Визначний український ботанік М. І. Котов і його внесок в охорону рослин України

Висвітлюється діяльність відомого українського ботаніка професора М.І.Котова в галузі охорони рослин в Україні. Показано його внесок у збереження видового складу флори України....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автор:	Козубенко, Ю.Л.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2014
Назва видання:	Наука та наукознавство
Теми:	Історія науки
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86024
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Визначний український ботанік М. І. Котов і його внесок в охорону рослин України / Ю.Л. Козубенко // Наука та наукознавство. — 2014. — № 1. — С. 110-117. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-86024
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-860242015-09-06T03:02:10Z Визначний український ботанік М. І. Котов і його внесок в охорону рослин України Козубенко, Ю.Л. Історія науки Висвітлюється діяльність відомого українського ботаніка професора М.І.Котова в галузі охорони рослин в Україні. Показано його внесок у збереження видового складу флори України. Освещается работа выдающегося украинского ботаника профессора М.И.Котова в области охраны растений в Украине. Показан его вклад в сохранение видового состава флоры Украины. The work of prof. М.I. Kotov in the field of plants preservation in Ukraine is discussed, with emphasis on the contribution of this outstanding Ukrainian biologist in preservation of species of the Ukrainian flora. 2014 Article Визначний український ботанік М. І. Котов і його внесок в охорону рослин України / Ю.Л. Козубенко // Наука та наукознавство. — 2014. — № 1. — С. 110-117. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86024 502.1(477)(092) uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія науки Історія науки
spellingShingle	Історія науки Історія науки Козубенко, Ю.Л. Визначний український ботанік М. І. Котов і його внесок в охорону рослин України Наука та наукознавство
description	Висвітлюється діяльність відомого українського ботаніка професора М.І.Котова в галузі охорони рослин в Україні. Показано його внесок у збереження видового складу флори України.
format	Article
author	Козубенко, Ю.Л.
author_facet	Козубенко, Ю.Л.
author_sort	Козубенко, Ю.Л.
title	Визначний український ботанік М. І. Котов і його внесок в охорону рослин України
title_short	Визначний український ботанік М. І. Котов і його внесок в охорону рослин України
title_full	Визначний український ботанік М. І. Котов і його внесок в охорону рослин України
title_fullStr	Визначний український ботанік М. І. Котов і його внесок в охорону рослин України
title_full_unstemmed	Визначний український ботанік М. І. Котов і його внесок в охорону рослин України
title_sort	визначний український ботанік м. і. котов і його внесок в охорону рослин україни
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Історія науки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86024
citation_txt	Визначний український ботанік М. І. Котов і його внесок в охорону рослин України / Ю.Л. Козубенко // Наука та наукознавство. — 2014. — № 1. — С. 110-117. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
series	Наука та наукознавство
work_keys_str_mv	AT kozubenkoûl viznačnijukraínsʹkijbotaníkmíkotovíjogovnesokvohoronuroslinukraíni
first_indexed	2025-07-06T13:27:02Z
last_indexed	2025-07-06T13:27:02Z
_version_	1836904269994786816
fulltext	ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 1110 Дослідження та надбання М.І. Кото- ва в галузі охорони рослин стали підґрун- тям подальшої роботи інших науковців. Праці вченого, присвячені охороні видо- вого складу флори, а також складені ним списки рідкісних рослин використову- ються вченими й у наш час. У цьому по- лягає актуальність дослідження. Важли- во прослідкувати внесок ученого в охо- рону рослин в Україні, щоб з’ясувати ва- гомість його спадщини в даній галузі. Михайло Іванович Котов – бота- нік, флорист, систематик, геоботанік, ре- сурсознавець, доктор біологічних наук (1940), професор (1943) – народився 27 жовтня 1896 р. у м. Задонськ Воронезь- кої губернії (нині Липецька область, Ро- сія) в сім’ї вчителя. У 1899 р. батьки пе- реїхали до Харкова, де Михайло отримав середню освіту у 3-ій чоловічій гімназії. У 1922 р. він закінчив Харківський універ- ситет. У 1923–1927 рр. працював геобота- ніком Сільськогосподарського науково- го комітету України (СГНКУ); 1927–1928 рр. – старшим науковим співробітником Українського інституту прикладної бота- ніки в Харкові; 1929 – 1936 рр. – в Україн- ському інституті рослинництва в Харкові. У 1938 р. М.І.Котов переїхав до Киє- ва, де працював старшим науковим спів- робітником Інституту ботаніки АН УРСР до 1978 р. (1941–1971 очолював відділ систематики і географії вищих рослин). 25 серпня 1978 р. М.І. Котов помер у час експедиції до Приельбрусся. Професор М.І. Котов відомий як уче- ний, що мав оригінальні принципові су- дження з усіх питань, які стосуються того чи іншого регіону, таксону будь-якого рангу, історії розвитку рослинного світу, хорології окремих видів тощо. © Ю.Л.. Козубенко , 2014 М.І. Котов З його ім’ям пов’язано багато по- чинань з досліджень флори України та її раціонального використання. Уче- ний приймав участь у розробці 12-том- ної праці «Флора УРСР», був відпо- відальним редактором окремих її то- мів і автором обробки багатьох вели- ких родин (Brassicaceae, Violaceae, Apiaceae, Scrophulariaceae, Orobanchaceae, Dipsacaceae), складних та критичних ро- дів з інших родин (Potentilla – Rosaceae, Hieracium, Taraxacum – Asteraceae тощо). Він був також одним із основних авто- рів праць: «Визначник рослин України» (три видання), «Бур’яни України», окре- мих робіт, присвячених корисним росли- УДК 502.1(477)(092) Ю.Л. Козубенко Визначний український ботанік М.І. Котов і його внесок у охорону рослин України Висвітлюється діяльність відомого українського ботаніка професора М.І.Котова в галузі охорони рослин в Україні. Показано його внесок у збереження видового складу флори України. ВИЗНАЧНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БОТАНІК М.І. КОТОВ І ЙОГО ВНЕСОК У ОХОРОНУ РОСЛИН УКРАЇНИ ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 1 111 нам – ефіроолійним, лікарським, кормо- вим тощо [4]. Наукова спадщина М.І. Котова міс- тить понад 360 наукових друкованих праць. Він був ученим широкого профі- лю, мав глибокі знання не лише в бота- ниці, але й суміжних дисциплінах – гео- графії, геології, кліматології тощо. Це ви- значило широту його підходу до розгля- ду багатьох проблем, що стосувалися пи- тань флористики, систематики рослин, ботанічної географії, ресурсознавства, охорони природи, геоботаніки, історії ботанічної науки. М.І.Котов умів організувати колек- тив, допомогти усвідомити важливість проблеми, правильно інтерпретувати ре- зультати, а його публікації неодмінно привертали увагу дослідників і знаходили численних послідовників. Михайло Іванович зробив великий внесок у справу охорони природи, став- ши одним із перших учених в Украї- ні, що ґрунтовно займалися цим питан- ням. Він складав списки рідкісних рос- лин України. Ці матеріали в подальшому доповнювалися і були покладені в осно- ву сучасних списків рослин, які підля- гають охороні та занесені до «Червоної книги України». М.І. Котов брав актив- ну участь в охороні природи і створенні заповідних ділянок. Він дослідив також стан охорони природи на території ко- лишнього СРСР [1]. Слід зазначити, що перші спис- ки рідкісних рослин М.І. Котов склав у 1914–1916 рр., ще навчаючись у гімна- зії в Харкові. У періоди літніх канікул він брав участь у ботанічних екскурсіях по річці Оскол у Воронезькій та Харків- ській губерніях. У результаті цих екскур- сій він зібрав багато гербаріїв, які опра- цьовував у подальшому, доповнюючи їх новими зборами. Один із результатів цієї роботи – складення перших списків рід- кісних рослин України [16, с.28]. Думки щодо охорони рослинного світу з’явились у М.І.Котова в час ро- боти в Сільськогосподарському науко- вому комітеті України (СГНКУ). У 1922 р., навчаючись на останньому курсі Хар- ківського інституту Народної освіти, він одночасно працював геоботаніком Сіль- ськогосподарського наукового комітету Наркомзему УРСР, а згодом – замісни- ком голови Бюро сільськогосподарських наук при Наркомземі. Молодий дослід- ник проводив науково-організаційну роботу та приймав безпосередню участь у переведенні Сільськогосподарського наукового комітету з Києва до Харкова. На цій посаді М.І. Котов пробув до 1923 року. Наукова робота вченого в цей пе- ріод була спрямована на підготовку, об- робку та збір матеріалів для «Ботанічно- го путівника по околицях міста Харко- ва» як посібника для вищих навчальних закладів. У червні 1922 р. М.І. Котов разом з професором О.А. Янатою, який був го- ловою Сільськогосподарського науково- го комітету України, брав участь у заходах щодо охорони Асканії-Нової. Зокрема, у якості офіційної особи він був учасни- ком з’їздів щодо захисту рослин від шкід- ників, І сесії Асканійського комітету, І з’їзду з виробничих сил України і зробив там низку доповідей [8–10, 15]. Наукова співпраця М.І. Котова з О.А. Янатою дала поштовх для подаль- ших досліджень у галузі ботаніки й охо- рони природи. О.А. Яната – один із за- сновників «Українського ботанічно- го журналу», на сторінках якого дру- кувалися праці М.І. Котова; почина- ючи з 1928 р., він був ученим секрета- рем СГНКУ, керував його Ботанічною секцією та редагував «Вісник сільсько- господарської науки». Після ліквідації СГНКУ в 1928 р. О.А. Яната працював професором Харківського сільськогос- подарського інституту, де організував і очолював Інститут прикладної ботаніки й Інститут рослинництва. Робота в Сільськогосподарсько- му науковому комітеті України та зна- йомство з професором О.А. Янатою ста- ли одним із факторів формування на- укового світогляду молодого вченого. Саме в цей час у М.І. Котова виникають перші думки щодо охорони природи, з’являються його перші напрацювання в даному напрямку. Тоді ж за завданнями комітету вчений проводив ботанічні до- слідження. У 1916–1923 рр. М.І. Котов відвіду- вав місцевість Святі Гори на території Сталінської (нині – Донецької) області. Дослідивши видовий склад рослиннос- ті, він встановив, що багато рослин є рід- кісними та цікавими для ботанічної нау- ки й описав їх. Основне їх поширення – Ю.Л. Козубенко ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 1112 здебільшого схід: Кавказ, Середня Азія тощо. Учений вказав, що у Святих Горах рідкісний комплекс досліджених рос- лин є вартим особливої уваги ще й тому, що стосовно причин його виникнення в науковому товаристві не було загальної думки. М.І. Котов дотримувався погля- ду, що рослинність Святих Гір зберегла- ся з часів між кількома льодовиковими періодами. Саме тому реліктовий свято- гірський сосновий бір – єдине в Україні місце, де сосна (Pinus silvestris L.) росте на крейдяних ґрунтах. У 1926 р., досліджуючи рослинність Святих Гір, М.І. Котов висловив по- бажання, щоб відповідні державні ор- гани (Наркомзем, Наркомос, ВУПЛ) звернули увагу на необхідність охоро- ни крейдяного бору. Учений зауважив, що більш детальне вивчення рослиннос- ті цієї місцевості є передумовою органі- зації лісової науково-біологічної станції. За його словами, «Треба вжити всіх за- ходів, щоб зберегти природу Святих Гір і організувати тут заповідник з науково- біологічною станцією. Помешкання ко- лишнього монастиря та гостиниця, що міститься біля самого крейдового бору, дають можливість організувати тут стан- цію. Зараз становище якраз протилеж- не – природа Святих Гір гине. Хоч у бу- динках колишнього монастиря і містить- ся «Будинок відпочинку для робітни- ків Донбасу», але немає наукової уста- нови, яка б зацікавилася Святими Го- рами більше, ніж місцем для спочинку» [14, c.196]. Результати досліджень М.І. Котов опублікував у статтях [13,14]. У 1927 р. М.І. Котов виступив з іні- ціативою створення заповідника «Свя- ті Гори» [13, с.125]. Зусиллями вчено- го у 1963 р. Гори Артема було оголошено пам’яткою природи, а в 1975 р. – держав- ним ландшафтним заказником. У подальшому вчений досліджував рослинність заповідників, описуючи стан та наявність рідкісних видів на за- повідних територіях різних природних зон УРСР. У 1939 р. він разом з коле- гою Є.Д. Карнаух дослідив рослинність восьми заповідників Сталінської облас- ті: Хомутівський степ (до складу якого увійшов обласний заповідник), Кам’яні могили, Білосарайська коса, Проваль- ський степ, Урочище Дерезувате Тімі- рязєвського лісництва, Грабова Балка, Савур-Могила і знову Святі Гори . Результатами роботи стали висно- вки щодо наявності багатьох рідкісних реліктових видів із розірваним ареалом серед рослинності заповідників. Також у районах, близьких до заповідників (на численних крейдяних оголеннях та в кам’янистих степах, на сланцях, піща- никах, вапняках), учені знайшли бага- то цікавих рідкісних рослин. М.І. Котов зазначав, що для збереження цієї рос- линності та флори необхідно організу- вати в Сталінській області такі заповід- ники: лісові, степові, на підвищеннях, приморські. Результати цих досліджень увійшли до статті М.І. Котова та Є.Д. Карнаух «Рослинність заповідників Сталінської області» [18]. Розширення природно-заповідного фонду на Донеччині відбулося на- прикінці ХХ ст. вже після смерті М.І.Котова. У 1939 – 1940 рр. з ініціативи акаде- міка М.Г. Холодного М.І. Котов дослі- джував рослинність заповідника «Го- ристе», розташованого в південній час- тині межиріччя Дніпра та Десни побли- зу Вишгороду. М.І. Котов дійшов висно- вку, що сосновий бір поблизу села Но- восілки, розташованого поруч із запо- відником «Гористе», та субір заповідни- ка значно відрізняються рослинністю. У суборі заповідника вчений знайшов такі рідкісні та цікаві рослини: шпер- гель весняний (Spergula vernalis Willd.), омела австрійська (Viscum austriacum Wiesb.), латаття біле (Numphaea alba L. var minoriflora As. et Gr.). Остання з на- званих рослин була знайдена вперше на території СРСР [11, с.106]. Нині від ко- лишнього заповідника залишилося уро- чище в заплаві Дніпра, а між дамбою та обвідним каналом нині знаходиться база відпочинку «Гористе» [3]. У 1955–1956 рр. з метою вивчення флори Криму було проведено низку екс- педицій, у яких взяв участь М.І. Котов. Однією з найбільш важливих стала екс- педиція в район гори Карадаг, яка дозво- лила М.І.Котову виявити наявність ба- гатого видового складу рослинності на різноманітних кам’янистих породах та обвалах, де вчений знайшов багато рід- кісних та ендемічних для Криму рос- ВИЗНАЧНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БОТАНІК М.І. КОТОВ І ЙОГО ВНЕСОК У ОХОРОНУ РОСЛИН УКРАЇНИ ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 1 113 лин. Карадаг виявився єдиним місцем в СРСР, де зростав мох Pterogonium gracile (Hedw.) Sm., житняк карадагський (Agropyrum karadaghense Kotov), сміл- ка Сирейщикова (Silene syreistchikowii P.Smirn), жабриця малопроменева (Seseli pauciradiatum Schischk.), ерему- рус Юнге (Eremurus Jungae Juz.), шо- ломниця різнокольорова (Scutellaria heterochromus Jungae.), а також рідкіс- ний кримський ендем – півонія камене- любна (Paeonia lithophilia Kotov). На мергелевих схилах скелі Со- кол поблизу м. Судак М.І. Котов знай- шов місцезростання реліктової сосни Станкевича (Pinus stankewiczii (Sukacz.) Fomin), що збереглася в Криму тіль- ки на заході від Балаклави до мису Айя на південному березі. На гальці поблизу моря поруч із селом Лагерне вчений ви- явив рідкісний чагарник нітрарії Шо- бера (Nitraria schoberi L.). Досліджувана територія виявилася найзахіднішим міс- цем розташування цієї рослини на тери- торії СРСР [12, c.113]. У результаті дослідження рослин- ності Криму вчений разом з колегами зі- брав великий гербарій, який було пере- дано до Інституту ботаніки АН УРСР. Опрацювавши гербарні збори, М.І. Ко- тов склав списки рідкісних та цікавих видів рослин Криму. У праці [19], написаній у співавтор- стві з С.С. Харкевичем, М.І. Котов вка- зав на такі основні завдання заповід- ників щодо рослинних об’єктів: збере- ження типових природних ділянок; охо- рона, відтворення і розмноження най- більш цінних місцевих видів; вивчення місцевої природи і природних ресурсів, відшукання способів збагачення та най- більш раціонального використання; ре- конструкція флори; поширення серед населення наукових знань про природу, про її розумне використання, збагачен- ня та охорону. Було розглянуто заповід- ники УРСР станом на 1951 р. і вказано їх значення: Кримський державний заповідник ім. В.В. Куйбишева (нині – Кримський при- родний заповідник). Завдяки карстовим явищам у гірській частині Криму ліси ві- дігравали величезне значення для нако- пичення та більш рівномірного розподілу атмосферних опадів і регулювання стоку. Тому одним із основних завдань науко- вих співробітників заповідника було ви- значено вивчення та збереження цих лі- сів, що мали велику ґрунтозахисну й во- доохоронну роль. Азово-Сиваський державний заповідник (нині – Азово-Сиваський національний природний парк). У ньому проводились вивчення та охорона оригінальної надмор- ської степової флори та рослинності. До- сліджуючи його рослинність, М.І. Котов описав дуже посухостійку й цінну в кормо- вому відношенні рослину – люцерну пря- мостоячу (Medicago erecta Kotov). Чорноморський державний заповід- ник (нині – Чорноморський біосфер- ний заповідник), де вивчалась та охоро- нялась рослинність причорноморських степів. М.І. Котов виявив тут дуже рід- кісну для України рослину Chrysopogon gryllus (L.) Trin. (золотобородник цика- довий) – цінний вид для закріплення надморських пісків. До завдань заповід- ника вчений відніс охорону цінних діля- нок північних лісів, утворених вільхою та іншими породами. Заповідник Хомутівський степ (нині – відділення Українського степового при- родного заповідника НАН України). Се- ред його завдань – охорона різнотравно- типчакового ковилового степу та його ба- гатої рослинності. М.І. Котов описав зна- хідку в заповіднику таких цікавих степо- вих рослин, як катран татарський (Crambe tataria Sebeok.) та півонія тонколиста, або воронець (Paeonia tenuifolia L.). Заповідник Кам’яні Могили (нині – відділення Українського степового при- родного заповідника НАН України). Од- ним із його завдань була охорона бага- того видового різноманіття рослиннос- ті. М.І. Котов описав заповідник як міс- це зростання низки гірських ендемічних і реліктових рослин. Також заповідник ві- дігравав важливе наукове значення для висвітлення історії розвитку рослинного світу півдня України. Заповідник Стрілецький степ (нині – Стрільцівський степ – відділення Луган- ського природного заповідника НАН Укра- їни). Одним із завдань заповідника М.І. Ко- тов виокремив охорону рослинності північ- ного варіанту різнотравно-типчакових ко- вилових степів. Заповідник Михайлівська цілина (нині – окремий степовий природний заповід- ник на Сумщині). Одним із завдань запо- Ю.Л. Козубенко ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 1114 відника була охорона північних степів з багатьма вологолюбними рослинами. На момент дослідження М.І. Котова це був єдиний степовий заповідник у лісосте- повій зоні УРСР. Учений описав у ньому рідкісну лікарську й декоративну рослину – адоніс весняний, або горицвіт (Adonis vernalis L.). За свідченням М.І. Котова, Михайлівська цілина мала значення для пізнання закономірностей зміни степів у зв’язку зі зміною фізико-географічних умов у широтному напрямку. Степовий заповідник Асканія-Нова (нині – Біосферний заповідник «Асканія- Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна). За свідчен- нями М.І. Котова, цілинний ковиловий степ на території заповідника зберігся як пасовище у зв’язку з роботами по акліма- тизації тварин, які проводилися поміщи- ком Ф.Е. Фальц-Фейном. У перші роки після створення заповідника було про- ведено детальне ботанічне вивчення ці- линного степу, що належав до південних типчаково-ковилових степів. М.І. Котов дослідив значення в охо- роні рослинного світу не лише заповідни- ків, але й інших природоохоронних тери- торій. Зокрема, він розглянув такі дендро- парки: Тростянецький (нині Державний дендрологічний парк «Тростянець» НАН України); «Олександрія» (м. Біла Церква) (нині державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України); «Софіївка» (м. Умань) (нині Національний дендро- логічний парк «Софіївка» НАН України); Устимівка (нині Устимівський дендроло- гічний парк); Веселі Боковеньки (нині дослідно-селекційний дендрологічний лісовий центр «Веселі Боковеньки»); дендропарк ботанічного саду АН УРСР (нині частина Національного ботанічно- го саду ім. М.М. Гришка НАН України); дендропарк Інституту лісу АН УРСР (нині дендропарк Українського науково- дослідного інституту лісового господар- ства та агромеліорації). Вчений вказав на значення цих ден- дропарків для озеленення як зразків садо- во-паркового будівництва, а також джерел цінного насіннєвого матеріалу. Їхнє зна- чення полягало також у вивченні досвіду та в подальшому розвитку теорії акліматизації деревних і чагарникових рослин. Такі ден- дропарки мали природоохоронне значення. М.І. Котов дійшов висновку, що у 1951 р. кількість природоохоронних те- риторій на території України була не- достатньою для збереження видового різноманіття рослинного та тваринно- го світу. Тому він запропонував ство- рити нові заповідники: в Українських Карпатах, на Поліссі, у Провальському степу Ворошиловградської (нині Луганської) області, в околицях гори Карадаг у Криму, в околицях міста Кременець; у Сталінській (Донецькій) області: урочище Грабова Балка, урочи- ще Дерезовате, Савур-Могила, Білий яр; у Харківській області: Гомельшанська лісова дача, лісове урочище Чернеччина, на схилах річки Великий Бурлук і на цілині Баюрки; у Полтавській облас- ті: лісове урочище Парасоцьке, Мале Перещепинське болото; на ділянці лісу Старий Манзер в Одеській області, у степу Пантелиха Тернопільської облас- ті, у степу Масьок Станіславської (нині Івано-Франківської) області. Вчений вважав, що слід відновити такі заповідники: Середньодніпровський лісостеповий заповідник у Черкаській об- ласті, у Карлівському степу Полтавської області, Гористе в Київській області . М.І. Котов відмітив, що навіть при ве- ликій кількості заповідників не вдасться взяти під охорону всі території, які цього потребують. Адже заповідники здатні охо- плювати лише найбільш визначні ділянки й об’єкти, що знаходяться на порівняно об- межених площах, на яких різноманітність умов та живих організмів не може бути ви- явлена повною мірою. Тому він пропону- вав знаходити інші форми охорони більш цікавих рослинних видів і закликав: «Не можна допускати, щоб гинула наша флора, і не заради простого інтересу до колекціо- нування, а в зв’язку з тим, що види рослин, які зараз не мають практичного значення для людини, в дальшому можуть виявити- ся дуже цінними» [19, с.10]. М.І. Котов вважав, що у справі охорони рослинного світу велику роль мали відіграти ботанічні сади. На його думку, кожен ботанічний сад повинен вирощувати всі ендемічні, релікто- ві, вимираючі, рідкісні й узагалі цікаві види місцевої флори. Внаслідок цього, ботанічні сади внесли б свою частку до справи вивчення та охорони природи. Це значно підвищило б наукове, куль- турно-освітнє й виховне значення бота- нічних садів, оскільки відвідувачі мали ВИЗНАЧНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БОТАНІК М.І. КОТОВ І ЙОГО ВНЕСОК У ОХОРОНУ РОСЛИН УКРАЇНИ ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 1 115 б змогу познайомитися з важливими проблемами ботанічної науки на місце- вому матеріалі. 1956 р. в УРСР було 22 ботанічні сади, але в жодному з них не проводився той об- сяг роботи, рекомендований М.І. Котовим. Така ж ситуація була в УРСР і з заповідни- ками, яких на той час було 8. Учений вважав, що потрібно пере- творити кожен заповідник у справжній науково-дослідний заклад. У кожному заповіднику слід мати експериментальну ділянку для вивчення найцінніших міс- цевих рослин, а також рослин, узятих із інших районів. М.І.Котов наголошував на необхідності обміну насінням у запо- відниках, що залучило б їх до загальної роботи над виявленням і використанням рослинних багатств України [18]. У 1960 р. вийшов «Закон про охо- рону природи УРСР», одним із авторів якого був М.І. Котов. Спільними зусил- лями охоронців природи рекомендації М.І. Котова та інших вчених щодо ство- рення та роботи заповідників і ботаніч- них садів почали втілюватися в життя. Матеріали, зібрані М.І. Котовим у численних експедиціях, були використа- ні ним при складанні першого в Україні списку рослин, які потребують охоро- ни. Список циз 39 рідкісних видів рослин було опубліковано 1962 р. [2]. Значна частина досліджень М.І.Котова була пов’язана зі сходом України. Учений дослідив та зібрав значний гер- барний матеріал на території сучас- них Донецької та Луганської областей. 1974 р. він описав рідкісні рослини схо- ду України та вказав на необхідність їх- ньої охорони. Того ж року він взяв участь у VI Всесоюзній нараді з питань вивчен- ня і освоєння флори та рослинності високогір’їв (Ставрополь), де виступив із доповіддю «О редких и эндемичных близкородственных растениях гор Кав- каза, Крыма, Урала, Донецкого кряжа и Среднерусской возвышенности». У 1975 р. у Ленінграді відбувся XII Міжнародний ботанічний конгрес, на якому розглядалися питання охорони природи. М.І. Котов виступив на ньому з доповіддю «Реликтовые и вымирающие волчеягодники (р. Daphne) в СССР». Вчений опублікував низку праць, присвячених охороні рослин Украї- ни та інших республік СРСР: «Нові та рідкі рослини Криму» (1958), «Редкие, эндемичные и исчезающие виды расте- ний УССР и необходимость их охраны» (1962), «Рідкісні та ендемічні рослини флори України і необхідність їх охорони» (1964), «Рідкісні, ендемічні й нові росли- ни Кабардино-Балкарії та Північної Осе- тії» (1975), «Рідкісні рослини морського узбережжя в Латвійській РСР» (1977). До третього видання «Червоної кни- ги України» (2009) входять багато рос- лин, на необхідність охорони яких вка- зував М.І. Котов. Це, зокрема, сальвінія плаваюча (Salvinia natans (L.) All.), плау- нець заплавний (Lycopodium inundatum L.), ковила пірчаста (Stipa pennata L.), ковила волосиста (Stipa capillata L.), рябчик руський (Fritillaria ruthenica Wikstr.), зозулині черевички справ- жні (Cypripedium calceolus L.), били- нець довгорогий (Gymnadenia conopsea (L.) R.Br.), любка дволиста (Platanthera bifolia (L.) Rich.), жировик Льозеля (Liparis laeselii (L.) Rich.), смілка крейдо- ва (Silene cretaceae Fisch. ex Spreng.), пів- онія тонколиста (Paeonia tenuifolia L.), дельфіній руський (Delphinium rossicum Litv.), горицвіт весняний (Adonis vernalis L.), горицвіт волзький (Adonis wolgensis Steven ex D.C.), дворядник крейдовий (Diplotaxis cretacea Kotov), левкой за- пашний (Matthiola fragans Bunge), вовче лико Софії (Daphne sophia Kalen.), вовче лико кримське (Daphne taurica Kotov), гісоп крейдовий (Hyssopus cretaceus Dubjan.), льонок крейдовий (Linaria cretacea Fisch. ex Spreng.), ранник крей- довий (Scrophularia cretacea Fisch. ex Spreng.), полин суцільнобілий (Artemisia hololeuca M.Bieb. ex Besser), бурачок сав- ранський (Alyssum savranicum Andrz.), еритроній собачий зуб (Erythronium dens-canis L.) [19]. Укладачі третього видання «Черво- ної книги України» користувалися таки- ми працями М.І.Котова: «Опис деяких нових видів з України» (1926, у співав- торстві з М. Клоковим та Є. Лавренком), «Редкие, эндемичные и исчезающие виды растений УССР и необходимость их охраны» (1962), «Определитель высших растений Украины» (1987, одним із авто- рів якого був М.І. Котов), а також ІІІ, IV, V та VIII, IX, X томи «Флори УРСР», ре- дактором яких виступив М.І. Котов. Ю.Л. Козубенко ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 1116 Праці М.І. Котова відіграли важли- ву роль при створенні статей «Зеленої книги України» — списку рідкісних і ти- пових для певної місцевості рослинних угрупувань, які потребують особливого режиму використання. «Зелену книгу» вперше у світі розробили фахівці Укра- їни. На відміну від «Червоної книги», «Зелена книга» звертає увагу на охорону не окремих видів, а цілісних рослинних угрупувань. У ній представлено 126 рід- кісних й типових рослинних угруповань, які потребують охорони. «Зелена книга України» є офіційним державним документом, у якому зведено відомості про сучасний стан рідкісних, перебуваючих під загрозою зникнення та типових природних рослинних угру- повань, які підлягають охороні [5]. Укладачі «Зеленої книги України» користувалися й працями М.І. Кото- ва: «Флора і рослинність крейдяних від- слонень в Донецькому басейні та ви- користання їх в сільському господар- стві» (1939) та «Гірські соснові бори як проблема історичної ботанічної геогра- фії» (1947). Праці вченого стали важли- вим джерелом інформації при форму- ванні статей про рослинні угрупування звичайнососнових лісів (Pinetа sylvestris) з домінуванням у травостої осоки низь- кої (Carex humilis) [6, c.99] та угрупован- ня звичайнососнових лісів скумпієвих {Pinetа (sylvestris) cotinosа (coggygriae)}, звичайнодубово-звичайнососнових лісів скумпієвих {Querceto (roboris)- Pinetа (sylvestris) cotinosа (coggygriae)} та повислоберезово-звичайнососнових лі- сів скумпієвих {Betuleto (pendulae)-Pinetа (sylvestris) cotinosа (coggygriae)} [6, с.107]. Підводячи підсумки, можна розподі- лити дослідження М.І. Котова з охорони рослин таким чином: складання списків рідкісних рослин, участь у створенні та організації заповідних територій, реко- мендації щодо подальшого створення за- повідників та ботанічних садів, участь у формуванні законодавчої бази щодо охо- рони рослин; публікація статей з охоро- ни рослин та участь у конференціях. Ро- бота вченого в галузі охорони рослин ві- діграла велику роль у збереженні флори України. За його сприяння було створе- но заповідник «Святі Гори» на Донеччи- ні. Також М.І. Котов був одним з авторів «Закону про охорону природи УРСР». Працями вченого користуються й у наш час. Зокрема, до «Червоної книги Укра- їни» та «Зеленої книги України» уві- йшли рослини та рослинні угрупуван- ня, на необхідність охорони яких вказу- вав М.І. Котов. 1.Барбарич А. І. Пам’яті Михайла Івановича Котова / А.І. Барбарич, Т.Я. М’якушко, В.В. Прото- попова // Укр. ботан. журн. – 1979. – Т. 36, № 3. – С. 275–276. 2. Борейко В.Е. Словарь деятелей охраны природы / В.Е.Борейко. – К.: Изд. киев. эколого-культ. центра, 2001 . – 521 с. 3. Гористе (заповідник) [Електронний ресурс]. – URL : http://uk.wikipedia.org/wiki/Гористе_(за- повідник). – Назва з екрану. 4. Доброчаєва Д.М. Наукова спадщина Михайла Івановича Котова (до 90-річчя з дня народжен- ня) / Д. М. Доброчаєва, В. В. Протопопова // Укр. ботан. журн. – 1987. – Т.43, № 1. – С. 97–99. 5. Зелена книга України [Електронний ресурс]. – URL : URL : http://uk.wikipedia.org/wiki/Зеле- на_книга_України. - Назва з екрану. 6. Зелена книга України /під ред. Я.П. Дідуха – К.: Альтерпрес, 2009. – 448 с. 7. Ільїнська А.П, Морозюк С.С., Протопопова В.В. Котов Михайло Іванович. Життя віддане бота- ніці (до 110-річчя від дня народження) [Електронний ресурс]. – URL: http://www.nbuv.gov.ua/Ellib/ botany/scientist/Kotov.pdf. – Назва з екрана. 8. Котов М.І. Асканійська комісія при Наркомземі / М.І.Котов // Вісник сільськогосподарської науки. – 1922. –№4. – С.182. 9. Котов М.И. О предстоящем созыве первой сессии Асканийского Комитета / М.И.Котов // Наука на Украине. – 1922. - № 3. – С.253. 10. Котов М.И. Первая сессия Асканийского комитета / М.И.Котов // Наука на Украине. – 1922. – №4. – С. 370 – 372. 11. Котов М.І. Рослинність і флора заповідника «Гористе» і його околиць / М.І.Котов // Сб.: Природа заповедника АН УССР «Гористе». – 1941. – С.95 – 117. 12. Котов М.І. Рослинність Карадага та його околиць / М.І.Котов // Український ботанічний журнал. – 1956. – Т.13, №4. – С.111 – 113. 13. Котов М.І. Святі Гори Артемівської округи / М.І.Котов // Матеріали охорони природи на Україні. – 1928. - №1. – С.115 – 126. ВИЗНАЧНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БОТАНІК М.І. КОТОВ І ЙОГО ВНЕСОК У ОХОРОНУ РОСЛИН УКРАЇНИ ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 1 117 14. Котов М.І. «Святі Гори» на Артемівщині як забуток природи / М.І.Котов // Вісник природоз- навства. – 1926. – №3 – 4. – С.190 – 196. 15. Котов М.И. Совещание ботаников по участию в районировании Украины и в работах Аска- нии Нова / М.И.Котов // Наука на Украине. – 1922. - №2. – С.150. 16. Котов М.И. Список новых более редких и интересных растений, собранных нами, или на- блюдающихся по р. Осколу в Воронежской губернии (б. Бирючинский и Валуйский уезд) и в Харь- ковской губернии (б. Купянский уезд) / М.И.Котов // Бюллетени общества естествоиспытателей при Воронежском государственном университете. – 1926. – Т.11, №1. – С.28 – 45. 17. Котов М.І., Карнаух Є.Д. Рослинність заповідників Сталінської області / М.І.Котов, Є.Д.Карнаух // Ботанічний журнал АН УРСР. – 1940. – Т.1, №3 – 4. – С.335 – 352. 18. Котов М.I. Харкевич С.С. Охорона природи в Українськiй РСР та завдання ботанiкiв / М.І.Котов, С.С.Харкевич // Український ботанiчний журнал. – 1956. – Т.13, № 2. – С. 3—14. 19. Червона книга України. Тваринний світ / за ред. І. А. Акімова. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — 600 с. Одержано 19.02.2014 Ю.Л. Козубенко Известный украинский ботаник М.И.Котов и его вклад в охрану растений Украины Освещается работа выдающегося украинского ботаника профессора М.И.Котова в области охраны растений в Украине. Показан его вклад в сохранение ви- дового состава флоры Украины.

Визначний український ботанік М. І. Котов і його внесок в охорону рослин України

Репозитарії

Схожі ресурси