Археологічні дослідження Скалатського замку у 2008 році

Стаття знайомить з результатами розкопок Скалатського замку, які проводились ДП ОАСУ «Подільська археологія» у 2008 році. Під час досліджень виявлено залишки господарських приміщень, житлової будівлі, палацу XVII —XVIII ст....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
1. Verfasser:	Строцень, Л.Д.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2010
Schriftenreihe:	Археологія і давня історія України
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83745
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Археологічні дослідження Скалатського замку у 2008 році / Л.Д. Строцень // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 249-252. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-83745
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-837452015-06-23T03:02:17Z Археологічні дослідження Скалатського замку у 2008 році Строцень, Л.Д. Стаття знайомить з результатами розкопок Скалатського замку, які проводились ДП ОАСУ «Подільська археологія» у 2008 році. Під час досліджень виявлено залишки господарських приміщень, житлової будівлі, палацу XVII —XVIII ст. The article acquaint us with results of the archaeological in Scalat’s Castle. This excavation have been made by organization «Podilska archaeology» in 2008 year. While excavation have found remains of economical building (XVII—XVIII ct.) and house building XVII c. On the base of this building have built the palace in XVII c. 2010 Article Археологічні дослідження Скалатського замку у 2008 році / Л.Д. Строцень // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 249-252. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. XXXX-0122 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83745 uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Стаття знайомить з результатами розкопок Скалатського замку, які проводились ДП ОАСУ «Подільська археологія» у 2008 році. Під час досліджень виявлено залишки господарських приміщень, житлової будівлі, палацу XVII —XVIII ст.
format	Article
author	Строцень, Л.Д.
spellingShingle	Строцень, Л.Д. Археологічні дослідження Скалатського замку у 2008 році Археологія і давня історія України
author_facet	Строцень, Л.Д.
author_sort	Строцень, Л.Д.
title	Археологічні дослідження Скалатського замку у 2008 році
title_short	Археологічні дослідження Скалатського замку у 2008 році
title_full	Археологічні дослідження Скалатського замку у 2008 році
title_fullStr	Археологічні дослідження Скалатського замку у 2008 році
title_full_unstemmed	Археологічні дослідження Скалатського замку у 2008 році
title_sort	археологічні дослідження скалатського замку у 2008 році
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2010
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83745
citation_txt	Археологічні дослідження Скалатського замку у 2008 році / Л.Д. Строцень // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 249-252. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT strocenʹld arheologíčnídoslídžennâskalatsʹkogozamkuu2008rocí
first_indexed	2025-07-06T10:33:19Z
last_indexed	2025-07-06T10:33:19Z
_version_	1836893340288679936
fulltext	249 Стаття знайомить з результатами розкопок Скалатського замку, які проводились ДП ОАСу «Подільська археологія» у 2008 році. Під час дослід- жень виявлено залишки господарських приміщень, житлової будівлі, палацу XVII —XVIII ст. К л ю ч о в і с л о в а: Скалатський замок, архео- логічні дослідження, культурний шар, палац. З др. пол. XVI ст. землі сучасної Тернопільщи- ни були південно-східними окраїнами Речі Поспо- литої. Сусідство з Османською імперією та її васа- лом Кримським ханством загрожувало постійною небезпекою нападів і спустошень. Впродовж XVI—XVII ст. тут проходили три найжорстокіші шляхи турецьких і татарських грабіжницьких по- ходів [Думка, 1970, с. 115—116]. Це спричинило на цій території масове замкове будівництво, яке зосереджувалось вздовж лінії річок Золота Липа, Гнила Липа, Коропець, Стрипа, Серет, Нічлава, Збруч [Polskie…, 1990, S. 388]. Замки Поділля і Галичини входили в загальну систему замків, фортець, оборонних монастирів, міст-твердинь, які створювались протягом сторіч на великій те- риторії України і були унікальною заслоною про- ти степу. Одним із об’єктів оборонної системи Поділ- ля періоду пізнього Середньовіччя був Ска- латський замок. побу. Зведено твердиню га- лицьким мечником Кшиштофом Віхровським в 1630 році на правій притоці Збруча — річці Гнилій для захисту південно — східних рубежів Речі Посполитої [Przewodnik, 2006, S. 103]. За- мок побудований за канонами «італійсько — голандської» школи у формі неправильного чотирикутника, по кутах якого розміщувались п’ятикутні вежі (пунтони). До східної оборон- ної стіни на території замку було прибудоване житлове приміщення. У XVII ст. козацькі вій- ська під загальним проводом великого гетьмана Богдана Хмельницького, рухаючись на захід, зни- щили польську залогу і взяли Скалатську тверди- ню штурмом. Замок часто змінював власників і видозміню- вався залежно від вимог часу, моди та смаків своїх господарів. В кінці XVIII ст. цей важливий в минулому форпост втратив своє оборонне зна- чення і новою власницею Марією (з Водзінських) Щіпйоновою перетворений на родовий маєток. В межах мурів біля східної стіни на місці колиш- нього житлового приміщення побудований баро- ковий палац із цокольним поверхом та високим мансардним дахом. В північній стіні споруд- жується в’їзна барокова брама. Бурхливі події першої і другої світових воєн відіграли фатальну роль в історії замку. Зруйно- вана під час бомбардування колись непорушна фортеця викликала жаль і співчуття. В повоєн- ний період проводились роботи по його частковій реставрації, але в загальному вони негативно поз- начились на технічному стані стін. Пізніше, коли місцева і обласна влада втратила до занедбаної історичної пам’ятки всякий інтерес, тут розмісти- лась автоколона. Руїни колись розкішного пала- цу, які перетворились на вкритий дерном пагорб, використовувалися для запускання машин. Пев- ний час вежі замку служили складами побутової хімії. Давні мури були також свідками веселих забав скалатської молоді. В центрі ще дотепер збереглись залишки танцювального майданчика. Був в історії замку і такий ганебний період, коли там розміщувався міський смітник. Нове життя розпочалося з 2004 року, відко- ли Скалатський замок увійшов до складу На- ціонального заповідника «Замки Тернопілля». Перед включенням до об’єктів заповідника за- мок являв собою чотири частково збережені Л. Д. С т р о ц е н ь АРхЕОЛОГІчНІ ДОСЛІДжЕННЯ СКАЛАТСьКОГО ЗАМКУ У 2008 році Строцень Л.Д. Археологічні дослідження Скалатського замку у 2008 році 250 п’ятикутні кам’яні вежі та залишки оборонних стін між ними, які окреслювали квадратне в плані замкове подвір’я. Сьогодні тут здійснено комплекс протиаварійних, відновлювальних робіт. Вежі, укріплені і перекриті, пристосовано під розміщення музейної експозиції. Розроблено концепцію реставрації і використання замку, в рамках якої передбачене наукове археологічне обстеження його території. В 2007—2008 роках ДП «АОСУ Подільська археологія» Інституту археології НАН Украї- ни на замовлення Національного заповідника «Замки Тернопілля» проводились археологічні дослідження замку. Археологічні розкопки 2008 року стали логіч- ним продовженням досліджень попереднього року, які дали цікаві результати. Зокрема, вда- лось з’ясувати, що мурований замок стоїть на зем- ляних валах більш ранньої оборонної споруди. Під час археологічного сезону 2008 року закла- дено 2 розкопи (4 і 5). Розкоп 4 (рис. 1) орієнтований по осі півден- ний захід — північний схід, розміщений за 7 м від західної вежі. Потужність культурного шару ко- ливається від 0,2 до 0,85 м. Стратиграфічно про- стежуються 4 горизонти, на яких фіксуємо знахід- ки різних періодів. 1 рівень — глибина до 0,16—0,20 м — ма- теріали XX ст. 2 горизонт — 0,20—0,40 м — артефакти XIX ст. 3 рівень — 0,40—0,55 м — артефакти XVIII— XIX ст. 4 горизонт — 0,55—0,85 м — артефакти XVII—XVIII ст. Розкопом досліджено площу 396 м2. В ході робіт відкрито залишки фундаментів будівлі, виявленої під час дослідження 2007 року (роз- коп 3). Під час розкопок виявлено 7 об’єктів, які характеризуються розвалом каміння, скуп- ченням кераміки, фрагментами скляних, ме- талевих виробів, наявністю великої кількості перепаленого дерева. В культурному шарі фік- суються знахідки монет. Найбільша група знахідок — керамічні виро- би. Це в основному кухонний та столовий посуд, чорнолощений, рідше вкритий коричневою або зеленою поливою, представлений фрагментами горщиків, глечиків, кухлів, мисок, макітер, ско- ворідок. Трапляються знахідки люльок, фраг- ментів кахель. Доповнюють колекцію фрагменти виробів із скла, в основному віконниці, пляшки, рідше пляшечки, стакани, чарки, жіночі прикра- си (коралі з золотим напиленням). Про вироби із фаянсу тих часів можемо судити із фрагментів мисок, покришок до чайників. По всій території розкопу зустрічається цегла з поздовжніми паль- цевими вдавленнями (т. зв. «пальцівка»). Із металевих виробів знайдено велику кількість різних за розміром (від 4 до 23,8 см) цвяхів чотирь- охгранної форми з округлою шляпкою, мушкетна куля, фрагменти кінських підков, підківки до чобіт, наконечники списа, кресало, завіси, штаби, ножі, ножиці, голки, бритва, віконні ручки, двер- цята до пічок, залізні елементів пічного опален- ня, накладка для меблів. Трапляються знахідки монет, зокрема польського гроша (1612 р.), бора- тинки XVII ст. а також мідного ґудзика із зобра- женням герба Польщі — одноголового орла. В об’єкті 5 на глибині 0,70 м виявлено 3 ко- ротких ремісничих ножі із зрізаним верхом, що лежали один на одному в згарищі округлої форми розміром 1,3 × 1,3 м. Розкоп 5 (рис. 2) закладено на руїнах палацу по лінії південний схід вздовж східної оборонної стіни замку. Перед розкопом це був пагорб (39 × 13,3 м), вкритий дерном. На рівні середини пів- нічно — західної стіни палацу розміщувався вхід рис. 1. План розкопу 4; 1 — скупчення каміння, 2 — скупчення кераміки, 3 — трав’яний покрив потерни, 4 — яма, 5 — об’єкти 251 Строцень Л.Д. Археологічні дослідження Скалатського замку у 2008 році в підвали (1,2 × 1 м), відкриті для огляду лише при вході, решта — завалені розвалом каміння і битої цегли. Після зняття дерну по всій території розкопу на рівні долівки першого поверху вияв- лено суцільний шар дрібно битої цегли, розвали фундаментів. Розкопом досліджено площу 360 м2, розчищено фундамент південно — західної стінки палацу, частину фундаменту північно — західної, 3 «кімнати» до рівня долівки. Робота по дослідженню палацу розпочалась із розчистки фундаментів, спочатку південно- західних, а потім північно-західних. Під час рис. 2. План розкопу 5; 1 — скупчення кераміки, 2 — цегла, 3 — перетліле дерево?, 4 — обпалена глина, 5 — кам’яна вимостка, 6 — бетонна підлога, 7 — скупчення каміння, 8 — цегляна кладка, 9 — кам’яна кладка Строцень Л.Д. Археологічні дослідження Скалатського замку у 2008 році 252 розчистки південно-західних фундаментів па- лацу виявлено 2 кам’яних підмурівки, обидва шириною 3 м, що розміщувались по кутах і під гострим кутом примикали до основного фун- даменту будівлі. Висота ж самого фундаменту складала 1,45 м. Під час розчистки основних фундаментів північно-західної стінки виявлено додатковий фундамент (6 × 3 м), який має під- прямокутну форму, примикає до західного кута палацу і стоїть на пересипному ґрунті. За попе- редніми припущеннями це є залишки «парте- рової» прибудови XVIII ст. Після звільнення від битої цегли виявились чіткі контури трьох кім- нат, стіни яких були вимурувані з цегли. КІМНАТА 1 (9,5 × 4 м) На глибині 0,1 м під битою цеглою в кімнаті 1 було виявлено велику кількість цілих форм і фрагментів керамічної орнаментованої плитки, покладеної на цемент. В основі орнаменту — стилізоване зображення лілії. Такою плиткою була викладена долівка очевидно в к. XIX на поч. XX ст. Виявлено також велику кількість цвяхів. На долівці, вздовж південно — західної і північ- но — східної стінок кімнати є кам’яна кладка, яка стикується з цегляною кладкою стін. Ближче до північного кута кімнати в кам’яну кладку вмуро- ваний монолітний камінь (1,45 × 0,37 м), в якому поздовж видовбано жолоб глибиною 0,18 м, роз- міщений на відстані 1,54 м від північно-західного фундаменту палацу, нахилений під кутом 850 до південно-західного фундаменту. За функціональ- ним призначенням жолоб міг виконувати роль каналізації для зливу використаної води. КІМНАТА 2 (9,5 × 6 м) На глибині 0,15—0,20 м виявлено залишки підлоги (зітлілі дошки). Вздовж південно-схід- ної стіни кімнати з внутрішньої сторони на дов- жині 6 м простежується кам’яна кладка шири- ною 0,5 м. Біля неї знайдено велику кількість цвяхів. Нижче рівня підлоги, на глибині 0,35 м, виявлено археологічно цілу кахлю. Форма рам- ки глечикоподібна, на лицевій стороні — стилі- зоване зображення двох квіток. Цю знахідку можна віднести до періоду функціонування житлової будівлі XVII ст. На цій же глибині, в купі перепаленого дерева, виявлено 4 складені одна на одну археологічно цілі віконниці. КІМНАТА 3 (9 × 3,5 м) Кімната досліджена лише частково. Під час розчистки розвалу битої цегли знайдено велику кількість фрагментів кахель, керамічних плиток із сюжетним рельєфним орнаментом, фрагментів керамічної оздоби карнизів з рослинним орнамен- том, вкритих білою поливою. На глибині 0,15— 0,20 м виявлено зітлілі дошки, які є залишками підлоги, що концентруються в кв. Б9, Б10, В9, В10 (2,71 × 1,56), Г10 (1,46 × 0,64). Приблизно по цент- ру кімнати, ближче до південно — західної стінки, в кв. Г10, виявлено залишки опалювальної спору- ди, викладеної з цегли. Основа споруди — викла- дений з цегли комин чотирикутної форми (1 × 1,25 × 0,38 м). З внутрішньої сторони споруди цег- ла обпалена. Від неї відходить додаткова споруда, викладена двома паралельними рядами цегли, поставленими на ребро (0,9 × 0,6 м), очевидно, повітрехід. Між рядами цегли є залишки зітліло- го дерева. Біля опалювального пристрою виявлені залізні дверцята. В кв. Г9, Г10, Д9, Д10 фіксується кам’яна кладка Г — подібної форми (2,7 × 1,6 м), яка знаходиться нижче рівня підлоги. В кв. В9 на глибині 0,15 м фіксується розлив ртуті. Він знахо- диться в культурному шарі 19 ст. Вздовж кімнат виявлено 2 коридори, один з яких з’єднує палац з південно-східної замковою стіною і має розміри (20 × 2 м), другий (таких же розмірів) розміщений з північно-західної сторо- ни. В результаті розчистки першого коридору виявлено, що він мурованою кладкою зв’язаний із замковою стіною. Очевидно, однією із стін жит- лової будівлі XVII ст. слугував замковий мур. На рівні кімнати 2, в кв. А5 виявлено згарище, в якому на глибині 0,2 м знайдено кубок і 2 розва- ли макітер, одна з яких з червоної, а інша з білої глини. Під однією з макітер виявлена монета (бо- ратинка XVII ст.) В кв. Є8 в другому коридорі на рівні зовнішньої стіни виявлено залишки сходів. Отже, аналіз археологічного матеріалу, роз- вали кам’яної вимостки в розкопі 4 вказують на те, що виявлено залишки господарських при- міщень XVII—XVIII ст. т. зв. «офіцинів». Розко- пом 5 досліджено фундаменти житлової будівлі XVII ст., частину палацу др. пол. XVIII ст. — 3 кімнати, коридори, «партерову» прибудову. З’ясовано, що бароковий палац побудований на фундаментах житлового приміщення XVII ст., східною стіною якого слугував замковий мур. Палац був облаштований каналізацією, опалю- вальними пристроями, повітреходами. Думка М. Татарські шляхи // Жовтень. — 1970. — № 12. — С. 115—116. Polskie tpaducje wojskowe. — Warszawa, 1990. — Т. 1. rąkowski G. Podole. Przewodnik krajoznawczo- historyczny po Ukraini Zachodniej. — Pruszków, 2006. — C. II. L. D. S t r o t s e n archaeoloGIcal excavatIon of castle In scalat In 2008 year The article acquaint us with results of the archaeo- logical in Scalat’s Castle. This excavation have been made by organization «Podilska archaeology» in 2008 year. While excavation have found remains of eco- nomical building (XVII—XVIII ct.) and house building XVII c. On the base of this building have built the palace in XVII c.

Археологічні дослідження Скалатського замку у 2008 році

Institution

Ähnliche Einträge