Синтез та дослідження нових координаційних сполук ураніл-іона на основі 3-(2'-гідроксифеніл)-5-(2''-піридил)-1,2,4-триазолу
Синтезовано новi координацiйнi сполуки уранiл-iона з 3-(2′-гiдроксифенiл)-5-(2′′-пiридил)-1,2,4-триазолом (H₂L). Координацiйнi сполуки, що утворюються, схарактеризовано за допомогою IЧ й ЯМР спектроскопiї. Будову [(UO₂)(NO3)(HL) • H₂O] • CH₃CN • H₂O встановлено за допомогою РСА. Показано, що варiюв...
Gespeichert in:
Datum: | 2012 |
---|---|
Hauptverfasser: | , , , |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2012
|
Schriftenreihe: | Доповіді НАН України |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/84311 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Синтез та дослідження нових координаційних сполук ураніл-іона на основі 3-(2'-гідроксифеніл)-5-(2''-піридил)-1,2,4-триазолу / Д.М. Хоменко, Р.О. Дорощук, I.В. Распертова, Р.Д. Лампека // Доп. НАН України. — 2012. — № 7. — С. 139-143. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-84311 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-843112015-07-07T03:02:16Z Синтез та дослідження нових координаційних сполук ураніл-іона на основі 3-(2'-гідроксифеніл)-5-(2''-піридил)-1,2,4-триазолу Хоменко, Д.М. Дорощук, Р.О. Распертова, І.В. Лампека, Р.Д. Хімія Синтезовано новi координацiйнi сполуки уранiл-iона з 3-(2′-гiдроксифенiл)-5-(2′′-пiридил)-1,2,4-триазолом (H₂L). Координацiйнi сполуки, що утворюються, схарактеризовано за допомогою IЧ й ЯМР спектроскопiї. Будову [(UO₂)(NO3)(HL) • H₂O] • CH₃CN • H₂O встановлено за допомогою РСА. Показано, що варiювання спiввiдношення вихiдних реагентiв, а саме: 1 : 1 й 1 : 2 (UO²⁺₂ : H₂L), значною мiрою впливає на кiнцевий продукт реакцiї. Синтезированы новые координационные соединения уранил-иона с 3-(2′-гидроксифенил)-5- (2′′-пиридил)-1,2,4-триазолом (H2L). Полученные координационные соединения охарактеризованы с помощью ИК и ЯМР спектроскопии. Строение [(UO₂)(NO3)(HL) • H₂O] • CH₃CN • H₂O установлено с помощью РСА. Показано, что варьирование соотношения исходных реагентов, а именно: 1 : 1 и 1 : 2 (UO²⁺₂ : H₂L), в значительной степени влияет на конечный продукт реакции. A series of new UO₂-ion complexes based on 3-(2′-hydroxyphenyl)-5-(2′′-pyridyl)-1,2,4-triazole (H2L) were synthesized. The coordination compounds were characterized by IR and NMR spectroscopies. The molecular structure of [(UO₂)(NO3)(HL) • H₂O] • CH₃CN • H₂O has been studied by X-ray diffraction. It is shown that varying the ratio of initial reagents 1 : 1 and 1 : 2 (UO²⁺₂ : H₂L) greatly influences the final product of the reaction. 2012 Article Синтез та дослідження нових координаційних сполук ураніл-іона на основі 3-(2'-гідроксифеніл)-5-(2''-піридил)-1,2,4-триазолу / Д.М. Хоменко, Р.О. Дорощук, I.В. Распертова, Р.Д. Лампека // Доп. НАН України. — 2012. — № 7. — С. 139-143. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1025-6415 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/84311 541.49 + 546.98′47′56′57 uk Доповіді НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Хімія Хімія |
spellingShingle |
Хімія Хімія Хоменко, Д.М. Дорощук, Р.О. Распертова, І.В. Лампека, Р.Д. Синтез та дослідження нових координаційних сполук ураніл-іона на основі 3-(2'-гідроксифеніл)-5-(2''-піридил)-1,2,4-триазолу Доповіді НАН України |
description |
Синтезовано новi координацiйнi сполуки уранiл-iона з 3-(2′-гiдроксифенiл)-5-(2′′-пiридил)-1,2,4-триазолом (H₂L). Координацiйнi сполуки, що утворюються, схарактеризовано за допомогою IЧ й ЯМР спектроскопiї. Будову [(UO₂)(NO3)(HL) • H₂O] • CH₃CN • H₂O
встановлено за допомогою РСА. Показано, що варiювання спiввiдношення вихiдних реагентiв, а саме: 1 : 1 й 1 : 2 (UO²⁺₂ : H₂L), значною мiрою впливає на кiнцевий продукт
реакцiї. |
format |
Article |
author |
Хоменко, Д.М. Дорощук, Р.О. Распертова, І.В. Лампека, Р.Д. |
author_facet |
Хоменко, Д.М. Дорощук, Р.О. Распертова, І.В. Лампека, Р.Д. |
author_sort |
Хоменко, Д.М. |
title |
Синтез та дослідження нових координаційних сполук ураніл-іона на основі 3-(2'-гідроксифеніл)-5-(2''-піридил)-1,2,4-триазолу |
title_short |
Синтез та дослідження нових координаційних сполук ураніл-іона на основі 3-(2'-гідроксифеніл)-5-(2''-піридил)-1,2,4-триазолу |
title_full |
Синтез та дослідження нових координаційних сполук ураніл-іона на основі 3-(2'-гідроксифеніл)-5-(2''-піридил)-1,2,4-триазолу |
title_fullStr |
Синтез та дослідження нових координаційних сполук ураніл-іона на основі 3-(2'-гідроксифеніл)-5-(2''-піридил)-1,2,4-триазолу |
title_full_unstemmed |
Синтез та дослідження нових координаційних сполук ураніл-іона на основі 3-(2'-гідроксифеніл)-5-(2''-піридил)-1,2,4-триазолу |
title_sort |
синтез та дослідження нових координаційних сполук ураніл-іона на основі 3-(2'-гідроксифеніл)-5-(2''-піридил)-1,2,4-триазолу |
publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Хімія |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/84311 |
citation_txt |
Синтез та дослідження нових координаційних сполук ураніл-іона на основі 3-(2'-гідроксифеніл)-5-(2''-піридил)-1,2,4-триазолу / Д.М. Хоменко, Р.О. Дорощук, I.В. Распертова, Р.Д. Лампека // Доп. НАН України. — 2012. — № 7. — С. 139-143. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
series |
Доповіді НАН України |
work_keys_str_mv |
AT homenkodm sinteztadoslídžennânovihkoordinacíjnihspolukuranílíonanaosnoví32gídroksifeníl52píridil124triazolu AT doroŝukro sinteztadoslídžennânovihkoordinacíjnihspolukuranílíonanaosnoví32gídroksifeníl52píridil124triazolu AT raspertovaív sinteztadoslídžennânovihkoordinacíjnihspolukuranílíonanaosnoví32gídroksifeníl52píridil124triazolu AT lampekard sinteztadoslídžennânovihkoordinacíjnihspolukuranílíonanaosnoví32gídroksifeníl52píridil124triazolu |
first_indexed |
2025-07-06T11:18:21Z |
last_indexed |
2025-07-06T11:18:21Z |
_version_ |
1836896174563393536 |
fulltext |
УДК 541.49 + 546.98′47′56′57
© 2012
Д.М. Хоменко, Р.О. Дорощук, I. В. Распертова, Р.Д. Лампека
Синтез та дослiдження нових координацiйних сполук
уранiл-iона на основi 3-(2′-гiдроксифенiл)-5-(2′′-пiри-
дил)-1,2,4-триазолу
(Представлено членом-кореспондентом НАН України М.С. Слободяником)
Синтезовано новi координацiйнi сполуки уранiл-iона з 3-(2′-гiдроксифенiл)-5-(2′′-пiри-
дил)-1,2,4-триазолом (H2L). Координацiйнi сполуки, що утворюються, схарактеризова-
но за допомогою IЧ й ЯМР спектроскопiї. Будову [(UO2)(NO3)(HL) ·H2O] ·CH3CN ·H2O
встановлено за допомогою РСА. Показано, що варiювання спiввiдношення вихiдних ре-
агентiв, а саме: 1 : 1 й 1 : 2 (UO2+
2
: H2L), значною мiрою впливає на кiнцевий продукт
реакцiї.
Синтез координацiйних сполук з полiазотовмiсними гетероциклiчними лiгандами є одним
з напрямiв сучасної координацiйної хiмiї, що динамiчно розвивається. До таких лiгандних
систем належать 1,2,4-триазоли та їх похiднi, координацiйно-хiмiчна поведiнка яких є до-
сить рiзноманiтною внаслiдок наявностi трьох атомiв азоту в циклi. Особливостi будови
комплексiв металiв з даним класом лiгандiв визначаються природою металу, наявнiстю та
типом замiсника в циклi, природою анiона. Враховуючи цi фактори, можна отримати комп-
лекси певної будови з бажаними фiзико-хiмiчними властивостями. Такi координацiйнi спо-
луки знаходять своє застосування в рiзноманiтних сферах людського життя (аналiтичнiй
хiмiї, медицинi, виробництвi полiмерiв, фоточутливих матерiалiв, iнгiбiторiв корозiї) як сти-
мулятори росту рослин тощо [1–4]. Iнтерес до даного класу лiгандiв викликаний ще й тим,
що їх координацiйнi сполуки мають практичне застосування як бiологiчно активнi сполуки,
що використовуються як антидепресанти, антигiпертонiчнi, протипухлиннi препарати [5–7].
Слiд зазначити, що в лiтературi придiлено мало уваги вивченню координацiйних спо-
лук уранiлу та РЗЕ з похiдними триазолу. Це важливо насамперед для розв’язання деяких
питань ядерної енергетики. Основнi напрями дослiджень базуються на можливостi викорис-
тання певних лiгандiв або лiгандних систем у PUREX процесi, так званому водно-екстрак-
цiйному методi, який є основним методом переробки ядерного палива [8]. Перспективними
в даному контекстi показали себе похiднi 2,6-бiс(1,2,4-триазол-3-iл)пiридину [9]. Тому ви-
вчення координацiйно-хiмiчної поведiнки 3-(2′-оксифенiл)-5-(2-пiридил)-1,2,4-триазолу вiд-
носно уранiл-iона є актуальним та перспективним.
У цьому повiдомленнi наведено данi про синтез та результати фiзико-хiмiчних дослiд-
жень нових координацiйних сполук уранiл-iона з 3-(2′-гiдроксифенiл)-5-(2′′-пiридил)-1,2,4-
триазолом (H2L) (рис. 1). Синтез H2L проводили за ранiше описаною методикою [10].
Синтез координацiйних сполук. [(UO2)(NO3)(HL)·H2O]·CH3CN·H2O(1) :UO2(NO3)2·
·2H2O (0,5 ммоль) розчиняли у 5 мл ацетонiтрилу, до отриманого розчину додавали аце-
тонiтрильний розчин (15 мл) H2L (0,5 ммоль) — розчин вiдразу набував темно-червоного
забарвлення. Через 2 доби утворювалися темно-червонi кристали, якi вiдфiльтровували,
промивали ацетонiтрилом i висушували до постiйної маси. Вихiд 70%.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2012, №7 139
Рис. 1. Схематичне зображення H2L
[(UO2)(HL)2] ·CH3CN(2) : UO2(NO3)2 ·2H2O (0,5 ммоль) розчиняли у 5 мл ацетонiтрилу,
до отриманого розчину додавали ацетонiтрильний розчин (15 мл) H2L (1 ммоль) — розчин
вiдразу набував темно-червоного забарвлення. Майже одразу утворювався коричнево-чер-
воний дрiбнокристалiчний осад, який вiдфiльтровували, промивали ацетонiтрилом i вису-
шували до постiйної маси. Вихiд 88%.
[(UO2)(OAc)(HL) · H2O] · CH3OH(3) : UO2(OAc)2 · 2H2O (0,5 ммоль) розчиняли при на-
грiваннi у 5 мл метилового спирту, до отриманого розчину додавали метанольний розчин
(10 мл) H2L (0,5 ммоль) — розчин вiдразу набував темно-помаранчевого кольору. Через
1 добу випадав темно-помаранчевий кристалiчний осад, який вiдфiльтровували, промивали
метанолом i висушували до постiйної маси. Вихiд 75%.
[(UO2)(HL)2] · CH3OH(4) : UO2(OAc)2 · 2H2O (0,25 ммоль) розчиняли при нагрiваннi
у 5 мл метилового спирту, до отриманого розчину додавали метанольний розчин (10 мл)
H2L (0,5 ммоль). Утворений розчин вiдразу набував темно-помаранчевого кольору. Через
1 добу випадав темно-помаранчевий кристалiчний осад, який вiдфiльтровували, промивали
метанолом i висушували до постiйної маси. Вихiд 82%.
Результати та їх обговорення. IЧ-спектральнi дослiдження. В IЧ-спектрах коор-
динацiйних сполук у порiвняннi з лiгандом смуги поглинання триазольного та пiриди-
нового гетероциклiв змiщуються на 10–30 см−1 у високочастотну область, що вказує на
участь атомiв азоту вищезгаданих фрагментiв у координацiї (табл. 1). Слiд зазначити, що
в IЧ-спектрах сполук [(UO2)(NO3)(HL) ·H2O] ·CH3CN ·H2O та [(UO2)(HL)2] · CH3CN при-
сутня смуга валентних коливань потрiйного зв’язку C≡N при 2252 см−1, що вказує на
присутнiсть ацетонiтрилу в складi комплексiв. Двi iнтенсивнi смуги поглинання в областях
1370–1410 см−1 та 1270–1295 см−1 обумовленi асиметричними валентними коливаннями
зв’язкiв N−O у нiтрат-iонi (ν3). Величина розщеплення смуги ν3 вказує на монодентатну
координацiю [11] нiтрат-iона в комплексi [(UO2)(NO3)(HL) · H2O] · CH3CN.
ПМР спектральнi дослiдження. У ПМР-спектрах сполук [(UO2)(NO3)(HL) · H2O]·
·CH3CN · H2O та [(UO2)(OAc)(HL) · H2O] · CH3OH найбiльша вiдмiннiсть у хiмiчних зсу-
вах для вiльного та координованого лiганду спостерiгається для α-пiридинового прото-
на — зсув у слабке поле становить 1,22 й 1,47 м. ч. вiдповiдно (табл. 2). Решта прото-
Таблиця 1. Положення основних смуг поглинання H2L та координацiйних сполук на його основi в IЧ-
спектрах, см−1
Сполука ν(Py) ν(триазолу) ν(−C−O−)
H2L 1593, 1627 1460, 1424, 1375 1016
[(UO2)(NO3)(HL) ·H2O] · CH3CN ·H2O 1614 1489, 1457, 1385 1001
[(UO2)(OAc)(HL) ·H2O] · CH3OH 1613 1485, 1434, 1393 1001
[(UO2)(HL)2] · CH3OH 1612 1480, 1436, 1395 1016, 1008
[(UO2)(HL)2] · CH3CN 1612 1480, 1436, 1395 1016, 1008
140 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2012, №7
нiв пiридинового залишку зазнають меншого слабкопольного зсуву (0,3–0,7 м. ч.). На вiд-
мiну вiд пiридинового кiльця, сигнали протонiв фенiлу в ПМР-спектрi дуже зсуваються
в область сильного поля в порiвняннi з некоординованим лiгандом. Це свiдчить про те,
що молекула лiганду входить до складу комплексiв у депротонованому по оксифенiльному
кiльцю станi. Наявнiсть ацетат-iона в складi [(UO2)(OAc)(HL) · H2O] · CH3OH пiдтверд-
жується присутнiстю у ПМР-спектрi комплексу сигналу у виглядi синглету при 1,91 м. ч.
з iнтегральною iнтенсивнiстю три [12]. На наявнiсть молекул розчинника в складi комп-
лексiв вказують сигнали при 2,07 м. ч. з iнтегральною iнтенсивнiстю три (ацетонiтрил для
[(UO2)(NO3)(HL) · H2O] · CH3CN · H2O) та при 3,17 м. ч. з iнтегральною iнтенсивнiстю три
(метанол для [(UO2)(OAc)(HL) ·H2O] ·CH3OH) [12]. На пiдставi отриманих даних можна за-
пропонувати тридентатно-мiсткову координацiю лiганду в комплексах уранiлу складу 1 : 1.
На вiдмiну вiд комплексiв складу 1 : 1, у ПМР-спектрах комплексiв 1 : 2 спостерiгається
подвiйний набiр сигналiв вiд лiгандiв (див. табл. 2). Iнтегральнi iнтенсивностi та положення
сигналiв вказують на те, що в комплексах [(UO2)(HL)2] · CH3CN та [(UO2)(HL)2] · CH3OH
присутнi двi молекули лiганду, що по-рiзному беруть участь в координацiї. Одна моле-
кула лiганду, подiбно комплексам складу 1 : 1, координована тридентатно-мiстково через
атом азоту пiридину, атом азоту триазолу та оксифенiльний кисень, у той час, як друга
координується бiдентатно-мiстково через атом азоту триазолу та оксифенiльний кисень.
Така координацiя другої молекули лiганду, очевидно, обумовлена стеричними утруднення-
ми, а також, згiдно теорiї ЖМКО, UO2+
2 має бiльшу спорiдненiсть до м’якої кислоти, якою
є оксифенiльний кисень. Так, як i в ПМР-спектрах комплексiв складу 1 : 1, сигнали моле-
кул розчинника фiксуються при 2,07 м. ч. з iнтегральною iнтенсивнiстю три (ацетонiтрил
для [(UO2)(HL)2] ·CH3CN) та при 3,17 м. ч. з iнтегральною iнтенсивнiстю три (метанол для
та [(UO2)(HL)2] · CH3OH).
Для з’ясування будови комплексу [(UO2)(NO3)(HL)·H2O]·CH3CN·H2O у твердому станi
було проведено рентгеноструктурне дослiдження даної сполуки. В процесi кристалiзацiї
комплексу вiдбувається його сольватацiя ацетонiтрилом i водою. Структура побудована
з часток [(UO2)(NO3)(HL) · H2O], молекул ацетонiтрилу та молекул води.
Координацiйний полiедр урану можна схарактеризувати як пентагональну бiпiрамiду,
в аксiальних положеннях якої знаходяться киснi уранiл-iона (рис. 2). Уранiльний фрагмент
у комплексi дещо вiдхиляється вiд лiнiйної будови (U−O 0,1775 нм, O−U−O 175,44◦). Еква-
Таблиця 2. Значення хiмiчних зсувiв у ПМР-спектрах синтезованих сполук
Сполука
Номер протона
1 2 3 4 5 6 7 8
H2L 8,77 7,57 8,02 8,21 8,06 7,00 7,36 7,04
(д.) (т.) (т.) (д.) (д.) (т.) (т.) (д.)
[(UO2)(NO3)(HL) ·H2O] · CH3CN ·H2O 10,24 8,24 8,56 8,74 8,27 6,94 7,71 7,22
(д.) (т.) (т.) (д.) (д.) (т.) (т.) (д.)
[(UO2)(OAc)(HL) · H2O] · CH3OH 10,01 7,86 8,29 8,53 8,35 6,71 7,37 6,96
(д.) (т.) (т.) (д.) (д.) (т.) (т.) (д.)
[(UO2)(HL)2] · CH3OH 10,04; 7,90; 8,30; 8,57; 8,35; 6,76; 7,35; 7,00;
8,75 7,55 7,9 8,18 8,03 7,01 7,41 7,02
(д.) (т.) (т.) (д.) (д.) (т.) (т.) (м.)
[(UO2)(HL)2] · CH3CN 10,02; 7,88; 8,38; 8,56; 8,35; 6,98; 7,35; 7,00;
8,75 7,54 8,02 8,19 7,90 8,73 7,42 7,02
(д.) (т.) (т.) (д.) (д.) (т.) (т.) (м.)
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2012, №7 141
Рис. 2. Фрагмент будови комплексу [(UO2)(NO3)(HL) ·H2O] · CH3CN · H2O
торiальна площина комплексу формується двома атомами азоту та атомом кисню вiд лiган-
ду, атомом кисню нiтратної групи (U−O 0,2468 нм) та молекулою води (U−O 0,2403 нм).
Лiганд координується тридентатно з утворенням двох металоциклiв. Донорнi пiридиновий
та триазольний азоти утворюють п’ятичленний металоцикл, у той час як кисень оксифе-
нiльної групи та азот триазолу утворюють шестичленний металоцикл. Хелатнi фрагменти
Npy−C−C−Ntz та Ntz−C−C−C−Oph мають площинну будову.
У молекулi ацетонiтрилу довжина зв’язкiв N6-C14 й C14-C15 дорiвнює 0,114 й 0,146 нм.
Кут N6−C14−C15 дорiвнює 179,2◦. Для даної структури виявлено взаємодiю атома азоту лi-
ганду з атомом азоту молекули ацетонiтрилу типу N−H · · ·N з контактом H · · ·N 0,2082 нм.
Таким чином, вперше синтезовано чотири комплекси уранiлу на основi 3-(2′-гiдрокси-
фенiл)-5-(2′-пiридил)-1,2,4-триазолу. Методом ЯМР спектроскопiї на основi аналiзу iнтег-
ральних iнтенсивностей та хiмiчних зсувiв сигналiв вiд протонiв доведено, що комплекси
в розчинах DMSO знаходяться в молекулярнiй формi. Запропонований спосiб координацiї
лiганду пiдтверджено методом РСтА.
1. Ouellette W., Jones S., Zubieta J. Solid state coordination chemistry of metal-1,2,4-triazolates and the
related metal-4-pyridyltetrazolates // Cryst. Eng. Comm. – 2011. – 13. – P. 4457–4485.
2. Aromı́ G., Barrios L. A., Roubeau O., Gamez P. Triazoles and tetrazoles: prime ligands to generate
remarkable coordination materials // Coord. Chem. Rev. – 2011. – 255. – P. 485–546.
3. Yang, C., Wang, X., Omary M.A. Crystallographic observation of the dynamic gas adsorption sites and
thermal expansion in a breathable fluorous metal-organic framework // Angew. Chem. – 2009. – 121. –
P. 2538–2543.
4. Demessence A., D’Alessandro D.M., Foo M.L., Long J. R. Strong CO2 binding in a water-stable, triazolate-
bridged metal-organic framework functionalised with ethylenediamine // J. Am. Chem. Soc. – 2009. – 131. –
P. 8784–8786.
5. Tenor E., Ludwig R. Drug chemical studies of the s-triazolo-1.5-a-pyrimidine series // Pharmazie. – 1971. –
26(9). – P. 534–539.
6. Baiocchi L., Chiari A., Frigerio A., Ridolfi P. Analytical profile of trazodone // Arzneim. Forsch. – 1973. –
23. – P. 400–406.
7. Kaldrikyan M.A., Grigoryan L.A., Melik-Ogandzhanyan R.G., Arsenyan F.G. Synthesis and antitumor
activity of some benzofuryl-substituted 1,2,4-triazoles // Pharm. Chem. J. – 2009. – 43. – P. 11–13.
142 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2012, №7
8. Benedict M., Pigford T.H., Levi H.W. Nuclear Chemical Engineering, 2nd ed. – New York: McGraw-Hill,
1981. – P. 467.
9. Drew M.G.B., Hudson M. J., Iveson P.B. et al. Experimental and theoretical studies of a triazole ligand
and complexes formed with lanthanides // J. Chem. Soc., Dalton Trans. – 1999. – 15. – P. 2433–2440.
10. Hage R., Haasnoot J.G., Reedijk J. et al. Inorg. Chim. Acta. – 1990. – 174. – P. 77–85.
11. Curtis N.F., Curtis Y.M. Some nitrato-amine Nickel(II) compounds with monodentate and bidentate
nitrate ions // Inorg. Chem. – 1965. – 4. – P. 804–809.
12. Gottleb H. E., Kotlyar V., Nudelman A. NMR chemical shifts of common laboratory solvents as trace
impurities // J. Org. Chem. – 1997. – 62. – P. 7512–7515.
Надiйшло до редакцiї 15.11.2011Київський нацiональний унiверситет
iм. Тараса Шевченка
Д.Н. Хоменко, Р.А. Дорощук, И. В. Распертова, Р. Д. Лампека
Синтез и исследование новых координационных соединений
уранил-иона на основе 3-(2′-гидроксифенил)-5-(2′′-пири-
дил)-1,2,4-триазола
Синтезированы новые координационные соединения уранил-иона с 3-(2′-гидроксифенил)-5-
(2′′-пиридил)-1,2,4-триазолом (H2L). Полученные координационные соединения охарактери-
зованы с помощью ИК и ЯМР спектроскопии. Строение [(UO2)(NO3)(HL)·H2O]·CH3CN·H2O
установлено с помощью РСА. Показано, что варьирование соотношения исходных реаген-
тов, а именно: 1 : 1 и 1 : 2 (UO2+
2 : H2L), в значительной степени влияет на конечный
продукт реакции.
D.M. Khomenko, R.O. Doroschuk, I. V. Raspertova, R.D. Lampeka
The synthesis and investigation new coordination compounds of
UO2-ion with 3-(2′-hydroxyphenyl)-5-(2′′-pyridyl)-1,2,4-triazole
A series of new UO2-ion complexes based on 3-(2′-hydroxyphenyl)-5-(2′′-pyridyl)-1,2,4-triazole
(H2L) were synthesized. The coordination compounds were characterized by IR and NMR
spectroscopies. The molecular structure of [(UO2)(NO3)(HL) · H2O] · CH3CN · H2O has been stu-
died by X-ray diffraction. It is shown that varying the ratio of initial reagents 1 : 1 and 1 : 2
(UO2+
2 : H2L) greatly influences the final product of the reaction.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2012, №7 143
|