Молоді науковці НАН України: стан та перспективи

Статтю присвячено питанням залучення молоді в науку та оптимізації вікової структури наукових кадрів НАН України. Досліджено трансформаційні процеси розвитку наукових кадрів НАН України за останнє десятиріччя (2000–2012) та в АН СРСР (1960–1985). Проаналізована вікова структура наукових кадрів НАН У...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
1. Verfasser:	Вашуленко, О.С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2014
Schriftenreihe:	Наука та наукознавство
Schlagworte:	Добровські читання (до 85-річчя від дня народження Г.М. Доброва)
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86040
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Молоді науковці НАН України: стан та перспективи / О.С. Вашуленко // Наука та наукознавство. — 2014. — № 2. — С. 34-41. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-86040
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-860402015-09-07T03:02:00Z Молоді науковці НАН України: стан та перспективи Вашуленко, О.С. Добровські читання (до 85-річчя від дня народження Г.М. Доброва) Статтю присвячено питанням залучення молоді в науку та оптимізації вікової структури наукових кадрів НАН України. Досліджено трансформаційні процеси розвитку наукових кадрів НАН України за останнє десятиріччя (2000–2012) та в АН СРСР (1960–1985). Проаналізована вікова структура наукових кадрів НАН України в порівнянні з аналогічними даними РАН та НАН Білорусії. Статья посвящена вопросам привлечения молодежи в науку и оптимизации возрастной структуры научных кадров НАН Украины. Исследованы трансформационные процессы развития научных кадров НАН Украины за последнее десятилетие (2000– 2012 гг.) и АН СССР (1960–1985 гг.) Проанализирована возрастная структура научных кадров НАН Украины в сравнении с аналогичными данными РАН и НАН Беларуси. The article is devoted to issues of recruiting youth in R&D and optimization of age structure of the research personnel in the NAS of Ukraine. Transformation processes in the research staff in the NAS of Ukraine in 2000–2012 and the Academy of Sciences of the USSR in 1960–1985 are studied. Age structure of researchers in the NAS of Ukraine, in comparison with analogous data on the Russian Academy of Sciences and the NAS of Belarus, is analyzed. 2014 Article Молоді науковці НАН України: стан та перспективи / О.С. Вашуленко // Наука та наукознавство. — 2014. — № 2. — С. 34-41. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86040 001.891 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Добровські читання (до 85-річчя від дня народження Г.М. Доброва) Добровські читання (до 85-річчя від дня народження Г.М. Доброва)
spellingShingle	Добровські читання (до 85-річчя від дня народження Г.М. Доброва) Добровські читання (до 85-річчя від дня народження Г.М. Доброва) Вашуленко, О.С. Молоді науковці НАН України: стан та перспективи Наука та наукознавство
description	Статтю присвячено питанням залучення молоді в науку та оптимізації вікової структури наукових кадрів НАН України. Досліджено трансформаційні процеси розвитку наукових кадрів НАН України за останнє десятиріччя (2000–2012) та в АН СРСР (1960–1985). Проаналізована вікова структура наукових кадрів НАН України в порівнянні з аналогічними даними РАН та НАН Білорусії.
format	Article
author	Вашуленко, О.С.
author_facet	Вашуленко, О.С.
author_sort	Вашуленко, О.С.
title	Молоді науковці НАН України: стан та перспективи
title_short	Молоді науковці НАН України: стан та перспективи
title_full	Молоді науковці НАН України: стан та перспективи
title_fullStr	Молоді науковці НАН України: стан та перспективи
title_full_unstemmed	Молоді науковці НАН України: стан та перспективи
title_sort	молоді науковці нан україни: стан та перспективи
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Добровські читання (до 85-річчя від дня народження Г.М. Доброва)
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86040
citation_txt	Молоді науковці НАН України: стан та перспективи / О.С. Вашуленко // Наука та наукознавство. — 2014. — № 2. — С. 34-41. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
series	Наука та наукознавство
work_keys_str_mv	AT vašulenkoos molodínaukovcínanukraínistantaperspektivi
first_indexed	2025-07-06T13:28:02Z
last_indexed	2025-07-06T13:28:02Z
_version_	1836904331605966848
fulltext	ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 234 Проблема зростання ролі науки як важливого чинника модернізації країни привертала увагу дослідників ще за ра- дянських часів [1–5]. Відомий україн- ський учений у галузі наукознавства та іс- торії науки, засновник наукознавчої шко- ли в Україні Г.М. Добров приділяв велику увагу питанням організації та управлін- ня наукою взагалі та академічною зокре- ма. Він досліджував широке коло питань, пов’язаних з науково-технічною політи- кою і наголошував, що в розвитку науки головна роль належить кадрам. За часів СРСР спостерігався екстенсивний роз- виток науки, який супроводжувався зрос- танням наукових та виробничих підроз- ділів науки, збільшенням фінансової під- тримки наукових досліджень; як наслі- док, відбувалося зростання чисельності всіх професійних категорій науковців. За- значені процеси внесли суттєві зміни й у діяльність АН СРСР. Г.М. Добров зазна- чав, що в період становлення та розвитку Академії проводилась клопітка цілеспря- мована робота щодо підготовки та підбору наукових кадрів, які могли б зробити зна- чний внесок у розвиток Академії та забез- печити науково-технічний прогрес краї- ни [3]. Очевидно, такі дії уряду і призвели до значних темпів зростання чисельнос- ті наукових працівників АН СРСР відпо- відного рівня кваліфікації (рис. 1). Пері- од 1960–1985 рр. вирізнявся швидкими темпами зростання чисельності наукових працівників АН СРСР - збільшення від- булося в 4,2 раза. Після проголошення Україною не- залежності відбувся перехід до ринкових відносин і було взято курс на інтенсифі- кацію науково-технічного прогресу, уна- слідок чого розпочався період трансфор- мації наукової системи України, який су- проводжувався складною економічною кризою; як наслідок, спостерігалися зде- © О.С. Вашуленко, 2014 більше негативні зміни у фінансовому та матеріально-технічному забезпеченні сфери досліджень і розробок. Зменшення державного фінансування науки, а також зменшення кількості замовлень з боку підприємств призвело до істотного скоро- чення чисельності наукових кадрів [6–8]. Кризові явища в однаковій мірі тор- кнулися всіх сфер наукового потенціалу України, а особливо вплинули на акаде- мічний сектор. Останні 20 років наукова система України не входить до пріори- тетних напрямів розвитку держави і де- далі стає все менш пріоритетною, про що свідчить недостатнє фінансування і по- дальше її скорочення. Особливо гострою ця проблема є для НАН України. Хоча в концепції розвитку НАН України на 2014–2023 рр. зазначено, що зростання ролі вітчизняної науки є важ- ливим чинником модернізації країни та забезпечення ефективного економічного і соціального розвитку України загалом, проте відсутність державної науково об- ґрунтованої програми розвитку науко- вої сфери, а також відсутність необхід- ної фінансової підтримки у проведенні наукових досліджень стримує та уповіль- нює ефективний швидкий розвиток усі- єї наукової галузі і Академії зокрема. Про це свідчить проведений аналіз кадрового стану НАН України в період 2000–2012 рр., який показав, що темпи зростання наукових працівників значно уповіль- нилися в останні роки (рис. 2). У період 2000–2008 рр. загальна чисельність нау- кових працівників зросла в 1,6 раза, що згодом переросло у фазу падіння впро- довж наступних п’яти років. Парадок- сально, що за аналізований період прак- тично без змін залишилась кількість кан- дидатів та докторів наук – близько 7,8 тис. осіб та 2,4 тис. осіб відповідно. Дослідження науково-технічного по- тенціалу, що мали міжнародний рівень, УДК 001.891 О.С. Вашуленко Молоді науковці НАН України: стан та перспективи Статтю присвячено питанням залучення молоді в науку та оптимізації вікової структури наукових кадрів НАН України. Досліджено трансформаційні процеси розвитку наукових кадрів НАН України за останнє десятиріччя (2000–2012) та в АН СРСР (1960–1985). Проаналізована вікова структура наукових кадрів НАН України в порівнянні з аналогічними даними РАН та НАН Білорусії. МОЛОДІ НАУКОВЦІ НАН УКРАЇНИ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 2 35 Рис. 1. Динаміка чисельності наукових працівників АН СРСР за період 1960–1985 рр., тис. осіб Джерело: [2, 3]. Рис. 2. Динаміка чисельності наукових працівників НАН України за період 2000–2012 рр., тис. осіб Джерело: [9]. 0. С. Вашуленко ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 236 показали, що на початку 90-их років у кра- їнах Центральної та Східної Європи відбу- валися аналогічні процеси щодо стану на- уки, але ці країни скоріше вийшли зі стану кризи і трансформувалися в сучасні науко- ві системи. Чисельність дослідників РАН у період 2000–2009 рр. скоротилася на 11%, що негативно вплинуло на розвиток на- уки, особливо на тлі істотного зростан- ня останніми роками сектору вищої осві- ти і появи в науковій сфері нових органі- зацій, які не відповідають ні традиціям, ні можливостям проведення сучасних науко- вих досліджень, що не сприяло підвищен- ню загального рівня вузівської науки [10]. Однією з особливостей негативних змін в українській кадровій системі на- уки є недостатнє залучення талановитої молоді до наукової діяльності. Пробле- ма старіння наукових кадрів стала одні- єю з найгостріших проблем трансформа- ції пострадянської науки. За часів, коли Г.М. Добров проводив дослідження ака- демічної організації науки, проблема по- повнення АН СРСР молодими таланови- тими науковцями теж була актуальною. Ядром наукової системи є науковець, або вчений, тобто людина, яка є носієм від- повідних навичок, здатна мислити та опти- мально використовувати свій творчий по- тенціал. Головним чинником планування та організації наукової діяльності, а також забезпечення ефективності досліджень, є формування оптимального складу науко- вих кадрів та створення умов для їх продук- тивної діяльності, що в свою чергу впливає на розвиток наукових установ [3]. За даними 1988 р., значна частина на- уковців перебувала у віці від 31 до 40 ро- ків, що становило 33 % від загальної кіль- кості науковців (рис. 3). Нині в Україні структура науко- вих кадрів виглядає, як показано на рис. 3. Як бачимо, у 2012 р. в Україні частка працівників літнього віку (після 60 років) становила приблизно 25%, тоді як частки «середніх» вікових груп 41–50 і 51–60 ро- ків становили відповідно 15 % і 23%. По- казники вікової структури Росії й Біло- русі подібні до показників нашої країни на сьогоднішній день. Але, в Білорусі за даними 2009 р. частка працівників віком після 60 років складала всього 11%, при цьому майже 25% становили молоді нау- ковці до 30 років [10]. Для порівняння: частка американ- ських дослідників (держсектор) за дани- ми 2006 р. становила: у віці до 39 років – 26%, у віці від 40 до 49 років –35%, у віці від 50 до 59 років – 30%, вчені старше 60 Рис. 3. Структура наукових кадрів за віковіми групами, % Джерело: складено за даними Держстату України та державної статистики Росії та Білорусії. МОЛОДІ НАУКОВЦІ НАН УКРАЇНИ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 2 37 Рис. 5. Частка молодих науковців до загального числа наукових працівників усіх вікових категорій, 2003 – 2012 рр., % Джерело: [9, 12]. Рис. 4. Структура наукових кадрів за віковіми групами, % Джерело: [9, 11]. 0. С. Вашуленко ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 238 років – тільки 9% [11]. В Україні частка науковців старше 60 років на за даними 2012 р. становить 26%, а це свідчить, що у віковій структурі наукових кадрів нашої країни відбуваються негативні зміни, пов’язані зі збільшенням частини стар- ших вікових груп і вимиванням частини найактивнішої вікової категорії (рис. 4). НАН України є організацією, яка здійснює основні наукові дослідження в галузі природничих, гуманітарних, сус- пільних та технічних наук, а отже, потре- бує висококваліфікованого персоналу для широкого спектру наукових досліджень. Тому питання залучення молоді в науку та оптимізація вікової структури наукових кадрів НАН України є актуальним і потре- бує постійного моніторингу. Нині частка наукової молоді до 35 ро- ків в НАН України залишається досить незначною – 20,3% від загальної чисель- ності наукових працівників усіх вікових категорій (без інженерів) (рис. 5). За період 2003–2012 рр. питома вага молодих науковців в РАН та НАН України збільшилася майже в 1,3 раза (відповідно з 25,0% до 32,0% та з 15,0% до 20,3%). Тоб- то, незначна тенденція до припливу моло- дих науковців в обох країнах все ж спосте- рігається. Проте, частка молодих науков- ців у загальній кількості наукових праців- ників усіх вікових категорій у РАН та НАН України досить різна. Якщо в РАН моло- ді науковці складають майже третину від загального числа наукових працівників, то в НАН України – лише п’яту частину, а тому ситуація з розривом між поколін- нями вчених, що супроводжується руй- нуванням механізму передачі наукового знання, спадкоємності і традицій, в НАН України є набагато гострішою, ніж у РАН. У наукових установах НАН Білорусії молодь у віці не старше 30 років складає в цілому по Академії 11% від загальної чи- сельності фахівців, зайнятих науковими дослідженнями, і лише 2% від загальної чисельності кандидатів наук. Щодо керів- ників структурних підрозділів, то тільки 1 особа у віці до 30 років, а старших науко- вих співробітників 7 осіб [13]. У концепції розвитку НАН України на 2014–2020 рр., яка покликана забез- печити ефективний економічний і со- ціальний розвиток усієї країни, зазна- чено, що збереження та ефективне від- творення кадрового потенціалу Акаде- мії, подальший розвиток провідних на- укових шкіл, створення належних умов для успішної наукової праці, підготовка наукової молоді є основними завдання- ми проведення кадрової політики НАН України на сучасному етапі. Рис. 6. Динаміка чисельності кандидатів наук НАН України за період 2000 – 2012 рр., осіб Джерело: [9]. МОЛОДІ НАУКОВЦІ НАН УКРАЇНИ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 2 39 Рис. 7. Динаміка чисельності кандидатів наук РАН за період 2002 – 2012 рр., осіб Джерело: [12]. Рис. 8. Середній вік дослідників, 2003 – 2009, % Джерело: [12, 16]. 0. С. Вашуленко ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 240 Проте, частка чисельності молодих на- уковців зі ступенем кандидата наук у віці до 35 років в НАН України нині є надто малою – 7% від загальної чисельності нау- кових працівників. Для порівняння, част- ка чисельності кандидатів наук до 30 ро- ків у 1969 р. складала 9%, а в 1981 р. змен- шилась до 1,4%. При цьому частка чисель- ності кандидатів наук у віці до 40 років за цей період зменшилась ву1,7 раза, а у віці до 35 років – у 2,7 раза [3]. З рис. 6 видно, що впродовж 2000 – 2012 рр. спостерігається тенденція до збільшення чисельності молодих науков- ців з науковим ступенем кандидата наук у віці до 35 років. Значне зменшення відбу- лося в 2011 та в 2012 роках у порівнянні з попередніми. З урахуванням скорочення чисельнос- ті співробітників РАН, чисельність канди- датів наук у віці до 39 років збільшувалася впродовж 2002–2012 рр. (рис. 7). Ці зміни стали наслідком цілеспрямованої систе- матичної роботи керівництва РАН і інсти- тутів Академії щодо залучення до науково- дослідних проектів молоді [10]. Для порів- няння, у НАН Білорусії чисельність кан- дидатів наук у віці до 39 років збільшилася з 286 осіб в 2002 р. до 346 осіб у 2006 р. [14]. У РАН за період з 2003 по 2009 рр. частка дослідників у віці понад 60 років збільшилася з 27,4 до 35,3%, і в 2009 р. пи- тома вага дослідників понад 50 років скла- ла 57,6% проти 53,6 % у 2003 р. У 2009 р. понад 63% докторів наук теж пенсійного віку. Взагалі академічний сектор відчуває істотний недолік дослідників найпродук- тивнішого середнього віку [15]. У цілому слід констатувати посилення ролі РАН у виявленні талановитої молоді й залученні її в науку. Загальна статисти- ка по РАН за останні десять років показує, що чисельність молодих науковців упев- нено зростає: за період 2002–2009 рр. кіль- кість докторів наук у віці до 39 років збіль- шилася майже в 1,7 раза, при цьому чи- сельність кандидатів наук збільшилася на 29,2%, а чисельність кандидатів наук у віці до 29 років – на 35% [14]. В умовах, що склалися, коли при- плив молоді вельми невеликий та відбу- вається вибуття наукових кадрів за віком і створюються передумови для неухиль- ного зростання долі фахівців пенсійно- го віку, середній вік дослідників в обох країнах, як в НАН України та РАН, за- лишається майже незмінним упродовж 2003–2009 рр. (рис. 8). Середній вік дослідників НАН Укра- їни складає приблизно 50,5 років (47 ро- ків середній вік дослідників України) [16], тоді як середній вік дослідників РАН становить 50 років (49 років – се- редній вік дослідників Росії). Для порів- няння, середній вік докторів наук НАН Білорусії складає 58 років, кандидатів наук – 48 років. В АН СРСР за період 1975–1985 рр. середній вік наукових працівників у ці- лому по Академії збільшився більш ніж на 2 роки, а в деяких наукових організа- ціях – навіть на 8–9 років. У 1985 р. се- редній вік кандидатів наук АН СРСР був у межах 41–47 років, а докторів наук – 48–58 років, тоді як у 60-і роки у віковій структурі докторів наук найбільше пере- важали співробітники старших поколінь (середній вік – приблизно 53,7 років), а в деяких наукових установах середній вік докторів наук складав понад 60 років [3]. Констатуючи наявність цієї негатив- ної тенденції, слід зазначити, що старін- ня наукових кадрів веде не лише до зни- ження показників науково-дослідної ді- яльності, але і до загрози порушення без- перервності і спадкоємності відтворен- ня наукових кадрів. Тим самим, якщо не прийняти необхідних заходів, то роз- рив поколінь може стати реальністю для української науки. Г.М. Добров зазначав, що ефектив- ність наукових колективів залежить не тільки від рівня кваліфікації, професій- ної підготовки кадрів, але й від вікової структури наукових працівників. Най- більш продуктивний вік для науковців – це 30–40 років, вік у якому проявляється найвища творча активність – найбільша кількість публікацій, з’являються оригі- нальні ідеї, робляться наукові відкриття. Тому для перспективної кадрової політи- ки в науці, яка орієнтована на створен- ня сприятливих умов для високоефек- тивної діяльності наукових працівників, в АН СРСР здійснювалися заходи щодо радикального поліпшення матеріально- технічної бази науки, що в свою чергу за- безпечило збільшення ефективної праці наукових співробітників і, зокрема, залу- чення талановитої молоді до проведення наукових досліджень. Основна ідея поліпшення кадрової ситуації в нашій країні полягає в тому, що молодь матиме бажання та прагнути- ме працювати в Академії лише за умови можливості реалізації своїх наукових зді- МОЛОДІ НАУКОВЦІ НАН УКРАЇНИ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 2 41 1. Малицкий Б. А. Теоретико-методическое обоснование формирования качественно нового нау- чного потенциала страны: автореф. дис. на соискание ученой степени доктора экон. наук. – 1988. – 20 с. 2. Научно-технический потенціал / Добров Г.М., Тонкаль В.Е., Савельєв А.А. и др. – К.: Науко- ва думка, 1988. – 347 с. 3. Организация управления в Академии наук Украинской ССР: опыт и проблемы (1961–1986 гг.) / Г.М. Добров, Б.С. Стогний, В.Е. Тонкаль и др. – Киев: Наук. думка. – 356 с. 4. Варшавский Л.Е. Кадры науки: анализ состояния и прогноз долгосрочных тенденций из- менения / Наука и высокие технологии России на рубеже третьего тысячелетия (социально- экономические аспекты развития)». – Руководители авт. кол. В.Л. Макаров и А.Е. Варшавский. - М.: Наука, 2001. – С.117-136. 5. Lehmann N.C. Age and achievement. Princeton, New Jersey, 1953. 6. Грига В.Ю. Оцінка стану наукових кадрів України: віковий аспект / В.Ю.Грига, О.С.Вашуленко // Наука та наукознавство – №1. – 2013. – С.38-46. 7. Государственное регулирование науки / И.Г.Дежина [под ред. Н.И. Иановой] – М.: Магистр, 2008. – 430 с. 8. Вашуленко О.С. Вікова структура кадрового потенціалу наукової системи України. – Наука та наукознавство – №3. – 2009. – С.31-45. 9. Звіти про діяльність Національної академії наук україни: у 2-х ч. – К.: вид. дім «Академперіо- дика» НАН України. Вип. за 2001 – 2012 рр. 10. Проэкт РАН Комплексная система мер, направленная на улучшение возрастной структуры научных кадров, привлечение и закрепление в научных организациях, подведомственных РАН, та- лантливой молодежи, обеспечение научного и административного роста молодых ученых. – 2010. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.yras.ru/docs/report.pdf 11. Дежина И.Г. Лекция Меры по привлечению российской научной диаспоры в кадровой по- литике правительства. – 2010. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lektorium.tv/ lecture/?id=12926 12. Индикаторы науки: 2014: стат. сб. – М. : Национальный исследовательский университет «Высшая школа экономики», 2014. – 400 с. 13. Несветайлов Г.А. Научные кадры: возраст и творчество / Г.А. Несветайлов // Социология на- уки и образования. - 1998. - С.115-119. 14. Молодежная политика и проблемы воспроизводства научных кадров высшей квалифика- ции в НАН Беларуси : Материалы международной научно-практической конференции «Подго- товка научных кадров высшей квалификации в условиях инновационного развития экономики. Региональные, межрегиональные и международные аспекты» / Под ред. И.В. Войтова — Минск: ГУ «БелИСА», 2007. — 200 с. 15. Дежина И.Г. Кадровые проблемы в российской науке и инициативы государства / И.Г. Дежи- на // Наука и науковедение. – 2006. – №1. – С.28-34. 16. Національна академія наук України: структура, динаміка та ефективність наукового потенці- алу: стат. та наукометр. аналіз / Б.А.Маліцький, О.О.Грачев, В.А.Корнілов, В.П.Рибачук та інші; гол. ред. чл.-кор. НАН України В.Л.Богданов; НАН України, Центр дослідж. наук.-техн. потенціалу та іс- торії науки ім. Г.М.Доброва. – К.: Фенікс, 2014. – 142 с. Одержано 20.05.2014 Вашуленко А.С. Молодые ученые НАН Украины: состояние и перспективы Статья посвящена вопросам привлечения молодежи в науку и оптимизации возрастной структуры научных кадров НАН Украины. Исследованы трансформационные процессы развития научных кадров НАН Украины за последнее десятилетие (2000– 2012 гг.) и АН СССР (1960–1985 гг.) Проанализирована возрастная структура научных кадров НАН Украины в сравнении с аналогичными данными РАН и НАН Беларуси. бностей через роботу в науковому колек- тиві світового рівня і на найсучаснішому обладнанні. Праця молоді має бути опла- чена гідно і бути конкурентоздатною як на світовому, так і на вітчизняному рів- ні. Для обдарованої молоді мають бути видними чіткі перспективи як вирішен- ня соціально-побутових проблем, почи- наючи від житла в молодості і закінчую- чи гідною пенсією в старості, так і реаль- ного кар’єрного росту науковця. Тому зі всією переконаністю можна сказати, що на сьогоднішній день проблеми демогра- фічної структури наукових кадрів НАН України є досить актуальними і потребу- ють негайного вирішення.

Молоді науковці НАН України: стан та перспективи

Institution

Ähnliche Einträge