Онтологічні моделі в задачах автоматизації сортувальних станцій
Розглядається задача опису сортувальних станцій як складних об’єктів автоматизації в системах проектування уніфікованих АСУ. Запропоновано використовувати для цього онтологічні моделі, які включають об’єкти станцій від концептуального рівня до рівня сигналів на типових технологічних дільницях. Дл...
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
2013
|
| Назва видання: | Искусственный интеллект |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/85188 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Онтологічні моделі в задачах автоматизації сортувальних станцій / А.А. Косолапов, Ю.О. Пшінько // Искусственный интеллект. — 2013. — № 4. — С. 344–352. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-85188 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-851882015-07-22T03:01:57Z Онтологічні моделі в задачах автоматизації сортувальних станцій Косолапов, А.А. Пшінько, Ю.О. Интеллектуальные системы планирования, управления, моделирования и принятия решений Розглядається задача опису сортувальних станцій як складних об’єктів автоматизації в системах проектування уніфікованих АСУ. Запропоновано використовувати для цього онтологічні моделі, які включають об’єкти станцій від концептуального рівня до рівня сигналів на типових технологічних дільницях. Для розробки онтологій використовувався пакет Protégé. В статье рассматривается задача описания сортировочных станций как сложных объектов автоматизации в системах проектирования унифицированных АСУ. Предложено использовать для этого онтологические модели, которые включают объекты станций от концептуального уровня до уровня сигналов на типовых технологических участках. Для разработки онтологий использовался пакет Protégé. In the article the task of authentication of parameter is examined as a continuous function of parabolic equalization is in partials. Analytical expression is found for the calculation of gradient of the non–obvious set functional. Gradient is used to determine the modernized classical method of Lagrange multipliers. 2013 Article Онтологічні моделі в задачах автоматизації сортувальних станцій / А.А. Косолапов, Ю.О. Пшінько // Искусственный интеллект. — 2013. — № 4. — С. 344–352. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1561-5359 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/85188 656.212.5 uk Искусственный интеллект Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Интеллектуальные системы планирования, управления, моделирования и принятия решений Интеллектуальные системы планирования, управления, моделирования и принятия решений |
| spellingShingle |
Интеллектуальные системы планирования, управления, моделирования и принятия решений Интеллектуальные системы планирования, управления, моделирования и принятия решений Косолапов, А.А. Пшінько, Ю.О. Онтологічні моделі в задачах автоматизації сортувальних станцій Искусственный интеллект |
| description |
Розглядається задача опису сортувальних станцій як складних об’єктів автоматизації в системах
проектування уніфікованих АСУ. Запропоновано використовувати для цього онтологічні моделі, які
включають об’єкти станцій від концептуального рівня до рівня сигналів на типових технологічних
дільницях. Для розробки онтологій використовувався пакет Protégé. |
| format |
Article |
| author |
Косолапов, А.А. Пшінько, Ю.О. |
| author_facet |
Косолапов, А.А. Пшінько, Ю.О. |
| author_sort |
Косолапов, А.А. |
| title |
Онтологічні моделі в задачах автоматизації сортувальних станцій |
| title_short |
Онтологічні моделі в задачах автоматизації сортувальних станцій |
| title_full |
Онтологічні моделі в задачах автоматизації сортувальних станцій |
| title_fullStr |
Онтологічні моделі в задачах автоматизації сортувальних станцій |
| title_full_unstemmed |
Онтологічні моделі в задачах автоматизації сортувальних станцій |
| title_sort |
онтологічні моделі в задачах автоматизації сортувальних станцій |
| publisher |
Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Интеллектуальные системы планирования, управления, моделирования и принятия решений |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/85188 |
| citation_txt |
Онтологічні моделі в задачах автоматизації сортувальних станцій / А.А. Косолапов, Ю.О. Пшінько // Искусственный интеллект. — 2013. — № 4. — С. 344–352. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Искусственный интеллект |
| work_keys_str_mv |
AT kosolapovaa ontologíčnímodelívzadačahavtomatizacíísortuvalʹnihstancíj AT pšínʹkoûo ontologíčnímodelívzadačahavtomatizacíísortuvalʹnihstancíj |
| first_indexed |
2025-07-06T12:21:07Z |
| last_indexed |
2025-07-06T12:21:07Z |
| _version_ |
1836900121605832704 |
| fulltext |
ISSN 1561-5359 «Искусственный интеллект» 2013 № 4 344
4К
УДК 656.212.5
А.А. Косолапов, Ю.О. Пшінько
Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту
імені академіка В. Лазаряна, Україна
Україна, 49010, м. Дніпропетровськ, вул. Лазаряна, 2
Онтологічні моделі в задачах автоматизації
сортувальних станцій
А.A. Kosolapov, U.O. Phin’ko
Dnipropetrov’sk National University of Railway Transport
named after academician V. Lazaryan (DNURT), Ukraine
Ukraine, 49010, Dnipropetrovsk, str. Lazaryana, 2
Ontological Models in Automation Marshalling Yards
А.А. Косолапов, Ю.А. Пшинько
Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта
имени академика В. Лазаряна, Украина
Украина, 49010, г. Днепропетровск, ул. Лазаряна, 2
Онтологические модели в задачах автоматизации
сортировочных станций
Розглядається задача опису сортувальних станцій як складних об’єктів автоматизації в системах
проектування уніфікованих АСУ. Запропоновано використовувати для цього онтологічні моделі, які
включають об’єкти станцій від концептуального рівня до рівня сигналів на типових технологічних
дільницях. Для розробки онтологій використовувався пакет Protégé.
Ключові слова: онтологічні моделі, сортувальні станції та гірки, автоматизація, Protégé.
In the article the task of authentication of parameter is examined as a continuous function of parabolic
equalization is in partials. Analytical expression is found for the calculation of gradient of the non–obvious
set functional. Gradient is used to determine the modernized classical method of Lagrange multipliers.
Key words: ontological models, marshalling yards and hills, automation, Protégé.
В статье рассматривается задача описания сортировочных станций как сложных объектов автоматизации в
системах проектирования унифицированных АСУ. Предложено использовать для этого онтологические
модели, которые включают объекты станций от концептуального уровня до уровня сигналов на
типовых технологических участках. Для разработки онтологий использовался пакет Protégé.
Ключевые слова: онтологические модели, сортировочные станции и горки, автоматизация,
Protégé.
У країнах з розвиненою мережею залізниць сортувальні станції є крупними
транспортними підприємствами з розформування-формування поїздів. В Україні
на залізницях розміщено 36 сортувальних станцій, з яких 15 вважаються вирішаль-
ними з погляду забезпечення країни в перевезеннях вантажів.
Сучасні сортувальні станції з сортувальними гірками є складними об’єктами
автоматизації. Згідно з [1], [2] АСКТП сортувальної гірки з повною автоматизацією
характеризується як АСК безперервно-дискретними технологічними процесами з ло-
кально-автоматичним (автоматичним) типом керування підвищеної умовної інформа-
ційної потужності (809 – 2153 технологічних змінних) і з вищим рівнем функціональної
надійності.
Онтологічні моделі в задачах автоматизації сортувальних станцій
«Штучний інтелект» 2013 № 4 345
4К
З точки зору проектування систем згідно з [3] АСК сортувальних станцій від-
носяться до об’єктів максимальної та дуже високої складності, коли система має по-
над 610 складових частин.
Як система керування, АСК сортувальних станцій також є складною (великою)
системою. За Гельфандом-Цетліним [4] – це система, в якій суттєвим параметром,
що впливає на її ефективність, виступає структура системи.
Перелічені особливості призвели до створення великої кількості несумісних під-
систем автоматизації сортувальних станцій, які відрізняються назвами підсистем,
функцій, складом вирішуваних завдань, технічними структурами тощо.
Для подолання зазначених проблем пропонується створити онтологічні бази знань
сортувальних станцій як об’єктів автоматизації та інших елементів архітектури систем.
Термін «онтологія» вперше з’явився в роботі Томаса Грубера, в якій розгляда-
лися різні аспекти взаємодії інтелектуальних систем між собою і з людиною [5].
Інтелектуальні системи – це програми, які моделюють інтелектуальну діяльність лю-
дини. Знання, які закладає в програму її автор (тобто алгоритм цієї програми), завжди
статичні, вони не змінюються. Інтелектуальна система в цьому сенсі більш універсаль-
на – в ній знання про те, що треба робити в процесі виконання програми, не закладені
в програму раз і назавжди, а можуть змінюватися. Якщо так, то ці знання необхідно
передавати програмі як дані, тобто виникає необхідність їх опису.
Знання в комп’ютерних програмах, можна розділити на два типи: процедурні
знання, тобто знання про те, що треба зробити в кожній конкретній ситуації, і знання
про проблемну область задачі або декларативні знання
Ідея Томаса Грубера полягала в тому, щоб дозволити інтелектуальним системам
обмінюватися між собою закладеними в них знаннями щодо предметної області. Як-
що всередині інтелектуальної системи знання про предметну область можуть бути
закодовані як завгодно, то для обміну цими знаннями з іншою інтелектуальною систе-
мою необхідно надати опис цих знань. Цей опис має бути достатньою мірою формаль-
ним, щоб бути зрозумілим іншій системі, а також повинна бути відома мова цього опису.
Крім того, опис має бути зрозумілим також і людині. Для цього Грубер запропонував
описувати знання двома способами: у канонічній формі, яка представляє собою опис
знань на мові логіки предикатів; у формі онтології, яка являє собою множину класів,
пов’язаних між собою відношенням узагальнення (це зворотне відношення для відно-
сини спадкування).
Таким чином, онтологія за Грубером являє собою опис декларативних знань у ви-
гляді класів та їх ієрархії. До цього опису, призначеного для читання людиною, додано
опис у канонічній формі, що призначений для читання машинами. Кожна інтелектуаль-
на система може надавати кілька таких описів, що відповідають різним областям
декларативних знань і, таким чином, виступає як сховище бібліотеки онтологій. Грубер
уявляв, що інтелектуальні системи будуть виступати як бібліотеки онтологій і зможуть
вільно обмінюватися онтологіями між собою. При цьому бібліотеці онтологій вже
не обов’язково бути інтелектуальною системою, досить просто надавати сервіс з пе-
редачі онтологій на вимогу.
Складання опису декларативних знань зазвичай вимагає великої роботи і певних
навичок. Для позначення цієї роботи, а також її результату, Грубер ввів спеціальний
термін «концептуалізація». Опис він називав «специфікацією». Таким чином, онтоло-
гія за Грубером визначається як специфікація концептуалізації [5].
Математично онтологія може бути представлена у вигляді кортежу:
O C,Pr,V,I,R,F ,
Косолапов А.А., Пшінько Ю.О.
«Искусственный интеллект» 2013 № 4 346
4К
де С – множина класів концептів предметної області; Pr – множина властивостей
класів; V – множина значень властивостей; I – множина екземплярів класів; R – множи-
на відносин між класами; F – множина аксіом, заданих на класах концептів.
Концептуалізація сортувальних станцій як об’єктів автоматизації являтиме собою
основу першої базової онтології в бібліотеці онтологій для проектування і удоскона-
лення автоматизованих систем керування на сортувальних станціях.
Сортувальні станції, як підприємства з переробки вагонопотоків на мережі за-
лізниць, можуть бути представлені у вигляді трьох макрорівнів (рис. 1) [6].
inF
in
iF out
iF
outF
ппP сгP спP пвP
mD
mI
mT
Рисунок 1 – Макрорівні побудови сортувальних станцій
Перший, технологічний макрорівень mT , виконує переробку вхідного матеріаль-
ного потоку (потягів, відчепів, вагонів) у вихідний оброблений потік:
mT : in outF F . (1)
На другому макрорівні, інфраструктурному mI , здійснюється обробка вхідних
інформаційних потоків (документації, повідомлень, сигналів) у вихідні інформаційні
потоки:
mI : in out
i iF F . (2)
На третьому, верхньому макрорівні mD , вирішуються завдання диспетчерсь-
кого управління і планування роботи сортувальної станції
mD : in out
d d dF F F . (3)
Онтологічні моделі в задачах автоматизації сортувальних станцій
«Штучний інтелект» 2013 № 4 347
4К
Потоки (1), (2), (3) взаємозв’язані між собою в єдиному технологічному процесі
in out , (4)
де
in in in in
i dF F F T , (5)
out out out out
i dF F F T , (6)
тр розб місц
inF , (7)
вивіз передав збір
outF , (8)
тнл тз м_ваг час_приб умов_пер
in
iF I I I I I , (9)
нл перев_док
out
iF I I . (10)
У наведених виразах прийняті наступні позначення: тр – множина транзитних
потягів; розб – множина розбірних потягів; місц – множина місцевих вагонів;
вивіз – множина вивізних потягів; передав – множина передавальних потягів; збір – мно-
жина збірних потягів; тнлI – множина телеграм – натурних листів (повідомлень 0002);
тзI – множина телеграм-зведень (повідомлень 0001); м_вагI – множина повідомлень
про збірні місцеві вагони; час_прибI – множина повідомлень про очікуваний час прибут-
тя; умов_перI – множина повідомлень про умовні передачі; нлI – множина натурних
листів на потяги, що відправляються; перев_докI – множина комплектів перевізних
документів.
У даному випадку всі процеси, що відбуваються на сортувальній станції, пов’язані
між собою за часом T R , де R – множина дійсних чисел.
Єдиний технологічний процес переробки потягів на сортувальних станціях
можна представити у вигляді множини основних технологічних процесів
сс пп сг сп пв, , ,P P P P P , (11)
де ппP – парк прибуття, сгP – сортувальна гірка, спP – сортувальний парк (парк
розформування) і парк відправлення пвP . Залежно від колійного розвитку сортуваль-
ної станції N і її експлуатаційних характеристик N сс ссP P P .
Кожний технологічний процес jP складається з множини технологічних опера-
цій | 1,| |; {пп,сг,сп,пв}l il lP p i P j , що виконуються з використанням наземного
устаткування і пристроїв низової автоматики.
Введемо поняття технологічної ділянки, на якій виконується обмежений набір
технологічних операцій з використанням відповідного комплекту наземного устатку-
вання і пристроїв низової автоматики. Кожна технологічна ділянка має певне місце
розташування на сортувальній станції, де здійснюється взаємодія з об’єктами керу-
Косолапов А.А., Пшінько Ю.О.
«Искусственный интеллект» 2013 № 4 348
4К
вання (потягами, відчепами, вагонами). Для сортувальної станції N можна виділити
кінцеву множину таких технологічних ділянок
NN 1 2 | |, ,... YY y y y . (12)
Очевидно, що структуру будь-якого технологічного процесу можна описати як
cc N N( )l lP P P Y Y . (13)
Сортувальні станції зазвичай мають свою індивідуальну оснащеність наземним
устаткуванням, приладами, низовою автоматикою і виконавчими механізмами. Всі
види устаткування позначимо як деяку кінцеву множину 1 2 | |{ , ,..., }OO o o o . Це устат-
кування розподілене по технологічних ділянках Y. Комплектування кожної ділянки
можна описати виразом
N( ) ( )j jy Y O y O O . (14)
Кожний вид устаткування і пристроїв низової автоматики має свої засоби взаємодії
з інформаційною інфраструктурою і з оперативним персоналом. Ми розглядатимемо
тільки перший вид засобів, який визначає принципи формування інфраструктури,
функції, що реалізовуються нею, і ефективність роботи системи в цілому.
Кожному виду устаткування відповідає кінцева множина сигналів і повідомлень,
розподілених в часі
in out in out tr
oS S S Msg Msg T F , (15)
де ін д а чі{ }in in in in inS S S S S – множина вхідних (для інфраструктури) ініціа-
тивних ( ін
inS ), дискретних ( д
inS ), аналогових ( а
inS ), число-імпульсних ( чі
inS ) сигналів;
д а
out out outS S S – множина вихідних дискретних д
outS та аналогових а
outS сигналів;
inMsg – множина вхідних повідомлень; outMsg – множина вихідних повідомлень;
trF – множина транзакцій обробки вхідних ініціативних сигналів ін
inS (ланцюжки
функцій введення, обробки і виведення сигналів та повідомлень);
Т – множина моментів часу появи сигналів і повідомлень на вході і виході інфра-
структури.
Ініціативні вхідні сигнали, пов’язані з множиною дискретних подій 1 2( , , )e t t [7],
які визначають динаміку функціонування підсистем інфраструктури і всієї системи в
цілому.
Елементи множин inS , outS відрізняються електричними параметрами і схе-
мами підключення.
Для будь-якої ділянки jy комплект встановленого і використовуваного на ньо-
му устаткування ( )jO y визначається набором вхідних-вихідних сигналів на даній
ділянці ( )j oS y S .
Розглянемо основні етапи побудови онтологій автоматизованих сортувальних
станцій.
Онтологічні моделі в задачах автоматизації сортувальних станцій
«Штучний інтелект» 2013 № 4 349
4К
Макрорівні станції (див. рис. 1) можна представити у вигляді трьох концептів
(класів або множин) на мові OWL у форматі OWL/XML. Для цього будемо використо-
вувати відкритий редактор онтологій Protẻgẻ [8]. Формуємо ієрархію класів (рис. 2).
Рисунок 2 – Ієрархія класів
Завдання, які вирішуються на кожному иакрорівні, можна описати у вигдяді
анотацій до кожного каласу.
Деталізуємо ієрархію класів сортувальної станції (див. рис. 3).
Рисунок 3 – Ієрархія класів сортувальної станції
Для представлення взаємозв’язків у базі знань використано властивості об’єк-
та – Object Properties. Властивості в OWL представляють відносини. Існує два основних
типи властивостей: властивості об’єктів і властивості типу даних (DataType). Вла-
стивостями об’єкта є відносини між двома індивідами. Властивості об’єкта пов’язують
індивідів. OWL також має третій тип властивості – властивості анотації. Властивості
анотації можуть використовуватися для додавання інформації (метаданих) для класів,
окремих індивідів і властивостей об’єктів (типів) даних.
Створення екземплярів Object Property аналогічно створенню ієрархії класів.
Варіант ієрархії TopObjectProperty представлено на рис. 4.
Рисунок 4 – Ієрархія TopObjectProperty
Косолапов А.А., Пшінько Ю.О.
«Искусственный интеллект» 2013 № 4 350
4К
Розроблена концептуалізація автоматизованих сортувальних станцій до рівня
сигналів дозволяє при розробці технічної структури системи сформувати уніфіковане
проектне рішення на основі онтологічних моделей технічних засобів автоматизації,
наприклад, промислових комп’ютерів.
На рис. 5 наведена розроблена база знань системи індустріальних контролерів
АРАХ фірми Advantech [4], [9].
Рисунок 5 – Онтологія контролерів АРАХ
Онтології сортувальних станцій як об’єктів автоматизації і промислових контро-
лерів АРАХ-5000 увійшли до бібліотеки онтологової системи автоматизованого проекту-
вання і удосконалення автоматизованих систем керування на сортувальних станціях.
Онтологічні моделі в задачах автоматизації сортувальних станцій
«Штучний інтелект» 2013 № 4 351
4К
Література
1. Общеотраслевые руководящие методические материалы по созданию и применению автоматизированных
систем управления технологическими процессами в отраслях промышленности (ОРММ-3 АСУТП) :
[текст] / Государственный комитет СССР по науке и технике. – М. : Финансы и статистика, 1986. – 73 p.
2. Косолапов А.А. Ключевая роль транспорта в современном мире : монография [текст] / [авт. кол. :
Косолапов А.А., Блохин А.Л., Боряк К. Ф. и др.]. – Одесса : КУПРИЕНКО СВ, 2013. – 163 с. – ISBN 978-
966-2769-16-6.
3. ГОСТ 23501.108-85 : [текст] // Системы автоматизированного проектирования. Классификация и
обозначение. – 1985.
4. Гельфанд И.М. О некоторых способах управления сложными системами [Текст] / И.М. Гельфанд, М.Л.
Цетлин // Успехи математических наук. – 1962. – Т. 17, № 1 (103). – C. 3-25.
5. Gruber T.R. The role of common ontology in achieving sharable, reusable knowledge bases [текст] / [J.A. Allen, R.
Fikes, T.R. Gruber, E. Sandewell – eds. Morgan Kaufmann]. – 1991. – C. 601-602.
6. Косолапов А.А. Концептуальні моделі сортувальних станцій. ЦИТ: 412-0949 : [текст] / А.А. Косолапов // Сб.
научных трудов SWorld. Материалы международной научно-практической конференции : «Современные
проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании'2012». – Транспорт.
Техническая эксплуатация и ремонт средств транспорта. – Одесса : КУПРИЕНКО. – 2012. – Т. 2, № 4. – C.
65-69.
7. Косолапов А.А. Моделі дискретних систем реального масштабу часу керування сортувальними гірками.
ЦИТ: 312-793 [текст] / А.А. Косолапов // Сб. научных трудов SWorld. «Научные исследования и их
практическое применение. Современное состояние и пути развития `2012». – Транспорт. Физика и
математика. – Одесса. – 2012. – Т. 2. – C. 46-58.
8. The Protégé Ontology Editor [Электрон. ресурс]. – Режим доступа : http://protege.stanford.edu. – Manchester,
2013.
9. Automation Device and Computing 2012-2013 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://support.advantech.com.tw/OnlineResources/SubIndex.aspx?bu=99B2E2BE-A7E3-4C58-9E35-
B4F48A952AC7&type=eCatalog. : Advantech, 2013.
Literaturа
1. Obshcheotraslevye rukovodiashchie metodicheskie materialy po sozdaniiu i primeneniiu
avtomatizirovannyh sistem upravleniia tehnologicheskimi processami v otrasliah promyshlennosti
(ORMM-3 ASUTP) [Tekst] / Gosudarstvennyj komitet SSSR po nauke i tehnike. – M. : Finansy i
statistika, 1986. – 73 s.
2. Kosolapov A.A. Kliuchevaia rol’transporta v sovremennom mire : monografiia [Tekst] / [avt. kol. :
Kosolapov A. A., Blohin A.L., Boriak K.F. i dr.]. – Odessa : KUPRIENKO SV, 2013. – 163 s. – ISBN
978-966-2769-16-6.
3. GOST 23501.108-85 [Tekst] // Sistemy avtomatizirovannogo proektirovaniia. Klassifikaciia i oboz-
nachenie. – 1985.
4. Gel'fand I.M. O nekotoryh sposobah upravleniia slozhnymi sistemami [Tekst] / I.M. Gel’fand,
M.L. Cetlin // Uspehi matematicheskih nauk. – 1962. – T. 17, № 1 (103). – S. 3-25.
5. Gruber T.R. The role of common ontology in achieving sharable, reusable knowledge bases [Tekst] /
[J.A. Allen, R. Fikes, T.R. Gruber, E. Sandewell – eds. Morgan Kaufmann]. – 1991. – P. 601-602.
6. Kosolapov A.A. Konceptual’nі modelі sortuval'nih stancіj. CIT: 412-0949. [Tekst] / A. A. Kosolapov //
Sbornik nauchnyh trudov SWorld. Materialy mezhdunarodnoj nauchno-prakticheskoj konferencii
«Sovremennye problemy i puti ih resheniia v nauke, transporte, proizvodstve i obrazovanii'2012». –
Transport. Tehnicheskaia ekspluataciia i remont sredstv transporta. – Odessa : KUPRIENKO, 2012. –
T. 2. № 4. – S. 65-69.
7. Kosolapov A.A. Modelі diskretnih sistem real’nogo masshtabu chasu keruvannia sortuval’nimi gіrkami.
CIT: 312-793 [Tekst] / A.A. Kosolapov // Sb. nauchnyh trudov SWorld. «Nauchnye issledovaniia i ih
prakticheskoe primenenie. Sovremennoe sostoianie i puti razvitiia `2012». – Transport. Fizika i
matematika. – Odessa. – 2012. – T. 2. – S. 46-58.
Косолапов А.А., Пшінько Ю.О.
«Искусственный интеллект» 2013 № 4 352
4К
8. The Protege Ontology Editor [Elektron. resurs]. – Rezhim dostupa : http://protege.stanford.edu/. –
Manchester, 2013.
9. Automation Device and Computing 2012-2013 [Elektronnij resurs]. – Rezhim dostupu :
http://support.advantech.com.tw/OnlineResources/SubIndex.aspx?bu=99B2E2BE-A7E3-4C58-9E35-
B4F48A952AC7&type=eCatalog : Advantech, 2013.
RESUME
A.A. Kosolapov, U.O. Pshin’ko
Ontological Models in Automation Marshalling Yards
In this article ontology of the marshalling yards is developed as objects of automation
and industrial automation controllers APAX-5000 which be part of the library of ontology
of computer-aided system design at the marshalling yards.
On the base of the conceptual chart of the marshalling yards offered in work [6]
ontology of the classification yard is developed from three macro level of the yard to the
levels of signals which are formed on typical technological areas.
For creation of ontology was used the free program Protege [8]. In the article basic
design of ontology stages are described in this framework.
The developed ontology allows simply to determine the system of facts and knowledge’s,
used in the process of planning, design or improvement of the systems of automation for the
marshalling yards.
Стаття надійшла до редакції 23.04.2013.
|