Оцінка перспектив реалізації положень акту Бея-Доула в патентному законодавстві України

В статті проаналізовано вплив акту Бея-Доула на економічний розвиток США та оцінено перспективи реалізації в Україні подібного закону. На основі опитування експертів у сфері патентування українських ВНЗ визначено основні причини низького рівня комерціалізації розробок українських вишів....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Чехун, В.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2012
Назва видання:	Наука та наукознавство
Теми:	Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/85924
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Оцінка перспектив реалізації положень акту Бея-Доула в патентному законодавстві України / В.О. Чехун // Наука та наукознавство. — 2012. — № 3. — С. 79-90. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-85924
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-859242015-09-03T03:02:02Z Оцінка перспектив реалізації положень акту Бея-Доула в патентному законодавстві України Чехун, В.О. Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу В статті проаналізовано вплив акту Бея-Доула на економічний розвиток США та оцінено перспективи реалізації в Україні подібного закону. На основі опитування експертів у сфері патентування українських ВНЗ визначено основні причини низького рівня комерціалізації розробок українських вишів. В статье проанализировано влияние акта Бея-Доула на экономическое развитие США и проведена оценка перспектив реализации подобного закона в Украине. На основе опроса экспертов в области патентования украинскими ВУЗами высказаны предположения об основных причинах низкого уровня коммерциализации разработок украинских ВУЗов. Implications of Bayh-Dole Act for economic development of the U.S. are reviewed, and feasibilities for applications of a similar legal act in Ukraine are evaluated. Essential reasons behind the weak commercialization of developments originating from Ukrainian HEEs are identified using the data from an interview of experts in patenting activities within Ukrainian HEEs. 2012 Article Оцінка перспектив реалізації положень акту Бея-Доула в патентному законодавстві України / В.О. Чехун // Наука та наукознавство. — 2012. — № 3. — С. 79-90. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/85924 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу
spellingShingle	Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу Чехун, В.О. Оцінка перспектив реалізації положень акту Бея-Доула в патентному законодавстві України Наука та наукознавство
description	В статті проаналізовано вплив акту Бея-Доула на економічний розвиток США та оцінено перспективи реалізації в Україні подібного закону. На основі опитування експертів у сфері патентування українських ВНЗ визначено основні причини низького рівня комерціалізації розробок українських вишів.
format	Article
author	Чехун, В.О.
author_facet	Чехун, В.О.
author_sort	Чехун, В.О.
title	Оцінка перспектив реалізації положень акту Бея-Доула в патентному законодавстві України
title_short	Оцінка перспектив реалізації положень акту Бея-Доула в патентному законодавстві України
title_full	Оцінка перспектив реалізації положень акту Бея-Доула в патентному законодавстві України
title_fullStr	Оцінка перспектив реалізації положень акту Бея-Доула в патентному законодавстві України
title_full_unstemmed	Оцінка перспектив реалізації положень акту Бея-Доула в патентному законодавстві України
title_sort	оцінка перспектив реалізації положень акту бея-доула в патентному законодавстві україни
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/85924
citation_txt	Оцінка перспектив реалізації положень акту Бея-Доула в патентному законодавстві України / В.О. Чехун // Наука та наукознавство. — 2012. — № 3. — С. 79-90. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.
series	Наука та наукознавство
work_keys_str_mv	AT čehunvo ocínkaperspektivrealízacíípoloženʹaktubeâdoulavpatentnomuzakonodavstvíukraíni
first_indexed	2025-07-06T13:16:13Z
last_indexed	2025-07-06T13:16:13Z
_version_	1836903588016685056
fulltext	Наука та наукознавство, 2012, № 4 79 Традиційно історія успіху розви- нених країн привертає до себе пиль- ну увагу громадськості та спеціалістів, спонукає до проведення досліджень, а також спричиняє появу значної кіль- кісті публікацій, що присвячені таким країнам. Напевно найбільшою мірою ця тенденція стосується США. Не дивно, що, описуючи світовий досвід функціонування патентної системи, саме патентній системі США серед ін- ших країн приділяють чи не найбільше уваги. Серед багатьох законодавчих ак- тів, які регламентують функціонування патентної системи США, значна ува- га в роботах економістів зосереджено на акті Бея-Доула (Bayh-Dole aсt, далі БД акт), прийнятому в 1980 р. Лондон- ський часопис The Economist назвав БД акт «Найбільш визначним елемен- том американського законодавства за останні півстоліття» [1]. Успішна реа- лізація даного акту на території США надихнула уряди багатьох країн до імп- лементації подібних до БД акту законів в національні патентні законодавства (Німеччина, Бельгія, Данія, Фінляндія, Словенія, Угорщина) [2] і викликала обговорення перспектив наслідування цього прикладу в інших країнах: від Ки- таю і Бразилії до Малайзії та Південної Африки [3–5]. В Україні також ртриває обговорення доцільності впроваджен- ня подібного закону [6–8]. Зазначимо, що в україномовному науковому просторі існує значний обсяг матеріалів, присвячених БД акту, проте недоліком більшості з них, на нашу дум- ку, є дещо однобічне висвітлення наслід- ків можливого прийняття цього закону в Україні, а оскільки основна увага приді- ляється, насамперед, його позитивним наслідкам, тоді як негативні практично залишаються поза увагою [9–12]. В той час американські автори в своїх робо- тах приділяють значну увагу саме про- блемним питанням, з якими довелося зіткнутись внаслідок впровадження БД акту. Враховуючи це, метою даної статті є аналіз як позитивного, так і негатив- ного впливу БД акту на технологічний розвиток США та оцінка перспектив і доцільності прийняття аналогічного за- кону в Україні. © В.О. Чехун, 2012 В.О. Чехун Оцінка перспектив реалізації положень акту Бея-Доула в патентному законодавстві Україні В статті проаналізовано вплив акту Бея-Доула на економічний розвиток США та оцінено перспективи реалізації в Україні подібного закону. На основі опитування експертів у сфері патентування українських ВНЗ визначено основні причини низького рівня комерціалізації розробок українських вишів. Вступ В.О. Чехун Science and Science of Science, 2012, № 480 У 70-х роках ХХ ст. стала очевидною необхідність реформування патентної системи США, коли сповільнення тем- пів технологічного розвитку країни на фоні стрімкого розвитку деяких країн (передусім Японії) почало викликати за- непокоєння уряду США та її економіс- тів. На той час (власне, як і зараз) уні- верситети США здійснювали переважно фундаментальні дослідження, які фінан- сувались переважного з федерального бюджету, а результати даних досліджень втілювались здебільшого в наукових пу- блікаціях. У такій ситуації виникла ідея більшою мірою залучати сектор вищої освіти до прискорення технологічно- го розвитку США і винести технології, які можуть мати комерційну цінність, за межі «башти зі слонової кістки» [13], якими бачили тогочасні американські університети. Реалізацію задуманого ав- тори нового закону бачили в наданні університетам прав на патенти, які були отримані внаслідок досліджень та розро- бок (ДР), виконаних за державні кошти. Необхідність реформування існуючої системи випливала з двох міркувань. Пер- ше полягало в тому, що просте збільшення витрат на фундаментальні дослідження, якими переважно займався університет- ський сектор, не призведе автоматично до економічної віддачі внаслідок інтенси- фікації прикладних ДР та комерціалізації їх результатів і впровадження в економіку у вигляді нових продуктів та технологій. Друге міркування полягало в тому, що уряд США не був достатньо ефективним власником об’єктів права інтелектуальної власності (ОПІВ), створених за державні кошти. На час проведення реформи уряд США був власником близько 28 000 па- тентів, і лише близько 5% з них були пе- редані в приватний виробничий сектор через надання ліцензій. Згідно з проведе- ними дослідженнями, на ДР припадало близько 25% всіх витрат від впровадження нового продукту на ринок. Урядові агент- ства не мали достатньо коштів для фінан- сування решти 75%, необхідних для ви- воду продукту на ринок, і не були досить компетентними для визначення ринкових перспектив тієї чи іншої розробки [14] з тим, щоб технології, створення яких було профінансовано урядом, не «померли» для суспільства в надрах університетських лабораторій. З цією метою здійснювались також заходи із заохочення приватного сектору до впровадження саме універси- тетських розробок. Окрім того, що універ- ситети отримували очевидну вигоду від комерціалізації власних розробок, автори нового закону намагались виправити си- туацію, за якої платники податків до 80-го року не отримували майже ніякого зиску з федеральних витрат на університетські ДР. Очікувалось, що після прийняття за- кону внаслідок припливу технологій, роз- роблених в університетах, в економіку, збільшення кількості робочих місць та загального пожвавлення ділової актив- ності, будуть збільшуватись надходження до бюджету. Тобто, через такий опосеред- кований механізм кошти, витрачені на університетські ДР, зрештою повернуться до платників податків [15]. Таким чином, було прийнято рішення залишити за університетами права на па- тенти, отримані за результатами ДР, профі- нансованих з федерального бюджету. При цьому уряд покладав і на університети, і на фірми, які брались реалізовувати запа- тентовані університетами технології, певні обов’язки, виконання яких мало сприяти якомога більш широкому впровадженню розробок, виконаних університетами, та формуванню конкурентного середовища. Більш детально умови видачі університета- ми ліцензій описані в роботі [16]. 1. Досвід США ОЦІНКА ПЕРСПЕКТИВ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛОЖЕНЬ АКТУ БЕЯ-ДОУЛА В ПАТЕНТНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ ... Наука та наукознавство, 2012, № 4 81 За результатами дослідження1 серед близько 400 організацій були отримані наступні дані про рівень їх патентно-лі- цензійної активності в 2010 р. [17]. Вида- но: ліцензій та передано прав на патен- ти – 5 362 (це більше ніж загальна кіль- кість патентів, виданих Укрпатентом в тому ж році); активних ліцензій та пере- дано прав на патенти – 38 528 (це більше ніж загальна кількість чинних патентів України) та створено 651 start-up компа- нію (загальна кількість start-up компа- ній, що функціонували станом на кінець 2010 р., склала 3 657 компаній) . Окремі приклади комерціалізації уні- верситетських розробок є надзвичайно вдалими. Таким прикладом є програма Кохена-Боєра (The Cohen-Boyer licensing program) Стенфордського університету, яка дозволила залучити до Університету 255 млн дол. у вигляді ліцензійних відра- хувань [18]. Одним з проблемних при реалізації БД акту є питання про надання виключ- них ліцензій2 на патенти, розроблені уні- верситетами. Конфлікт інтересів, з одно- го боку, уряду, який сприяв залученню максимально широкого кола економіч- них агентів до комерціалізації універси- тетських технологій, а з іншого, – фірм, які намагались обмежити доступ до тех- нології своїм конкурентам шляхом отри- мання виключної патентної монополії на винахід, дещо ускладнював передачу університетських технологій приватному сектору. Питання про те, чи варто нада- вати фірмам виключні ліцензії на ви- користання університетських патентів (на яких умовах і в яких випадках) зали- шається відкритим, але в цілому автори роботи [2] радять урядам країн, що роз- виваються, при імплементації законів, подібних до БД акту, в національне зако- нодавство уникати практики видачі екс- клюзивних ліцензій. Незважаючи на наочні успіхи у здійс- ненні патентно-ліцензійної діяльності американських університетів, рівень лі- цензійних надходжень виявився не та- ким значним, як очікувалось. До того ж відкритим залишається питання про рі- вень впливу БД акту на патентно-ліцен- зійну активність університетів. І справді, після 1980 р. спостерігалось стрімке зрос- тання патентної активності університетів США як в абсолютних, так і у відносних величинах. Частка патентів, отрима- них університетами США, в загальній кількості виданих резидентам патентів зросла з 1980 по 2000 рр. в 3,5 раза. Але, по-перше, навіть після цього частка уні- верситетських патентів в масштабах еко- номіки залишалась незначною (близько 4%), а по-друге, збільшення частки уні- верситетських патентів спостерігалось і до прийняття БД акта темпами, які не були меншими за темпи приросту після 1980 р. Іншим чинником, який усклад- нює оцінку внеску саме БД акту в рівень патентно-ліцензійної активності універ- ситетів, є той факт, що патентна реформа 80-го передбачала цілу низку змін в па- тентній системі, яка прямо чи опосеред- ковано впливала на патенту активність університетів. Зокрема, збільшенню па- тентування університетами сприяло по- легшення процедури отримання патен- тів на базові фундаментальні технології. Тобто, після реформи отримати патент на результати фундаментальних досліджень стало значно легше, ніж до реформи. Та- ким чином, незважаючи на очевидно по- 1 Дослідження проводиться Асоціацією університетських менеджерів з технологій (Association of Univer sity Technology Managers) щорічно, починаючи з 1991 р. До досліджуваних організацій входять університети, коледжі, госпіталі та державні дослідницькі лабораторії. 2 Виключна ліцензія – ліцензія на використання винаходу, яка надається виключно одній особі (ліцензіату). Отримання такої ліцензії забезпечує ліцензіата монопольним правом на використання винаходу, що, в цілому, може негативно позначитись на конкурентному середовищі даного сегменту ринку. В.О. Чехун Science and Science of Science, 2012, № 482 зитивний ефект, який справив БД акт на патентування університетами, коректно кількісно визначити його внесок в цей процес навряд чи можливо, оскільки до- сить складно розмежувати ефект, який справив БД акт, від загального ефекту, спричиненого змінами в патентній сис- темі. До того ж низка фахівців схиляється до думки про те, що збільшення патент- ної активності університетів відбувалося б і без БД акту [19]. Деякі спеціалісти також звертають увагу на певні негативні наслідки від реалізації БД акту, які лежать не в фі- нансово-економічній, а в освітньо-со- ціальній площині. Здійснення патент- но-ліцензійної діяльності, на їхню думку, не є основним завданням університетів. Передовсім, вищі навчальні заклади ма- ють виконувати іншу, покладену на них, важливу соціальну функцію створення і поширення знань в суспільстві шляхом здійснення навчальної діяльності. В цьо- му сенсі переорієнтація на комерціаліза- цію створених знань може увійти (і часто входить) у конфлікт з реалізацією універ- ситетами освітньої функції [3]. Ще одним важливим моментом є на- явність контролю з боку бізнес-сектору за рівнем розповсюдження науково-тех- нічної інформації про технології, які ста- ли предметом договору між університе- том та фірмою. Так, аналіз 240 договорів, що були заключені між університетами та бізнес-сектором в сфері наук про життя (life science) в період 1993–1995 рр., ви- явив, що в 60% договорів зазначався тер- мін конфіденційності науково-технічної інформації, яка була предметом договору, на строк понад 6 місяців. Близько трети- ни договорів містили в собі пункти, згід- но з якими університет зобов’язувався надавати компанії-партнеру матеріали, які готувались до друку, представлені на конференціях чи на лекціях студентам, якщо ці матеріали мали стосунок до нау- ково-технічної інформації, яка стала предметом договору [20]. Зазначимо, що темпи зростання па- тентної активності університетів не були однорідними впродовж 1980–2010 ро- ків. Для американських університетів пік припав на 80-ті роки, для більшості європейських – на 90-ті. Починаючи з 2000 р., в найбільших університетах сві- ту (за винятком Токійського) спостері- гається зменшення показників патент- но-ліцензійної активності. Дана тенден- ція отримала в літературі назву «Кінця ефекту Бея-Доула» [19]. Одна з причин такого зменшення показників патент- но-ліцензійної діяльності університетів може бути пов’язана з тим, що в своїй діяльності останні все більшою мірою звертають увагу на місце, яке вони за- ймають у рейтингах університетів світу. В методології побудови найбільш відо- мих рейтингів ВНЗ показники патентно- ліцензійної активності відсутні [21, 22]. Очевидно, укладачі даних рейтингів не вважають патентну діяльність основною функцією університетів. Відсутність по- казників патентно-ліцензійної діяльнос- ті в методиках побудови даних рейтингів пов’язана також і з тим, що більшість отриманих патентів і підписаних ліцен- зійних договорів припадає лише на кіль- ка університетів, які спеціалізуються на прикладних дослідженнях, мають нала- годжені зв’язки з промисловістю і досвід комерціалізації своїх розробок (такі як Стенфордський університет, Каліфор- нійський університет та Масачусетський технологічний інститут) [23]. Внаслідок чого класичні багатогалузеві університе- ти при рейтингуванні із використанням патентних показників отримали б від- носно нижчі оцінки, порівняно з універ- ситетами технічного профілю. Ще одна проблема, пов’язана з БД актом, стосується його впливу на бізнес- середовище. Так, група біотехнологічних ОЦІНКА ПЕРСПЕКТИВ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛОЖЕНЬ АКТУ БЕЯ-ДОУЛА В ПАТЕНТНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ ... Наука та наукознавство, 2012, № 4 83 компаній спробувала оскаржити патенти Вісконсинського університету, які стосу- вались стовбурових ембріональних клі- тин, оскільки отримання цих патентів, на думку позивачів, суттєво обмежувало можливості розвитку даного напрямку зу- силлями приватних фірм [24]. До того ж, отримання цих патентів, як стверджували представники компаній, було опосеред- кованою формою втручання держави, що обмежувало рівень конкуренції на ринку і було дискримінаційним по відношен- ню до фірм, які розвивали даний напрям власними зусиллями, в той час як універ- ситет здійснював свою дослідницьку ді- яльність за федеральні кошти. Представ- ники фонду Евінга Маріона Кауфмана (Ewing Marion Kauffman Foundation - ор- ганізація, яка сприяє проведенню науко- вих досліджень підприємствами) ствер- джують, що втручання держави через ко- мерціалізацію результатів фінансованих нею ДР суттєво шкодить конкурентному середовищу серед фірм, які займаються ДР, і не сприяє притоку приватних інвес- тицій в ті сфери, де позиції університетів є досить сильними, а правила гри не зовсім чесними [25]. Агресивна патентна політи- ка американських університетів призвела до того, що деякі американські фірми по- чали шукати інших партнерів в універси- тетському секторі за межами США. Оцінку перспектив імплементації за- кону, подібного до БД акту, в законодавство будемо здійснювати шляхом послідовного порівняння умов, за яких відбувалось його прийняття в США, з тією ситуацією, яку ми маємо на сьогодні в Україні. Тридцяти- річний досвід США в реалізації БД акту та детальний аналіз наслідків його дії дає до- статньо матеріалу для оцінки перспектив реалізації подібного закону на території України, проте очевидні відмінності між такими двома країнами та брак статистич- них даних по Україні суттєво ускладнює здійснення подібного прогнозу. Як ми зазначали, БД акт приймався в США за результатами глибокого статистич- ного аналізу на мікро- та макрорівнях із за- стосуванням економетричних методів для визначення його можливих наслідків. Про- те деякі статистичні дані, на основі яких приймалось рішення про впровадження БД акту в США, і які на сьогодні знаходяться у вільному доступі, для України відсутні. Тим не менше, доступні нам дані дозволяють зробити певний аналіз ситуації в Україні та оцінити наскільки впровадження зако- нодавчого акту, подібного до БД акту, є ви- правданим та необхідним для нашої країни. У США до прийняття БД акту в 1980 р. права на патенти, отримані за результатами досліджень та розробок (ДР), що виконува- лись університетами за кошти федераль- ного бюджету, залишались за замовником ДР (тобто за державою), а не за виконав- цем (університетом). В Україні ситуація дещо інша. Стаття 896 Цивільного кодек- су України передбачає, що виконавець за договором про виконання науково-до- слідної роботи має право використати одержаний ним результат робіт чи об’єкт права інтелектуальної власності (ОПІВ) також для себе, якщо інше не встановлено договором. Виконавець має право переда- ти результати робіт третім особам лише у випадку, якщо така можливість передба- чена договором [26]. Фактично, оскільки законодавчо це питання не регламенто- вано, права на патенти, отримані за ре- зультатами ДР, що виконувались за кошти державного бюджету, можуть залишатись або за державою, або ж за університетом, залежно від того, яким чином укладе- но договір. Проведене нами опитування представників патентних відділів україн- ських ВНЗ свідчить про те, що обидва ва- ріанти є досить поширеними, але оцінити 2. Перспективи імплементації БД акту в законодавство України В.О. Чехун Science and Science of Science, 2012, № 484 фактичне співвідношення кількості па- тентів, отриманих в результаті здійснен- ня ДР, профінансованих з державного бюджету, що залишається за університе- тами та кількості патентів, яка залиша- ється за державою, доступні джерела не дозволяють. Автори БД акту в США при розро- бленні цього закону виходили з того, що виконавці державного замовлення на ДР (університети та державні лабораторії) будуть ефективнішими розпорядниками ОПІВ, отриманих у результаті виконан- ня таких робіт, ніж замовник (тобто ті державні відомства, які асигнували ко- шти на ДР). Більшість українських ав- торів, які наполягають на необхідності запровадження в Україні подібного до БД акту закону, виходять з припущення про відносно низьку ефективність дер- жавних органів в якості розпорядника ОПІВ і очікувано вищу ефективність українських університетів. У цілому, ми підтримуємо таку точку зору, проте підтвердити чи спростувати її, спираю- чись на доступні статистичні дані, ми не можемо, оскільки в Україні існуючою статистично- обліковою системою не за- безпечується повною мірою збір таких даних та вільний доступ до них. У США, до прийняття БД акту, частка університетських патентів в загальній кіль- кості патентів, виданих патентним відом- ством США резидентам, складала менше одного відсотка. Збільшення патентно-лі- цензійної активності було основним зав- данням БД акту, з яким він успішно впо- рався. Особливістю (і суттєвою відмінніс- тю порівняно з США) ситуації в Україні є той факт, що на вітчизняні ВНЗ згідно з даними Держкомстату припадає більше половини (55%) патентів, виданих підпри- ємствам та організаціям України (див. рис. 1). Таким чином, наведені нами дані свід- чать про виключно високу патентну актив- ність українських університетів, і проблема комерціалізації університетських розробок полягає не в показниках патентної актив- ності українських ВНЗ. Спроба оцінки рівня комерціалізації патентів, зареєстрованих українськими ВНЗ, наражається на брак відповідної статистики по Україні у друкованих офі- ційних джерелах. Для оцінки рівня ко- мерціалізації патентів на винаходи сек- тором вищої освіти України потрібні дані щодо кількості підписаних українськими університетами ліцензійних договорів (та договорів про передачу права на патенти) та дані щодо обсягу надходжень від даних договорів. Офіційні збірники Укрпатенту таких даних не надають, а збірники Держ- комстату «Наука та інноваційна діяль- ність» містять дані щодо кількості підпи- саних договорів та обсягу надходжень від реалізації для об’єктів права інтелектуаль- ної власності (до яких Держкомстат відніс винаходи, корисні моделі та промислові зразки), в цілому, не виокремлюючи з них патенти саме на винаходи. За браком ін- ших даних наведемо доступні. Держав- ний сектор; 34% Підприєм- ницький сектор; 11% Сектор вищої освіти; 55% Рис. 1. Частка патентів, отриманих підприємства- ми та організаціями України за секторами в 2009 р. Джерело: [27] ОЦІНКА ПЕРСПЕКТИВ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛОЖЕНЬ АКТУ БЕЯ-ДОУЛА В ПАТЕНТНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ ... Наука та наукознавство, 2012, № 4 85 Рис. 2. Частка охоронних документів на ОПІВ, отриманих підприємствами та організаціями України за секторами в 2009 р. Джерело: [27]. Дані щодо загальної кількості отри- маних охоронних документів на ОПІВ в Україні, кількість підписаних ліцензій- них договорів (та договорів про переда- чу права) та обсяг надходжень від реа- лізації ОПІВ представлені на рис. 2, 3, 4 відповідно. З наведених даних випливає висновок про те, що університетський сектор не є найбільш ефективним влас- ником ОПІВ, ефективність ліцензійної діяльності українських університетів є в десятки разів нижчою, ніж в середньому по економіці України, проте навряд чи ця проблема може бути усунута прийнят- тям закону аналогічного БД акту. Одне з основних питань, яке виникає в процесі аналізу доцільності прийняття БД акту в Україні, полягає в тому, чи є підстави розраховувати на те, що прий- няття такого нормативного документу дасть поштовх інноваційному розвитку економіки України через приплив тех- нологій, розроблених університетами, в промисловість, а надходження від ліцен- зійних договорів стануть для українських ВНЗ важливим джерелом прибутків? На наш погляд, відповідь на це запитання буде скоріше негативна. І насамперед тому, що подібного «чарівного» ефекту, попри очікування, БД акт не дав навіть в США. Для найбільш успішних амери- канських університетів, які спеціалізу- ються на прикладних ДР, надходження від ліцензійних платежів не стало осно- вним джерелом прибутків, хоча вияви- лося корисним додатком до основних джерел фінансування. Середні ж по Промис- ловість; 7% Інші; 4% Дослід- ження та розроб- ки; 24% Освіта; 64% Рис. 3. Кількість ліцензійних договорів та дого- ворів про передачу прав на ОПІВ за якими в 2009 р. надходили кошти, за видами економічної діяльності. Джерело: [27]. Рис. 4. Надходження від реалізації ОПІВ за ви- дами економічної діяльності в 2009 р. Джерело: [27]. Дослід- ження та розроб- ки; 79% Промис- ловість 8% Інші; 11% Освіта 2% Промис- ловість; 66.7% Дослід- ження та розробки 21.6% Інші; 11,6% Освіта 0.1% В.О. Чехун Science and Science of Science, 2012, № 486 США показники надходжень від реаліза- ції ОПІВ, як ми вже зазначали, є більш ніж скромними (4% від загальних витрат університетів на ДР), хоча вони і дозво- лили в 10-кратному розмірі відшкодува- ти витрати на реєстрацію та підтримання чинності патентів. На наш погляд, імо- вірність того, що українські ВНЗ проде- монструють показники результативності вищі ніж американські університети, є невисокою. Щодо впливу університетських техно- логій на економіку країни, то внесок аме- риканських університетів, як було показа- но вище, залишається досить скромним, хоча і суттєво збільшився після прийнят- тя БД акту. Зрештою, прикладна наука в США здійснюється зусиллями, переду- сім, приватних фірм та дослідних підроз- ділів великих корпорацій, а не ВНЗ. На нашу думку, прийняття в Україні закону схожого на БД акт, могло б спра- вити більш помітний ефект на рівень комерціалізації розробок не вищих на- вчальних закладів, а, насамперед, орга- нізацій, які цілеспрямовано займаються ДР (науково-дослідні інститути акаде- мічного та галузевого секторів. Але осо- бливості трансферу технологій цих орга- нізацій потребують окремого вивчення. В Україні ефект від прийняття БД акту міг би бути навіть більшим, ніж в США, зважаючи на значну (більше по- ловини) частку патентів, яка припадає на сектор вищої освіти. Проте такі солідні показники патентної активності укра- їнських ВНЗ практично нівелюються вкрай низькими значеннями рівня ко- мерціалізації запатентованих винаходів. Зазначимо, що надходження від реаліза- ції ОПІВ принесли в 2009 р. українським ВНЗ дохід, який дозволив відшкодува- ти лише 16% витрат освітнього сектору на реєстрацію та підтримання чинності ОПІВ (навіть не беручи до уваги витрати на їх створення). Для з’ясування причин такого низького рівня комерціалізації університетських тех- нологій в Україні ми звернулись за експерт- ною оцінкою до представників українських ВНЗ, які мають досвід отримання патентів на винаходи3. Структуроване інтерв’ю ми провели серед начальників відділів патенту- вання та трансферу технології та керівників науково-дослідних частин таких ВНЗ. На думку опитаних експертів причини низького рівня комерціалізації університет- ських технологій є наступними: 1. Більшість респондентів зазначали, що комерціалізація технології не є основним мотивом патентування для українських ВНЗ. Патент отримується університетом, насамперед, з навчальною метою. В процесі отримання патенту магістранти та аспіран- ти здобувають практичні навички складан- ня патентної заявки, отримують особис- тий досвід і розуміння механізму роботи патентної системи країни. Перспектива отримання патенту і проходження патент- ної експертизи дисциплінує юних винахід- ників і змушує прискіпливіше ставитися до власних технічних результатів навіть біль- ше, ніж при підготовці до захисту диплому. Отриманий патент є важливою ознакою рівня винаходу, який покладений в основу кваліфікаційної роботи, що захищається, і є вагомим аргументом для комісії при захисті дипломів і дисертацій з технічних спеціаль- ностей. Про це свідчили, найперше, пред- ставники університетів, які демонстрували високий (порівняно з іншими ВНЗ) рівень патентної активності і спеціалізувались на 3 Інтерв’ю були взяті у представників таких ВНЗ: Національний університет харчових технологій, Національний університет біоресурсів і природокористування України (Національний аграрний університет), Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київський національний університет технологій та дизайну, Національний транспортний університет, Державний університет інформаційно- комунікаційних технологій. ОЦІНКА ПЕРСПЕКТИВ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛОЖЕНЬ АКТУ БЕЯ-ДОУЛА В ПАТЕНТНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ ... Наука та наукознавство, 2012, № 4 87 підготовці фахівців, передусім, з технічних спеціальностей. Цей фактор, на який респонденти звертали увагу найчастіше і на важливості якого наголошували, є, на наш погляд, од- ним з найбільш вагомих серед причин, які пояснюють низьку ліцензійну активність українських ВНЗ. Викликає певний подив той факт, що даний фактор не знайшов ви- світлення на сторінках переглянутих нами матеріалів, присвячених патентуванню українськими ВНЗ. 2. Ще один фактор, який впливає на низький рівень ліцензійної активності українських ВНЗ, тісно пов’язаний з по- переднім, але ми вважаємо за потрібне ви- ділити його в окремий пункт. Респонденти зазначали, що не розглядають патент як важливий елемент конкурентної бороть- би на ринку технологій. Цей фактор не є специфічним саме для освітньої сфери і є характерним, на наш погляд, для наукової системи країни в цілому, і витікає з історії формування наукової системи України, а також зі специфіки системи захисту ПІВ, яка склалась в Україні. Ми зазначимо дві причини такого «некомерційного» став- лення до патентів (а скоріше до української системи захисту ПІВ). • Перша полягає в тому, що отримання патенту для університету є важливим показ- ником результативності його наукових під- розділів. Хоча початково патентна система замислювалась, насамперед, як інструмент конкурентної боротьби, в Україні традицій- ним залишається ставлення до патенту як до важливого показника результативності наукової діяльності. В усякому разі, в уні- верситетському секторі саме такий підхід є надзвичайно поширеним. У ринковому середовищі патент є, пе- редусім, засобом закріплення за його влас- ником монопольного права на використан- ня винаходу щоб позбавити третіх осіб мож- ливості несанкціонованого використання даного винаходу. Тим не менше, жоден з респондентів не вказав на те, що універси- тетом здійснюються спеціальні заходи із моніторингу ринку на предмет виявлення випадків протиправного використання запатентованих університетом винахо- дів. Хоча окремі респонденти зазначали, що їм достеменно відомі випадки такого несанкціонованого використання, і біль- шість вказали на те, що такі випадки на- певно мали місце, але відслідковувати їх зусиллям 1-го – 2-х співробітників па- тентного відділу не є можливим. • Друга причина, яка визначає той факт, що респонденти не розглядають па- тенти як важливий фактор конкурентної боротьби на ринку технологій, полягає в недовірі до судової системи з точки зору її здатності захистити ПІВ. Якщо якість сис- теми видачі патентів ми можемо назвати, в цілому, задовільною, то якість судової сис- теми залишає бажати кращого. Як зазначив один з респондентів: «В Україні технологію простіше вкрасти, ніж заплатити за неї». Респонденти, які мали досвід судових справ через патенти, відзначали, що захистити свої права на ОПІВ в українських судах до- сить складно. Практика показує, що навіть виграна судова справа за ОПІВ не гарантує в умовах України отримання грошової ком- пенсації за порушення прав. Таким чином, функція захисту ПІВ, яка покладена на па- тенти, в умовах України реалізується із сут- тєвими обмеженнями. 3. Інша причина низької ліцензійної ак- тивності українських ВНЗ, на яку вказали ті респонденти, які мали досвід оформлення ліцензійних договорів, полягає в неузгодже- ності реалізації трансферу університетських технологій у вітчизняному законодавстві. Як зазначив голова експертно-консультатив- ної комісії з інтелектуальної власності при департаменті науки і інноватики КПІ «Сьо- годні українські ВНЗ як неприбуткові орга- нізації не можуть [6] продавати свої розроб- ки у вигляді ліцензій за договірною ціною, а тільки за собівартістю. Причиною є неузго- В.О. Чехун Science and Science of Science, 2012, № 488 дженість податкового законодавства та форм бухгалтерського обліку, бо при постановці на облік об’єктів, на які отримано патенти, виникає дуже багато питань у відповідних контролюючих органів, починаючи від по- даткової інспекції і закінчуючи КРУ». В ці- лому, більшість опитаних погодились з цими твердженнями. І відмітили, що дана пробле- ма є однією з найбільш важливих. 4. Кожен із опитаних нами респонден- тів, пояснюючи причини низького рівня комерціалізації університетських розробок, відзначив низький попит з боку ринку на університетські розробки. При цьому дум- ки стосовно причин такого низького по- питу розділились. Більшість респондентів відзначали, що основна проблема полягає в неготовності ринку до сприйняття універ- ситетських технологій. Разом з тим, окремі респонденти серед причин низького по- питу на університетські розробки називали неспроможність українських ВНЗ задо- вольнити потреби бізнес-сектору в нових технологіях. Вони також відзначали висо- кий рівень конкуренції з боку іноземних колег і вказували на готовність українських виробників більшою мірою використовува- ти іноземні технології. 5. У кінці переліку причин низького рівня ліцензійної активності українських університетів ми розмістили пункт, на який вказали всього 2 респонденти. Мова йде про відсутність посередника між уні- верситетами (які технології розробляють) та споживачами (які дані технології вико- ристовують). При чому під посередником розуміли не центр трансферу технологій, в тому вигляді в якому він існує на сьогод- ні в Україні [28], а організацію, яка взяла б на себе функцію створення із розрізнених розробок представників української науки продукту, придатного до кінцевого спожи- вання користувачем таких технологій. Одна з проблем, на яку звертали увагу респонден- ти, полягає в тому, що виробники часто не зацікавлені у придбанні прав на 1–2 патен- ти, які дозволили б йому поліпшити існую- чий технологічний процес. При розбудові виробництва «з нуля» виробнику потрібні готові, напрацьовані технології «під ключ» з обладнанням та спеціалістами, мати спра- ву з окремими патентами такі виробники зазвичай не хочуть, внаслідок чого розро- блені технології залишаються без попиту. Респонденти зазначали, що доведення уні- верситетських технологій до форми, у якій вони були б придатними до кінцевого спо- живання, університети зазвичай не в змозі, і наявність структури, яка виконувала б по- дібну функцію, дозволила б знайти спожи- вача для тих університетських розробок, які зараз залишаються не затребуваними. Якщо розуміти БД акт як закон, метою якого є підвищення патентної активності українських ВНЗ шляхом надання остан- нім права реєстрації на своє ім’я патентів, отриманих внаслідок виконання ДР за державні кошти, то прийняття такого за- кону в Україні, на нашу думку, не вплине вагом ні на економіку країни в цілому, ні на університетський сектор, зокрема. Рі- вень патентної активності українських ВНЗ, як ми показали вище, є достатньо високим і подальше його збільшення при збереженні поточного рівня комерціалі- зації університетських розробок навряд чи призведе до помітного ефекту. Проблема впровадження університет- ських технологій в Україні полягає не в кількості отриманих на такі технології па- тентів, а в надзвичайно низькому рівні ко- мерціалізації університетських розробок. Визначаючи причини, що призвели до описаної ситуації, можна виділити і ті, які є характерними саме для університетсько- го сектору (наприклад реєстрація патентів з навчальною метою). Разом з тим, низка причин лежить поза системою вищої осві- Висновки ОЦІНКА ПЕРСПЕКТИВ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛОЖЕНЬ АКТУ БЕЯ-ДОУЛА В ПАТЕНТНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ ... Наука та наукознавство, 2012, № 4 89 ти і навіть за межами власне інноваційної системи (якщо розглядати її у вузькому ін- ституційному значенні), охоплюючи судо- ву систему, психологію людей, їх ставлення до інтелектуальної власності, особливості бізнес-середовища тощо. Не вдаючись до аналізу таких глобальних проблем як якість судової системи чи структура про- мислового виробництва (рекомендації з подолання яких не є метою даної роботи), а виділивши з переліку проблем ті, які при- таманні саме університетському сектору, і вирішити які цілком реально в найближчій перспективі, то напевно варто, найперше, розглянути можливість змін в законодав- стві, які дозволили університетам вільніше розпоряджатись правами на патенти. Про- те навіть після внесення зазначених по- правок в законодавство і набрання ними чинності, навряд чи варто очікувати, що вплив університетської науки на ринок технологій країни суттєво збільшиться, через причини, про які ми говорили вище. Але є підстави розраховувати на те, що по- дібні зміни призведуть до пожвавлення лі- цензійної діяльності українських ВНЗ, яка може стати важливим додатковим джере- лом доходів для окремих університетів, до- слідницька діяльність яких має чітку спря- мованість на практичні результати з висо- кими перспективами комерціалізації. В усякому разі, якщо за результатами ліцен- зійної діяльності українські ВНЗ зможуть хоча б відшкодовувати витрати на реєстра- цію та підтримання чинності ОПІВ – це було б не поганим результатом. 1. Innovation’s Golden Goose [Electronic resource] / The Economist. – 12.12.2002. – Available online at: http://www. economist.com/node/1476653?Story_id=1476653. 2. Anthony D. So Is Bayh-Dole Good for Developing Countries? Lessons from the US Experience [Electronic resource] / Anthony D. So, Bhaven N. Sampat, Arti K. Rai, Robert Cook-Deegan, Jerome H. Reichman, Robert Weissman, Amy Kapczynski // PLoS Biology.10.2008. – Vol. 6. – Is. 10. – Формат файлу - PDF. – Available online at: http://www. plosbiology.org/article/info%3Adoi%2F10.1371%2Fjournal.pbio.0060262#top. 3. Gregory D. Graff Echoes of Bayh-Dole? A Survey of IP and Technology Transfer Policies in Emerging and Developing Economies (Intellectual Property Management in Health and Agricultural Innovation: A Handbook of Best Practices [Electronic resource] / eds. A. Krattiger, R.T. Mahoney, L. Nelsen, et al.; MIHR: Oxford, U.K., and PIPRA: Davis, U.S.A.) / Gregory D. Graff. – Chapter 3.3. – 2007. – P. 169–195. – Available online at: http://www.iphandbook.org/handbook/ ch03/p03/. 4. Jishnu L. Does India Need a Bayh-Dole Act? [Electronic resource] / L. Jishnu // New Delhi. – 09.07.2008. – Available online at:http://www.business-standard.com/india/storypage.php?autono=328187. 5. Mowery D.C. The Bayh-Dole Act of 1980 and University–Industry Technology Transfer: A Model for Other OECD Governments? / D.C. Mowery, B.N. Sampat // Journal of Technology Transfer. – January 2005. – Vol. 30. – N. 1-2. – P. 115–127. 6. Кузнєцов Ю.М. Як удосконалити патентну політику ВНЗ України [Електронний ресурс] / Ю.М. Кузнєцов; НТУ «КПІ». – 02.06.2010. – Режим доступу: http://kpi.ua/1020-8. 7. Мельникова Т.Б. Патентно-ліцензійне забезпечення технологічної політики (Потенціал національної промисловості: цілі та механізми ефективного розвитку / [Венгер Л.А., Галиця І.О., Гахович Н.Г. та ін.]; за ред. Ю.В. Кіндзерського; НАН України; Ін-т економіки та прогнозування НАНУ. – К., 2009. – 928 с. / Т.Б. Мельни- кова. – Підрозділ 4.6. – С. 368–383. 8. Денисюк В. Комерціалізація результатів науково-дослідних робіт: проблеми і перспективи / В. Денисюк // Вісник НАН України. – 2006. – № 5. – С. 39–53. 9. Жаворонкова Г.В. Зарубіжний досвід інноваційного менеджменту вищих навчальних закладів / Г.В. Жаворонкова, Ю.В. Аранович // Держава та регіони: науково-виробничий журнал. Серія: Економіка та підприємництво. – 2009. – №7. – С.82–86. 10. Сусловська Т.Є. Форми взаємодії університетів і бізнесу в глобальному просторі / Т. Є. Сусловська // Формування ринкової економіки. – 2010. – № 23. – С. 303–314. 11. Бабанін О.С. Тенденції в зовнішній торгівлі США 2005-2008 рр. / О.С. Бабанін // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. – 2010. – № 1. – С. 63–68. 12. Андрощук, Г. Патентна система США: еволюція та вплив на економіку. Ч.II / Г. Андрощук // Інтелектуальна власність. – 2005. – №7. – С. 59–66. В.О. Чехун Science and Science of Science, 2012, № 490 13. Odza M. From The Ivory Tower to The Marketplace: The Bayh-Dole Law and the Myth of Better Mousetraps [Electronic resource] / Michael Odza; Columbia University. – Available online at: http://www.columbia.edu/cu/21stC/ issue-3.1/odza.html. 14. Калятин В.О. Опыт Европы, США и Индии в сфере государственной поддержки инноваций / В.О. Ка- лятин, В.Б. Наумов, Т.С. Никифорова // Российский юридический журнал. – 2011. – № 1. – Вып. 76. – С. 11–12. 15. Законы об интеллектуальной собственности РФ и ВТО [Электронный ресурс] / Инновации и предпри- нимательство. – Режим доступа: http://www.innovbusiness.ru/content/document_r_3A107BD3-58BE-433A-A419- D4E0BA2729CF.html. 16. Офіційний сайт Асоціації університетських менеджерів з технологій (Association of University Technology Managers) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.autm.net. 17. U.S. Licensing Activity Survey Highlights: FY 2010 [Electronic resource] / Association of University Technology Managers. – 06.07.2012. – Available online at: http://www.autm.net/AM/Template.cfm?Section=FY_2010_Licensing_ Survey&Template=/CM/ContentDisplay.cfm&ContentID=6874. 18. Feldman M.P. Lessons from the Commercialization of the Cohen-Boyer Patents: The Stanford University Licensing Program [Electronic resource] (Intellectual Property Management in Health and Agricultural Innovation: A Handbook of Best Practices / eds. A. Krattiger, R.T. Mahoney, L. Nelsen, et al.; MIHR: Oxford, U.K., and PIPRA: Davis, U.S.A.) / M.P. Feldman, A. Colaianni, C.K. Liu. – 2007. – Chapter 17.22. – Р. 1797–1807. – Формат файлу - PDF. – Available online at: http://www.iphandbook.org/handbook/chPDFs/ch17/ipHandbook-Ch%2017%2022%20Feldman-Colaianni0Liu%20 Cohen-Boyer%20Patents%20and%20Licenses.pdf. 19. L. Leydesdorff The Decline of University Patenting and the End of the Bayh-Dole Effect / L. Leydesdorff, M. Meyer // Scientometrics. – May 2010. – Vol. 83. – Is. 2. – P. 355–362. 20. Campbell E.G. Looking a Gift Horse in the Mouth: Corporate Gifts Supporting Life Sciences Research / E.G. Campbell, K.S. Louis, D. Blumenthal // The Journal of American Medical Association. – April 1998. – No. 13. – Vol. 279. – P. 995–999. 21. Офіційний сайт проекту «Times Higher Education World University Ranking 2011-2012» [Електронний ре- сурс]. – Режим доступу: http://www.timeshighereducation.co.uk/world-university-rankings. 22. Ranking Methodology 2011 (Офіційний сайт проекту «Academic Ranking of World Universities» [Electronic resource] / Shanghai Jiaotong University). – Available online at: http://www.shanghairanking.com/ARWU- Methodology-2011.html. 23. Mowery D.C. The Growth of Patenting and Licensing by U.S. Universities: An Assessment of the Effects of the Bayh-Dole Act of 1980. / Mowery D.C., Nelson R.R., Sampat B.N., Ziedonis A.A. // Research Policy. – January 2001. – Vol. 30. – Is. 1. – P. 99-119. 24. Plomer A. Challenges to Human Embryonic Stem Cell Patents [Electronic resource] / A. Plomer, K.S. Taymor, C.T. Scott // Cell Stem Cell. – January 2008. – No. 2. – P. 13–17. – Формат файлу - PDF. – Available online at: https:// www.law.berkeley.edu/files/bclbe/Stemcellarticle1.2008.pdf. 25. Litan R.E. Commercializing University Innovations: A Better Way: Working Paper [Electronic resource] / R.E. Litan, L. Mitchell, E.J. Reedy; National Bureau of Economic Research. – May 2007. – Available online at: http://www.brookings.edu/papers/2007/05_innovations_litan.aspx?rssid=education. 26. Цивільний кодекс України: в редакції від 01.01.2004 / Верховна Рада України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=435-15&ed=20040101. 27. Наукова та інноваційна діяльність в Україні 2009 р.: стат. збірник / відпов. за вип. І.В. Калачова. – К.: Держкомстат України, 2010 р. 28. Офіційний сайт Українського центру комерціалізації та трансферу технологій [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cctt.com.ua. Одержано 19.07.2012 В.О. Чехун ОЦЕНКА ПЕРСПЕКТИВ РЕАЛИЗАЦИИ ПОЛОЖЕНИЙ АКТА БЕЯ-ДОУЛА В ПАТЕНТНОМ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВЕ УКРАИНЫ В статье проанализировано влияние акта Бея-Доула на экономическое развитие США и проведена оцен- ка перспектив реализации подобного закона в Украине. На основе опроса экспертов в области патентования украинскими ВУЗами высказаны предположения об основных причинах низкого уровня коммерциализации раз- работок украинских ВУЗов.

Оцінка перспектив реалізації положень акту Бея-Доула в патентному законодавстві України

Репозитарії

Схожі ресурси