Моделювання впливу фізичного навантаження на зміну функціонального стану людини
The simulation model of reaction of the systems of human organism is offered under the action of loading for realization of diagnostics of human on the method of Ruffier-Dickson. The state of the cardiovascular system is determined.
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Комп’ютерні засоби, мережі та системи |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/84833 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Моделювання впливу фізичного навантаження на зміну функціонального стану людини / С.І. Лукаш, М.М. Будник // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2014. — № 13. — С. 87-95. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-84833 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-848332015-07-17T03:02:05Z Моделювання впливу фізичного навантаження на зміну функціонального стану людини Лукаш, С.І. Будник, М.М. The simulation model of reaction of the systems of human organism is offered under the action of loading for realization of diagnostics of human on the method of Ruffier-Dickson. The state of the cardiovascular system is determined. Предлагается имитационная модель реакции систем организма человека под действием нагрузки для диагностики ФС по методу Руфье. Пропонується імітаційна модель реакції систем організму людини під дією навантаження для реалізації діагностики ФС людини по методу Руф’є, в якому визначається стан серцево-судинної системи. 2014 Article Моделювання впливу фізичного навантаження на зміну функціонального стану людини / С.І. Лукаш, М.М. Будник // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2014. — № 13. — С. 87-95. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1817-9908 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/84833 612.166 uk Комп’ютерні засоби, мережі та системи Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
The simulation model of reaction of the systems of human organism is offered under the action of loading for realization of diagnostics of human on the method of Ruffier-Dickson. The state of the cardiovascular system is determined. |
| format |
Article |
| author |
Лукаш, С.І. Будник, М.М. |
| spellingShingle |
Лукаш, С.І. Будник, М.М. Моделювання впливу фізичного навантаження на зміну функціонального стану людини Комп’ютерні засоби, мережі та системи |
| author_facet |
Лукаш, С.І. Будник, М.М. |
| author_sort |
Лукаш, С.І. |
| title |
Моделювання впливу фізичного навантаження на зміну функціонального стану людини |
| title_short |
Моделювання впливу фізичного навантаження на зміну функціонального стану людини |
| title_full |
Моделювання впливу фізичного навантаження на зміну функціонального стану людини |
| title_fullStr |
Моделювання впливу фізичного навантаження на зміну функціонального стану людини |
| title_full_unstemmed |
Моделювання впливу фізичного навантаження на зміну функціонального стану людини |
| title_sort |
моделювання впливу фізичного навантаження на зміну функціонального стану людини |
| publisher |
Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України |
| publishDate |
2014 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/84833 |
| citation_txt |
Моделювання впливу фізичного навантаження на зміну функціонального стану людини / С.І. Лукаш, М.М. Будник // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2014. — № 13. — С. 87-95. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Комп’ютерні засоби, мережі та системи |
| work_keys_str_mv |
AT lukašsí modelûvannâvplivufízičnogonavantažennânazmínufunkcíonalʹnogostanulûdini AT budnikmm modelûvannâvplivufízičnogonavantažennânazmínufunkcíonalʹnogostanulûdini |
| first_indexed |
2025-07-06T11:57:42Z |
| last_indexed |
2025-07-06T11:57:42Z |
| _version_ |
1836898648418418688 |
| fulltext |
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2014, № 13 87
S.I. Lukash, M.M. Budnik
MODEL OF INFLUENCE
OF PHYSICAL ACTIVITY
ON CHANGE OF THE HUMAN
FUNCTIONAL STATE
The simulation model of reaction of
the systems of human organism is of-
fered under the action of loading for
realization of diagnostics of human on
the method of Ruffier-Dickson. The
state of the cardiovascular system is
determined.
Key words: simulation model, diag-
nostic, method of Ruffier-Dickson.
Предлагается имитационная мо-
дель реакции систем организма
человека под действием нагрузки
для диагностики ФС по методу
Руфье.
Ключеые слова: имитационная мо-
дель, диагностика, тест Руфьє.
Пропонується імітаційна модель
реакції систем організму людини під
дією навантаження для реалізації
діагностики ФС людини по методу
Руф’є, в якому визначається стан
серцево-судинної системи.
Ключові слова: імітаційна модель,
діагностика, тест Руф’є.
С.І. Лукаш, М.М. Будник, 2014
УДК 612.166
С.І. ЛУКАШ, М.М. БУДНИК
МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ
ФІЗИЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ
НА ЗМІНУ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО
СТАНУ ЛЮДИНИ
Вступ. Уявлення про роботу організму лю-
дини як системи дає змогу лікарю більш
точно і достовірно встановити діагноз за-
хворювання. Побудова математичної моде-
лі дозволяє встановити зв’язки різних орга-
нів та систем організму, вплив навантажень
на гомеостаз, що характеризується наявніс-
тю ряду параметрів, які відображають нор-
мальний стан організму: температура, час-
тота серцевих скорочень (ЧСС), тиск крові,
концентрація певних речовин у крові [1].
Функціональний стан (ФС) людини – це
комплекс властивостей, визначальний рі-
вень життєдіяльності організму, системна
відповідь організму на фізичне наванта-
ження, в якому відбивається міра інтеграції
і адекватності функцій виконуваній роботі.
При дослідженні ФС організму людини, яка
займається фізичними вправами, найбільш
важливі зміни у системах кровообігу і ди-
хання тому, що саме вони мають основне
значення для вирішення питання про до-
пуск до зайняття спортом і про "дозу" фізи-
чного навантаження, від них багато в чому
залежить рівень фізичної працездатності.
З іншого боку, концепція моніторингу і
оцінки стану здоров’я набуває все більшого
значення в охороні здоров’я, що потребує
як апаратного, так і програмного забезпе-
чення праці лікаря. Згідно спільної поста-
нови МОЗ та МОН України є обов’язковою
оцінка стану здоров’я школярів. Це сприяє
виробництву сучасних портативних інтеле-
ктуальних вимірювальних приладів і засо-
бів безпровідного зв’язку, дає змогу опера-
С.І. ЛУКАШ, М.М. БУДНИК
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2014, № 13 88
тивно, більш повно і точно оцінювати стан здоров’я людини, виявляти зміни і
прогнозувати їх, проводити моніторинг протягом значного часу.
У процесі вимірів фізіологічних параметрів ФС організму людини в статич-
них умовах та при тестових навантаженнях отримані дані не тільки дають більш
точну оцінку стану здоров’я, але й дозволяють прогнозувати рівень функціона-
льної спроможності.
Постановка задачі. Розробити імітаційну модель реакції систем організму
людини під дією навантаження для реалізації діагностики ФС людини по методу
Руф’є [2], в якому визначається вплив навантаження на зміну ЧСС.
Опис моделі. Пропонований підхід грунтується на апроксимації отриманих
емпіричних нелінійних залежностей аналітичними функціями, які повинні, з од-
ного боку, досить точно відображати нелінійність досліджуваного параметра на
даному інтервалі, а з іншого боку, забезпечувати досить просте інтегрування
отриманого диференціального рівняння. Модель передбачає наявність неліній-
ного ланцюга з одним накопичувачем енергії, що описується диференціальними
рівняннями 1-го порядку. Зручність підходу полягає в отриманні виразу для до-
сліджуваної величини в загальному вигляді, що дозволяє провести необхідний
аналіз процесів при зміні параметрів еквівалентної схеми.
Найважливішими показниками ФС серцево-судинної системи (ССС) є пульс
(ЧСС) та артеріальний тиск, їх зміни. Виконання фізичної вправи викликає ак-
тивізацію роботи м'язів, тобто їх мобілізацію. В активних м’язів протікають біо-
хімічні реакції, продукти яких виходять у кров і викликають активізацію діяль-
ності ССС і дихальної систем (ДС). Отже, для опису процесу адаптації організму
людини до фізичного навантаження необхідно включити в розгляд центральну
нервову систему (ЦНС), ССС, ендокринну (ЕС), імунну (ІС), м'язи і ДС.
Порівняльні дослідження діяльності серця за допомогою різних методик у
стані спокою і при різних навантаженнях показали, що найбільш точним індика-
тором ФС серця є швидкість зміни (перша похідна) ЧСС. Під час стану напруги,
яка викликає посилення імпульсів в симпатичних нервах, що регулюють роботу
серця, найважливіше значення має швидкість та прискорення серцевого викиду
крові. Це і є первинна реакція серця на дію симпатичної НС. Навпаки, дія, яка
гальмує діяльність серця, викликає зменшення швидкості сердевого викиду і
зменшення прискорення крові в шлуночку.
Якщо розглядати спрощену ідеальну модель, яка включає ЦНС, ССС, ЕС,
м'язи, то можна описати найбільш загальні реакції організму людини на фізичну
активність, наприклад, ЧСС, у вигляді, показаному на рис. 1.
На схемі рис. 1, а нелінійний елемент – це електричний конденсатор з опо-
рами, що моделюють певні системи організму. Діяльність усіх тканин і органів
регулюються ЦНС (зворотний зв'язок), вони перебувають під впливом великої
кількості чинників за природних умов.
Слід відзначити, що в роботі [3] зустрічається подібний якісний опис зміни
ЧСС на стаціонарних тренажерах під дією навантаження. Але автори не надали
математичної моделі опису цих змін.
МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ФІЗИЧНОГО …
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2014, № 13 89
а б
РИС. 1. Імітаційна модель впливу навантаження на ССС людини: а – загальна структура та
б – залежність ЧСС від часу
Для характеристики ССС велике значення має оцінка роботи серця і артері-
ального тиску (рис. 1, б) під дією фізичного навантаження (параметри пульс Р1,
проміжок часу t1 – t0, пульс Рmax) та після нього (параметри t2 – t1, пульс Р2, шви-
дкість адаптації va = 1/τa під дією навантаження, швидкість відновлення vв = 1/τв
після навантаження та період відновлення Т, що визначається проміжком часу
t2 – t1, коли значення пульсу РТ не буде відрізнятися від Р1 більше, ніж на 5 %. В
моделі прийнято, що через певний час після навантаження пульс відновлюється
до початкового значення.
.05,1 1PPT ⋅≤ (1)
Загальна зміна пульсу в проміжку часу t2 – t0 описується рівнянням:
),,( tPF
dt
dP
= (2)
де Р – пульс людини, F(Р,t) – енергетична спроможність людини.
Визначимо тривалість адаптації τa, та тривалість відновлення τв як проміжок
часу, що потребує організм людини для стабілізації стану. Тоді з урахуванням
пульсу в спокійному стані зміна ЧСС у проміжку t0 ÷ t1 має такий вид:
,)exp()( 1
01
1max PttPPP
a
t +
τ
−
−⋅−= (3)
де Р1 – пульс людини в спокійному стані, Рmax – максимальне значення ЧСС на
максимумі застосованого навантаження, інші параметри описані раніше.
Зміна пульсу в проміжку часу t2 ÷ t3 можна представити у вигляді рівняння:
.))exp(1()( 3
12
3max PttPPP
в
t +
τ
−
−−⋅−= (4)
С.І. ЛУКАШ, М.М. БУДНИК
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2014, № 13 90
На рис. 2 показано залежність зміни ЧСС за час навантаження (рис. 2, а,
формула (3)) та при відновленні організму (рис. 2, б, формула (4)) для різних
τ. При розрахунках кривих прийнято значення Рmax = 170 уд/хв. Взагалі, пульс
після зняття навантаження Р3 може не дорівнювати пульсу спокою Р1 , що і до-
зволяє визначити період відновлення за формулою (1).
а б
РИС. 2. Зміна ЧСС: а – під дією навантаження та б – після нього: 2, 5, 10, 20, 50 – тривалість
в секундах процесів адаптації чи відновлення
Видно, що реакція організму людини на одне і те ж навантаження, його ада-
птація або відновлення, залежить від ступеня її тренованості та якості здоров’я.
Для старших вікових груп, враховуючи нижчу межу допустимого зростання
пульсу, а також у юних спортсменів застосовують тести PWC130 (physical work
capacity, показано на рис. 2, а). Це практикують при виконанні субмаксимально-
го тесту Валунда – Шестранда (PWC170), що рекомендований ВООЗ для визна-
чення фізичної працездатності, при цьому потужність фізичного навантаження,
що виражається в кгм/хв або Вт, при якій частота серцевих скорочень після
стабілізації встановлюється на рівні 170 уд/хв, тобто PWC170, і є показником
фізичної працездатності.
Поправочні коефіцієнти в моделі для людей різного віку, а також коефіцієн-
ти, що враховують медично встановлений стан здоров’я, стать, вид діяльності та
занять, підвищують достовірність і точність параметрів моделі.
На рис. 3 показано відновлення стану при Рmax = 96 уд/хв. Таке значення
пульсу є типовим для пацієнтів, що тестуються за методом Руф’є – Діксона. Там
же показано періоди відновлення Т, визначені відповідно формулі (1). Помітно,
що організм з більшим значенням τв має більший період відновлення Т.
МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ФІЗИЧНОГО …
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2014, № 13 91
РИС. 3. Динаміка ЧСС в осіб з різною швидкістю відновлення
Для більш точного опису стану організму доцільно використати ще один па-
раметр, який є індикативним і доповнює зазначені вище параметри – це пара-
метр Рind, що розраховується за відомою формулою:
,220 AkP
i
iind ⋅−= ∑ (5)
де ∑ ki – коефіцієнти поправки, А – вік у роках. Поправочні коефіцієнти врахо-
вують стать, вид діяльності, діагноз захворювання та інше.
Таке представлення дає змогу створити програмне забезпечення для отри-
мання даних, їх автоматичної обробки, проведення аналізу, експертної оцінки і
виявлення тенденцій за конкретними параметрами функціонального стану лю-
дини та зберегти інформацію в електронній базі даних для порівняння змін у
більш тривалому часі.
Застосування моделі до аналізу ЧСС при навантаженні. В роботі [4] дос-
ліджувались баскетболісти I розряду в процесі гри за допомогою діагностичного
комплексу для оцінки ФС спортсменів. Зміни показника напруги ССС – ЧСС
вимірювалися монітором серцевого ритму "Polar Accurex Plusto". Отримані дані
обробляли методами математичної статистики. За даними пульсограм визначали
апроксимуючі функції. В результаті аналізу було виявлено наступне:
1. Пульс спортсменів під час 20-хвилинної гри у баскетбол мав середньог-
рупові значення 165,5 ± 9,43 уд/хв.
2. Діапазон функціонального навантаження відобразився у збільшенні пуль-
су від 150 до180 уд/хв.
На рис. 4 показана апроксимація середньогрупових значень експеримента-
льних даних (позначка 1) за перші 5 хв гри. Пунктирні лінії – апроксимація вер-
хніх та нижніх (позначки 2, а та 2, б відповідно) границь зміни пульсу відповідно
С.І. ЛУКАШ, М.М. БУДНИК
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2014, № 13 92
моделі (3) та даних експерименту з параметрами Р1 = 70 уд/хв, Рmax = 165,5 ±
± 9,43 уд/хв, τa = 20 с.
РИС. 4. Апроксимація експериментальних даних за перші 5 хв гри
3. Динаміка відновлення при пасивному відпочинку після гри у баскетбол в
усіх спортсменів мала два, по уявленням авторів роботи [4], яскраво виражених
періоди інтенсивності відновлення ССС (рис. 5). Перший період характеризува-
вся різким зниженням пульсу в середньому до Р1с = 120 ± 5,2 уд/хв (проміжок
часу А – Б), другий період мав тенденцію до стабілізації пульсу на рівні Р2с =
= 110 ± 7,1 уд/хв (проміжок часу Б – В).
РИС. 5. Апроксимація ЧСС протягом 12 хв після закінчення гри
МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ФІЗИЧНОГО …
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2014, № 13 93
Зважаючи на методику вимірів та існуючу похибку, на малий час від кінця
гри до моменту, позначеного літерою А (всього лише 120 с), ми більш схильні
вважати такий феномен особливостями гри та існуючим у кожного із спортсме-
нів своїм діапазоном працездатності, тим паче, що навіть через 12 хв частота
пульсу ще далека від початкового і відновлення не відбулося. Це підкреслює
перевагу не усереднення по групі, а визначення індивідуальних параметрів стану
людини за допомою сучасних можливостей, моделей та приладів.
На рис. 5 показана апроксимація середньогрупових значень експеримента-
льних даних (позначка 1) за 12 хв після закінчення гри. Пунктирні лінії – апро-
ксимація верхніх та нижніх (позначки 2, а та 2, б відповідно) границь зміни
пульсу відповідно моделі (4) з параметрами Р1 = 70 уд/хв, Р3 = 100 уд/хв, Рmax =
= 165,5 уд/хв, τв = 270 с. Помітно, що за 12 хв у спортсменів повного віднов-
лення не відбулося. Про це свідчить значення пульсу Р3 = 100 уд/хв, що більше
пульсу в спокійному стані на 20 %.
4. При аналізі експерименту, де було застосоване ступінчасто-зростаюче
навантаження на велоергометрі (три послідовні зміни на 100 Вт через кожні
2 хв) помітно, що початкове навантаження у досліджуваній групі не викликало
перевантаження ССС, тоді як після третього додаткового навантаження стан
ССС не стабілізувався і пульс продовжував зростати, що може свідчити про пе-
ревтому організму. Для математичного опису також можна використати анало-
гічну апроксимацію з додатковими членами подібного виду, але з іншими зна-
ченнями параметрів.
Експериментальне порівняння моделі з параметрами тесту Руф’є. Оці-
нимо індекс Руф’є (ІР) по методиці, що застосовують при визначенні цього інде-
ксу, і порівняємо його результати з параметрами ФС, оціненими в рамках пропо-
нованої моделі. Методика тесту полягає у наступному [5]:
- 5 хвилин відпочинку в положенні сидячи;
- виміряти пульс '
1P протягом 15 с;
- виконати 30 присідань за 45 с;
- виміряти пульс '
2P пульс у положенні стоячи протягом перших 15 с;
- 1 хвилина відпочинку в положенні сидячи;
- виміряти пульс '
3P у перші 15 с після 1 хвилини відпочинку;
- провести розрахунок індексу за формулою:
.10/)200)(4( '
3
'
2
'
1 −++⋅= PPPIP (6)
Оцінка ФС ССС людини згідно відомого правила: 1) відмінний стан серця,
високий рівень – якщо Індекс Руф’є менше 3; 2) нормальний стан серця, рівень
вище середнього – 4–6; середній рівень – 7–9; серцева недостатність середнього
ступеню, задовільний стан – 10–14; низький рівень, сильна серцева недостат-
ність – 15 і більше.
С.І. ЛУКАШ, М.М. БУДНИК
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2014, № 13 94
Слід підкреслити, що виміри 0
'
1 25,0 PP ⋅= , '
2P , '
3P виконуються перші 15 с.
Для вже згадуваної роботи [4] маємо: '
1P = 17,5, '
2P = 23,5, '
3P = 20. Підрахунок
за формулою (6) дає значення ІР = 4,4, що відповідає нормальному стану серця,
рівень вище середнього.
На основі даної моделі отримаємо набір параметрів, поданий у таблиці.
Додатково нами були протестовані три особи різного віку за тестом Руф’є.
Дані цих вимірів занесені у таблицю, в якій також наведено параметри моделю-
вання спортивної групи по роботі [4].
ТАБЛИЦЯ. Інформативні параметри для опису адаптації ФС людини до навантаження
№ Тип наван-
таження
Вік,
роки
Рind,
уд/хв
Ро,
уд/хв
Рmax,
уд/хв
τа ,
с
va,
1/ с
τв ,
с
vв,
1/ с
Т,
хв ІР
1. Спортивна
гра, 20 хв 20 100 70 165,5 20 0.05 270 0,004 >12 4,4
2. Пацієнт 1, ТР 35 195 70 193 63 0,016 20 0,05 – 10
3. Пацієнт 2, ТР 50 170 68 156 320 0,003 10 0,1 – 6,3
4. Пацієнт 3, ТР 70 150 67 178 320 0,003 10 0,1 – 9
Примітка: ТР – тест Руф’є, ІР – індекс Руф’є.
Обговорення. Приведена в таблиці оцінка трьох пацієнтів за тестом в ці-
лому відповідає існуючим у них медичним діагнозам. Згідно тесту Руф’є пев-
ному стану ССС відповідає досить широкий інтервал значень індексу. Це відо-
бражає фізіологічний розкид параметрів ФС у людей, але недоліком такого ме-
тоду оцінки ФС є застосування лише одного індексу. Перевагою пропонованої
моделі є застосування 6-ти параметрів, перелічених в таблиці. Ці параметри
мають різний фізіологічний смисл, а тому забезпечують більш детальну діаг-
ностику стану ССС та реакцію організму людини на навантаження. В пропоно-
ваній моделі важливими інформативними параметрами є швидкості адаптації
va та відновлення vв.
Для правильного застосування моделі потрібно відслідковувати стан конк-
ретної людини і фіксувати зміни ССС періодично у часі. Проте за допомогою
існуючих приладів у процесі моніторингу досить складно здійснити постійний
контроль ЧСС. Тому пропонований підхід потребує застосування приладу із
дещо іншою методикою обчислення пульсу, а також застосування сучасної мі-
кроелектронної бази з безпровідним зв’язком та спеціалізованим програмним
забезпеченням.
Крім того, для різних галузей діяльності людини та медицини важливим є
знання про параметри, що відповідають стану ССС при навантаженні. Так для
сімейної медицини, на нашу думку, потрібен моніторинг і порівняння динаміки
параметрів ССС у конкретної людини протягом тривалого часу. При цьому, для
спортивної медицини та медицини праці більш актуальним є контроль процесу
МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ФІЗИЧНОГО …
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2014, № 13 95
адаптації та відновлення при навантаженні безпосередньо при тренуванні чи
функціональних обов’язків [6, 7].
Середньоквадратичне відхилення даних та значень апроксимації не переви-
щував 5 %, що свідчить про високу достовірність моделювання. Встановлення
точності обчислення коефіцієнтів нелінійного рівняння регресії та визначення
довірчих інтервалів для параметрів буде виконано після виготовлення приладу,
який би дозволяв у реальному часі реєструвати ЧСС, та отримання за його до-
помогою масиву експериментальних даних для групи пацієнтів.
Висновки. Наведено просту імітаційну модель зміни ЧСС в організмі лю-
дини під дією навантаження на основі ряду диференційних рівнянь з параметра-
ми, що характеризують ФС ССС людини. Проведені модельні розрахунки та ви-
значені основні інформативні параметри моделі.
На основі обробки емпіричних даних динаміки ЧСС у спортсменів виявлена
кореляція ФС ССС спортсменів з параметрами моделі. Проведене моделювання
підтверджує, що для формування оптимального тренувального процесу та вияс-
нення толерантності людини до фізичного навантаження більш зручним і дос-
татньо інформативним є вимірювання серцевого ритму та артеріального тиску.
Ці параметри дають змогу безпосередньо визначати ФС серця.
Таким чином, шляхом моделювання стану ССС та обробки експерименталь-
них даних змін ЧСС підтверджена адекватність моделі щодо опису реакції орга-
нізму людини на процес фізичного навантаження та відновлення після нього.
1. Вікіпедія. http://uk.wikipedia.org/wiki/Імітаційне_моделювання.
2. Основные функциональные пробы с физическими нагрузками. Часть 1.
http://lifeinhockey.ru/metodiki/metodicheskie-materialy/sportivnaya-meditsina/608-osnovnye-
funktsionalnye-proby-s-fizicheskimi-nagruzkami-chast-1
3. Ландырь А.П., Ачкасов Е.Е. Мониторинг сердечной деятельности в управлении трениро-
вочным процессом в физической культуре и спорте. – М.: Триада – Х, 2011. – 176 с.
4. Планида Е.В., Бондарь А.Н. Журнал «Вестник спортивной науки», вып: 2 (7) 2005, 30
июня 2005. – С. 50 – 54, http://bmsi.ru/doc/d42051a8-bf68-4913-94b6-b77963cbd55c.
5. Краснов Е.А. Основы организации самостоятельных занятий физическими упражнениями
и самоконтроль. Методические рекомендации. http://dvo.sut.ru/libr/fizra/i162kras/index.htm.
6. Будник М., Чайковський І. Спосіб оцінки фізіологічної ціни психоемоційного чи фізичного
навантаження. Патент UA 54185U, заявл. 21.05.2010, опубл. 25.10.2010, Бюл. № 20, 2010 р.
7. Будник М.М., Чайковський І.А. Спосіб визначення механізму адаптації серцево-судинної
системи до фізичного чи психоемоційного навантаження. Пат. UA 98187, опубл.
25.04.2012, Бюл. № 8, 2012 р.
Одержано 18.05.2014
http://uk.wikipedia.org/wiki/Імітаційне_моделювання
http://lifeinhockey.ru/metodiki/metodicheskie-materialy/sportivnaya-meditsina/608-osnovnye-funktsionalnye-proby-s-fizicheskimi-nagruzkami-chast-1
http://lifeinhockey.ru/metodiki/metodicheskie-materialy/sportivnaya-meditsina/608-osnovnye-funktsionalnye-proby-s-fizicheskimi-nagruzkami-chast-1
http://bmsi.ru/doc/d42051a8-bf68-4913-94b6-b77963cbd55c
http://dvo.sut.ru/libr/
Постановка задачі. Розробити імітаційну модель реакції систем організму людини під дією навантаження для реалізації діагностики ФС людини по методу Руф’є [2], в якому визначається вплив навантаження на зміну ЧСС.
|