Виставкова діяльність Петра Івановича Холодного (1874–1930 рр.)
В статті аналізується виставкова діяльність відомого художника, педагога, громадсько-культурного діяча першої третини ХХ ст. Петра Івановича Холодного.
Saved in:
| Date: | 2012 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2012
|
| Series: | Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/85724 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Виставкова діяльність Петра Івановича Холодного (1874–1930 рр.) / В. Шарпатий, А. Хитрич // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. — К., 2012. — Вип. 17. — С. 239-250. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-85724 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-857242015-08-15T03:01:41Z Виставкова діяльність Петра Івановича Холодного (1874–1930 рр.) Шарпатий, В. Хитрич, А. В статті аналізується виставкова діяльність відомого художника, педагога, громадсько-культурного діяча першої третини ХХ ст. Петра Івановича Холодного. В статье анализируется выставочная деятельность известного художника, педагога, общественно-культурного деятеля первой трети ХХ в. Петра Ивановича Холодного. In this article the exhibitional activity of the famous Ukrainian artist, teacher, cultural and public activist of the first third part of the XX ct. Petro Ivanovych Kholodnyi is being analyzed. 2012 Article Виставкова діяльність Петра Івановича Холодного (1874–1930 рр.) / В. Шарпатий, А. Хитрич // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. — К., 2012. — Вип. 17. — С. 239-250. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. XXXX-0115 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/85724 94(477)7”1874/1930” “П.Холодний” uk Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
В статті аналізується виставкова діяльність відомого художника,
педагога, громадсько-культурного діяча першої третини ХХ ст. Петра
Івановича Холодного. |
| format |
Article |
| author |
Шарпатий, В. Хитрич, А. |
| spellingShingle |
Шарпатий, В. Хитрич, А. Виставкова діяльність Петра Івановича Холодного (1874–1930 рр.) Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика |
| author_facet |
Шарпатий, В. Хитрич, А. |
| author_sort |
Шарпатий, В. |
| title |
Виставкова діяльність Петра Івановича Холодного (1874–1930 рр.) |
| title_short |
Виставкова діяльність Петра Івановича Холодного (1874–1930 рр.) |
| title_full |
Виставкова діяльність Петра Івановича Холодного (1874–1930 рр.) |
| title_fullStr |
Виставкова діяльність Петра Івановича Холодного (1874–1930 рр.) |
| title_full_unstemmed |
Виставкова діяльність Петра Івановича Холодного (1874–1930 рр.) |
| title_sort |
виставкова діяльність петра івановича холодного (1874–1930 рр.) |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2012 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/85724 |
| citation_txt |
Виставкова діяльність Петра Івановича Холодного (1874–1930 рр.) / В. Шарпатий, А. Хитрич // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. — К., 2012. — Вип. 17. — С. 239-250. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| series |
Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика |
| work_keys_str_mv |
AT šarpatijv vistavkovadíâlʹnístʹpetraívanovičaholodnogo18741930rr AT hitriča vistavkovadíâlʹnístʹpetraívanovičaholodnogo18741930rr |
| first_indexed |
2025-07-06T13:04:38Z |
| last_indexed |
2025-07-06T13:04:38Z |
| _version_ |
1836902859796381696 |
| fulltext |
Шарпатий Віктор, Хитрич Анна (Київ)
УДК 94(477)7”1874/1930” “П.Холодний”
ВИСТАВКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
ПЕТРА ІВАНОВИЧА ХОЛОДНОГО
(1874–1930 рр.)
В статті аналізується виставкова діяльність відомого художника,
педагога, громадсько-культурного діяча першої третини ХХ ст. Петра
Івановича Холодного.
Ключові слова: Петро Іванович Холодний, художник, художня виставка.
Петро Іванович Холодний — видатний науковець, талановитий худож -
ник, державний, громадський та освітній діяч, педагог, вчений — народився
18 грудня 1876 року в Переяславі (нині м. Переяслав-Хмельницький
Київської обл.). Предки Петра Івановича по материнській лінії походили від
роду Забіяків, що були вправними художниками-іконописцями. В родині
Холодних шанували українську мову, народні традиції і культуру і це мало
великий вплив на становлення самобутньої художньої творчості і на
життєву позицію Петра Івановича Холодного загалом.
Ще з дитячих років улюбленою справою і величезним зацікавленням
хлопця стало малювання. Навчаючись у Київській гімназії, Петро Холодний
почав відвідувати вечірні заняття в художній школі під керівництвом
відомого на той час художника Миколи Мурашка1. Згодом навчання тала -
новитого хлопця у не менш талановитого педагога дало свої результати.
Захоплення малюванням невдовзі перетворилось на провідну справу
всього життя, з якою він не розлучався навіть у найважчі політичні часи. За
словами І.П. Крип’якевича, «на вечірні курси рисункової школи… ходив
Холодний ось так собі, ніколи не може не припускти, що саме в історії
українського малярства судилося йому така поважна роля»2. Уроки малю -
вання дали художнику-початківцю багато корисного. Пізніше він зазначав,
що «в школі цій була гарна мистецька атмосфера і всі учні…, з якими мені
потім доводилося стрічатись, згадують її з великою любовю»3.
У 1898 р. П.І. Холодний закінчив природничий відділ фізико-матема -
тичного факультету університету св. Володимира і став працювати викла -
дачем у приватних київських гімназіях. Згодом працював асистентом,
викладачем, професором на кафедрі Київського політехнічного інституту.
У 1908–1917 рр. був директором комерційної школи першого Товариства
вчителів Києва. Він був членом-засновником Київського товариства
«Просвіта», входив до природничо-технічної секції Українського наукового
товариства, був одним із редакторів її збірника. Не цурався й громадсько-
політичної діяльності — входив до складу Товариства українських посту -
повців.
Цікавлячись наукою і політикою, працюючи в галузі педагогіки, П. Хо -
лодний ніколи не забував про головне захоплення — малювання, яким
спочатку «займався для власного задоволення, не маючи наміру брати
участь у виставках чи вернісажах»4. Український етнограф, музеєзнавець,
громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук І. Свєнціцький пише
так: «З першими своїми творами виступив Холодний у добу гостро
поставленого питання про самобутність української культури. Після першої
революції 1905 р. найсвідоміші представники України згуртувалися для
відродження та пробудження усіх шарів українського народу якнайбільше
живих, діяльних, метких і витривалих культурних робітників. Проти цього
природного змагання і проти тих, хто що на заклик пішли та що станули у
ряді культурних національних робітників, виступив був не тільки уряд
Столипіна, але й непримиренна і завзята горстка істинно руських пред -
ставників т.н. чорної сотні… На українців ремствували й доносили за всю
їх культурну роботу в літературі й науці, та навіть у мистецтві… очевидно,
що митці України мусіли надумати за об’єднаний вияв свого існування і
своєї праці. Діється все те на виставках київського міського музею…
тематика мистецьких творів Розвадовського, Бурачека, Жука, Красицького,
Кричевського, Масляникова, Северина, Васильківського — була наскрізь
своєрідна українська… Зовсім природно, що Холодний — з самого початку
свідомий український громадянин — взявся за українську тематику. Але
вже скоро зовсім інакше як інші»5.
Мистецтвознавці, сучасники П. Холодного вказують на те, що своє перше
полотно під назвою «Дівчина» митець створив 22 жовтня 1907 р.6 Вже 1908
роком датуються написані ним картини «Княжий похід», «Похід Ігоря»,
«Похід Ігоря на Царгород», «Чернець», «Катерина»7.
1910 р., як стверджують ряд дослідників, приятель П. Холодного Іван
Генюк продемонстрував на одній з київських виставок, що тоді періодично
проводилися, два його художні полотна — «Літо» і «Портрет шліссель збурзця
С.А. Іванова». Критики позитивно оцінили роботи молодого художника і, як
результат цього, — «до гурту активних діячів українського мистецтва П. Мар -
тиновича, С. Васильківського, В. Кричевського, О. Слас тьона, І. Маку шенка
приєднався ще один талановитий сподвижник»8. Цей дебют і став вдалим
початком виставкової та мистецької діяльності Петра Івановича Холодного.
Про ці ж події М. Голубець — видатний історик, мистецтвознавець, поет,
прозаїк та публіцист — пише так: «“Артист, що офіціально” працював в
ділянці хімії та математики і як педагог з тої ділянки зайняв визначне
становище в шкільництві, малював нишком і “для себе”, готовлячись до
публічного виступу щойно в момент, коли б почув себе “готовим” і “цілим”.
240 Віктор Шарпатий, Анна Хитрич
Але ж поспіх його приятелів поставили проти його волі й замірів на очах
публіки й «за присяжної» критики, а що остання віднеслася до “дебютанта
з помітним зацікавленням, та не оставало нічого іншого, як витягти кон -
секвенції з припадку. До того — ж поширені знайомства в колах київських
артистів й заінтересування мистцем громадянства були теж чогось варті.
Мрія про гідну маніфестацію окремішності українського мистецтва, в
першу чергу від російського, одушевляла в ті часи не тільки одного
Холодного, і коли прийшлося її реалізувати, знайшлися для цього і людей
умови”9. У тому ж 1910 році, під враженням від старовинних українських
ікон, зокрема в збірці Українського музею у Львові, Петро Холодний
захопився старовинним українським мистецтвом і з часом став знавцем
української ікони і старовинних живописних технік. В результаті Петро
Холодний став писати не лише художні полотна, а й зайнявся реставрацією
ікон. В окремих художніх роботах він використовував тамперову техніку.
Дослідник українського мистецтва Михайло Драган також відзначив
мистецьку діяльність Холодного, стверджуючи, що «мистецькі праці Петра
Холодного постали відразу на високім рівні. З природи обдарована інди -
відуальність скоро заволоділа всіма засобами мистецького самовияву. І не
лише заволоділа, а й пішла твердою ногою у парі з першими борцями за
самостійну українську мистецьку культуру»10.
У 1911 р. Петро Іванович став учасником чергової художньої виставки,
що проходила протягом цілого місяця, з 10 грудня 1911 р. до 10 січня
1912 р. в приміщенні Київського міського музею. Каталог заходу зафіксував
18 творів П. Холодного (№ 3222-339)11, що свідчить про його поступове
творче зростання як митця.
Оцінюючи дані події, П.І. Холодний писав в одному з своїх листів на -
ступне: «Було й так, що дехто лякався за українське мистецтво, бо ми щось
дуже не подбали на передвижників і художників “Міра Іскусств”, але ж ми
на те не вважали і не ображувалися. Ми не бачили, які ми є, але бачили, що
ми відмінні від Москалів, та що дальші наші шляхи підуть нарізно, і це нас
підбадьорювало. Не зіпсувало нашого настрою і те, що Московський цензор
велів зняти картину Михайла Каленика (графа М. Тишкевича) “Сон”…, хоч
картина всім нам подобалася. Це тільки підкреслювало нашу відмінність і
ставило другу точку над “і”»12. Такі слова художника свідчать про його
стійкі патріотичні переконання і прагнення утвердити українське мистецтво
як самобутнє та цілісне, чому і сприяли його художні роботи на українську
тематику.
Критика поставилася до творів П. Холодного з прихильною оцінкою,
справедливо відзначаючи талант і власний творчий стиль молодого і пер -
спективного художника. Петро Холодний був віднесений до провідних
українських митців.
241Виставкова діяльність Петра Івановича Холодного (1874–1930 рр.)
1911 р. П. Холодний разом із В. Кричевським, Ф. Красицьким, М. Біля -
шівським, О. Олесем виступив ініціатором створення «Організації плас -
типів» й, за твердженням Р. Лісовського, «…чого вислідом була перша
українська виставка в Києві. — Там то збірає Холодний рідні мистецькі
сили, що під маркою російщини були розпорошені по всіх закутках веле -
тенської Росії. Ця виставка була начебто першою контролею творчости
українського мистецтва — ще більше — всеукраїнського, бо долучилась ще
й участь галицьких майстрів»13. Це свідчить про те, що Петро Холодний
переймався не лише створенням нових художніх робіт і пошуком вдалих
візуальних образів, а й такою глобальною проблемою як становлення
українського живопису і мистецтва в цілому.
Український історик, мистецтвознавець, політичний діяч та редактор
численних українських часописів Дмитро Антонович у матеріалі «Укра -
їнська артистична виставка у Києві», поміщеному на сторінках «Літера -
турного наукового вісника» (1912 р.) відзначав, що виставку можна назвати
загальноукраїнською, оскільки на ній експонувалися твори П. Мартиновича,
С. Васильківського, Т. Шевченка, М. Микешина, Ф. Красицького, П. Хо -
лодного, В. Кричевського, І. Труша, М. Жука, О. Кульчицької, М. Орлова
та ін.
Особливою оригінальністю мистецьких підходів П. Холодного харак -
теризується одна з найвідоміших його композицій «Івасик і відьма», пред -
ставлена ним у циклі робіт на вищезазначеній виставці (її репродукція була
поміщена на сторінках «Рідного краю»)14.
Пізніше, зокрема в 1913 р., Д.В. Антонович, оцінюючи майстерність
митця, знову писав із захопленням про його художній талант: «Художник
має дар торкати інтимні струни людського серця; може з незвичайною
щирістю і безпосередністю віддавати сценки глухого передмістя; Холодний
з діточною свіжістю відчуває настрій казки — його «Івасик» прекрасна,
коли не одинока справді художна ілюстрація української казки. Нарешті
Холодний може підійнятись до трактування стихійних сил природи, його
«Вітер» може найсильніше із усього досі ним виставленого»15.
Петро Холодний активно працював над живописними роботами навіть
тоді, коли займався науковими та громадськими справами. Невдовзі митець
створив нові полотна, здебільшого це ліричні пейзажі та композиції —
«Колядку про дівчину і паву», «Похмурий день»16.
На черговій другій мистецькій виставці, що пройшла в м. Києві влітку
1913 р. Петро Холодний теж брав активну участь і представив 11 своїх
полотен17. Але через заборону царською владою діяльності в м. Києві
«Організації українських плястиків», твори учасників Другої мистецької
виставки, в тому числі й Петра Холодного, в грудні 1913 р. перевезли до
м. Полтави. М. Голубець висловив своє, досить прихильне, враження: «На
242 Віктор Шарпатий, Анна Хитрич
цій виставці показав Холодний цикль пейзажів і портретів та більшу ком -
позицію “Івасик і відьма”».
Багато в чому незрозумілою і непередбачуваною виявилась реакція мис -
тецтвознавця Д. Антоновича на твори П. Холодного, що були представлені
на Другій мистецькій виставці. Зазвичай вона вирізнялася прихильністю і
схвальністю. «Дивним дивом Антонович, який мав стільки щирого захоп -
лення для картин Холодного з попередньої виставки, тим разом поставився
до артиста майже негативно. Закинувши йому «Брак художньої дисцип ліни»,
яка нібито руйнує вражіння» від його картин, усе виставлене Холодним на
цій виставці вважав слабшим від попереднього, мовляв «сумно дивитись,
коли художник з такими можливостями як Холодний, пускається на експе -
рименти сумнівної вартости, як панно «Катерина», або навіть опускається
до таких «баришенських вправ» як солоденько-лилові дзво ники»…18.
Втім позитивних відгуків на мистецьку творчість Холодного було більше,
ніж негативних чи критичних. Упродовж 1913 р. навпаки прихильна харак -
теристика мистецької діяльності П. Холодного знайшла відображення в
працях М. Вороного («Виставка картин українських художників у Києві»),
П. Ковжуна («Вражіння з виставки картин українських художників»),
П. Чайки («Виставка картин українських художників»). У цих працях
подається схвальна оцінка окремих робіт митця, зокрема його полотна
«Катерина», що отримало таку оцінку від Антоновича. Прихильні оцінки
зустрічаються у працях українських колег-живописців М. Козіка та І.
Мозолевського, у згадках культурно-освітнього діяча та філософа О.
Кульчицького, в укра їнського живописця та мистецтвознавця М. Бурачека та
інших фахівців і громадських активістів того часу. Зокрема хист Петра
Холодного до малю вання відзначав і поет М. Вороний, який писав: «Ще на
попередній виставці звернув Холодний увагу на себе своїми талановитими
композиціями… Тепер він показав, що талант його перебував еволюцію,
удосконалився і зміцнів…»19.
Завдяки характеристиці І. Крип’якевича дізнаємось про особливість ще
однієї картини П.Холодного — «Дівчина і пава (1915)», за його словами це
«була перша тамперова картина Холодного», яка виникла «в результаті
хімічного аналізу старих галицьких ікон, що найшлися в київському музеї»20.
За іншими відомостями, після початку Першої світової війни (1914 р.)
Д. Щербаківський привіз із Галичини до київського художнього музею
декілька ікон, виконаних темперовою технікою. Ця техніка стала харак -
терною особливістю роботи Холодного, що виявлялась у ефективному
використанні кольору. Петро Холодний, вражений галицькими іконами,
спробував використати темперу у власній мистецькій практиці. Так і ви -
никла «Дівчина і пава», а за нею й інші художні полотна, написані Холодним
темперовою технікою.
243Виставкова діяльність Петра Івановича Холодного (1874–1930 рр.)
Як стверджує дослідник мистецтва та сучасний науковець О. Настюк:
«У першому десятилітті 20 ст. переважна більшість митців продовжувала
працювати в традиційній реалістичні манері. Разом з тим визначилася група
живописців, у творчості яких новітні тенденції і пов’язані з ними елементи
нового живописного стилю виявилися найвиразніше, з великою художньою
силою. До них належать, передусім, О. Мурашко, М. Жук, С. Прохоров,
П. Холодний, М. Бойчук, М. Бурачек, А. Малевич, О. Богомазов»21. Перелік
наведених прізвищ свідчить про авторитетність постаті Петра Холодного в
мистецькому середовищі. Поступово, завдяки напруженій копіткій праці і
природному таланту, Петро Холодний набув слави знаного митця маляра-
імпресіоніста22.
Вже з 1916 року Петро Холодний почав використовувати стару іконо -
писну техніку в релігійних і навіть світських композиціях, які він свідомо
наділяв окремими власними стилістичними рисами візантійської традиції,
трансформуючи їх в стилі сучасного йому модерного мистецтва. Таким
чином, Петро Холодний, поруч з Михайлом Бойчуком та Олексою Нова -
ківським, став одним із засновників в образотворчому мистецтві україн -
ського національного стилю, який отримав згодом назву «неовізантинізму»
і сьогодні заслуговує на більш детальне вивчення.
Особистість Петра Холодного — не тільки видатного педагога і науковця,
а й самобутнього художника — формувалася надалі під впливом ідей
українського національного відродження кінця 19 — початку 20 ст. Поєд -
навши в собі ще з дитинства прагнення до самовизначення українського
народу, а згодом — і до розвитку національної освіти й культури, високі
ідеали, патріотизму й жертовності, добра й справедливості, Петро Холодний
з початку революційних подій 1917 р. всебічно підтримав ідею державності
на початку новітнього періоду історії України.
Талант П. Холодного був багатогранний. Р. Лісовський у своїй праці про
Холодного писав: «Може й не думав ніколи Петро Холодний станути перед
українською суспільністю в ролі артиста в широкому значінні, бо готував
собі кар’єру ученого, був, можна сказати, всебічно освіченою людиною. Але
все ж таки мистецтво було для нього чимось вищим»23.
За Гетьманату, порівняно з добою Української Центральної Ради, Петро
Холодний активізує як власну мистецьку діяльність, так і організаційні
зусилля в плані розбудови загальнодержавного мистецького життя. Так, за
свідченням І. Крип’якевича: «Заходами новоствореного “товариства україн -
ських митців і діячів мистецтв” влаштовано в червні 1918 р. мистецький
з’їзд і ретроспективну виставку в Києві. З’їзд відбувся в атмосфері голов -
ного реферату Г. Павлуцького на тему “Чим є національне мистецтво й чи
воно повинно бути національне”. Вистава була справжнім переглядом того,
на чому можна було б оперти розвиток образотворчості визволеної нації.
244 Віктор Шарпатий, Анна Хитрич
Щоправда, бойові акції на околицях не дозволили прийняти участи у ви -
ставці представникам Харкова, Чернигова, Катеринослава й Одеси. Правда
теж, що для належної підготовки вистави був назначений надто короткий
речинець. Та в даних умовинах ходило не так про репрезентацію, як про
змогу орієнтації в силах, якими українська образотворчість розпоряджала.
Це завдання було осягнене. Особливо цікавим з того погляду був на виставі
відділ архітектури. В найповніше обставленому малярському відділі на
перше місце вибились і якістю і чисельністю твори В. Кричевського та
П. Холодного. З инших малярів звертали на себе увагу М. Козик, О. Судо -
мора, Ю. Михайлів, Ю. Павлович, К. Трохименко, брати Пастухові та
Г. Павлуцький. (А також М. Бурачек, і Ф. Красицький та ін.) На загал з
моментом відтискання державної незалежності, праця в ділянці образо -
творчості закипіла, а що, в більшости випадків, не вийшла вона поза перші
установчі збори цілої низки мистецьких установ, чи поза перші спроби
образотворчих маніфестацій, це вже вина не людей, а обставин, що дуже
скоро стягли на Україну більшовицьку навалу»24. Це дає нам можливість
високо оцінити творчу активність Петра Холодного навіть у такі нелегкі
суспільно-політичні часи за умови не надто сприятливих обставин.
До 1917 року Петро Холодний написав 42 художні полотна, далі, зва -
жаючи на активну наукову і громадську діяльність, художня активність стала
дещо меншою. У 1917 р. було написано 1 художнє полотно — портрет сина
Петруся. 5 грудня 1917 року Петро Холодний взяв участь в уро чистостях з
нагоди відкриття Української академічної виставки у м. Києві. Того ж 1917 р.
він був учасником першої періодичної мистецької виставки, організованої
Київським художнім училищем. У 1918 р. П. Холодний також написав 1 ху -
дожнє полотно. У 1919 році творча діяльність П. Холодного була надзви -
чайно високою, свідченням чого є 24 художні полотна, у 1920 р. художником
було написано ще 22 полотна. Серед усіх своїх живописних творів велика
частина, а саме 28, були написані П.Холодним на Поділлі. Такі показники
загалом свідчать про творчу активність і працелюбність ху дожника.
З 9 по 16 червня 1918 року в Києві проходив мистецький з’їзд, де Петро
Холодний представив ряд полотен на загальній виставці художників. І хоч
творчий доробок 1918 року був не таким значним, але участь у художніх
виставках була стабільною. 22 червня український мистецтвознавець
К.В. Широцький (під псевдонімом К. Сущанський) на сторінках «Нової
ради» у рецензії на цей форум дав високу оцінку художній творчості та
таланту Петра Холодного: «Серед учасників виставки найбільше звертає
увагу своїми творами Петро Холодний. Звичайно, “критики”, запри мітивши
такий талан, сказали б, що йому не достає школи. І може, якраз він і
приємніший нам тим, що не одбилась йому та “школа”…». Варто зазначити,
що таке зауваження, як брак чи нестача художньої освіти для Петра
245Виставкова діяльність Петра Івановича Холодного (1874–1930 рр.)
Холодного звучали й раніше, зокрема від Антоновича, після участі у
художній виставці 1912 р.
1918 рік відзначився для Петра Холодного участю у двох виставках: у
жовтні–листопаді пройшла виставка картин «Товариства Київських Худож -
ників», а невдовзі після неї у листопаді 1918 р. — виставка «Товариства
Кієвлян»25.
Досить масштабною була виставка «Товариства діячів українського плас -
тичного мистецтва», яка відкрилася 1 січня 1919 року, адже у ній взяли
участь багато провідних і авторитетних митців того часу, в тому числі
Г. Нарбут, О. Мурашко, М. Козик, М. Бурячок, М. Бойчук, М. Жук, П. Хо -
лод ний, Г. Золотов, З. Подушка, Н. Носко, К. Трохименко, брати Кричевські
та ін. Петро Холодний вдало відзначився, презентувавши близько 50 своїх
робіт і отримав схвальні відгуки стосовно них. З того ж 1919 року почи -
нається Подільський період у житті Петра Івановича Холодного — доволі
плідний у його художній творчості. Цей період продовжився до 1920 року.
Здебільшого провідною його ознакою є пейзажний жанр робіт Холодного,
що отримав назву «Подільські етюди».
М.Г. Бурачек у праці «Мистецтво в Києві» писав про П.І. Холодного, що
той «з його скромним талантом, простим і свіжим, як польова квітка,
закоханий в красу неба, в простір лугів та степів, в блакитні дзвіночки, що
заховались в тінь під березою. Цього художника так і не можна запідозрити
в бажанню подобатися смакам публіки»26. Цим самим автор хотів наголо -
сити на щирій любові Петра Холодного до природи рідного краю.
Художні полотна Петра Холодного привертали численну увагу критиків
і шанувальників мистецтва і, здебільшого, отримували їх позитивну оцінку.
Того ж 1919 року у м. Львові критик М. Голубець також відгукнувся пози -
тивною рецензією на творчість П.І. Холодного.
У квітні 1920 року проходила Шевченківська виставка, яка відбулася в
національному музеї міста Львова. Петро Холодний представив лише
2 художні твори. За спогадами С. Русової та С. Сірополка, Петро Холодний
«рідкі і вільні години присвячував малярству та рибальству», що свідчить
про його відданість улюбленій справі.
Вільного часу у П. Холодного тоді було занадто мало. У двох кабінетах
міністрів другої Української Народної Республіки він був міністром освіти.
На серпень 1920 р. разом з іншими урядовцями перебував у Тарнові. В ряді
урядів УНР був міністром освіти. Перебував у польському таборі для
інтернованих осіб. У 1922 р. проживав у Миколаєві, на Львівщині.
З 8 грудня 1921 по 28 січня 1922 років тривала важлива і незвична
мистецька праця Петра Холодного — реставрація ікони Божої Матері в
с. Зарваниці. У листі до сина, художник відзначає теплий прийом від міс -
цевого населення і розповідає про хід реставраційної роботи. Тоді ж він
246 Віктор Шарпатий, Анна Хитрич
виконав 2 копії ікони. Окрім реставраційної роботи, у той час Холодний
створив 7 полотен, з яких 4 портрети і 3 етюди: «Коні» — олія, 25х18;
«Монах, брат Іоїль» олія, 17,5х26; «Монах, о. Нікон» 17,5х26; «Зимовий
етюд», олія, 25х17; «Зима», олія, 26х17; «Позолотник» олія, 26х17 та
«Дідусь, дяк В. Серафим», олія, 31х43,5.
1922 року Петро Холодний переїхав до Львова, щоб цілком присвятити
себе художньому мистецтву та його розбудові й становленню. Ще 28 грудня
1921 року виникло перше повоєнне мистецьке об’єднання — гурток діячів
українського мистецтва (ГДУМ), у створенні якого важливу роль відіграв
Петро Холодний. Про успішну діяльність цього угруповання свідчить те,
що у 1923 році членами ГДУМ були вже близько 40 осіб. Головою об’єд -
нання був Петро Холодний, а заступником багато років поспіль обирали
М. Голубця. П. Холодний входив також до українського мистецького гуртка
«Спокій», що діяв у Варшаві.
У червні 1922 року була проведена перша виставка ГДУМу. М. Голубець
згадував про цю подію так: «Гвоздями малярської частини виставки були
картини Новаківського, який домінував своєю стихійною колористикою та
картини й композиції Холодного, який, на противагу Новаківському, при -
ваблював глядачів інтимністю, своїм сковородинівським самоопануванням
і зразковою погодою Духа».
Всього товариством ГДУМу було організовано 4 художні виставки, у
кожній з яких позитивно відзначилась творчість Петра Холодного. Після
останньої виставки, яка відбулась у 1926 році, поступово діяльність това -
риства занепала, хоча формально воно проіснувало 8 років.
У травні 1921 року пройшла «весняна виставка». Саме там вперше твори
Холодного побачив Микола Голубець, що згодом став чи не найпалкішим
прихильником творчого таланту Холодного і автором першої монографії,
присвяченої творчості живописця. Їх особисте спілкування розпочалось
завдяки сприянню українського графіка, маляра та мистецтвознавця П. Ков -
жуна і лише посприяло захопленню М. Голубця художнім талантом П. Хо -
лодного. Монографія вийшла у 1926 році до 50-літнього ювілею Петра
Івановича. У своїй праці М. Голубець робить короткий огляд київських
виставок: 1911 р., 1913 р., 1918 р. Свідомо чи ні, М. Голубець часто порів -
нював за стилістичними та емоційними ознаками твори Холодного і Нова -
ківського. Обох художників вважали тихими суперниками. Так стверджував
і згодом відомий митець і критик Святослав Гординський, який з цього
приводу писав так: «Справжнім суперником Новаківського з погляду най -
основніших завдань мистецтва був Петро Холодний. Уже у вдачі обох
мистців була велика відмінність: Новаківський, вічно неспокійний, не
малював, а «штурмував» полотно, а Холодний майже з науковим спокоєм
(з фаху він був, властиво, професор хімії) зрівноважено підходив до роз -
247Виставкова діяльність Петра Івановича Холодного (1874–1930 рр.)
в’язки своїх малярських проблем». Характеризуючи працю М. Голубця,
С. Гординський зазначав: «В мистецтві Петра Холодного-старшого (як і
Нарбута, та братів Кричевських) Голубець бачив ідеальну синтезу україн -
ського національного мистецтва, побудованого на тисячолітній традиції, але
нового своєю технікою й духом»27. Це свідчило про те, що спільність між
Новаківським та Холодним полягала в тому, що вони обидва беззаперечно
талановиті українські художники, проте кожен зі своїм баченням і вира -
женням мистецтва.
У 1924 році Петро Холодний експонував 5 робіт на виставці книжкової
графіки з нагоди 350-річчя друкарства в Україні, що відбулася в Празі. Окрім
етюдів та портретів свій художній талант Петро Холодний втілював і в
сакральному живопису: Успенська церква у Львові — 2 образи для бічних
вівтарів і проекти вітражів для 6 вікон 1925–26 рр., каплиці Духовної
семінарії у Львові — іконостас та стінописи, 1926–29 рр. та Успенська
церкви у Мазниці біля Борислава — цикл вітражів у 10 вікнах, 1929 року.
Своїми творами львівського періоду П. Холодний завоював світове ви -
знання (ікони і вітражі Успенської церкви, іконостас і фрески духовної
семінарії у Львові, ікони в церквах сіл Раделичі, Холоїв, Боршевичі, Зубець,
вітражі в Мразинці).
Він ілюстрував видання, призначені для шкільної молоді. Репродукції
його творів друкували ілюстрований громадсько-політичний, економічний
та літературний тижневик «Визволення», ілюстрований історико-культур -
ний журнал-місячник «Стара Україна. Часопис історії і культури». Він брав
участь у підготовці літературно-художнього й науково-публіцистичного
видання «Золоті ворота. Альманах січових стрільців», був автором худож -
нього оформлення обкладинки літературно-політичного і громадського
календаря-альманаха, що його видавало в 1920-і роки у Львові Українське
товариство допомоги емігрантам з України.
Успішну мистецьку діяльність Петро Холодний не продовжив через свою
досить ранню смерть у 1930 році, проте навіть після неї його творчість
привертала громадську увагу. У 1931 році комітет вшанування пам’яті на
чолі з о. Йосифом Сліпим організував посмертну виставку Петра Івановича
Холодного, де було представлено 335 його робіт, окрім них була надана
інформація ще про 48 творів. Отже всі мистецькі полотна митця налічували
383 одиниці.
У 1942 році відбулась ще одна посмертна виставка — «Виставка чоти -
рьох мистців», де експонувалося 35 творів. Після чого його праці у широ -
кому обсязі до 1996 року, коли відбулась виставка в національному музеї
Львова, не демонструвалися.
Творчість Холодного формувалася на українських мистецьких традиціях,
в яких іконографічна візантика сполучалася з народним мистецтвом і
248 Віктор Шарпатий, Анна Хитрич
традиціями, основними її елементами залишилися зв’язність і суцільність
композиції, яка надавала творам музичного звучання, і чиста гама теплих
барв. Основним стилем творчості Холодного був дозрілий імпресіонізм уже
локалізованого українського типу, з тонкою грою нюансів, глибоко лірич -
ний. У неовізантійських творах Холодний довів нові можливості викорис -
тання давнього стилю, звільненого від будь-якої схематичності чи архаїзму.
В статье анализируется выставочная деятельность известного худож -
ника, педагога, общественно-культурного деятеля первой трети ХХ в.
Петра Ивановича Холодного.
Ключевые слова: Петр Иванович Холодный, художник, художественная
выставка.
In this article the exhibitional activity of the famous Ukrainian artist, teacher,
cultural and public activist of the first third part of the XX ct. Petro Ivanovych
Kholodnyi is being analyzed.
Key words: Peter Ivanovich Holodnyj, artist, artistic exhibition.
1 Голубець М. Холодний. — Львів: українське мистецтво, 1926. — С. 22–23.
2 Історія української культури під заг. ред. Директора І. Крип’якевича. — Нью-Йорк,
1990. — С. 647.
3 Голубець. Назв. праця. — С. 23.
4 Грималюк Р. Церковні вітражі Петра Холодного // Історичний календар 2000:
Науково-популярний та літературний альманах. — К., 1999. — Вип. 6. — С. 175.
5 Свєнціцький І., Драган М. Про П.І. Холодного. — Львів, 1931. — С. 4–5.
6 Холодний П.І. (1876–1930): Матеріали до бібліографічного покажчика / укл.
С. Костюк, О. Дережко. — Львів, 1996. — С. 7.
7 Мистецтво України. Бібліографічний довідник / за ред. А.В. Кудрицького. — К.,
1997. — С. 617.
8 Грималюк Р. Церковні вітражі Петра Холодного // Історичний календар 2000:
Науково-популярний та літературний альманах. — К., 1999., вип. 6. — С. 175.
9 Голубець. Назв. праця. — С. 6.
10 Грималюк Р. Церковні вітражі Петра Холодного // Історичний календар 2000:
Науково-популярний та літературний альманах. — К., 1999. — Вип. 6. — С. 175.
11 Холодний П.І. (1876–1930): Матеріали до бібліографічного покажчика / укл.
С. Костюк, О. Дережко. — Львів, 1996. — С. 15.
12 Голубець. Назв. праця. — С. 7.
13 Лісовський Р. Петро Холодний. — Прага, 1932. –С.5.
14 Холодний П.І. (1876–1930): Матеріали до бібліографічного покажчика / укл.
С. Костюк, О. Дережко. — Львів, 1996. — С. 17.
249Виставкова діяльність Петра Івановича Холодного (1874–1930 рр.)
15 Голубець. Назв. праця. — С. 7.
16 Стрельський Г. Діячі України Доби національно-визвольних змагань (1917–1920).
Бібліографічний словник (Ф-Ч) // Історія в школі. — 1999. — № 7. — С. 36.
17 Холодний П.І. (1876–1930): Матеріали до бібліографічного покажчика / укл.
С. Костюк, О. Дережко. — Львів, 1996. — С. 15.
18 Голубець. Назв. праця. — С. 8.
19 Там само.
20 Історія української культури під заг. Ред. Директора І. Крип’якевича. — Нью-
Йорк, 1990. — С. 647.
21 Настюк О. Мистецьке життя Києва та Одеси початку ХХ сторіч на сторінках
тогочасних періодичних видань // Четвертий міжнародний конгрес українців: Доповіді
та повідомлення. Історія. — Одеса; Київ; Львів, 1999. — Ч. 2: ХХ століття. — С. 190.
22 Ротач П. Розвіяні по чужині. Полтавці на еміграції. Короткий бібліографічний
довідник. — Полтава: Верстка, 1998. — С. 141.
23 Лісовський Р. Петро Холодний. — Прага, 1932. — С. 6.
24 Історія української культури під заг. Ред. Директора І. Крип’якевича. — Нью-
Йорк, 1990. — С. 641.
25 Холодний П.І. (1876–1930): Матеріали до бібліографічного покажчика / укл.
С. Костюк, О. Дережко. — Львів, 1996. — С. 53.
26 Там само. — С. 62.
27 Холодний П.І. (1876–1930): Матеріали до бібліографічного покажчика / укл.
С. Костюк, О. Дережко. — Львів, 1996. — С. 62.
250 Віктор Шарпатий, Анна Хитрич
|