Історія радянської України в бібліографічних покажчиках англомовних праць другої половини ХХ століття

У статті проаналізовано бібліографічні покажчики англомовної слов’янознавчої та радянознавчої літератури, видрукувані в англомовних країнах протягом другої половини ХХ ст. Зроблено спробу визначити місце, яке у них займали праці з історії України, зокрема ті, що стосуватися пізньосталінськог...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
1. Verfasser:	Лаас, Н.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2013
Schriftenreihe:	Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика
Schlagworte:	Проблеми історії України ХХ століття
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/85845
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Історія радянської України в бібліографічних покажчиках англомовних праць другої половини ХХ століття / Н. Лаас // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. — К., 2013. — Вип. 18. — С. 298-323. — Бібліогр.: 104 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-85845
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-858452015-08-26T03:02:02Z Історія радянської України в бібліографічних покажчиках англомовних праць другої половини ХХ століття Лаас, Н. Проблеми історії України ХХ століття У статті проаналізовано бібліографічні покажчики англомовної слов’янознавчої та радянознавчої літератури, видрукувані в англомовних країнах протягом другої половини ХХ ст. Зроблено спробу визначити місце, яке у них займали праці з історії України, зокрема ті, що стосуватися пізньосталінського та хрущовського періодів. В статье анализируются библиографические указатели англоязычной славяноведческой и советологической литературы, опубликованные в англоязычных странах во второй половине ХХ века. Сделана попытка охарактеризовать положение, которое в них занимала история Советской Украины, особенно ее позднесталинский и хрущевский периоды. In the article, the bibliographic guides to the English-language publications in Slavic, East European and Soviet Studies that were published in the second half of the 20th century are analyzed. The special attention is given to history of Ukraine from the second half of the 1940s till the mid-1960s as a particular subject in those guides. 2013 Article Історія радянської України в бібліографічних покажчиках англомовних праць другої половини ХХ століття / Н. Лаас // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. — К., 2013. — Вип. 18. — С. 298-323. — Бібліогр.: 104 назв. — укр. 0115 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/85845 94(477):01=111«1940/1960» uk Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми історії України ХХ століття Проблеми історії України ХХ століття
spellingShingle	Проблеми історії України ХХ століття Проблеми історії України ХХ століття Лаас, Н. Історія радянської України в бібліографічних покажчиках англомовних праць другої половини ХХ століття Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика
description	У статті проаналізовано бібліографічні покажчики англомовної слов’янознавчої та радянознавчої літератури, видрукувані в англомовних країнах протягом другої половини ХХ ст. Зроблено спробу визначити місце, яке у них займали праці з історії України, зокрема ті, що стосуватися пізньосталінського та хрущовського періодів.
format	Article
author	Лаас, Н.
author_facet	Лаас, Н.
author_sort	Лаас, Н.
title	Історія радянської України в бібліографічних покажчиках англомовних праць другої половини ХХ століття
title_short	Історія радянської України в бібліографічних покажчиках англомовних праць другої половини ХХ століття
title_full	Історія радянської України в бібліографічних покажчиках англомовних праць другої половини ХХ століття
title_fullStr	Історія радянської України в бібліографічних покажчиках англомовних праць другої половини ХХ століття
title_full_unstemmed	Історія радянської України в бібліографічних покажчиках англомовних праць другої половини ХХ століття
title_sort	історія радянської україни в бібліографічних покажчиках англомовних праць другої половини хх століття
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Проблеми історії України ХХ століття
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/85845
citation_txt	Історія радянської України в бібліографічних покажчиках англомовних праць другої половини ХХ століття / Н. Лаас // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. — К., 2013. — Вип. 18. — С. 298-323. — Бібліогр.: 104 назв. — укр.
series	Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика
work_keys_str_mv	AT laasn ístoríâradânsʹkoíukraínivbíblíografíčnihpokažčikahanglomovnihpracʹdrugoípolovinihhstolíttâ
first_indexed	2025-07-06T13:11:45Z
last_indexed	2025-07-06T13:11:45Z
_version_	1836903308197888000
fulltext	Наталя Лаас 298 Лаас Наталя (м. Київ) Кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу історії України другої половини ХХ ст. Інституту історії України НАН України. natalia.laas@gmail.com УДК 94(477):01=111«1940/1960» ІСТОРІЯ РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ В БІБЛІОГРАФІЧНИХ ПОКАЖЧИКАХ АНГЛОМОВНИХ ПРАЦЬ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ У статті проаналізовано бібліографічні покажчики англомовної слов’янознавчої та радянознавчої літератури, видрукувані в англомовних країнах протягом другої половини ХХ ст. Зроблено спробу визначити місце, яке у них займали праці з історії України, зокрема ті, що стосуватися пізньосталінського та хрущовського періодів. Ключові слова: бібліографічні покажчики, англо-американська істо- ріографія, повоєнна історія України. Бібліографічний покажчик — це неодмінний елемент інструментарію дослідження будь-якого науковця. І молодий початківець, і досвідчений дослідник час від часу відчувають необхідність скористатися з допомоги бібліографічного довідника. Подібні видання забезпечують читача необ- хідним списком літератури з певної проблематики, допомагають відслід- ковувати нові книжки, формують цілісне уявлення про історію вивчення певного питання чи внесок окремих вчених до його дослідження. Врешті, бібліографічний покажчик — зазвичай перший крок до будь-якої істо- ріографічної праці. Становлення славістики та слов’янознавства у США, Канаді, Велико- британії почалося у кінці ХІХ — на початку ХХ ст. Цей процес поступово набирав темпів, і вже оформлення славістичних студій у повноцінний самостійний напрям досліджень відбулося у другій половині ХХ ст. Напрацьований на той час матеріал потребував певної систематизації для зручності користування, відтак у 1920-ті роки з’являються бібліографічні покажчики славістичної літератури. Традиція постійного бібліографіч- ного нотування праць з цієї тематики триває й до нашого часу. Звичайно, бібліографія англомовних наукових праць із слов’яно- знавства — це тема окремого дослідження, яке навряд чи можливо здійснити в межах статті, тому ми свідомо обмежимося певними хроно- логічними і тематичними рамками. У нашій розвідці звернемо більшу увагу на історію України повоєнного часу, пізнього сталінізму і періоду Історія радянської України в бібліографічних покажчиках англомовних праць… 299 перебування при владі Микити Хрущова, у зарубіжній англомовній історіографії. Відповідно свідомо уникаємо аналізу тих бібліографічних матеріалів, які вийшли друком до 1945 р., а також тих, що своєю тема- тикою визначають «історію» загалом, оскільки в таких найзагальніших покажчиках можливість знайти хоч кілька праць з історії України мінімальна (виняток хіба що становлять окремі видання, авторами чи співавторами яких були дослідники українського походження). Отже, мета нашого дослідження — охарактеризувати бібліографічні покажчики англомовної літератури як джерело до вивчення історії України другої половини 1940-х — середини 1960-х років у зарубіжній англомовній історіографії. Завдання дослідження: дати типологічний ана- ліз бібліографічних покажчиків; прослідкувати історію становлення біб- ліографічних славістичних студій в англомовних країнах у другій поло- вині ХХ — початку ХХІ ст.; оцінити ступінь залучення наукових праць з історії України другої половини 1940-х — середини 1960-х років до різних бібліографічних довідників. Джерелами для нашої розвідки були самі бібліографічні покажчики, що відповідали окресленим вище параметрам. Широко використову- валися також бібліографічні довідники бібліографічної літератури (т. зв. бібліографії другого порядку). Серед них слід відзначити досить ґрун- товну працю російських бібліографів М. Мамонтова і В. Антонова, у восьми розділах якої зведено всі бібліографічні посібники, видрукувані на європейських іноземних (відносно народів колишнього СРСР) мовах з XVII ст. до 1991 р. включно як за кордоном, так і в колишньому Радян- ському Союзі, присвячені історії країн і народів у кордонах СРСР1. У кінці книжки є індекс за прізвищами авторів, за назвами книжок та за видавничими серіями. Наразі це найповніше з відомих нам видань такого типу. Щодо історії України, то подібну бібліографічну роботу виконали Л. Вітрук, Ф. Максименко, В. Рябоконь на початку 1970-х років2. У цій книжці зібрано бібліографічні покажчики 15 мовами, зокрема, й англій- ською, у яких міститься інформація щодо історії та культури України. Порушена у цій статті проблема не стала предметом спеціальної історіографічної праці, хоч окремі її аспекти розроблялися вченими, знав- цями української та англомовної бібліографії. Наприклад, Максим Бойко вивчав діяльність українських бібліографів за 1922–1982 рр. у праці «Українська бібліографія під час війни і миру» (1982), а в іншій своїй роботі дав загальний огляд історії української бібліографії3. На думку цього дослідника саме починаючи з 1946 р. в розвитку української бібліографії, зокрема, й поза межами України, почався новий етап. Особливо гостро для нього стояло питання низького рівня розвитку української бібліографії у діаспорі, причину чого він убачав у відсутності зацікавленого читача4. Наталя Лаас 300 Методи бібліографічного впорядкування славістичних колекцій в аме- риканських бібліотеках досліджували Мелвілл Раґлс та Вацлав Мос- тецкий5. Окремі проблеми організації української та англомовної бібліо- графії окреслювали у своїх статтях Любомир Винар, Богдан Винар, Роман Верес, Дмитро Штогрин тощо. Бібліографічні матеріали, використані під час дослідження, мають різноманітний характер. Вони різняться повнотою охоплення теми, хро- нологічними рамками, періодичністю, формою подання матеріалів тощо. Для подальшої зручності вважаємо за доцільне систематизувати ці матеріали за певними параметрами. Тут пропонуємо декілька можливих типів класифікації. В основу першого блоку класифікації покладено особливості бібліогра- фічного видання безвідносно до його змісту. За періодичністю англомовні покажчики виходили як періодичні та неперіодичні видання. За зовнішньою формою виділимо: окреме монографічне бібліографічне дослідження; статтю у періодичному виданні чи збірнику наукових праць; фаховий бібліографічний журнал; серію (окремі видання книж- кового формату, що виходили з певною періодичністю); спеціальний додаток до журналу, книжки тощо; списки рецензованих чи щойно отри- маних видань, які друкуються у фахових журналах (під рубрикою «Publications Received» чи «Reviews»); прикнижкову та пристатейну біб- ліографію; інтернет-видання, інтерактивні бази, бібліографію на ком- п’ютерних носіях. Інший блок класифікації ґрунтується на відмінностях структури біб- ліографічних видань, іншими словами, це ті критерії, якими керуються самі упорядники бібліографій при відборі літератури до покажчика. За географічно-територіальним принципом до покажчика могли включатися наукові праці, які стосувалися всіх слов’янських народів; Східної Європи; СРСР; Росії, України, чи іншої окремо взятої країни; окремих регіонів України. За тематичним принципом: загальна історична тематика; певний істо- ричний період; окрема проблема чи історична персоналія. Відібрані до бібліографії матеріали за часом свого видання структу- руються: надруковані протягом певного року; видані за чітко вказаний часовий проміжок; без вказування часового відтинку. За зовнішньою формою включених до покажчика видань: бібліографія бібліографій; покажчик книжок і статей; покажчик змісту періодичних видань; покажчик захищених дисертацій; покажчик видань певної уста- нови, наукового центру тощо; бібліографія праць вченого. За мовним принципом: бібліографії праць, видрукуваних лише англій- ською мовою; покажчики праць, видрукуваних західними мовами, зокре- ма, й англійською. Історія радянської України в бібліографічних покажчиках англомовних праць… 301 Бібліографічна робота як складник західних слов’янознавчих дослід- жень пройшла складний шлях розвитку. З аматорських коротких списків літератури дослідників-ентузіастів бібліографія виросла до спеціалізо- ваних наукових центрів і журналів, щорічних конференцій, у роботі яких беруть участь фахівці — провідні історики, бібліографи та бібліотекарі. Повоєнні бібліографічні довідки щодо українознавчих студій на Заході з’явились у 1950-ті роки у середовищі української діаспори. Чи не першою в цей час стала праця відомого українського бібліографа Євгена Пеленського «Україніка: Вибрана бібліографія про Україну західно- європейськими мовами», що вийшла 1948 р. в Мюнхені під час т. зв. «таборового періоду» української діаспорної науки, тобто до того, коли найголовніші українські наукові установи перебралися до Північної Америки. Автор зібрав близько 2,5 тис. позицій книжок і статей, серед іншого й англійською мовою, які стосувалися українознавства. Але бібліографія доведена лише до 1947 р. і практично не містила праць, написаних уже після війни. Ця та подібні їй праці дослідників укра- їнського походження, що виходили у перше повоєнне десятиліття, були невеликі за обсягом і вміщували більше матеріалів, написаних мовою українською, аніж англійською6. Такі бібліографії зрідка охоплювали значні часові чи тематичні відтинки, зазвичай вони були скомпоновані так, щоб допомогти зорієнтуватися досліднику в конкретній історичній проблемі. Однак, українські бібліографи чудово розуміли нагальну необхідність подальшого розвитку бібліографічних студій, підвищення їх наукового рівня. У цей час відзначимо спроби організувати систематичний огляд публікацій на українську тематику. Наприклад, з 1954 р. при Українській Вільній Академії Наук у Канаді починає виходити серія «Бібліографія», у межах якої відбувався щорічний огляд українських друків у Канаді7. Подібною ініціативою відзначилася й Українська Академія Наук і Мис- тецтв у США, за підтримки якої з 1957 р. у Нью-Йорку виходив «Річник української бібліографії»8. Активну участь у його укладанні брав укра- їнський бібліограф Осип Данко. З 1955 р. у Нью-Йорку почав виходити україномовний журнал бібліографії, критики та рецензій «Біблос»9. У 1950-ті роки на стадії свого організаційного оформлення знахо- дилася й американська, канадська та британська славістика. Особливою мірою це стосується нового для англомовної історіографії напряму досліджень — історії Радянського Союзу (зокрема й радянської України). У цей час при західних університетах виникали численні спеціальні науково-дослідні центри вивчення історії та тогочасного стану радян- ського суспільства. Практично одночасно з інституційним оформленням радянології виходили бібліографічні підбірки, в яких узагальнювався науковий доробок у цій галузі західних істориків повоєнного часу. Наталя Лаас 302 Однією з перших таких праць була книжка Роберта Бірнса про аме- риканські публікації 1945–1957 рр. щодо Центрально-Східної Європи10. Однак у цьому покажчику Україну не згадано взагалі. Лише у розділі «Деякі спірні території» серед останніх натрапляємо на Буковину і Карпатську Україну, останню тут названо «Carpatho-Ukraine (Ruthenia)»11. Укладач цієї роботи, Р. Бірнс, професор історії в університеті Індіани (Блумінгтон), був одним із співзасновників при цьому університеті Російського та Східноєвропейського інституту12. Останній на довгий час залишався одним із провідних центрів бібліографічних досліджень праць із слов’янської тематики. З 1957 р. тут у межах «Слов’янської та схід- ноєвропейської серії» започатковано видавництво найважливішого на Заході бібліографічного покажчика з слов’янознавства — «Американ- ської бібліографії слов’янських та східноєвропейських досліджень» («The American bibliography of Slavic and East European studies»), що й дотепер вважається найфаховішим і найповнішим виданням у своїй галузі. Згідно засад укладачів початково до цього огляду видань включено праці американських дослідників за певний рік, видані у будь-якій країні13. Пізніше перелік публікацій розширено за рахунок праць авторів з інших англомовних країн. Відтак, бібліографія охопила всі англомовні дослід- ження, що виходили друком поза межами СРСР і Східної Європи. З 1967 р. серія друкувалася за підтримки Американської асоціації роз- витку слов’янських студій14. З огляду на ґрунтовність дослідження «Аме- риканська бібліографія...» приділяла українській проблематиці значно більше уваги, порівняно з попередніми працями. Більше того, до роботи над окремими її випусками залучалися фахівці українського походження. Наприклад, при підготовці бібліографії за 1959 рік редактори користалися з допомоги Ярослава Рудницького та Юрія Фединського15. Ярослав Рудницький, окрім роботи над загальною славістичною бібліографією, додатково готував звіти для УВАН у межах уже згаданої нами серії «Бібліографія», писав численні бібліографічні роботи з вужчої україно- знавчої проблематики16. Поступово в США налагоджувався постійний обмін інформацією про найновіші дослідження у галузі славістики та слов’янознавства. Долуча- лись до нього й провідні американські бібліотеки, що завдяки щедрій фінансовій підтримці в 1940–1950-ті роки у кілька разів збільшили свої славістичні та радянологічні колекції. Найбільша серед цих установ — Бібліотека Конгресу США — з початку 1950-х років щомісячно дру- кувала список нових надходжень і придбань у цих галузях у випусках «East European Index», «Monthly Index of Russian Accessions» тощо17. Новий етап у розвитку англомовної бібліографії слов’янознавства при- пав на 1960–1970-ті роки. У цей час у бібліографічній діяльності США та Історія радянської України в бібліографічних покажчиках англомовних праць… 303 Канади спостерігалося значне пожвавлення. Передусім, друкувалися чис- ленні, хоч і не завжди великі за обсягом, бібліографічні роботи істориків українського походження: Романа Вереса18, Любомира Винара19, Андрія Григоровича20, Олександра Соколишина21, Дмитра Штогрина22. Бібліо- графічні дослідження розвивали Максим Бойко, Микола Кравчук, Василь Луців, Богдан Романенчук, Андрій Турчин тощо. Особливістю їх праць було те, що вони зосереджувалися, як правило, на українській тематиці й лише зрідка до своїх переліків долучали матеріали про інші націо- нальності Радянського Союзу. Деякі з цих досліджень укладені досить ретельно. Наприклад, до бібліографічної довідки Романа Вереса внесено не лише книжки і статті, а й невеличкі брошури, що ними зазвичай укладачі нехтували у вибраних бібліографіях23. Тоді ж окрім уже практикованих загальних оглядів з української проблематики з’являлися праці, присвячені окремим аспектам української історії: революції 1917–1920 рр.24, українському націонал-комунізмові25, дисидентському рухові26 тощо. Наприклад, лише з теми опозиції офіцій- ному режимові радянської України були видрукувані бібліографічні ро- боти Джорджа Лібера, Анни Мостових, Лесі Джонс, Люби Пендзей тощо. Роман Верес, Василь Верига, Ярослав Рудницький, Андрій Фесенко та інші дослідники у цей час збирали матеріали щодо українських колекцій у бібліотеках Конгресу, Торонтського та Гарвардського університетів тощо27. У 1965 р. за редакції Пола Горецького вийшла ґрунтовна праця «Росія і Радянський Союз: Бібліографічний довідник публікацій західними мо- вами»28. Більше 40 фахівців з різних галузей долучилися до її створення. Секцію загальних бібліографічних посібників уклали Пол Горецький разом з Робертом Аленом — обоє професійні бібліографи, співробітники Бібліотеки Конгресу США, що до того вже мали по кілька бібліо- графічних праць із славістичних та радянологічних студій29. У розділі про національне питання у СРСР окрему уваги приділено українським сту- діям. Осип Данко та Іван Рудницький дали короткий анотований перелік з півсотні основних праць, що тією чи іншою мірою торкались української проблематики, а серед своїх колег-попередників вони найвище оцінили бібліографії Євгена Пеленського та Юрія Лавриненка30. Окремо слід наголосити, що загалом англійські та американські біб- ліографи дуже зрідка займалися дослідженнями, які стосувалися лише України. У полі їх зору знаходилася уся Східна Європа, чи СРСР, чи слов’янські народи. Справа у тому, що на бібліографічні списки й довідники в цей час спостерігався значний читацький попит. З кожним роком у кілька разів зростала кількість учених, що своїх фахом обирали радянські та східноєвропейські студії. Радянологія на Заході знаходилася Наталя Лаас 304 на піку наукової і суспільної популярності. Відповідно з небаченою раніше швидкістю збільшувалася кількість публікацій про СРСР. Це, звичайно, потребувало й інтенсифікації бібліографічної роботи, щоб мати змогу фіксувати всі нові видання та інформувати наукову спільноту про їх появу. Особливо актуальною стала бібліографічна робота для молодих спеціалістів у цій галузі: для них бібліографічні покажчики зазвичай ставали першим кроком у їх власному науковому дослідженні. У результаті, у кінці 1960-х — на початку 1970-х років, остаточно утвердилася фахова бібліографія славістики та радянології. Це відбулося зі створенням професійних об’єднань спеціалістів-бібліографів, спеціаль- них періодичних видань і наукових інституцій, які більшу частину свого часу віддавали саме бібліографічній роботі. У Сполучених Штатах поштовхом до цього став підписаний 1972 р. закон, відомий як «Educational Amendment», згідно якого США на офі- ційному рівні визнавалися багатокультурним суспільством. Більше того, уряд пішов не лише на визнання кожної етнічної групи як повноцінного складника американської нації, але й підтримав дослідження етнічного культурного різноманіття. З цією метою ініціювалася спеціальна про- грама вивчення етнічної спадщини. Одним із закладів, на які покладалася ця місія, став Кентський університет31. Тут 1971 р. український історик Любомир Винар створив Центр з дослідження етнічних публікацій і культурних інституцій32. Одним з головних напрямків діяльності Центру було визначено під- готовку бібліографічних покажчиків, посібників, довідників щодо дже- рел, друкованої літератури, бібліотечних фондів, наукових закладів, які займалися вивченням різних етнічних груп33. З огляду на українське походження самого Л. Винара українська історія посіла належне місце у цих бібліографічних студіях. За кілька років співробітники Центру від- чули нагальну потребу в створенні власного періодичного видання. За їхньої ініціативи 1980 р. вийшов перший номер «Етнічного форуму» — бюлетеню про етнічні дослідження та етнічну бібліографію. Видання користувалося надзвичайною популярністю, відтак уже від весни 1982 р. з «бюлетеня» перетворилося на повноправний «журнал». До його ред- колегії входили знані на Заході українознавці: Всеволод Ісаїв, Мішель Пап, Дмитро Штогрин34. Зайве говорити, що неабияку роль у розвитку бібліографічних студій, зокрема і з української тематики, відігравав Любомир Винар. Залиша- ючись директором Центру протягом двадцяти п’яти років, він виявив, за оцінкою А. Жуковського, феноменальні науково-організаційні здібності: за його безпосередньої участі зарубіжна українська бібліографія від на- піваматорського захоплення вийшла на професійний науковий рівень35. Історія радянської України в бібліографічних покажчиках англомовних праць… 305 Іншим осередком української бібліографії стало місто Чикаго. Тут зусиллями Романа Вереса активізували свою роботу співробітники Укра- їнського бібліографічно-довідкового центру. Спочатку цей центр був складовою частиною Товариства українських бібліотекарів Америки (ТУБА) і містився у Нью-Йорку. У 1971 р. його перенесли до Укра- їнського музею у Чикаго, а вже з 1973 р. він став самостійною уста- новою36. Його організатори поставили перед собою досить амбітну мету: створити спеціалізовану колекцію бібліографічних, довідкових видань, а також зведений каталог україніки в американських та канадських біб- ліотеках37. Співробітники центру видавали також дві бібліографічні серії. До «Покажчика українських друків у збірниках, опублікованих поза “залізною завісою”» («Index of Ukrainian Essays in Collections Published Outside of the Iron Curtain») включалися статті, що друкувалися передусім в українській періодиці, збірниках і календарях. Станом на 1976 р. «Покажчик...» охоплював 1951–1973 рр. Окрім того чикагським центром видавалися книжки, що виходили у межах «Української реферативної серії»38. Окремі українські бібліографічні проекти на Заході загалом мали вузьке фахове спрямування. Наприклад, регіональною проблематикою займався Осередок бібліографії Волині (Блумінгтон, Індіана), найактив- нішими членами якого були Максим Бойко та Степан Радіон39. Швидкий розвиток бібліографічних досліджень слов’янознавчих сту- дій відбувався у той час і в Європі. Насамперед це виявилося у заснуванні кількох спеціалізованих періодичних видань. Своєрідним відповідником американського «Етнічного форуму» у Великобританії став «Соланус», міжнародний журнал російських і східноєвропейських бібліографічних, бібліотекознавчих та видавничий студій. Окрім того, європейська бібліо- графія спромоглася на інше значне видання: з 1977 р. започатковано серію щорічних бібліографічних оглядів, подібно до тієї, яка з 1956 р. виходила у США. Новозаснована «Європейська бібліографія радянських, східноєвропейських та славістичних студій»40 об’єднала вже існуючі бібліографічні огляди: «Радянські, східноєвропейські та слов’янські до- слідження у Британії» (Глазго, Інститут радянських та східноєвропей- ських досліджень) та «Праці й публікацій французькою мовою про Росію і СРСР» (щорічно друкувалися у французькому журналі «Cahiers du monde russe et soviétique»)41. «Європейська бібліографія...» охоплювала всі видання, опубліковані у європейських країнах, однак, за оцінками фахівців, усе ж залишалася менш докладною, ніж американський що- річник42. Слід зазначити, що корисним додатком до цих фундаментальних періодичних серій можуть слугувати «Канадські публікації про Радян- ський Союз і Східну Європу» за редакції Дж. Макінтоша, на щорічну публікацію яких натрапляємо у журналі «Canadian Slavonic Papers»43. Наталя Лаас 306 Тенденція професіоналізації бібліографії була характерна і для вчених з української діаспори. З 1971 р. Бібліографічна комісія Наукового това- риства імені Тараса Шевченка, ТУБА та Товариство українських книго- любів почали видання бібліографічного щоквартальника «Українська книга»44. Редакція у складі Богдана Романенчука, Василя Лева, Миколи Кравчука сподівалася, що це видання стане «фаховим журналом бібліо- графії й книгознавства, із завданням пропагувати українську книжку, публікувати різного рода українську й українознавчу бібліографію… відомості про українські бібліотеки й збірки україніки, а також рецензії й огляди нових книжок…»45. Хоч видання загалом україномовне, однак час від часу тут з’являлися цікаві матеріали про діяльність українських біб- ліографів та бібліографічних організацій у США, рецензії на англомовні бібліографічні видання тощо. Дієвим засобом обліку нових публікацій та ознайомлення із дже- рельною базою україніки були повідомлення про доступні для ужитку фонди, славістичні колекції тієї чи іншої бібліотеки46. У тому ж «Сола- нусі» періодично виходили статті, автори яких детально аналізували бібліотечні фонди Великобританії, зокрема, університетів Глазго, Единбурга, Лідса, Національної бібліотеки Шотландії, Британської біб- ліотеки політичних і економічних наук тощо, щодо наявності у них матеріалів з історії Росії, СРСР чи Східної Європи. Щодо бібліотек США, то узагальнену довідку про російські та східноєвропейські публікації дали М. Раґлс і В. Моcтецкі47. Матеріали в західноєвропейських архівах і бібліотеках описав Ричард Леванскі48. У своєму довіднику він подав контактну інформацію про бібліотеки, проаналізував бібліографічні по- кажчики до зібрань славістики кожної бібліотеки та дав загальну біб- ліографію бібліотечних описів щодо більш ніж тисячі колекцій у 22 країнах. Однак ті значні колекції, що їх у своїх бібліотеках зосередили провідні університети, зазвичай потребували детальнішого дослідження. З 1970-х років науковці почали оприлюднювати свої праці щодо фондів окремих західних бібліотек. Наприклад, масштабне дослідження подібного типу здійснювалося у Гарвардському університеті. Тут з 1970 р. започатковано публікацію бібліотечного каталогу матеріалів славістичної колекції. Це видання нараховувало чотири томи загальною кількістю понад 2600 сто- рінок. У другій половині 1970-х подібний довідник вийшов щодо власне української колекції49. Відносно новим явищем для західної славістичної бібліографії стали дослідження, у яких пропонувалися переліки захищених докторських дисертацій з певної тематики. Звісно, для бібліографії загалом такі по- кажчики не були новиною. Періодичне оприлюднення списку дисертацій Історія радянської України в бібліографічних покажчиках англомовних праць… 307 та анотацій до них почалось у США із 1930-х років із появою «Dis- sertation Abstracts International». Однак славістика як відносно нова галузь у західній науці до того часу не мала особливої потреби у тематичній систематизації таких робіт. Невпинне зростання захищених дисертацій щодо Росії та СРСР в американських та британських університетах спостерігається лише з 1950 р.50. У США перші спроби систематизувати корпус дисертаційних дослід- жень, здійснених у Сполучених Штатах, Великобританії та Канаді, зробив Єже Доссік. Автор двох монографій та численних статей з цієї тематики, він уклав докладний список дисертацій, навівши відомості про кожного автора, назву, рік і місце захисту, додав до кожної позиції коротку ано- тацію, перелік дисертацій дотичної тематики зі списком рекомендованої літератури. У своїх дослідженнях Є. Доссік, окрім іншого, подав ста- тистичні підрахунки кількісного розподілу дисертаційних робіт за тема- тикою, динаміки захисту в різні періоди, відсоткового співвідношення між різними університетами, кореляції між статтю вченого й тематикою його роботи тощо51. З 1961 р. отримані дані Доссік щорічно оновлював у грудневих випусках журналу «Slavic Review». Доссіковим візаві у Великобританії був бібліограф Джон Сімонс, який вивчав подані протягом 1907–1966 рр. до захисту в британські універ- ситети дисертації з слов’янознавчих студій. Протягом багатьох років відслідковували українознавчі дисертації, написані англійською мовою, Любомир і Богдан Винари, періодично оприлюднюючи дані за різні періоди52. Цією ж бібліографічною проб- лемою цікавився Осип Данко. До підготовленого ним переліку ввійшли західноєвропейські та американські дисертації з українознавчої тематики, захищені протягом 1945–1960 рр. Роботи з подібної тематики свого часу опублікували українські вчені М. Богатюк, О. Горбач і Ф. Свиріпа53. Друга половина 1970-х — 1990-ті років — своєрідний апогей розвитку славістичної бібліографії. Оскільки за попередній період сформувалися наукові бібліографічні інституції, до них було підібрано фаховий персо- нал, виховано покоління спеціалістів-бібліографів, то відповідно у цей час спостерігалося значне збільшення кількості бібліографічних дослід- жень стосовно Росії, СРСР, Східної Європи54. За формою вони зазвичай продовжували попередні розробки: монографії, періодичні серії, бібліо- графічні звіти тощо. Традиційним залишався й практикований на Заході регіональний підхід до відбору матеріалу, коли до бібліографічного покажчика включалася література з усіх галузей (не лише історії), які мали стосунок до обраного регіону. Помітним явищем, передусім завдяки різноманітності славістичних публікацій у західній науці, стала поява тематичних підбірок з певного Наталя Лаас 308 відносно вузького питання: життєвий та творчий шлях історичного діяча, окремі суспільні рухи, мистецькі течії тощо. З іншого боку, збільшувалась кількість покажчиків, які стосувались не слов’янського регіону загалом, а лише окремої держави, а то навіть і місцевості у межах однієї країни. Оскільки вже існувала значна кількість самих бібліографічних покаж- чиків, то у 1990-ті роки цілком узвичаєним явищем стало укладання бібліографій другого порядку, тобто довідників бібліографічних видань. У 1970–1980-ті роки одним з найавторитетніших дослідників славіс- тичної бібліографії був учений українського походження Степан Горак. За його ініціативи засновано Асоціацію з вивчення національностей СРСР і Східної Європи. Довгий час він був її головою, а також редактором її періодичного видання «Nationalities Papers». У співпраці з видавництвом «Libraries Unlimited» Степан Горак видав значну кількість бібліогра- фічних праць. Найзначніший його проект — бібліографія англомовних публікацій про Росію, СРСР і Східну Європу за 1964–1985 рр. Вона виходила трьома частинами, кожна з яких була структурована за тема- тичним принципом і включала найважливіші публікації за певний період, супроводжувані авторською анотацією55. У вступному слові до першої частини Степан Горак відзначав збільшення кількості публікацій, що стосувалися СРСР і Східної Європи. Однак переважну частину з них фіксовано у покажчиках і щорічних бібліографіях, натомість після праць Пола Горецького в 1960-х роках не було здійснено жодної спроби їх загального огляду. Започаткувавши свій бібліографічний проект, С. Горак поставив завдання заповнити нішу в цій галузі56. Серед інших його праць був «Довідник до вивчення радянських національностей: неросійські народи СРСР»57. У ньому автор наголошував на нагальній необхідності інтенсивних досліджень різних народів Радянського Союзу, пророкуючи загострення національних проблем, що з ними справді доведеться мати справу радянському керівництву вже за кілька років. Розділ з української проблематики для цього посібника готував Кенет Фармер, дослідник українського націоналізму. У виданні читачу запропоновано не лише ано- тований перелік найважливіших видань щодо історії кожної національ- ності, але й короткий нарис вивчення їх історії на Заході, список та адреси наукових установ і журналів, що зацікавлені в розвитку таких студій. Маємо відзначити, що укладачі особливу увагу приділили пред- метній бібліографії до кожного розділу. Хронологічно продовженням проекту Степана Горака стали бібліогра- фічні видання Роберта Бьоргера і Гелен Саліван58. Свої покажчики автори довели до 1999 р., практично не змінивши критеріїв відбору матеріалу: в колі їхньої уваги продовжували залишатися англомовні праці про Росію, Радянський Союз, Східну Європу. Покажчики були добре анотовані, супроводжувалися цитатами з фахових рецензій59. Історія радянської України в бібліографічних покажчиках англомовних праць… 309 Тогочасні англійські бібліографічні дослідження були менш масштаб- ними. 1992 р. побачило світ два бібліографічних видання: Р. Пірсона і Т. Конн60. Однак у жодному з них укладачі вже не ставили за мету охопити всі публікації з проблеми, та й навряд чи це було би можливо за такої кількості існуючих друкованих праць. Натомість автори стверд- жували, що створюють свої бібліографії як посібники для початківців: студентів, пошукачів, спеціалістів з інших галузей, що тією чи іншою мірою залучені до славістичних студій61. Наприклад, у «Довіднику радя- нологічний студій» за редакції Тані Конн автори окремих тематичних розділів не лише анотували видання, а й коментували їх щодо доцільності використання у подальших дослідженнях. Англійські дослідники також продовжували аналізувати захищені у британських університетах слов’я- нознавчі дисертації, описувати бібліотечні фонди, документи та руко- писи, що на них міг покладатися дослідник, який вирішить вивчати колишній Радянський Союз чи Східну Європу. Покажчики з української проблематики у західній славістиці цього періоду займали особливе місце. Значно збільшувалася їх кількість, зрос- тала наповненість матеріалом, урізноманітнювалася тематика. Й до сьо- годні найфундаментальнішими покажчиками англомовної літератури, в яких досліджується Україна, залишаються дві праці Богдана Винара62. Дослідження, включені до цих покажчиків, згруповано за тематичним принципом: загальні роботи, праці з економіки, політології, історії, куль- тури, освіти, літератури тощо. До своїх бібліографій Б. Винар включив монографії, опубліковані та неопубліковані дисертації, збірники, бро- шури, окремі статті. Загалом у першій своїй роботі автор запропонував більше тисячі позицій, до кожної з яких написано розлогу анотацію з урахуванням зауважень попередніх рецензентів. Відзначимо, що окрім анотації, Богдан Винар долучив також кілька посилань на праці подібної тематики та список рецензій на анотовану книжку. Загалом, видання справляє враження своєю фаховістю та докладністю відібраного мате- ріалу. У 1990-ті роки спостерігалося певне подрібнення, звуження тематики бібліографій: почали виходити бібліографічні праці, зосереджені на окремих історичних проблемах чи регіонах. Наприклад, історик Павло Магочій уклав кілька бібліографій, що стосувалися не всієї України, а лише західної її частини. Серед його праць — історичний нарис і біб- ліографічний посібник щодо Галичини63, анотований бібліографічний покажчик праць у галузі карпато-русинських студій і каталог доступних матеріалів з цієї тематики у Гарварді64. Особливу увагу дослідники- бібліографи звертали на біографічні дослідження65, розвиток архівної справи в Україні66, долю переміщених осіб67, Чорнобильську катаст- рофу68, історію української літератури69 тощо. Наталя Лаас 310 Поступово дослідження англомовної славістичної бібліографії вихо- дили за межі США, Великобританії чи Канади. Останнім часом почали з’являтися праці, в яких дослідники запропонували відомості про ті чи інші славістичні колекції в інших країнах. Українознавця, зокрема, мо- жуть зацікавити праці про українські матеріали в празькій Слов’янській бібліотеці чи японському університеті Хоккайдо, бібліографічні покаж- чики до яких з’явилися у 1990-х роках70. Врешті, важливу частину бібліографічних матеріалів становлять по- кажчики змісту певних журналів або видань наукових установ. Укладені або доопрацьовані українськими бібліографами, вони дають достатню повну уяву про такі важливі у контексті англомовної та діаспорної україністики видання, як: «Harvard Ukrainian Studies», «Український істо- рик», «Сучасність», «Визвольний шлях», публікації Наукового Това- риства імені Тараса Шевченка тощо71. З кінця 1990-х років бібліографія як наукова галузь переживає справж- ню революцію. Розробка та масове використання комп’ютерних техно- логій, створення мережі Інтернету виводять бібліографічну науку на новий рівень розвитку. Відтоді можемо говорити вже про два головних типи бібліографічних покажчиків: друковані та електронні72. Комп’ю- терні бази даних починають активно створюватися саме у 1990-х роках. Всі провідні бібліотеки дублюють друковану бібліографічну інформацію на електронних носіях. Деякі, найновіші видання, взагалі мають лише електронний варіант. Пошукові системи мережі Інтернету дозволяють формувати користувачу власні бібліографічні бази даних за обраними параметрами. Проте, друковані бібліографічні покажчики не втрачають свого значення, залишаються дієвим засобом пошуку літератури, особ- ливо давнішої, яка ще не встигла набути електронного вигляду. У західних славістичних студіях тенденція до використання елект- ронних бібліографій цілком виразна. Згадувані вище періодичні серії «Американська бібліографія...» та «Європейська бібліографія...» перетво- рилися винятково на електронні ресурси без паперових відповідників73. Для користувачів стали доступними он-лайн каталоги провідних бібліо- тек світу. У вільному доступі у мережі Інтернет знаходяться також покажчики змісту славістичних журналів, друковані у них рецензії та анотації. Частина раніше друкованих довідників із слов’янознавства подано і в електронному вигляді74. Щодо українознавчих студій, то, наприклад, політолог Тарас Кузьо постійно оновлює бібліографію з української тематики на своєму пер- сональному сайті75. «Український список» Домініка Ареля — електронне видання українських новин та результатів зарубіжних досліджень Укра- їни — містить рубрику «бібліографія»76. Це видання можна отримувати за Історія радянської України в бібліографічних покажчиках англомовних праць… 311 вільною інтернет-розсилкою. Тут названо лише невелику частку доступ- них на сьогодні електронних ресурсів бібліографічного профілю, вичерп- ний перелік яких потребував би окремого об’ємного дослідження. Пошук праць з історії України всього радянського періоду, зокрема, і другої половини 1940-х — середини 1960-х років у покажчиках англо- мовної літератури має свої особливості. Перше, що дослідник має вра- ховувати, — це специфіку вживання географічної та історичної термі- нології в історіографії США, Канади, Великобританії. Справа у тому, що під впливом російських еміграційних істориків в англомовній історіо- графії утвердилася традиція вважати українську проблематику частиною російської історії. Відтак, для англомовних праць характерна певна термінологічна плутанина. Свого часу ще Роман Смаль-Стоцький помітив цю особливість. За його підрахунками, в англомовних працях терміни «Росія» та «російський» мають принаймні 16 різних значень. Для нас тут цікаві ті з них, що стосуються Радянського Союзу. Отже, за спосте- реженнями Р. Смаль-Стоцького, американський автор під термінами «Росія» та «російський» може мати на увазі: радянську сферу впливу, країни-сателіти СРСР; власне Радянський Союз; РРСФР, як складник СРСР; етнографічну російську територію; російськомовні регіони77. Принаймні в чотирьох з цих п’яти випадків у такій книжці цілком можливо, що мова може йти про Україну, але визначити це із заголовку праці, який зазвичай і пропонується у бібліографічному покажчику, практично неможливо. Не можна цілком покладатися й на анотації у покажчиках, оскільки, як правило, вони короткі та не відображають всього змісту книжки78. Пошук україністики у таких покажчиках — досить складне завдання, оскільки читач повинен переглянути літературу не лише у розділі «Україна», а й не оминути щонайменше «СРСР» та «Росію»79. Інша відмітна риса роботи з бібліографічними довідниками пов’язана з організаційними особливостями англо-американської науки, для якої характерними є т. зв. «area studies», тобто регіональні дослідження. Такі дослідження містять у собі різноманітні теми, починаючи від історії, соціології і політології до музикознавства і театрального мистецтва. Підставовий критерій — аби ці дослідження стосувалися певного регіону. Як правило, англомовні бібліографічні покажчики беруть за основу структуру саме таких «регіональних студій», тобто загальний принцип групування матеріалу — за темами, а не за хронологічними періодами. Відтак, історичні праці займають лише частку від загальної кількості літератури, пропонованої у покажчику. Однак, ніколи немає певності, що потрібна книжка опиниться саме у розділі «Історія», а не, наприклад, «Національне питання» чи «Економіка». Для досліджуваного нами Наталя Лаас 312 періоду це тим більш важливо, тому що на час видання покажчика проблеми 1940–1960-х років цілком могли вважатися не «історичними», а цілком «сучасними» і належати до сфери зацікавлень політологів, соціо- логів чи економістів. Зважаючи на всі ці особливості, під час пошуку літератури щодо України в англомовній бібліографії надійніше керуватися не змістом до бібліографії, а предметним покажчиком у кінці книжки, укладати який вважається нормою у такого типу виданнях. Якщо покажчик відсутній, то можна скористатися з підказок у підрозділі, в якому виділено певну українську проблематику. У кінці такого підрозділу перераховуються номери позицій з інших розділів, що стосуються подібної теми. Один з найдокладніших описів англомовної літератури щодо України можна знайти у щорічній «Американській бібліографії слов’янських та східноєвропейських досліджень». При підготовці цієї статті були опра- цьовані покажчики за наступні роки: 1959–1963, 1978–1984, 1986–199380. На жаль, інші випуски для нас залишилися недоступними, однак вва- жаємо, що й вивчені матеріали дозволяють прослідкувати певні тенденції і виявити характерні риси цієї бібліографічної серії у висвітленні історії України. Рубрики у книжці побудовано за тематичним принципом. Праці щодо української історії періоду другої половини 1940-х — середини 1960-х років потрібно шукати не лише під рубрикою «Історія». Укладачі долучали їх до інших розділів, вибір яких залежав від теми конкретної праці. У деяких розділах (наприклад, «Уряд, закон, політика», «Економіка й іноземна торгівля», «Історія» тощо) матеріали щодо України вміщено під окремою рубрикою, в інших — вони знаходяться у загальніших секціях. Перевагою «Американської бібліографії...» є те, що, окрім моно- графій з української тематики, при її підготовці постійно реферувалися українознавчі періодичні видання: «Journal of Ukrainian Studies», «The Ukrainian Quarterly», «Harvard Ukrainian Studies», «Український історик», «Сучасність» тощо81. У «Європейській бібліографії радянських, східноєвропейських та сло- в’янських досліджень» праці з історії України знайти значно складніше: тут немає окремого підзаголовку щодо України чи українців, та й покажчик за прізвищем автора та назвою книжки примусить добряче попрацювати, щоб зробити тематичну або хронологічну підбірку праць, що можуть зацікавити читача82. Найповнішими виданнями, що стосуються лише української тематики, є два покажчика Богдана Винара83. Найважливіші праці з історії України другої половини 1940-х — середини 1960-х років можна знайти у під- розділах «Україна» (розділ «Економіка»), «Освіта в Радянській Україні» (розділ «Освіта і культура»), «Сучасна Україна», «Радянський Союз і Історія радянської України в бібліографічних покажчиках англомовних праць… 313 національні проблеми», «Дисидентський рух», «Радянський період» (роз- діл «Історія і політологія»), «Церква в Радянському Союзі» (розділ «Релігія»)84; «Загальні роботи» (розділ «Економіка»), «Радянська Укра- їна», «Національна політика і націоналізм» (розділ «Історія і політо- логія»), «Українська радянська література», «Окремі автори» (розділ «Література»), «Католицька церква» (розділ «Релігія»)85. До того ж у кінці книжки є предметний покажчик, за яким легко відшукати потрібну літературу з цієї теми. Корисним доповненням до праць Б. Винара можуть слугувати роботи Пола Горецького та Степана Горака. Хоч і не такі вичерпні за обсягом, вони все ж пропонують окремі цікаві зауваження та коментарі до анг- ломовних книжок з історії України другої половини 1940-х — середини 1960-х років. У П. Горецького основні відомості про Україну вміщені у розділі «Нації, цивілізації і політика» (підрозділ «Україніка»). Прикро, однак, що роботи з історії радянської України тут окремим блоком не виділяються86. У довідниках С. Горака україніку винесено до окремої рубрики у підрозділі «Неросійські республіки, євреї та інші»87. Саме там і слід шукати праці, присвячені повоєнній Україні. Загалом, як бачимо на прикладі робіт П. Горецького та С. Горака, у довідниках загальнішого типу українське питання у тій чи іншій мірі відноситься укладачами до національної проблематики регіону Східної Європи. Саме у таких розділах і сконцентровано більшість праць з історії України, хоча це, звичайно, не виключає того, що частина з них розпорошена по іншим, переважно тематичним, підрозділам. Не зважаючи на свою очевидну застарілість — як пам’ятаємо, праця вийшла на початку 1960-х років — та певні технічні помилки, все ще корисним залишається покажчик Романа Вереса88. З огляду на період, що нас цікавить, у роботі охоплено лише праці другої половини 1940-х — 1950-х років, серед них є монографії та збірки праць, а також велика кількість статей у періодичній літературі. У розділі «Україна та інші держави» виділено окремий підзаголовок «Україна під радянським управ- лінням», де й можна знайти основні позицій з цікавої для нас теми. Окремі праці на історико-релігійну тематику знаходяться у параграфі «Українська церква під радянським пануванням» (розділ «Українська культура»)89. Недослідженою в англомовній бібліографії залишилася тема джерель- ної бази з історії України другої половини 1940-х — середини 1960-х років. Наприклад, Патриція Грімстед у своєму довіднику бібліографічних покажчиків до архівних джерел з історії СРСР вводить окремий тема- тичний розділ «Джерела з 1917 до сучасності», однак, судячи з його змісту, станом на 1988 рік не існувало жодної англомовної роботи, яка би Наталя Лаас 314 спеціально описувала джерельну базу повоєнної України90. Навмисне до цієї теми не звертаються і автори робіт про славістичні та українознавчі колекції різних бібліотек. У загальних працях подано лише короткий перелік бібліотек з найбільшими українськими фондами: серед них нази- вають Бібліотеку Конгресу США, бібліотеки Колумбійського, Гарвард- ського університетів, Гуверівського інституту війни і миру тощо91. Хоч ці дані вже дещо застарілі, однак вони дають певну уяву про історію формування українознавчих колекцій у цих закладах. Павло Магочій розглядав праці, що стосуються історії Галичини92. На думку автора, література про повоєнну Галичину складається з робіт, які групуються навколо двох головних тем: проблеми УПА та трансформації галицького суспільства після приєднання до УРСР. Роботи про україн- ський націоналістичний рух написані переважно нефахівцями, хоч значна їх частина видрукувана на Заході. Що ж до суспільних трансформацій Галичини, то тут автор відмічає катастрофічну нестачу досліджень, ви- нятком хіба можуть слугувати деякі праці Ярослава Білінського та Романа Шпорлюка. На окрему увагу заслуговують покажчики, присвячені не всій історії повоєнної України, а лише окремим її проблемам та питанням. Напри- клад, до таких належить бібліографія Джорджа Лібера та Анни Мостових про дисидентський рух і релігійно-культурний нонконформізм в Україн- ській РСР у 1955–1975 рр. До праці включено матеріали українською, англійською, російською мовами, що у свій час були опубліковані на Заході, всього 1242 позиції, серед них як першоджерела, так і критична література93. Більшість англомовних досліджень з історії дисидентського руху в Україні подано у розділах «Історія і політика», «Релігія», «Літе- ратура», серед іншого згадано праці Ярослава Білінського, Богдана Боцюркова, Роберта Конквеста, Константина Савчука, Браєна Сілвера, Василя Чапленка тощо94. Найкраще уявлення про дисертації з української тематики, написані англійською мовою і захищені в США, Канаді, Великобританії, як уже згадувалося, дають роботи Богдана Винара95. Перше таке дослідження він здійснив 1979 р.96, значною мірою доповнивши ці результати через десять років97. Початково Винар нараховував 235 дисертацій з української тематики98, потім збільшив їх кількість до 356 (з врахуванням не лише захищених робіт за минулі десять років, але й за рахунок перегляду змісту вже раніше фіксованих дисертацій)99. Учений доводить статис- тично тенденцію постійного збільшення кількості українознавчих дисер- тацій, а також указує на фактичні помилки попередніх дослідників цієї проблеми. Покажчики поділено за тематичним критерієм, що, на думку автора, дозволяло виявити, якими важливими темами легковажила англо- Історія радянської України в бібліографічних покажчиках англомовних праць… 315 мовна історіографія. Судячи з назв дисертацій, найрозробленішими темами історії України другої половини 1940-х — середини 1960-х років можна вважати економічні проблеми України, її політичне становище, національні відносини у країні — з кожної теми захищено принаймні по три дисертації. Однак найпопулярнішою була національна проблематика. З національним питанням у повоєнній Україні пов’язані роботи Базіля Дмитришина, Дональда Фармера, Кенета Фармера, Нейла Мартіна, Алек- сандра Мотиля, Енн Раппопорт та інших дослідників. Хоч як це дивно, але поза увагою вчених залишилися такі важливі соціальні проблеми, як релігійне життя чи, наприклад, культурний розвиток тогочасної України. Якщо керуватись покажчиком змісту видрукуваних статей, то не так уже й багато уваги історії України другої половини 1940-х — середини 1960-х років приділяли «Harvard Ukrainian Studies». Переважна частина таких матеріалів — це рецензії на роботи, що вийшли у цей час на Заході. Дещо більше досліджень із цієї теми в «Українському історику», який попри свою україномовність інколи друкував матеріали й англійською100 з історії повоєнної України, серед них, наприклад, статті Ярослава Білін- ського, Богдана Боцюркова, Деніса Дана тощо, а також численні рецензії на видання їх американських і британських колег101. У журналі «Сучас- ність» матеріали англомовних дослідників і рецензії на їхні праці зна- ходимо в рубриках «Суспільство. Історія. Політика. Економіка» та «Рецензії. Критика. Бібліографія». Найбільше цих публікацій за 1960– 1970-ті роки: автори цього видання зазвичай писали статті про сучасні їм події. В окремих довідниках, попри їх значення для зарубіжної україніки загалом, англомовних матеріалів з історії України другої половини 1940-х — середини 1960-х років знаходимо небагато. Серед таких, наприклад, покажчик до видань Наукового товариства ім. Тараса Шевченка102 та робота П. Магочія про русинські студії103 тощо. За окремими винятками, небагато англомовних праць залучено до більшості покажчиків, які укла- далися українськими діаспорними вченими, особливо у перші повоєнні десятиліття. Свою увагу вони зосереджували переважно на україномовній літературі. Наприклад, у статті Марти Олиник щодо творчості Ліни Кос- тенко з англомовного лише кілька критичних статей та три переклади праць поетеси104. Водночас, почасти нехтували українською проблема- тикою в англомовній літературі й вчені-неукраїнці. Загалом, історія України другої половини 1940-х — середини 1960-х років у зарубіжній англомовній бібліографії репрезентована більш-менш повно. Найбільше таких матеріалів знаходимо щодо її політичної та економічної історії, дисидентського руху, національних проблем у рес- публіці, менше представлена соціально-культурна проблематика, дже- Наталя Лаас 316 рельна база та історіографія проблеми. Але очевидним недоліком захід- них бібліографій є розпорошеність зібраного у них матеріалу щодо певного хронологічного періоду поміж тематичними розділами, оскільки укладачі орієнтувалися лише на тематичний принцип групування літе- ратури. Вочевидь, західній бібліографії бракує окремого бібліографічного довідника, в якому було би зібрано всі англомовні роботи щодо історії України другої половини 1940-х — середини 1960-х років. Лаас Наталия (г. Киев) Кандидат исторических наук, научный сотрудник отдела истории Украины второй половины ХХ века Института истории Украины НАН Украины. natalia.laas@gmail.com История советской Украины в библиографических указателях англоязычных работ второй половины ХХ века. В статье анализируются библиографические указатели англоязычной славяно- ведческой и советологической литературы, опубликованные в англоязычных странах во второй половине ХХ века. Сделана попытка охарактеризовать положение, которое в них занимала история Советской Украины, особенно ее позднесталинский и хрущевский периоды. Ключевые слова: библиографические указатели, англо-американская историогра- фия, история Украины послевоенного периода. Natalia Laas (Kyiv) Research Fellow of the Department of Ukrainian History in the Second Half of the 20th Century at the Institute of History of Ukraine at the National Academy of Sciences of Ukraine, Candidate of Historical Sciences. History of Soviet Ukraine in bibliographic guides to the English-language publications in the second half of the 20th century. In the article, the bibliographic guides to the English-language publications in Slavic, East European and Soviet Studies that were published in the second half of the 20th century are analyzed. The special attention is given to history of Ukraine from the second half of the 1940s till the mid-1960s as a particular subject in those guides. Keywords: bibliographic guides, Anglo-American historiography, history of post-war Ukraine. ______________ 1 Мамонтов М.А., Антонов В.В. История СССР: Материалы для библиографии иностранной библиографии (1699–1991 гг.). — СПб: Российская национальная биб- лиотека, 1997. — 392 с. 2 Бібліографія зарубіжних видань з історії Української РСР: Бібліографічний покаж- чик / Укл. Л.Д. Вітрук, Ф.П. Максименко, В.М. Рябоконь. — К.: Наукова думка, 1971. — 198 с. 3 Бойко М. Історичними шляхами української бібліографії. — Bloomington: Krotiuk Maria, published, Volhynian bibliographic center, 1984. — 161 c. Історія радянської України в бібліографічних покажчиках англомовних праць… 317 4 Ibid. — P. 129–131. Докладніше про цю та інші роботи М. Бойка див.: Бойко М. Роки карбовані друком: 1949–1989: Бібліографія. — Блумінґтон, Індіяна: Видано засо- бами інж. Миколи Бручковського, 1990. — 62 с. 5 Ruggles М. J., Mostecky V. Russian and East European publications in the libraries of the United States. — New York: Columbia University press, 1960. — P. 136–159. 6 Серед подібних праць див. наприклад: Lawrynenko J. Ukrainian communism and Soviet Russian policy toward the Ukraine: An annotated bibliography 1917–1953. — New York: Research program on USSR, 1953. — 454 p.; Ukraine: Annotated bibliography. — Chicago: University of Chicago library, 1955. — 20 p.; Rudnyckyi J.B., Sokulsky D. Ukrainica Canadiana 1955. — Winnipeg: Ukrainian Canadian committee, 1956. — 31 p. тощо. 7 Рудницький Я. Українська Вільна Академія Наук у Канаді: початковий період, роки 1949–1955 // Життєвий досвід українців у Канаді: рефлексії. — Вінніпег, 1994. — С. 163–173; Rudnyckyi J.B., Sokulsky D. Op. cit. 8 Russia and the Soviet Union: A bibliographic guide to Western-language publications / Ed. by P. Horecky. — Chicago: University of Chicago press, 1965. — P. 83. 9 Weres R. Directory of Ukrainian publishing houses, periodical, bookstores, libraries and library collections of Ukrainica in diaspora. — Chicago: Ukrainian bibliographical-reference center, 1976. — P. 3; Бібліографія зарубіжних видань з історії Української РСР: Бібліо- графічний покажчик. — С. 115. 10 Byrnes R.F. Bibliography of American publications on East Central Europe, 1945–1957. — Bloomington: Indiana University Publ., 1958. — 213 p. 11 Ibid. — P. 72. 12 Soviet studies guide / Ed. by T. Konn. — London etc.: Bowker-Sour, 1992. — P. vii. 13 The American bibliography of Slavic and East European studies for 1959 / Eds. by S.T. Shaw, P. Djaparidze. — Bloomington, Ind.: Indiana University Publ., 1960. — P. 7 14 Horak S.M. Russia, the USSR and Eastern Europe: A bibliographic guide to English- language publications, 1964–1974. — Littleton, Colo.: Libraries unlimited, Inc., 1978. — P. 3. 15 The American bibliography of Slavic and East European studies for 1959. — P. 8. 16 Див. для прикладу: Rudnyckyi J.B., Sokulsky D. Op. cit. 17 Byrnes R.F. Op. cit. — P. xix. 18 Weres R. The Ukraine: Selected reference in the English language. — Kalamazoo, Michigan: West Michigan University press, School of graduate studies, 1961. — 233 p.; Idem. Ukraine: Selected references in the English language. 2nd ed. — Chicago: Ukrainian research and information institute, 1974. — 312. p.; Idem. Directory of Ukrainian publishing houses, periodical, bookstores, libraries and library collections of Ukrainica in diaspora. — Chicago: Ukrainian bibliographical-reference center, 1976. — 56 p.; Верес Р. Україніка Діяспоріяна за роки 1973, 1974, 1975: Бібліографія. — Чікаго: Український бібліографічно-довідковий центр, 1977. — 63 c. 19 Wynar L. History: A selective and annotated bibliographical guide. — Boulder: University of Colorado Libraries, 1963. — 348 p.; Винар Л. Українознавчі дисертації в американських університетах // Український історик. — 1968. — № 1–4 (17–20). — С. 142–145. 20 Books on Ukraine and Ukrainians / Comp. by A. Gregorovich. — Toronto: Studium research institute, 1963. — 29 p.; Gregorovich A. Ukraine, Rus’, Russia and Muscovy: A selected bibliography of the names. — Toronto: New Review Books, 1971. — 24 p. 21 Мамонтов М.А., Антонов В.В. Указ. соч. — С. 290–298. 22 Shtohryn D. An impotant project for bibliographic control of Ukrainian literature // Ethnic Forum. — 1994. — Vol. 14. — № 2. — Р. 83–88. Наталя Лаас 318 23 Див.: Guide to the study of the Soviet nationalities: Non-Russians peoples of the USSR / Ed. by S. M. Horak. — Littleton, Colo.: Libraries unlimited Inc., 1982. — P. 73 (про роботу: Weres R. Ukraine: Selected references in the English language. 2nd ed.). 24 Pidhainy O., Pidhainy O. The Ukrainian republic in the great East European revolution. — Vol. V, Part 1: A Bibliography. — Toronto, New York: New Review Books, 1971. — 376 p.; Vol. VІ, Part 2: A Bibliography, — Toronto, New York: New Review Books, 1975. — 387 p. 25 Lawrynenko J. Op. cit. 26 Nonconformity and dissent in the Ukrainian SSR, 1955–1975: An annotated bibliography / Comps. by G. Liber, A. Mostovych. — Cambridge, MA: HURI, 1978. — 247 p. 27 Соколишин О. Бібліографія україніки англійською мовою. Огляд її стану та джерел у вільному світі // Українська книга. — 1971. — № 3. — C. 79; Верес Р. Українські бібліотеки та колекції україніки // Там само. — 1973. — № 3/4. — C. 72–73; Турчин А. Українська літературна колекція в Бібліотеці університету Індіяни // Там само. — 1982. — № 2. — C. 49–51. У 1980-х найбільші бібліотечні колекції україніки містились у Бібліотеці Конгресу США, Гарварді, університетах Іллінойсу, Індіани, Колумбії, Аль- берти, Манітоби, Торонто, Британському Музеї, Східноєвропейському інституті в Мюн- хені тощо. Див.: Guide to the study of the Soviet nationalities: Non-Russian peoples of the USSR. — Р. 66; Weres R. Directory of Ukrainian publishing houses, periodical, bookstores, libraries and library collections of Ukrainica in diaspora. — Р. 45–53. 28 Russia and the Soviet Union: A bibliographic guide to Western-language publications / Ed. by P. Horecky. — Chicago: University of Chicago press, 1965. — 473 p. 29 Ibid. — P. xi, xiii. 30 Ibid. — P. 83–92. 31 Buttlar L., Wynar L. Building ethnic collections: An annotated guide for school media centres and public libraries. — Littleton, Colo.: Libraries unlimited, Inc., 1977. — P. 11. 32 Про діяльність цього Центру див. докладніше статтю: Buttar L. The Center for the study of ethnic publications and cultural institutions at Kent State University // На службі Кліо: Зб. наук. праць на пошану Любомира Романа Винара, з нагоди 50-ліття його наукової діяльності. — К., Нью-Йорк, Торонто, Париж, Львів, 2000. — C. 112–121. Зокрема, про бібліографічні проекти Центру див.: C. 114–115. 33 Там само. — С. 113. 34 Докладніше див.: Wynar L. R. Ethnic Forum: 1980–1995 // Ethnic Forum. — 1995. — Vol. 15. — № 1–2. — P. 7–11. 35 Про бібліографічну діяльність Любомира Винара див. докладніше: Жуковський А. Любомир Винар: Життя, діяльність і творчість (З нагоди 50-ліття наукової діяльности) // На службі Кліо... — С. 23, 33, 37. 36 Верес Р., Штогрин Д. Історичний нарис діяльності Товариства Українських Біб- ліотекарів Америки // Українська книга. — 1974. — № 3. — С. 79; 1975. — № 1/2. — С. 8. 37 Weres R. Directory of Ukrainian publishing houses, periodical, bookstores, libraries and library collections of Ukrainica in diaspora. — Р. 37. 38 Ibid. — P. 1, 56. 39 Ibid. — P. 2–4. 40 Власне під такою назвою це видання виходило до початку 1990-х, із розпадом Радянського Союзу воно перейменовано на «European Bibliography of Slavic and East European Studies». 41 Horak S.M. Russia, the USSR and Eastern Europe: A bibliographic guide to English- language publications, 1975–1980. — Littleton, Colo.: Libraries unlimited, Inc., 1982. — P. 17–18. Історія радянської України в бібліографічних покажчиках англомовних праць… 319 42 Soviet studies guide. — P. 220. 43 Ibid. — P. 209. 44 Від редакції й видавництва // Українська книга. — 1971. — № 1. — C. 1. 45 Там само. 46 Про потреби обліку славістичних колекцій у бібліотеках США див. статтю: Каси- нець Е. Деякі думки про «нову етнічність» і славістичне бібліотекознавство // Українська книга. — 1979. — № 2. — С. 45–50. 47 Ruggles M. J., Mostecky V. Op. cit. 48 Lewanski R. C. Eastern Europe and Russia / Soviet Union: A handbook of Western European archival and library resources. — New York, München, London, Paris: K. G. Sour, 1980. — 317 p. 49 Мамонтов М. А., Антонов В. В. Указ. соч. — С. 98. 50 За 1950–1959 рр. їх було 600, що навіть порівняти важко з 250 за попередні 75 років. У британських університетах лише 9 дисертацій захищено до 1945 року, а за 1945–58 рр. — 64 (див.: Dossick J. J. Doctoral research on Russia and the Soviet Union. — New York: New York University press, 1960. — Р. 6, 220). 51 Dossick J. J. Op. cit.; Idem. Doctoral research on Russia and the Soviet Union, 1960– 1975. — New York: Carland Publ. Inc., 1976. — 345 p. 52 Винар Л. Українознавчі дисертації в американських університетах // Український історик. — 1968. — № 1–4 (17–20). — С. 142–145; Wynar B. with assis. of S. Holte. Doctoral dissertations on Ukrainian topics in English preparing during the years 1928–1978 // Український історик. — 1979. — № 1–4 (61–64). — P. 108–127; Wynar B. Doctoral dissertations on Ukrainian topics in English preparing during the years 1928–1988 // Український історик. — 1988. — № 1–4 (97–100). — P. 168–187; 1989. — № 1–3 (101– 103). — С. 124–135. Рецензію на другу статтю див.: Polansky P. Reviews of Bohdan S. Wynar, Doctoral dissertations on Ukrainian topics in English prepared during the years 1928–78. Christine L. Wynar, The Ukrainian American index: The Ukrainian Weekly 1978 and 1979 // Harvard Ukrainian Studies. — 1981. — Vol. V. — №. 3. — P. 389–390. 53 Bohatiuk N.G. Doctoral dissertations on topics related to Ukraine accepted by American, British, Canadian and Australian universities, 1934–1986 // The Ukrainian Quarterly. — 1986. — Vol. XLII. — № 3/4. — P. 289–317. Перелік та короткий аналіз робіт див.: Wynar B. with assis. of S. Holte. Op. cit. — P. 109–110. 54 Наприклад, американський бібліограф та автор кількох покажчиків до бібліогра- фічних праць з радянології і славістики Вуйцех Залевскі у Стенфордському університеті викладав спеціальний курс «Слов’янська бібліографія» (Soviet studies guide. — Р. іх). Див. наприклад його працю про історію становлення славістичних колекцій у Стен- фордському університеті: Zalewski W. Collectors and collections of Slavica at Stanford University: A contribution to the history of American academic libraries. — Stanford: Stanford University Libraries, 1985. — 114 p. 55 Horak S. M. Russia, the USSR and Eastern Europe: A bibliographic guide to English- language publications, 1975–1980. — Littleton, Colo.: Libraries unlimited, Inc., 1982. — 279 p.; Idem. Russia, the USSR and Eastern Europe: A bibliographic guide to English- language publications, 1964–1974. — Littleton, Colo.: Libraries unlimited, Inc., 1978. — 488 p.; Idem. Russia, the USSR and Eastern Europe: A bibliographic guide to English- language publications, 1981–1985. — Littleton, Colo.: Libraries unlimited Inc., 1987. — 273 p. 56 Horak S.M. Russia, the USSR and Eastern Europe: A bibliographic guide to English- language publications, 1964–1974. — P. xiii. 57 Guide to the study of the Soviet nationalities: Non-Russian peoples of the USSR. Рецензію на це видання див.: Mace J. Review of Stephan M. Horak, ed., Guide to the study Наталя Лаас 320 of the Soviet nationalities: Non-Russian peoples of the USSR // Harvard Ukrainian Studies. — 1982. — Vol. VI. — № 3. — P. 423–424. 58 Сам Степан Горак останнього видання своєї бібліографії вже не побачив. Див. присвяту Богдана Винара в кн.: Horak S. M. Russia, the USSR and Eastern Europe: A bibliographic guide to English-language publications, 1981–1985. 59 Wynar B.S. Independent Ukraine: A bibliographic guide to English-language pub- lications, 1989–1999. — Englewood: Ukrainian academic press, 2000. — Р. 3. 60 Soviet studies guide / Ed. by T. Konn. — London etc.: Bowker-Sour, 1992. — 237 p. 61 Див. передмову редактора Тані Конн: Soviet studies guide. — Р. хіі–хvi. 62 Wynar B.S. Ukraine: A bibliographical guide to English language publications. — Englewood, Colo.: Ukrainian academic press, A Division of Libraries unlimited, Inc., 1990. — 406 p.; Idem. Independent Ukraine: A bibliographic guide to English-language publications, 1989–1999. — Englewood: Ukrainian academic press, 2000. — 552 p. 63 Magocsi P.-R. Galicia: A historical survey and bibliographic guide. — Toronto, Buffalo, London: University of Toronto press in association with the CIUS and HURI, 1983. — 299 p. 64 Carpatho-Ruthenica at Harvard: A catalogue of holdings / Comps. by P.-R. Magocsi, O.K. Mayo. 2nd ed. — Fairview, N.J.: Carpatho-Rusyn research center, 1983. — 149 p. 65 Alexander Dovzhenko: A guide to published sources / Сomp. by B. Nebesio. — Edmonton: CIUS, 1995. — 106 p.; Olynyk M.D. A selected bibliography of works by and about Lina Kostenko // Nationalities Papers. — 1979. — Vol. 7. — № 2. — P. 213–219. 66 Тут найавторитетнішою дослідницею на Заході є, звичайно, Патриція Грімстед. Див. її бібліографічну роботу: Grimsted P. Archives and manuscripts repositories in the USSR. Ukraine and Moldovia. — Book. 1: General bibliography and institutional directory. — Princeton: Princeton University press, 1988. — 1107 p. 67 Mace J. Review of Yuri Boshyk and Boris Balan, Political refugees and “displaced persons”, 1945–1954: A selected bibliography and guide to research with special reference to the Ukrainians // Harvard Ukrainian Studies. — 1984. — Vol. VIII. — № 3/4. — P. 528–529; Boshyk Yu., Kiebalo W. University of Toronto library, publications by Ukrainian “displaced persons” and political refugees 1945–1954 in the John Luczkiw collection, Thomas Fisher rare book library University of Toronto: A bibliography. — Edmonton: CIUS, 1988. — 398 p. 68 Dobczansky J. Chernobyl and its aftermath: A selected bibliography. — Edmonton: CIUS, 1988. — 17 p. 69 Piaseckyj O. Bibliography of Ukrainian literature in English and French: Translations and critical works 1950–1986. — Ottawa, London, Paris: University of Ottawa press, 1989. — 386 p.; Tarnawsky M. Ukrainian literature in English: Books and pamphlets, 1890–1965: An annotated bibliography. — Edmonton, Toronto: CIUS Press, 1988 and 1996; Eatem. Ukrainian literature in English: Books and pamphlets, 1980–1989: An annotated bibliography. — Edmonton, Toronto: CIUS Press, 1999. Рецензія на праці М. Тарнавської див.: Shtohryn D. An impotant project for bibliographic control of Ukrainian literature // Ethnic Forum. — 1994. — Vol. 14. — № 2. — P. 83–88. 70 Bibliography of Ukrainian and Slavic studies serials located in the Slavonic Library, Prague / Comp. by P. Murasko. — Edmonton: CIUS, 1990. — 127 p.; Ukrainica at Hokkaido University: A preliminary bibliography / Comps. by M.T. Znayenko, T. Akizuki. — Sapporo: Slavic research center Hokkaido University, 1995. — 86 p. 71 «Український історик»: журнал Українського історичного товариства: Покажчик змісту, 1963–1992 / Упоряд. М. Гавур, В. Шандра. — Нью-Йорк, К., Мюнхен: АН України, Ін-т української археографії, УІТ, 1993. — 115 с.; Гарвардські українознавчі студії: Покажчик до томів І–ХV (1977–1991) / Уклад. К.Д. Тейлор, З. Борисюк. — К.: Ін-т української археології АН України, 1992. — 175 с.; Видання Наукового Товариства Історія радянської України в бібліографічних покажчиках англомовних праць… 321 ім. Т.Г. Шевченка, 1945–1980-ті рр.: Бібліографічний покажчик. — К.: Археографічна комісія АН УРСР, Наукові товариства ім. Т. Шевченка у Львові та Нью-Йорку, 1990. — 40 с.; Бібліографічний довідник журналу «Сучасність»: 1961–2003 / Ред., упор. М. Чу- бук. — Львів: Кальварія, 2003. — 478 с.; Визвольний шлях: 1948–1998: Систематичний покажчик змісту: В 3 ч. / Уклад. Є.К. Бабич, Г.І. Гамалій, К.В. Камінська та ін. — К.: Національна парламентська бібліотека України, Українська інформаційна служба в Лондоні, 1999. — 873 с. Щодо покажчиків журналу «Визвольний шлях» див. дослід- ження Галини Герасимової, наприклад: Герасимова Г. Історія України, українського народу та його культури в працях вчених діаспори // Вісник дослідницького центру історії української преси. — 1996. — Вип. 1 (2). — C. 3–4. 72 Див. з цього приводу міркування Вуйцеха Залевскі в кн.: Soviet studies guide. — Р. 207–219. 73 Випуски «Європейської бібліографії» за 1991–2007 роки доступні на http://ebsees.staatsbibliothek-berlin.de/, після грудня 2007 р. поповнення бази припини- лося. Випуски «Американської бібліографії» з 1990 року до сьогодні — http://www.library.illinois.edu/absees/absees_info.html. 74 Див. наприклад, електронну версію робіт Марти Тарнавської: http://www.utoronto.ca/elul/English/ULE/RR19/tar-bk2.htm; http://www.utoronto.ca/elul/English/ULE/RR62/rr62-b.htm. 75 www.taraskuzio.net 76 www.ukrainianstudies.uottawa.ca 77 Weres R. Directory of Ukrainian publishing houses, periodical, bookstores, libraries and library collections of Ukrainica in diaspora. — P. 34. 78 Тут приємним винятком є праці Романа Вереса, Любомира Винара та деяких інших дослідників. Однак їхні бібліографічні роботи присвячено українській проблематиці, відтак перед читачем не стоїть питання про те, чи стосується певна бібліографічна позиція України. 79 Переосмислення термінології в англомовній історіографії продовжується. Для праць, виданих після 1990-х рр., характерне обережніше вживання термінів. 80 The American bibliography of Slavic and East European studies for 1959 / Eds. by S.T. Shaw, P. Djaparidze. — Bloomington, 1960; The American Bibliography of Slavic and East European Studies for 1960 / Eds. by J.T. Shaw, A.C. Todd, S. Viederman. — Bloo- mington, 1962; The American bibliography of Russia, Slavic and East European studies for 1961 / Eds. by A. Todd, S. Viederman. — Bloomington, 1963; The American Bibliography of Slavic and East European Studies for 1962 / Eds. by A.C. Todd, S. Viederman, assisted by D. Rowney. — Bloomington, 1964; The American bibliography of Russia, Slavic and East European studies for 1963 / Eds. by F. Epstein, A. Todd, S. Viederman. — Bloomington, 1966; The American Bibliography of Slavic and East European Studies for 1978 / Comp. and ed. by D.H. Kraus; assist. ed. G.J. Kovtun. — Stanford, Calif., 1982; The American Bibliography of Slavic and East European Studies for 1979 / Comp. and ed. by D.H. Kraus; assist. ed. G.J. Kovtun. — Stanford, Calif., 1983; The American Bibliography of Slavic and East European Studies for 1980 / Comp. and ed. by Z.E. Kohut; assist. ed. S. Paczolt. — Stanford, Calif., 1983; The American Bibliography of Slavic and East European Studies for 1981 / Comp. and ed. by Z.E. Kohut; assist. ed. S. Paczolt. — Stanford, Calif., 1984; The American Bibliography of Slavic and East European Studies for 1982 / Comp. and ed. by R.W. Goldblatt; assist. ed. B.L. Dash. — Stanford, Calif., 1985; The American Bibliography of Slavic and East European Studies for 1983–84 / Comp. and ed. by R.W. Goldblatt; assist. ed. B.L. Dash. — Stanford, Calif., 1986; The American Bibliography of Slavic and East European Studies for 1986 / Comp. and ed. by B.L. Dash. — Stanford, Calif., 1988; The American Bibliography of Наталя Лаас 322 Slavic and East European Studies for 1987 / Comp. and ed. by B.L. Dash. — Stanford, Calif., 1989; The American Bibliography of Slavic and East European Studies for 1988 / Comp. and ed. by B.L. Dash. — Stanford, Calif., 1990; The American Bibliography of Slavic and East European Studies for 1989 / Comp. and ed. by D.H. Kraus. — Stanford, Calif., 1992; The American Bibliography of Slavic and East European Studies for 1990 / Comp. and ed. by A. Trehub. — Stanford, Calif., 1992; The American Bibliography of Slavic and East European Studies for 1991 / Comp. and ed. by A. Trehub, M. Pietraszek. — Stanford, Calif., 1993; The American Bibliography of Slavic and East European Studies for 1992 / Comp. and ed. by A. Trehub, M. Pietraszek, P. Leonard. — Stanford, Calif., 1994; The American Bibliography of Slavic and East European Studies for 1993 / Comp. and ed. by P. Leonard, R. Routh. — Armonk, New York, London, 1996. 81 Wynar B.S. Ukraine: A bibliographical guide to English language publications. — P. 5. 82 Ibid. 83 Ibid; Idem. Independent Ukraine: A bibliographic guide to English-language publi- cations, 1989–1999. 84 Wynar B.S. Ukraine: A bibliographical guide to English language publications. 85 Wynar B.S. Independent Ukraine: A bibliographic guide to English-language publi- cations, 1989–1999. 86 Russia and the Soviet Union: A bibliographic guide to Western-language publications. 87 Horak S.M. Russia, the USSR and Eastern Europe: A bibliographic guide to English- language publications, 1975–1980; Idem. Russia, the USSR and Eastern Europe: A biblio- graphic guide to English-language publications, 1964–1974; Idem. Russia, the USSR and Eastern Europe: A bibliographic guide to English-language publications, 1981–1985. 88 Weres R. The Ukraine: Selected reference in the English language. 89 Зміни компонування матеріалів щодо української проблематики у західних покаж- чиках могли би бути предметом окремого дослідження, адже певною мірою відоб- ражають еволюцію уявлень англо-американської історіографії щодо України загалом, а також відмінності сприйняття цієї проблеми власне західними вченими та вченими української діаспори. Наприклад, можна припустити, що Р. Верес тримався відверто незалежницької позиції щодо статусу України, оскільки українську радянську пробле- матику відносив до розділу про стосунки України з іншими державами. Для П. Горець- кого та С. Горака українська проблематика — це вже складник внутрішньої національної політики Радянського Союзу. 90 Grimsted P. Op. cit. 91 Ruggles М.J., Mostecky V. Op. cit. — P. 313–314. 92 Magocsi P.-R. Op. cit. — P. 217–223. 93 Nonconformity and dissent in the Ukrainian SSR, 1955–1975: An annotated biblio- graphy. — P. xix. 94 Ibid. — P. 197–218. 95 Ми не аналізуємо вище згадану роботу з цієї теми Любомира Винара, оскільки всі фактичні дані з неї використовуються його братом. 96 Wynar B. with assis. of S. Holte. Op. cit. — P. 108–127. 97 Wynar B. Doctoral dissertations on Ukrainian topics in English preparing during the years 1928–1988 // Український історик. — 1988. — № 1–4 (97–100). — С. 168–187; 1989. — № 1–3 (101–103). — P. 124–135. 98 Wynar B. with assis. of S. Holte. Op. cit. — P. 110. 99 Wynar B. Doctoral dissertations on Ukrainian topics in English preparing during the years 1928–1988 // Український історик. — 1988. — № 1–4 (97–100). — P. 180. Історія радянської України в бібліографічних покажчиках англомовних праць… 323 100 Про рішення час від часу друкувати у журналі англомовні статті див.: Англомовні матеріали в «Українському історику» // Український історик. — 1970. — № 1–3 (25–27). — С. 207. Їх редактором було призначено Богдана Винара. 101 Див. для прикладу: «Український історик»: журнал Українського історичного товариства: Покажчик змісту, 1963–1992 — C. 38, 39, 48, 61 і далі. 102 Видання Наукового Товариства ім. Т.Г. Шевченка, 1945–1980-ті рр.: Бібліогра- фічний покажчик. 103 Carpatho-Ruthenica at Harvard: A catalogue of holdings. 104 Olynyk M.D. Op. cit. — P. 213–219.

Історія радянської України в бібліографічних покажчиках англомовних праць другої половини ХХ століття

Institution

Ähnliche Einträge