Провінційно-римські культурні впливи та їх роль в етнічній історії Волино-Подільського пограниччя

Провінційно-римські культурні впливи та їх роль в етнічній історії Волино-Подільського пограниччя

У статті подана інформація про провінційно-римський культурний вплив на населення яке проживало на території Волино-Подільського пограниччя.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
1. Verfasser: Онищук, Я.І.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2010
Schriftenreihe:Археологія і давня історія України
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83733
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Провінційно-римські культурні впливи та їх роль в етнічній історії Волино-Подільського пограниччя / Я.І. Онищук // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 152-159. — Бібліогр.: 41 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-83733
record_format dspace
spelling irk-123456789-837332015-06-23T03:01:54Z Провінційно-римські культурні впливи та їх роль в етнічній історії Волино-Подільського пограниччя Онищук, Я.І. У статті подана інформація про провінційно-римський культурний вплив на населення яке проживало на території Волино-Подільського пограниччя. At the article was given information about the cultural influence of Roman provinces on society which lived on the territory between Volyn and Podillya regions. 2010 Article Провінційно-римські культурні впливи та їх роль в етнічній історії Волино-Подільського пограниччя / Я.І. Онищук // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 152-159. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. XXXX-0122 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83733 uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description У статті подана інформація про провінційно-римський культурний вплив на населення яке проживало на території Волино-Подільського пограниччя.
format Article
author Онищук, Я.І.
spellingShingle Онищук, Я.І.
Провінційно-римські культурні впливи та їх роль в етнічній історії Волино-Подільського пограниччя
Археологія і давня історія України
author_facet Онищук, Я.І.
author_sort Онищук, Я.І.
title Провінційно-римські культурні впливи та їх роль в етнічній історії Волино-Подільського пограниччя
title_short Провінційно-римські культурні впливи та їх роль в етнічній історії Волино-Подільського пограниччя
title_full Провінційно-римські культурні впливи та їх роль в етнічній історії Волино-Подільського пограниччя
title_fullStr Провінційно-римські культурні впливи та їх роль в етнічній історії Волино-Подільського пограниччя
title_full_unstemmed Провінційно-римські культурні впливи та їх роль в етнічній історії Волино-Подільського пограниччя
title_sort провінційно-римські культурні впливи та їх роль в етнічній історії волино-подільського пограниччя
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2010
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83733
citation_txt Провінційно-римські культурні впливи та їх роль в етнічній історії Волино-Подільського пограниччя / Я.І. Онищук // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 152-159. — Бібліогр.: 41 назв. — укр.
series Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv AT oniŝukâí províncíjnorimsʹkíkulʹturnívplivitaíhrolʹvetníčníjístoríívolinopodílʹsʹkogopograniččâ
first_indexed 2025-07-06T10:32:38Z
last_indexed 2025-07-06T10:32:38Z
_version_ 1836893296236953600
fulltext 152 В  статі  подана  інформація  про  провінційно- римський культурний вплив на населення яке про- живало  на  території  Волино-Подільського  погра- ниччя. К л ю ч о в і    с л о в а: Кераміка,  скляний  посуд,  металевий  посуд,  предмети  побуту,  провінційно- римські культурні впливи. Наплив привізних виробів на території за- селені варварськими народами (слов’янами, германцями, фракійцями та ін.) пов’язують з періодом римського часу. Зокрема, у І ст. до н. е. — на поч. ІІ ст. н. е. виникає ряд римсь- ких провінцій на варварських землях: Верхня і Нижня Германії, Мезія, Норік, Панонія, Дакія. Приблизно в цей час під протекторат Римської імперії потрапляє Північне Причорномор’я. Саме вони й виступають основними постачаль- никами різноманітних речей, популярних в се- редовищі варварського світу, починаючи з гли- няних амфор і закінчуючи високомистецькими творами із золота і срібла. Надходження імпортних предметів, насампе- ред, залежало від величини та інтенсивності еко- номічних і культурних відносин, які населення римських провінцій підтримувало з людністю су- часної України. Джерелами такого роду продук- ції були торговельно-економічні контакти, здо- бич, отримана в наслідок грабіжницьких набігів варварів на землі імперії, а також винагорода римських воєначальників найманцям за службу. Таким чином, в залежності від характеру взає- мин формувався асортимент імпортних виробів. Археологічними дослідженнями, прове- деними у 1956—1957, 1962 та 1965 роках Дністрянською археологічною експедицією під керівництвом М. Смішка біля с. Комарів Кель- менецького району Чернівецької області було відкрито римську факторію, в якій виготовляли вироби зі скла, популярні серед місцевого насе- лення [Смішко, 2006, с. 67—80; Цигилик, 2006, с. 100—106]. Безумовно, що продукуванням та- кого виду продукції займалися високопрофесійні спеціалісти — вихідці з провінційно-римського світу. Отже, різні галузі давньоримських вироб- ництв були розвинуті не тільки в метрополії, а й поза її межами, зокрема на варварських землях. Існує думка, що навіть технологія виготовлення гончарного посуду була привнесена ззовні і ви- користовувалася провінційно-римськими майс- трами [Баран, Гопкало, 2005, с. 28]. Переважну більшість високомистецьких знахі- док, в тому числі з дорогоцінних металів, дослід- ники знаходять у могильниках. Вироби, як пра- вило, відзначаються досконалістю, майстерністю виготовлення і були тими необхідними речами, які супроводжували покійника в потойбічний світ. Певна кількість предметів, насамперед економіч- ного характеру, походить також з поселень. Це — амфорна тара, кераміка типу «terra sigillata», «terra nigra», римські монети. Рідко зустрічаються ювелірні вироби, випадково загублені мешканця- ми. Таким чином, кожне нове місцезнаходження римських імпортних виробів є надзвичайно цін- ним джерелом інформації для вивчення еконо- мічного і культурного розвитку не тільки самого селища, а й взаємоконтактів населення антично- го світу з мешканцями конкретної території. Одним районів, де знахідки провінційно- римського імпорту є досить частими, висту- пає Волино-Подільське пограниччя. Завдяки своєму розташуванню на межі Малого Полісся та Подільської височини тут проходили шля- хи розселення різних народів, завдяки чому особливо активно відбувалися різноманітні міжетнічні контакти. Досліджувана територія Я. І.  О н и щ у к ПРОвІНЦІЙНО-РиМСьКІ КУЛьТУРНІ вПЛиви ТА Їх РОЛь в ЕТНІчНІЙ ІСТОРІЇ вОЛиНО-ПОДІЛьСьКОГО ПОГРАНиччЯ 153 Онищук Я.І.  Провінційно-римські культурні впливи простягається на відстань близько 200 км від Розточчя на заході, до витоків р. Вілії на сході, в межах Львівської, Тернопільської і, частково, Рівненської областей. З півночі вона нагадує гірський хребет, піднімаючись на висоту 150— 200 м над рівниною Малого Полісся. Предмети римського імпорту на території Волино-Подільського пограниччя формують невелику, однак виразну групу знахідок, які хронологічно пов’язують з пам’ятками пше- ворської, липицької, зубрицької, вельбарської і черняхівської культур. Їх асортимент складаєть- ся з глиняного, металевого та скляного посуду, предметів побуту, прикрас і монет (див. карту). Кераміка. Представлена фрагментами ам- фор і посуду типу «terra sigillata». Амфорна тара часто зустрічається серед матеріалів майже усіх вищеназваних культур Волино-Подільського пограниччя. Як відомо, вона призначалася для збереження вина і масла. Посуд виготовлявся на гончарному крузі з очищеної глини або спеціаль- но приготовленої керамічної маси з домішками піску. Декілька уламків стінок і ручок амфор ви- явлено на поселеннях липицької культури в Ре- мезівцях [Цигилик, 1975, с. 111—112], зубриць- кої — в Підберізцях і Сокільниках-І [Козак, 2008, с. 86], вельбарської — в Дудині-ІІ [Онищук, 2003, с. 588—589] і Кобиллі [Строцень, 1997, с. 238] та черняхівської — в Неслухові, Ракобовтах, Ріп- неві-ІІ і Черепині [Баран, 1981, с. 98]. Зокрема в Черепині, де знайдено найбільшу кількість фрагментів амфор, вони представлені вузько- горлими екземплярами світло-жовтого та, рідше, червоного кольору з рифленими стінками, профі- льованими ручками з поздовжнім ребром на зов- нішньому боці та дном у вигляді циліндричної ніжки з виступом у середині [Баран, 1961, с. 62]. В Дудині-ІІ автором статті виявлено фрагменти вінця, шийки, а також дві ручки такого посуду світло-жовтого, іноді з рожевим відтінком, коль- ору, які відносяться до посудин вузькогорлого типу з косозрізаним, карнизоподібним краєм ві- нець [Онищук, 2003, с. 588]. Аналогії до знайдених на Волино-Подільсь- кому пограниччі амфор відомі на ряді пам’яток вельбарської культури Західної Волині (Линів, Боратин, Загаї-ІІ) [Козак, 1994, с. 64—65] та черняхівської — у Верхньому Подністров’ї (Бов- шів) [Баран, 1981, с. 99]. На думку О.В. Кропот- кіна наплив на варварські землі такого посу- ду відбувався, в основному, у ІІІ—ІV ст. н. е. [Кропоткин, 1988, с. 170]. ймовірним джере- лом його надходження були міста Північного Причорномор’я [Баран, 1981, с. 101], хоча не виключено, що якась частина амфорної тари могла потрапляти також з римських провінцій, зокрема з Дакії [Кругликова, 1955, с. 163]. Значно рідше на пам’ятках Волино-Поділь- ського пограниччя трапляються знахідки кера- міки типу «terra sigillata». Вона представлена Карта поширення провінційно-римських імпортів на території Волино-Подільського пограниччя: 1 — Броди (вз.), 2 — Кременець (вз.), 3 — Рудка (пох.), 4 — Вікнини Великі (п.); 5 — Кобилля (п.); 6 — Дудин (п.); 7 — Попівці (п.); 8 — Суховоля (п.); 9 — Бучина (вз.); 10 — Паликорови (вз.); 11 — Орихівчик (вз.); 12 — Малини- ще (п.); 13 — йосипівка (п., м.); 14 — Глиняни (вз.); 15 — Почапи (вз.); 16 — Ремезівці (п.); 17 — Ракобовти (п.); 18 — Ріпнів (п.); 19 — Неслухів (п.); 20 — Пікуловичі (вз.); 21 — Наварія (вз.); 22 — Сокільники (п.); 23 — Черепин (п.); 24 — Гринів (м.); 25 — Підберізці (п.); 26 — Звенигород (м., вз.); 27 — Чижиків (пох.) Онищук Я.І.  Провінційно-римські культурні впливи 154 мископодібними червонолаковими посудинами і відома з поселень у Підберізцях, Сокільниках- І [Козак, 1984, с. 24, Козак, 2008, с. 86], Черепині [Баран, 1961, с. 62] та Звенигороді [Полянський, 1928, с. 140; Jamka, 1933, с. 6, 7]. На одному з фрагментів з Черепина вціліло рельєфне зоб- раження воїна із щитом у руці. У Звенигороді в загальному підрахунку знайдено 20 уламків червонолакової кераміки від кільканадцяти посудин. Їх детальний опис зробив у 1932 р. Я. Пастернак [Пастернак, 1932, с. 1—11]. На деяких із них збереглися зображення сцен з римської міфології, орнаменти і навіть клейма гончарів «SVARAD» і «СINTUSMUS». На думку Я. Пастернака зазначена продукція надходила із римської провінції Галії [Пастернак, 1932, с. 10]. Таке ж припущення висловив В.Д. Ба- ран, вважаючи, що у Верхнє Подністров’я чер- вонолаковий посуд був занесений з території Галії або Рейнської області носіями пшеворської культури [Баран, 1981, с. 101]. Виявлена на Волино-Подільському погра- ниччі кераміка типу «terra sigillata» датується другою половиною ІІ — поч. ІІІ ст. н. е. і може пов’язуватися з поселеннями зубрицької (Під- берізці, Сокільники-І) та черняхівської (Чере- пин, Звенигород) культур. У фондах Львівського історичного музею збері- гаються два червонолакові світильники, знайдені біля с. Наварія поблизу Львова. Вони виготовлені шляхом відтискання у формі. Перший із них на щитку має рельєфне зображення бюста римсь- кого імператора Гальби з написом по колу «SER GALBA ІMP. CAES». Плічка щитка прикрашені пелюстковим орнаментом. На плоскому дні — клеймо «OTELGAИA». Світильник виготовлений у другій пол. І-поч. ІІ ст. н. е. в одній з італійських майстерень [Піцишин, 1998, с. 212]. Другий світильник неорнаментований. Щи- ток посудини невеликий, увігнутий до середини, окреслений колом. Дно на кільцевому піддоні з клеймом у вигляді розетки. На думку дослід- ників знахідка датується ІІІ — сер. ІV ст. н. е. і найімовірніше була виготовлена у грецьких про- вінційних майстернях [Піцишин 1998, с. 217]. Металевий і скляний посуд. Відноситься до категорії рідкісних знахідок на варварських тери- торіях, а тому представляє надзвичайно цінний тип провінційно-римського імпорту. На Волино- Подільському пограниччі бронзові посудини знай- дено біля сіл Чижиків, Неслухів та міста Кам’янка Бузька на Львівщині. У першому випадку ком- плекс бронзових виробів виявлено в результаті дослідження липицького поховання. До нього від- носиться: ойнохойя з фігурним горлом і ручками, прикрашеними зоо- і антропоморфними рельєф- ними зображеннями, ручка патери, закінчення якої оформлене у вигляді баранячої голівки, мис- ка, дві шпори з фігурною основою і тонкими округ- лими в перерізі шипами і маленька напівовальна накладка з двома округлими вирізами зверху. За визначенням М.Ю. Смішка такі речі, за винятком шпор, були привезені з території Римської імперії. Подібний посуд виготовлявся наприкінці І тис. н. е. у римських майстернях Кампанії або інших районах Італії і міг потрапити на територію Воли- но-Подільського пограниччя через Дакію. Шпори, в свою чергу, мають північно-західне походження і ймовірно походять з середовища пшеворської культури [Смишко, 1957, с. 241]. Частково пошкоджений бронзовий глек ой- нохойя було знайдено у 1882 р. на околиці м. Кам’янка Бузька (рис. 1). Він має високу шийку, опуклий тулуб і розхилені на зовні вінця [Піци- шин, Овчинников, 1999, с. 187]. Друга знахід- ка у вигляді сковорідки походить з розкопок К. Гадачека поселення черняхівської культури у с. Неслухів (рис. 2). Це приземкувата посуди- на із сплюснутим дном, округлими бочками, широкою горизонтальною ручкою і горизон- тально розхиленими вінцями, прикрашеними нарізним штрихованим орнаментом[Піцишин, Овчинников, 1999, с. 187]. Такі вироби мають римське або провінційно-римське походження, де вони продукувалися у ІІ—IV ст. н. е. [Смі- ленко, 1952, с. 58—59] Зразки скляного посуду відомі з черняхівсь- кого поселення Ріпнів-ІІ. Вони представлені уламками кубків і виготовлені з прозорого скла. Один із них мав підшліфовані вінця діа- метром 4 см та конічну форму тулуба. Нижче вінець знаходився орнамент у вигляді оваль- них шліфів [Баран, 1981, с. 104—105]. Поширення скляних виробів на черняхівсь- ких пам’ятках Волино-Подільського погранич- чя засвідчують контакти місцевого населення з ремісниками римських факторій, де вони виготовлялись. Чи не першу роль у цьому відігравала вищезгадана склоробна майстерня в Комарові. Можливо, саме вона, знаходячись рис. 1. Кам’янка Бузька. Бронзова ойнохо’я 155 Онищук Я.І.  Провінційно-римські культурні впливи в середовищі черняхівського суспільства, була основним постачальником такого роду пред- метів на території Верхнього Подністров’я та верхів’я Західного Бугу. Предмети побуту, прикраси. Різноманітні побу- тові речі і прикраси були предметами особистого користування і тому інтерес до них регулювався як побутовими потребами, так і тогочасною модою у варварському середовищі. Найпоширенішими знахідками такого типу, які відомі в усіх культу- рах римського часу, є фібули. Вони виготовлялися з чорного та кольорового металів і поділяються на різноманітні групи і типи в залежності від часу розповсюдження. На сьогодні розроблено деталь- ні класифікації (типології) фібул з території Пів- нічної Європи, [Almgren, 1923] півдня Європей- ської частини колишнього СРСР [Амброз, 1966], черняхівської культури Лісостепової зони Ук- раїни [Гороховський, 1988, с. 34—46], Верхнього Подністров’я [Баран, 1981, с. 114—117] та ін. На Волино-Подільському пограниччі найраніші фі- були провінційно-римського походження зустрі- чаються в комплексах пшеворської та липицької культури. Зокрема, сильно профільована фібула з поховання № 3 Гринівського могильника має вигнуту трубчасту голівку з кільцевим валиком внизу. Зверху до неї прикріплена прямокутна пластинка з восьмивитковою пружиною. Ніжка увігнута і закінчується кільцевим потовщенням. Аналогічні фібули (тип А.67 за класифікацією О. Альмгрена) відомі з території Чехії. Дещо рід- ше вони зустрічаються у Польщі. Зважаючи на досконале виготовлення і обмежену кількість міс- цезнаходжень на території пшеворської культури, існує думка, що описані знахідки були предмета- ми імпорту з наддунайських провінцій Норікум і Паннонії [Liana, 1970, с. 441]. Одну з вищеописаних фібул було знайдено на липицькому могильнику в Звенигороді. На дум- ку В.М. Цигилика такого типу продукція пот- рапляла з Дакії і використовувалася в період від рубежу до ІІ ст. н. е. [Цигилик, 1975, с. 120]. В комплексах липицької культури Волино- Подільського пограниччя також зустрічаються прикрашені емаллю бронзові застібки шарнір- ного типу. Згідно типології О. Альмгрена вони датуються ІІ ст. н. е. і мають провінційно-римсь- ке походження [Almgren, 1923, с. 99, 109]. У черняхівській культурі були поширені фі- були двочленної конструкції з підв’язним при- ймачем (Ріпнів-ІІ), які надходили з Північного Причорномор’я [Амброз, 1966, с. 58]. Можливо з цього ж регіону поступали застібки з високим приймачем, оформленим у вигляді летючої пти- ці (т.зв. «качкоподібного» типу). Їх знахідки на досліджуваній території відомі з Ріпнева-ІІ, Че- репина і Неслухова [Баран, 1981, с. 115]. Три фібули Т-подібного типу з луковидною дужкою знайдено на Ріпнівському поселенні. На думку В.Д. Барана на пам’ятках черняхівської культу- ри Верхнього Подністров’я і верхів’їв Західного Бугу вони є привізними і з’являються тут в ре- зультаті зв’язків населення цих районів з племе- нами Центральної Європи [Баран, 1981, с. 117]. Серед інших побутових виробів на Волино- Подільському пограниччі відомі дзеркала із Зве- нигородського могильника липицької культури (пох. № 15, 17). Вони зроблені зі спеціального бі- лого сплаву — потини. Дзеркала представляють собою округлі диски, одна сторона яких відполіро- вана, друга — матова. Аналогії до знахідок мають місце у Західній та Південно-Західній Європі. Це дає підстави вважати, що в середовище липицької культури вони потрапили з Подунав’я через рим- ську провінцію Дакію [Цигилик, 1975, с. 123]. Унікальною знахідкою привізного походжен- ня є фрагмент обкладки піхв меча з Гринівсько- го могильника (пох. № 3), який відноситься до пшеворської культури. Він складається з п’яти рамок, з розміщеними у них антропо- і зоомор- фними сюжетами: хижого звіра, який розриває жертву, коня-грифона, козла або барана, який поїдає листя, священний шлюб чоловіка і жін- ки, вершника зі щитом і списом [Козак, 1985, с. 59]. Припускають, що такі обкладки виготов- лялися в придунайських провінціях Риму і пе- редають міфологічний сюжет про походження роду [Козак, Орлов, 1982, с. 113—114]. Окрему, надзвичайно цікаву групу привіз- них знахідок на пам’ятках Волино-Подільсько- го пограниччя складають прикраси. Вони пред- ставлені намистинами, браслетами, підвісками тощо і відомі в комплексах липицької, вель- барської та черняхівської культур. Зокрема, скляні намистини відомі з липицьких пам’яток в Черепині та Звенигороді. В останньому ви- падку вони виявлені в багатому захороненні (пох. № 15) разом з іншими предметами похо- вального інвентаря і представлені двома пас- товими та одною кришталевою намистинами [Свешников, 1957, с. 69]. рис. 2. Неслухів. Бронзова сковорідка Онищук Я.І.  Провінційно-римські культурні впливи 156 Біконічно-сплюснуті намистинки діаметром 2,7—3,5 см, виготовлені з пастового та прозорого скла зеленуватого або фіолетового відтінків, ви- явив В.Д. Баран під час розкопок черняхівських поселень в Черепині, Ріпневі-ІІ і Ракобовтах [Ба- ран, 1981, с. 105]. З Ріпнева-ІІ відомі фрагмент намистини та підвіска з бурштину (Ріпнів-ІІ). Остання має вигляд фігурки риби з отвором для підвішування на місці ока [Баран, 1981, с. 105]. Скляну намистину бочкоподібної форми було виявлено у 1999 р. Бродівським заго- ном експедиції Львівського університету ім. і. Франка під час рятівних розкопок поселення вельбарської культури Суховоля-ІV [Онищук, 2002, с. 180—196]. Прикраса довжиною 4 см і діаметром відповідно 1,7—1,3 см виготовлена з чорного пастового скла і орнаментована по- чергово розміщеними в п’яти секціях жовтими, чорними та білими фестонами (фото 5). Анало- гії до такого роду виробів поширені в Північ- ному Причорномор’ї і датуються ІІ—ІV ст. н. е. [Алексеева, 1978, с. 38, 48] Унікальним не тільки для території Волино- Подільського пограниччя, а й для України в цілому є фрагмент скляної намистини, виявле- ний на поселені вельбарської культури Дудин- ІІ у верхів’ї р. Ікви. Прикраса кулястої форми діаметром 2,5 см (діаметр отвору 0,6 см), виго- товлена в техніці мініатюрної мозаїки з тонких різнокольорових скляних паличок, спаяних між собою. На збереженій частині вони створю- ють композицію у вигляді жіночих (?) голівок, квадратів шахівниці та чотирьохпелюсткових квіток [Онищук, 2003, с. 590] (фото 4). Техніка мініатюрної мозаїки, в якій виготов- лена прикраса, вважається однією з найсклад- ніших в процесах продукування скляних ви- робів. Мабуть, тому намистини з орнаментами у вигляді людських голівок, шахових полів та квітково-зіркових мотивів є досить рідкісними знахідками. На сьогодні загальна кількість та- кого роду предметів становить 20 екземплярів, включаючи як оригінальні вироби, так і їх на- слідування. Вивчення географії поширення засвідчує їх скупчення, в основному, на тери- торії Північної Європи (в басейнах Балтійсько- го та Норвезького морів): у Норвегії — 3 екз., Данії — 7, Швеції — 4, у Польщі — 3. В напрямі до Центральної і Східної Європи кількість при- крас помітно зменшується: Німеччина — 1 екз., Угорщина — 1 [Stout, 1993, с. 100]. Важливо, що на території Північного Причорномор’я аналогії до описаних прикрас відсутні. На думку Е. Стоут на оригінальних намисти- нах із Файберга, Бирк’є, Влостібожа і Слупска зображені портрети Констянтина Великого. Опи- раючись на результати хімічного аналізу при- краси з Лєбро, дослідниця зробила висновок, що вона могла бути виготовлена при дворах імпера- тора в Римі або Трієрі [Stout, 1993, с. 103—108]. Датувати намистину з Дудина можна лише на основі аналогій, оскільки вона знайдена випад- ково на багатошаровому поселенні. ймовірно, її, як і прикрасу з Дембчино (Польща), слід від- носити до ІV ст. н. е. Зважаючи на вищеназвані дослідження, а також деякі інші речі провінцій- но-римського походження, виявлені під час роз- копок пам’ятки Дудин-ІІ, можемо стверджувати, що намистина потрапила у верхів’я р. Ікви не з північно-західних реґіонів Європи (Польща, Прибалтійські території), як на це наголошува- лося раніше [Онищук, 2002, с. 103—107], а безпо- середньо з території Римської імперії. Не менш цінним виробом провінційно-римсь- кого походження є золота підвіска-кулон, знай- дена на цьому ж поселенні у 2002 р. експеди- цією Львівського національного університету імені Івана Франка [Онищук, 2007, с. 72—76]. Вона трапецієвидної форми, пустотіла в сере- дині, вагою 15,92 гр. Розміри прикраси станов- лять: загальна довжина — 3,6 см, ширина вер- хньої та нижньої частин — 1,4 і 2 см, товщина відповідно — 0,8 см і 0,5 см. Підвіска багато прикрашена накладними орнаментами в поліхромному стилі: рядами дротяних змійок, прямих переплетених дроти- нок товщиною 0,5 та 1 мм, косичок, зерні тощо. Центральна частина оздоблена вставками із п’яти необроблених каменів гранату. За своєю композицією вони нагадують стилізоване зоб- раження квітки: пуп’янок утворює округлий камінь, чотири пелюстки — вставки трикут- ноподібної форми. Простір поміж ними запов- Фото 1. Почапи. Римські республіканські монети Фото 2. Орихівчик. Частина скарбу (?) римськихі денаріїв 157 Онищук Я.І.  Провінційно-римські культурні впливи нений невеликою кількістю дрібних золотих кульок — зерню. Із зворотного боку прикраси орнамент відсутній (фото 6). Вивчення техніки і технології виготовлення підвіски засвідчили, що вона зроблена з високоя- кісного золота 900 проби. Проведені фізико-хімічні дослідження прикраси засвідчили, що основа ку- лона, а також орнаменти, якими він оздоблений, були виготовлені з однорідної за хімічним скла- дом маси металу і, правдоподібно, в одній і тій же ювелірній майстерні [Онищук, 2004, с. 70, 71]. Аналогії до знайденої в Дудині підвіски поки що не відомі. Подібні знахідки на поселеннях вельбарської культури з території України і Польщі не зафіксовані. Однак встановлено, що поліхромний стиль, в якому оздоблена прикраса, розвинувся і широко використовувався в пізньо- римський час, зокрема в гунську епоху [Засецкая, 1994, с. 50—75]. Зокрема, техніка філігранні та зерні застосовувалася при оздоблені виробів з до- рогоцінних металів. Чимала кількість прикрас, виконаних в подібному стилі, відома з території Криму [Висоцкая, Черепанова, 1966, с. 187—195, Засецкая, 1979, с. 65—67]. На думку І.П. Засєц- кої такого роду предмети могли бути поширені в середовищі готів або інших германських племен [Засецкая, 1994, с. 74]. Походження підвіски з Дудина визначити досить складно. Висока ювелірна майстерність виготовлення прикраси виключає варварський світ з можливих місць продукування таких предметів. Можемо припустити, що в середови- ще готів вона могла потрапити десь у другій по- ловині ІV ст. н. е. з території Подунав’я, де існу- вали економічно розвинуті римські провінції. Іншого роду підвіска була знайдена під час розкопок житла № 8 поселення черняхівської культури в Черепині [Баран, 1961, с. 69—70]. Вона має вигляд фігурки лева і виготовлена з бронзи. Розміри знахідки становлять: довжи- на — 3,8 см, висота — 2 см, товщина — 0,25 см. З лицевої сторони прикраса рельєфна, із зво- ротної — плоска. Зображення лева, в цілому, виконане досить реалістично і майстерно. В пащі тварини зроблений отвір, через який було закріплене бронзове кільце для підвішування прикраси [Баран, 1961, с. 70]. (рис. 3) Походження описаної прикраси не встанов- лене. Не включено, що вона могла потрапити у західне Побужжя з Подунайських римських провінцій, де сюжети із зображенням лева зус- трічаються у зооморфних фібулах [Баран, 1981, с. 118]. Монети. Складають найбільшу групу пред- метів провінційно-римського імпорту. Їх велика кількість, виявлена у комплексах усіх культур римського часу, вказує на важливу роль монет в економіці тогочасного варварського суспільс- тва. Використання серед місцевого населення таких знахідок в якості грошової одиниці на сьогодні є дискусійним. Так М.Ю. Брайчевсь- кий вважав, що римська монета в середови- щі варварів вже була засобом грошового обігу [Брайчевський, 1959, с. 72—78]. У свою чергу В.В. Кропоткін зазначав, що грошова торгівля мала місце лише серед представників племін- ної знаті, тоді як в серед нижчих верств насе- лення вона носила натурально-міновий харак- тер [Кропоткин, 1988, с. 33]. На Волино-Подільському пограниччі римсь- кі монети знайдені у комплексах пшеворської, липицької, зубрицької, вельбарської та чер- няхівської культур. Зокрема, до пшеворської культури, ймовірно, відноситься срібний де- нарій імператора Вітелія, випадково виявле- ний на багатошаровому поселенні Броди-І у м. Броди [Онищук, 2008, с. 6]. ймовірно цим же часом слід датувати невеликий монетний скарб (?), випадково знайдений у 2008 р. біля с. Почапи на Золочівщині. Він складається з 33-х срібних римських республіканських де- наріїв другої половини І ст. до н. е. (фото 1). Ос- кільки в околиці с. Почапи відсутні сліди по- селень кінця латенського — початку римського часу, віднести знахідку до якоїсь конкретної археологічної культури досить проблематич- но. ймовірним джерелом їх надходження були ранні наддунайські римські провінції. Серед комплексів липицької культури моне- ти відомі із Звенигорода (денарії періоду рес- публіки, Траяна, Адріана і два Атоніна Пія) [Кропоткин 1961, с. 67]. З поселення зубриць- кої культури в Попівцях походить срібна мо- нета імператора Гальби [Онищук, 2008, с. 10]. рис. 3. Черепин. Бронзова фігурка лева Фото 3. Паликорови. Варварське наслідування зо- лотого ауреуса Онищук Я.І.  Провінційно-римські культурні впливи 158 Цим же часом можна датувати денарії Адріана з Паликоров [Janusz, 1918, с. 67; Кропоткин, 1961, с. 67] і Бучини [Онищук, 2008, с. 6], Мар- ка Аврелія і Комода з Бродів [Онищук 2008, с. 10; Брайчевський, 1959, с. 150], Антоніна Пія з Конюшкова [Брайчевський, 1959, с. 150; Кропоткин, 1961, с. 67], з Лугового [Janusz, 1918, с. 81; Кропоткин, 1961, с. 67] та Підгірців [Брайчевський 1954, с. 153; Кропоткин, 1961, с. 68]. До вельбарської культури слід відносити скарб (?) римських денаріїв з Орихівчика, від якого збереглося лише 5 монет ІІ—ІІІ ст. н. е. [Онищук, 2008, с. 9] (фото 2). Унікальною знахідкою для Волино-Поділь- ського пограниччя є варварське наслідування золотого римського ауреуса з с. Паликорови. Монета випадково знайдена у 2007 р. і збе- реглася в доброму стані. На аверсній стороні зображено погруддя імператора та набір зна- ків, які нагадують букви «N», «И», «О», на ре- версній — стилістично передана стояча постать богині Провіденції (?) і позначення у вигляді літер «О», «І», «N». У верхній частині знахідки зроблено отвір, що свідчить про використання її в якості підвіски (фото 3—4). Хронологію ауреуса визначити важко через стилістичність зображення і відсутність чіткої легенди-напису. Виходячи з ваги монети (при- бл. 6 гр.) її можна датувати ІІІ ст. н. е. [Они- щук, 2008, с. 9,10] Монету можна вважати яскравим зразком варварського наслідування римських грошових знаків. Наявність набору різнорідних символів замість тексту легенди, що лише побіжно на- гадують латинські літери, вказує на неграмот- ність майстра-фальшивомонетника. Очевидно, надання виробу зовнішньої схожості з оригі- нальними римськими монетами мало серед місцевого населення Волино-Подільського пог- раниччя значно більшу вагу, аніж шматочок золота такої ж маси. Таким чином знахідка ау- реуса з с. Паликорови є черговим доказом при- сутності у варварському середовищі не лише натурально-мінової торгівлі, а й повноцінного грошового обігу. У ІІІ—ІV ст. н. е. наплив римських монет на варварські землі різко зменшується, через що місцеве населення продовжувало використо- вувати денарії, карбовані у попередніх століт- тях. На це, зокрема, вказують знахідки монет Траяна і Фаустіни на черняхівських посе- леннях в Неслухові [Коропоткин, 1961, с. 68], Адріана — в Ріпневі-ІІ [Коропоткин, 1961, с. 68], Фаустіни Старшої на вельбарських по- селеннях у Малинищі, Траяна — у Вікнинах Великих [Коропоткин, 1961, с. 79], Антоніна Пія, Траяна, Марка Аврелія в Кобиллі [Стро- цень, 2008, с. 151] і т. д. Таким чином знахідки предметів римського походження на Волино-Подівльському погра- ниччі засвідчують контакти його населення з економічно розвинутими центрами провін- ційно-римського світу. Джерелами надход- ження такого роду продукції були не тільки торговельно-обмінні відносини, а й винагоро- да за службу та здобич, отримана в наслідок військових походів варварів на землі імперії. Наявність високомистецьких, а отже дорогих виробів на деяких археологічних пам’ятках (Дудин-ІІ, Паликорови) говорить про те, що тут проживали представники племінної знаті. Подальші їх дослідження можуть принести важливі матеріали до вивчення взаємовідно- син римської імперії з варварським населення досліджуваної території. Фото 4. Дудин. Фрагмент скляної намистини Фото 5. Суховоля. Скляна намистина Фото 6. Дудин. Золота підвіска 159 Онищук Я.І.  Провінційно-римські культурні впливи Алексеева е.М. Античные бусы Северного Причер- номорья. — М., 1978. Амброз А.К. Фибулы Юга Европейской части СССР // САИ. — М., 1966. — Вып. Д І-30. — 113 с. Баран В.Д. Поселення перших століть нашої ери біля села Черепин. —К., 1961. Баран В.Д. Черняхівська культура (за матеріалами Верхнього Дністра і Західного Бугу). — К., 1981. Баран В.Д.,  Гопкало О.В. Черняхівські поселення басейну Гнилої Липи. — К., 2005. Брайчевський М.Ю. Римська монета на території України. —К., 1959. Высоцкая Т. Н., черепанова е.Н. Находки из погре- бений ІV—V вв. в Крыму // СА. — 1966. — № 3. — С. 187—195. Гороховський е.Л. Хронология черняховских мо- гильников Лесостепной Украины // Тр. V Междунар. конгр. археологов-славистов. — К., 1988. — Т. IV. — C. 34—46. Засецкая и.П. Боспорские склепы гуннской эпо- хи как хронологический эталон для датировки па- мятников восточноевропейских степей // КСИА. — 1979. — Вып. 158. — С. 65—67. Засецкая и.П. Культура кочевников южнорусских степей в гуннскую эпоху (конец IV — V вв.). — СП., 1994. — С. 50—75. Козак Д.Н.,  Орлов р.С. Обкладка ножен меча из погребения № 3 в с. Гринев // Новые памятники древней и средневековой художественной культу- ры. — К., 1982. — С. 113—114. Козак Д.Н. Пам’ятки давньої Волині у с. Линів. — Київ; Луцьк; Львів, 1994. Козак Д. Венеди. — К., 2008. Козак Д.Н. Пшеворська культура у Верхньому Подністров’ї і Західному Побужжі. — К., 1984. Козак Д.Н. Могильник пшеворської культури поб- лизу с. Гринів на Верхньому Подністров’ї // Археоло- гія. — 1985. — № 52. Коропоткин В.В. Клады римских монет на террито- рии СССР // Археология СССР: САИ. —М., 1961. — Вып. Г 4-4. Кропоткин А.В. Северная граница распростране- ния амфор римского времени в Восточной Европе // Могильники черняховской культуры. — М., 1988. Кругликова и.Т. Дакия в эпоху римской оккупа- ции. — М., 1955. Онищук Я.І. До проблеми поширення складноорна- ментованих намистин з «личинами» на території Цен- трально-Східної Європи // МДАПВ. — Львів: Інсти- тут українознавства, 2002. —Вип. 8. — С. 103—107. Онищук Я.І. Золота підвіска пізньоримського часу з с. Дудин Львівської області // Археологія. — 2007. — № 2. —С. 72—76. Онищук Я.І. Предмети провінційно-римського по- ходження з поселення вельбарської культури Ду- дин-ІІ на Волино-Подільському пограниччі // Вісник Львівського університету. Серія історична. — Львів: ЛНУ ім. Ів. Франка, 2003. — Вип. 38. — С. 588— 589. Онищук Я. Провінційно-римські імпорти на зем- лях Бродівщини: каталог знахідок // Бродівщина — край на межі Галичини й Волині: М-ли ІІ краєзн. конф. —Броди, 2008. — Вип. 1. — С. 6. Онищук Я. Дослідження археологічних пам’яток біля с. Суховоля на Бродівщині // Археологічні досліджен- ня Львівського університету. — Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Ів. Франка, 2002. — Вип. 5. — С. 180—196. Онищук Я. Фізико-хімічні дослідження металевих виробів з поселення Дудин-ІІ на Волино-Подільсь- кому пограниччі (за матеріалами розкопок 2002 р.) // Археологічні дослідження Львівського університе- ту. — Львів, 2004. — Вип. 7. — С. 70—71. Пастернак Я. Нововідкриті римські пам’ятки з Галичини та Волині // ЗНТШ. —Львів, 1932. — № СLI. — С. 1—11. Піцишин М., Овчинников О. Колекція античних сві- тильників у фондах ЛІМ // Наукові записки. ЛІМ. — Львів, 1998. — Вип. VII. — С. 212. Піцишин М., Овчинников О. Колекція римського по- суду у фондах Львівського історичного музею // На- укові записки. ЛІМ. — Львів, 1999. — Вип. VIII. — С. 187. Полянський Ю. Нові археологічні знахідки в Гали- чині // ЗНТШ. — Львів, 1928. — № 140. — С. 20. Свєшников и.К. Могильники липицкой культуры в Львовской области (раскопки у сс. Звенигород и Бо- лотное) // КСИИМК. — 1957. — Вып. 68. — С. 69. Смішко М.Ю. Поселення III—IV ст. н. е. із слідами скляного виробництва біля с. Комарів Чернівецької області // МДАПВ. —1964. — Вип. 5. — С. 67—80. Смишко М.Ю. Богатое погребение начала нашей эры в Львовской области // СА. — 1957. — № 1. — С. 241. Сміленко А.Т. Про деякі датуючі речі в культурі полів поховань // Археологія. — 1952. — № VI. — С. 58—59. Строцень Б. Розкопки черняхівського поселен- ня біля с. Кобилля у 1995 р. // 20 lat archeologii w Masłomęczu. — Lublin, 1997. — T. I. —S. 238. Строцень Б. Черняхівська культура Західного Поділля. — Тернопіль, 2008. цигилик В.М. Населення Верхнього Подністров’я перших століть нашої ери. — К., 1975. цигилик В. До питання зародження скляного ви- робництва на Прикарпатті // МДАПВ. — 2006. — Вип. 10. — С. 100—106. almgren O. Studien über Nordeuropäische Fibelformen. — Leipzig, 1923. Jamka r. Rozmieszczenie naczyń typu terra sigillata na obszarze dziesiejszej i dawniej Polski // Przegląd archeologiczny. — 1933. — Т. 5. — Z. 3. Janusz b.  Zabytki przedhistoryczne Galiczi Wschodniej. — Lwów, 1918. Liana T. Chronologia względna kultury pszeworskiej we wczesnym okresie rzymskim // Wiadomości archeologiczne. — 1970. — T. 35. — Z. 4. Stout a. An investigation of mosaic glass fase beads from the late Roman period // Annales du 12e Congres de l’Association Internationale pour l’Histoire du Verre. — Liege, 1993. Y. І.  O n y s c h u k roman cultural Influence and theIr role In hIstory of socIety WhIch lIved betWeen volyn and PodIllya reGIons At the article was given information about the cul- tural influence of Roman provinces on society which lived on the territory between Volyn and Podillya re- gions.

Ähnliche Einträge