Синтез та дослідження нових координаційних сполук ураніл-іона на основі 3-(2'-гідроксифеніл)-5-(2''-піридил)-1,2,4-триазолу

Синтезовано новi координацiйнi сполуки уранiл-iона з 3-(2′-гiдроксифенiл)-5-(2′′-пiридил)-1,2,4-триазолом (H₂L). Координацiйнi сполуки, що утворюються, схарактеризовано за допомогою IЧ й ЯМР спектроскопiї. Будову [(UO₂)(NO3)(HL) • H₂O] • CH₃CN • H₂O встановлено за допомогою РСА. Показано, що варiюв...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2012
Hauptverfasser: Хоменко, Д.М., Дорощук, Р.О., Распертова, І.В., Лампека, Р.Д.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2012
Schriftenreihe:Доповіді НАН України
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/84311
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Синтез та дослідження нових координаційних сполук ураніл-іона на основі 3-(2'-гідроксифеніл)-5-(2''-піридил)-1,2,4-триазолу / Д.М. Хоменко, Р.О. Дорощук, I.В. Распертова, Р.Д. Лампека // Доп. НАН України. — 2012. — № 7. — С. 139-143. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-84311
record_format dspace
spelling irk-123456789-843112015-07-07T03:02:16Z Синтез та дослідження нових координаційних сполук ураніл-іона на основі 3-(2'-гідроксифеніл)-5-(2''-піридил)-1,2,4-триазолу Хоменко, Д.М. Дорощук, Р.О. Распертова, І.В. Лампека, Р.Д. Хімія Синтезовано новi координацiйнi сполуки уранiл-iона з 3-(2′-гiдроксифенiл)-5-(2′′-пiридил)-1,2,4-триазолом (H₂L). Координацiйнi сполуки, що утворюються, схарактеризовано за допомогою IЧ й ЯМР спектроскопiї. Будову [(UO₂)(NO3)(HL) • H₂O] • CH₃CN • H₂O встановлено за допомогою РСА. Показано, що варiювання спiввiдношення вихiдних реагентiв, а саме: 1 : 1 й 1 : 2 (UO²⁺₂ : H₂L), значною мiрою впливає на кiнцевий продукт реакцiї. Синтезированы новые координационные соединения уранил-иона с 3-(2′-гидроксифенил)-5- (2′′-пиридил)-1,2,4-триазолом (H2L). Полученные координационные соединения охарактеризованы с помощью ИК и ЯМР спектроскопии. Строение [(UO₂)(NO3)(HL) • H₂O] • CH₃CN • H₂O установлено с помощью РСА. Показано, что варьирование соотношения исходных реагентов, а именно: 1 : 1 и 1 : 2 (UO²⁺₂ : H₂L), в значительной степени влияет на конечный продукт реакции. A series of new UO₂-ion complexes based on 3-(2′-hydroxyphenyl)-5-(2′′-pyridyl)-1,2,4-triazole (H2L) were synthesized. The coordination compounds were characterized by IR and NMR spectroscopies. The molecular structure of [(UO₂)(NO3)(HL) • H₂O] • CH₃CN • H₂O has been studied by X-ray diffraction. It is shown that varying the ratio of initial reagents 1 : 1 and 1 : 2 (UO²⁺₂ : H₂L) greatly influences the final product of the reaction. 2012 Article Синтез та дослідження нових координаційних сполук ураніл-іона на основі 3-(2'-гідроксифеніл)-5-(2''-піридил)-1,2,4-триазолу / Д.М. Хоменко, Р.О. Дорощук, I.В. Распертова, Р.Д. Лампека // Доп. НАН України. — 2012. — № 7. — С. 139-143. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1025-6415 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/84311 541.49 + 546.98′47′56′57 uk Доповіді НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Хімія
Хімія
spellingShingle Хімія
Хімія
Хоменко, Д.М.
Дорощук, Р.О.
Распертова, І.В.
Лампека, Р.Д.
Синтез та дослідження нових координаційних сполук ураніл-іона на основі 3-(2'-гідроксифеніл)-5-(2''-піридил)-1,2,4-триазолу
Доповіді НАН України
description Синтезовано новi координацiйнi сполуки уранiл-iона з 3-(2′-гiдроксифенiл)-5-(2′′-пiридил)-1,2,4-триазолом (H₂L). Координацiйнi сполуки, що утворюються, схарактеризовано за допомогою IЧ й ЯМР спектроскопiї. Будову [(UO₂)(NO3)(HL) • H₂O] • CH₃CN • H₂O встановлено за допомогою РСА. Показано, що варiювання спiввiдношення вихiдних реагентiв, а саме: 1 : 1 й 1 : 2 (UO²⁺₂ : H₂L), значною мiрою впливає на кiнцевий продукт реакцiї.
format Article
author Хоменко, Д.М.
Дорощук, Р.О.
Распертова, І.В.
Лампека, Р.Д.
author_facet Хоменко, Д.М.
Дорощук, Р.О.
Распертова, І.В.
Лампека, Р.Д.
author_sort Хоменко, Д.М.
title Синтез та дослідження нових координаційних сполук ураніл-іона на основі 3-(2'-гідроксифеніл)-5-(2''-піридил)-1,2,4-триазолу
title_short Синтез та дослідження нових координаційних сполук ураніл-іона на основі 3-(2'-гідроксифеніл)-5-(2''-піридил)-1,2,4-триазолу
title_full Синтез та дослідження нових координаційних сполук ураніл-іона на основі 3-(2'-гідроксифеніл)-5-(2''-піридил)-1,2,4-триазолу
title_fullStr Синтез та дослідження нових координаційних сполук ураніл-іона на основі 3-(2'-гідроксифеніл)-5-(2''-піридил)-1,2,4-триазолу
title_full_unstemmed Синтез та дослідження нових координаційних сполук ураніл-іона на основі 3-(2'-гідроксифеніл)-5-(2''-піридил)-1,2,4-триазолу
title_sort синтез та дослідження нових координаційних сполук ураніл-іона на основі 3-(2'-гідроксифеніл)-5-(2''-піридил)-1,2,4-триазолу
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2012
topic_facet Хімія
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/84311
citation_txt Синтез та дослідження нових координаційних сполук ураніл-іона на основі 3-(2'-гідроксифеніл)-5-(2''-піридил)-1,2,4-триазолу / Д.М. Хоменко, Р.О. Дорощук, I.В. Распертова, Р.Д. Лампека // Доп. НАН України. — 2012. — № 7. — С. 139-143. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series Доповіді НАН України
work_keys_str_mv AT homenkodm sinteztadoslídžennânovihkoordinacíjnihspolukuranílíonanaosnoví32gídroksifeníl52píridil124triazolu
AT doroŝukro sinteztadoslídžennânovihkoordinacíjnihspolukuranílíonanaosnoví32gídroksifeníl52píridil124triazolu
AT raspertovaív sinteztadoslídžennânovihkoordinacíjnihspolukuranílíonanaosnoví32gídroksifeníl52píridil124triazolu
AT lampekard sinteztadoslídžennânovihkoordinacíjnihspolukuranílíonanaosnoví32gídroksifeníl52píridil124triazolu
first_indexed 2025-07-06T11:18:21Z
last_indexed 2025-07-06T11:18:21Z
_version_ 1836896174563393536
fulltext УДК 541.49 + 546.98′47′56′57 © 2012 Д.М. Хоменко, Р.О. Дорощук, I. В. Распертова, Р.Д. Лампека Синтез та дослiдження нових координацiйних сполук уранiл-iона на основi 3-(2′-гiдроксифенiл)-5-(2′′-пiри- дил)-1,2,4-триазолу (Представлено членом-кореспондентом НАН України М.С. Слободяником) Синтезовано новi координацiйнi сполуки уранiл-iона з 3-(2′-гiдроксифенiл)-5-(2′′-пiри- дил)-1,2,4-триазолом (H2L). Координацiйнi сполуки, що утворюються, схарактеризова- но за допомогою IЧ й ЯМР спектроскопiї. Будову [(UO2)(NO3)(HL) ·H2O] ·CH3CN ·H2O встановлено за допомогою РСА. Показано, що варiювання спiввiдношення вихiдних ре- агентiв, а саме: 1 : 1 й 1 : 2 (UO2+ 2 : H2L), значною мiрою впливає на кiнцевий продукт реакцiї. Синтез координацiйних сполук з полiазотовмiсними гетероциклiчними лiгандами є одним з напрямiв сучасної координацiйної хiмiї, що динамiчно розвивається. До таких лiгандних систем належать 1,2,4-триазоли та їх похiднi, координацiйно-хiмiчна поведiнка яких є до- сить рiзноманiтною внаслiдок наявностi трьох атомiв азоту в циклi. Особливостi будови комплексiв металiв з даним класом лiгандiв визначаються природою металу, наявнiстю та типом замiсника в циклi, природою анiона. Враховуючи цi фактори, можна отримати комп- лекси певної будови з бажаними фiзико-хiмiчними властивостями. Такi координацiйнi спо- луки знаходять своє застосування в рiзноманiтних сферах людського життя (аналiтичнiй хiмiї, медицинi, виробництвi полiмерiв, фоточутливих матерiалiв, iнгiбiторiв корозiї) як сти- мулятори росту рослин тощо [1–4]. Iнтерес до даного класу лiгандiв викликаний ще й тим, що їх координацiйнi сполуки мають практичне застосування як бiологiчно активнi сполуки, що використовуються як антидепресанти, антигiпертонiчнi, протипухлиннi препарати [5–7]. Слiд зазначити, що в лiтературi придiлено мало уваги вивченню координацiйних спо- лук уранiлу та РЗЕ з похiдними триазолу. Це важливо насамперед для розв’язання деяких питань ядерної енергетики. Основнi напрями дослiджень базуються на можливостi викорис- тання певних лiгандiв або лiгандних систем у PUREX процесi, так званому водно-екстрак- цiйному методi, який є основним методом переробки ядерного палива [8]. Перспективними в даному контекстi показали себе похiднi 2,6-бiс(1,2,4-триазол-3-iл)пiридину [9]. Тому ви- вчення координацiйно-хiмiчної поведiнки 3-(2′-оксифенiл)-5-(2-пiридил)-1,2,4-триазолу вiд- носно уранiл-iона є актуальним та перспективним. У цьому повiдомленнi наведено данi про синтез та результати фiзико-хiмiчних дослiд- жень нових координацiйних сполук уранiл-iона з 3-(2′-гiдроксифенiл)-5-(2′′-пiридил)-1,2,4- триазолом (H2L) (рис. 1). Синтез H2L проводили за ранiше описаною методикою [10]. Синтез координацiйних сполук. [(UO2)(NO3)(HL)·H2O]·CH3CN·H2O(1) :UO2(NO3)2· ·2H2O (0,5 ммоль) розчиняли у 5 мл ацетонiтрилу, до отриманого розчину додавали аце- тонiтрильний розчин (15 мл) H2L (0,5 ммоль) — розчин вiдразу набував темно-червоного забарвлення. Через 2 доби утворювалися темно-червонi кристали, якi вiдфiльтровували, промивали ацетонiтрилом i висушували до постiйної маси. Вихiд 70%. ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2012, №7 139 Рис. 1. Схематичне зображення H2L [(UO2)(HL)2] ·CH3CN(2) : UO2(NO3)2 ·2H2O (0,5 ммоль) розчиняли у 5 мл ацетонiтрилу, до отриманого розчину додавали ацетонiтрильний розчин (15 мл) H2L (1 ммоль) — розчин вiдразу набував темно-червоного забарвлення. Майже одразу утворювався коричнево-чер- воний дрiбнокристалiчний осад, який вiдфiльтровували, промивали ацетонiтрилом i вису- шували до постiйної маси. Вихiд 88%. [(UO2)(OAc)(HL) · H2O] · CH3OH(3) : UO2(OAc)2 · 2H2O (0,5 ммоль) розчиняли при на- грiваннi у 5 мл метилового спирту, до отриманого розчину додавали метанольний розчин (10 мл) H2L (0,5 ммоль) — розчин вiдразу набував темно-помаранчевого кольору. Через 1 добу випадав темно-помаранчевий кристалiчний осад, який вiдфiльтровували, промивали метанолом i висушували до постiйної маси. Вихiд 75%. [(UO2)(HL)2] · CH3OH(4) : UO2(OAc)2 · 2H2O (0,25 ммоль) розчиняли при нагрiваннi у 5 мл метилового спирту, до отриманого розчину додавали метанольний розчин (10 мл) H2L (0,5 ммоль). Утворений розчин вiдразу набував темно-помаранчевого кольору. Через 1 добу випадав темно-помаранчевий кристалiчний осад, який вiдфiльтровували, промивали метанолом i висушували до постiйної маси. Вихiд 82%. Результати та їх обговорення. IЧ-спектральнi дослiдження. В IЧ-спектрах коор- динацiйних сполук у порiвняннi з лiгандом смуги поглинання триазольного та пiриди- нового гетероциклiв змiщуються на 10–30 см−1 у високочастотну область, що вказує на участь атомiв азоту вищезгаданих фрагментiв у координацiї (табл. 1). Слiд зазначити, що в IЧ-спектрах сполук [(UO2)(NO3)(HL) ·H2O] ·CH3CN ·H2O та [(UO2)(HL)2] · CH3CN при- сутня смуга валентних коливань потрiйного зв’язку C≡N при 2252 см−1, що вказує на присутнiсть ацетонiтрилу в складi комплексiв. Двi iнтенсивнi смуги поглинання в областях 1370–1410 см−1 та 1270–1295 см−1 обумовленi асиметричними валентними коливаннями зв’язкiв N−O у нiтрат-iонi (ν3). Величина розщеплення смуги ν3 вказує на монодентатну координацiю [11] нiтрат-iона в комплексi [(UO2)(NO3)(HL) · H2O] · CH3CN. ПМР спектральнi дослiдження. У ПМР-спектрах сполук [(UO2)(NO3)(HL) · H2O]· ·CH3CN · H2O та [(UO2)(OAc)(HL) · H2O] · CH3OH найбiльша вiдмiннiсть у хiмiчних зсу- вах для вiльного та координованого лiганду спостерiгається для α-пiридинового прото- на — зсув у слабке поле становить 1,22 й 1,47 м. ч. вiдповiдно (табл. 2). Решта прото- Таблиця 1. Положення основних смуг поглинання H2L та координацiйних сполук на його основi в IЧ- спектрах, см−1 Сполука ν(Py) ν(триазолу) ν(−C−O−) H2L 1593, 1627 1460, 1424, 1375 1016 [(UO2)(NO3)(HL) ·H2O] · CH3CN ·H2O 1614 1489, 1457, 1385 1001 [(UO2)(OAc)(HL) ·H2O] · CH3OH 1613 1485, 1434, 1393 1001 [(UO2)(HL)2] · CH3OH 1612 1480, 1436, 1395 1016, 1008 [(UO2)(HL)2] · CH3CN 1612 1480, 1436, 1395 1016, 1008 140 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2012, №7 нiв пiридинового залишку зазнають меншого слабкопольного зсуву (0,3–0,7 м. ч.). На вiд- мiну вiд пiридинового кiльця, сигнали протонiв фенiлу в ПМР-спектрi дуже зсуваються в область сильного поля в порiвняннi з некоординованим лiгандом. Це свiдчить про те, що молекула лiганду входить до складу комплексiв у депротонованому по оксифенiльному кiльцю станi. Наявнiсть ацетат-iона в складi [(UO2)(OAc)(HL) · H2O] · CH3OH пiдтверд- жується присутнiстю у ПМР-спектрi комплексу сигналу у виглядi синглету при 1,91 м. ч. з iнтегральною iнтенсивнiстю три [12]. На наявнiсть молекул розчинника в складi комп- лексiв вказують сигнали при 2,07 м. ч. з iнтегральною iнтенсивнiстю три (ацетонiтрил для [(UO2)(NO3)(HL) · H2O] · CH3CN · H2O) та при 3,17 м. ч. з iнтегральною iнтенсивнiстю три (метанол для [(UO2)(OAc)(HL) ·H2O] ·CH3OH) [12]. На пiдставi отриманих даних можна за- пропонувати тридентатно-мiсткову координацiю лiганду в комплексах уранiлу складу 1 : 1. На вiдмiну вiд комплексiв складу 1 : 1, у ПМР-спектрах комплексiв 1 : 2 спостерiгається подвiйний набiр сигналiв вiд лiгандiв (див. табл. 2). Iнтегральнi iнтенсивностi та положення сигналiв вказують на те, що в комплексах [(UO2)(HL)2] · CH3CN та [(UO2)(HL)2] · CH3OH присутнi двi молекули лiганду, що по-рiзному беруть участь в координацiї. Одна моле- кула лiганду, подiбно комплексам складу 1 : 1, координована тридентатно-мiстково через атом азоту пiридину, атом азоту триазолу та оксифенiльний кисень, у той час, як друга координується бiдентатно-мiстково через атом азоту триазолу та оксифенiльний кисень. Така координацiя другої молекули лiганду, очевидно, обумовлена стеричними утруднення- ми, а також, згiдно теорiї ЖМКО, UO2+ 2 має бiльшу спорiдненiсть до м’якої кислоти, якою є оксифенiльний кисень. Так, як i в ПМР-спектрах комплексiв складу 1 : 1, сигнали моле- кул розчинника фiксуються при 2,07 м. ч. з iнтегральною iнтенсивнiстю три (ацетонiтрил для [(UO2)(HL)2] ·CH3CN) та при 3,17 м. ч. з iнтегральною iнтенсивнiстю три (метанол для та [(UO2)(HL)2] · CH3OH). Для з’ясування будови комплексу [(UO2)(NO3)(HL)·H2O]·CH3CN·H2O у твердому станi було проведено рентгеноструктурне дослiдження даної сполуки. В процесi кристалiзацiї комплексу вiдбувається його сольватацiя ацетонiтрилом i водою. Структура побудована з часток [(UO2)(NO3)(HL) · H2O], молекул ацетонiтрилу та молекул води. Координацiйний полiедр урану можна схарактеризувати як пентагональну бiпiрамiду, в аксiальних положеннях якої знаходяться киснi уранiл-iона (рис. 2). Уранiльний фрагмент у комплексi дещо вiдхиляється вiд лiнiйної будови (U−O 0,1775 нм, O−U−O 175,44◦). Еква- Таблиця 2. Значення хiмiчних зсувiв у ПМР-спектрах синтезованих сполук Сполука Номер протона 1 2 3 4 5 6 7 8 H2L 8,77 7,57 8,02 8,21 8,06 7,00 7,36 7,04 (д.) (т.) (т.) (д.) (д.) (т.) (т.) (д.) [(UO2)(NO3)(HL) ·H2O] · CH3CN ·H2O 10,24 8,24 8,56 8,74 8,27 6,94 7,71 7,22 (д.) (т.) (т.) (д.) (д.) (т.) (т.) (д.) [(UO2)(OAc)(HL) · H2O] · CH3OH 10,01 7,86 8,29 8,53 8,35 6,71 7,37 6,96 (д.) (т.) (т.) (д.) (д.) (т.) (т.) (д.) [(UO2)(HL)2] · CH3OH 10,04; 7,90; 8,30; 8,57; 8,35; 6,76; 7,35; 7,00; 8,75 7,55 7,9 8,18 8,03 7,01 7,41 7,02 (д.) (т.) (т.) (д.) (д.) (т.) (т.) (м.) [(UO2)(HL)2] · CH3CN 10,02; 7,88; 8,38; 8,56; 8,35; 6,98; 7,35; 7,00; 8,75 7,54 8,02 8,19 7,90 8,73 7,42 7,02 (д.) (т.) (т.) (д.) (д.) (т.) (т.) (м.) ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2012, №7 141 Рис. 2. Фрагмент будови комплексу [(UO2)(NO3)(HL) ·H2O] · CH3CN · H2O торiальна площина комплексу формується двома атомами азоту та атомом кисню вiд лiган- ду, атомом кисню нiтратної групи (U−O 0,2468 нм) та молекулою води (U−O 0,2403 нм). Лiганд координується тридентатно з утворенням двох металоциклiв. Донорнi пiридиновий та триазольний азоти утворюють п’ятичленний металоцикл, у той час як кисень оксифе- нiльної групи та азот триазолу утворюють шестичленний металоцикл. Хелатнi фрагменти Npy−C−C−Ntz та Ntz−C−C−C−Oph мають площинну будову. У молекулi ацетонiтрилу довжина зв’язкiв N6-C14 й C14-C15 дорiвнює 0,114 й 0,146 нм. Кут N6−C14−C15 дорiвнює 179,2◦. Для даної структури виявлено взаємодiю атома азоту лi- ганду з атомом азоту молекули ацетонiтрилу типу N−H · · ·N з контактом H · · ·N 0,2082 нм. Таким чином, вперше синтезовано чотири комплекси уранiлу на основi 3-(2′-гiдрокси- фенiл)-5-(2′-пiридил)-1,2,4-триазолу. Методом ЯМР спектроскопiї на основi аналiзу iнтег- ральних iнтенсивностей та хiмiчних зсувiв сигналiв вiд протонiв доведено, що комплекси в розчинах DMSO знаходяться в молекулярнiй формi. Запропонований спосiб координацiї лiганду пiдтверджено методом РСтА. 1. Ouellette W., Jones S., Zubieta J. Solid state coordination chemistry of metal-1,2,4-triazolates and the related metal-4-pyridyltetrazolates // Cryst. Eng. Comm. – 2011. – 13. – P. 4457–4485. 2. Aromı́ G., Barrios L. A., Roubeau O., Gamez P. Triazoles and tetrazoles: prime ligands to generate remarkable coordination materials // Coord. Chem. Rev. – 2011. – 255. – P. 485–546. 3. Yang, C., Wang, X., Omary M.A. Crystallographic observation of the dynamic gas adsorption sites and thermal expansion in a breathable fluorous metal-organic framework // Angew. Chem. – 2009. – 121. – P. 2538–2543. 4. Demessence A., D’Alessandro D.M., Foo M.L., Long J. R. Strong CO2 binding in a water-stable, triazolate- bridged metal-organic framework functionalised with ethylenediamine // J. Am. Chem. Soc. – 2009. – 131. – P. 8784–8786. 5. Tenor E., Ludwig R. Drug chemical studies of the s-triazolo-1.5-a-pyrimidine series // Pharmazie. – 1971. – 26(9). – P. 534–539. 6. Baiocchi L., Chiari A., Frigerio A., Ridolfi P. Analytical profile of trazodone // Arzneim. Forsch. – 1973. – 23. – P. 400–406. 7. Kaldrikyan M.A., Grigoryan L.A., Melik-Ogandzhanyan R.G., Arsenyan F.G. Synthesis and antitumor activity of some benzofuryl-substituted 1,2,4-triazoles // Pharm. Chem. J. – 2009. – 43. – P. 11–13. 142 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2012, №7 8. Benedict M., Pigford T.H., Levi H.W. Nuclear Chemical Engineering, 2nd ed. – New York: McGraw-Hill, 1981. – P. 467. 9. Drew M.G.B., Hudson M. J., Iveson P.B. et al. Experimental and theoretical studies of a triazole ligand and complexes formed with lanthanides // J. Chem. Soc., Dalton Trans. – 1999. – 15. – P. 2433–2440. 10. Hage R., Haasnoot J.G., Reedijk J. et al. Inorg. Chim. Acta. – 1990. – 174. – P. 77–85. 11. Curtis N.F., Curtis Y.M. Some nitrato-amine Nickel(II) compounds with monodentate and bidentate nitrate ions // Inorg. Chem. – 1965. – 4. – P. 804–809. 12. Gottleb H. E., Kotlyar V., Nudelman A. NMR chemical shifts of common laboratory solvents as trace impurities // J. Org. Chem. – 1997. – 62. – P. 7512–7515. Надiйшло до редакцiї 15.11.2011Київський нацiональний унiверситет iм. Тараса Шевченка Д.Н. Хоменко, Р.А. Дорощук, И. В. Распертова, Р. Д. Лампека Синтез и исследование новых координационных соединений уранил-иона на основе 3-(2′-гидроксифенил)-5-(2′′-пири- дил)-1,2,4-триазола Синтезированы новые координационные соединения уранил-иона с 3-(2′-гидроксифенил)-5- (2′′-пиридил)-1,2,4-триазолом (H2L). Полученные координационные соединения охарактери- зованы с помощью ИК и ЯМР спектроскопии. Строение [(UO2)(NO3)(HL)·H2O]·CH3CN·H2O установлено с помощью РСА. Показано, что варьирование соотношения исходных реаген- тов, а именно: 1 : 1 и 1 : 2 (UO2+ 2 : H2L), в значительной степени влияет на конечный продукт реакции. D.M. Khomenko, R.O. Doroschuk, I. V. Raspertova, R.D. Lampeka The synthesis and investigation new coordination compounds of UO2-ion with 3-(2′-hydroxyphenyl)-5-(2′′-pyridyl)-1,2,4-triazole A series of new UO2-ion complexes based on 3-(2′-hydroxyphenyl)-5-(2′′-pyridyl)-1,2,4-triazole (H2L) were synthesized. The coordination compounds were characterized by IR and NMR spectroscopies. The molecular structure of [(UO2)(NO3)(HL) · H2O] · CH3CN · H2O has been stu- died by X-ray diffraction. It is shown that varying the ratio of initial reagents 1 : 1 and 1 : 2 (UO2+ 2 : H2L) greatly influences the final product of the reaction. ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2012, №7 143