Підсумки, проблеми і перспективи вивчення кераміки Середньої Наддніпрянщини ІІ-ї половини ХІІІ — XVIII ст.

У роботі подано короткі результати дослідження кераміки Середньої Наддніпрянщини др. пол. ХІІІ — ХVІІІ ст. на сучасному етапі. Зроблено огляд наукових праць з даної теми. Окреслено актуальні напрямки у вивченні пізньосередньовічної кераміки цього регіону....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
Hauptverfasser:	Оногда, О.В., Чекановський, А.А., Чміль, Л.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2010
Schriftenreihe:	Археологія і давня історія України
Schlagworte:	Дослідження проблем середньовічної археології та історії
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83464
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Підсумки, проблеми і перспективи вивчення кераміки Середньої Наддніпрянщини ІІ-ї половини ХІІІ — XVIII ст. / О.В. Оногда, А.А. Чекановський, Л.В. Чміль // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 1. — С. 446-453. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-83464
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-834642015-06-20T03:01:40Z Підсумки, проблеми і перспективи вивчення кераміки Середньої Наддніпрянщини ІІ-ї половини ХІІІ — XVIII ст. Оногда, О.В. Чекановський, А.А. Чміль, Л.В. Дослідження проблем середньовічної археології та історії У роботі подано короткі результати дослідження кераміки Середньої Наддніпрянщини др. пол. ХІІІ — ХVІІІ ст. на сучасному етапі. Зроблено огляд наукових праць з даної теми. Окреслено актуальні напрямки у вивченні пізньосередньовічної кераміки цього регіону. В публикации рассмотрены основные результаты исследований керамики Среднего Поднепровья второй половины ХIII—XVIII вв., сделан обзор основных достижений исследователей смежных дисциплин: этнографов и искусствоведов. Объектом целенаправленного изучения археологов керамика данного периода стала относительно недавно. Это связанно со спецификой накопления источниковедческой базы. В настоящий момент можно обозначить три основных направления исследований: 1) публикации материалов отдельных памятников, содержащие описание керамики; 2) работы, посвященные систематизации керамики с отдельных территорий или музейных коллекций; 3) исследования, посвященные проблемным вопросам керамического производства. Краткий анализ истории изучения керамики данного периода позволил выделить наименее исследованные и наиболее перспективные аспекты дальнейшего ее изучения. The article surveys main results of investigations of the Middle Dnipro region pottery dating from the second half of XIII to XVIII cent. It reviews main achievements of sub-discipline researches, including ethnographic and art history explorations. Mentioned period’s pottery started to be an object of purposeful archaeological investigation quite recently. This happened due to the specific character of the archaeological sources data. Three main branches of investigation can be outlined for the present moment: 1) publications of separate sites results of excavations, which include pottery description; 2) the researches concentrated on systematization pottery from separate locations or museum collections; 3) investigations dedicated to the problematic questions of pottery production. Brief analysis of the history of pottery investigation allows to outline the least explored and thus the most perspective aspects of its further investigation. 2010 Article Підсумки, проблеми і перспективи вивчення кераміки Середньої Наддніпрянщини ІІ-ї половини ХІІІ — XVIII ст. / О.В. Оногда, А.А. Чекановський, Л.В. Чміль // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 1. — С. 446-453. — укр. XXXX-0122 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83464 uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Дослідження проблем середньовічної археології та історії Дослідження проблем середньовічної археології та історії
spellingShingle	Дослідження проблем середньовічної археології та історії Дослідження проблем середньовічної археології та історії Оногда, О.В. Чекановський, А.А. Чміль, Л.В. Підсумки, проблеми і перспективи вивчення кераміки Середньої Наддніпрянщини ІІ-ї половини ХІІІ — XVIII ст. Археологія і давня історія України
description	У роботі подано короткі результати дослідження кераміки Середньої Наддніпрянщини др. пол. ХІІІ — ХVІІІ ст. на сучасному етапі. Зроблено огляд наукових праць з даної теми. Окреслено актуальні напрямки у вивченні пізньосередньовічної кераміки цього регіону.
format	Article
author	Оногда, О.В. Чекановський, А.А. Чміль, Л.В.
author_facet	Оногда, О.В. Чекановський, А.А. Чміль, Л.В.
author_sort	Оногда, О.В.
title	Підсумки, проблеми і перспективи вивчення кераміки Середньої Наддніпрянщини ІІ-ї половини ХІІІ — XVIII ст.
title_short	Підсумки, проблеми і перспективи вивчення кераміки Середньої Наддніпрянщини ІІ-ї половини ХІІІ — XVIII ст.
title_full	Підсумки, проблеми і перспективи вивчення кераміки Середньої Наддніпрянщини ІІ-ї половини ХІІІ — XVIII ст.
title_fullStr	Підсумки, проблеми і перспективи вивчення кераміки Середньої Наддніпрянщини ІІ-ї половини ХІІІ — XVIII ст.
title_full_unstemmed	Підсумки, проблеми і перспективи вивчення кераміки Середньої Наддніпрянщини ІІ-ї половини ХІІІ — XVIII ст.
title_sort	підсумки, проблеми і перспективи вивчення кераміки середньої наддніпрянщини іі-ї половини хііі — xviii ст.
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Дослідження проблем середньовічної археології та історії
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83464
citation_txt	Підсумки, проблеми і перспективи вивчення кераміки Середньої Наддніпрянщини ІІ-ї половини ХІІІ — XVIII ст. / О.В. Оногда, А.А. Чекановський, Л.В. Чміль // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 1. — С. 446-453. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT onogdaov pídsumkiproblemiíperspektivivivčennâkeramíkiserednʹoínaddníprânŝiniííípolovinihíííxviiist AT čekanovsʹkijaa pídsumkiproblemiíperspektivivivčennâkeramíkiserednʹoínaddníprânŝiniííípolovinihíííxviiist AT čmílʹlv pídsumkiproblemiíperspektivivivčennâkeramíkiserednʹoínaddníprânŝiniííípolovinihíííxviiist
first_indexed	2025-07-06T10:13:44Z
last_indexed	2025-07-06T10:13:44Z
_version_	1836892108028379136
fulltext	446 В роботі подано короткі результати дослід- ження кераміки Середньої Наддніпрянщини др. пол. ХІІІ — ХVІІІ ст. на сучасному етапі. Зроблено огляд наукових праць з даної теми. Окреслено ак- туальні напрямки у вивченні пізньосередньовічної кераміки цього регіону. К л ю ч о в і с л о в а: кераміка, пізнє середньовіч- чя, термінологія, орнаментика, гончарні осередки, асортимент посуду, технологія виробництва, ти- пологія і хронологія кераміки. Активне вивчення археологічних матеріалів ІІ пол. ХІІІ — ХVIII ст. в Україні розпочалося лише в останні два десятиріччя. Тривалий час матеріальна культура вказаного періоду пере- бувала поза науковими інтересами археологів, мистецтвознавців і етнографів. Для її вивчення не було накопичено достатньої кількості матеріа- лу. Крім наукових стереотипів щодо хронологіч- них інтересів археології, на стан речей вплива- ли політико-ідеологічні обставини радянських часів. Праці мистецтвознавців та етнографів, присвячені пізньосередньовічній кераміці, з’явилися у середині ХХ ст. Найбільш вагомий внесок в розробку даної проблеми внесли К. Ма- тейко, ю. Лащук, О. Тищенко, Л. Данченко. Першою до даної теми звернулася К. Матейко (Матейко 1953). Її роботи були присвячені, в ос- новному, кераміці західних областей, кераміку ж Центральної та Східної України вона розгля- дала лише побічно, за недостатністю матеріалів з цієї території. Але виконані розвідки з історії гончарства, віднайдені архівні і письмові дже- рела з даної тематики мають і понині важливе значення. Автором був визначений асортимент гончарних виробів, їх орнаментика, досліджува- лась реміснича термінологія. Спеціально керамікою Середньої Наддніпрян- щини займалася Л. Данченко (Данченко 1969а; 1969б; 1974). В її працях розглядається еволюція української кераміки з давніх часів до ХХ ст., ок- ремі розділи присвячені кераміці XV—XVII ст. Особливу увагу в своїх роботах дослідниця звер- тала на орнаментацію мисок Наддніпрянщини. Вона визначила особливості декорування кера- міки з різних гончарних осередків, а також по- ходження, час і шляхи появи тарілок як форми посуду на українських землях та підполив’яних розписів на них. Л. Данченко створена карта гон- чарних осередків Наддніпрянщини, зібрані дані по історії гончарства деяких центрів (Дибинців, Канева, Сунків та ін.), введена до наукового обігу частина архівних матеріалів київського гончар- ного цеху кінця XVIII ст. Проблемами розвитку форм і декору дав- ньоруської та української кераміки від Х до XVIII ст. займався О. Тищенко (Тищенко 1969; 1992). Дослідник поділяє кераміку на архітек- турно-декоративну і побутову. Серед останньої він виділяє два етапи еволюції форм і декору посуду. За першого, до початку ХV ст., розвиток проходить в руслі давньоруської декоративної традиції; на другому етапі в ХV—ХVІ ст. існує тенденція до спрощення вінець. Для подаль- ших періодів дослідник відмічає стандартиза- цію виробів. Головною тенденцією, за цим авто- ром, в оздобленні керамічних виробів з ХІІІ до ХVIII ст. є послаблення врізаного орнаменталь- ного декорування. З середини ХV ст. відрод- жується заглиблене пластичне декорування. О. Тищенко визначає також асортимент посу- ду для даного періоду. Велику увагу приділяє дослідник техніці і походженню підполив’яних розписів ангобами, які пов’язує з культурними традиціями Півдня, зокрема Херсонесу. Важ- ливе значення мають також його роботи, при- свячені технології полив’яного виробництва. О. В. О н о г д а, А. А. Ч е к а н о в с ь к и й, Л. В. Ч м і л ь (К и ї в) пІДСУМКи, пРОБЛЕМи І пЕРСпЕКТиВи ВиВЧЕННЯ КЕРАМІКи СЕРЕДНЬОЇ НАДДНІпРЯНЩиНи ІІ-ї пОЛОВиНи ХІІІ — ХVIII ст. 447 Оногда О.В., Чекановський А.А., Чміль Л.В. Підсумки, проблеми і перспективи вивчення кераміки Середньої Наддніпрянщини Роботи ю. Лащука мають узагальнюючий ха- рактер для української кераміки (Лащук 1967; 1969; 1971; 1985). Частина його робіт стосується кераміки Середньої Наддніпрянщини. Серед значних внесків автора до даної проблематики можна назвати: створення карти гончарних осе- редків ХІХ—ХХ ст., частина з яких була відома і в XVI—XVIII ст.; збір історіографії, введення до наукового обігу значної кількості писемних та архівних джерел; визначення післямонгольско- го часу, як періоду повсюдного запровадження ножного гончарного круга (спицевого, «шленсь- кого»), який був замінений «волоським» вере- тенним протягом ХІХ ст., та аналіз конструкцій обох типів; аналіз конструкції та регіональних відмін гончарних горнів; визначення асорти- менту посуду для XVI—XVIII ст.; дослідження технології виробництва посуду та його орнамен- тації; визначення деяких хронологічних відмін- ностей в розвитку кераміки та еволюції її форм. Серед інших мистецтвознавців та етнографів, хто в тій чи іншій мірі торкався питання роз- витку української кераміки XVI—XVIII ст., — П. Мусієнко, А. Бокотей, Р. Мотиль, О. Поши- вайло, Т. Романець. Так, П. Мусієнко подає характеристику кераміки XVIII ст. В кількох ро- ботах вводить в науковий обіг численні архівні матеріали, в тому числі, що стосуються київсь- ких гончарів XVIII ст. (Мусієнко 1968а; 1968б). А. Бокотей характеризує кераміку Чернігівщи- ни, деякі її види XVII—XVIII ст., зупиняється на технології виробництва (Бокотей 1967; 1968). Р. Мотиль (Мотиль 2000) докладно розглядає технологію виробництва димленої кераміки, її районування на території України, а також про- слідковує її історію. В роботах О. Пошивайла є, зокрема, писемні та архівні матеріали про гон- чарні цехи Лівобережної України, список гон- чарних осередків Лівобережжя, більшість з яких відомі і в XVII—XVIII ст. (Пошивайло 1993а; 1993б). Праці Т. Романець присвячені пошуку давніх витоків форми різних видів українського керамічного посуду (Романець 1996). Отже, досягнення мистецтвознавців та етно- графів у вирішенні теми розвитку української кераміки XVI—XVIII ст. полягають у широкому залученні письмових та архівних джерел, карто- графуванні осередків гончарства даного періоду, детальному аналізі технології виробництва кера- міки та різних технік її орнаментації, визначенні асортименту, функціонального призначення та назв посуду, намаганні простежити еволюцію форм і орнаментів. Але питання типології і хро- нології кераміки даного часу залишилися не- вирішеними, що було обумовлено об’єктивними причинами і, передусім, станом самих джерел. До 80-х років ХХ ст. мали місце лише спорадич- ні розкопки пізньосередньовічних об’єктів та окремі надходження художніх речей до музеїв, які не могли бути повноцінним джерелом при вирішенні питань типології й хронології керамі- ки XІV—XVIII ст. Ще донедавна хронологічним рубежем, за яким закінчувались археологічні до- слідження, вважався час монгольської навали на Русь. Навіть і зараз виходять роботи по археоло- гії України, виклад матеріалу в яких закінчуєть- ся періодом Київської Русі, хоча вже є достатня кількість матеріалів і узагальнюючих праць, щоб охопити період по XVIII ст. включно. Накопичення археологічного матеріалу, а саме колекцій кераміки, пізнішої за ХІІІ ст., розпочалося під час дослідження середньовіч- них міст ще на початку ХХ ст. Серед перших досліджень слід назвати розкопки В. Хвойкою горну XVII ст. в Білогородці 1910 р., В. Козловсь- кою шарів XVII—XVIII ст. в Борисполі 1925 р., дослідження 1932 і 40-х рр. гори Киселівки в Києві (С. Магура, В. Козловська). До післявоєн- ного часу відносяться розкопки в Києві: 1950 р. на Подолі В. Богусевича, 1955 р. В. Гончарова по вул. Володимирській, М. Каргера у Верхньо- му місті, де були досліджені об’єкти вказаного часу. Частина цих матеріалів потрапила до му- зеїв Києва, зокрема, до НМІУ та Софіївського заповідника. В цей же час проводяться дослід- ження гончарних горнів: в 1953 р. Г. Логвином в с. Суботові, 1960 р. — в Переяславі-Хмельниць- кому Р. юрою, у 1969 р. — Б. Рибаковим у Біло- городці. Матеріали цих розкопок хоча частково і публікувались, але досить коротко, майже без характеристики кераміки, та і звіти, що зберег- лися, містять обмаль даних (Хвойка 1913; Коз- ловська 1926; Шовкопляс 1957; Гончаров 1957). З розкопок першої половини ХХ ст. в Києві походять знахідки дрібної керамічної пласти- ки — керамічні іграшки. Велика колекція різ- ночасових керамічних люльок для куріння була зібрана Д. Яворницьким (Скарби 2005). Взагалі, окремі публікації цієї категорії знахідок (дрібної керамічної пластики) до останнього десятиріччя носили ілюстративний характер. Стан джерельної бази другої половини ХІІІ— ХVІІІ ст. почав поступово змінюватись із 60-х років ХХ ст. Чи не найбільшим внеском в цей період стали розробки М. Кучери, який вперше детально описав кераміку післямонгольського часу. За матеріалами досліджень 1961 р. автор визначив основні її особливості (Кучера 1965), а в подальшому уточнив хронологію гончарних ви- робів (Кучера 1969). Автор виокремив дві основні групи кераміки ХІV—ХV ст. До першої було від- несено посудини двох різновидів: горщики, виго- товлені грубо на ручному гончарному крузі, та горщики із виразними ознаками гончарної тех- ніки. Спільними ознаками обох цих різновидів, які призводили до помилкового датування та- кої кераміки більш раннім часом, були: грубий склад глиняного тіста, нерозвиненість форм, не- дбале виготовлення та орнаментування тощо. До другої групи віднесено горщики із потовщеними, зовні короткими вінцями, зі своєрідним профі- люванням шийки, конусоподібно розширеної до плечиків посудини. Публікація М. Кучери стала до певної міри поворотним моментом у вивченні Оногда О.В., Чекановський А.А., Чміль Л.В. Підсумки, проблеми і перспективи вивчення кераміки Середньої Наддніпрянщини 448 пізньосередньовічної кераміки, вона започатку- вала уважне та детальне вивчення гончарних виробів другої половини ХІІІ — ХV ст. В 70-і рр. ХХ ст. на території Середнього Подніпров’я були проведені планомірні ар- хеологічні дослідження пізньосередньовіч- них об’єктів в Суботові й Чигирині (Р. юра, П. Горішній), а також у Києві, де І. Мовчаном був розкопаний гончарний горн XVII ст. на Видубичах, Г. Івакіним, М. Сагайдаком та К. Гупалом — гончарні горни та інші об’єкти на Подолі. Ці матеріали частково опубліковані (юра, Горішній, Виногродська 1985; Мовчан 1993; Івакін 1976). Зберігаються вони в фон- дах Інституту археології та МІКу. Унікальним випадком застосування природничих методів датування можна вважати розробку Є. Махно, в дослідженні якої було застосовано дані архео- магнітного обстеження. Проаналізувавши й співставивши матеріали із жител ХІІ та ХІV ст., автор прийшла до висновку про повільну ево- люцію традицій наддніпрянського гончарного ремесла у ХІІ—ХІV ст. (Махно 1973). В цей же час була зроблена і перша спроба узагальнити здобуті матеріали та дати їх ха- рактеристику і хронологію. На основі польових досліджень та матеріалів із фондів Інституту археології та музеїв України Р. юра почав зби- рати матеріали до книги «Матеріальна культу- ра періоду формування української народності», яка, на жаль, залишилась недописаною і не- опублікованою. Рукопис її і всі матеріали до неї зберігаються зараз в НА ІА НАН України (юра ф. 22). Р. юрою був зібраний численний ма- теріал, зокрема, історіографія до теми, а також замальована кераміка з багатьох музеїв Украї- ни та фондів ІА, в тому числі — посудини з мо- нетних скарбів, зібрана інформація про дослід- жені на той час горни. У роботі охоплено період з кінця ХІІІ по ХVІІ ст. включно. Характеризу- ючи стан дослідженості кераміки на той час, Р. юра зазначав, що її в кращому разі можна розділити на дві хронологічні групи: ХІV—ХV та ХVІ—ХVІІІ ст. Розділ, присвячений кераміці, Р. юра склав з окремих статей за такими вида- ми посуду як горщики, миски, покришки, посуд для пиття, баклаги, сковорідки, барильця. Ним була запропонована хронологічна шкала вінець горщиків з другої половини XIII по XVII ст. включно. Досить повно Р. юрою охарактеризо- вано пластичну орнаментацію, докладно роз- глянуто технологію виготовлення димленої ке- раміки, описки, полив. Найбільш широкомасштабні роботи з вивчення пізньосередньовічних пам’яток розпочалися з 80-х років ХХ ст. і тривають дотепер. Саме в цей період значно зросла наукова зацікавленість археологів до післямонгольської доби і XVI—XVIII cт. Дослід- жуються шари другої половини ХIII — XVIII ст. у Білій Церкві, Білогородці, Вишгороді, Переяславі- Хмельницькому, у Чигирині і Суботові, Корсуні- Шевченківському, Полтаві та в інших пунктах Середньої Наддніпрянщини. Особливо інтенсив- но дослідження шарів і об’єктів вказаного часу проводяться у Києві. До найбільш важливих ком- плексів відноситься гончарна слобода в урочищі Гончарі (початок XVII — початок XIX ст., і об’єкти ХІІІ—ХІV ст. на тій же території). Знайдені об’єкти, на жаль, зараз повністю знищені елітною забудо- вою (не зважаючи на плани музеєфікації кількох гончарних горнів і створення музею). Досить ба- гато об’єктів XІV — початку XIX ст. досліджено останнім часом на Києво-Подолі. Важливі дані дали розкопки Михайлівського Золотоверхого мо- настиря, де досліджено багато комплексів, датова- них за монетами і стратиграфією. Старокиївською експедицією ІА НАНУ у Верхньому місті дослід- жено кілька добре датованих об’єктів, в основному в розкопах на вул. Великій Житомирській. Серед найбільш цікавих пізньосередньовічних знахідок Печерська — гончарний горн біля Аскольдової мо- гили, горн біля Києво-Печерської лаври, залишки будівлі XVII ст. біля церкви Спаса на Берестові, кілька об’єктів на території Лаври та Печерської гауптвахти. До найбільш значної пізньосеред- ньовічної пам’ятки Києва за кількістю матеріалів слід віднести комплекс Вознесенського жіночого монастиря, який розміщувався на території Ста- рого Арсеналу. Тут простежено культурний шар ХІV—ХVІІІ ст. та розкопано велику кількість об’єктів, пов’язаних з монастирським господарс- твом, вони містять значну за обсягом, асортимен- том та художньою цінністю колекцію кераміки. Зважаючи на те, що монастир існував обмежений проміжок часу — з кінця XVI ст. по 1709 р., і його датування підтверджено письмовими даними та численним нумізматичним матеріалом, даний комплекс на території Середнього Подніпров’я може бути еталонним для XVII ст. Паралельно з розкопками та накопиченням матеріалів відбувається і їх опрацювання та сис- тематизація науковцями. За ступенем інформа- тивності та глибиною розробки даної теми архео- логічну літературу останніх 30-ти років можна поділити на кілька груп. До першої з них нале- жать роботи, присвячені публікації матеріалів з окремих пам’яток, що містять коротку харак- теристику кераміки. Це, переважно, статті, що публікуються щорічно в збірниках «Археологіч- ні дослідження на Україні», «Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні» в журналі «Археологія» та в інших збірниках (напр.: Козу- бовський, Івакін, Чекановський 1993; Боровсь- кий, Калюк 1993; Балакин, Сыромятников 1992). Сюди ж можна віднести монографічні праці з іс- торичної топографії Києва, в яких, крім іншого, містяться деякі дані про гончарні осередки та гончарний цех Києва (Івакін 1996; Климовсь- кий 2002; Попельницька 2003а). Монографія Г. Івакіна (Івакін 1996, с. 246—249) подає знач- ний масив ілюстративного матеріалу. Зокрема, тут опубліковано велику кількість кераміки піс- лямонгольського часу з розкопок у Києві, подано детальний опис об’єктів цього часу, часто відсут- 449 Оногда О.В., Чекановський А.А., Чміль Л.В. Підсумки, проблеми і перспективи вивчення кераміки Середньої Наддніпрянщини ній у публікаціях результатів розкопок. Знач- ний інтерес становлять систематизації, наявні в публікаціях досліджень окремих археологічних пам’яток. Переважно вони є досить стислими, але інформативними, на відміну від більшості робіт попереднього періоду, коли часто наявність післямонгольського матеріалу подано у вигляді короткого згадування. Це вже названі публіка- ції розкопок у Києві, зокрема, на території верх- нього міста. Авторами узагальнено особливості керамічної колекції, виокремлено основні типи виробів за особливостями їх форм, розмірів та ор- наментації (Боровський, Калюк 1993, с. 19—21; Козловський 2009). Досить детально, незважа- ючи на стислість, проаналізовано особливості зібраної на Подолі колекції кераміки, простежено особливості, на підставі яких виділено дві групи горщиків (Івакін, Козубовський, Герасімов, Чека- новський, Чміль 1993). Аналізу вузько датовано- го за нумізматичними даними керамічного ком- плексу зі Старокиївської гори присвячено окрему розвідку В. Харламова та О. Сиром’ятникова. Автори припускають, що описані ними основні типи посуду та варіанти профілювання вінець горщиків дають уяву про більшість форм вінець, що побутували в першій половині ХV ст. Ос- новним типом вінець цього часу є грибоподібні форми різних варіантів (Харламов, Сыромят- ников 1995). В публікації результатів розкопок на території колишнього Митрополичого саду Києво-Печерської лаври, незважаючи на від- носно невеликий її обсяг, В. Гончаром змістовно проаналізовано колекцію зібраної під час до- сліджень кераміки (Гончар 1993). Особливостям пізньосередньовічної кераміки присвячено увагу у невеличкій, проте досить важливій публікації О. Сиром’ятникова та С. Балакіна, де розглянуто припущення щодо можливих технологічних при- чин зміни формування тіла посудини, появи но- вих прийомів, а також основних тенденцій змін форм керамічних виробів у часі (Сиром’ятников, Балакін 1993). Детальний аналіз керамічного комплексу другої половини ХV ст., дослідженого під час розкопок на території Києво-Печерської Лаври, міститься у публікації С. Балакіна (Ба- лакін 2004). Автором здійснено поділ кераміки з дослідженого комплексу на три основні гру- пи за специфікою морфології та характеристик тіста. Значну увагу привертають описи типів горщиків, два із них вже досить добре відомі на наддніпрянських пам’ятках, а один — є досить рідкісним для матеріалів другої половини ХV ст. (горщики із добре відмученого коричневого тіста, тонкостінні, конусоподібної форми, із відігнути- ми назовні вінцями без потовщень). До другої групи археологічних досліджень означеного періоду відносяться роботи, присвя- чені характеристиці і систематизації кераміки з окремих територій та музейних збірок. Серед них можна назвати статті О. Попельницької, М. Сергеєвої, О. Діденко, В. Гончара, А. Пахара і С. Балакіна, Л. Мартиненко, А. Чекановського та ін. (Попельницька 2000; 2003б; 2005а; 2005б; Сергеєва 1994; Діденко 1997; Гончар 1993б; Мар- тиненко, Чекановський 2000). Більшість статей такого плану друкується у збірниках «Нові до- слідження пам’яток козацької доби в Україні», «Могилянські читання», в «Українському кера- мологічному журналі» і в «Українській керамо- логії», у матеріалах різних наукових конферен- цій та збірниках статей. До цієї ж групи можна віднести і публікацію досліджень гончарних горнів (Герасимов 1995; Івакін, Балакін 2001; Буйлук 1993; Колибенко 1998; Козюба, Орлов, Чекановський 2003; Гугля 1997). Третя група наукових розробок останнього тридцятиліття присвячена проблемним питанням керамічного виробництва. Наразі дослідженням керамічно- го виробництва Середнього Подніпров’я (Київ- щина та Черкащина) вказаного часу серед архе- ологів займається лише кілька дослідників. (Що є однією з проблем, оскільки для обробки такої кількості матеріалів на належному рівні потріб- но значно більше фахівців з даної тематики). Одні з них віддають перевагу типологічним та хронологічним розробкам на основі морфології посуду, як із застосуванням традиційного ти- пологічного методу, так і з залученням статис- тико-математичних методів. Інші досліджують, здебільшого, питання технології гончарного виробництва. Хоча чіткої спеціалізації не існує, оскільки кожному досліднику доводиться так чи інакше вирішувати широке коло питань, до яких, крім названих, відноситься і відтворення різних аспектів побуту та виробництва за пи- семними, сфрагістичними та іншими джерела- ми, а також аналіз орнаментики виробів (напр.: Попельницька, Чекановський 1995). Всебічному аналізу пізньосередньовічної кераміки південноруських земель приділено значну увагу у роботах С. Беляєвої (Бєляєва 1979; 1982). Дослідницею простежено еволюцію та спадковість розвитку гончарного виробниц- тва другої половини ХІІІ — ХІV ст. з часів Дав- ньої Русі, виділено ряд нових типів кераміки, розроблено мікрохронологію вінець горщиків для цього періоду. Крім того, автор проаналізу- вала інші типи посуду: покришки, глеки, мис- ки, архітектурно-декоративні вироби, незнач- ну кількість зразків столового посуду. Окрім узагальнюючих праць, детальний огляд кера- мічного комплексу подано в публікації резуль- татів розкопок поселень Озаричі та Комарівка (Бєляєва, Кубишев 1995). Питання хронології кераміки другої полови- ни ХІІІ — ХVІІІ ст. досліджувались Л. Виног- родською. За матеріалами розкопок Новгорода- Сіверського було виділено п’ять хронологічних періодів, кожен з яких представлений кількома специфічними типами горщиків, розроблено мікрохронологію вінець горщиків, простежено тенденції розвитку керамічного виробництва у другій половині ХІІІ — ХVІІ ст. (Виногродська 1988). Авторка прийшла до висновку, що ви- Оногда О.В., Чекановський А.А., Чміль Л.В. Підсумки, проблеми і перспективи вивчення кераміки Середньої Наддніпрянщини 450 робництво кераміки Новгорода-Сіверського роз- вивалося, наслідуючи давньоруські традиції, а з ХІV ст. почався новий етап — створювалися інші типи посуду, що удосконалювались та про- довжували розвиватись. На підставі аналогій з іншими регіонами дослідниця визначає шляхи впливів інших регіонів на тенденції формотво- рення у кераміці, звертає увагу на наявність ло- кальних типів посуду (Виногродская 1990). Спе- цифіці полив’яної кераміки післямонгольського часу присвячено окрему публікацію дослідниці (Виногродская 1998). Вагомим дослідженням української кераміки XVI—XVII ст., здійсненим Л. Виногродською, стала кандидатська дисерта- ція, присвячена українським кахлям (Виногрод- ська 1993), яка стала еталонним дослідженням з цієї теми. По тому у численних публікаціях Л. Виногродська продовжила розгляд питань технології і хронології української кераміки. Се- ред них — конструкція горнів, характеристика різних способів випалу, типологія та асортимент кераміки, її хронологічні зміни (Виногродська 1997а; 1997б; 1998). Систематизації відомостей про пізньосеред- ньовічну кераміку присвячено колективну ро- боту «Українська наддніпрянська кераміка» (Омельченко, Тесленко, Чміль 1994). В роботі зроблено узагальнення щодо типології виробів з глини, виділено основні етапи розвитку форм вінець горщиків для кінця ХІІІ — ХVІІІ ст. Тут же простежено особливості розвитку загальних пропорцій горщиків та різновиди оздоблення. Особливостям пізньосередньовічної кераміки на прикладі комплексу, дослідженого у 1997 р. на території київського Михайлівського Золото- верхого монастиря, присвячено іншу публікацію Л. Чміль. Зокрема, у роботі детально проаналізо- вано досліджений матеріал з об’єктів, датованих за нумізматичними знахідками. Відмічено появу у ХV ст. специфічного варіанту оздоблення посу- дин, так званих защипів, що являє собою хроноло- гічний репер, (Чмиль 1998, с. 189—193). Л. Чміль в багатьох своїх публікаціях досліджує як посуд ХІV—XV, так і XVI—XVIII cт. (Чміль 1993; 1997; 2001, с. 94—98; 2007, с. 372—378). Вкрай мало- вивчені особливості розвитку технології гончар- ного виробництва впродовж другої половини ХІІІ — ХV ст. розглянуто у спільній публікації Л. Чміль та О. Оногди. Зокрема, йдеться про питання підготовки сировини, формовки (в тому числі, піднято питання про особливості застосу- вання гончарного повільного і швидкообертового круга), обробки поверхні та оздоблення і випалу посудин (Чміль, Оногда 2008). Вивченням дрібної керамічної пластики, а саме іграшок та люльок, займається А Чеканов- ський (Чекановський, Чміль 1995; 1996; Чеканов- ський 1997; 2002). За археологічними матеріа- лами (з Києва, Чигирина, Чернігова та інших місць) дослідник запропонував хронологію побу- тування деяких типів люльок для куріння тютю- ну, звернув увагу на технологічні особливості їх виготовлення, походження і поширення на те- риторії України різних типів люльок. Типологія, виготовлення, декорування люльок, терміноло- гія, пов’язана з ними, розглянута на матеріалах Полтавщини О. Коваленко (Коваленко 2008). Над створенням типологічної та хронологічної шкали керамічного посуду XIV—XVI ст. Серед- нього Подніпров’я працює О. Оногда. (Оногда 2008а; 2008б; 2008в). Керамічному виробництву ХVІІ—ХVІІІ ст. присвячені роботи В. Гуглі (Гуг- ля 2000; 2003). Предметом його досліджень є технологічні питання, зокрема, склад формовоч- ної маси, спосіб формовки виробів, інструменти гончарів. Свої дослідження він проводить на ос- нові кераміки із Суботова, Чигирина та округи. Результати своїх студій дослідники кераміки козацьких часів публікують в основному в стат- тях. Слід відмітити малу кількість на даний час монографій або широких узагальнюючих робіт з даної тематики (таких, як, напр.: підручник «Археологія доби українського козацтва», 1997; «Глиняні люльки XVII—XVIII ст. за матеріала- ми Полтавщини» (Коваленко 2008). Таким чином, досягнення археологів у вирі- шенні питань розвитку кераміки ХІV—ХVІІІ ст. полягають перш за все у систематизації та публі- кації матеріалів з окремих пам’яток і територій, введення до наукового обігу великих масивів но- вого матеріалу, розробці окремих питань хроно- логії та технології керамічного виробництва. Але дані питання повною мірою ще не вирішені і все ще не створена цілісна хронологічна система роз- витку кераміки Середнього Подніпров’я вказано- го часу (за винятком кахлів), хоча джерельна база для цього вже цілком достатня, і такі роботи ве- дуться. Для досягнення зазначеної мети потрібно уточнити час побутування певних форм кераміки на конкретних територіях. За результатами пуб- лікацій матеріалів з різних пунктів нині можна припустити існування локальних відмінностей як у типологічному асортименті в першу чергу керамічного посуду, так і відмінності у часі побу- тування тих чи інших форм. Актуальним наразі є дослідження місцевих традицій і особливостей керамічного матеріалу. Багато хто з дослідників наводив дані про одночасне побутування на ар- хеологічних пам’ятках як широко розповсюдже- них груп посуду, так і виробів з технологічними і типологічними особливостями. Найкраще це проявляється в складі глиняного тіста. Напри- клад, нерідко зустрічаються зразки горщиків, що за формою відповідають тим, які побутували на широких теренах в той же проміжок часу, але виготовлені зі значно грубішого тіста. Зрозуміло, що на значних територіях поширювався посуд з великих гончарних центрів, який був більш стан- дартизованим, а технологія виготовлення тут розвивалася для забезпечення набагато більшого за обсягом товаровиробництва, ніж у «провінцій- них» майстрів, які задовольняли частину попиту на місцевих ринках збуту. Можна припустити більший консерватизм технологічних традицій, 451 Оногда О.В., Чекановський А.А., Чміль Л.В. Підсумки, проблеми і перспективи вивчення кераміки Середньої Наддніпрянщини у менших за потужністю осередках гончарства. Такий же консерватизм міг спостерігатися і щодо форм посуду, наприклад — пропорцій горщиків загалом і типів їх вінець зокрема. Звісно, вивчен- ня технологічних особливостей кераміки значно краще виконувати із залученням точних методів природничих наук — петрографічного, хімічного аналізів, і т. п. На жаль, зараз ми маємо не най- кращі для цього умови через кризові явища в еко- номіці країни і відповідно проблемне фінансове забезпечення діяльності науковців. Але і тра- диційні способи вивчення керамічного матеріа- лу дозволяють, хоч менш ефективно і швидко, розв’язувати це завдання. Важливо, щоб дослід- ники могли розглядати особливості керамічного матеріалу з певних пам’яток на загальному тлі еволюції кераміки. Співвідношення місцевих і загальних особ- ливостей керамічного посуду простежуються також і на техніці оздоблення, особливостях ор- наментації. В цьому питанні недостатньо вив- ченими залишаються їх походження і розвиток, особливо щодо осередків локального виробниц- тва. Виділення регіональних особливостей у морфології, технології і орнаментиці актуаль- не і для інших видів кераміки — дрібної плас- тики, кахлів, будівельної кераміки. Щодо них ця проблема знаходиться зараз, у більшості ви- падків, лише на стадії накопичення і система- тизації археологічних матеріалів. Найменше уваги досі приділяється будівельній кераміці. На неї звертають увагу лише побічно при ар- хітектурно-археологічних дослідженнях і під час вивчення залишків виробництва (гончар- них горнів). Мала кількість праць присвячена керамічним іграшкам (а саме знахідкам не мо- лодшим за ХVІІІ ст.), кахлям ранніх типів (до ХVI ст.). На нашу думку, одним зі способів, що може полегшити і прискорити вирішення за- вдань у багатьох з перерахованих напрямків, могли б стати повні публікації на основі звітів археологічних досліджень на сучасному нау- ковому і технічному рівнях окремих пізньосе- редньовічних пам’яток, в тому числі і у вигляді електронних наукових публікацій. Етнологічне вивчення кераміки нині зосе- реджено головним чином в опішнянському на- уковому центрі і в більшості прямо не стосуєть- ся пізньосередньовічної кераміки. Відповідно, збирання і дослідження крихт інформації з писемних, іконографічних, фольклорних дже- рел щодо асортименту керамічних виробів, їх використання в побуті, термінології, звичаїв, пов’язаних з керамікою, для різних регіонів цен- тральної та північної України XIV—XVIII ст. залишається складним і дуже актуальним за- вданням. Необхідно врешті заповнити лакуну у вивченні кераміки між археологічними і ет- нографічними матеріалами. Таким чином буде встановлена остання ланка в картині розвитку української кераміки від давньоруського часу до сьогодення. Археологія доби українського козацтва XVI— XVIII ст.: навч. посібник. — К., 1997. — 336 с. Балакин С.А., Сыромятников А.С. Археологические исследования на территории Киево-Печерской Лавры в 1991 году // Вопросы исследования и реставрации памятников архитектуры. — К., 1992. — С. 154—181. Балакін С.А. Комплекс ХІV—XV ст. з території гос- подарського подвір’я Києво-Печерської Лаври // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. — К., 2004. — Вип. 13. — С. 63—71. Балакін С. Деякі матеріали до археологічної кар- ти Києво-Печерської лаври // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: — К., 2007. — Вип. 16. — С. 161—168. Балакін С. Трапезна церква та палата Печерсько- го монастиря (археологічний аспект) // Нові дослід- ження пам’яток козацької доби в Україні. — К., 2008а. — Вип. 17. — С. 41—48. Балакін С.А., Оногда О.В. Археологічні матеріали з розкопок Печерської гауптвахти // Праці Центру пам’- яткознавства — К., 2008. — Вип. 13. — С. 123—144. Беляєва С.О. Про основні принципи датування південноруських пам’яток другої половини XIII — XIV ст. // Археологія. — 1979. — № 31. — С. 36—45. Беляева С.А. южнорусские земли во второй полови- не XIII — XIV в. (По материалам археологических исследований). — К., 1982. — 120 с. Бєляєва С.О., Кубишев А.І. Поселення дніпровсько- го лівобережжя Х—XV ст. — К., 1995. — 111 с. Бокотей А.А. З історії кераміки Чернігівщини // ЛДІПДМ. VIII наук. конф. Зб. матеріалів. — Львів, 1967. — С. 55—56. Бокотей А.А. Технологія чернігівського гончарс- тва // ЛДІПДМ. ІХ наук. конф. Зб. матеріалів. — Львів, 1968. — С. 49—51. Боровський Я.Є., Калюк О.П. Дослідження київсь- кого дитинця // Стародавній Київ: археологічні до- слідження 1984—1989 рр. — К., 1993. — С. 3—42. Буйлук М. Гончарний комплекс кінця XVII — по- чатку XVIII ст. із Переяслава // Українське гончарс- тво — Кн. 1 — К.; Опішне, 1993. — С. 250—253. Виногродська Л.І. До питання про хронологію серед- ньовічної кераміки з Новгорода-Сіверського // Архе- ологія. — 1988. — № 61. — С. 47—57. Виногродская Л.И. Некоторые типы керамики Чер- нигово-Сиверской земли второй половины ХІІІ— ХV в. // Проблемы археологии южной Руси. — К., 1990. — С. 96—99. Виногродська Л.І. Кахлі Середнього Подніпров’я XIV — середини XVIIІ ст. Автореф. дис. ... канд. іст. наук. — К., 1993. — 19 с. Виногродська Л.І. До історії керамічного та скляного виробництва на Україні у ХVІ—ХVІІІ ст. // Археоло- гія. — 1997а. — № 2.— С. 129—141. Виногродська Л.І. Керамічний посуд. Кахлі // Архе- ологія доби українського козацтва XVI—XVIII ст.: навч. посібник. — К., 1997б. — С. 69—73, 94—98. Виногродская Л.И. Поливная керамика на Украине ХIIІ—XVIII вв. (постановка проблемы) // Историко- культурные связи Причерноморья и Средиземномо- рья Х—XVIII вв. по материалам поливной керами- ки. — Симферополь, 1998. — С. 58—60. Герасимов Д.М. Гончарный комплекс из раскопок Киева // Архитектурно-археологические исследо- вания в Киеве и Киево-Печерской лавре. — К., 1995. — С. 149—156. Гончар В.М. Археологічні дослідження колишнього митрополичого саду Києво-Печерської Лаври у 1987— 1988 рр. // Стародавній Київ: археологічні досліджен- ня 1984—1989 рр. — К., 1993а. — С. 167—186. Оногда О.В., Чекановський А.А., Чміль Л.В. Підсумки, проблеми і перспективи вивчення кераміки Середньої Наддніпрянщини 452 Гончар В. Керамічний посуд часів козацтва на тери- торії Печерської Лаври // Археологічні дослідження пам’яток українського козацтва: збірник наук. ста- тей. — Вип. 2. — К., 1993б. — С. 91—96. Гончаров В.К. Археологічні розкопки в Києві у 1955 р. // Археологія. — Т. Х. — 1957. — С. 122—135. Гугля В., Гугля О. Гончарна піч. // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. — К.: Часи коза- цькі, 1997. — Вип. 6. — С. 86—91. Гугля В. Суботівські кахлі XVII століття: до питання технології виготовлення // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: збірка наукових статей. — Вип. 9. — К.: Часи козацькі, 2000. — С. 46—51. Гугля В. Керамічне виробництво ХVІІ—ХVІІІ ст.: зв’язки, еволюція форм, барвники.// Нові досліджен- ня пам’яток козацької доби в Україні. — Вип. 12. — К., 2003. — С. 79—84. Данченко Л.С. Народная керамика Среднего Прид- непровья: Автореф. ... дисс. канд. искусствовед. — К., 1969а. — 31 с. Данченко Л.С. Народна кераміка Наддніпрянщи- ни. — К.: Мистецтво, 1969б. — 142 с. Данченко Л.С. Народна кераміка Середнього Придніпров’я. — К.: Мистецтво, 1974. — 191 с. Діденко О. Керамічні комплекси XVII ст. з Умані // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Ук- раїні. — Вип. 6. — К., 1997. — С. 81—85. Івакін Г.Ю. До історичної топографії пізньосеред- ньовічного Києва // Археологічні дослідження старо- давнього Києва. — К., 1976. — С. 214—221. Івакін Г.Ю. Історичний розвиток Києва ХІІІ — сере- дини ХVІ ст. — К., 1996. — 271 с. Івакін Г.Ю., Балакін С.А. Деякі підсумки археоло- гічних досліджень на території Києво-Печерської Лаври у 2000 р. // Могилянські читання — К., 2001. — С. 126—135. Івакін Г.Ю., Козубовський Г.А., Герасимов Д.М., Чекановський А.А., Чміль Л.В. Дослідження по вул. Сагайдачного в Києві у 1991 році // АДУ 1991 року. — Луцьк, 1993. — С. 37. Климовський С.І. Соціальна топографія Києва ХVІ — середини ХVІІ сторіччя. — К., 2002. — 230 с. Коваленко О. Глиняні люльки XVII—XVIII ст. за ма- теріалами Полтавщини, — Опішне, 2008. — 144 с. Козловська В. Розкопи на території стародавнього Бо- ришпільського городка // Розкопи у с. Верем’ї у жовт- ні р. 1925. — К., 1926. — 12 с. (окрема відбитка). Козловський А.О., Ієвлєв М.М. Пізньосередньовіч- ні старожитності з Верхнього Києва // АЛЛУ. — 2009. — № 1. — С. 41—46. Козубовський Г.А., Івакін Г.Ю., Чекановський А.А. Дослідження урочищ Гончарі та Кожум’яки у 1987— 1989 р. // Стародавній Київ: археологічні досліджен- ня 1984—1989 рр. — К.,1993. — С. 238—270. Козюба В., Орлов Р., Чекановський А. Пізньосе- редньовічні матеріали з досліджень Вишгорода 2002 р. // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. — К., 2003. — Вип. 12. — С. 47—48. Колибенко О. Гончарна піч другої половини ХVІІ ст. з Переяслава // Переяславська земля і світ люди- ни: — К.; Переяслав-Хмельницький, 1998. — С. 23— 24, 279. Кучера М.П. Середньовічне городище біля с. Со- кільці на Південному Бузі // Археологія. — 1965.— ХІХ. — С. 201—214. Кучера М.П. Про одну групу середньовічної керамі- ки на території УРСР // Слов’яно-руські старожит- ності. — К., 1969. — С. 174—181. Лащук Ю.П. Кераміка // Історія українського мистец- тва: в 6-ти тт. — Т. 2. — К, 1967. — С. 389—400. Лащук Ю.П. Українська народна кераміка ХІХ— ХХ ст.: Дис. ... докт. мистецтвознавства. — Львів, 1969. — 625 с. (Рукопис). Лащук Ю.П. Нові дані про кераміку XIV—XVI ст.:(за матеріалами знахідок на Верхньому Придністров’ї та Волині) // Середні віки на Україні. — Вип. 1. — К., 1971. — С. 200—202. Лащук Ю.П. Зональные реликты в украинской на- родной керамике как источник реконструкции исто- рико-культурных явлений и связей // V Межд. кон- гресс славянской археологии. Тезисы докл. — М., 1985. — С. 131. Логвин Г.Н. Науковий відчит про командирову в м. Чи- гирин і Суботів у травні місяці 1953 року. 8 суток // Студії мистецтвознавчі. — № 3. — 2003. — С. 117—126. Мартиненко Л., Чекановський А. Кахлі з розкопок Михайлівського Золотоверхого собору // Нові дослід- ження пам’яток козацької доби в Україні. — Вип. 9. — К., 2000. — С. 44—46. Матейко К.І. Українська народна кераміка ХІХ— ХХ ст. Історико-етнографічне дослідження: Дис. ... канд. іст. наук. — Львів, 1953. (Рукопис). Махно Є.В. Три давньоруські житла з Жуківецького поселення // СВУ. — К., 1973. — Вип. 2. — С. 86—96. Мовчан І. Пізньосередньовічний гончарний ком- плекс на Видубичах у Києві // Українське гончарс- тво. — Кн. 1. — К.; Опішне, 1993. — С. 254—255. Мотиль Р.Я. Українська димлена кераміка ХІХ—ХХ ст. (історія, типологія, художні особливості): Автореф. дис. … канд. мистецтвознавства. — Львів, 2000. — 18 с. Мусієнко П.Н. Кераміка // Історія українського мистец- тва: в 6-ти тт. — К., 1968а. — Т. 3 — С. 322— 335. Мусієнко П. Українська кахля // НТЕ. — 1968б. — № 3. — С. 80-88. Омельченко Ю.А., Тесленко І.Б., Чміль Л.В. Українсь- ка наддніпрянська кераміка XIV—XVIII ст.(методичні рекомендації). — К., 1994.— 50 с. Оногда О.В. Керамічні комплекси ХІV—ХVІ ст. з розкопок на території Старого Арсеналу // Лавр- ський альманах: Києво-Печерська лавра в контек- сті української історії та культури. — Вип. 21. — К., 2008а. — С. 24—31. Оногда О.В. Основні типи кераміки Середньої Наддніпрянщини другої половини ХV — початку ХVІ ст. // Археологія. — 2008б. — № 4. — С. 55—63. Оногда О.В. Основні типи оздоблення київської ке- раміки другої половини ХІІІ — початку ХVІ ст. // На- укові записки з української історії. — Вип. 20. — Пе- реяслав-Хмельницький, 2008в. — С. 497—503. Пахар А.П., Балакин С.А. Керамический комплекс начала XVIII в. с ул. Цитадельной // Архитектурно- археологические исследования в Киеве и Киево-Пе- черской Лавре. — К., 1995. — С. 142—148. Попельницька О., Чекановський А. Побут і вироб- ництво київських цехових гончарів ХVІІІ ст. (за архівними матеріалами) // Дослідження археологіч- них пам’яток українського козацтва. — Вип. 4. — К., 1995. — С. 56—58. Попельницька О. Полив’яний декоративний і сто- ловий посуд XVII—XVIII ст. з Києва (за колекцій- ними матеріалами фондових зібрань НМІУ) // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. — Вип. 9. — К., 2000. — С. 51—58. Попельницька О. Історична топографія київського Подолу ХVІІ — початку ХІХ століття. — К., 2003а. — 304 с. Попельницька О. Вироби дрібної пластики XIV— XVIII століть з Києва в археологічному зібранні На- ціонального музею історії України // УКЖ. — № 2—4 (8—10). — 2003б. — С. 60-69. 453 Оногда О.В., Чекановський А.А., Чміль Л.В. Підсумки, проблеми і перспективи вивчення кераміки Середньої Наддніпрянщини Попельницька О. Зібрання кахель XIV—XVIII століть Національного музею історії України: огляд колекції, історія формування // УКЖ. — № 1—4. — 2005а. — С. 81—92. Попельницька О. Полив’яний декоративний і сто- ловий посуд XVII—XVIII ст. з Києва // Поливная керамика Средиземноморья и Причерноморья Х— ХVIII вв. — К., 2005б. — С. 468—475. Пошивайло О. Етнографія українського гончарства: Лівобережна Україна. — К., 1993а. — 408 с. Пошивайло О. Ілюстрований словник народної гончарської термінології Лівобережної України (Гетьманщина). — Опішне, 1993б. — 280 с. Романець Т.А. Стародавні витоки мистецтва ук- раїнської народної кераміки. — К., 1996. — 208 с. Сергєєва М. Керамічні світильники та свічники XVII—XVIII ст. Київського Подолу // Дослідження археологічних пам’яток доби українського козац- тва. — Вип. 3. — К., 1994. — С. 51—54. Сиром’ятников О., Балакін С. Пізньосередньовіч- на українська кераміка з Києво-Печерської Лаври // Археологічні дослідження пам’яток українського ко- зацтва. — Вип. 2. — К., 1993. — С. 129—133. Скарби історичного музею імені Д.І. Яворницько- го. — Дніпропетровськ, 2005. — 320 с. Стародавній Київ: археологічні дослідження 1984— 1989 рр. — К., 1993. — 271 с. Тищенко А.Р. Древнерусская и украинская керами- ка Х—ХVII вв.: (особенности и принципы декориро- вания): Автореф. дис. … канд. искусствоведения. — К., 1969. — 42 с. Тищенко О.Р. Історія декоративно-прикладного мистецтва України XIII—XVIII ст. — К., 1992. — С. 33—52; 104—112; 155—168. Харламов В.А., Сыромятников А.К. Археологичес- кий комплекс ХV в. из раскопок на Старокиевской горе // Архітектурно-археологічні дослідження в Києві та Києво-Печерській лаврі. — К., 1995. — С. 131—142. Хвойка В.В. Древние обитатели Среднего Прид- непровья и их культура в доисторические време- на. — К., 1913. — 101 с. Чекановский А.А., Чмиль Л.В. Керамические труб- ки из Киева. // Архитектурно-археологические ис- следования в Киеве и Киево-Печерской Лавре. — К., 1995. — С. 156—165; Чекановський А., Чміль Л. Люльки з розкопок Гон- чарів — Кожум’як (на Києво-Подолі) // Українське гончарство. — Кн. 3. — Опішне, 1996. — С. 99—108. Чекановський А.А. Дрібна керамічна пластика. Ко- зацькі люльки // Археологія доби українського коза- цтва XVI—XVIII ст.: навч. посібник. — К., 1997. — С. 77—81, 103—106. Чекановський А. Керамічні люльки для куріння тю- тюну Середнього і Нижнього Подніпров’я // Наукові записки з української історії. — Вип. 13. — Переяс- лав-Хмельницький, 2002. — С. 162—165. Чміль Л. Орнаменти київської кераміки XVII— XVIII ст. (за матеріалами розкопок на Гончарах- Кожум’яках) //Археологічні дослідження пам’яток українського козацтва: збірник наукових статей. — Вип. 2. — К., 1993. — С. 112—116. Чміль Л.В. Орнаментація кераміки // Археологія доби українського козацтва XVI—XVIII ст.: навч. посібник. — К., 1997. — С. 73—77, 99—102. Чміль Л.В. Керамічні миски і тарілки XVII— XVIII століть із Києва // Українська керамологія. — Кн. 1. — Опішне, 2001. — С. 32—51. Чміль Л. Оногда О. До питання про технологію ви- робництва київської кераміки другої половини XIII — початку XVI ст. // Праці Центру пам’яткознавства. — К.: 2008. — Вип. 14. — С. 104—132. Шовкопляс А.М. Керамические комплексы с горы Киселевки в Киеве // КСИА АН УССР. — Вып. 7. — К., 1957. — С. 100—103. Юра Р.О., Горішний П.А., Виногродська Л.І. Серед- ньовічна кераміка із с. Суботів Черкаської області // Археологія. — К., 1985. — № 50. — С. 65—73. Юра Р.О. Матеріали до теми: «Матеріальна культу- ра періоду формування української народності» // НА ІА НАН України. — Фонд № 22. — папка № 15. — 74 с.; папка № 16. — 252 с.; папка № 17. — 129 с.; папка № 19. — 87 с.; папка № 18. — 271 с. О. В. О н о г д а, А. А. Ч е к а н о в с к и й, Л. В. Ч м и л ь иТОГи, пРОБЛЕМЫ и пЕРСпЕКТиВЫ иЗУЧЕНиЯ КЕРАМиКи СРЕДНЕГО пОДНЕпРОВЬЯ ІІ-й пОЛОВиНЫ ХІІІ — ХVIII вв. В публикации рассмотрены основные результаты исследований керамики Среднего Поднепровья вто- рой половины ХIII—XVIII вв., сделан обзор основных достижений исследователей смежных дисциплин: этнографов и искусствоведов. Объектом целенаправ- ленного изучения археологов керамика данного пе- риода стала относительно недавно. Это связанно со спецификой накопления источниковедческой базы. В настоящий момент можно обозначить три основных направления исследований: 1) публикации матери- алов отдельных памятников, содержащие описание керамики; 2) работы, посвященные систематизации керамики с отдельных территорий или музейных кол- лекций; 3) исследования, посвященные проблемным вопросам керамического производства. Краткий ана- лиз истории изучения керамики данного периода поз- волил выделить наименее исследованные и наиболее перспективные аспекты дальнейшего ее изучения. O. V. O n o g d a, A. A. C h e k a n o v s k y j, L. V. C h m i l SUMMARIES, PROBLEMS AND OUTLOOKS OF POTTERY STUDY IN THE MIDDLE DNIPRO REGION IN THE 2nd HALF OF 13th—18th CENTURIES The article surveys main results of investigations of the Middle Dnipro region pottery dating from the second half of XIII to XVIII cent. It reviews main achievements of sub-discipline researches, including ethnographic and art history explorations. Mentioned period’s pottery started to be an object of purposeful archaeological investigation quite recently. This happened due to the specific character of the archaeological sources data. Three main branches of investigation can be outlined for the present moment: 1) publications of separate sites results of excavations, which include pottery description; 2) the researches con- centrated on systematization pottery from separate loca- tions or museum collections; 3) investigations dedicated to the problematic questions of pottery production. Brief analysis of the history of pottery investigation allows to outline the least explored and thus the most perspective aspects of its further investigation.

Підсумки, проблеми і перспективи вивчення кераміки Середньої Наддніпрянщини ІІ-ї половини ХІІІ — XVIII ст.

Institution

Ähnliche Einträge