Діяльність С. Смаль-Стоцького у галузі шевченкознавства

Висвітлюється наукова праця Степана Смаль-Стоцького з вивчення і аналізу творчості Т. Шевченка.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автор:	Максимець, І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2013
Назва видання:	Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика
Теми:	До 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/85848
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Діяльність С. Смаль-Стоцького у галузі шевченкознавства / І. Максимець // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. — К., 2013. — Вип. 18. — С. 350-359. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-85848
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-858482015-08-26T03:01:56Z Діяльність С. Смаль-Стоцького у галузі шевченкознавства Максимець, І. До 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка Висвітлюється наукова праця Степана Смаль-Стоцького з вивчення і аналізу творчості Т. Шевченка. Освещается научная работа Степана Смаль-Стоцкого по изучению и анализу творчества Т. Шевченко. The article reveals scholar activity of Stepan Smal-Stockyj in researching and analyzing the works by T. Shevchenko. 2013 Article Діяльність С. Смаль-Стоцького у галузі шевченкознавства / І. Максимець // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. — К., 2013. — Вип. 18. — С. 350-359. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. 0115 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/85848 94(477)82-1"Т.Шевченко":001.8"С.Смаль-Стоцький" uk Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	До 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка До 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка
spellingShingle	До 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка До 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка Максимець, І. Діяльність С. Смаль-Стоцького у галузі шевченкознавства Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика
description	Висвітлюється наукова праця Степана Смаль-Стоцького з вивчення і аналізу творчості Т. Шевченка.
format	Article
author	Максимець, І.
author_facet	Максимець, І.
author_sort	Максимець, І.
title	Діяльність С. Смаль-Стоцького у галузі шевченкознавства
title_short	Діяльність С. Смаль-Стоцького у галузі шевченкознавства
title_full	Діяльність С. Смаль-Стоцького у галузі шевченкознавства
title_fullStr	Діяльність С. Смаль-Стоцького у галузі шевченкознавства
title_full_unstemmed	Діяльність С. Смаль-Стоцького у галузі шевченкознавства
title_sort	діяльність с. смаль-стоцького у галузі шевченкознавства
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2013
topic_facet	До 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/85848
citation_txt	Діяльність С. Смаль-Стоцького у галузі шевченкознавства / І. Максимець // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. — К., 2013. — Вип. 18. — С. 350-359. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.
series	Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика
work_keys_str_mv	AT maksimecʹí díâlʹnístʹssmalʹstocʹkogougaluzíševčenkoznavstva
first_indexed	2025-07-06T13:11:56Z
last_indexed	2025-07-06T13:11:56Z
_version_	1836903318866100224
fulltext	Ігор Максимець 350 Максимець Ігор (м. Чернівці) Пошукач кафедри історії України Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. УДК: 94(477)82-1"Т.Шевченко":001.8"С.Смаль-Стоцький" ДІЯЛЬНІСТЬ С. СМАЛЬKСТОЦЬКОГО У ГАЛУЗІ ШЕВЧЕНКОЗНАВСТВА Висвітлюється наукова праця Степана Смаль-Стоцького з вивчення і аналізу творчості Т. Шевченка. Ключові слова: Смаль-Стоцький, Шевченко, Кобзар, поезія, історія України, еміграція. Степан Йосипович Смаль-Стоцький — один з дванадцяти фундаторів- засновників Української академії наук. Визначний громадсько-політич- ний, культурний і економічний діяч Буковини, український мовознавець, історик і педагог відомий також і як шевченкознавець. Знайомство С. Смаль-Стоцького з творами Тараса Шевченка було не випадковим. Середовище, в якому він зростав, було пронизане духом шевченківських поезій, Шевченкового слова. На Буковині і в Галичині, як і в усій Україні, його творчість формувала покоління. Після подій Першої світової війни і трагічної поразки національно- визвольних змагань значна частина української інтелігенції опинилась поза межами рідних земель. Велика група її осіла в Чехословацькій республіці. В пошуках розуміння причин своєї поразки в національно- визвольній боротьбі, втрати Україною державності і шляхів для понов- лення боротьби за волю України, українські громадсько-політичні діячі звертались до історичної літератури. Творчість Т. Шевченка з її виразним україноцентризмом, визвольними імперативами, державницьким духом і антиімперським спрямуванням привертала до себе особливу увагу. Достатньо згадати, що за активної участі лише Дмитра Николишина, в 1920-х рр. опубліковано два видання «Історичних поем Шевченка», «Політичні поеми Шевченка» (докладний аналіз О. Цісика)1, «Кобзар» В. Сімовича2 тощо. Важливо наголосити, що науковці в еміграції були вільні у своїх судженнях, їм не нав’язували ідеологічних штампів і схем. Одним з тих, хто в ті непрості роки намагався науково опрацювати спадщину Т. Шевченка, був Степан Смаль-Стоцький, в минулому профе- сор Чернівецького університету. Твори поета він вивчав протягом бага- тьох років, результатом чого стали численні статті і більш ґрунтовні наукові праці. У 1914 р. С. Смаль-Стоцький у праці «Читаннє Шевчен- кових поезій» (Львів, 1914) здійснив перше прочитання символічного Діяльність С. Смаль-Стоцького у галузі шевченкознавства 351 змісту образів вірша Т. Шевченка «Ой, чого ти почорніло». Більш ґрунтовно це зроблено у статті, присвяченій аналізу двох історичного змісту поезій «Ой, чого ти почорніло» та «Бували войни й військові свари…», що увійшли до видання “Т. Шевченко. Інтерпретації» (Вар- шава, 1934). «Ідеї Шевченкової творчості» (1914 р.), «Шевченкова містерія» (1914 р.), «Т. Шевченко (життєпис)» (1920 р.), «Ритмика Шевченкової поезії» (1926 р.), «Великий льох» (1927 р.), «Чигирин» (1927 р.), «Обов’язки української науки супроти Шевченка» (1928 р.), «Причинки до зрозу- міння Шевченкових поем: 1. Шевченкове посланіє; 2. Дві невеличкі Шев- ченкові думки» (1929 р.), «Т. Шевченко, співець самостійної України» (1930 р.), «Шевченкові пророцтва (“Чого серце плаче, ридає, кри- чить…”)» (1930 р.), «Шевченкові поеми: Варнак, Марина, Між скалами неначе злодій, Якби тобі довелося, Якби ви знали, паничі» (1930 р.), «Шевченкова поема “Іван Підкова”» (1931 р.), «Чому називаємо Тараса Шевченка генієм України» (1931 р.), «Шевченкова поема “Тарасова ніч”» (1932 р.), «Т. Шевченко, інтерпретації» (1934 р.), «Концепція Шевчен- кової поеми “Сон” і її мистецьке переведення» (1934 р.), «Пояснювальні статті до творів Т. Шевченка “Великий льох”, “Посланіє”, “Сон”» (1935 р.), «Шевченкова думка — “Мені однаково”» (1937 р.), «Останній рік Шевченкової поетичної творчости» (1939 р.) — не повний перелік «Шевченкіани» Степана Смаль-Стоцького, що свідчить про значний нау- ковий інтерес вченого до творчості Великого Кобзаря. Між тим, діяль- ність С. Смаль-Стоцького з вивчення та популяризації творчості Т. Шев- ченка не знайшла свого повного висвітлення в науковій літературі. Хіба що дисертаційне дослідження О.В. Горбатюка розкриває основні аспекти шевченкознавчих пошуків Степана Смаль-Стоцького3. Поява перших шевченкознавчих робіт С. Смаль-Стоцького очевидно пов’язана з його педагогічною працею. Перші огляди творчості Т. Шев- ченка були зроблені ним ще за часів викладання в Чернівецькому університеті і призначались для виголошення на урочистостях з нагоди шевченківських свят. З 90-х років ХІХ ст. промови С. Смаль-Стоцького почали публікуватись в газеті «Буковина». Новий поштовх шевченкознавчі пошуки отримали під час перебування вченого в таборі для військовополонених в м. Фрайштадт (Австрія), хоча тут його першочерговим завданням було налагодження відносин між військовою адміністрацією табору з одного боку і просвітнім відділом Союзу Визволення України (СВУ) та місцевими організаціями військо- вополонених — з іншого. Позитивну роль зіграло те, що, на відміну від багатьох інших працівників СВУ, він був офіцером австрійської армії, а тому користувався довірою з боку австрійської влади. Поява С. Смаль- Ігор Максимець 352 Стоцького у Фрайштадті суттєво пожвавила там національно-культурне життя, оскільки в основу своєї діяльності він завжди намагався ставити виховання національно свідомих українців, акцентуючи на активній культурній роботі серед військовополонених. Досить швидко і сам про- фесор долучився до просвітньої роботи в таборі. Протягом 1917 — другої половини 1918 рр. він вів загальний курс української мови й літератури, декламації та виразного читання, читав популярні лекції з історії України. Паралельно готував лекції з шевченкознавства, які незмінно мали вели- кий успіх у слухачів. Як згадував згодом військовополонений фрай- штадтського табору, старшина І-ої козацько-стрілецької (Сірожупанної) дивізії П. Дубрівний: «…виклади професора Смаль-Стоцького з шевчен- кознавства набрали в таборі такої популярності, що аудиторія, розра- хована на тисячу осіб, не могла всіх бажаючих вмістити. Так умів подати аналізу шевченкових творів професор Смаль-Стоцький, що авдиторія з тисячею людей годинами сиділа й уважно вислухувала про “Великий льох”, “Сон”, “Кавказ” та інше»4. Ці лекції про Т. Шевченка та його творчість С. Смаль-Стоцький виголошував і в німецьких таборах Зальц- веделя, Рейштату та Вецляра, де також перебували українські військо- вополонені. Як і у Фрайштадті, виклади вченого мали великий успіх. Треба відзначити, що при вивченні творчості Т. Шевченка у доемігра- ційний період С. Смаль-Стоцький багато уваги приділяв поезії націо- нально-патріотичного та історичного змісту. Він намагався дослідити ідею державотворення і вказати причини української бездержавності, що мали як зовнішній, так і внутрішній характер, і які так щиро і болісно розкриває у багатьох своїх творах Т. Шевченко. Впродовж майже двадцяти років С. Смаль-Стоцький проживав у Чехо- Словацькій Республіці, працював в Українському вільному університеті, брав активну участь в громадсько-культурному, науковому житті. Чехо- словацький уряд створив необхідні умови для життя і праці української еміграції. З 1921 р. діяла урядова програма допомоги, яка передбачала надання матеріальної підтримки російським, українським і білоруським емігрантам та їхнім організаціям. Допомога емігрантам з України здійс- нювалася через Український громадський комітет (УГК), створений навесні 1921 р. з ініціативи групи українських діячів. УГК на виділені Чехословацькою державою кошти надавав матеріальну, медичну, юри- дичну та іншу допомогу, засновував різного роду самодіяльні емігрант- ські організації та установи, допомагав українському студентству і професурі, організовував культурні акції. Саме завдяки підтримці чехо- словацького уряду десятки тисяч українських емігрантів змогли органі- зувати своє життя за межами Батьківщини5. Це були переважно молоді люди. І їм потрібне було і українське слово, і українська історія, і українська література — їм потрібен був Т. Шевченко. Діяльність С. Смаль-Стоцького у галузі шевченкознавства 353 Серед представників української емігрантської спільноти С. Смаль- Стоцький небезпідставно вважався одним із найкращих шевченкознавців. У полеміці з такими дослідниками творчості Т. Шевченка, як О. Ого- новський, С. Єфремов, В. Щурат, О. Цісик, Я. Гординський, Б. Лепкий, В. Сімович, Є. Маланюк, І. Айзеншток, він виробив власну манеру інтер- претації художнього тексту. Згодом Є. Маланюк так писав про нього: «Степан Смаль-Стоцький, найглибший дотепер коментатор Шевченка, де в чім просто Колумб його творчості»6. З доповідями цієї тематики С. Смаль-Стоцький регулярно виступав на святкових зібраннях, уро- чистостях, вечорах пам’яті тощо. Його виступи завжди мали успіх у слухачів: згодом відома громадська діячка і голова Українського жіно- чого союзу в Празі Зінаїда Мірна з захопленням писала: «…проф. Смаль- Стоцький виступив із доповіддю на тему “Шевченко — співець само- стійної України”. Його доповідь зробила на слухачів колосальне вражіння як змістом реферату, так і надзвичайним умінням виразно читати. Але не менше вражіння зробила й його імпозантна постать, втілення великої сили і того шляхетного духу, який неначе ореолом оточував його особу. Цей реферат мав такий успіх, що негайно ж був виданий окремою кни- жечкою, якою звичайно потім наділяли присутніх на святах Шевченка»7. Цілком закономірно, що вченого неодноразово запрошували виступати численні організації, товариства, об’єднання емігрантів, яких у міжвоєн- ній Празі було створено сотні. Так, у березні 1924 р. на засіданні Українського історично-філологічного товариства було заслухано допо- відь «Про метрику в творах Т. Шевченка»8, Громада українців з Кубані запрошувала С. Смаль-Стоцького «вшанувати своєю присутністю» і виго- лосити «виклад “Козаки в поезії Т.Г. Шевченка”» в травні 1925 р.9, а в березні 1932 р. — запрошував до участі, а згодом — дякував за виступ10 на академії пам’яті поета Український республікансько-демократичний клуб, бо «кожне слово Ваше просвітлює їх [слухачів] серця любов’ю до Батьківщини й до найкращого її сина — Тараса Шевченка»11. Можна стверджувати, що в еміграції С. Смаль-Стоцький продовжував, як і в довоєнний період, свої шевченкознавчі дослідження за двома напрямками: інтерпретація окремих творів та дослідження ритміки поезій Т. Шевченка. Перший напрямок означився появою статей про Шевчен- кові «Думи», «Сон», «Великий льох», «Чигирин», «Варнак» та інші твори, при дослідницькій роботі над якими, за спогадами самого вченого, він користувався філологічною методою, ґрунтовно досліджуючи текст, розбирав значення слів, аналізував вислови та намагався зрозуміти, що саме поет хотів втілити в образах, описах, символах. Зіставляючи який- небудь твір Кобзаря з іншими, написаними на цю тему чи в цей же час, вчений прагнув глибоко вникнути в суть поезії, а водночас і виявити Ігор Максимець 354 основи світогляду Т. Шевченка, філософсько-етичну спрямованість його творчості. В опрацюванні надбання Т. Шевченка, С. Смаль-Стоцький рухався кількома основними напрямками, які намагався вивчати прискіпливо і ретельно, іноді неодноразово повертаючись до вже, здавалось б, цілком і повністю детально вивчених тем. Принциповим для вченого було довести глибоку релігійність і щиру віру Т. Шевченка, який, на думку, С. Смаль- Стоцького, ніколи не був безбожником: «У Шевченка бог є синонімом правди-істини і правди-справедливости… Шевченко радо уживає для викликання більшого вражіння слово бог замість слова правда, бо це слово в данім разі було б за слабе, щоб виразити найвищий ідеальний ступінь живої правди»12. На підтвердження цього, в творах поета дуже часто зустрічаються згадки про Бога: «Жива правда у Господа Бога», «Молітесь Богові одному, молітесь правді на землі», «Борітеся — побо- рете, вам Бог помагає!», «Будем жить, людей любить, Святого Господа хвалить», і, нарешті, «Все од Бога. Од Бога все». Шевченкова віра «йшла в парі із рівнем його свободи і свободою його народу. Всі герої у творах Шевченка були борцями за правду і волю своєї нації — і віруючими християнами... Віра без діла є мертва. Тільки чинна віра, діяльна, була для Шевченка справжньою вірою. Шевченко служив до кінця свого життя і вмер на службі нації й Богові!» — погоджується з твердженнями С. Смаль-Стоцького сучасний дослідник В. Слюзар13. На тверде переконання С. Смаль-Стоцького, Т. Шевченко — щирий патріот, істинний державник, на що прямо вказує в статті з однозначною назвою «Т. Шевченко, співець самостійної України»14. «Кращого немає нічого в Бога, як Дніпро та наша славная країна», — писав Т. Шевченко у вірші «І виріс я на чужині»15. Самобутня праця С. Смаль-Стоцького «Т. Шевченко, інтерпретації» (видана у Варшаві у 1934 р. та перевидана в 1965 р. в Нью-Йорку / Парижі / Торонто, а в 2003 р. — в Черкасах) входить до тих шев- ченкознавчих розвідок, які не були заангажовані ідеологічним підходом. Вчений продемонстрував широту наукового кругозору, дискусійність мислення, точність образних характеристик героїв. Для свого літера- турознавчого дослідження С. Смаль-Стоцький обрав найважчі з точки зору проблемно-тематичного пояснення твори Т. Шевченка — «Великий льох», «Сон», «Посланіє», «Іван Підкова», «Тарасова ніч», «Думи мої». Дослідник зосередив свою увагу на окремих творах, які люди «не читають, бо чекають на великі синтетичні праці»16, але без детальних опрацювань окремих творів неможливо здобути цілісного уявлення про творчість Т. Шевченка. Марко Антонович вважав, що інтерпретації С. Смаль-Стоцького «дотепер неперевершені»17. Незалежну Україну поет Діяльність С. Смаль-Стоцького у галузі шевченкознавства 355 сприймав, як аксіому. Це мала бути країна «із новим і праведним зако- ном». Праця «Т. Шевченко. Інтерпретації» викликала особливу критику з боку радянських ідеологів. У ній автор підкреслював негативне ставлення поета до будь-якої злуки з Московщиною, вважаючи її за найбільше нещастя для України, за джерело її занепаду. У своїх поезіях Т. Шевченко неодноразово звертався до історичного минулого України. І ця обставина не могла залишитись поза увагою дослідників. С. Смаль-Стоцький вказував, що в поемах «Тарасова ніч», «Іван Підкова», «До Основ’яненка», «Думи мої», «Гайдамаки» Шевченко каже про Україну, що вона «зажурилась, заплакала, як мала дитина», бо «ніхто її не рятує»; що «колись в Україні лихо танцювало»; що «од Конашевича і досі (тобто до Гайдамаччини) пожар не гасне»... «розкувать козак сестру свою не хоче, сам не соромиться конать в ярмі у ляха». Але тоді «обізвався Наливайко..., обізвавсь козак Павлюга..., обізвавсь Тарас Трясило». Тоді виступали і Залізняк, і Гонта, а тепер (за часів Шевченка), «сидить ворон на могилі та з голоду кряче», а діти козацькії «сидять у запічку», їм «все байдуже», вони «панам жито сіють», і внук тих, що колись панували, «несе косу в росу», не знаючи, хто лежить в тих могилах, рясно розкиданих по Україні. С. Смаль-Стоцький зазначав, що Т. Шевченко доволі часто згадував сумне історичне минуле («могили — гори на степах»), але завжди мріяв про незалежну Україну, про час, коли Україна буде вільна («веселі селища в гаях»). У Т. Шевченка козаки — це оборонці волі. В поезії «Бували войни…»18 він прямо вказував, що свободу здобудуть «козаки», що в даному випадку тотожно «українці». Більше того, на думку С. Смаль-Стоцького, україн- ський народ здобуде собі волю власними силами: «Передумовою полі- тичної і державної самостійности народу й запорукою її — а це мав Шевченко на умі — може бути … духова й етична самостійність народу в цілості. Підняти народ до такого стану, розпалити в його душі вогонь великих ідей і насталити сили його духа — це найперше завдання, яке ставив собі сам Шевченко, завдання його козаків; це завдання й усіх тих, що хочуть сповнити геть дочиста заповіт Тараса Шевченка»19. Вчений, спираючись на твори поета, високо підносить український народ і вірить у краще майбутнє: «Усі мусять кожної хвилини бути готові за свою ідею, в даному разі за Україну — як співається в народному гимні, душу й тіло положити. Перед такою моральною силою жадна сила не встоїться»20. Поет вірив у те, що «встане Україна, світ правди засвітить, і помоляться на волі невольничі діти». Кобзар був людинолюбом і на цьому наголошує С. Смаль-Стоцький: «Ні крихіточки в Шевченка того шовінізму, того месіянізму, яким саме Ігор Максимець 356 визначаються передові тодішні люди між москалями, поляками й іншими. Усі народи обіймає Тарас своєю любов’ю: А всім нам вкупі на землі Єдиномисліє подай І братолюбіє пошли»21. Другий напрямок пізнання творчості Т. Шевченка, як уже вказувалось, — дослідження ритміки шевченкових творів. С. Смаль-Стоцький прагнув показати взаємозв’язок з народними піснями і усною народною твор- чістю, підтвердивши народні корені поезій Т. Шевченка. Вчений нерідко згадував обставини, в яких прийшов до висновку про необхідність подібних пошуків: якось під час зустрічі з Ю. Федьковичем він спробував прочитати деякі нові вірші і «виходячи тоді ще зі ста- росвітської метрики, не міг якось попасти на метр, і не раз спіткнувся на фальшивім наголосі. Федькович, дуже чутливий на хиби наголосу, зараз поправляв мене і слово по слові в нашій розмові виявилося, що Федь- кович свої вірші складав, маючи на умі “нуту” якоїсь народньої пісні»22. Це і наштовхнуло С. Смаль-Стоцького до припущення, що і шевченкові поезії нерозривно пов’язані з народною творчістю. В «Ритмиці ...» вчений переконливо доводив, що вся поетична творчість Т. Шевченка спирається на фольклорні ритми коломийкові, козачкові та колядкові. Дослідник показував, як майстерно в творчості великого поета використовуються різні модифікації і комбінації народних ритмів. Дискусійність цього питання була в той час причиною деяких супе- речок і непорозумінь: у листі до вченого його родич Остап Луцький* писав, що учень С. Смаль-Стоцького Самійленко «питається, чи дійсно Шевченко писав своє “Реве та стогне” колядково чи може все-таки ямбом…»23. С. Смаль-Стоцький відкидав звинувачення окремих критиків на адресу Кобзаря через не завжди чисті ямби, що, нібито, було викли- кано відсутністю належної освіти у Т. Шевченка. Багато літературо- знавців та поціновувачів творчості Т. Шевченка підтримали думку академіка. Робота С. Смаль-Стоцького над шевченкознавчою тематикою мала і педагогічний аспект: з 1921 р. в Українському вільному університеті в рамках семінару з української філології він проводив заняття з курсу «Читання творів Тараса Шевченка. Наукові праці»24. ——————— * Один із перших модерністів на зламі століть, який входив до групи «Молода Муза», писав поезію, прозу, публіцистику, товаришував з Б. Лепким. Кілька років прожив у Кракові, навчаючись у цьому місті. У міжвоєнній Польщі займався, головним чином, політичною й кооперативною діяльністю, але загинув, ставши черговою жертвою сталінських репресій у 1939 р. Діяльність С. Смаль-Стоцького у галузі шевченкознавства 357 Шевченкознавчі пошуки С. Смаль-Стоцького мали і ще один над- звичайно цікавий напрямок, який представляє виголошена під час зимо- вого семестру 1924/1925 р. лекція «Т. Шевченко в польській літературі»25. Прискіпливо і пристрасно, але водночас абсолютно науково, вчений висвітлює всі відомі йому на той час факти появи згадок про Кобзаря в польській літературі, трактування його творів і переклади. Багато деталей викликають цілком виправдану критику шевченкознавця, особливо у випадках, коли польські дослідники чи перекладачі свідомо фаль- сифікували творчість Шевченка чи невірно трактували його політичні погляди або ставлення до історичного минулого. С. Смаль-Стоцький вказував на вимушені зміни в україно-польських перекладах, оскільки не завжди «вдається передати тими рядками, що в Шевченка українські поетичні образи і… два-три слова передає кількома цілими рядками»26. Наукова робота С. Смаль-Стоцького в галузі шевченкознавства отри- мувала найвищі оцінки не тільки місцевих емігрантів, а й українців з інших земель: в листі до вченого відомий учений-славіст, професор Микола Пушкар писав: «…тому кілька днів я одержав Вашу дуже цінну працю, а саме: Ритмику Шевченкової поезії. Сердечно Вам дякую. Я її дуже докладно вже перестудіював… Студія так солідно опрацьована і так ясно писана — що думаю — віддасть як найліпші услуги кожному, хто до неї звернеться… Ще раз щиро Вам дякую»27. Тепло і водночас з захопленням М. Пушкар просив академіка продовжити наукову діяль- ність, оскільки вважав, що роботи С. Смаль-Стоцького вносять «у нашу небагату наукову скарбницю дуже цінний вклад»28. В іншому листі від О. Луцького, 19 вересня 1925 р. зазначалось: «…“Ритмику” прочитав цілу і до кінця, вона цікавила мене і пере- конувала… Був у мене студент педагогічного інституту в Празі, Борис Гомзін... Ваша “Ритмика” дуже взяла його за ум та серце»29. Цікава деталь: інтерес до Т. Шевченка від батька перейняв і син — Роман Смаль-Стоцький. На травень 1964 р. було заплановано відкриття пам’ятника Кобзарю в Вашингтоні (США), а Р. Смаль-Стоцький (прези- дент Головної ради наукових товариств імені Шевченка) очолив Комітет для вшанування пам’яті Шевченка30. Завдання виявилось непростим, оскільки ініціатива мала як прихильників, так і противників, але все-таки пам’ятник було відкрито. Це сталося 27 червня 1964 року. В церемонії взяли участь 100 тис. осіб, делегації з Канади, Аргентини, Бразилії, Великої Британії, Німеччини, Франції, Бельгії, Австралії. Були присутні представники уряду США та посли закордонних держав. Екс-президент США Дуайт Ейзенхауер, відкриваючи монумент Тарасові Шевченку, назвав його героєм України: «Він запалить тут новий світовий рух… невпинний рух до незалежності й волі всіх народів і всіх поневолених Ігор Максимець 358 націй у світі», а Президент США Ліндон Б. Джонсон так сказав про Т. Шевченка: «Він був більше, ніж українцем — він був державним мужем і громадянином світу. Він був більше, ніж поетом — він був безстрашним борцем за права й волю людей»31. С. Смаль-Стоцького можна повною мірою віднести до когорти осново- положників наукового шевченкознавства. Його результативній науковій праці сприяли історичні обставини і умови, в яких він жив і творив, — умови вільної, демократичної Чехословацької республіки, методологічна незаангажованість, відсутність зовнішнього ідеологічного та адміністра- тивного тиску, як це було в радянській Україні. Далеко не все з запланованого встиг зробити в своєму житті С. Смаль- Стоцький. Повідомляючи про його смерть 17 серпня 1938 р., газета «Діло» писала: «закінчив своє вагітне великими ділами життя один із найчільніших українських діячів старшого покоління, одна з найсвіт- ліших постатей українського національного відродження — проф. д-р Степан Смаль-Стоцький»32. Однак вчений залишив свій вагомий слід в історії України і без сумніву треба віддати належне «Великій Людині, цьому всебічному Національному Працівникові та вченому європейської міри»33. Внесок С. Смаль-Стоцького у національно-культурне і державне відродження України, науковий доробок потребує подальшого вивчення. Максимец Игорь (г. Черновцы) Соискатель кафедры истории Украины Черновецкого национального университета им. Ю. Федьковича. Деятельность С. Смаль-Стоцкого в области шевченковедения. Освещается научная работа Степана Смаль-Стоцкого по изучению и анализу творчества Т. Шевченко. Ключевые слова: Смаль-Стоцкий, Шевченко, Кобзарь, поэзия, история Украины, эмиграция. Ihor Maksymets (Chernivtsi) Researcher of the Chair of History of Ukraine at the Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University. S. Smal-Stockyj`s research on works by Taras Shevchenko. The article reveals scholar activity of Stepan Smal-Stockyj in researching and analyzing the works by T. Shevchenko. Keywords: Stepan Smal-Stockyj, Taras Shevchenko, Kobzar, poetry, history of Ukraine, emigration. ______________ 1 Центральний державний архів громадських об’єднань України (далі — ЦДАГО України). — Ф. 269. — Оп. 2. — Спр. 241. — Арк. 91. 2 Кобзар (ред. В. Сімович). — Лейпціг, 1921. — 430 с. Діяльність С. Смаль-Стоцького у галузі шевченкознавства 359 3 Горбатюк О.В. Степан Смаль-Стоцький як літературознавець: постаті та явища нової української літератури / Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.01.01. — Львів, 2009. — 17 с. 4 Дубрівний П. Культурно-просвітня робота в таборі Фрайштадт // Союз Визволення України. — Нью-Йорк, 1979. — С. 113–114. 5 Див. Даниленко О. Роль Українського громадського комітету в соціальній адаптації емігрантів // Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки: Міжвідомчий зб. наук. праць. — Вип. 9. — К.: Інститут історії України НАН України, 2003. — С. 278– 295. 6 Маланюк Євген. Шлях до Шевченка // Пробоєм. — 1942. — Ч. 3 (104). — С. 146– 156. 7 Мірна З. Спомин про бл. п. С. Смаль-Стоцького // Жіноча доля. — 1938. — Ч. 20. — С. 12. 8 ЦДАГО України. — Ф. 269. — Оп. 2. — Спр. 240. — Арк. 141. 9 Там само. — Спр. 241. — Арк. 33. 10 Там само. — Спр. 243. — Арк. 93. 11 Там само. — Арк. 89. 12 Смаль-Стоцький С. Шевченкові поеми: Варнак, Марина, Між скалами неначе злодій, Якби тобі довелося, Якби ви знали, паничі // Записки Наукового товариства ім. Т. Шевченка. — 1930. — Т. 99. — С. 238. 13 Слюзар В. Тарас Шевченко переміг з вірою // Голос України. — 1999. — 22 травня. 14 Т. Шевченко, співець самостійної України // Самостійна Україна. — 1930. — 16 с. 15 Шевченко Т. Кобзар. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський універ- ситет», 2009. — С. 513. 16 Смаль-Стоцький С. Т. Шевченко, інтерпретації. — Варшава, 1934. — С. 32. 17 Антонович Марко. Олександр Кониський // 125 років київської української ака- демічної традиції. 1861–1986 / Збірник. — Нью-Йорк, 1993. — С. 191. 18 Шевченко Т. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847–1861. — С. 368. 19 Смаль-Стоцький С. Т. Шевченко, інтерпретації. — Варшава, 1934. — С. 126. 20 Там само. — С. 127. 21 Там само. — С. 173. 22 Там само. — С. 189. 23 ЦДАГО України. — Ф. 269. — Оп. 2. — Спр. 240. — Арк. 137 зв. 24 Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі — ЦДАВОВ України). — Ф. 3859. — Оп. 1. — Спр. 139. — Арк. 65. 25 Там само. — Ф. 4465. — Оп. 1. — Спр. 590. 26 Там само. — Арк. 38. 27 ЦДАГО України. — Ф. 269. — Оп. 2. — Спр. 241. — Арк. 46 зв. 28 Там само. — Арк. 47. 29 Там само. — Арк. 57. 30 Оформлення Комітету пам’ятника Шевченкові // Шевченківський альманах УНС на 1964 рік. — Джерзі-Сіті; Нью-Йорк: Свобода, 1963. — С. 18. 31 Шевченко у Вашингтоні // Український тиждень. — № 10 (175). — 11 березня. — 2011. 32 Д-р Степан Смаль-Стоцький // Діло. — 19 серпня. — 1938. 33 Там само.

Діяльність С. Смаль-Стоцького у галузі шевченкознавства

Репозитарії

Схожі ресурси