Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла

Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла

Статтю присвячено комплексам ліпної кераміки північно-західної традиції регіону Дніпро-Псьольського межирічч. На основі типології Р. Волонгевича розглянуто матеріали поселень Дмитрівка ІІІ, Барбара І і могильника Компанійці. Під час дослідження проаналізовано 92 посудини (цілі і фрагментовані). В...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Милашевський, О.С.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2011
Schriftenreihe:Археологія і давня історія України
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83869
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла / О.С. Милашевський // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2011. — Вип. 5. — С. 152-158. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-83869
record_format dspace
spelling irk-123456789-838692015-06-27T03:01:39Z Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла Милашевський, О.С. Статтю присвячено комплексам ліпної кераміки північно-західної традиції регіону Дніпро-Псьольського межирічч. На основі типології Р. Волонгевича розглянуто матеріали поселень Дмитрівка ІІІ, Барбара І і могильника Компанійці. Під час дослідження проаналізовано 92 посудини (цілі і фрагментовані). В регіоні просліджено низку особливостей керамічного комплексу — присутність скіфо-сарматського, слов’янського і германського елементів, де переважають горщики групи ІА і миски групи Х. В германському компоненті виділяється пшеворська складова. Статья посвящена комплексам лепной керамики северо-западной традиции региона Днепро-Псельского междуречья. Рассматриваются материалы поселений Дмитровка ІІІ, Барбара І и могильника Компанийцы на основе типологии Р. Волонгевича. В работе проанализировано 92 сосуда (целые и фрагментированные). В регионе прослеживается ряд особенностей керамического комплекса — присутствие скифо-сарматского, славянского и германского элементов, где преобладают горшки группы ІА и миски группы Х. В германском компоненте выделяется пшеворская составляющая. This article deals with complexes of hand-made pottery of north-west tradion of Dneprp-Psel interfluve. Collections from settlements Dmitrovka IIII, Barbara I and cemetery Kompaniytsi are analyzed in work. The most often used form are pots of type IA and bowls of group X (by R. Wolagiewicz). Przeworsk’s influence to complexes of the same states are very appreciable. 2011 Article Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла / О.С. Милашевський // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2011. — Вип. 5. — С. 152-158. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. XXXX-0122 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83869 uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Статтю присвячено комплексам ліпної кераміки північно-західної традиції регіону Дніпро-Псьольського межирічч. На основі типології Р. Волонгевича розглянуто матеріали поселень Дмитрівка ІІІ, Барбара І і могильника Компанійці. Під час дослідження проаналізовано 92 посудини (цілі і фрагментовані). В регіоні просліджено низку особливостей керамічного комплексу — присутність скіфо-сарматського, слов’янського і германського елементів, де переважають горщики групи ІА і миски групи Х. В германському компоненті виділяється пшеворська складова.
format Article
author Милашевський, О.С.
spellingShingle Милашевський, О.С.
Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла
Археологія і давня історія України
author_facet Милашевський, О.С.
author_sort Милашевський, О.С.
title Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла
title_short Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла
title_full Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла
title_fullStr Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла
title_full_unstemmed Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла
title_sort ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя дніпра та псла
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2011
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/83869
citation_txt Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла / О.С. Милашевський // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2011. — Вип. 5. — С. 152-158. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
series Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv AT milaševsʹkijos lípnakeramíkapívníčnozahídnoítradicííčernâhívsʹkihpamâtokmežiríččâdnípratapsla
first_indexed 2025-07-06T10:45:08Z
last_indexed 2025-07-06T10:45:08Z
_version_ 1836894082651127808
fulltext 152 Статтю  присвячено  комплексам  ліпної  ке- раміки  північно-західної  традиції  регіону  Дніп- ро-Псьольського  межиріччя.  На  основі  типології  Р. Волонгевича  розглянуто  матеріали  поселень  Дмитрівка ІІІ, Барбара І  і могильника Компаній- ці. Під час дослідження проаналізовано 92 посудини  (цілі і фрагментовані). В регіоні просліджено низку  особливостей  керамічного  комплексу —  присут- ність скіфо-сарматського, слов’янського і германсь- кого елементів, де переважають горщики групи ІА  і миски групи Х. В германському компоненті виді- ляється пшеворська складова. К л ю ч о в і  с л о в а: черняхівська культура, вель- барська культура, готи, Дніпровське Лівобережжя. Регіон межиріччя Дніпра та Псла є важли- вим для вивчення археології пізньоримського часу. Його зручне географічне положення обу- мовлене розташуванням на кордоні степу та лі- состепу — на території Середнього Подніпров’я. Проте, за особливостями археологічного проце- су в пізньоримський час, межиріччя Дніпра і Псла належить до Дніпровського Лівобережжя. На фоні загальної провінційно-римської уніфі- кації матеріальної культури прослідковуються окремі етнічні ознаки, котрі можна співвіднес- ти з пізньоскіфо-сарматськими, фракійськими, праслов’янськими і германськими племенами. Етнокультурний компонент, що пов’язується зі східними германцями, представлений у ма- теріалах пам’яток Дніпровського Лівобережжя досить широко (рис. 1). Він проявляється в особ- ливостях поховального обряду, домобудівниц- тві, озброєнні та у ліпній кераміці. Останньому елементу, як одному з найкращих етнічних ін- дикаторів [Славяне…, 1990, с. 138 ] присвяче- на ця публікація. Попри велику кількість розвідкових робіт, стаціонарні дослідження були проведені лише на трьох пам’ятках регіону — могильнику Ком- панійці та поселеннях Барбара І і Дмитрів- ка ІІІ. Могильник Компанійці досліджувався впро- довж 1960—1965 рр. Є.В. Махно [Махно, 1967; 1971]. Публікацію матеріалів розкопок зробле- но А.Н. Некрасовою [Некрасова, 2006, с. 106— О. С.  М и л а ш е в с ь к и й (К и ї в) ЛІпНА КЕРАМІКА пІвНІЧНО-ЗАХІДНОЇ ТРАДиЦІЇ ЧЕРНЯХІвСЬКиХ пАМ’ЯТОК МЕЖиРІЧЧЯ ДНІпРА ТА пСЛА Рис. 1. Карта пам’яток черняхівської культури з керамікою північно-західної традиції (за: [Дідик, 2005]: 1 — Компанійці; 2 — Соколово 2; 3 — Рідний Край; 4 — Хохлово 2; 5 — Снагость 2; 6 — Вовчик; 7 — Мамрої 2; 8 — Білопілля; 9 — Циблі; 10 — Но- волипівське; 11 — Максимівка; 12 — Дубове; 13 — Замощанська Дюна; 14 — Барбара І, ІІ; 15 — гру- па поселень біля с. Дмитрівка. Легенда карти: а — межа черняхівської культури, б — пам’ятки з керамікою північно-західної традиції, в — пам’ятки регіону межиріччя Дніпра та Псла з керамікою пів- нічно-західної традиції 153 Милашевський О.С. Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла Рис. 2. Ліпна кераміка північно-західної традиції з Компанійців (1—37) (за: [Обломський, 1999] Милашевський О.С. Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла 154 117; 172—200]. Аналіз матеріалів могильни- ка проведено А.М. Обломським [Обломський, 1999]. За його підрахунками, з урахуванням особливостей поховального процесу розсіяних трупоспалень, досліджуваних О.В. Петраус- касом, некрополь налічує 124 поховання [Об- ломський, 1999, с. 76]. Із них ліпний посуд північно-західної традиції містять 17 крема- цій та інгумацій. Набір складають 37 посудин, переважна більшість яких є цілими формами. Даний посуд присутній як у кремаціях, так і в трупопокладеннях. Поховання з вельбарською ліпною керамікою присутні на всій площі мо- гильника, але найбільша їх концентрація Рис. 3. Ліпна кераміка північно-західної традиції з Дмитрівки ІІІ (1—20; 20 — рис. Р.В. Терпиловського) 155 Милашевський О.С. Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла спостерігається в північно-західній і західній частинах некрополя. Поховання зі скіфо-сар- матськими елементами утворюють компактну групу в південно-східній частині могильника і лише два з них знаходяться в його центральній частині. До скіфо-сарматської ділянки із захо- ду примикають чотири поховання з елемента- ми київської традиції [Обломський, 1999, с. 85]. Така етнокультурна ситуація (наявність трьох етнокультурних компонентів) зустрічаєть- ся саме на Лівобережжі Дніпра [Обломский, 2003, с. 45—48; Дідик, 2005, с. 183; Башкатов, 2010,с. 183]. Поселення Барбара І досліджено Комсо- мольською ранньослов’янською експедицією під керівництвом Ю.Ю. Башкатова у 2005— 2006 рр. [Башкатов, 2006; 2008; 2010; Башка- тов, Шита, 2010] та 2011 рр. Основна частина ліпної кераміки північно-західної традиції міс- тилася у будівлі І, що належить до так званих великих будівель і характерна для населен- ня центральноєвропейського кола [Магоме- дов, 2001, с. 21—23], та в культурному шарі, пов’язаному з об’єктами [Башкатов, 2008, с. 8]. Співвідношення гончарної і ліпної кераміки за увесь час дослідження пам’ятки (як в об’єкті, так і у розкопі) складає 55 і 45 % відповідно. Значну частину ліпної кераміки складає саме кераміка північно-західної традиції. Також на пам’ятці присутні форми, що цілком можуть бути пов’язані з пізньоскіфо-сарматським (пів- денним) компонентом [Башкатов, 2008, с. 14, рис. 6]. Поселення Дмитрівка ІІІ також досліджу- валося Комсомольською ранньослов’янською експедицією під керівництвом Ю.Ю. Башка- това у 2003—2004, та у 2007—2010 рр. Значну частку кераміки складає гончарна — приблиз- но 75 %. Керамічні матеріали північно-захід- ної традиції містяться у верхньому горизонті поселення: як в об’єктах (житлових спорудах, господарських ямах), так і у культурному шарі [Башкатов, 2010, с. 174—176]. На поселенні присутні матеріали ліпної кераміки, що нале- жать до фіналу київської та пізньоскіфо-сар- матської (південної) традиції [Башкатов, Шита, 2010, с. 149—150]. Для типологізації та аналізу кераміки пів- нічно-західної традиції з означених пам’яток використано класифікацію Р. Волонгевича, котра є найрепрезентативнішою і найповніше відображає розвиток форм вельбарської керамі- ки [Wolagiewicz, 1993]. У роботах, присвячених кераміці саме цю класифікацію використовує Рис. 4. Ліпна кераміка північно-західної традиції з Барбари І (1—14; за: [Башкатов, 2008]; рис. О.В. Гопкало) Милашевський О.С. Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла 156 більшість дослідників черняхівської культури. Серед них А.М. Обломський, В. Івановський, Ю.Ю Башкатов [Обломський, 1999, с. 77; Іва- новський, 2001, с. 142; Башкатов, 2008, с. 14]. Кераміка північно-західної традиції, зазви- чай, має такі характерні особливості: велика кількість жорстви та піриту в глиняному тісті, поверхня залощена, чорного, або темно-сірого кольору. Часто зовнішня поверхня серединної частини посудин має хроповатий (обсипка тов- ченим камінням по сирій глині) характер. Горщики. Найчисельнішою групою керамі- ки є так звані зумпфи — горщики із загнути- ми до середини вінцями типу ІА: Компанійці (рис. 2, 9—10,  13—15,  24,  28—30), Барбара І (рис. 4, 1—7, 9—12; 5, 7—14). Стінки горщиків, що мають нігтьові защепи, за широким колом аналогій як у черняхівській (рис. 2,  24), так і у вельбарській і пшеворській культурах [Баш- катов, 2008, с. 15] також можна зарахувати до горщиків типу ІА. Дмитрівка ІІІ (рис. 3, 1— 10). Кумпфи з Дмитрівки ІІІ дещо відрізняють- ся від загалу наявністю наліпив на зовнішній поверхні тулуба (рис. 3, 10) та внутрішній по- верхні вінець (рис. 3, 4). Група ІА/а (відрізняється від групи ІА роз- міром посудин) представлена одним екземпля- ром з Компанійців (рис. 2, 31). А.М. Обломський знаходить аналогії посу- дині з Компанійців із загнутими до середини вінцями (рис. 2, 12) у комплексах вельбарської кераміки з Великої Снітинки 2, Брест-Трішину та Дерев’яного, вказуючи на відсутність від- повідників у типологічній схемі Р. Волонгеви- Рис. 5. Кераміка північно-західної традиції з Барбари І; (1—18): 1—5, 7—18 — ліпна, 6 — гончарна 157 Милашевський О.С. Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла ча [Обломський, 1999, с. 77]. Треба зазначити, що особливості профілювання даної посудини (біконічний перегин тулуба і придонна закраї- на) характерні саме для горщиків пшеворської культури [Винокур, 1997, с. 53; Liana, 1970, s. 465]. Група ІВ, з майже прямими вінцями і часто ошершавленим (хропованим) тулубом пред- ставлена посудиною з Компанійців (рис. 2, 16). Група ІС, зі злегка відігнутими вінцями, та- кож представлена посудинами з Компанійців (рис. 2, 19, 21). Група ІD — Компанійці (рис. 2, 2). Горщики цих типів є доволі рідкісним яви- щем у черняхівській культурі і здебільшого трапляються на пам’ятках Правобережжя Дніпра [Магомедов, 1998, с. 143; Милашевсь- кий, 2010, с. 135]. вази. Група IVВ. Компанійці (рис. 2, 7). Також, імовірно, до групи IV належить ваза з Дмитрівки ІІІ (рис. 3, 21). Група VII. Компанійці (рис. 2, 6, 25). Повна аналогія цій посудині — ваза з Журавки [Сы- монович, 1964, рис. 29, 15]. Глечики. Група IX і IXB. Компанійці (рис. 2, 34 і 33 відповідно). Миски. Тип VI. Барбара І (рис. 4, 8) [Башка- тов, 2008, с. 15]. Група ХаА. Компанійці (рис. 2, 3);близькими є миски з Барабари І (рис. 4, 13—14; 5, 1—2); Дмитрівки ІІІ (рис. 3, 13). Група ХbА. Компанійці (рис. 2, 5, 18, 26, 37). Група ХІІІВ. Компанійці (рис. 2, 17). Група XVIA. Компанійці (рис. 2, 5). Група XVIIIA і В. Компанійці (рис. 2, 1 і 25 відповідно). Група XIX. Імітація скляних кубків. Ком- панійці (рис. 2, 35,  36), Дмитрівка ІІІ (рис. 3, 16). Також на пам’ятках означеного регіону присутні керамічні форми, до яких аналогії у класифікації Р. Волонгевича відсутні; проте, мають беззаперечно північно-західне поход- ження. Миски з Компанійців (рис. 2, 20) та Барбари І (рис. 5, 3—4) — невисокі, відкриті, з плавним перетином тулуба, з гранчастим вінцем,чорнолощені, і миски (вази?) з Дмитрів- ки ІІІ, також з підграненими вінцями (рис. 3, 11, 12) знаходять аналогії у пшеворській куль- турі [Козак, 1984, рис. 22, 8; Prahistoria…, 1981, tab. 1, 11]. Миска з Дмитрівки ІІІ з прокресле- ним лінійним орнаментом на верхній частині плеча (рис. 3, 14) також має повну аналогію з території пшеворської культури [Prahistoria…, 1981, tab. VII, 9]. Треба зазначити, що крім ліпної кераміки північно-західного походження, на пам’ятках регіону знайдено і гончарні наслідування ліп- них форм. Зокрема, гончарна миска з Барбари І (рис. 5, 6) має схожі особливості профілювання з ліпними мисками (рис. 5, 4—5); також має на слабовираженому плечі залишок від псев- довушка. Також на Дмитрівці ІІІ і Барбарі І знайдено хроповаті гончарні стінок з великою кількістю жорстви у складі керамічного тіста, традиція виготовлення яких, на нашу думку, має північно-західне походження. Цікавим є той факт, що гончарні зразки вельбарських форм знайдено, у переважній більшості, на пам’ятках правобережжя Дніпра [Магомедов, 1998, с. 135]. Із загалу кераміки слід виділити дві посу- дини (рис. 6), що не мають прямих аналогій. Перша (рис. 6, 1) — біконічний, «київський» за профілюванням горщик, але з рустованою по- верхнею та зкругленою придонною частиною, з великою кількістю жорстви у тісті [Башкатов, 2010, с. 149]. Друга посудина (рис. 6, 2) — лощена миска на трьох ніжках. Відомі схожі керамічні форми, що можуть належати до типу ХаА за Р. Волон- гевичем, проте, прямі аналогії даній посудині нам досі невідомі. Аналіз матеріалів ліпної кераміки пам’яток межиріччя Дніпра і Псла демонструє їх куль- турну спорідненість: наявність трьох етнокуль- турних компонентів — скіфо-сарматського, праслов’янського та германського. Серед форм ліпної кераміки північно-західної традиції домінуючими є горщики типу ІА і миски ти- пу ХаА; також відомі ліпні наслідування гон- чарним посудинам (зокрема скляним кубкам типу Ковалк) і фіксується значний відсоток Рис. 6. Унікальні форми ліпної кераміки північно- західної традиції: 1 — Дмитрівка ІІІ, 2 — Барбара І (1 — рис. Р.В. Терпиловського, фото Ю.Ю. Башкато- ва; 2 — рис. О.В. Гопкало) Милашевський О.С. Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла 158 форм та ознак, характерних для пшеворської культури. Загалом, слід зазначити, що даний регіон є достатньо репрезентативним для вивчення ліпної кераміки північно-західної традиції та потребує ширших досліджень. Башкатов Ю.Ю. Исследования крупного наземного жилища позднеримского времени на поселении Бар- бара І // Археологическое изучение центральной Рос- сии: Тез. Междунар. науч. конф., посвящ. 100-летию со дня рождения В.П. Левенка. — 2006. — С. 259—261. Башкатов Ю.Ю. Поселение позднеримского вре- мени Барбара І на юге Среднего Поднепровья // The Turbulent Epoch. A New Materials from the Late Roman Period and Migration Period / Monumenta Studia Gothica. — 2008. — T V. — С. 7—20. Башкатов Ю.Ю. Памятники черняховской куль- туры юга Среднего Поднепровья // GERMANIA- SARMATIA II. — 2010. — В печати. Башкатов Ю.Ю.,  шита Т.М. Нові дослідження пам’яток черняхівської культури на півдні Серед- нього Подніпров’я // Археологія Правобережної Ук- раїни / АДІУ. — 2010. — Вип. 2. — С. 146—151. Винокур І.С. Пшеворські елементи у пам’ятках чер- няхівської культури Волино-Подільського пограниччя // Kultura Przeworska. — 1997. — T. III. — С. 50—66. Дидык В.В. Лепная керамика вельбарско-пшеворс- кого типа в черняховских древностях Днепро-Донец- кой Лесостепи // Древности. — 2005. — С. 179—186. Івановський В. Ліпна кераміка Дитиницького могиль- ника // Етногенез та рання історія слов’ян: нові наукові концепції на зламі тисячоліть: М-ли міжнар. наук. конф. (30—31 березня 2001 р.). — 2001. — С. 141—148. Козак Д.Н. Пшеворська культура у Верхньому Подністров’ї і Західному Побужжі. — К., 1984. Магомедов Б.В. К вопросу о влиянии культур Цен- тральной Европы на черняховский керамический комплекс // Kultura Przeworska. — 1997. — T. III. — С. 37—44. Магомедов Б.В. Вельбарские традиции в черня- ховской гончарной керамике // 20 lat archeologii w Maslomęczu. — 1998. — T. II. — С. 143—155. Махно е.В. Раскопки на Компаниевском могильни- ке // Археологические исследования на Украине в 1965—1966 гг. — 1967. — Вып. 1. — С. 160—162. Махно є.В. Типи поховань та планування Ком- паніївського могильника // Середні віки на Ук- раїні. — 1971. — Т. 1. — С. 87—95. Милашевський О.С. Комплекси ліпної кераміки пів- нічно-західної традиції з черняхівських пам’яток Правобережжя Київщини // Археологічні пам’ятки Фастівщини. — 2010. — Пресс-музей, № 26—27. — С. 132—147. Некрасова А.Н. Памятники черняховской культуры Днепровского Левобережья // Готы и Рим. — 2006. — С. 87—201. Обломський А.М. Типи поховань на черняхівському могильнику Компанійці (етнокультурна інтерпрета- ція) // Археологія. — 1999. — № 4. — С. 76—88. Обломский А.М. Днепровское Лесостепное Левобе- режье в позднеримское и гуннское время (середина ІІІ — первая половина V в. н. э.). — М., 2003. Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударс- твенный период. — К., 1990. Сымонович Э.А. Орнаментация черняховской кера- мики // МИА. — 1964. — № 116. — С. 270—361. Prahistoria Ziem Polskich. Т V: Późny okres lateński i okres rzymski. — Warszawa, 1981. Liana T. Chronologia względna kultury przeworskiej wewczesnym okresie rzymskim // Wiadomości Archeo- logiczne. — 1970. — T. XXXV/4. — S. 429—468. Wołagiewicz R. Ceramika kultury wielbarskiej miedzy Baltykiem a morzem Czarnym. — Szczezin, 1993. А. С.  М и л а ш е в с к и й ЛЕпНАЯ КЕРАМиКА СЕвЕРО-ЗАпАДНОЙ ТРАДиЦии ЧЕРНЯХОвСКиХ пАМЯТНиКОв МЕЖДуРЕЧЬЯ ДНЕпРА и пСЛА Статья посвящена комплексам лепной керамики северо-западной традиции региона Днепро-Псель- ского междуречья. Рассматриваются материалы поселений Дмитровка ІІІ, Барбара І и могильника Компанийцы на основе типологии Р. Волонгеви- ча. В работе проанализировано 92 сосуда (целые и фрагментированные). В регионе прослеживается ряд особенностей керамического комплекса — при- сутствие скифо-сарматского, славянского и германс- кого элементов, где преобладают горшки группы ІА и миски группы Х. В германском компоненте выде- ляется пшеворская составляющая. O. S.  M y l a s h e w s k y j hand-Made poTTery of norTh-WesTern TradiTion of chern’aKhoV-cuLTure MonuMenTs beTWeen dnepr and pseL This article deals with complexes of hand-made pot- tery of north-west tradion of Dneprp-Psel interfluve. Collections from settlements Dmitrovka IIII, Barbara I and cemetery Kompaniytsi are analyzed in work. The most often used form are pots of type IA and bowls of group X (by R. Wolagiewicz). Przeworsk’s influence to complexes of the same states are very appreciable.

Ähnliche Einträge