Нові дослідження пам’яток черняхівської культури на півдні Середнього Подніпров’я

На півдні Середнього Подніпров’я під час досліджень пам’ток черняхівської культури, які проводилися з 1960 по 2008 рік, було виявлено суто поселення. Матеріал дав можливість продатувати їх кінцем ІІІ-поч.ІV століття н.е....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
Hauptverfasser:	Башкатов, Ю.Ю., Шита, Т.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2010
Schriftenreihe:	Археологія і давня історія України
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83732
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Нові дослідження пам’яток черняхівської культури на півдні Середнього Подніпров’я / Ю.Ю. Башкатов, Т.М. Шита // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 146-151. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-83732
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-837322015-06-23T03:01:52Z Нові дослідження пам’яток черняхівської культури на півдні Середнього Подніпров’я Башкатов, Ю.Ю. Шита, Т.М. На півдні Середнього Подніпров’я під час досліджень пам’ток черняхівської культури, які проводилися з 1960 по 2008 рік, було виявлено суто поселення. Матеріал дав можливість продатувати їх кінцем ІІІ-поч.ІV століття н.е. On the south territory middle territory of the Middle Dniper while excavation monuments of the chernyakhiv culture which have been excavated from 1960 to 2008 years. Here was found only settlements. Material gave opportunity to date them by the end III — beginning IV c. AD. 2010 Article Нові дослідження пам’яток черняхівської культури на півдні Середнього Подніпров’я / Ю.Ю. Башкатов, Т.М. Шита // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 146-151. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. XXXX-0122 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83732 uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	На півдні Середнього Подніпров’я під час досліджень пам’ток черняхівської культури, які проводилися з 1960 по 2008 рік, було виявлено суто поселення. Матеріал дав можливість продатувати їх кінцем ІІІ-поч.ІV століття н.е.
format	Article
author	Башкатов, Ю.Ю. Шита, Т.М.
spellingShingle	Башкатов, Ю.Ю. Шита, Т.М. Нові дослідження пам’яток черняхівської культури на півдні Середнього Подніпров’я Археологія і давня історія України
author_facet	Башкатов, Ю.Ю. Шита, Т.М.
author_sort	Башкатов, Ю.Ю.
title	Нові дослідження пам’яток черняхівської культури на півдні Середнього Подніпров’я
title_short	Нові дослідження пам’яток черняхівської культури на півдні Середнього Подніпров’я
title_full	Нові дослідження пам’яток черняхівської культури на півдні Середнього Подніпров’я
title_fullStr	Нові дослідження пам’яток черняхівської культури на півдні Середнього Подніпров’я
title_full_unstemmed	Нові дослідження пам’яток черняхівської культури на півдні Середнього Подніпров’я
title_sort	нові дослідження пам’яток черняхівської культури на півдні середнього подніпров’я
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2010
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83732
citation_txt	Нові дослідження пам’яток черняхівської культури на півдні Середнього Подніпров’я / Ю.Ю. Башкатов, Т.М. Шита // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 146-151. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT baškatovûû novídoslídžennâpamâtokčernâhívsʹkoíkulʹturinapívdníserednʹogopodníprovâ AT šitatm novídoslídžennâpamâtokčernâhívsʹkoíkulʹturinapívdníserednʹogopodníprovâ
first_indexed	2025-07-06T10:32:34Z
last_indexed	2025-07-06T10:32:34Z
_version_	1836893292425379840
fulltext	146 На півдні Середнього Подніпров’я під час дослід- жень пам’ток черняхівської культури, які проводи- лися з 1960 по 2008 рік, було виявлено суто посе- лення. Матеріал дав можливість продатувати їх кінцем ІІІ-поч.ІV століття н.е. К л ю ч о в і с л о в а: Поселення, житла, пізньоскіфо-сарматська традиція, гунський час. В цій роботі розглядаються матеріали отри- мані під час розвідок та розкопок які проводились в містах Кременчук та Комсомольськ Полтавсь- кої області та їх околицях. Це крайній південь Середнього Подніпров’я, територія географіч- ного кордону між степом та лісостепом, пониззя р. Псел. Дослідження велись з 2001 по 2008 рік експедиціями Інституту археології НАН Украї- ни під керівництвом Ю.Ю. Башкатова та Цент- ру охорони та дослідження пам’яток археології управління культури Полтавської облдержад- міністрації під керівництвом О.Б. Супруненка. На території м. Кременчук та його околи- цях досить давно відомі як поодинокі знахідки кераміки черняхівської культури та римсь- ких монет, так і поселення та групи поселень. Також на території міста відомий ґрунтовий могильник [Супруненко, Кулатова, Миро- ненко, Кракало, Тітков, 2004, с. 99—103]. Се- ред старожитностей III—IV ст. н. е. з околиць м. Комсомольськ найбільш відомий могильник Компанійці (с. Григоро-Бригадирівка), знай- дений у 1960 році А.В. Бодянським, який у 1960—1965 рр. розкопувала Є.В. Махно [Мах- но, 1967, с. 160—162; 1971, с. 87—99; Некрасо- ва, 2006, с. 87—200]. Місцевими краєзнавцями було виявлено та описано групу поселень біля с. Дмитрівка та поселення Барбара І та ІІ на території м. Комсомольськ [Шилов, Шкляр, Еремеев, 1993, с. 29—30]. Стаціонарні дослідження проводились на поселенні Барбара ІІ Л.М. Луговою у 1990 році [Лугова, Мироненко, 2001, с. 122—124]. Ма- теріали пізньоримського часу не були опубліко- вані, однак, за свідченнями місцевих краєзнав- ців С.О. Єремєєва та М.П. Стахіва, під час цих розкопок були зроблені окремі знахідки гон- чарної кераміки черняхівської культури. У 2005—2006 рр. Комсомольською ранньо- слов’янською експедицією під керівництвом Ю.Ю. Башкатова досліджувалось багатошаро- ве поселення Барбара І розташоване в межах м. Комсомольськ, між річищем Дніпра та його колишньою старицею (сучасне оз. Барбара). Розкопами, траншеями та шурфами було до- сліджено 440 м2. Зокрема, досліджено житло- ву і господарчу будівлі, чотири ями, залишки рівчака заповненого фрагментами кераміки та дві паралельні лінії стовпових ям, можливо, залишки огорожі. Найбільш цікавою є наземна житлова будів- ля розмірами біля 70 м2, що дозволяє віднести її до так званих «великих жител», характерних для германської традиції в черняхівській куль- турі [Козак, 1992, с. 74—76; Магомедов, 2001, с. 21—23]. Будівля була орієнтована довгою віс- сю за напрямком північ-південь, з незначним відхиленням, і мала розміри приблизно 6,4 м по північній стіні, 6,8 — по південній і довжину 9,8 м. Як було сказано вище, контур і розміри будівлі виявлялися за розташуванням стовпо- вих ям діаметром 0,35—0,55 м, глибиною 0,2— 0,5 м, причому, найбільшу глибину і розміри мали кутові стовпи. Крім того, було враховано різний ступінь зволоження і висихання ґрунту: після дощів ґрунт в межах будівлі довше зали- шався вологим, отже її контур був помітно тем- нішим за оточуючий. Ще одним фактором виз- Ю. Ю. Б а ш к а т о в, Т. М. ш и т а НОвІ ДОСЛІДжЕННЯ ПАМ’ЯТОК чЕРНЯхІвСьКОЇ КУЛьТУРи НА ПІвДНІ СЕРЕДНьОГО ПОДНІПРОв’Я 147 Башкатов Ю.Ю., шита Т М. Нові дослідження пам’яток черняхівської культури начення будівлі була концентрація знахідок. У центральній частині будівлі було зафіксовано лінзу ясного алювіального піску потужністю до 0,2 м. З’ясовано, що піском було заповнене про- сідання, утворене після загибелі будівлі. Таким чином, за сукупністю ознак визначе- но, що будівля мала каркасно-плетневу чи кар- касно-стовпову конструкцію з закладом дере- вом, обмазану глиною. Можливо, конструкція була комбінованою. Це можна стверджувати через значну кількість стовпових ямок під схід- ною стіною будівлі, де вони йдуть у два ряди практично паралельно один одному. Не зовс- ім зрозумілим є скупчення ямок на межі квад- ратів 8 та 9 по лінії Б. Будівля поділялась на дві приблизно рівні частини — північну і пів- денну — внутрішньою перегородкою, від якої залишився ряд стовпових ямок меншого, ніж в межах зовнішніх стін, діаметру — 0,15—0,20 м і глибиною 0,1—0,2 м. Виходячи з концентра- ції знахідок і місця знаходження вогнища, пів- нічна частина будівлі була господарською, а південна — житловою. Вхід в будівлю, швидше за все, був розташо- ваний в південній стіні. Про це може свідчити знахідка в кв. В-6 під завалом стіни фрагмен- ту римського замка. Хоча завал був знайдений в середині будівлі, швидше за все це були за- лишки стіни. Біля східної, південної стін та частково в се- редині будівлі були знайдені плями світлого супіску зеленуватого забарвлення з включен- нями невеликих (до 3 см) розгалужених вап- някових (?) конкрецій. Слідів пожежі в межах споруди зафіксовано не було і знайдено лише окремі невеликі фрагменти глиняної обмазки зі слідами деревини, які могли потрапити з куль- турного шару. Виходячи з цього, ми дійшли висновку, що глина потрапила до культурно- го шару не обпаленою і через значну вологість ґрунту практично розчинилася в ньому. Через це зафіксувати наявність обмазки стін вдалося лише за відмінами у забарвленні та присутніс- тю характерних для місцевої глини включень. Загалом глибина заповнення будівлі складала до 0,2 м — від рівня виявлення стовпових ямок до рівня виявлення завалів обмазки, розвалів ке- раміки в північній частині та рівня вогнища. Стаціонарних опалювальних споруд в будів- лі не виявлено. Натомість, в південній частині (ближче до середини будівлі) зафіксовано сліди відкритого вогнища у вигляді плям обпаленого піску з включеннями дрібних вуглинок. Господарча будівля 2 мала підквадратну форму розмірами 2,2 × 2,15 м, глибина по лінії північ — південь 0,2 м, схід — захід 0,2—0,1 м. Земляні стінки дуже пологі. В заповненні було знайдено невелику кількість ліпної та гончар- ної кераміки черняхівської культури, та досить велику кількість перепаленого каміння. Дуже цікавим є керамічний комплекс посе- лення, співвідношення гончарної та ліпної ке- раміки складає в усіх розкопах приблизно 55 % на 45 % відповідно і лише в межах будівлі 1 не- значно збільшується відсоток ліпної кераміки до 47 %. Саме з будівлі 1 походить традицій- ний для вельбарської культури набір кераміки, який має аналогії як на Правобережжі Дніпра [Козак, 1992, с. 88—94; Козак, Прищепа, Шко- ропад, 2004, с. 97—100, рис. 30—33, 54, 55], так і на Лівобережжі — Білопілля [Обломский, 2002, рис. 52] (рис. 1, 3—6). Особливо можна виділити миску на ніжках. Подібні є на пше- ворських пам’ятках Польщі і є одинична знахід- ка у вельбарській культурі [Wolagiewicz, 1993, tabl. 27] (рис. 1, 1). Також цікавою є знахідка орнаментованого вінця ліпної посудини з «там- гоподібним» знаком (рис. 1, 2). Вона швидше за все відноситься до другої групи ліпного посу- ду яку можна пов’язати з пізньоскіфо-сармат- ською традицією. Ця кераміка хоча і складає меньшу частину ліпного посуду, але все одно є досить значною (рис. 1, 7—11). Найцікавішими індивідуальними знахідка- ми були частина залізного римського замка, знайденого під завалом стіни, дві намистини скляна та сердолікова, два скляних гральних жетона, бронзовий пінцет (рис. 1, 19—24). Датування поселення по амфорній тарі (визначенням С.В. Діденка) кінець ІІІ — по- чаток — перша чверть ІV ст. (рис. 1, 12—18). З огляду на досить архаїчний керамічний ком- плекс, зокрема дуже високий відсоток ліпного посуду, ця дата є досить прийнятною. Особливо цікавим робить це поселення кіль- ка факторів. По-перше, це досить унікальна стратиграфічна ситуація. Після двох років спостережень можна впевнено стверджувати, що поселення пізньоримського часу одноша- рове та недовготривале. Виходячи зі стратиг- рафії невеликого відрізку часу після того як поселення було покинуто, ця територія була затоплена дніпровською повінню. Про це свід- чить шар алювіального піску, що перекриває центральну частину будівлі І та частину роз- копів. Про недовготривалість часу існування поселення свідчить розподіл матеріалу, прак- тично всі знахідки сконцентровані навколо будівель. Також на користь цього говорить ме- ханіка утворення культурного шару. Він не є суцільним по всій площі поселення. Найбільш чітко культурний шар фіксується навкруги будівель, а на відстані 10—15 м від них він просто зникає зливаючись з передматериком. Тому пам’ятку, з деякими застереженнями, можна вважати умовно закритим комплексом. По-друге, загалом досить незвичне місце роз- ташування пам’ятки. Традиційно вважається, що черняхівські поселення займають другу терасу, найбільш придатну для землеробства. Поселення ж Барбара І розташовано в заплаві, що більш придатна для скотарства. По-третє, на даний момент це найближче розкопане по- селення, яке можна пов’язати з могильником Башкатов Ю.Ю., шита Т М. Нові дослідження пам’яток черняхівської культури 148 Компанійці. Керамічний комплекс підтверд- жує одночасне проживання на поселенні ет- нічно різних груп населення, об’єднаних чер- няхівською культурою. У 2003—2004 рр. було розпочато досліджен- ня багатошарового поселення Дмитрівка ІІІ ,розташованого на стариці р. Псел, неподалік від впадіння його в Дніпро, яке було продов- жено у 2007—2008 рр. За цей час досліджено біля 600 м2. Поселення знаходиться на мису, утвореному вищезгаданою старицею у широкій Дніпро-Псельській заплаві. Проаналізувавши перекриття об’єктів та стратиграфію поселен- ня, на ньому виділено два будівельних шари рис. 1. Матеріали поселення Барбара І: 1—11 — ліпна кераміка, 12—18 — імпортна гончарна кераміка; 20, 22—23 — скло, 21 — сердолік, 19 — залізо, 24 — бронза (малюнки О.В. Гопкало) 149 Башкатов Ю.Ю., шита Т М. Нові дослідження пам’яток черняхівської культури пізньоримського часу. До верхнього належать чотири наземні будівлі, парне кам’яне вогни- ще та залишки зернової ями. Нижній горизонт представлений трьома заглибленими будівля- ми, одна з яких мала піч-комин, третій з ви- явлених на черняхівських пам’ятках [Винокур, 1972, с. 19; Баран, 1981, с. 29], та дві зернові ями грушовидної форми. Особливо цікавими є наземні будівлі І та VІІ верхнього шару. Перша представляла со- бою завал горілої глини розмірами приблизно 3,2 × 2,3 м. Під завалом, біля південно-східно- го кута, було знайдено скелет дитини. Ніяких ознак поховання не виявлено. Швидше за все дитина загинула під завалом стіни. У півден- ній частині було виявлено вогнище, викладе- не з каміння, ніякі інші матеріали у субконс- трукції не використовувались. Будівля ж VІІ мала щось на зразок кам’яного фундаменту. Він складався з каміння дрібного та середньо- го розміру, залишків скріплюючих розчинів не виявлено. З розвалу каміння більш менш чіт- ко виділяються залишки фундаменту довжи- ною приблизно 2,6 м. Будівля орієнтована на південний захід — північний схід, та перпен- дикулярні до неї залишки кам’яної викладки довжиною 2,2 м. Можливо, що будівля була орієнтована кутами по сторонах світу. Подібні фундаменти зустрічаються на півдні України в межах пам’яток, пов’язаних з пізньоскіфською традицією [Высотская, 1994, с. 17—33]. Цим висновкам не суперечать і знахідки відповідної ліпної кераміки. Загалом отримано досить значну колекцію матеріалів черняхівської культури. Найбільшу частку традиційно складає гончарна керамі- ка — не менше 80 %. Серед кераміки зустрі- чаються римські імпорти. До них відносяться фрагменти двох мисок, одна з яких червонола- кова. Значний відсоток складає амфорна тара. Більшість її датується в межах ІV ст. але кілька фрагментів вимагають додаткової перевірки. Зокрема, цього року було знайдено фрагмент стінки, який може відноситись до ранньовізан- тійського часу. Ліпна кераміка представлена не дуже ши- роко, але деякі висновки зробити можна. Най- чисельнішу групу складають матеріали, що- можна пов’язати з пізньоскифо-сарматською традицією (рис. 2, 6). Також за останні два роки знайдено кераміку, притаманну вельбарській культурі. Однак, слід зазначити, що якщо ке- раміка з пізньоскифо-сарматською традицією відноситься до обох будівельних шарів, то вель- барська — тільки до верхнього. Одну з найбільш цікавих знахідок зробле- но у 2007 році. На східній околиці поселення був розбитий невеликий розкоп для перевір- ки стратиграфії. На ньому знайдено два скуп- чення розвалів кераміки що, як пізніше було з’ясовано, перекривали невелику заглиблену господарчу будівлю, яка разом з нівеліровоч- ними відмітками дозволяє віднести їх до пер- шого шару. Після реставрації отримано шість цілих та чотири придатних до можливої ре- конструкції форм. Їх набір є надзвичайно ці- кавим. Більшість з них мають аналогії серед матеріалів фіналу київської культури Поде- сення на пам’ятках типу Хлопків (рис. 2, 7—13, 16). На даний момент це найбільш південні знахідки матеріалів передслов’янського часу. Кілька форм швидше за все мають аналогії серед вельбарських старожитностей (рис. 2, 14—15). Окремо стоїть біконічний горщик се- реднього розміру з рустованою поверхнею. Він має досить характерну для київської культури форму, однак обробка його зовнішньої поверх- ні і формування денця більш характерна для вельбарської культури (рис. 2, 10). Загалом комплекс є досить цікавим, оскільки в ньому представлено майже весь спектр побутового посуду — від корчаги до невеликих, можливо столових, горщиків. Верхній будівельний шар датується за ам- форним матеріалом, фібулами та уламком дзеркала типу Карпівка — серединою — тре- тьою чвертю ІV — початком V ст. (рис. 2, 3—5) Датування нижнього є більш проблемним. За амфорною тарою він також вкладається в межі ІV ст. Саме 2008 року було зроблено декілька знахідок які дозволяють більш точно визначи- ти хронологію поселення. В завалі згорілої на- земної будівлі Х, під залишками обмазки даху, було знайдено вістря гунської стріли типу 3в за Засецькою (рис. 2, 2). Такі стріли мають досить широке датування — з ІV по VІІ ст. [Засецкая, 1994, с. 37 — 39, рис. 4]. Однак на наших землях вони з’являються скоріше починаючи з V ст. Та- ким чином, можна стверджувати, що поселення загинуло під час гунських походів, найвірогід- ніше в межах першої половини V ст. На користь того, що поселення загинуло під час нападу може свідчити те, що всі об’єкти пов’язані з вер- хнім шаром мають сліди пожежі. Додатковими фактами можна вважати знахідку скелета ди- тини 2—3 років під завалом наземної будівлі І та знахідку за межами поселення вістря спису (рис. 2, 1). При ретельному огляді помітно, що його зігнуто від удару, після чого, він імовірно і було загублений. Також цього року зроблено де- кілька знахідок, які можуть уточнити датуван- ня нижнього будівельного шару. Зокрема, було знайдено фрагмент ніжки амфори, який за виз- наченням С.В. Діденка датується 320—340 рр. Ще декілька речей знаходяться у реставрації, після якої їх можна буде більш точно датувати. Поселення Дмитрівка ІІІ є одним з десяти місць знахідок черняхівських матеріалів біля села Дмитрівка. Вздовж стариць Псла протя- гом 3—4 км знайдено 8 поселень та два невели- ких скупчення (швидше за все окремі будівлі). На жаль, всі інші пункти відомі лише за роз- відками і важко встановити чи існували вони одночасно. Башкатов Ю.Ю., шита Т М. Нові дослідження пам’яток черняхівської культури 150 У 2007 році було розпочато дослідження гру- пи поселень біля сіл Бондарі — Василенки, від- криту під час розвідок О.Б. Супруненко [Супру- ненко, Шерстюк, 2006, с. 18—32, 37—40, 43—45; 2007, с. 17—19, 21—22, 24—29]. До черняхівсь- кої культури відносяться сім поселень: Васи- ленки І, ІІІ, ІV, V, Бондарі І, Ревівка І, Заруд- дя ІІ. Невеликі пошукові роботи було проведено на поселенні Василенки ІV, де вскрито більше 200 м2 і досліджено одну господарську будівлю. Переважна більшість отриманих під час до- сліджень матеріалів відноситься до черняхівсь- кої культури. Також є невелика кількість ма- теріалів ХVІІІ—ХІХ ст. (2 фрагменти) та доби бронзи (2 фрагменти). Найчисельнішою категорію керамічного ма- теріалу складає є гончарний посуд, частка яко- го складає 79,6 %. Він, в свою чергу, поділяєть- ся на 71,4 % кухонного та 28,6 % лискованого столового посуду. Кухонна кераміка представлена здебільшого гор- щиками середніх та невеликих розмірів. Чітко виз- начити їх типи неможливо через відсутність форм придатних до реконструкції. Загалом тісто добре підготовлене, випал рівномірний, колір у більшості сірий. У багатьох випадках є домішка жорстви. рис. 2. Матеріали поселення Дмитрівка ІІІ: 1—2, 4 — залізо, 3 — срібло?, 5 — бронза, 6— 16 — ліпна кераміка (малюнки 7—16 Р.В. Терпиловського) 151 Башкатов Ю.Ю., шита Т М. Нові дослідження пам’яток черняхівської культури Столовий посуд здебільшого представлений вазами та глеками. Тісто добре підготовлене, без домішок, випал добрий, кольори чорний та сірий. У багатьох випадках фрагменти ор- наментовані. Орнаменти використовувались як пролисковані, так і прокреслені, є також де- кілька фрагментів прикрашених канелюрами чи фасетками по ребру. Ліпна кераміка набагато менш чисельна, частка її становить 20,4 %. Деякі з фрагментів можна пов’язати з вельбарською традицією. Є декілька фрагментів з пізньоскифо-сарматсь- кою традицією. Також присутні спроби копій з гончарних зразків. Імпортна кераміка представлена 11 фраг- ментами амфор. Хронологія поселення поки незрозуміла. Ви- ходячи з загального аналізу матеріалу, швид- ше за все, вона вкладається в межі ІV ст. Стаціонарні дослідження регіону тільки по- чались і тому всі висновки можуть носити ха- рактер попередніх. Однак деякі моменти стають зрозумілими вже на даному етапі. По-перше, це те, що цей регіон почав заселятись досить рано, а саме наприкінці ІІІ — початку ІV ст. На користь цього свідчать матеріали могильника Компанійці, можливо, нижнього шару поселен- ня Дмитрівка ІІІ та поселення Барбара І. А та- кож керамічні комплекси подібні до останнього, що зафіксовані на більш пізніх черняхівських поселеннях Дніпровського Лівобережжя — Бо- ромля (шар 2) та Білопілля. До того ж заселен- ня відбувалось поліетнічним населенням, яке і виступало носієм черняхівської культури. По-друге, фіксуються досить значні торгові зв’язки з півднем, на що вказують знахідки ве- ликої кількості уламків амфорної тари, знахід- ки римських монет, фрагментів скляного по- суду та червонолакової миски на поселенні Дмитрівка ІІІ (верхній шар). По-третє, з географічної точки зору зараз ця територія знаходиться на кордоні між лісостепом та степом. В пізньоримський час, швидше за все, він проходив дещо північніше, однак не надто да- леко, що робило цю територію контактною зоною. Також, дуже важливим був контроль над річи- щами Дніпра та Псла. Цілком можливо, що саме через басейн Псла з одного боку відбувалось про- сування черняхівської культури на Лівобережжя Дніпра, а з іншого проходили торгові маршрути. Для остаточних висновків на даний момент звісно не вистачає розкопаних пам’яток і такі вис- новки є швидше гіпотезою. Але навіть зараз зро- зуміло, що дослідження цього мікрорегіону є дуже важливим для з’ясування процесів формування черняхівської культури, що відбувались на Дніп- ровському Лівобережжі України в пізньоримсь- кий час. Баран В.Д. Черняхівська культура. — К., 1981. Вінокур І.С. Історія та культура черняхівських пле- мен. — К., 1972. Высотская Т.Н. Усть — Альминское городище и не- крополь. — К., 1994. Козак Д.Н. Етнокультурна історія Волині (І ст. до н. е. — ІV ст. н. е.). — К., 1992. Козак Д.Н., Прищепа Б.А., шкоропад В.В. Давні землероби Волині (пам’ятки археології на Хрінни- цькому водоймищі). — К., 2004. Засецкая и.П. Культура кочевников Южнорусских степей в гуннскую эпоху (конец ІV — V вв.). — СПб., 1994. Махно е.В. Раскопки на Компаниевском могильни- ке // АИУ в 1965—1966 гг. — 1967. — Вып. 1. Махно є.В. Типи поховань та планування Ком- паніївського могильника // Середні віки на Ук- раїні. — 1971. — Т. 1. Обломский А.М. Днепровское Лесостепное Левобе- режье в позднеримское и гуннское время (середина ІІІ — первая половина V в. н. э.). — М., 2002. Супруненко А.Б., Кулатова І.Б., Мироненко К.М. Старожитності околиць Комсомольска // АЛЛУ. — 2004. — № 1—2. — С. 5—47. Супруненко А.Б., Кулатова І.Б., Мироненко К.М., Кракало І.В., Тітков О.В. Старожитності Кремен- чука. — Полтава; Кременчук, 2004. Супруненко А.Б., шерстюк В.В. Нові археологічні дослідження на Кременчуччині. — Київ; Полтава, 2006. Супруненко А.Б., шерстюк В.В. Пам’ятки археол- гії на території Галещинського родовища залізістих кварцитів на Полтавщині. — Київ; Полтава, 2007. Лугова Л.М., Мироненко К.М. Поселення ХІІІ— ХІV ст. поблизу Комсомольска // АЛЛУ. — 2001. — № 2. — С. 122—124. Некрасова А.Н. Памятники черняховской культу- ры Днепровского Левобережья // Готы и Рим. — К., 2006. — С. 87—200. шилов Ю.А., шкляр П.Н., еремеев С.А. Отчет о рас- копках курганов и разведках поселений в Кремен- чугском р-не Полтавской области (в 1993 году) // НА ІА НАН України. — 1993. — 56 арк. Wolagiewicz r. Ceramika kultury wielbarskiej miedzy Baltykiem a morzem Czarnym. — Szczecin, 1993. — 310 с. u. u. b a s h k a t o v, T. M. S h y t a a neW excavatIon settlements of chernyachIv culture on the terrItory of the mIddle dnIePer On the south territory middle territory of the Middle Dniper while excavation monuments of the chernyakhiv culture which have been excavated from 1960 to 2008 years. Here was found only settlements. Material gave opportunity to date them by the end III — beginning IV c. AD.

Нові дослідження пам’яток черняхівської культури на півдні Середнього Подніпров’я

Institution

Ähnliche Einträge