Операція «Захід»: до 75-річчя депортації населення Західної України у віддалені райони СРСР

У статті розглядаються причини, підготовка. хід та масштаби примусового виселення жителів західноукраїнських областей вглиб СРСР у жовтні 1947 року.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
1. Verfasser:	Бажан, О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2013
Schriftenreihe:	Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика
Schlagworte:	Проблеми історії України ХХ століття
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/85847
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Операція «Захід»: до 75-річчя депортації населення Західної України у віддалені райони СРСР / О. Бажан // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. — К., 2013. — Вип. 18. — С. 338-349. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-85847
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-858472015-08-26T03:01:54Z Операція «Захід»: до 75-річчя депортації населення Західної України у віддалені райони СРСР Бажан, О. Проблеми історії України ХХ століття У статті розглядаються причини, підготовка. хід та масштаби примусового виселення жителів західноукраїнських областей вглиб СРСР у жовтні 1947 року. В статье рассматриваются причины, подготовка. ход и масштабы насильственного выселения жителей западноукраинских областей вглубь СССР в октябре 1947 года. In the article, the author examines the reasons, preparation, process, and scale of the expulsion of population of Western Ukrainian oblasts far inland in October 1947. 2013 Article Операція «Захід»: до 75-річчя депортації населення Західної України у віддалені райони СРСР / О. Бажан // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. — К., 2013. — Вип. 18. — С. 338-349. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 0115 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/85847 94(477)314.745.25(477.8) uk Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми історії України ХХ століття Проблеми історії України ХХ століття
spellingShingle	Проблеми історії України ХХ століття Проблеми історії України ХХ століття Бажан, О. Операція «Захід»: до 75-річчя депортації населення Західної України у віддалені райони СРСР Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика
description	У статті розглядаються причини, підготовка. хід та масштаби примусового виселення жителів західноукраїнських областей вглиб СРСР у жовтні 1947 року.
format	Article
author	Бажан, О.
author_facet	Бажан, О.
author_sort	Бажан, О.
title	Операція «Захід»: до 75-річчя депортації населення Західної України у віддалені райони СРСР
title_short	Операція «Захід»: до 75-річчя депортації населення Західної України у віддалені райони СРСР
title_full	Операція «Захід»: до 75-річчя депортації населення Західної України у віддалені райони СРСР
title_fullStr	Операція «Захід»: до 75-річчя депортації населення Західної України у віддалені райони СРСР
title_full_unstemmed	Операція «Захід»: до 75-річчя депортації населення Західної України у віддалені райони СРСР
title_sort	операція «захід»: до 75-річчя депортації населення західної україни у віддалені райони срср
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Проблеми історії України ХХ століття
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/85847
citation_txt	Операція «Захід»: до 75-річчя депортації населення Західної України у віддалені райони СРСР / О. Бажан // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. — К., 2013. — Вип. 18. — С. 338-349. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
series	Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика
work_keys_str_mv	AT bažano operacíâzahíddo75ríččâdeportacíínaselennâzahídnoíukraíniuvíddalenírajonisrsr
first_indexed	2025-07-06T13:11:52Z
last_indexed	2025-07-06T13:11:52Z
_version_	1836903315145752576
fulltext	Олег Бажан 338 Бажан Олег (м. Київ) Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історичної регіоналістики Інституту історії України НАН України. УДК 94(477)314.745.25(477.8) ОПЕРАЦІЯ «ЗАХІД»: ДО 75KРІЧЧЯ ДЕПОРТАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ У ВІДДАЛЕНІ РАЙОНИ СРСР У статті розглядаються причини, підготовка. хід та масштаби примусового виселення жителів західноукраїнських областей вглиб СРСР у жовтні 1947 року. Ключові слова: Західна Україна , депортація, радянські спецслужби. Суспільно-економічні та ідейно-культурні перетворення в Галичині, на Волині та Буковині у другій половині 1940-х рр., що здійснювалися сталінським керівництвом силовими методами, без урахування націо- нальної, релігійної специфіки регіону, спонукали до поширення опози- ційних настроїв, зростання акцій непокори серед місцевого населення. Не бажали здавати свої позиції в Західній Україні й українські націоналісти. Провідники самостійницького руху ще в кінці 1943 — на початку 1944 рр. остаточно відмовились від тактики «двофронтової боротьби» і спрямували свої зусилля на недопущення встановлення радянської влади в краї. Поступово протидія тотальній радянизації західних областей пере- ростає в затяжний збройний конфлікт, а протистояння між симпатиками нового соціалістичного ладу та його противниками набуває характеру громадянської війни. В результаті в другій половині 1940-х — початку 1950-х рр. Західна Україна перетворюється на арену кривавої борні між ОУН та УПА з одного боку, і радянськими владними структурами — з іншого. Після завершення радянсько-німецької війни, більшість політичних і збройних акцій УПА спрямовувалась проти непопулярних заходів радян- ської влади — проведення масової мобілізації, переслідування УГКЦ, депортації місцевого цивільного населення, насильницької колективізації. З втратою ілюзій про неминучу війну СРСР з США, повстанці переходять до тактики партизанської війни «малими групами», антирадянської про- паганди, саботажу, застосування терористичних акцій проти співробіт- ників правоохоронних органів, партійно-державних працівників, колгосп- ної адміністрації, спеціалістів, що прибули з інших областей УРСР. Військові підрозділи УПА, що налічували близько 90 тис. осіб, про- тягом 1944–1945 рр. здійснили 14,5 тис. терористичних і диверсійних Операція «Захід»: до 75-річчя депортації населення Західної України… 339 актів, в результаті яких загинуло 30 тис. чоловік. Натомість війська НКВС, Львівського та Прикарпатського військових округів до кінця 1944 р. провели близько 6,5 тис. антиповстанських операцій, а на кінець осені 1945 р. число акцій придушення самостійницького руху зросло до 27 тис.1 Чергова широкомасштабна акція радянських військ (бл. 585 тис. солдат), спрямована на повну ліквідацію самостійницького руху, носила назву «Велика блокада»2. У ході її здійснення в січні–квітні 1946 р. чисельність учасників руху опору скоротилась до 40%. На початку 1947 р. операції із застосуванням авіації, бронетехніки, достатньо великих кон- тингентів військовослужбовців стають виключенням. Радянська сторона вдається до проведення оперативно-військових операцій, що мають за мету пошук, блокування та знешкодження бункерів, криївок провідних діячів ОУН, командирів УПА. Занепокоєне складною ситуацією в Західній Україні, політичне керів- ництво країни постійно шукало нові форми нейтралізації повстанського руху. Починаючи з травня 1945 р. й до 1949 р. радянська влада оголосила 7 амністій для учасників націоналістичного підпілля. Пропозицією уряду скласти зброю в обмін на повне прощення в травні 1945 р. скористалося до 30 тис. повстанців, а в грудні 1949 р. понад 77 тис. учасників руху опору. В пошуках ефективних методів боротьби з озброєним підпіллям апарат правоохоронних органів УРСР вдається до створення «спецгруп» з числа колишніх партизан та перевербованих вояків УПА, легендованих під учасників опору. Завдання «конспіративно-розвідувальних груп» по- лягало в перевірці агентурних даних щодо причетності підозрілих осіб до ОУН–УПА, розклад підпілля зсередини, компрометація його функціо- нерів, імітація окремих проводів та груп ОУН в оперативних іграх. Діяльність так званих «спецгруп» МДБ УРСР часто-густо супровод- жувалась, актами насильства, грабежу, мародерства, перевдяганнями у форму повстанців з провокаційною метою, нищенням населених пунктів інколи разом з мешканцями. Ескалація напруги в післявоєнному протистоянні між владою і націо- налістичним підпіллям призводило до обопільного насильства, численних жертв, втягування у епіцентр протиборства цивільного населення. Поши- реною формою залучення місцевого населення у збройний конфлікт з боку радянської влади стали винищувальні батальйони та групи охорони громадського порядку. Поступовий перехід з 1945 р. українських пов- станців до діяльності малими групами-боївками спонукав органи МДБ до систематичного проведення військово-чекістських операцій. Попри різно- манітні репресивні заходи, бажаного результату у тривалому протисто- янні з учасниками формувань ОУН і УПА радянським силовим струк- турам досягнути не вдавалося. Олег Бажан 340 Заради послаблення національно-визвольного руху в Західній Україні радянська влада вдається до каральних акцій проти місцевого мирного населення, звинуваченого у співпраці та співчутті повстанцям. Поштов- хом до репресивних заходів стосовно близьких та рідних повстанців стало розпорядження наркома внутрішніх справ СРСР Л. Берії № 7129 від 31 березня 1944 р. в якому двом заступникам наркома внутрішніх справ СРСР С. Круглову, І. Сєрову та наркому внутрішніх справ УРСР В. Ряс- ному наказувалося: «Всіх повнолітніх членів сімей засуджених оунівців, а також активних повстанців як арештованих, так і убитих у зіткненнях — засилати у віддалені райони Красноярського краю, Омської, Новоси- бірської та Іркутської областей, а їхнє майно конфіскувати відповідно до наказу НКВС СРСР № 001552 від 10 грудня 1940 р.»3. Лише впродовж 1944 р. з Волинської, Дрогобицької, Львівської, Рів- ненської, Станіславської, Тернопільської областей було відправлено в заслання 4724 родини загальною кількістю 12 762 осіб. «Глибоке очи- щення» західноукраїнських земель від симпатиків ОУН і УПА продов- жилося і в наступному році. Примусової депортації в 1945 р. зазнали 7393 родини повстанців у кількості 17497 осіб. У перший повоєнний рік із західноукраїнського регіону було вилучено 2612 сімей «антирадянського елементу» (6350 особи)4. Всього за даними Галузевого державного архіву СБУ в 1944–1946 рр. з теренів Західної України у віддалені місцевості СРСР було депортовано 14728 родин учасників національно-визвольного руху в кількості 36608 осіб5. Однак партійне керівництво УРСР вимагало від силових структур не зупинятися на досягнутому. Найбільша депортація населення із Західної України відбулася в жовтні 1947 р. Вона увійшла в історію під кодовою назвою операція «Захід». Спираючись на документальні матеріали, що зберігаються в Галузевому державному архіві Служби безпеки України можна стверд- жувати, що задум провести в західноукраїнському регіоні чергову і най- масштабнішу репресивну акцію належить заступнику міністра державної безпеки СРСР генерал-лейтенанту С. Огольцову та міністру державної безпеки УРСР генерал-лейтенанту С. Савченку, які в спільному листі на ім’я міністра держбезпеки СРСР генерал-полковника В. Абакумова від 24 травня 1947 р. просили дозволу від МДБ СРСР продовжити депор- таційну практику, мотивуючи своє прохання наступним чином: «Висе- лення сімей оунівців та бандитів, як показав досвід, стало вельми ефек- тивним засобом боротьби з оунівським підпіллям та бандитизмом, знач- ною мірою сприяло розкладанню підпілля та банд, викликало явку з повинною, ускладнювало оунівським керманичам вербовку нових членів ОУН та бандитів, штовхало тих хто з’явився з повинною на активну боротьбу з бандами, скорочувало базу пособників, так як місцеве Операція «Захід»: до 75-річчя депортації населення Західної України… 341 населення, боячись такої репресії, як виселення сімей, відмовлялось надавати бандитам матеріальну допомогу»6. Ініціативу силових структур нанести черговий удар по «націона- лістичному підпіллі» підтримало політбюро ЦК ВКП(б) своїм рішенням від 13 серпня 1947 р. (П59/123). На виконання постанови вищого полі- тичного керівництва країни міністр державної безпеки СРСР В. Абакумов 22 серпня 1947 р. видав наказ за № 00430 «Про виселення сімей засуд- жених, убитих, перебуваючих на нелегальному становищі, активних на- ціоналістів та бандитів з території західних областей України». У секрет- ному наказі зокрема зазначалось: «2. Начальнику Головного Управління військ МДБ СРСР генерал-лейтенанту БУРМАКУ для проведення опера- ції додатково виділити та направити у розпорядження Міністра Держав- ної Безпеки УРСР генерал-лейтенанта САВЧЕНКО: 24 мотострілецький полк; 2 батальйони 260 стрілецького полку 5-ї дивізії; 26-й стрілецький полк 4-ї дивізії; батальйон 284-го стрілецького полку 7-ї дивізії; 2 бата- льйони 8-го мотострілецького полку; 2 батальйони 13-го мотострі- лецького полку та Саратовське училище військ МДБ. Тов. БУРМАКУ забезпечити прибуття військ на Україну не пізніше 5 жовтня 1947 року. 3. Генерал-лейтенанту МІЛЬШТЕЙН направити у розпорядження Мініс- терства державної Безпеки УРСР 3 тисячі офіцерів та сержантів корпусу та дивізії охорони на залізничному та водному транспорті, попередньо сформувавши з них ротні підрозділи. Тов. МІЛЬШТЕЙН забезпечити прибуття особового складу корпусу та дивізії охорони МДБ на заліз- ничному та водному транспорті до місця дислокації не пізніше 5 жовтня 1947 року. <...> 5. Заступнику Міністра Державної Безпеки СРСР по кадрам генерал-майору СВИНЕЛУПОВУ направити у західні області 3500 оперативних співробітників та забезпечити їх прибуття до місця призначення не пізніше 15 вересня 1947 року. 6. Заступнику Міністра Державної Безпеки СРСР генерал-лейтенанту БЛІНОВУ забезпечити про- ведення операції необхідною кількістю автотранспорта та пального.<...> Операцію по виселенню провести з 10 по 20 жовтня ц.р., забезпечивши конспірацію всіх здійснюваних підготовчих заходів»7. Додатком до на- казу була інструкція «Про порядок проведення виселення сімей активних націоналістів та бандитів із західних областей України», в якій чітко прописувалось хто підлягає виселенню (повнолітні та неповнолітні члени сімей повстанців та їх близькі родичі, які проживають спільно), докладно роз’яснювалися функції спеціальної групи оперативних співробітників, які «разом з представниками місцевих органів влади повинні будуть здійснювати процедуру виселення»8. У день виходу наказу міністр держбезпеки В. Абакумов шифро- телеграмою повідомив першого секретаря ЦК КП(б)У Л. Кагановича та Олег Бажан 342 голову Ради міністрів УРСР М. Хрущова про направлення в Україну заступника міністра держбезпеки СРСР О. Блінова, начальника Головного Управління військ МДБ СРСР П. Бурмака та генерал-лейтенанта О. Вадіса для проведення необхідних заходів, пов’язаних з виселенням сімей членів ОУН та УПА9 (всього в операції «Захід» було задіяно 15750 осіб керівного складу силових відомств та близько 30 тисяч солдат)10. Підготовка до операції тривала всього два місяці. Отримавши вказівки з Москви про «зачистку» території Західної України від «ворогів народу та їх пособників», місцеві підрозділи МДБ та МВС спільно зі праців- никами райкомів КП(б)У почали складати списки кандидатів на депор- тацію, розподіл за населеними пунктами військових підрозділів, авто- мобільного та гужевого транспорту. 29 серпня 1947 р. у Львові відбулась нарада уповноважених МДБ СРСР та начальників обласних управлінь, на якій був зачитаний наказ міністра МДБ №-00430 від 21 серпня 1947 р., а також скрупульозним чином пророблена інструкція до майбутньої чекістської операції. З 31 серпня по 3 вересня 1947 р. проведені виїзні засідання в Станіславі та Тернополі за участі уповноважених МДБ СРСР О. Блінова, О. Вадіса, а також заступника міністра внутрішніх справ УРСР М. Дятлова, при- свячені результатам роботи по оформленню облікових справ на сім’ї, які підлягають виселенню11. На оперативній нараді уповноважених МДБ СРСР, начальників УМДБ західних областей, представників командного складу внутрішніх військ та транспортних органів МДБ у Львові 2 жовтня 1947 р. обговорювалася сама процедура виселення «неблагонадійного елемента», а також проблеми взаємодії частин Радянської Армії, підроз- ділів прикордонних військ, спеціальних груп оперативних співробітників МДБ та МВС12. 10 жовтня 1947 р., на основі оперативного плану МДБ УРСР, міністр внутрішніх справ УРСР Т. Строкач затвердив план оперативних заходів свого відомства. Для проведення депортації був створений оперативний штаб на чолі з заступником міністра внутрішніх справ УРСР комісаром міліції 2-го рангу М. Дятловим з дислокацією у Львові (у жовтневій операції 1947 р. по виселенню у віддалені райони СРСР сімей оунівців було задіяно 13592 співробітника органів внутрішніх справ та військо- вослужбовців13). 16 жовтня 1947 р. у Львові зібралися на інструктаж співробітники Управління МДБ по охороні залізничних доріг, а також начальники ешелонів, які відповідали за транспортування спецконтин- гента з 87 залізничних станцій Західної України14. Акція насильного переміщення великої кількості людей розроблялася співробітниками МДБ по всім канонам військової операції. На період проведення депортації була розроблена спеціальна таблиця радіосигналів Операція «Захід»: до 75-річчя депортації населення Західної України… 343 (наприклад, комбінація цифр «470» означала — «виселення закінчив»; «617» — «веду бій з бандою в координатах» і т. п.). На військових топографічних картах співробітники МДБ відобразили місця спеціальних збірних пунктів, схеми розташування нафтових баз, полкових складів паливно-мастильних матеріалів, заправних пунктів автомашин, напрямок руху транспорту зі спецконтингентом. Завчасно у друкарні було виго- товлено бланки: «Ешелонний список висланих сімей», «Протокол об- шуку», «Акт опису майна». Варто підкреслити, що операція «Захід» готувалася в режимі суворої секретності. Наприклад, секретарі райкомів партії та начальники місцевих підрозділів МДБ були поінформовані про каральну акцію за 2–3 дня, а інші виконавці дізналися про депортацію тільки з початком її реалізації — о 6 ранку 21 жовтня 1947 р.15. У Львові операція «Захід» стала реалізовуватися о 2 годині ночі 21 жовтня. Як стверджували згодом співробітники МДБ, час для висе- лення пособників УПА було обрано невдало. З 162 сімей (486 чол.), які підлягали депортації спершу на залізничну станцію було доставлено тільки 8 сімей (20 осіб) у зв’язку з тим, що «оперативні групи витратили значний час на те, щоб увійти у квартири, так як всі парадні двері заперті»16. У процесі розгортання операції по місту всього було достав- лено на спеціальний збірний пункт 184 сім’ї (чоловіків — 136; жінок — 200, дітей — 112). Мали місце випадки коли з появою оперативних груп деякі сім’ї намагалися сховатися у підвалах чи у сусідів. У період з 2 до 4 години був перерваний сон жителів Рава-Руська, Жовква, Бузьк, Городок, Яворів. В інших районних центрах та селах Львівської області операція розпочалась на світанку17. У відповідності з отриманими інструкціями була проведена каральна акція на Волині. У доповідній записці «Про результати роботи УМДБ Волинської області по виселенню сімей активних учасників ОУН» від 26 жовтня 1947 р. начальник обласного управління МДБ полковник І. Матвієнко відзначав: «Операція по виселенню розпочалась у всіх селах області в 6 годин ранку 21 жовтня ц. р., відбулася організовано та завершена того ж дня в основному до початку сутінок... Понад 150 осіб зі складу сімей, які підлягали виселенню, не були вдома в момент операції (знаходились у від’їзді) і тому не були виселені. Вже після відправки ешелону частина з відсутніх у момент операції з’явилась в райвідділ МДБ з проханням направити їх до висланих сімей»18. З «незначними труднощами» зіштовхнулися співробітники МДБ у Рів- ненській області. У записці по «ВЧ» відповідальні за реалізацію операції «Захід» у Рівненській області уповноважений МДБ СРСР полковник М. Головков та начальник Управління МДБ по Рівненській області В. Шевченко інформували заступника міністра держбезпеки СРСР Олег Бажан 344 генерал-лейтенанта С. Огольцова та міністра держбезпеки УРСР С. Сав- ченко про негативне реагування населення на виселення сімей оунівців: «У зв’язку з проведенням нашими органами операції по виселенню сімей бандитів та учасників націоналістичного підпілля, зі сторони деякої час- тини місцевого населення, в день операції мали місце факти відкритого співчуття до виселенців та надання їм допомоги — переховування від виселення. Наприклад: а) при виїзді автомашини з посадженими на неї сім’ями бандитів, село Корпин Рівненського району, жителями цього села щільним кільцем була оточена машина з метою затримання її виходу з села. У зв’язку з цим оперативна група для наведення порядку та отри- мання можливості виїзду автомашини з сім’ями бандитів, вимушена була відкрити попереджувальний вогонь. Аналогічні факти затримання авто- машин із завантаженими на них сім’ями бандитів мали місце в селах Новий Двір та Абаров Рівненського району. б) Під час обшуку, який відбувався в будинку виселяємої сім’ї засудженого бандита Андрошулик Марії, невідомими жителями цього села була викрадена її 4-х літня донька (с. Новий Двір). З метою переховування її від оперспівробітників, які проводили виселення, перенесли її на другий поверх будинку, звідти скинули її на руки чатувавшим в цей час іншим жителям села, після чого донька Андрошулика була схована. Пошуки викраденої дівчинки пози- тивних результатів не дали <...> В деяких селах Рівненського, Олек- сандрійського, Тучинського, Межиріцького та інших районів, жінки су- проводжували висланих плачем та криком. Були випадки коли окремі з них демонстративно вимагали щоб їх погрузили разом з висланими або розстріляли на місці»19. Виключно у складних метереологічних умовах відбувалося «вилучення ворожого елемента» в Станіславській та Чернівецькій областях. Напере- додні операції в гірських районах Жаб’євського, Кутського, Косівського, Долинського районів Станіславщини, в результаті віхоли, сніжний покрив доходив до 2 метрів. У сніжному капкані опинилось 55 військових машин на шляху руху з Коломиї до Косова. По дорозі з Надвірної в Жаб’є застрягло 30 автомашин з солдатами. Спроба прокласти дорогу до Яремчі і далі в гори за допомогою танків теж зазнала фіаско. У зв’язку зі сніжною стихією операція «Захід» у Чернівецькій області була подовжена до 23 жовтня 1947 р.20 В інформаціях вищому керівництву МВС УРСР про хід операції, про організоване «завантаження у вагони спецконтингенті» зустрічались фак- ти, які паплюжили «образ радянського чекіста». Наприклад, в Ракитнян- ському районі Рівненської області помічник командира роти 81 стрі- лецької дивізії лейтенант Сидоров при виселенні сім’ї убив двох свиней та намагався їх вивезти. але був затриманий начальником районного Операція «Захід»: до 75-річчя депортації населення Західної України… 345 відділу МВС. Випадки мародерства мали місце і серед місцевого парт- активу. В Лопатинському районі Львівської області секретар райкому ЛКСМУ Омельчук завіз до себе на квартиру два мішки вилученого зерна та спробував його присвоїти. Органами МВС був встановлений факт завозу третім секретарем райкому КП(б)У Бобровського району Львів- ської області Тимошенко до себе на квартиру 5 центнерів вилученої картоплі21. Результати операції «Захід» були підведені в кінці жовтня 1947 р. Міністр внутрішніх справ СРСР С. Круглов у листі на ім’я заступника голови Ради міністрів СРСР Л. Берії доповідав про вилучення із західних областей України 26682 сімей спецпереселенців або 76.192 особи, в тому числі чоловіків — 18866, жінок — 35152, дітей — 22174. З них у при- мусовому порядку було направлено на підприємства вугільної промис- ловості східних районів СРСР 21380 сімей (60814 чол.)22, в тому числі на комбінат «Кузбасвугілля» — 30251 чол.; комбінат «Челябінськвугілля» — 10495 чол.; комбінат «Молотоввугілля» — 4976 чол.; комбінат «Кара- гандавугілля» — 8191 чол.; комбінат «Східсибвугілля» — 5203 чол.; вугільний сектор Красноярського краю — 1698 чол.23. Крім того, 5264 сім’ї (15202 особи) «активних українських націоналістів» під кон- воєм були направлені в Омську область для роботи на промислових підприємствах та сільському господарстві24. Масштаби жовтневої 1947 р. депортації з теренів Західної України постійно уточнювалися. Так, у «Довідці про кількість виселеного кон- ингенту з території України на період 1944–1948 рр.» вказувалося, що у жовтні 1947 р. органами держбезпеки СРСР вислано 26332 сім’ї учас- ників націоналістичного підпілля у кількості 77791 особа (Волинська область — 2711 сімей (9050 осіб); Дрогобицька обл. — 4504 сімей (14456 чол.); Львівська обл. — 5223 сімей (15920 осіб); Рівненська обл. — 3767 родин (11347 осіб); Станіславська обл. — 4512 сімей (11883 чол.); Тернопільська обл. — 5001( 13508); Чернівецька обл. — 613 (1627)). На початку 1960-х р. у документах КДБ УРСР кількісні показники депортації 1947 р. родин учасників ОУН визначалися цифрою 77808 осіб25. Зусилля співробітників МДБ СРСР у проведенні в найкоротші терміни наймасовішої депортаційної акції на теренах Західної України були на- лежним чином оцінені в Кремлі. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 жовтня 1948 р. «за успішне виконання спеціального завдання Уряду» по боротьбі з націоналістичним підпіллям в Західній Україні були нагороджені: орденом Червоного Прапора — начальник ГУВВ МДБ СРСР генерал-лейтенант Петро Васильович Бурмак; начальник УМДБ Львівської області генерал-лейтенант Олександр Іванович Воронін; за- ступник начальника 5 управлення МДБ СРСР полковник Михайло Нифо- Олег Бажан 346 нович Головков; начальник УМДБ Тернопільської області полковник Василь Дмитрович Коломієць; начальник УМДБ Дрогобицької області полковник Володимир Федорович Майструк; 1-й заступник міністра держбезпеки СРСР генерал-лейтенант Сергій Іванович Огольцов; началь- ник УМДБ Станіславської області полковник Роман Миколайович Сара- єв; орденом Вітчизняної війни I степеня — заступник міністра держ- безпеки СРСР генерал-лейтенант Афанасій Сергійович Блінов; начальник ГУО МДБ СРСР на транспорті генерал-лейтенант Олександр Анато- лійович Вадіс; заступник міністра внутрішніх справ УРСР по неопе- ративним питанням комісар міліції 3 рангу Микола Олексійович Дятлов; начальник УМДБ Волинської області полковник Іван Арсентійович Матвієнко; начальник УМДБ Чернівецької області полковник Микола Антонович Решетов; начальник УМДБ Рівненської області полковник Володимир Григорович Шевченко. Всього було нагороджено 1708 осіб, з них орденом Червоного Прапора — 49, орденом Вітчизняної війни I ступеня — 193, орденом Вітчизняної війни II ступеня — 272, орденом Червоної Зірки — 572, медаллю «За відвагу» — 523, медаллю «За бойові заслуги» — 9926. Звуження радянською системою до критичної межі соціальної бази ОУН та УПА шляхом репресій та депортацій «антирадянського еле- мента» вирішило долю повстансько-підпільного руху. Складне стано- вище, в якому опинилось націоналістичне підпілля на західноукраїнських землях в кінці 1940-х р., змусило президію Української Головної Визвольної Ради (координатора національно-визвольного руху в Україні) прийняти рішення про остаточне згортання діяльності УПА як збройної формації. Широка громадськість дізналася про саму масову депортації населення Західної України лише в часи «горбачовської перебудови». Бажан Олег (г. Киев) Кандидат исторических наук, старший научный сотрудник отдела регионалистики Института истории Украины НАН Украины Операция «Запад»: к 75-летию депортации населения Западной Украины в отдаленные районы СССР. В статье рассматриваются причины, подготовка. ход и масштабы насильст- венного выселения жителей западноукраинских областей вглубь СССР в октябре 1947 года. Ключевые слова: Западная Украина, депортация, советские спецслужбы. Oleg Bazhan (Kyiv) Senior Research Fellow of the Department of Regional Studies at the Institute of History of Ukraine at the National Academy of Sciences of Ukraine, Candidate of Historical Sciences. Operation “West”: Devoted to the 75th anniversary of the deportation of inhabitants of Western Ukraine into the remote districts of the USSR. Операція «Захід»: до 75-річчя депортації населення Західної України… 347 In the article, the author examines the reasons, preparation, process, and scale of the expulsion of population of Western Ukrainian oblasts far inland in October 1947. Keywords: Western Ukraine, deportation, Soviet special services. ______________ 1 Політичний терор і тероризм в Україні ХІХ–ХХ ст. Історичні нариси / Д.В. Архіє- рейський, О.Г. Бажан, Т.В. Бикова та ін. — К.: Наукова думка, 2002. — С. 752. 2 Там само. — С. 748. 3 Галузевий державний архів Служби безпеки України (далі — ГДА СБ України). — Ф. 2. — Оп. 103 (1954). — Спр. 2. — Арк. 4. 4 Вронська Т. Заручники тоталітарного режиму: репресії проти родин «ворогів народу» в Україні (1917–1953 рр.). — К., 2009. — С. 362. 5 ГДА СБ України. — Ф. 2. — Оп. 103 (1954). — Спр. 2. — Арк. 1. 6 Там само. — Арк. 2. 7 Там само. — Арк. 12. 8 Там само. — Арк. 16–19. 9 Там само. — Арк. 37. 10 Там само. — Арк. 38. 11 Там само. — Арк. 12. 12 Там само. — Арк. 63–75. 13 Галузевий державний архів Міністерства внутрішніх справ України. — Ф. 15. — Оп. 1. — Спр. 48. — Арк. 76–77. 14 ГДА СБ України. — Ф. 2. — Оп. 103 (1954). — Спр. 2. — Арк. 110–118; Вронська Т. Вказана праця. — С. 370. 15 Вронська Т. Вказана праця. — С. 370. 16 ГДА СБ України. — Ф. 2 . — Оп. 103 (1954). — Спр. 4. — Арк. 42. 17 Там само. — Спр. 2. — Арк. 12. 18 Там само. — Спр. 1. — Арк. 257–262. 19 Там само. — Спр. 1. — Арк. 153–155. 20 Галузевий державний архів Міністерства внутрішніх справ України. — Ф. 15. — Оп. 1. — Спр. 48. — Арк. 346. 21 Там само. — Спр. 50. — Арк. 1–4. 22 Згодом у доповідній записці заступнику голови Ради міністрів СРСР Л. Берії від 28 листопада 1947 р. міністр внутрішніх справ С. Круглов уточнив кількість депор- тованих осіб, направлених на роботу у вугільну промисловість східних районів СРСР — 21197 сімей (61.066 чол.) // Депортації. Західні землі України кінця 30-х — початку 50-х рр. Документи, матеріали, спогади. У трьох томах. — Т. 2: 1946–1947 рр. — Львів, 1998. — С. 289. 23 Депортації. Західні землі України кінця 30-х- початку 50-х рр. Документи, мате- ріали, спогади. У трьох томах. — Т. 2: 1946–1947 рр. — Львів, 1998. — С. 287–288. 24 Там само. — С. 289. 25 Вронська Т. Вказана праця. — С. 373. 26 Державний архів Російської Федерації. — Ф. Р-7523. — Oп. 36. — Спр. 448. — Арк. 84–132.

Операція «Захід»: до 75-річчя депортації населення Західної України у віддалені райони СРСР

Institution

Ähnliche Einträge