Методологічні та концептуальні засади створення автоматизованої системи управління безпекою окремого регіону України
У статті доведено, що система управління безпекою регіону повинна мати ієрархічну структуру. Вибір альтернативного рішення ґрунтується на структурних особливостях інформаційного забезпечення регіональних органів влади. Методологія створення системи управління регіональною безпекою поєднує методи об&...
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут проблем математичних машин і систем НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Математичні машини і системи |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83626 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Методологічні та концептуальні засади створення автоматизованої системи управління безпекою окремого регіону України / Г.Є. Кузьменко, В.С. Хомініч // Мат. машини і системи. — 2011. — № 4. — С. 59-68. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-83626 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-836262015-06-22T03:01:59Z Методологічні та концептуальні засади створення автоматизованої системи управління безпекою окремого регіону України Кузьменко, Г.Є. Хомініч, В.С. Нові інформаційні і телекомунікаційні технології У статті доведено, що система управління безпекою регіону повинна мати ієрархічну структуру. Вибір альтернативного рішення ґрунтується на структурних особливостях інформаційного забезпечення регіональних органів влади. Методологія створення системи управління регіональною безпекою поєднує методи об'єктно-орієнтованого аналізу і онтологічного аналізу регіональних потенційно небезпечних об'єктів. В статье показано, что система управления безопасностью в регионе должна иметь иерархическую структуру. Выбор альтернативного решения основывается на структурных особенностях информационных ресурсов региональных органов власти. Методология создания системы управления региональной безопасностью интегрирует методы объектно-ориентированного анализа и онтологического анализа региональных объектов потенциальной опасности. There was proved that control system security must have the hierarchy structure. The alternative solution bases on the structural features of informational support of regional authorities. Creation control system methodology of regional security combines the techniques of object-oriented analysis and ontological analysis of regional ISA. 2011 Article Методологічні та концептуальні засади створення автоматизованої системи управління безпекою окремого регіону України / Г.Є. Кузьменко, В.С. Хомініч // Мат. машини і системи. — 2011. — № 4. — С. 59-68. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1028-9763 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83626 680.3 uk Математичні машини і системи Інститут проблем математичних машин і систем НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Нові інформаційні і телекомунікаційні технології Нові інформаційні і телекомунікаційні технології |
| spellingShingle |
Нові інформаційні і телекомунікаційні технології Нові інформаційні і телекомунікаційні технології Кузьменко, Г.Є. Хомініч, В.С. Методологічні та концептуальні засади створення автоматизованої системи управління безпекою окремого регіону України Математичні машини і системи |
| description |
У статті доведено, що система управління безпекою регіону повинна мати ієрархічну структуру. Вибір альтернативного рішення ґрунтується на структурних особливостях інформаційного забезпечення регіональних органів влади. Методологія створення системи управління регіональною безпекою поєднує методи об'єктно-орієнтованого аналізу і онтологічного аналізу регіональних потенційно небезпечних об'єктів. |
| format |
Article |
| author |
Кузьменко, Г.Є. Хомініч, В.С. |
| author_facet |
Кузьменко, Г.Є. Хомініч, В.С. |
| author_sort |
Кузьменко, Г.Є. |
| title |
Методологічні та концептуальні засади створення автоматизованої системи управління безпекою окремого регіону України |
| title_short |
Методологічні та концептуальні засади створення автоматизованої системи управління безпекою окремого регіону України |
| title_full |
Методологічні та концептуальні засади створення автоматизованої системи управління безпекою окремого регіону України |
| title_fullStr |
Методологічні та концептуальні засади створення автоматизованої системи управління безпекою окремого регіону України |
| title_full_unstemmed |
Методологічні та концептуальні засади створення автоматизованої системи управління безпекою окремого регіону України |
| title_sort |
методологічні та концептуальні засади створення автоматизованої системи управління безпекою окремого регіону україни |
| publisher |
Інститут проблем математичних машин і систем НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Нові інформаційні і телекомунікаційні технології |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83626 |
| citation_txt |
Методологічні та концептуальні засади створення автоматизованої системи управління безпекою окремого регіону України / Г.Є. Кузьменко, В.С. Хомініч // Мат. машини і системи. — 2011. — № 4. — С. 59-68. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| series |
Математичні машини і системи |
| work_keys_str_mv |
AT kuzʹmenkogê metodologíčnítakonceptualʹnízasadistvorennâavtomatizovanoísistemiupravlínnâbezpekoûokremogoregíonuukraíni AT homíníčvs metodologíčnítakonceptualʹnízasadistvorennâavtomatizovanoísistemiupravlínnâbezpekoûokremogoregíonuukraíni |
| first_indexed |
2025-07-06T10:26:38Z |
| last_indexed |
2025-07-06T10:26:38Z |
| _version_ |
1836892919778246656 |
| fulltext |
© Кузьменко Г.Є., Хомініч В.С., 2011 59
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2011, № 4
НОВІ ІНФОРМАЦІЙНІ І ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ
УДК 680.3
Г.Є. КУЗЬМЕНКО, В.С. ХОМІНІЧ
МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ АВТОМАТИ-
ЗОВАНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ОКРЕМОГО РЕГІОНУ
УКРАЇНИ
Анотація. У статті доведено, що система управління безпекою регіону повинна мати ієрархічну
структуру. Вибір альтернативного рішення ґрунтується на структурних особливостях інформа-
ційного забезпечення регіональних органів влади. Методологія створення системи управління регі-
ональною безпекою поєднує методи об’єктно-орієнтованого аналізу і онтологічного аналізу регіо-
нальних потенційно небезпечних об’єктів.
Ключові слова: небезпека, загрози, методологія, система, управління, регіон.
Аннотация. В статье показано, что система управления безопасностью в регионе должна иметь
иерархическую структуру. Выбор альтернативного решения основывается на структурных осо-
бенностях информационных ресурсов региональных органов власти. Методология создания сис-
темы управления региональной безопасностью интегрирует методы объектно-ориентированного
анализа и онтологического анализа региональных объектов потенциальной опасности.
Ключевые слова: опасность, угрозы, методология, система, управление, регион.
Abstract. There was proved that control system security must have the hierarchy structure. The alternative
solution bases on the structural features of informational support of regional authorities. Creation control
system methodology of regional security combines the techniques of object-oriented analysis and ontolog-
ical analysis of regional ISA.
Keywords: safety, hazards, methodology, system, control, region.
1. Вступ
Зростання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій в Україні базується на наявності ве-
ликої кількості складів, баз та арсеналів озброєння і військової техніки; наявності застарі-
лих технологій у виробництві, зберіганні і утилізації боєприпасів; зношеного обладнання;
недостатнього фінансування заходів щодо унеможливлення руйнівних природних явищ,
модернізації виробничих фондів та ремонтно-профілактичних робіт; зниженні рівня вико-
навчої та технологічної дисципліни. Тому особливої гостроти набуває проблема забезпе-
чення безпеки життєдіяльності, тобто захищеності людей, виробничих процесів, довкілля
від можливих надзвичайних ситуацій.
Повністю позбутися ризику виникнення будь-якої надзвичайної ситуації практично
неможливо, оскільки ризик є проявом неповноти і відносності наших знань про об’єктивну
реальність. Разом з тим існують реальні можливості для зменшення цього ризику, а у ви-
падку його непередбаченої реалізації – для більш оперативного і раціонального реагування
на небезпеку.
Багаторічний досвід ліквідації різнопланових аварій в Україні переконливо засвід-
чує, що традиційні методи і засоби запобігання і реагування на надзвичайні ситуації недо-
статньо ефективні. Для більш ефективної протидії катастрофічним явищам потрібно завча-
сно виявляти джерела підвищеного ризику, постійно контролювати їхній стан, оперативно
прогнозувати процеси прояву вражаючих впливів та на основі аналізу ймовірних втрат і
витрат виробляти адекватні упереджуючі контрзаходи.
60 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2011, № 4
Практичне вирішення цієї комплексної проблеми, як показує світовий досвід, мож-
ливе на основі системного використання сучасних інформаційних технологій, методів ма-
тематичного моделювання і оптимізації та засобів комп’ютерної техніки, автоматики і
зв’язку.
Нові інформаційні технології забезпечують суттєве підвищення оперативності і об-
ґрунтованості управлінських рішень, що відкриває реальні можливості для упереджуючого
реагування на небезпеку, прояву вражаючих впливів, на відміну від традиційного реагу-
вання на їхні наслідки.
Існує багато законодавчих та нормативних актів, направлених на забезпечення без-
пеки в державі в цілому, які стосуються і безпеки регіонів: Закон України “Про захист на-
селення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру“ від
08.06.2000 № 1809-ІІІ; Закон України “Про об’єкти підвищеної небезпеки“ від 18.01.2001
№ 2245-ІІІ; ПКМ України “Про ідентифікацію та декларування безпеки ОПН” від
07.02.2002 №956; ПКМ України “Про затвердження Положення про Державний реєстр
ПНО” від 29.08.2002 №1288; ПКМ України “Про затвердження порядку класифікації над-
звичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями” від 24.03.2004
№368; Державний класифікатор надзвичайних ситуацій. ДК019-2001. Київ. Держстандарт
України, 2002; ДСТУ 3891-99. Безпека у надзвичайних ситуаціях. Терміни та визначення
основних понять; ДСТУ 3994-2000. Безпека у надзвичайних ситуаціях. Чинники фізичного
походження. Терміни та визначення.
Але всі вони не являються документами прямої дії. Завдання з управління безпекою
життєдіяльності на регіональному рівні покладені на місцеві державні адміністрації. З ме-
тою виконання управлінських функцій з питань безпеки життєдіяльності регіону місцеві
органи влади створюють відповідні служби (структурні підрозділи): служби охорони пра-
ці, економічної безпеки, пожежної безпеки, цивільної оборони, санітарно-епідеміологічні
станції, автоінспекції, рятівно-водолазні станції та ін. Кожна з цих структур виконує на-
гляд за безпекою життєдіяльності регіону незалежно одна від одної, за своїми норматива-
ми і правилами, за своєю технологією, за своїми показниками. І лише при виникненні над-
звичайної ситуації вони за визначеним регламентом взаємодіють між собою.
На жаль, на сьогодні рівень інформатизації органів регіонального управління не за-
довольняє їхніх потреб щодо комплексного аналізу і прогнозування стану джерел небезпе-
ки, оперативного планування і координації різновідомчих сил і засобів захисту, навчання і
тренінгу із прийняття управлінських рішень в екстремальних умовах тощо. В Україні є на-
гальна потреба у більш широкому впровадженні і ефективному використанні нових інфо-
рмаційних технологій управління у кожному потенційно небезпечному регіоні.
Управління регіональною безпекою є, по суті, процесом підготовки, прийняття і ко-
нтролю виконання рішень щодо захисту населення, господарських об’єктів і природного
середовища регіону від надзвичайних ситуацій (НС) різного походження. Регіон, як склад-
на динамічна система, характеризується поліструктурністю, багаторівневістю, динамізмом,
інерційністю, відкритістю, адаптивністю. На регіональному рівні формується і переробля-
ється значна частина інформаційних ресурсів, що використовуються при державному
управлінні. Саме впровадження нових інформаційних технологій ситуативної підтримки
прийняття рішень дозволить враховувати велику кількість взаємопов’язаних факторів та
динамічно змінюваних умов функціонування потенційно небезпечних об’єктів (ПНО) і на-
вколишнього середовища. Складність проблеми ситуативного прийняття рішень визнача-
ється необхідністю враховувати велику кількість неоднозначної, слабо структурованої ін-
формації. Крім того, треба поєднувати різні інтереси, прогнозувати та оцінювати наслідки,
пов’язані з можливими варіантами рішень [1].
Численні теоретичні і прикладні напрацювання за даною проблематикою, як прави-
ло, орієнтовані на окремі фактори ураження і захисту без необхідного врахування їх взає-
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2011, № 4 61
мозв’язків і взаємовпливів. Це істотно стримує широке впровадження і ефективне викори-
стання інформаційних технологій в органах управління різних рівнів і призначення.
В [1] проведено узагальнення накопиченого досвіду, розроблені концептуальні по-
ложення, теоретико-методологічні засади та інструментально-технологічні засоби для по-
будови і функціонування у кожному потенційно небезпечному регіоні автоматизованої си-
стеми підтримки управлінських рішень в умовах ризику і небезпеки НС різного походжен-
ня.
У пропонованій роботі конкретизовані методологічні підходи до побудови автома-
тизованих систем управління безпекою регіону (СУБР), запропоновані конкретні технічні
рішення щодо підтримки прийняття рішень з питання регіональної безпеки, які базуються
на розробках ІПММС НАНУ в області ситуаційних центрів.
Основна мета статті – запропонувати концептуальні і методологічні засади щодо
створення СУБ регіону як складової електронного урядування на рівні регіону.
2. Постановка задачі
За чинним законодавством завдання з управління безпекою життєдіяльності на регіональ-
ному рівні покладені на місцеві державні адміністрації і ради народних депутатів, які:
– реалізують державну політику в галузі безпеки життєдіяльності;
– розробляють регіональну політику в галузі безпеки життєдіяльності в межах своєї
компетенції відповідно до державної політики в цих напрямах;
– формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці
і виробничого середовища, які мають міжгалузеве значення;
– організують при необхідності регіональні аварійно-рятувальні формування;
– здійснюють контроль за виконанням нормативних актів з безпеки життєдіяльнос-
ті;
– складають при необхідності відповідні фонди.
З метою виконання управлінських функцій місцеві органи створюють відповідні
структурні підрозділи – служби охорони праці, екологічної безпеки, цивільної оборони та
інші в місцевих державних адміністраціях і міських виконавчих радах.
Свою діяльність визначені служби спрямовують на роботу з підприємствами, закла-
дами і організаціями, які розташовані в межах відповідних територій.
Координацію робіт визначених служб здійснюють відповідні структурні підрозділи
органів нагляду та міністерств, до складу яких вони належать. Відповідно, зазначені служ-
би здійснюють методичне керівництво роботою служб районних державних адміністрацій.
Структура служб безпеки життєдіяльності залежить від специфіки конкретного ре-
гіону – адміністративного розподілу регіону; специфічних особливостей структурних оди-
ниць регіону; географічної і природної характеристики; наявності копалин, водоймищ, рі-
чок; насиченості підприємствами (з державною і недержавною формами власності); наяв-
ності наукового потенціалу та ін.; а також відповідної інфраструктури; зв’язки і сформова-
ні стосунки, які склалися в практиці діяльності між адміністративними одиницями регіону.
З метою здійснення координації всіх робіт для забезпечення безпеки життєдіяльно-
сті населення регіонів при обласних державних адміністраціях створені обласні ради з пи-
тань безпеки життєдіяльності населення.
При вирішенні питань, пов’язаних з управлінням безпекою життєдіяльності в регіо-
ні, відповідні структурні підрозділи (що займаються питаннями безпеки життєдіяльності),
в міру необхідності, взаємодіють з іншими підрозділами держадміністрації. Таким чином
здійснюються управління і нагляд за безпечною життєдіяльністю населення в регіоні.
До об’єктів підвищеної небезпеки (ОПН) відносяться потенційно небезпечні
об’єкти (склади, бази, підприємства), місця скупчення населення, розважальні заклади,
62 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2011, № 4
громадські заклади, об’єкти особливої важливості, об’єкти багаточисельного проживання
населення, лісові, гірські та водні зони, об’єкти захоронень та ін.
У повсякденній діяльності кожна із цих служб моніторить підпорядковані їм
об’єкти самостійно, незалежно одна від одної, впроваджує фрагментарно інформаційні те-
хнології, створює свої бази даних та ін. Але практично не обмінюються своєю інформаці-
єю про стан об’єктів, свої ресурси, свої можливості, що у випадку виникнення НС приво-
дить до нескоординованих дій, збільшення фінансових витрат та зменшення ефективності
робіт по ліквідації НС.
На сьогодні, у випадку виникнення НС, громадяни звертаються до відповідних екс-
трених, аварійних та рятувальних служб певного відомчого підпорядкування, які ведуть
моніторинг стану об’єктів підвищеної небезпеки згідно з територіальним розподілом:
101 – пожежна служба;
102 – міліція;
103 – медична допомога;
104 – аварійна служба газового господарства;
105 – аварійна служба водно-каналізаційного господарства;
106 – аварійна служба зовнішніх електромереж;
107 – аварійна служба ліфтів;
108 – воєнізована гірничорятувальна служба;
109 – служба порятунку на воді;
110 – служба порятунку в горах (контрольно-рятувальна служба);
111 – рятувальна служба МНС та ін.
Кожна з цих служб реагує по-своєму, згідно з законодавчими та нормативними до-
кументами, у відповідності з якими вони працюють. На виклик терміново виїжджає одна
служба, потім підключаються, при необхідності, інші (за викликом попередньої) і т.д. Та-
ким чином, як правило, втрачається дорогоцінний час, такий важливий при ліквідації нас-
лідків НС, дублюються деякі сили та засоби, можуть виникнути протирічні дії та висновки.
На наш погляд, такого не повинно бути.
Враховуючи вищенаведене, виникає необхідність створити єдину розподілену сис-
тему управління безпекою регіону, яка забезпечувала б взаємодію всіх регіональних
служб, що займаються безпекою життєдіяльності регіону як у повсякденній діяльності, так
і під час ліквідації НС та її наслідків.
3. Методологічні засади створення СУБР
СУБР створюються з метою протистояти визначеним для регіону загрозам, тобто знижува-
ти ймовірність їх виникнення і протікання, а також мінімізувати втрати від них.
СУБР повинна базуватися на:
– інформаційно-технічній інфраструктурі регіону, яка забезпечує підтримку при-
йняття рішення керівництвом регіону щодо запобігання виникнення НС, дій в умовах НС і
ліквідації їх наслідків;
– тактико-технічних характеристиках сил і засобів протидії НС, диверсіям і терори-
стичним актам на території регіону;
– силах і засобах превентивного впливу на причини виникнення загроз безпеки ре-
гіону;
– соціально-економічних ресурсах регіону.
СУБР створюється як інформаційно-аналітична система, яка інтегрує інтелектуальні
можливості регіону, наявні обчислювальні ресурси регіональних інформаційно-
аналітичних центрів (ІАЦ) і яка призначена для надання оперативної, достовірної, релева-
нтної інформації регіональному керівництву для прийняття рішень по забезпеченню стало-
го функціонування регіону як у штатних, так і в кризових, нештатних ситуаціях.
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2011, № 4 63
Тому СУБР пропонується розглядати як систему підтримки прийняття рішень кері-
вництвом регіону з питань забезпечення безпеки життєдіяльності (БЖД) регіону і розгля-
дати її треба з двох точок зору – з точки зору недопущення виникнення НС та з точки зору
реагування на НС, управління процесом ліквідації НС з найменшими втратами людських,
фінансових, промислових ресурсів та нанесення збитків навколишньому середовищу.
Тобто СУБР повинна сприяти керівництву регіону при прийнятті рішень для вирі-
шення задач:
– моніторингу стану потенційно небезпечних об’єктів, територій, виробництв;
– ідентифікації загроз безпеки – техногенних, природних, соціально-політичних та
ін.;
– встановлення характеру можливих наслідків при виникненні НС;
– оцінки існуючого рівня безпеки і рівня безпеки, який очікується;
– оцінки захищеності регіону і зниження ризиків небезпеки;
– розробки і реалізації організаційних і технічних рішень щодо протидій можливим
надзвичайним ситуаціям і діям в умовах надзвичайних ситуацій;
– оптимізації поєднання організаційних заходів і програмно-технічних засобів по
забезпеченню нормального функціонування потенційно небезпечних об’єктів (ПНО) регі-
ону;
– оптимізації параметрів можливого і припустимого ризику і збитків для організації
захисту регіону від НС;
– профілактики, попередження виникнення загроз і ризиків;
– оперативного реагування на НС;
– управління процесом ліквідації НС та її наслідків, залучення необхідних ресурсів
регіону для цього.
До складу СУБР повинні входити усі оперативно-диспетчерські системи екстрених
служб України (101, 102, 103, 104) та диспетчерські центри аварійних (муніципальних) та
рятувальних служб регіону, представники цих служб на самих об’єктах та служб, які від-
повідають комплексно за безпеку того (тих) чи іншого об’єкта, регіональний центр систе-
ми 112. Система повинна взаємодіяти з відповідними СУБР сусідніх регіонів та загально-
державними системами. Адже безпека окремо взятого регіону не може існувати в повному
обсязі. Її надійні гарантії тільки в рамках більш загальної адміністративно-територіальної
системи. У той же час безпека держави часто складається з безпеки окремих регіонів. Саме
на регіональному рівні закладаються фундаментальні основи безпеки держави [2–5].
На рис. 1 наведено орієнтовну організаційну структуру управління БЖД регіону.
На кожному підприємстві є відповідні служби (охорони праці, протипожежні, циві-
льної оборони та ін.), які ведуть моніторинг стану об’єкта і контролюють виконання усіх
нормативних вимог щодо безпеки об’єкта, та приймають перші заходи щодо ліквідації НС
на об’єкті чи його території, якщо вона виникла. Але кожна з цих служб не завжди знає,
які ресурси і можливості мають інші служби, і тим більше не знає, які можливості мають
служби об’єктів, що знаходяться поруч. Кожна служба виконує тільки свої вузькоспеціалі-
зовані обов’язки і підпорядкована відповідній районній службі, перед якою час від часу
звітує, та взаємодіє з керівництвом об’єкта [6–9].
На жаль, така ж саме ситуація відбувається і на усіх рівнях – закритість відомчих
служб на усіх рівнях управління безпекою життєдіяльності регіону.
Першим кроком при створенні СУБР є зняття інформаційних обмежень між різними
службами і введення централізовано-децентралізованого управління ними. Система має
бути централізованою щодо розподілу ресурсів, необхідних для забезпечення безпеки
життєдіяльності регіону та його структурних складових, але децентралізованою щодо пе-
рерозподілу цих ресурсів при необхідності на кожному рівні управління безпекою. Систе-
ма повинна бути централізованою за функціями: прийому та обробки повідомлень про НС,
64 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2011, № 4
залучення оперативних служб до ліквідації НС та їх наслідків, загальним управлінням
процесом ліквідації НС, взаємодії з аналогічними системами інших регіонів та централь-
ними органами влади. Але децентралізовано з питань виділення конкретних сил та засобів
відповідними службами для ліквідації НС та управління конкретними діями цих сил та за-
собів.
Для цього повинні бути:
– сформовані електронні інформаційні моделі усіх ПНО (електронні паспорти) і ві-
дповідні бази даних на кожному рівні управління безпекою;
– сформульовані для кожного об’єкта можливі ризики виникнення НС;
– сформульовані основні критерії безпеки кожного із об’єктів;
– сформовані локальні бази даних ресурсів (людських, технічних, інтелектуальних,
фінансових), які можуть бути використані як для запобігання виникнення НС на об’єкті,
так і для ліквідації НС;
– сформовані інтегровані бази даних ресурсів на І–V рівнях управління;
– розроблені моделі оцінки рівня безпеки ПНО, районів, міст, регіону та моделі під-
вищення рівня безпеки;
– розроблені моделі впливу НС на одному об’єкті на безпеку інших ПНО, що зна-
ходяться поруч, тобто моделі виникнення можливих ланцюгів НС;
– розроблені сценарії дій виявлення ознак виникнення НС, їх недопущення та лікві-
дації;
… …
…
Центральні органи державної влади
Регіональні органи за-
безпечення БЖД
регіону
І рівень
ІV рівень
ІІ рівень
ІІІ рівень
Органи управ-
ління безпекою
міста
Органи
управління
безпекою
міста
Органи управління
безпекою
(сільських районів)
Районні органи
управління
безпекою
Районні органи
управління
безпекою
…
…
Об’єктові
служби
Відомчі
служби
Відомчі
служби
Об’єктові
служби …
…
Об’єктові
служби
Відомчі
служби
Відомчі
служби
Об’єктові
служби
Рис. 1. Орієнтовна організаційна структура управління БЖД регіону
V рівень
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2011, № 4 65
– створена інтегрована розподілена, з урахуванням видів ПНО, база знань на основі
розроблених моделей та сценаріїв поведінки;
– створена розподілена база даних нормативних документів, що стосуються регіо-
нальної безпеки, комплексної оцінки рівня регіональної безпеки.
Наявність локальних баз даних та баз знань дає можливість приймати локальні рі-
шення щодо безпеки функціонування окремих ПНО.
Наявність інтегрованих баз даних та знань на різних рівнях управління дає можли-
вість фахівцям комплексно оцінювати рівень безпеки району, міста, регіону і відповідно до
керівництва приймати рішення щодо розподілу чи перерозподілу наявних ресурсів як для
недопущення виникнення НС, так і для їх ліквідації.
4. Концептуальні основи створення СУБР
Рівень безпеки, регіону не може бути константою, він може змінюватися під впливом
будь-якої новобудови, впровадження нових технологічних процесів, відкриття нових роз-
важальних та інших закладів, прокладки нових мереж, транспортних засобів і багато чого
іншого. Тому процес оцінки рівня безпеки регіону в цілому і його окремих об’єктів пови-
нен періодично повторюватися повністю або частково в ході експлуатації, щоб враховува-
ти нові норми, накопичений досвід, зроблені модифікації й наслідки старіння. На підставі
таких оцінок безпеки регулювальний орган СУБР повинен упевнитися, що заходи, які га-
рантують безпеку, залишаються адекватними можливим загрозам і ризикам [9–12].
На рис. 2 наведено концептуальну модель функціонування СУБР. СУБР повинна
також забезпечувати формування культури безпеки, оцінювання показників безпеки, ви-
користання попереднього досвіду усіх організацій і окремих осіб регіону. А для цього пот-
Загрози
Техногенні, природні, екологічні, соц.
війська
Ризики
техногенні, природні, екологічні, соціальні, військові
Об’єкти враження
ПНО, природне середовище, населення, господарство
Система управління безпекою регіону
Забезпечення безпеки життєдіяльності регіону
у повсякденній діяльності
у надзвичайних ситуаціях
Ресурси забезпечення
людські, інженерно-технічні, медико-біологічні, кому-
нікаційні, матеріально-продовольчі, інформаційні
Суб’єкт управління
державні, регіональні, місцеві органи управління безпе-
кою, власники, роботодавці, громадські організації
Мета управлін-
ня безпекою
Критерії рів-
ня безпеки
Рис. 2. Концептуальна модель функціонування СУБР
66 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2011, № 4
рібна індивідуальна і колективна готовність гарантувати безпеку з боку керівництва і пер-
соналу на усіх рівнях регіонального управління.
Основою функціонування СУБР є єдине інформаційно-телекомунікаційне середо-
вище, завдяки якому забезпечується оперативна взаємодія всіх органів та служб, регіону,
які відповідають за безпеку життєдіяльності регіону.
Система, з точки зору авторів, має працювати у двох режимах: режим повсякденної
діяльності та в режимі надзвичайних ситуацій.
У режимі повсякденної діяльності ведеться моніторинг стану об’єктів, моніторинг з
точки зору БЖД районів, міст та регіону в цілому. Приймаються рішення та вживається
відповідних заходів з питань підвищення рівня безпеки, недопущення виникнення НС,
удосконалення нормативних документів, удосконалення середовища функціонування ПНО
та ін. Це планова робота.
У першу чергу, повинні бути створені відповідна інфраструктура СУБР та всі необ-
хідні умови для її функціонування в повсякденній діяльності. Тобто, на першому етапі не-
обхідно забезпечити функціонування СУБР у повсякденному режимі: телекомунікаційний,
інформаційний, алгоритмічний та інтелектуальний базис, на якому буде побудована СУБР.
А саме:
– визначити перелік ПНО регіону всіх типів;
– побудувати інформаційні моделі кожного ПНО у вигляді електронного паспорта
(ЕП) [2];
– визначити домінуючі в регіоні можливі ризики та загрози небезпеки;
– побудувати моделі оцінки рівня безпеки кожного ПНО та моделі підвищення рів-
ня безпеки ПНО [10–12];
– побудувати моделі виникнення можливих ланцюгів НС в регіоні;
– розробити моделі прогнозування можливих наслідків НС [9–12];
– сформувати базу даних експертів з питань БЖД регіону;
– сформувати розподілену базу даних сил та засобів, які можуть залучатися до лік-
відації НС;
– розробити алгоритмічно програмні засоби моніторингу стану БЖД регіону та мо-
ніторингу стану сил та засобів, які можуть залучатися до ліквідації наслідків НС;
– сформувати сценарії застосування сил та засобів регіону в залежності від типу і
рівня НС;
– сформувати розподілену базу знань (моделі, алгоритми, сценарії, експертні систе-
ми) [7, 11, 12];
– сформувати картографічну базу даних регіону;
– створити регіональну телекомунікаційну мережу з питань БЖД регіону.
При виникненні НС в СУБР надходить повідомлення про НС і система починає
працювати в режимі НС.
Автори вважають, що в кожному регіоні має бути створений єдиний центр взаємодії
СУБР з громадянами регіону по типу регіонального центру системи 112 під час виникнен-
ня НС. При впровадженні системи 112 її регіональні центри можуть стати складовими
СУБР.
Основні функції такого центру можуть бути сформульовані таким чином:
• прийом та обробка вхідних повідомлень про НС;
• розпізнавання повідомлення, ідентифікація абонента, ідентифікація НС, ідентифі-
кація місця події;
• визначення типу та рівня НС та тих оперативних екстрених служб, які необхідно
одночасно залучити до ліквідації НС;
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2011, № 4 67
• підключення до розмови з абонентом у режимі телеконференції чергових диспет-
черів визначених оперативних екстрених служб, передача їм по каналах зв’язку усіх отри-
маних даних та карти з виділенням місця НС;
• отримання інформації від екстрених служб про сили та засоби, які були направлені
на місце події, і розміщення цих даних у базу даних СУБР;
• моніторинг стану ліквідації НС (аудіо, відео) та оновлення даних у базі даних, під-
ключення, при необхідності, додаткових сил та засобів до ліквідації НС і її наслідків;
• інформування органів державної влади певного рівня в залежності від рівня НС
(локальна, місцева, регіональна, державна, міждержавна);
• надання довідкової інформації громадянам, органам державної влади, чиновникам,
засобам масмедіа, політичним партіям та громадським організаціям про стан НС та лікві-
дації її наслідків;
• в разі НС регіонального, державного чи міждержавного рівнів термінове залучен-
ня до управління процесом ліквідації НС експертів відповідного напрямку та рівня, керів-
ництва регіону та держави, до колективного обговорення ситуації, що склалася, та при-
йняття рішень з використанням технології ситуаційного управління;
• формування звітів про ліквідацію НС та її наслідків для керівників регіону, держа-
ви;
• аналіз причин виникнення НС, оцінки дій, прийняття рішень та їх виконання, під-
готовка проектів розпорядчих документів за результатами аналізу щодо унеможливлення
виникнення аналогічних НС;
• оновлення бази знань у частині фіксації виявлених змін в регламентованих сцена-
ріях дій по ліквідації НС за результатами проведеного аналізу дій по ліквідації НС.
Тоді підсистема СУБР, яка відповідає за ліквідацію НС, матиме такий склад:
• підсистема прийому та обробки вхідних повідомлень (викликів);
• підсистема супроводу процесу ліквідації НС;
• геоінформаційна підсистема;
• підсистема взаємодії з інформаційно-аналітичними центрами (ПВзІАЦ), МВС,
СБУ та МОЗ;
• підсистема взаємодії з диспетчерами оперативних екстрених служб;
• підсистема баз даних;
• підсистема проблемно-орієнтованих баз знань;
• підсистема Ситуаційний центр;
• підсистема навчання самої системи;
• підсистема звітності та статистичних розрахунків;
• підсистема навчання персоналу системи;
• підсистема адміністрування;
• підсистема архівації даних;
• комплексна система захисту інформації.
Необхідність підтримки прийняття рішень по регіональній безпеці потребує ство-
рення відповідних інформаційно-аналітичних систем. Впровадження електронного уряду-
вання в Україні дозволить СУБР мати більш високий інформаційний рівень вирішення
задач регіонального управління безпекою. Для підвищення ефективності управління БЖД
доцільно постійно удосконалювати та розширювати СУБР, враховуючи можливості вини-
кнення нових техногенних, природних, соціально-політичних джерел небезпеки, об’єктів
враження, механізмів і методів управління регіоном у кризових ситуаціях. У подальшому
комплекс задач, які вирішує СУБР, буде поширюватись у зв’язку з новими задачами і про-
блемами, які можуть виникнути у регіоні.
Розробка СУБР є практичним заходом у сфері електронного урядування. Впрова-
дження СУБР як складової електронного урядування надає можливості не тільки оцінюва-
68 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2011, № 4
ти БЖД регіону, але й рекомендації по підвищенню, скороченню витрат, покращанню по-
казників ефективності регіонального управління, налагодженню взаємодії між суспільст-
вом і владою в межах проектів електронного урядування.
5. Висновки
1. У статті обґрунтована необхідність створення автоматизованих систем управління без-
пекою життєдіяльності регіону.
2. Запропоновані концептуальні та методологічні засади побудови автоматизованих систем
управління безпекою життєдіяльності регіону як складової електронного урядування в
Україні.
3. У подальшому запропонований науково-методичний підхід може бути покладений в ос-
нову створення конкретних СУБР.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Морозов А.А. Ситуационные центры – технология принятия управленческих решений /
А.А. Морозов, Г.Е. Кузьменко // Сборник трудов Междунар. научно-практ. конф. “Построение об-
щества, ресурсы и технологии”. – Киев, 2005. – С. 115 – 123.
2. О паспортизации потенциально опасных объектов / А.А. Морозов, А.Д. Яровой, Г.Е. Кузьменко
[и др.] // Екологія і ресурси. – 2003. – № 3. – С. 68 – 73.
3. Биченок М.М. Основи інформатизації управління регіональною безпекою / Биченок М.М. – К.,
2005. – 196 с.
4. Рязанцев О.І. Концептуальні основи супроводження процесів створення програмно-
інформаційного забезпечення системи екологічного моніторингу промислового регіону / О.І. Ря-
занцев, І.С. Скарга-Бандурова // Вісник Східноукраїнського національного університету ім. В. Да-
ля. – 2005. – № 5. – С. 177 – 181.
5. Рибаков Л.О. Структурні особливості побудови системи інформаційно-аналітичного забезпечен-
ня органу регіональної влади // Математичні машини і системи. – 2008. – № 3. – С. 144 – 146.
6. Мітрахович М.М. Схема інтеграції методів синтезу систем управління об’єктів озброєння та вій-
ськової техніки в умовах невизначеності / М.М. Мітрахович // Системи озброєння і військової тех-
ніки. – 2008. – № 3. – С. 3 – 5.
7. Морозов А.А. Проблемно-ориентированный контент-анализ в структуре системы поддержки
принятия решений (СППР) / А.А. Морозов, В.И. Вьюн, Г.Е. Кузьменко // Математичні машини і
системи. – 2009. – № 3. – С. 98 – 104.
8. Беспалов В.П. Застосування засобів ГІС для прогнозування наслідків катастроф з хімічною речо-
виною з використанням методик розрахунків МО і МНС / В.П. Беспалов, Б.О. Білецький // ГІС-
Форум-2007: зб. статей. – Київ, 2007. – С. 116 – 119.
9. Кузьменко Г.Є. До питань управління безпекою ВОПН / Г.Є. Кузьменко, В.С. Хомініч // Мате-
матичні машини і системи. – 2008. – № 3. – С. 131 – 140
10. Кузьменко Г.Є. Методичний підхід до побудови моделі процесу підвищення рівня безпеки
об’єкта підвищеної небезпеки / Г.Є. Кузьменко, В.С. Хомініч // Математичні машини і системи. –
2009. – № 3. – С. 105 – 112.
11. Серебровский А.Н. О формировании баз знаний экспертных систем оценки техногенной опас-
ности / А.Н. Серебровский // VIII- я Междунар. конф. «Интеллектуальный анализ информации»,
(Киев, май 2008 г.). – Киев, 2008. – С. 422 – 430.
12. Серебровський О.М. Про автоматизовану технологію формування і оновлення бази знань екс-
пертної системи / О.М. Серебровський, В.І. Вьюн, В.Г. Пилипенко // Х Міжнар. конф. «Інтелектуа-
льний аналіз інформації», (Київ, травень 2010 р.). – Київ, 2010. – C. 222 – 228.
Стаття надійшла до редакції 17.02.2011
|