Нові знахідки епохи бронзи на Буковині
У статті поданий новий матеріал епохи бронзи, виявлений в результаті досліджень, проведених співробітниками Чернівецької філії ДП «ОАСУ» на Буковині.
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Археологія і давня історія України |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83718 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Нові знахідки епохи бронзи на Буковині / М.В. Ільків // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 43-49. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-83718 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-837182015-06-23T03:02:00Z Нові знахідки епохи бронзи на Буковині Ільків, М.В. У статті поданий новий матеріал епохи бронзи, виявлений в результаті досліджень, проведених співробітниками Чернівецької філії ДП «ОАСУ» на Буковині. The article presents facts of new finds of the Bronze Age in Bukovina, discovered during the archaeological investigations of Chernovtsy branch «DP OASU» in Bukovina. 2010 Article Нові знахідки епохи бронзи на Буковині / М.В. Ільків // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 43-49. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. XXXX-0122 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83718 uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті поданий новий матеріал епохи бронзи, виявлений в результаті досліджень, проведених співробітниками Чернівецької філії ДП «ОАСУ» на Буковині. |
| format |
Article |
| author |
Ільків, М.В. |
| spellingShingle |
Ільків, М.В. Нові знахідки епохи бронзи на Буковині Археологія і давня історія України |
| author_facet |
Ільків, М.В. |
| author_sort |
Ільків, М.В. |
| title |
Нові знахідки епохи бронзи на Буковині |
| title_short |
Нові знахідки епохи бронзи на Буковині |
| title_full |
Нові знахідки епохи бронзи на Буковині |
| title_fullStr |
Нові знахідки епохи бронзи на Буковині |
| title_full_unstemmed |
Нові знахідки епохи бронзи на Буковині |
| title_sort |
нові знахідки епохи бронзи на буковині |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2010 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83718 |
| citation_txt |
Нові знахідки епохи бронзи на Буковині / М.В. Ільків // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 43-49. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT ílʹkívmv novíznahídkiepohibronzinabukoviní |
| first_indexed |
2025-07-06T10:31:46Z |
| last_indexed |
2025-07-06T10:31:46Z |
| _version_ |
1836893241929105408 |
| fulltext |
43
В статті поданий новий матеріал епохи брон-
зи, виявлений в результаті досліджень, проведених
співробітниками чернівецької філії ДП «ОАСу» на
Буковині.
К л ю ч о в і с л о в а: епоха бронзи, Буковина, ке-
раміка, скарб.
Чільне місце у давній історії Пруто-Дніст-
ровського межиріччя посідає бронзовий вік,
який відзначався епохальними змінами в етно-
культурній та господарській сферах життя на-
селення. Міграційні процеси, нові досягнення
у матеріальній та духовній культурі стимулю-
вали динамізм історичного розвитку стародав-
ніх колективів. Одним із регіонів, де яскраво
та самобутньо представлені пам’ятки бронзо-
вого часу, виступають терени сучасної Букови-
ни (Чернівецька область). У результаті низки
досліджень Б.О. Тимощука [Матеріали…; Ти-
мощук, 1969, с. 24, 25], Т.С. Пассек [Пассек,
1953, с. 9], А.І. Мелюкової [Мелюкова, 1958],
Г.І. Смірнової [Смирнова, 1957; 1965; 1969;
1970; 1972; 1973; 1976; 1994; 2000], В.М. Вой-
наровського [Войнаровський, Смирнова, 1993],
Л.П. Михайлини [Матеріали…], С.В. Пивова-
рова [Матеріали…; Пивоваров, Ільків, 2007]
та інших науковців на теренах краю зафіксо-
вано біля 250 пам’яток цієї історичної епохи та
здобуто численний археологічний матеріал.
Разом з тим, із кожним польовим сезоном
кількість старожитностей систематично попов-
нюється за рахунок планомірних досліджень
та низки випадкових знахідок, що зумовлює
необхідність подальшого пошуку та дослі-
джень.
У результаті досліджень, проведених спів-
робітниками Чернівецької філії ДП «Охоронна
археологічна служба України» в останні роки
під керівництвом С.В. Пивоварова, було вияв-
лено чи зафіксовано знахідки старожитностей
культур шнурової кераміки, комарівської, Ноа
та фракійського гальштату.
До раннього та частково середнього брон-
зового віку відносяться знахідки кам’яних
свердлених сокир. Найбільш архаїчними й,
відповідно, давніми рисами відзначаються со-
кири зі Старої Жадови Сторожинецького р-ну
(ур. Бицків), які були виявлені місцевим жи-
телем під час розорювання цілини та зберіга-
ються у шкільному музеї. Перший екземпляр
конічної форми фрагментований, виготовле-
ний з граніту (рис. 1, 1). Другий екземпляр теж
розламаний впоперек у районі отвору, виго-
товлений із місцевого пісковику сірого кольору
(рис. 1, 2). З цієї ж пам’ятки походить уламок
клиноподібної сокири із відшліфованим лезом
та лінзоподібним поперечним перетином, яка
була виготовлена зі смугастого волинського
кременю (рис. 1, 4). Саме такі крем’яні сокири
з підпрямокутним або ж лінзоподібним про-
філем характерні для пам’яток ранньої та се-
редньої бронзи [Свєшников, 1990, с. 80; Клочко,
2006, с. 120, рис. 52; Довідник…, 1984; Клочко,
2006; Мелюкова, 1958; Пивоваров, Ільків, 2007;
Свешников, 1990; Смирнова, 1957; 1965; 1972;
1973; 1976; Смирнова, Войнаровський, 1994;
Смирнова, 2000].
Декілька екземплярів кам’яних свердлених
виробів зберігаються в шкільному музеї с. Оп-
ришени Глибоцького р-ну, які були зібрані
директором місцевої школи М.І. Боднарюком.
Три екземпляри виявлені безпосередньо у ме-
жах даного населеного пункту (ур. Долини та
лівий берег р. Котовець) (рис. 1, 5—6, 9). Пер-
ший з них представлений гранітною сокирою
клиноподібної форми, другий — піщаниковою
М. В. І л ь к і в
НОвІ ЗНАхІДКи ЕПОхи бРОНЗи НА бУКОвиНІ
Ільків М. В. Нові знахідки епохи бронзи на Буковин
44
сокирою зеленого відтінку з виділеним обуш-
ком. Третя знахідка являє собою акуратно від-
шліфовану сланцеву булаву біконічної форми
з чітко виділеним ребром із максимальним
діаметром 9,7 см та висотою 4,8 см. Свердле-
ний отвір діаметром 2,1—1,9 см навмисно ско-
шений відносно вертикальної осі си-
метрії. У цьому ж музеї зберігається
піщаниковий молот з п’ятигранним
перетином й довжиною 12,8 см, який
був знайдений в с. Синівці (рис. 1,
8).
В с. Братанівка Сокирянського р-
ну зафіксовано знахідку масивної
свердленої сокири завдовжки 19 см,
яка була виготовлена з дрібнозернис-
тої породи сіро-коричневого відтінку
(рис. 1, 7). Практично аналогічний
виріб відомий серед старожитностей
колекції шкільного музею с. Шебу-
тинці, зібраних С. Якобиною. Фраг-
мент свердленої сокири іншого типу
походить з Подвірного (ур. Топірце-
ва Криниця), яка характеризуєть-
ся опущеним лопастним лезом та
восьмигранним профілем (рис. 1, 3).
Виготовлена вона з дрібнозернис-
тої піщаникової породи зеленого ко-
льору.
Старожитності середньобронзо-
вої доби представлені керамікою
комарівської культури з с. Василів
Заставнівського р-ну, виявлені під час про-
ведення археологічної експертизи. Пам’ятки
даної культури відомі тут ще з 60-х років ми-
нулого століття, коли поблизу стадіону Б.О. Ти-
мощуком було виявлено ґрунтові поховання
[Тимощук, 1970, с. 15—16]. У результаті ос-
танніх розвідок поодинокі матеріали
комарівської культури були зафіксо-
вані на понад кілометровій протяж-
ності на першій надзаплавній терасі
р. Дністер, яка зайнята практично
суцільною забудовою сучасного села.
Кераміка бурого відтінку, з помітною
домішкою в глиняному тісті зерен
кременю або кварцу. Поверхня по-
судин згладжена, іноді підлощена.
Розпізнається банкоподібний гор-
щик з косозрізаним, потовщеним
назовні краєм вінчика та невисоким
наліпним горизонтальним валиком
під ним (рис. 2, 3).
Під час дослідження пам’ятки в
с. Неполоківці Кіцманського р-ну
(ур. Гора) в культурному шарі на
глибині 0,7—0,8 см від сучасної по-
верхні було виявлено два фрагменти
пісковикової зернотерки та кераміку
сіро-оранжевого відтінку з доміш-
кою в тісті зерен кременю та кварцу.
рис. 1. Кам’яні вироби зі Старої Жадови
(1—2, 4), Подвірного (3), Опришен (5—6,
9), Братанівки (7) та Синівців (8)
рис. 2. Матеріали комарівської культури
з Неполоківців (1, 4) та Василева (2—3)
45
Ільків М. В. Нові знахідки епохи бронзи на Буковин
Один з уламків належав мископодіб-
ній посудині з потовщеним назовні
краєм вінчика та відтягнутим гори-
зонтальним валиком дещо нижче від
нього (рис. 2, 1). Зовнішня поверхня
загладжена, без помітно виступаю-
чих домішок, внутрішня — шершава
від зерен кварцу та зі слідами гли-
няних вальків, з допомогою яких
виліплювали посудину. Аналогічні
широкогорлі миски у значній кіль-
кості відомі з нижнього шару Мага-
лянського поселення, який Г.І. Смір-
нова відносить до пізньокомарівської
культури [Смирнова, 1972, с. 25—26,
рис. 11; БЦАД; Матеріали…; Война-
ровський, Смирнова, 1993; Смирно-
ва, 1976, с. 122, рис. 4, 1—3].
В цьому ж урочищі було зібрано
кераміку типову для культури Ноа.
Вона характеризується бурим від-
тінком поверхні та домішкою в тісті
кварцової жорстви або дрібнопросія-
ного піску. На деяких фрагментах
попід краєм вінчика простежується
горизонтальний ряд круглих на-
колів та відтягнутий валик (рис. 3,
15).
З с. Лівинці Хотинського р-ну по-
ходить безвушковий долотоподібний
бронзовий кельт, виявлений місце-
вими краєзнавцями. Бокові площи-
ни знаряддя проходять вздовж усього виробу,
поступово розширюючись в напрямку прямої
потовщеної втулки (рис. 3, 16). Поперечний про-
філь кельта шестигранний, лезо — помітно увіг-
нуте. Предмет відзначається невеликими роз-
мірами: довжина — 8 см, ширина леза — 2 см.
Відсутність вушка наближує дану знахідку до
кельтів нижньодунайських чи східнокарпат-
сько-трансільванських (Dziedzilow) типів за
класифікацією В. Дергачова [Дергачов, 1997,
с. 72, 74].
Зі старожитностями культури Ноа пов’я-
заний, очевидно, також фрагмент бронзового
серпа з нелокалізованої місцевості на Кіцман-
щині. Він являє собою дугоподібне знаряд-
дя із гачком на кінці ручки, яке відливалося
з боку спинки, про що свідчить невеликий
виступ. Один бік знарядь плоский, а на іншо-
му — вздовж спинки леза та ручки тягнеться
потовщене ребро (рис. 3, 19). Такі вироби (тип
С-24/26 за класифікацією Е.Н. Черних [Чер-
ных, 1976, с. 224—227], чи Ghermanesti за
В. Даргачовом [Дергачов, 1997, с. 75]) є типо-
вими для періоду ВD, хоча зрідка трапляються
й у комплексах етапу НА1. Судячи з пропорцій
виявлених знарядь та порівняно тупим кутом
між лезом виробу та його ручкою, їх слід роз-
глядати як найбільш пізній варіант серпів з
гачком на ручці — Iliseni [Дергачов 1997, с. 75,
рис. 6, 6—7]. Серед подібних виробів з тери-
торії Українського Прикарпаття слід назвати
знахідки з Магали ІІ [Смирнова, 1969, с. 17,
рис. 7, І, 28], Заліщиків, Держова та Олеш-
кова [Zurowski, 1949, s. 230—231, tabl. ХХV—
ХХVІІ].
У результаті обстеження поселень у Васи-
леві (південно-східна околиця) та Дорошівцях
Заставнівського р-ну та городища на північ-
ній околиці м. Чернівці (ур. Шанці), проведе-
ного співробітниками охоронної археологічної
служби, було зібрано кераміку голіградської
культури фракійського гальштату. Більшість
фрагментів посуду з Дорошівців характеризу-
ються розчосами на зовнішній поверхні стінок,
які піднімаються аж до краю вінчика. Зрідка
трапляються уламки чорнолощених канельо-
ваних посудин (рис. 3, 9—12). Все це дозволяє
попередньо віднести дану пам’ятку до ранньо-
го етапу розвитку культури. Схожа кераміка ві-
дома з таких поселень як Мамаївці, Карапчів,
рис. 3. Знахідки епохи бронзи з Чернів-
ців (1—8), Дорошівців (9—12), Василева
(13—14), Неполоківців (15), Лівинців
(16), Хотина (17—18), Кіцманщини (19)
та Шипинців (20)
Ільків М. В. Нові знахідки епохи бронзи на Буковин
46
Рогізна, Новоселиця [Смирнова, 1965, с. 114;
Смирнова, 1969, с. 27].
З Василівського поселення, яке, скоріш за
все, належить до розвинутого чи пізнього галь-
штату, походять фрагменти підлощеної бурої
миски із увігнутим всередину вінчиком та не-
великої жовтолощеної амфори з наліпом на
плічках (рис. 3, 13—14). Значну кількість ке-
раміки, обмазки та кальцинованих кісток було
виявлено на поверхні городища в ур. Шанці,
більша частина якого руйнується у результаті
земляних сільськогосподарських робіт. Вона
представлена чорно- та жовтолощеними фраг-
ментами, значна частина з яких прикрашена
канелюрами (рис. 3, 1—8). На одному екземп-
лярі присутній виступ на боковій площині, ут-
ворений внаслідок витискання стінки назовні.
Над ним та в його нижній частині присутній
ряд з потрійних канелюр. Такі виступи є типо-
вими для банкоподібних посудин розвинутого
гальштатського періоду. До голіградської куль-
тури фракійського гальштату належить також
кераміка з пам’яток, відкритих у сс. Іванківці
та Драчинці (ур. Гони) Кіцманського р-ну. На
останньому поселенні знайдено також півсфе-
ричний пісковиковий курант діамет-
ром 10 см.
До гальштатського періоду відно-
сяться, очевидно, дві втулки кельтів
з Хотина, а також бронзовий серп з
с. Шипинці Кіцманського р-ну. Пер-
ший фрагмент кельта, можливо, се-
редньодунайського типу був знайде-
ний в ур. Кар’єр на північній окраїні
населеного пункту. Під трикутним у
перетині краєм втулки він був орна-
ментований трьома горизонтальними
валиками (рис. 3, 18). Інший екземп-
ляр належав безвушковому знаряддю
з потовщеним та косо зрізаним краєм
втулки (рис. 3, 17). Схожий долото-
подібний виріб з глухою втулкою та
без характерних додаткових площин
був виявлений у верхньому горизон-
ті поселення Магала, який датується
Г.І. Смірновою періодом НВ1 [Смир-
нова, 1969, с. 17, рис. 7, ІІІ, 13], а та-
кож у Неділиськах, Заложцях і Хорос-
ткові [Zurowski, 1949, s. 225, tabl. ХV,
4—6].
Серп представлений дугоподібно
заокругленим виробом із невеликим
трапецієподібним виступом на спинці
та двома валиками на одній із пло-
щин. Лезо знаряддя широке (рис. 3,
20). В.А. Дергачов відносить такі сер-
пи до типу Gyermely, який побутував
на протязі широкого хронологічного
діапазону — НА1—НВ3 (приблизно
ХІІ—VІІІ ст. до н. е.) і територіально співвідно-
ситься з культурою Ґава-Голігради [Дергачов,
1997, с. 41]. Близькі морфологічно знахідки
походять з Ловесберен [Дергачов, 1997, с. 78,
рис. 9, 7] та Неділиськ [Zurowski, 1949, s. 229,
tabl. ХХІV, 4].
Протягом останніх років співробітниками
Чернівецької філії «Охоронної археологічної
служби України» під керівництвом С.В. Пиво-
варова було зафіксовано також знахідки двох
скарбів бронзових виробів [Пивоваров, Ільків,
2007].
Перший скарб був знайдений за випадкових
обставин під час земляних робіт у м. Кіцмані.
Він був виявлений місцевим жителем В. Буле-
гою, під час спорудження фундаменту на своє-
му обійсті. За посередництвом А. Фантуха всі
речі скарбу були тимчасово передані для вив-
чення співробітникам Чернівецької філії ДП
«ОАСУ».
Скарб складався з 14 бронзових предметів:
чотирьох кельтів з увігнутими або прямими
краями втулки, уламку масивного серпа, ножа,
стержня та браслетів трьох різновидів (рис. 4).
Скарб відноситься до ранньогальштатського
рис. 4. Бронзові предмети з Кіцманського
скарбу
47
Ільків М. В. Нові знахідки епохи бронзи на Буковин
часу й датується, очевидно, етапом НА2 — по-
чатком НВ1 (приблизно ХІІ—ХІ ст. до н. е.).
Скарб був виявлений за 30 м від невелико-
го струмка (правий берег) — правої притоки
Кіцманського Потоку, який у свою чергу при-
близно через 1 км впадає у р. Совицю. Огляд
стінок траншей під фундамент дозволив вста-
новити, що скарб був захований безпосередньо
під долівкою чималої споруди (понад 4 × 6 м),
очевидно наземної, з каркасно-стовповою конс-
трукцією стін.
Другий скарб був виявлений у жовтні 2007 р.
в с. Коровія (межа із с. Годиловом) Глибоцько-
го р-ну, де місцевим жителем Г. Репчуком на
своєму городі була знайдена бронзова бойова
сокира-чекан.
За посередництвом І.М. Мафтіяка та учи-
теля історії Чагорської школи В.С. Яловка
знахідка потрапила до співробітників охорон-
ної археологічної служби. У ході подальшого
обстеження місця знахідки було виявлено ще
34 бронзові предмети: обухи сокир-чеканів,
зламані кельти східнокарпатсько-трансіль-
ванського і угорсько-трансільванського типів
та їхні фрагменти, серпи, ніж, цілі та фраг-
ментовані браслети, уламки бронзової чаші та
рис. 5. Бронзові предмети з Коровійського скарбу
Ільків М. В. Нові знахідки епохи бронзи на Буковин
48
злитки металу різної форми і розміру (рис. 5;
6). Скарб був захований на вершині одного
з мисоподібних пагорбів на правому березі
р. Яблунівець (правої притоки р. Коровія) й
зосереджувався на ділянці 15 × 20 м. Типоло-
гія виробів дозволяє датувати його в межах
періодів ВD—НА1 (приблизно ХІІІ—ХІІ ст. до
н. е.).
Отже, протягом останніх років співробітни-
ками Чернівецької філії ДП «НДЦ «ОАСУ» вда-
лося виявити або зафіксувати чимало знахідок
епохи бронзи, які охоплюють увесь її хроноло-
гічний діапазон та дозволяють ширше й пов-
ніше зрозуміти культурно-історичні процеси
в межиріччі Верхнього Пруту та Середнього
Дністра.
рис. 6. Бронзові предмети з Коровійського скарбу (продовження)
49
Ільків М. В. Нові знахідки епохи бронзи на Буковин
БцАД. — Фонд 1 — археологічний.
Матеріали бронзового часу на Буковині // НА
БЦАД. — Ф. 3. — Оп. 2. — Од. зб. 22. — 54 арк.
Войнаровский В.Н., Смирнова Г.и. Новые находки
древних бронз в окрестностях с. Волока на Букови-
не // РА. — 1993. — № 4. — С. 183—190.
Дергачов В.А. Металлические изделия к пробле-
ме генезиса культур раннего гальштата Карпато-
Данубио-Нордпонтийского региона. — Кишинэу,
1997.
Довідник з археології України. Хмельницька, Черні-
вецька, Закарпатська області. — К., 1984.
Клочко В.І. Озброєння та військова справа давнього на-
селення України (5000—900 рр. до. Р. Х.). — К., 2006.
Мелюкова А.и. Памятники скифского времени Ле-
состепного Среднего Поднестровья // Памятники
скифо-сарматского времени в Северном Причерно-
морье. — МИА. — 1958. — № 64. — С. 5—102.
Пассек Т.С. Археологическое изучение трипольских
поселений на Днестре // Доклады VI науч. конф.
Инс-та археол. — К., 1953. — С. 229—246.
Пассек Т.С. Стоянка комаровской культуры на Сред-
нем Днестре // КСИИМК. — 1959. — Вып. 75. —
С. 154—162.
Пивоваров С., Ільків М. Новий скарб бронзових виробів
з Кіцманя // ПССІАЕ. — Чернівці, 2007. — С. 7—15.
Пивоваров С., Ільків М. Нові знахідки скарбів епохи
бронзи — раннього заліза на території Буковини //
Збірник на пошану Л.І. Крушельницької (у друці).
Свєшников и.К. Средний период бронзового века
Прикарпатья и Волыни. Тшинецко-комаровская
культура // Археология Прикарпатья, Волыни и За-
карпатья (энеолит, бронза и раннее железо). — К.,
1990. — С. 78—88.
Смирнова Г.и. Поселение позднебронзового века и
раннего железа возле с. Магала Черновицкой облас-
ти // КСИИМК. — 1957. — Вып. 70. — С. 99—107.
Смирнова Г. Западноукраинская археологическая
экспедиция в 1957 г. // АСГЭ. — 1959. — Вып. 16. —
С. 62—64.
Смирнова Г.и. Раннеголиградский комплекс Мага-
лы // КСИА. — 1965. — Вып. 105. — С. 109—118.
Смирнова Г.и. Поселение Магала — памятник
древнефракийской культуры в Прикарпатье (вто-
рая половина ХІІІ — середина VII в. до н. э.) // Древ-
ние фракийцы в Северном Причерноморье. — М.,
1969. — С. 7—34.
Смирнова Г.и. Псалии типа Борияш в культуре
Ноа // КСИА. — 1970. — Вып. 123. — С. 106—110.
Смирнова Г.и. Новые исследования поселения Ма-
гала // АСГЭ. — 1972. — Вып. 14. — С. 12—31.
Смирнова Г.и. Позднеголиградский могильник у
с. Острица (Магалянская) на Буковине // АСГЭ. —
1973. — Вып. 15. — С. 7—11.
Смирнова Г.и. Магала I и некоторые вопросы хро-
нологии позднекомаровской культуры в Прикарпа-
тье // Энеолит и бронзовый век Украины. Исследова-
ния и материалы. — К., 1976. — С. 118—135.
Смирнова Г.І., Войнаровський В.М. Мошанець-
кий скарб бронз кіммерійського типу з Середньо-
го Подністров’я // Археологія. — 1994. — № 1. —
С. 137—141.
Смирнова Г.и. Первые поселенцы у с. Долиняны, в
урочище Помирки (эпоха средней бронзы) // Stratum
plus. — 2000. — № 2. — С. 554—562.
Тимощук Б. Північна Буковина — земля
слов’янська. — Ужгород: Карпати, 1969.
Тимощук Б. Археологічні пам’ятки Чернівецької об-
ласті. — Чернівці, 1970.
Тимощук Б.О. Зустріч з легендою. — Ужгород, 1974.
черных е.Н. Древняя маталлообработка на Юго-За-
паде СССР. — М., 1976. — 302 с.
romstorfer C.a. Aus den «Mittheilungen der k. k.
Central-Commission» // Jahrbuch des Bukowiner
Landes-Muzeums. — Czernowitz, 1893. — S. 45—72.
Zurowski K. Zabutki brazowe z madszey epoki brazu i
wczesnego okresu zelleza z dorzecza gornego Dniestru //
Przeglad Archeologiczn. — 1949. — T. VIII. — Z. 2. —
S. 155—241.
M. V. I l’ k i v
neW fInds of the bronze aGe
In buKovIna
The article presents facts of new finds of the Bronze
Age in Bukovina, discovered during the archaeological
investigations of Chernovtsy branch «DP OASU» in
Bukovina.
|