотожний до фрагмента жорен із заповнення котловану. Без сумніву, піч була закладена ка- мінням спеціально. Рис. 5. Берестяний сувій середини ХІІ ст. Рис. 3. План та переріз заглибленого об’єкта VIII в розкопі І 2008 р. Рис. 4. Кістяна шахова фігурка Довгань П.М. Північно-східна ділянка літописного Бужська 362 Після вибирання заповнення (фактично забутовки), піч набула стрункої форми зріза- ного конуса. Підковоподібна при основі, вона челюстями була повернута на південний схід, до дверей. Ширина між челюстями при долів- ці — 40 см, під куполом — 32 см. Стінки печі збереглися повністю. Їх висота від рівня чере- ня — 52 см, товщина — приблизно 28 см. Черінь печі знаходився на рівні долівки. Сірого кольору, мав товщину близько 2 см. Вер- хній шар (до 0,5 см) добре, а нижній — слабо пропечений. Західна частина череня виявила- ся рівною, збереглася добре, решта ж — дуже нерівна. Складалося враження, що черінь був зумисно поруйнований. Стінки паливної ка- мери були досить слабко обпалені. Ззовні піч була обпалена лише із південно-західної сто- рони, очевидно, під час пожежі, в той час, як північно-східна, залишилася природною, необ- паленою, вона навіть трохи оплила. За станом збереження та способом будівниц- тва така піч — перша на городищі давнього Бужська з часу наших досліджень. З огляду на це та на можливість у майбутньому відтворен- ня і музеєфікації всього заглибленого житла, ми свідомо не робили перерізу цього опалю- вального пристрою. Саме ж заглиблене житло функціонувало протягом короткого часу і було свідомо спалене його мешканцями. Рухомий матеріал, виявлений у 2008 р. на північно-східній ділянці городища — унікаль- ний, як за кількісним (найбільша колекція за час наших досліджень у Бурську: взято 969 оди- ниць керамічних, залізних, кам’яних, кістяних та скляних знахідок), так і за якісним складом. У культурному шарі розкопу та в наземних і заглиблених об’єктах знайдено кілька тисяч фрагментів кружального та ліпного посуду. Хронологічний діапазон їхнього побутування вкладається в рамки другої половини V тися- чоліття до н. е. — XVI ст. У нижніх шарах розко- пу віднайдено значну кількість ліпного посуду культур лінійно-стрічкової кераміки та волин- сько-люблінської 1. До першої віднесено більше 70 % віднайдених фрагментів ліпних посудин. За структурою і складом керамічної маси вони поділяються на дві групи — столову і кухонну. Серед першої виділяється сіра опуклобока ми- сочка та кухлик із сіро-жовтою загладженою поверхнею. Серед другої — кубок з повністю встановленим профілем висотою 6 см. До волинсько-люблінської культури відне- сено 28 фрагментів, переважно боковин, типо- логічно не визначених посудин. Така кераміка тут зафіксована вперше. Порівняно з минулими археологічними се- зонами, у 2008 р. віднайдено значну кількість фрагментів посуду пізньосередньовічної доби. 1. Усі матеріали нео-енеолітичної доби опрацьовані з допомогою В. Коноплі, за що висловлюємо йому щиру подяку. Це переважно, залишки тонкостінних горщи- ків, а також макітер та покришок. В одному випадку трапився фрагмент верхньої части- ни білоглиняного горщика, прикрашеного на переході шийки у плічка вишнево-коричне- вою смугою, який можна віднести до так званої потелицької кераміки. Основна частина фрагментів віднайденої кераміки належала давньоруському посуду. Його можна поділити на дві хронологічні гру- пи: середини Х — першої половини ХІ ст. та ХІІ—ХІІІ ст. Серед останньої варта уваги час- тина мініатюрної кружальної посудини з дещо звуженими вінцями діаметром 8 см. Висота її 3,4 см. Аналогічну посудинку знайдено В. Пет- рашенко на Григорівському давньоруському поселенні (Петрашенко 2005, с. 188, рис. 13, 2). Варто зазначити, що в тогорічному сезоні траплялося особливо багато фрагментів кру- жальних горщиків, вкритих рідкою білою гли- ною — ангобом, а також виготовлених з каолі- нової глини. Окремо варто згадати про денця кружальних горщиків з керамічними клейма- ми. Вони мали різну форму. Найбільше серед них солярних знаків, а також клейма у вигляді хреста-свастики, хреста у колі, півкруга. Із числа 11 віднайдених залізних артефактів привертають увагу черешковий ромбовидний бронебійний наконечник стріли та пізньосе- редньовічний наконечник арбалетної стріли. Про добре розвинену залізоробну та коваль- ську справи також свідчить п’ять віднайдених формових злитків криці. Вироби із скла представлені 13 фрагмента- ми браслетів. Деякі з них вкриті сріблястою патиною, два мають гладку поверхню, а ре- шта — виті. За кольором переважно чорні та сині, один жовтий та один кавовий. Два брас- лети перевиті золотою стрічкою — один чорний витий та жовтий гладкий. Колекція виробів із каменю нараховує 25 знахідок. Це циліндричні та біконічні прясли- ця, великий фрагмент жорнового каменя та то- чильні бруски — як масивні крупноструктурні, так і невеликі брусочки-оселки. Серед перших виділяється велике знаряддя довжиною 18,5 см, серед других — брусочок із скам’янілого дерева довжиною 11,5 см. Найчисельнішу групу складають знахідки з кістки та рогу 2. До неї увійшли 30 артефактів. Це знаряддя з майже цілих рогів молодого оле- ня, кістяні та рогові проколки, ґудзик, швайки, шило, кістяні лощила, шпильки до волосся, голки, ручка для залізного знаряддя, хребець- астрагал, а також заготовки з рогу (пластини) та кістки з явними слідами обробки. Заслуго- вує особливої уваги велике, повністю збереже- не лощило довжиною 32,3 см. Серед проколок 2. Тут розглядаються лише знахідки з кістки та рогу слов’яно-руського часу. Це ж стосується і виробів з каменю. 363 Довгань П.М. Північно-східна ділянка літописного Бужська виділяються три знаряддя. Перше з них — дво- шипова проколка з частини рогу оленя, при- крашена нарізним циркульним орнаментом з наскрізним отвором на неробочому кінці. За- вдяки невеликому зігнутому боковому шипу, нею було дуже зручно працювати. Друга про- колка — теж з частини рогів, грубо відрубана від основного їх масиву, має довжину 23,5 см. Ще одне таке ж кістяне знаряддя має обруба- ний неробочий кінець, підтесаний ножем та дуже гостре вістря. Його довжина — 21,7 см. Поверхні всіх трьох проколок відполіровані до блиску. Унікальною вважаємо знахідку кістяної ко- нусовидної трубки із вирізаними на ній двома буквами «Н». Також відполірована до блиску її поверхня поділена на однакові сектори горизон- тальними та вертикальними лініями. Більший діаметр трубки — 14 мм, менший — 11 мм, ви- сота — 25 мм, товщина стінок — 3 мм. Очевид- но, це шахова фігурка — пішак (рис. 4). Друга рідкісна знахідка — писало. Має струнку злегка дугасту форму. Не дуже го- стрий його кінець, власне перо для писання по бересті, дуже акуратно заточений. Довжина писала — 11,9 см. Під час польових досліджень виявлено ще дві рідкісні знахідки — берестяний сувій та згорток. Перший знайдено на долівці згорі- лої наземної господарської споруди середини ХІІ ст. (об’єкт V), у вологому шарі попелу та золи, що й сприяло його збереженню. Другий віднайдений на долівці теж знищеної вогнем господарської наземної споруди кінця Х ст. (об’єкт VІІ) у розвалі каміння, очевидно, опалю- вального пристрою. Він зберігся завдяки силь- ній вологості заповнення неглибокого котлова- ну цього об’єкта. Оскільки подібні знахідки є дуже рідкісними на території України і виходя- чи з того факту, що майже поруч із берестяним сувоєм середини ХІІ ст. на долівці згорілої спо- руди лежало кістяне писало, зовнішній вигляд якого свідчив про тривале його використання було прийнято рішення про щонайдетальніше наукове вивчення виявлених знахідок. Їх було передано для наукових досліджень у відділ наукової реставрації та консервації рід- кісних видань Львівської національної науко- вої бібліотеки України імені Василя Стефани- ка. Тут над ними працювали завідувач цього відділу Л. Льода та науковий співробітник від- ділу Л. Дзендзелюк. Згорток берести Х ст. вдалося розгорнути за допомогою розчину метилцелюлози. Жод- них написів на ньому не виявлено навіть піс- ля спеціальних досліджень у криміналістич- ній лабораторії юридичного факультету ЛНУ ім. І. Франка. Законсервовану бересту поміще- но між двома склами із забезпеченням доступу повітря. Вона готова до експонування в музеї. Складнішими і довшими були дослідження берестяного сувою ХІІ ст. Було використано всі відомі методи пластифікації археологіч- ної берести, однак, сувій не розгортався. При- чина стала зрозумілою після досліджень його мікро-зразка на хімічному факультеті універ- ситету. Виявилося, що він більш, ніж на 78 % складається з вуглецю та його сполук. Попіл та паленина із згорілої споруди не лише сприяли консервації берести, але й за сотні років спри- чинили безповоротну її деструкцію. Тому роз- горнути сувій немає можливості. Його ретельно очищено і законсервовано. Вдалося виміряти довжину берести — 47,8 см. Ширина знахід- ки — 3,5 см (рис. 5). Очевидно, це була заго- товка для написання навіть не однієї грамоти. Про це свідчать значні розміри згорілої спору- ди, довжина знахідки та блискуча від тривало- го використання поверхня кістяного писала. Таким чином, стан дослідження північно- східної ділянки городища літописного Бужська на сьогоднішній час дозволяє нам говорити про певні її особливості. Вони складаються з кіль- кох аспектів. 1. Це найменша та найвища частина городища давнього міста, як ще до 60-х рр. ХХ ст. з усіх сторін омивалися водами Західного Бугу, що робило її фактично островом. 2. Збудований тут на початку ХІХ ст. графсь- кий маєток сприяв збереженню городища: до наших днів збереглися великі вільні пло- щі, на яких можна проводити археологічні дослідження. Разом з тим, перебування тут військових у 50—90-х рр. ХХ ст. призвело до знищення цілих ділянок городища. 3. На північно-східній площадці культурні на- шарування сягають позначки 2,35—2,50 м і є найпотужнішими, порівняно з іншими час- тинами Буського археологічного комплексу. 4. Ця площадка — єдина, де виявлено потужні культурні пласти нео-енеолітичної доби — культур лінійно-стрічкової кераміки, волин- сько-люблінської та пізнього Трипілля. Ці старожитності включають у себе як залишки заглиблених і наземних об’єктів житлового і господарського характеру, так і численний рухомий матеріал. 5. За час археологічних досліджень тут зафік- сована найвища концентрація житлових та господарських об’єктів Х—ХІІІ ст. Їх залиш- ки суттєво доповнюють карту історичної за- будови міста у цей час. 6. За один археологічний сезон тут віднайдена найчисельніша колекція рухомого матеріа- лу, в тому числі, такі рідкісні знахідки, як берести Х і ХІІ ст. Всі ці особливості дають підставу вважати північно-східну ділянку городища літописного Бужська найперспективнішою для археологіч- них досліджень. Довгань П.М. Північно-східна ділянка літописного Бужська 364 Довгань П. Звіт про археологічні розкопки у місті Буську Львівської області у 2007 році // Наук. архів ІА ЛНУ ім. І. Франка. Довгань П. Буський археологічний комплекс: стан та перспективи дослідження // Вісник Інституту ар- хеології. — 2008. — Вип. 3. — С. 136—195. Літопис Руський: за Іпатіївським списком переклав Л. Махновець. — К., 1990. Петрашенко В.А. Древнерусское село (по материа- лам поселений у села Григоровка). — К., 2005. Филипчук М. Дослідження давньоруського Буська у 1988 р. — Рукопис, 1988. П. М. Д о в г а н ь СЕВЕРО-ВОСТОЧНАЯ ЧАСТЬ пЛОЩАДКи ГОРОДиЩА ЛЕТОпиСНОГО БУЖСКА Освещаются топографические, исторические аспекты и особенности культурного слоя северо- восточной части городища летописного Бужска. В основу легли материалы из раскопок, которые про- водились здесь экспедицией Института археологии ЛНУ им. И. Франко в 2004, 2007—2008 гг. Особый акцент сделан на результатах раскопок в 2008 г., когда было исследовано редкие наземные и углуб- лённые жилищные и хозяйственные сооружения Х—ХІІ в., обнаружены коллекции изделий из кости, рога и стекла. Среди них — берестяной свёрток Х в., берестяной свиток ХІІ в., костяное писало и шахмат- ная фигурка с буквами. P. M D o v h a n NORTH-EASTERN PART OF ANCIENT ANNALISTIC BUZHS’K HILLFORT The article enlightens some topographic and histori- cal aspects as well as specific features of cultural lay- ers found in the north-eastern part of Ancient Buzhs’k Hillfort. It is based on the materials from excavations which were conducted by the expedition of the Insti- tute of Archaeology of Ivan Franko L’viv National Uni- versity in 2004, 2007—2008. Special attention is paid to the results of excavations of the year 2008. These ex- cavations uncovered rare on-ground and under-ground dwellings as well as the house-keeping structures dated of 10th—12th centuries. The collections of bone goods, horn goods, and glass artifacts are found. They include elm roll of 10th century, elm scroll of 12th cen- tury, bone pen and chess figure with inscribed letters.

Північно-східна ділянка городища літописного Бужська

Institution

Ähnliche Einträge