Щодо системи фінансування науки України
Виступ голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти і науки на сесії Загальних зборів НАН України.
Збережено в:
| Дата: | 2014 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2014
|
| Назва видання: | Наука та наукознавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86035 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Щодо системи фінансування науки України / Л.М. Гриневич // Наука та наукознавство. — 2014. — № 2. — С. 15-16. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-86035 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-860352015-09-07T03:01:51Z Щодо системи фінансування науки України Гриневич, Л.М. Парламентські слухання «Про стан і законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави» Виступ голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти і науки на сесії Загальних зборів НАН України. Report of the Head of the Parliamentary Committee on Education and Science at the Session of the General Meeting of the NAS of Ukraine. 2014 Article Щодо системи фінансування науки України / Л.М. Гриневич // Наука та наукознавство. — 2014. — № 2. — С. 15-16. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86035 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Парламентські слухання «Про стан і законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави» Парламентські слухання «Про стан і законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави» |
| spellingShingle |
Парламентські слухання «Про стан і законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави» Парламентські слухання «Про стан і законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави» Гриневич, Л.М. Щодо системи фінансування науки України Наука та наукознавство |
| description |
Виступ голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти і науки на сесії Загальних зборів НАН України. |
| format |
Article |
| author |
Гриневич, Л.М. |
| author_facet |
Гриневич, Л.М. |
| author_sort |
Гриневич, Л.М. |
| title |
Щодо системи фінансування науки України |
| title_short |
Щодо системи фінансування науки України |
| title_full |
Щодо системи фінансування науки України |
| title_fullStr |
Щодо системи фінансування науки України |
| title_full_unstemmed |
Щодо системи фінансування науки України |
| title_sort |
щодо системи фінансування науки україни |
| publisher |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Парламентські слухання «Про стан і законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави» |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86035 |
| citation_txt |
Щодо системи фінансування науки України / Л.М. Гриневич // Наука та наукознавство. — 2014. — № 2. — С. 15-16. — укр. |
| series |
Наука та наукознавство |
| work_keys_str_mv |
AT grinevičlm ŝodosistemifínansuvannânaukiukraíni |
| first_indexed |
2025-07-06T13:27:43Z |
| last_indexed |
2025-07-06T13:27:43Z |
| _version_ |
1836904311161880576 |
| fulltext |
ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 2 15
Вельмишановний Борисе Євгенови-
чу, вельмишановні учасники засідання!
Передусім, дозвольте висловити кожно-
му з вас вдячність за жертовну працю у
цих складних умовах на славу Україн-
ської держави і українського народу.
Гідні захоплення величезні досяг-
нення Національної академії наук Укра-
їни, яка є брендом світового рівня, як і
ім’я її засновника Володимира Вернад-
ського, і сьогодні свідчать про неймовір-
но високий потенціал українських уче-
них. Однак, зважаючи на складну ситу-
ацію, у якій ми нині перебуваємо, хочу
порушити проблеми, які потрібно подо-
лати, щоб рухатись уперед.
Сьогодні країна опинилася у перед-
дефолтному стані. Ми маємо розкра-
дений бюджет з діркою у 280 мільярдів
гривень. Ми маємо військову агресію з
боку сусідньої держави. Відтак, сьогод-
ні весь наш науковий потенціал має бути
спрямований на посилення оборонного
комплексу країни.
Нам доводиться жити в зовсім нових
умовах. Але у цій незвичайній кризовій
ситуації є великі шанси для нашого роз-
витку. Вони пов’язані передовсім з готов-
ністю суспільства і більшістю його грома-
дян до великих перетворень. Окрім того,
підписавши політичну частину Асоціації
з Європейським Союзом, ми опиняємо-
ся в новому міжнародному ландшафті. А
найголовніше - така ситуація змусить нас
реформувати систему державного управ-
ління й усі інші сфери, у яких не сталося
необхідних змін за весь трансформацій-
ний пострадянський період.
У той час, коли глобальні видатки на
науку за останні десять років у світі збіль-
шуються щорічно вищими темпами, ніж
зростає світова економіка, і середньосві-
товий показник наукоємності ВВП ста-
*Назву статті дано редакцією.
© Л.М. Гриневич, 2014
новить близько двох відсотків, ми впро-
довж останніх років спостерігаємо то-
тальне зниження державного фінансу-
вання на науку. Перейшовши поріг ви-
живання для науки, а це 0,9% ВВП, у нас
останніми роками державне фінансуван-
ня скоротилося до 0,27%. А нині внаслі-
док фінансової кризи рівень асигнувань
на науку знижується ще більше.
Це макрорівень. А є ще мікрорівень.
Йдеться про життя кожного науковця.
Наприклад, досягнувши піку кар’єри,
провідний науковий співробітник акаде-
мічного інституту, який одночасно пра-
цює за сумісництвом в університеті, отри-
мує до семи тисяч гривень. А що вже го-
ворити про аспіранта? Його місячний бю-
джет складає близько двох тисяч гривень.
Причому захистивши дисертаційне дослі-
дження, він втрачає місце в гуртожитку.
Тому й розсіваємо свій інтелект по всьому
світу, де наші науковці можуть заробити,
як мінімум, у п’ять-шість разів більше. І
якщо ми сьогодні, в цей кризовий час, не
розробимо таке законодавство і таку про-
граму дій на найближчі п’ять років, щоб
вийти на висхідну за цими показниками,
то втратимо ті неймовірні надбання, які
здобуті ціною здоров’я і життя величез-
ної кількості науковців нашої країни.
Водночас, не можна не торкнутися ін-
шої дуже важливої проблеми: ми утриму-
ємо лідерські позиції в цілій низці дослі-
джень, але визначні наукові результати не
імплементуються у вітчизняну економіку.
Чому? З одного боку, відсутні відповід-
ні стимули для вітчизняного бізнесу, а з
другого – такою була державна політика,
коли простіше купити, можливо, менш
якісний, але трішки дешевший, імпорт-
ний товар, провівши при цьому різні обо-
рудки. Не хочу зараз згадувати «Хюндаї»
та інші закупівлі, пов’язані, наприклад,
із спорудженням сонячних електростан-
цій у Криму. Ми це все пам’ятаємо, і, дай
Боже, щоб ця епоха відійшла в минуле.
Л.М. Гриневич
Щодо системи фінансування
науки України*
Виступ голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти
і науки на сесії Загальних зборів НАН України
Л.М. Гриневич
ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 216
Наші наукові пріоритети мають бути
чітко вибудувані, однак на інших заса-
дах. Погляньте, за кількістю патентів на
душу населення Україна знаходиться
на 52-му місці серед 148 країн у рейтин-
гу конкурентоспроможності. А за показ-
ником прямих інвестицій у передачу тех-
нологій посідає 131-е місце. Низький рі-
вень впровадження наукових досліджень,
розробок та інновацій в економіку Укра-
їни та суспільство в цілому є очевидним,
як і недієздатність нинішньої системи фі-
нансування наукових досліджень і роз-
робок, яка себе вичерпала. У цій ситуації
ми навіть не можемо скористатися мож-
ливостями, які надають структури Євро-
пейського Союзу. Продовжується розпо-
рошення і фрагментація наукових дослі-
джень в Україні, що призводить до по-
дальшого відставання від світових досяг-
нень у багатьох галузях знань.
Подолати проблему можна лише шля-
хом відповідного реформування науко-
вої сфери і створення нового законодав-
чого поля. Я щиро вдячна всім тим уче-
ним Національної академії наук України,
які беруть активну участь у обговоренні за-
конопроектів, збагачують своїм інтелек-
том новий продукт, який маємо отрима-
ти в результаті. Задумана реформа поля-
гає в тому, що ми повинні створити спри-
ятливе інноваційне середовище в Украї-
ні, яке працюватиме за принципом: наука
продукує знання, використовуючи гроші,
а інновації заробляють гроші, застосову-
ючи знання. Іншими словами, ми прагне-
мо створити таку атмосферу в країні, коли
кошти, що вкладаються в фундаментальні
дослідження, мають давати справжні нові
знання, які поширюватимуться не тільки
в межах України, а й у світовому просто-
рі. А кошти, які інвестуються в прикладні
дослідження, розробки та інновації, мають
приносити конкретний економічний або
соціальний зиск від їх реалізації.
Щоб досягнути такої мети, потрібно
прийняти цілу низку законів. Якщо ми за-
раз через складні економічні обставини не
можемо різко збільшити фінансування на-
уки, то повинні змінити законодавче поле
і закласти підвалини того, щоб ніколи по-
дібна ситуація і таке ставлення держави до
науки більше не повторилися в Україні. І
вже сьогодні йде розроблення нової редак-
ції законопроекту про наукову і науково-
технічну діяльність, який має вирішити
цілу низку проблем, починаючи від пи-
тань співвідношення коштів, які виділя-
ються на грантовій основі за конкурсом, і
тих коштів, які складають основне базове
фінансування наукових інституцій.
Завершую проблеми розвитку нау-
ки питанням омолодження наукових ка-
дрів, однак це зовсім не означає, що воно
останнє в пріоритетах. Омолодження на-
уки сьогодні – одне з дуже важливих за-
вдань Національної академії наук, і в сво-
їй доповіді Борис Євгенович Патон приді-
лив йому велику увагу. Ми ж пам’ятаємо,
що сам він став академіком в 40 років, а в
44 роки очолив Академію наук. А от сьо-
годні, дивлячись на діаграми щодо віко-
вого складу академії, можемо побачити,
що серед академіків тепер дуже мало тих,
кому менше, ніж 60 років. І це означає,
що молодим науковцям ми маємо відкри-
ти більше можливостей як в соціальному
плані, так і в кар’єрному зростанні в сис-
темі Національної академії наук.
Регламент не дає мені можливос-
ті прозвітувати про роботу очолюваного
мною Комітету, однак дозвольте спини-
тися на окремих аспектах його діяльнос-
ті. Так, Комітет запропонував і надіслав
до Кабінету Міністрів зміни до закону
про державні закупівлі. Враховуючи про-
позиції науковців академії, ми наполягає-
мо на скороченні різного роду обмежень
щодо наукових досліджень, зокрема не-
поширення дії закону на ті наукові роз-
робки, які здійснюються для держави і за
державні кошти, а також на ті закупівлі,
які вже пройшли попередній конкурс. Не
потрібен для них другий тендер, який є
просто дублюванням, причому абсолют-
но штучним. Ми також обговорювали пи-
тання атестації кадрів і зняли з порядку
денного Верховної Ради України заста-
рілий закон про атестацію. Законопроек-
том про вищу освіту, який у найближчо-
му часі має перспективу бути розгляну-
тим у сесійній залі, передбачено руйну-
вання монополії Міністерства освіти і на-
уки та втручання його чиновників у поря-
док присвоєння вчених ступенів.
Наука є майбутнім нашої країни, і
тільки вона здатна вивести нас в світо-
ві самодостатні лідери. Нам треба разом
рухатися вперед і не зрадити всіх тих лю-
дей, які в попередню і новітню добу по-
клали життя на вівтар за процвітання і
незалежність України.
|