Імпорт високотехнологічних товарів в Україну та його визначальні детермінанти

Проаналізовано динаміку поставок високотехнологічних товарів (ВТТ) в Україну за широкими економічними категоріями. Побудовано моделі імпорту капітальних, проміжних та споживчих ВТТ, визначено їх ключові детермінанти, здійснено порівняльний аналіз. Обґрунтовано доцільність диференціації ВТТ відповідн...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Саліхова, О.Б.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2012
Назва видання:	Наука та наукознавство
Теми:	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/85921
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Імпорт високотехнологічних товарів в Україну та його визначальні детермінанти / О.Б. Саліхова // Наука та наукознавство. — 2012. — № 3. — С. 40-56. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-85921
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-859212015-09-03T03:01:51Z Імпорт високотехнологічних товарів в Україну та його визначальні детермінанти Саліхова, О.Б. Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Проаналізовано динаміку поставок високотехнологічних товарів (ВТТ) в Україну за широкими економічними категоріями. Побудовано моделі імпорту капітальних, проміжних та споживчих ВТТ, визначено їх ключові детермінанти, здійснено порівняльний аналіз. Обґрунтовано доцільність диференціації ВТТ відповідно до їх призначення при дослідженні імпорту. Проанализирована динамика поставок высокотехнологичных товаров (ВТТ) в Украину за широкими экономическими категориями. Построены модели импорта капитальных, промежуточных и потребительских ВТТ, определены их ключевые детерминанты, осуществлен сравнительный анализ. Обоснована целесообразность дифференциации ВТТ в соответствии с их назначением при исследовании импорта. Presentation and analysis of information is contained about essential fields and important objectives of scientific research related with exploration and practical uses of space and their most effective solutions, at the earliest phase of space research in Ukraine. Events in the space activities in 50–90 of the past century, which had significance for Ukraine, are outlined. 2012 Article Імпорт високотехнологічних товарів в Україну та його визначальні детермінанти / О.Б. Саліхова // Наука та наукознавство. — 2012. — № 3. — С. 40-56. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/85921 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
spellingShingle	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Саліхова, О.Б. Імпорт високотехнологічних товарів в Україну та його визначальні детермінанти Наука та наукознавство
description	Проаналізовано динаміку поставок високотехнологічних товарів (ВТТ) в Україну за широкими економічними категоріями. Побудовано моделі імпорту капітальних, проміжних та споживчих ВТТ, визначено їх ключові детермінанти, здійснено порівняльний аналіз. Обґрунтовано доцільність диференціації ВТТ відповідно до їх призначення при дослідженні імпорту.
format	Article
author	Саліхова, О.Б.
author_facet	Саліхова, О.Б.
author_sort	Саліхова, О.Б.
title	Імпорт високотехнологічних товарів в Україну та його визначальні детермінанти
title_short	Імпорт високотехнологічних товарів в Україну та його визначальні детермінанти
title_full	Імпорт високотехнологічних товарів в Україну та його визначальні детермінанти
title_fullStr	Імпорт високотехнологічних товарів в Україну та його визначальні детермінанти
title_full_unstemmed	Імпорт високотехнологічних товарів в Україну та його визначальні детермінанти
title_sort	імпорт високотехнологічних товарів в україну та його визначальні детермінанти
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/85921
citation_txt	Імпорт високотехнологічних товарів в Україну та його визначальні детермінанти / О.Б. Саліхова // Наука та наукознавство. — 2012. — № 3. — С. 40-56. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.
series	Наука та наукознавство
work_keys_str_mv	AT salíhovaob ímportvisokotehnologíčnihtovarívvukraínutajogoviznačalʹnídetermínanti
first_indexed	2025-07-06T13:16:02Z
last_indexed	2025-07-06T13:16:02Z
_version_	1836903576623906816
fulltext	Science and Science of Science, 2012, № 440 Переважна більшість сучасних мо- делей ендогенного росту фокусується на технологічному прогресі як рушійній силі зростання ВВП на душу населення. Однак емпіричні дослідження доводять, що основний технологічний прогрес ви- никає лише в обмеженому колі економік. Яким тоді чином відбувається зростання в інших державах? Як показує досвід, пе- реважно за рахунок міжнародного поши- рення технологій з небагатьох країн – ін- новаційних лідерів. Залучаючи іноземні технології, країни-реципієнти набувають можливість, з одного боку, підвищити ефективність бізнес-процесів без потре- би в очікуванні, доки національні фірми намагатимуться створити власні аналоги або зімітувати їх, з іншого – активізувати внутрішні ДіР через перепроектування та набути дослідницький досвід, який може допомогти їм в майбутньому здійснюва- ти технологічний прогрес. Розмірковуючи щодо шляхів отри- мання Україною ролі провідної країни світу, Геєць В.М. та Семиноженко В.П. у роботі «Інноваційні перспективи Укра- їни» зазначають, що «неможливо побу- дувати постіндустріальну економіку, не освоївши технологічний і професійний базис індустрії Заходу. Протягом най- ближчих років потрібним є інтенсивний імпорт технологій..» [1, с.226]. Схожої думки фахівці Національної академії державного управління при Президенто- ві України, які, говорячи про передумо- ви включення країни у світовий еконо- мічний та гуманітарний простір, зазнача- ють, що окрім спроможності до власних інновацій, необхідно вміння впроваджу- вати технології, що створюються в інших країнах, імпортуючи їх у вигляді капіта- лу і споживчих технологічних товарів [2, с.35]. Соловйов В.П. акцентує увагу на тому, що «з позиції покупця імпорт тех- нологій сприяє не тільки збільшенню рівня функціональної повноти виробни- чого комплексу, але й стає каталізатором створення нових високих технологій [3, с. 250]. Якубовський М.М. також переко- наний у тому, що «для розширення влас- ного виробництва високотехнологічних товарів для потреб базових галузей про- мисловості доцільно залучати імпортні технології» [4, с.112]. Результати багатьох емпіричних до- сліджень, у числі яких робота Вольфган- га Келлера «Міжнародне розповсюджен- ня технологій» [5], показують, що серед каналів отримання нових знань (автор розглядав ліцензійну торгівлю, ввезен- ня високотехнологічних товарів, прямі іноземні інвестиції, міграцію кваліфіко- ваної робочої сили, імітацію) торгівля, ймовірно, є найбільш важливим та най- більш придатним каналом поширення технологій як між розвиненими країна- © О.Б. Саліхова, 2012 О.Б. Саліхова Імпорт високотехнологічних товарів в Україну та його визначальні детермінанти Проаналізовано динаміку поставок високотехнологічних товарів (ВТТ) в Україну за широкими економічними категоріями. Побудовано моделі імпорту капітальних, про- міжних та споживчих ВТТ, визначено їх ключові детермінанти, здійснено порівняльний аналіз. Обґрунтовано доцільність диференціації ВТТ відповідно до їх призначення при дослідженні імпорту. ІМПОРТ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ТОВАРІВ В УКРАЇНУ ТА ЙОГО ВИЗНАЧАЛЬНІ ДЕТЕРМІНАНТИ Наука та наукознавство, 2012, № 4 41 ми, так і між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються. Причому Келлєр, посилаючись на роботи Рівера- Батіз і Ромера, Гроссмана і Хелпмана, Ітона і Кортума, вказує на торгівлю про- міжними товарами, як на спосіб пере- несення техн ологій від однієї країни до іншої [5, с.755]. Разом з тим, значна час- тина вчених зосереджує увагу на імпорті капітальних товарів, застосовуючи цей показник в якості індикатора зусиль кра- їни-реципієнта з адоптації результатів за- кордонних ДіР [6–9]. Беручи до уваги той факт, що залу- чення іноземних передових технологій, втілених у товари, є альтернативою (хоча і тимчасовою) ендогенному науково-тех- нічному прогресу, виникають питання: які реальні обсяги інвестицій україн- ських товаровиробників у зарубіжні ка- пітальні та проміжні товари, що втілю- ють передові технології, і, що обумовлює динаміку їх поставок в Україну? Дотепер зазначені проблеми зали- шалися на периферії наукового пошуку. Втім, окремі напрацювання в аспекті моделювання та прогнозування імпор- ту в Україну певних номенклатурних позицій високотехнологічних товарів, економетричних оцінок впливу даних поставок на ключові характеристики розвитку вітчизняної високотехно- логічної виробничої сфери здійснено Крехівським І.О. [10–11]. Однак пи- тання детермінантів імпорту ВТТ за категоріями кінцевого використання, як-то: капітальні товари (засоби вироб- ництва), проміжні товари та споживчі товари залишились відкритими, що й обумовило напрямок авторського до- слідження. Проаналізувавши значну кількість моделей імпорту технологій, втілених у товари, ми помітили, що серед їх клю- чових детермінантів частіше за все фігу- рують: загальна відкритість економіки, збільшення внутрішніх капіталовкла- день, міцна інституціональна система захисту прав інтелектуальної власності (ПІВ), потоки прямих іноземних інвес- тицій (ПІІ), рівень освіти трудових ре- сурсів. Окремі емпіричні результати цих досліджень стисло подано нижче. Загальна відкритість економіки. Ана- ліз емпіричних досліджень свідчить про те, що усунення обмежень на імпорт за- собів виробництва здатне значно при- скорити технологічний підйом (як в ро- зумінні використання, так і в розумінні створення технологій) у країнах, що розвиваються. Як наслідок, швидкість, з якою умовно збігаються рівні доходу на душу населення з розвиненими країна- ми, також зростатиме. Рівера-Батіз і Ромер [12] визначили, що взаємні тарифні бар’єри країн, що торгують, перешкоджають поширенню технологій. Це спричиняє уповільнення темпів економічного зростання, обмежу- ючи віддачу від ДіР та інноваційної діяль- ності. В іншій роботі дослідники ствер- джують [13], що лібералізація зовнішньої торгівлі через митний союз і збільшення ринкової концентрації для наукового сек- тору диверсифікують ДіР і підвищують темпи економічного зростання відповід- них країн і глобального світу. Ітон і Кортум [14] подають модель, в якій імпорт капітальних товарів віді- грає роль розповсюджувача технічного прогресу. Вони виявили, що бар’єри, які перешкоджають вільній торгівлі, вплива- ють на відносну ціну (relative price) капі- тального обладнання і можуть обумов- лювати близько 25 відсотків відміннос- тей продуктивності між країнами. Питання впливу фінансової лібера- лізації на показники імпорту капіталь- них товарів досліджували також Елфаро і Хеммел [15]. Їх основна гіпотеза поля- гала у кількісній оцінці впливу скоро- чення обмежень на купівлю іноземних О.Б. Саліхова Science and Science of Science, 2012, № 442 технологій. Регресія оцінювалася на панельних даних по 95 країнах за період 1980–1997 рр., де відбувалась лібераліза- ція потоків капітальних товарів до, після й під час зазначених заходів. Отримані результати дали можливість з’ясувати причини, за якими країни, що розвива- ються, маючи низькі показники імпорту капітальних товарів, не нарощують їх обсяги. Серед них – високі ціни капі- талу, викликані податками, тарифами та іншими обмеженнями, а також від- сутність вільного доступу до міжнарод- них фінансових інструментів та вільного руху капіталу. Збільшення внутрішніх капітало- вкладень. Очевидно, що національні фірми країн, що розвиваються, заміня- ючи старий капітальний товар новим, не просто інвестують кошти та збіль- шують сукупний основний капітал, а інтегрують у виробничий процес більш досконалу технологію, підвищуючи та- ким чином загальну продуктивність. Емпіричні дослідження показали, що підвищення обсягів внутрішніх капі- таловкладень країни здатне збільшити імпорт технологій [16, с.16]. Економіки, інвестуючи більше всередині країни, та- кож збільшують інвестування у зовнішні технології з рівнем еластичності від 0,14 до 0,20. Середня оцінена еластичність припускає, що зростання національ- них капіталовкладень на 1% спричиняє зростання імпорту високотехнологічних товарів на 0,17% в середньому через 5 років. Ця змінна демонструє зусилля ло- кальної економіки надати стимулів для освоєння нових технологій. Захист прав інтелектуальної влас- ності. Іншою значимою детермінантою імпорту технологій є захист ПІВ, адже розвиток інститутів країни здатен об- межувати трансфер технологій. Напри- клад, Маскус і Пенубарті [17] довели, що захист ПІВ прямо впливає на скорочен- ня обсягів імпорту високотехнологічних товарів, але також пов’язаний з іміта- ційною здатністю країни-реціпієнта. Саггі [18] підкреслює, що коли інозем- ні фірми не ліцензують технології через слабкість інституціональної бази, вони надають перевагу трансферу застарілих технологій. Отже, підвищення рівня за- хисту прав патентування здатне збіль- шувати імпорт технологій, викликаний ефектом розширення ринку, причому сильніше в країнах, що розвиваються. Це означає, що країни-постачальники технологій більш схильні експортувати технології у країни, де інституції захи- щають патенти. Одночасно у досліджені [19] нада- но підтвердження того, що захист ПІВ позитивно корелює з ПІІ в імпорті тех- нологій. Це означає, що глобальний ефект від ПІІ вище в тих країнах, де ви- щий захист ПІВ. Цей ефект може бути особливо значимий, коли ТНК здій- снюють трансфер технологій через лі- цензійні контракти. Якщо законодавчі установи не перешкоджають копіюван- ню, ТНК скорочує ліцензійні контр- акти або здійснює трансфер застарілих технологій. Прямі іноземні інвестиції. Дослі- дження Жозе Луї Груазарда довело, що зростання обсягів ПІІ на 1% підвищує імпорт капітальних товарів в діапазо- ні між 0,07–0,1% [16, с.16]. Важливість цієї еластичності складає майже поло- вину національних капіталовкладень в іноземні технології, яка є характерною для всіх випадків. В країнах, що розви- ваються, інвестиції ТНК розглядаються як прямий канал передачі технологій. Окремі дослідники зазначають, що ПІІ генерують перетік втілених техноло- гій до місцевих конкурентів. Наприклад, Саггі [18] визначив, що мексиканські макіладори, які були створені як дочір- ні компанії організацій США, з часом ІМПОРТ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ТОВАРІВ В УКРАЇНУ ТА ЙОГО ВИЗНАЧАЛЬНІ ДЕТЕРМІНАНТИ Наука та наукознавство, 2012, № 4 43 адоптували більш складну імпортовану виробничу технологію. В ряді інших до- сліджень зазначено [20], що іноземні інвестори допомагали їхнім місцевим субпідрядникам «йти в ногу» з новітніми технологіями. Людський капітал. Про те, що еко- номіки з вищим рівнем освіти схильні менше залежати від імпорту високотех- нологічних товарів і більше від продуку- вання національних технологій, зазна- чено у багатьох роботах. Так, оцінивши ефект людського капіталу (в основу яко- го покладено кількість років навчання, або рівень знань), Жозе Груазард виявив негативні еластичності та визначив, що підвищення освіти послаблює негатив- ний ефект людського капіталу [16, с.21]. (Автор застосовував ряд індикаторів людського капіталу, як от: групи робочої сили з початковою, середньою та ви- щою освітою. Результати показали, що єдиною значущою змінною є початкова освіта, а вищі рівні освіти хоча і пози- тивні, проте мало відрізняються від нуля і їх виключення не вплине на коефіцієн- ти інших змінних). Отримані результати автор пояснює тим, що некваліфіковані робочі та імпортні високотехнологічні товари скоріше за все є субститутами. Це припущення зустрічається також у роботі Бермана і Махіна [21], а також у недавньому дослідженні Гансія і Епіфа- ні [22], котрі підтверджують ідею про те, що міжнародний технічний прогрес – залежний переважно від кваліфікації (skill-biased). Існує багато робіт, що вимірюють роль абсорбуючої здатності при адопта- ції технологій. Дослідження Асемоглу, Зіліботті [23] доводить, що розвиток національних технологій ймовірний в тих країнах, де значну увагу приділяють навикам, тому країнам інвестування в адоптацію технологій доцільно здійсню- вати паралельно з інвестуванням у люд- ський капітал. Узагальнюючи результати емпірич- них досліджень, можна сказати, що вони, безумовно, є вагомим внеском в усвідомлення детермінантів залучення іноземних технологій та прийняття на- уково-обґрунтованих рішень щодо лі- бералізації або обмежень (будь-якого типу) ввезення ВТТ. Проте в основу по- будови економетричних моделей авто- рами було покладено дані певних країн (або їх груп), через що зроблені виснов- ки відбивають, насамперед, їхню націо- нальну специфіку. Для того, аби з’ясувати масштаби імпорту уречевлених передових техноло- гій в Україну та визначити фактори, що сприяють (або перешкоджають) їхній ди- наміці, необхідно аналізувати дані націо- нальної статистики, залучивши економе- тричний апарат дослідження. Задля цього фахівцями ДП «Дер- жавний інститут комплексних техніко- економічних досліджень» (ДП ДІКТЕД) було створено відповідний інструмента- рій [24]. В його основу покладено поєд- нання двох міжнародних класифікаторів, а саме: Класифікації за широкими еконо- мічними категоріями за МСТ К, розробле- ної Статистичним відділом Департамен- ту з економічних та соціальних питань ООН (зокрема, агрегація цих категорій за основними класами товарів Системи на- ціональних рахунків: капітальні, проміж- ні та споживчі товари) [25, с.6] та Перелі- ку високотехнологічних товарів за МСТК, поданого Євростатом [26]. У результаті цього раніш складений ДП ДІКТЕД Перелік високотехнологіч- них товарів за УКТ ЗЕД (гармонізований з Переліком високотехнологічних товарів за МСТК) [27] було структуровано за видами їх кінцевого використання: 123 номенклатурні позиції віднесено до ви- сокотехнологічних капітальних товарів (ВТ_КТ), 126 – до проміжних високо- О.Б. Саліхова Science and Science of Science, 2012, № 444 технологічних товарів (ВТ_ПТ) і 59 – до споживчих товарів (ВТ_СТ). За цими категоріями товарів створено базу даних за 2003–2010 рр. Такий розподіл ВТТ, зро- блений не за галузевою належністю, а за їхніми функціями, вперше створив мож- ливість оцінити імпорт ВТТ з позиції спо- живача. Тобто встановити обсяги витрат української економіки на іноземні уречев- лені передові технології для задоволення потреб вітчизняного виробничого сектору та споживчого ринку. Структурно-динамічний аналіз ім- порту ВТТ виявив, що до 2008 р. закупів- лі за кордоном ВТ_КТ зростали значними темпами і порівняно з 2003 р. збільшились втричі (рис.1). Через фінансову кризу, у 2009 р. витрати вітчизняних товарови- робників на іноземні ВТ_КТ скороти- лись наполовину. Закупівлі проміжних товарів зростали значно повільніше, а їх падіння 2009 р. не було настільки вели- ким. Споживчі товари продемонструва- ли протилежну тенденцію – з початком кризи вони не стали ввозитись у меншо- му обсязі, а в 2010 р. досягли максималь- ної позначки за останні 8 років. Незважаючи на нагальні потреби в оновленні української промисловості, частка поставок ВТ_КТ в Україну в за- гальному імпорті ВТТ складає сьогодні лише третину (рис. 2). Уявні незмінні по- зиції 2010 р. порівняно з минулорічним значенням на рівні 31% пояснюються тим, що падіння імпорту ВТ_КТ у 2009 р. було значнішим (-49,6%), ніж загального імпорту ВТТ (-29,6%), тому невелика різ- ниця у темпах зростання, що мала місце у 2010 р. (38,1% проти 37%), не змінила питому вагу засобів виробництва у по- ставках високотехнологічних товарів в Україну. Натомість ввезення ВТ_СТ в Україну навпаки зросло і склало за під- сумками 2010 р. 43,6% поставок ВТТ. Загальні висновки, отримані автором в результаті аналізу імпорту в Україну на імпорт уречевлених передових техноло- гій, полягають у наступному [28]: 1. В закупівлях іноземних товарів за- соби виробництва, відповідно до Рис. 1. Динаміка імпорту ВТТ в Україну Джерело: тут і далі (рис. 2–7) розраховано автором на базі даних ДП ДІКТЕД, за інформа- цією Держмитслужби України. ІМПОРТ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ТОВАРІВ В УКРАЇНУ ТА ЙОГО ВИЗНАЧАЛЬНІ ДЕТЕРМІНАНТИ Наука та наукознавство, 2012, № 4 45 звітів НБУ [29], складають мен- шість: за підсумками 2010 р. – лише 12%, тоді як 64% припадає на про- міжні товари і 22% – на споживчі. За нашими розрахунками з витра- чених резидентами України у 2010 р. 7 062,3 млн дол. на придбання за кордоном капітальних товарів лише 18% пішло на ті товари, що втілю- ють останні науково-технічні (ін- женерні) розробки. 2. Домінування в структурі високо- технологічного імпорту проміжних та споживчих товарів свідчить про низький платоспроможний попит з боку вітчизняних підприємств на сучасне обладнання та промислове транспортне устаткування і про по- вільні темпи впровадження передо- вих технологій у промислове вироб- ництво. 3. Половину імпортованих ВТ_КТ скла- дають товари категорії «Неелектрич- на техніка» (в цій групі 91,3% ви- трат припадає на закупку неопромі- нених паливних елементів (тве- лів)); 27,9% – «Наукові прилади»; 15,4% – «Комп’ютерна та офісна техніка». За 2003–2010 рр. суттєвих структурних зрушень в імпорті ВТ_ КТ не відбулось. 4. Основним партнером України в по- ставках ВТ_КТ залишається Росій- ська Федерація (близько 50% ВТ_КТ надходить вітчизняним споживачам з цієї країни). Це обумовлено тим, що упродовж останніх 8 років РФ забезпечує майже 85% імпорту то- варів категорії «Неелектрична техні- ка», а також посідає провідні місця в поставках товарів груп «Наукові прилади» і «Електричні машини та устаткування». 5. Біля 60% імпортованих високотех- нологічних товарів мають вітчизняні аналоги; зростання обсягів поставок цих товарів з-за кордону призведе до витіснення українських виробників з внутрішнього ринку. Це свідчить про їх низьку конкурентоспромож- ність. Такий стан речей призводить до того, що за Україною закріплю- Рис. 2. Структура імпорту ВТТ в Україну О.Б. Саліхова Science and Science of Science, 2012, № 446 ється роль аутсайдера на ринку ви- сокотехнологічних товарів. 6. Через низькі темпи зростання вітчиз- няного виробництва окремих ВТ_КТ, їх низьку якість та невідповідність ви- могам сьогодення, імпортозаміщення дотепер не відбувається, а внутрішній попит на них задовольняється пере- важно за рахунок придбаних за кордо- ном капітальних товарів. У таких умовах за продовження курсу усунення держави від формування про- порцій національної економіки, низь- кого рівня інвестиційної політики та відсутності чіткого бачення національ- ного технологічного розвитку, Україні в системі міжнародного поділу праці буде відведено роль постачальника напівси- ровинних і низькотехнологічних товарів, що визначатиме повільні темпи зростан- ня національного виробництва, посилю- ватиме нестабільність економічного роз- витку та призведе до викачування у всез- ростаючих обсягах інтелектуальної ренти на користь країн-лідерів НТП. Для визначення важелів впливу на ди- наміку цього процесу та виявлення детер- мінантів залучення в Україну передових уречевлених технологій нами було вперше розроблено методичний підхід до моделю- вання імпорту ВТТ (за категоріями: про- міжні, капітальні, споживчі), в основі яко- го – реалізація наступних етапів: 1. Визначення факторів (незалежних змінних), що впливають на імпорт ВТТ в Україну (залежну змінну), створення масиву даних. 2. Проведення кореляційного аналізу: виявлення наявності мультиколіне- арності змінних, її усунення та вибір найбільш інформативних факторів; побудова кількох варіантів моделей, виходячи з проведеного аналізу. 3. Побудова множинної регресійної мо- делі залежності обсягу імпорту ВТТ від визначених факторів; ведення се- зонних компонент; перевірка гіпотез про значущість їх коефіцієнтів, підбір лагів (за необхідністю), відкидання незначущих; перевірка моделі на адек- ватність за критерієм Фішера (якщо неадекватна – пошук нових факторів і перехід до етапу 1); здійснення пере- вірки гіпотез про значущість. 4. Перевірка гіпотези про на явність ге те ро- скедастичності за допомогою кри терію Уайта (якщо наявність під тверд жується, здійснюється оцін ка ко ефіцієнтів моделі узагальне ним МНК). 5. Перевірка гіпотези про наявність авто- кореляції збурень за допомогою прове- дення тесту Бройша-Годфрі. Якщо ав- токореляція присутня, для визначення її характеру здійснюється побудова повної та часткової автокореляційних функцій (корелограм). У результаті аналізу їх поведінки встановлюється, який процес необхідно включити до моделі для позбавлення від автокоре- ляції – AR1 та/або MA2 і якого поряд- ку. Після цього здійснюється повторна оцінка параметрів моделі, а також пе- ревірка доповненої моделі на значу- щість за критерієм Фішера. 6. Відбір кращої специфікації моделі імпорту ВТТ за критерієм Шварца. Спираючись на вищезазначений ме- тодологічний підхід, нами було розробле- но три окремі моделі імпорту ВТТ: про- міжних, капітальних, споживчих. В якості факторів, обрано 31 показ- ник, щоквартальні дані по яких охоплю- ють 2004–2010 рр. (їх умовні позначення та джерела одержання подано у табл. 1). Стислий огляд процедури дослідження та отриманих результатів подано нижче. 1 AR – авторегресійна модель. 1 MA– модель плинної середньої. ІМПОРТ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ТОВАРІВ В УКРАЇНУ ТА ЙОГО ВИЗНАЧАЛЬНІ ДЕТЕРМІНАНТИ Наука та наукознавство, 2012, № 4 47 Таблиця 1 Показники, умовні позначення, джерела інформації Умовне позначення Показник Джерело одержання Залежні змінні Import_Capital Імпорт високотехнологічних капітальних товарів (ВТ_КТ), тис. дол. ДП ДІКТЕД, Держмитслужба України Import_Interm Імпорт високотехнологічних проміжних товарів (ВТ_ПТ), тис. дол. ДП ДІКТЕД, Держмитслужба України Import_Consum Імпорт високотехнологічних споживчих товарів (ВТ_СТ), тис. дол. ДП ДІКТЕД, Держмитслужба України Незалежні змінні ts 1 Товари для переробки (дебет), млн дол. США НБУ, Платіжний баланс ts 2 Транспортні послуги, вантажні (дебет), млн дол. США ts 3 Комп’ютерні та інформаційні послуги (дебет), млн дол.США ts 4 Роялті та ліцензійні послуги (дебет), млн дол. США ts 6 Наукові та конструкторські розробки (дебет), млн дол. США ST Витрати на виконання наукових та науково-технічних робіт, млн грн. Держстатслужба України Форма № 1-наука totalq Чисельність працівників наукових організацій, осіб, з них: qr дослідників, чол. qt техніків, чол. qaxp допоміжного персоналу, чол. qPhD докторів наук, чол. qCS кандидатів наук, чол. Structures Витрати на будівництво і монтажні роботи та землю під забудову, тис. грн. Держстатслужба України Форма № 2-інвестиції (квартальна)Equipment Вартість машин та обладнання, інструменту, інвентарю, тис. грн. Consumption Обсяг реалізованої продукції, тис. грн. Держстатслужба України Форма №1-ПЕ Labour Відпрацьований час, людино-годин Держстатслужба України Форма № 1-ПВ Vnp ВНП, млн грн. Держкомстат України Офіційний сайт ip Індекси цін виробників промислової продукції, % Держстатслужба України Офіційний сайт quantity Середньооблікова кількість штатних працівників, чол. Держстатслужба України Форма № 1-ПВ Exp_Total Експорт товарів, млн грн. Держмитслужба України Exp_HT Експорт ВТТ, млн грн. О.Б. Саліхова Science and Science of Science, 2012, № 448 Таблиця 2 Фактори, що впливають на імпорт ВТ_ПТ в Україну Model 1 Model 2 Model 3 Model 4 Model 5 Model 6 Model 7 Model 8 Consumption § Import_Capital § FDI § § § § § § § § Awages § § Exp_total § § § VNP § § Equipment § ts 1 § § § ts 2 § § ts 3 § ts 4 § § ts 6 § Джерело: тут і далі (табл. 3–17) розраховано автором. В результаті проведених дослі- джень нами було побудовано ряд еко- номіко-математичних моделей імпор- ту ВТ_ПТ (в даній роботі ми вважати- мемо, що незалежні змінні мають до- статній для подальшого аналізу зв’язок із залежною змінною, якщо кореляція між ними перевищує 0,5), в результа- ті аналізу яких, вісім з них виявилися значущими (табл. 2). awages Середня заробітна плата за видами промислової діяльності (в розрахунку на одного штатного працівника, грн.) : Переробна промисловість, з них у галузі: Держстатслужба України Офіційний сайт awage1 Виробництво коксу, продуктів нафтопереробки awage2 Металургія та оброблення металу awage3 Виробництво машин та устаткування awage4 Виробництво електричного та електронного устаткування awage6 Виробництво транспортного устаткування FDI Прямі іноземні інвестиції, млн дол. НБУ, Платіжний баланс rate_rur_usd Курс російського рубля до долара США НБУ, Офіційний сайт rate_uah_eur Курс гривні до євро rate_uah_usd Курс гривні до долара США µ i Фіктивна змінна – Умовне позначення Показник Джерело одержання Джерело: складено автором. Моделювання імпорту високотехнологічних проміжних товарів (ВТ_ПТ) в Україну ІМПОРТ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ТОВАРІВ В УКРАЇНУ ТА ЙОГО ВИЗНАЧАЛЬНІ ДЕТЕРМІНАНТИ Наука та наукознавство, 2012, № 4 49 Перевіривши специфікації за до- помогою критерію Шварца, ми віді- брали найбільш придатну модель. У табл. 2 її подано як Model 1. На при- кладі цієї моделі продемонструємо ре- алізацію вищеподаного методологіч- ного підходу. Після проведення кореляційного ана лізу значущими детермінантами Mo- del 1 виявились: • витрати на будівництво і монтаж- ні роботи та землю під забудову (Consumption); • витрати на іноземні товари для переробки (ts 1 ); • витрати на іноземні комп’ютерні та інформаційні послуги (ts 2 ); • витрати на іноземні транспортні та вантажні послуги (ts 3 ); • роялті та ліцензійні послуги на- дані з-за кордону (ts 4 ); • прямі іноземні інвестиції (FDI); • загальний обсяг товарного екс- порту України (Exp_total). В якості функціональної форми використано лінійну багатофакторну модель. Виходячи з того, що в основі розрахунків – квартальні дані, нами було зазначено доцільність введення до моделі фіктивних змінних, які б відо- бражали сезонні коливання імпорту – фіктивна змінна µ i приймає значення 1 в і-ому кварталі, 0 – у всіх інших: Import_interm t = α 0 + α 1 Structures t + α 2 Ts 1 t + α 3 Ts 2 t + α 4 Ts 3 t + α 5 Ts 4 t + α 6 Exp_total t + α 7 DI t + Σ i β i µ i (1) Перевірка моделі за допомогою кри- терію Фішера показала, що, оскільки Prob(F-statistic)<0,01, вона є адек- ватною, тобто здатна відобразити ре- альні взаємозв’язки між факторами і результативною ознакою. Із семи визначених детермінантів два ви- явились незначущими, їх було ви- лучено. Модель є досить точною (R2 = 0,95). У першому кварталі вияв- лено сезонність. Оцінена модель імпорту проміжних високотехнологічних товарів в Україну має наступний вигляд: Import_interm t = 55702,64 + 135,826Ts 1 t-3 + 58,227Ts 2 t-2 + 108,95Ts 4 t – 0,009 Exp_total t-2 + 19,394FDI t-1 (2) Відповідно до оціненої моделі (2), одним із значущих детермінантів ім- порту ВТ_ПТ в Україну є прямі інозем- ні інвестиції (з лагом в 1 квартал), які являють собою інвестиції нерезидентів України на придбання частки у власно- му капіталі підприємств. Примітно, що цей детермінант виявився значущим в усіх побудованих нами моделях імпорту ВТ_ПТ Україну (див. табл. 2). Отже, зростання присутності іно- земних інвесторів в економіці України спричиняє збільшення витрат вітчизня- них підприємств на придбання за кор- доном проміжних товарів, що втілюють передові технології. Тобто нерезиденти (насамперед ТНК), купуючи українські підприємства та використовуючи їх як «збиральні цехи» власного високотех- нологічного виробництва, передають Україні технології переважно у вигля- ді проміжних товарів. Як було зазна- чено вище, західні дослідники також встановили зв’язок між ПІІ та поши- ренням технологій, але у вигляді капі- тальних товарів. Значущими детермінантами оціне- ної моделі, що позитивно впливають на імпорт ВТ_ПТ, виявились також: витрати на роялті та ліцензійні по- слуги, наданні з-за кордону; ввезення з-за кордону товарів для переробки; імпорт транспортних вантажних по- слуг. Отримані результати свідчать про те, що розбудова високотехнологічних виробництв промисловості України від- О.Б. Саліхова Science and Science of Science, 2012, № 450 бувається під впливом глобальних тен- денцій та кон’юнктури світового ринку і не є результатом реалізації національних технологічних пріоритетів. Примітним фактом є те, що відпо- відно до побудованої моделі (4) змен- шення загального товарного експорту з України має позитивний вплив на імпорт ВТ_ПТ з лагом у 2 квартали. Це можна пояснити тим, що у вітчиз- няному експорті домінують товари сировинних галузей (передусім мета- лургії), обсяги поставок яких напряму пов’язані з кон’юнктурою світового ринку, зокрема, змінами цін на ме- тал. При скороченні фінансових над- ходжень в Україну за відвантажені за кордон товари приблизно через півро- ку відбувається зростання споживання господарюючими суб’єктами України іноземних високотехнологічних про- міжних товарів. Тобто відбувається активізація тих виробництв, кінцева продукція яких вимагає ВТ_ПТ. Схоже припущення зроблено На- талією Черкас у роботі «Технологіч- ний експорт і динаміка економічного зростання в Україні», де авторка за- значає, що «металургія «відбирає» ре- сурси у більш технологічних галузей» [30, с.17]. Згідно з дослідженням структури по- ставок в Україну ВТ_ПТ основними но- менклатурними позиціями (за вартісни- ми показниками) є: – поліетилентерефталат; – сироватки імунні та інші фракції крові, модифіковані імунологічні продукти; – вакцини для людей; – культури мікроорганізмів; – інсулін та його солі; – соматотропін, його похідні та струк турні аналоги тощо; – кремній з вмістом не менш як 99,99 мас. % кремнію; інший кремній; – схеми інтегровані монолітні циф- рові; схеми багатошарові; – частини апаратів електричних телефонних або телеграфних для проводового зв’язку, вклю- чаючи телефонні апарати з безпроводовою трубкою, віде- отелефонів; – пульти, панелі, консолі, столи, розподільні щити та інші осно- ви для контролю або розподілу електричного струму; – частини турбін газових інші; – частини ядерних реакторів; – двигуни реактивні, крім турбо- реактивних; частини турбореак- тивних або турбогвинтових дви- гунів; – шасі літаків та їх частини тощо. Очевидно, що перерозподіл ви- трат у бік нарощування закупівель зазначених товарів обумовлюватиме зростання високотехнологічного ви- робництва в Україні та експортуван- ня його продукції. Але, беручи до ува- ги, що питома вага ВТТ у товарному експорті України протягом 8 років коливає на рівні 2–4% [31], поставки ВТТ з України ще не скоро визнача- тимуть загальний показник товарного експорту країни. Аналогічним чином було змодельо- вано імпорт ВТ_КТ. В результаті дослі- дження було отримано 9 моделей, які виявилися значущими (табл. 3). Моделювання імпорту високотехнологічних капітальних товарів (ВТ_КТ) в Україну ІМПОРТ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ТОВАРІВ В УКРАЇНУ ТА ЙОГО ВИЗНАЧАЛЬНІ ДЕТЕРМІНАНТИ Наука та наукознавство, 2012, № 4 51 За критерієм Шварца з 9 побудованих моделей було відібрано найбільш вдалу специфікацію – вона подана як Model 1 в табл. 3, її значущими детермінантами ви- явились 7 показників: • витрати на будівництво і монтаж- ні роботи та землю під забудову; • витрати на імпорт товарів для переробки; • витрати на імпорт комп’ютерних та інформаційних послуг; • витрати на імпорт наукових та конструкторських розробок; • чисельність кандидатів наук нау- кових організацій; • чисельність докторів наук науко- вих організацій; • курс російського рубля до долара США. При побудові моделі, виходячи з того, що в основі розрахунків – кварталь- ні дані, нами було зазначено доцільність введення до моделі фіктивних змінних, які б відображали сезонні коливання ім- порту – фіктивна змінна µi приймає зна- чення 1 в і-ому кварталі, 0 – у всіх інших: Import = α 1 + α 2 Structures + α 3 Ts 1 + α 4 Ts 3 + α 5 Ts 6 + α 6 QCS + α 7 QPhD + α 8 Rate_rur_usd +Σ i β i µ i (3) Перевірка побудованої моделі за до- помогою критерію Фішера показала, що, оскільки Prob(F-statistic)<0,01, модель є адекватною. Із семи змінних моделі значу- щими виявились п’ять (p-value < 0,05); у пер- шому кварталі виявлено сезонність. Відпо- відно до R2 = 0,94, модель є досить точною. Оцінена модель імпорту високотех- нологічних капітальних товарів в Україну виглядає таким чином: Import t = 1060436 + 427,104TS 1 t + 2738,109Ts 3 t + 1724,866Ts 6 t-1 – 199,942QPhD t + 103,444 Rate_rur_usd t – 58085,75 µ 1 (4) Відповідно до оціненої моделі (4), зростання витрат українських виробників на: 1) придбання за кордоном товарів для переробки (товари, які перетинають кор- дон з метою їх переробки та повернення до країни власника товару); 2) імпортні комп’ютерні та інформаційні послуги; 3) іноземні наукові та конструкторські роз- робки, − спричиняє збільшення масш- табів імпорту високотехнологічних засо- бів виробництва. Тобто вітчизняні про- мисловці, вкладаючи кошти в іноземні розробки, фінансують створення іннова- ційних продуктів за кордоном, а в резуль- таті вимушені збільшувати витрати на за- Таблиця 3 Фактори, що впливають на імпорт ВТ_КТ в Україну Model 1 Model 2 Model 3 Model 4 Model 5 Model 6 Model 7 Model 8 Model 9 Rate_rur_usd § § § § § § Awage 3 § Exp_total § § § VNP § § Equipment ts 1 § § § § § § § § ts 2 § § ts 3 § § ts 4 § ts 6 § ST § § Structures § § § § § § QPHD § QCS § О.Б. Саліхова Science and Science of Science, 2012, № 452 купівлю високотехнологічних засобів ви- робництва за межами України. Крім того, працюючи за давальницькими схемами з іноземними партнерами, українські під- приємства також збільшують витрати на закупку за кордоном засобів виробництва. Разом з тим, при зростанні курсу ро- сійського рубля до долара США україн- ські підприємства скорочують обсяги закупівель ВТ_КТ. Це пояснюється тим, що Російська Федерація (як було вище зазначено) є одним з найбільших поста- чальників в Україну цієї категорії товарів. Примітно, що згідно з параметрами оціненої моделі (4), зменшення кількості докторів наук призводить до збільшення обсягів імпорту в Україну ВТ_КТ. Анало- гічні висновки, зокрема про те, що еко- номіки з високим рівнем освіти схильні менше залежати від імпорту високотех- нологічних капітальних товарів (і навпа- ки), зазначено у вищенаведених роботах Жозе Груазарда, Бермана і Махіна, Ган- сія і Епіфані. У більшості з побудованих 9 моделей (див. табл. 3), визначальними фактора- ми поставок в Україну ВТ_КТ є: витрати промислових підприємств на будівни- цтво і монтажні роботи та землю під за- будову (6 з 9 моделей), курс російського рубля до долара США (6 з 9 моделей), ви- трати на товари для переробки (8 з 9 мо- делей). У трьох моделях було також вияв- лено позитивний зв’язок імпорту висо- котехнологічних засобів виробництва з масштабами експорту товарів з України. Отже, створення нових виробничих потужностей, закупівля за кордоном това- рів для переробки та експортні контракти на поставку товарів обумовлюють сьогодні збільшення попиту в Україні на імпортні високотехнологічні засоби виробництва. Значною мірою на нього негативно впливає курс російського рубля до долара США. По- силення високоосвідченного кадрового по- тенціалу в Україні сприятиме скороченню витрат на придбання за кордоном передових технологій, втілених у засоби виробництва. Щоб визначити фактори, які мають вплив на імпорт високотехнологічних споживчих товарів (ВТ_СТ), було побу- довано ряд моделей, десять виявились значимими. Серед них за допомогою критерію Шварца відібрано найбільш придатну специфікацію (у табл. 4 її по- дано як Model 1). Моделювання імпорту високотехнологічних споживчих товарів (ВТ_СТ) в Україну Таблиця 4 Фактори, що впливають на імпорт ВТ_СТ в Україну Model 1 Model 2 Model 3 Model 4 Model 5 Model 6 Model 7 Model 8 Model 9 Model 10 Consumption § Awages § TS3 § § § § TS4 § Quantity § § § ST § § VNP § Rate_ UAH_USD § § § Rate_ UAH_EUR § § § § ІМПОРТ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ТОВАРІВ В УКРАЇНУ ТА ЙОГО ВИЗНАЧАЛЬНІ ДЕТЕРМІНАНТИ Наука та наукознавство, 2012, № 4 53 Model 1 визначає залежність між імпортом ВТ_СТ і курсом української гривні до євро та витратами на вико- нання наукових та науково-технічних робіт. Оскільки існує припущення про можливість сезонного характеру імпорту ВТ_СТ (через спостереження поставок за кварталами), в модель введено фіктив- ну змінну µi: Imp_cons t = α 0 + α 1 ST t + α 3 Rate_ UAH_USD +Σ i β i µ i (5) Всі змінні є значущими (p-value < 0,05). Виявлено сезонність у другому кварталі. За критерієм Фішера встанов- лено, що модель є адекватною, оскільки Prob(F-statistic) <0,01. Також всі змінні є значущими. Модель є досить точною (R2 = 0,80). Оцінена модель імпорту високотех- нологічних споживчих товарів в Україну з урахуванням наявності автокореляції має такий вигляд: Imp_cons t = 72,27 ST t-3 + 504,19 Rate_UAH_EUR t-2 + 86054,43 µ 2 + [MA(1) = 0.917769995,BACKCAST = 2004Q4] (6) Як показали розрахунки, модель ім- порту ВТ_СТ є моделлю з розподіленими лагами: зменшення витрат на виконання наукових та науково-технічних робіт ре- зидентами України через три квартали призводить до зростання імпорту ВТ_СТ, такий самий ефект має підвищення кур- су української гривні до євро (але з лагом у 2 квартали). Також виявлено, що кож- ного року поставки ВТ_СТ починають зростати з другого кварталу. Позитивний зв’язок курсу україн- ської гривні до євро та імпорту ВТ_СТ можна пояснити наступним чином. Згід- но з аналізом номенклатури поставок в Україну ВТ_СТ 80% витрат пов’язано із закупівлею кількох найменувань товарів: – передавачі, до складу яких вхо- дять приймачі (майже 50%); – гербіциди; фунгіциди; – інсектициди; – лікарські засоби, що містять інші антибіотики для терапевтичного або профілактичного застосуван- ня, у дозованому вигляді або роз- фасовані для роздрібної торгівлі. Моніторинг імпорту України у вар- тісному вимірі здійснюється у дол. США, тоді як більша частина зазначених ВТ_СТ надходить в Україну з Європи. Зокрема, щорічно 60-70% товарів за кодом УКТЗЕД 8525 20 (передавачі, до складу яких вхо- дять приймачі, тобто мобільні телефони) надходить з Угорщини, Румунії, Швеції та інших європейських країн. При перера- хунку вартості цих товарів з євро на дола- ри збільшується загальна сума поставки. Отже, зростання курсу євро до гривні від- бивається на обсягах платежів у дол. США за ВТ_СТ, отримані з-за кордону. За результатами досліджень ряду мо- делей імпорту ВТ_СТ (табл.4) виявлено, що детермінанти моделі (6) є значущими у 4-х з 10-ти випадків. Середньооблікова кількість штатних працівників на укра- їнських підприємствах у трьох моделях виявилась детермінантом імпорту ви- сокотехнологічних споживчих товарів, але зі знаком «–», витрати на імпорт комп’ютерних та інформаційних по- слуг – у чотирьох моделях. Отже, підвищення курсу української гривні до євро та долара США разом, збільшення витрат резидентів України на комп’ютерні та інформаційні послуги, надані з-за кордону, поряд із скороченням вітчизня- ними господарюючими суб’єктами штатних працівників та зменшенням їх витрат на ви- конання наукових та науково-технічних ро- біт мають найбільший вплив на зростання вартісного показника імпорту в Україну ви- сокотехнологічних споживчих товарів. Як показало наше дослідження, лише мізерна кількість вітчизняних господа- рюючих суб’єктів вкладають кошти у на- О.Б. Саліхова Science and Science of Science, 2012, № 454 уково-технічні роботи, пов’язані із кон- струюванням, проектуванням та випро- буванням дослідного зразка (за формою 1-технологія, лише 1,5% респондентів з 7639 повідомили, що мали внутрішні ви- трати на цю діяльність у 2005–2007 рр.). Зрозуміло, що впровадження передових промислових технологій на українських підприємствах відбувається вкрай упо- вільнено (лише 9,7% респондентів мали у звітному періоду щонайменше одну таку технологію із запропонованого переліку). Тому скорочення зайнятих у промисло- вості спричинено не модернізацією ними процесів, а падінням виробництва та його припиненням. Очевидно, що за таких об- ставин Україна вимушена збільшувати за- купівлі за кордоном ВТ_СТ. Аналіз факторів, що обумовлюють зміни у витратах вітчизняних господа- Таблиця 5 Зведена таблиця регресорів моделей імпорту ВТТ в Україну за категоріями Ум. позначення Показник ВТ_КТ ВТ_ПТ ВТ_СТ Consumption Обсяг реалізованої продукції, тис. грн. § § Import_Capital Імпорт ВТ_КТ, тис. дол. § FDI Прямі іноземні інвестиції, млн дол. § Structures Витрати на будівництво і монтажні роботи та землю під забудову, тис. грн. § Exp_total Загальний обсяг товарного експорту України, тис. дол. § § VNP ВНП, млн грн. § § § Equipment Вартість машин та обладнання, інструменту, інвентарю, тис. грн. § ST Витрати на виконання наукових та науково- технічних робіт, млн грн. § § ts 1 Витрати на товари для переробки § § ts 2 Витрати на транспортні, вантажні послуги § § ts 3 Витрати на комп’ютерні та інформаційні послуги § § § ts 4 Витрати на роялті та ліцензійні послуги § § § ts 6 Витрати на наукові та конструкторські розробки § § Quantity Середньооблікова кількість штатних працівників, чол. § QPHD Докторів наук, чол. § QCS Кандидатів наук, чол. § Awages Середня заробітна плата в переробній промисловості (в розрахунку на одного штатного працівника, грн.) § § Awage 3 Середня заробітна плата у галузі виробництва машин та устаткування (в розрахунку на одного штатного працівника, грн.) § Rate_UAH_USD Курс української гривні до долара США § Rate_UAH_EUR Курс української гривні до євро § Rate_RUR_USD Курс російського рубля до долара США § µ i Фіктивна змінна (сезонність) § § § ІМПОРТ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ТОВАРІВ В УКРАЇНУ ТА ЙОГО ВИЗНАЧАЛЬНІ ДЕТЕРМІНАНТИ Наука та наукознавство, 2012, № 4 55 рюючих суб’єктів на іноземні високо- технологічні товари, виявив суттєві роз- біжності між детермінантами поставок в Україну різних категорій ВТТ. Таблиця 5, де подано перелік значущих детермі- нантів, що мають місце у моделях імпор- ту капітальних, проміжних і споживчих ВТТ, демонструє відмінні їхні комбінації. Порівняльний аналіз отриманих ре- зультатів (Табл. 5) показав, що у моделях імпорту проміжних та капітальних висо- котехнологічних товарів третина визна- чальних факторів співпадає. Зокрема, на динаміку поставок в Україну зазначених категорій товарів впливають платежі іно- земним контрагентам за: – поставку в Україну товарів для переробки; – надання транспортних вантаж- них послуг; – комп’ютерних та інформаційних послуг; – сплата роялті та ліцензійні послуги; – витрати на іноземні наукові та конструкторські розробки. Також коливання попиту на ці то- вари в Україні обумовлюють зміни ВНП та обсяги реалізованої продукції, в тому числі на експорт. Поставки в Україну споживчих товарів, що втілюють передові технології, характери- зують дещо інші детермінанти, головний з них – курс гривні до іноземних валют. Лише кілька показників є спільними для трьох категорій: ВНП; обсяг реалізованої про- дукції; платежі за імпорт комп’ютерних та інформаційних послуг; витрати, пов’язані з роялті та ліцензійними послугами. Також в усіх трьох категоріях ВТТ прослідковується сезонність поставок. Виявлені розбіжності підтвердили до цільність групування ВТТ за сферами призначення та необхідність дослідження імпорту ВТТ за визначеними категоріями. Запропонований автором інструмен- тарій відкриває можливість для подаль- ших досліджень, зокрема, оцінки на- слідків залучення іноземних передових технологій (втілених у різні категорії то- варів) на соціально-економічний, науко- во-технічний та інноваційний розвиток України. Вони мають стати підґрунтям для розробки адекватної політики і про- грам піднесення національного високо- технологічного виробництва за рахунок наявного національного науково-дослід- ного потенціалу та, за необхідності, залу- чення іноземних розробок [32]. 1. Геєць В.М. Інноваційні перспективи України / В.М. Геєць, В.П. Семіноженко. – Х.: Константа, 2006. – 272 с. 2. Розвиток суспільства: монографія / [За заг. ред. І. Розпутенка, Б. Лессера; / Кол. авт.: Е. Афонін, Ю. Бажал, В. Бакуменко та ін.]. – К.: К.І.С., 2004. – 340 с. 3. Соловьев В.П. Инновационная деятельность как системный процесс в конкурентной экономике (Синергетические эффекты инноваций) / В.П. Соловьев. – Киев: Феникс, 2006. – 560 с. 4. Якубовський М.М. Реструктуризація промисловості як засіб подолання імпортної залежності економіки України / М.М. Якубовський. // Національне господарство України: теорія та практика управління: зб. наук. праць. ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv. gov.ua/portal/soc_gum/NacGosp/index.html http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/NacGosp/2011/Yakubovskiy.pdf 5. Keller W. International Technology Diffusion / W. Keller // Journal of Economic Literature. – Vol. 42. – 2004. – P. 752–782. 6. Eaton J. Trade in Capital Goods. European / J. Eaton, S. Bernard, S. Kortum // Economic Review. – Vol. 45, №5. – 2001. – P. 1195–1235. 7. Caselli F. Importing Technology / F. Caselli and D. Wilson // Journal of Monetary Economics. – Vol.51, №1. – 2004. – P. 1–32. 8. Xu B. Capital Goods Trade and R&D Spillovers in the OECD / B. Xu, J. Wang // Canadian Journal of Economics. – Vol. 32. – 1999. – P.1258–1274. 9. Cavallo Michele. The Quantitative Role of Capital-Goods Imports in US Growth [Electronic resource] \| Michele Cavallo, Anthony Landry. – Access Mode: http://www.dallasfed.org/institute/wpapers/2010/0047.pdf О.Б. Саліхова Science and Science of Science, 2012, № 456 10. Крехівський І.О. Моделювання та прогнозування імпорту в Україну високотехнологічних хімічних про- дуктів з урахуванням кризи / О.І. Крехівський // Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових праць. Економічні науки. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2011. – C. 125–133. 11. Крехівський І.О. Економетричні оцінки впливу імпорту продуктів передових технологій на вітчиз- няне високотехнологічне виробництво / О.І. Крехівський // Проблемы и перспективы инновационного развития экономики: материалы XVІ международной научно-практической конференции, Алушта, 12 – 16 сентября 2011г.. – Симферополь: «ИТ АРИАЛ», 2011. – С.117 –1 23. 12. Rivera-Batiz L.A, Romer P.M. International Trade with Endogenous Technological Change / L.A. Rivera- Batiz, P.M. Romer // European Economic Review. – Vol. 35. – 1991. – P. 971–1004. 13. Rivera-Batiz L.A. Economic Integration and Endogenous Growth / L.A. Rivera-Batiz, P.M. Romer // Quarterly Journal of Economics. – Vol. 106, №2. – 1991. – P. 531–555. 14. Eaton J. Technology, Geography and Trade / J. Eaton, S. Bernard, S. Kortum // Econometrica. – Vol. 70, № 5. – 2002. – P. 1741–1780. 15. Alfaro L. Capital Flows and Capital Goods / L. Alfaro, E. Hammel // Journal of International Economics. – 2007 16. Groizard José Luis. Оn the Determinants of the International Embodied Technology Diffusion / José Luis Groizard.-University of the Balearic Islands. – 2002. – 32 р. 17. Maskus K.E. How Trade-Related are Intellectual Property Rights? / K.E. Maskus and M. Penubarti // Journal of International Economics. – Vol. 39. – 1995. – P. 227–248. 18. Saggi K. Trade, Foreign Direct Investment, and International Technology Transfera Survey / K. Saggi // World Bank Research Observer. – Vol. 17. – 2002. – P. 191–235. 19. Maskus K.E. Intellectual Property Rights in the Global Economy / K.E. Maskus. – Washington: Institute for International Economics. – 2000. 20. Moran T. Foreign Direct Investment and Development / T. Moran. – Washington: Institute for International Economics. – 1998; Moran T. Parental Supervision: The New Paradigm for Foreign Direct Investment and Development / T. Moran. – Washington: Institute for International Economics. – 2001. 21. Berman E. Skill-Biased Technology Transfer around the World / E. Berman and S. Machin // Oxford Review of Economic Policy. – Vol. 16, №3. – 2000. – P. 1245–1279. 22. Gancia G. Skill Bias of World Trade / G. Gancia and P. Epifani // The Economic Journal. – Vol.118. – 2008. – P. 927–960. 23. Acemoglu D. Productivity Differences / D. Acemoglu and F. Zilibotti // Quarterly Journal of Economics. – Vol. 116, №2. – 2001. – P. 563–606. 24. Дослідження імпорту високотехнологічних товарів виробничого призначення в Україну. Оцінка його впливу на роботу галузей-споживачів та можливостей імпортозаміщення: Звіт про НДР/ ДП Державний інсти- тут комплексних техніко-економічних досліджень. – Держ. реєстраційний №0110U008579. – К.: 2011. – 195 с. 25. Сlassification by Broad Economic Categories. Defined in Terms of the Standard International Trade Classification, Revision 3 and the Harmonized Commodity Description and Coding System, 3rd edition (2002). ST/ESA/STAT/SER.M/53/REV.4: New York, United Nations. – 2002. – 82 р. 26. «High-technology» Aggregations Based on SITC Rev. 4 [Electronic resource]. – Access mode: http://epp. eurostat.ec.europa.eu> 27. Саліхова О.Б., Крехівська Н.О. Імпорт в Україну високотехнологічних товарів виробничого при- значення: проблеми дослідження, шляхи вирішення // Економіка промисловості. – 2011. – №1. С. 34–41 28. Саліхова О.Б. Високотехнологічні товари виробничого призначення в структурі імпорту України // Економіст. – 2011. – №9. – С. 28–33 29. Платіжний баланс і зовнішній борг України 2010 рік [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/publication/econom/Balans/PB_2010.pdf 30. Черкас Н. Технологічний експорт і динаміка економічного зростання в Україні // Наталія Черкас // Міжнародна економічна політика. – 2006. – №1. – С. 5–28. 31. Саліхова О.Б. Адресна державна підтримка як чинник стимулювання розвитку високотехнологіч- них виробництв в Україні / О.Б. Саліхова // Економіка і прогнозування. – 2011. – №2. – С. 9–24. 32. Саліхова О.Б. Високотехнологічні виробництва: від методології оцінки до піднесення в Україні: монографія / О.Б. Саліхова // НАН України, Ін-т екон. та прогнозув. – К., 2012. – 624 с. Одержано 14.04.2012 Е.Б. Салихова Импорт высокотехнологичных товаров в Украину и его определяющие детерминанты Проанализирована динамика поставок высокотехнологичных товаров (ВТТ) в Украину за широкими эко- номическими категориями. Построены модели импорта капитальных, промежуточных и потребительских ВТТ, определены их ключевые детерминанты, осуществлен сравнительный анализ. Обоснована целесообраз- ность дифференциации ВТТ в соответствии с их назначением при исследовании импорта.

Імпорт високотехнологічних товарів в Україну та його визначальні детермінанти

Репозитарії

Схожі ресурси