Міждисциплінарна роль соціально-економічних та гуманітарних наук у побудові інноваційного суспільства рівних можливостей: нові тенденції ЄС та перспективи для України

Проаналізовано нову роль суспільних та гуманітарних наук у контексті стимулювання міждисциплінарних досліджень та інноваційної діяльності через Програму ЄС “Горизонт 2020”. Визначено основні напрямки розвитку соціально-гуманітарних наук України для активізації інноваційних процесів в умовах євроінте...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
1. Verfasser:	Кот, О.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2014
Schriftenreihe:	Наука та наукознавство
Schlagworte:	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86063
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Міждисциплінарна роль соціально-економічних та гуманітарних наук у побудові інноваційного суспільства рівних можливостей: нові тенденції ЄС та перспективи для України / О.В. Кот // Наука та наукознавство. — 2014. — № 3. — С. 48-57. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-86063
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-860632015-09-07T03:02:12Z Міждисциплінарна роль соціально-економічних та гуманітарних наук у побудові інноваційного суспільства рівних можливостей: нові тенденції ЄС та перспективи для України Кот, О.В. Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Проаналізовано нову роль суспільних та гуманітарних наук у контексті стимулювання міждисциплінарних досліджень та інноваційної діяльності через Програму ЄС “Горизонт 2020”. Визначено основні напрямки розвитку соціально-гуманітарних наук України для активізації інноваційних процесів в умовах євроінтеграції. На прикладі функціонування соціально-економічного кластеру у складі національної технологічної платформи “Агропродовольча” досліджено кростематичну функцію соціально-гуманітарного знання в побудові інноваційно-орієнтованого, сталого та інклюзивного суспільства. Осуществлен анализ новой роли общественных и гуманитарных наук в контексте стимулирования междисциплинарных исследований и инновационной деятельности посредством Программы ЕС «Горизонт 2020». Определены основные направления развития социально-гуманитарных наук Украины для активизации инновационных процессов в условиях евроинтеграции. На примере функционирования социально-экономического кластера в составе национальной технологической платформы «Агропродовольственная» исследована кростематичная функция социально-гуманитарного знания в построении инновационно-ориентированного, устойчивого и инклюзивного общества. The new role of social sciences and the humanities has been analysed in the context of stimulating interdisciplinary research and innovation activities through the EU "Horizon 2020". The main directions of social and human sciences Ukraine have been determined to activate innovation under the conditions of European integration. Using the example of the socio-economic cluster functioning within the National Technological Platform "Agrofood" the function of social and human knowledge in building innovation-oriented, sustainable and inclusive society has been investigated. 2014 Article Міждисциплінарна роль соціально-економічних та гуманітарних наук у побудові інноваційного суспільства рівних можливостей: нові тенденції ЄС та перспективи для України / О.В. Кот // Наука та наукознавство. — 2014. — № 3. — С. 48-57. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86063 330.341.1(477):339.924 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
spellingShingle	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Кот, О.В. Міждисциплінарна роль соціально-економічних та гуманітарних наук у побудові інноваційного суспільства рівних можливостей: нові тенденції ЄС та перспективи для України Наука та наукознавство
description	Проаналізовано нову роль суспільних та гуманітарних наук у контексті стимулювання міждисциплінарних досліджень та інноваційної діяльності через Програму ЄС “Горизонт 2020”. Визначено основні напрямки розвитку соціально-гуманітарних наук України для активізації інноваційних процесів в умовах євроінтеграції. На прикладі функціонування соціально-економічного кластеру у складі національної технологічної платформи “Агропродовольча” досліджено кростематичну функцію соціально-гуманітарного знання в побудові інноваційно-орієнтованого, сталого та інклюзивного суспільства.
format	Article
author	Кот, О.В.
author_facet	Кот, О.В.
author_sort	Кот, О.В.
title	Міждисциплінарна роль соціально-економічних та гуманітарних наук у побудові інноваційного суспільства рівних можливостей: нові тенденції ЄС та перспективи для України
title_short	Міждисциплінарна роль соціально-економічних та гуманітарних наук у побудові інноваційного суспільства рівних можливостей: нові тенденції ЄС та перспективи для України
title_full	Міждисциплінарна роль соціально-економічних та гуманітарних наук у побудові інноваційного суспільства рівних можливостей: нові тенденції ЄС та перспективи для України
title_fullStr	Міждисциплінарна роль соціально-економічних та гуманітарних наук у побудові інноваційного суспільства рівних можливостей: нові тенденції ЄС та перспективи для України
title_full_unstemmed	Міждисциплінарна роль соціально-економічних та гуманітарних наук у побудові інноваційного суспільства рівних можливостей: нові тенденції ЄС та перспективи для України
title_sort	міждисциплінарна роль соціально-економічних та гуманітарних наук у побудові інноваційного суспільства рівних можливостей: нові тенденції єс та перспективи для україни
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86063
citation_txt	Міждисциплінарна роль соціально-економічних та гуманітарних наук у побудові інноваційного суспільства рівних можливостей: нові тенденції ЄС та перспективи для України / О.В. Кот // Наука та наукознавство. — 2014. — № 3. — С. 48-57. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
series	Наука та наукознавство
work_keys_str_mv	AT kotov míždisciplínarnarolʹsocíalʹnoekonomíčnihtagumanítarnihnaukupobudovíínnovacíjnogosuspílʹstvarívnihmožlivostejnovítendencííêstaperspektividlâukraíni
first_indexed	2025-07-06T13:29:27Z
last_indexed	2025-07-06T13:29:27Z
_version_	1836904420371070976
fulltext	ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 348 Постановка проблеми. Соціально- економічний прогрес суспільства обу- мовлюється станом та рівнем розвитку сучасної науково-технологічної бази. Провідну роль у забезпеченні іннова- ційного прориву та технологічного лі- дерства відіграє високий рівень роз- витку дослідницького потенціалу в га- лузі технічних та природничих наук. Втім, досвід таких держав, як Украї- на, з доволі розвинутими та традицій- но потужними науковими школами в потенційно високотехнологічних на- прямках досліджень все ж вказує на недостатність виконання даної умо- ви для побудови конкурентоспромож- ної та соціально-орієнтованої еконо- міки знань. З-посеред інших зовніш- ніх та внутрішніх факторів, що впли- вають на рівень наукоємності еко- номіки, важливим чинником постає роль соціально-економічних та гума- нітарних наук у процесі побудови ін- новаційного, сталого та інклюзивно- го суспільства. Адже суто інструмен- тальний підхід до використання ре- зультатів та здобутків природничих і технічних наук часто не дозволяє за- безпечити реалізацію основних інно- © О.В. Кот, 2014 ваційних цілей розвитку. Через сфор- мовані в науковому середовищі стере- отипи щодо “другорядності” в інно- ваційному процесі гуманітарних до- сліджень на сьогодні можна спосте- рігати й загальну недооцінку ново- го соціо-гуманітарного знання у сфе- рі матеріального виробництва та його впливу на науково-технологічний роз- виток суспільства в цілому. Водночас саме сучасні соціально-економічні та гуманітарні дослідження можуть стати базою для ефективного налагоджен- ня вкрай актуального нині міждисци- плінарного діалогу, а також для фор- мування адекватних умов задля побу- дови сталого суспільства знань. Отже, потреба в міждисциплінарній оцін- ці науково-технологічного та іннова- ційного розвитку зумовлює актуаль- ність питання щодо визначення місця та ролі соціально-гуманітарних наук у зміцненні конкурентоспроможності економіки в умовах нових суспільних викликів та інтеграційних процесів. Аналіз останніх досліджень і публіка- цій. Переважна більшість досліджень з оцінки впливу соціально-гуманітарних наук на науково-технологічний розви- ток суспільства здійснено в розрізі фі- УДК 330.341.1(477):339.924 О.В. Кот Міждисциплінарна роль соціально- економічних та гуманітарних наук у побудові інноваційного суспільства рівних можливостей: нові тенденції ЄС та перспективи для України Проаналізовано нову роль суспільних та гуманітарних наук у контексті стимулю- вання міждисциплінарних досліджень та інноваційної діяльності через Програму ЄС “Горизонт 2020”. Визначено основні напрямки розвитку соціально-гуманітар- них наук України для активізації інноваційних процесів в умовах євроінтеграції. На прикладі функціонування соціально-економічного кластеру у складі національної технологічної платформи “Агропродовольча” досліджено кростематичну функцію соціально-гуманітарного знання в побудові інноваційно-орієнтованого, сталого та інклюзивного суспільства. МІЖДИСЦИПЛІНАРНА РОЛЬ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТА ГУМАНІТАРНИХ НАУК У ПОБУДОВІ ІННОВАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА РІВНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ: НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ ЄС ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 3 49 лософії науки та освіти у працях та- ких вчених, як П. Бол, А. Грунвальд, О. Єфросиніна, А. Кальянов, В. Нос- ков, А. Овчаров [1–4] та ін. В Украї- ні соціально-економічні та гуманітар- ні аспекти інноваційної діяльності ак- тивно досліджувалися багатьма вчени- ми, зокрема, провідними науковцями ЦДПІН ім. Г.М. Доброва (В. Голова- тюк, І. Єгоров, Б. Маліцький, О. Мех, В. Онопрієнко, О. Попович, В. Соловйов, І. Ящишина [5–7] тощо). Однак вплив сучасних суспільних викликів на змі- ну ролі та місця соціально-гуманітарної складової дослідницького потенціалу в системі інноваційної моделі розвитку країн ЄС та України залишаються ма- ловивченими вітчизняною наукою. Мета статті — проаналізувати між- дисциплінарний характер сучасних суспільних та гуманітарних наук у Програмі ЄС “Горизонт 2020” та об- ґрунтувати необхідність посилення кростематичної функції соціально- економічного та гуманітарного знання в побудові інноваційно-орієнтованого суспільства рівних можливостей в Україні в умовах євроінтеграції. Виклад основних результатів дослі- дження. Концептуальні зміни у ви- значенні нового міждисциплінарно- го характеру соціально-економічних та гуманітарних наук виникла на пев- ному соціально-економічному ета- пі та в конкретній історичній ситу- ації у зв’язку з нагальною потребою у дослідженнях щодо шляхів подо- лання наслідків світової фінансово- економічної кризи, суто соціальних аспектів прийняття рішень, у тому чис- лі політичних, у сфері розвитку науки, технологій та інновацій у сучасному суспільстві. Тому, перш ніж перейти до характеристики сучасних тенденцій в організаційно-інституційній та фінан- совій підтримці соціо-гуманітарних наук у західних країнах, варто зупини- тися на політико-економічних переду- мовах переходу до, у певній мірі, ново- го методологічного підходу щодо змі- ни місця та ролі суспільних та гумані- тарних досліджень. Адже на фоні гло- бальної фінансово-економічної кризи 2008 р. в експертному середовищі ЄС була започаткована розробка одразу декількох концептуальних документів у сфері науки та інновацій та введена нова Рамкова Програма ЄС “Горизонт 2020” [8], яка визначає основні пріо- ритети, структуру та бюджет фінансу- вання науково-технологічного та інно- ваційного розвитку на період з 2014 по 2020 рр. Вказаному процесу передували такі значимі події, як прийняття у липні 2009 р. т. зв. Лундської декларації з при- воду переорієнтації дослідницького сек- тору з суто тематичного підходу на крос- тематичний як відповідь на нові та над- звичайно складні глобальні суспіль- ні виклики [9], формування Інновацій- ного Союзу [10] як провідного механіз- му з реалізації основних інноваційних цілей Стратегії Європи 2020 [11] та роз- робка загальної рамкової стратегії (CSF) з фінансування досліджень та іновацій у Європі [12] у 2011 р. з метою посилен- ня ефективної віддачі наукових дослі- джень для соціально-економічного роз- витку тощо. У зв’язку з цим, було кар- динально змінено структуру наступної Рамкової Програми “Горизонт 2020”, на яку покладено функцію головного драйвера в реалізації не менш амбітних, ніж в попередній Лісабонській стра- тегії, стратегічних цілей у побудові ін- новаційного, сталого, безпечного сус- пільства рівних можливостей на засадах зміцнення конкурентних позицій ЄС на ринку високотехнологічної продук- ції і наукомістких послуг. На відміну від попередньої Сьомої Рамкової Програми ЄС з досліджень та технологічного розвитку (РП7) [13], у котрій з-посеред 10 основних тематич- них дослідницьких пріоритетів було чітко виділено соціально-економічні та гуманітарні науки (SSH), у новій Програмі “Горизонт 2020” окреме фі- нансування соціо-гуманітарних до- сліджень фактично відсутнє. Це по- яснюється принципово новим підхо- О.В. Кот ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 350 дом до фінансування досліджень у ці- лому: з тематичного на кростематич- ний або міждисциплінарний, котрий близький за своїм сутнісним наповне- нням до проблемно-орієнтованого, тобто на знаходження адекватної та ефективної відповіді науки на суспіль- ні виклики сучасності. Варто зазначи- ти, що з-понад 32 млрд євро, які були призначені на фінансування спільних досліджень за 10 тематичними пріори- тетами РП7 упродовж 2007–2013 рр. (загальний бюджет — понад 52 млрд євро), найменша частка була виділе- на на соціо-гуманітарні науки (біля 600 млн євро) для підтримки проектів за найрізноманітнішими темами [14]. Оцінюючи результати успішності укра- їнських організацій у проектах РП7 за соціально-економічним напрямком, варто зазначити, що Україна приймала участь у даній Програмі в якості «тре- тьої» країни, тобто країни, що не є по- вноправним чи асоційованим членом ЄС. У новій програмі ЄС «Горизонт 2020» Україна має дві можливості учас- ті: чи в якості асоційованого члена, що потребує сплати внеску, але розширює можливості для вітчизняної науки, зо- крема, у сфері впливу на тематику май- бутніх конкурсів через участь україн- ських експертів у т. зв програмних ко- мітетах Європейської Комісії (ЄК), чи в якості «третьої» країни, як і в попере- дній РП7. За попередніми розрахунка- ми (відповідно загальної формули для розрахунку внесків до попередніх рам- кових програм) внесок України скла- датиме приблизно 112,857 млн євро на рік. Згідно з досвідом попередніх про- грам, Європейський Союз надає зниж- ку на перші роки асоційованого член- ства, проте поступово знижка зводить- ся до виплати повного внеску за рік. Наразі, сьогодні в МОН України ве- деться інтенсивна робота щодо аналізу як економічної доцільності, так і отри- мання довгострокових вигод від асо- ційованого членства. Така оцінка по- трібна, зважаючи на те, що впродовж дії РП7 українські організації отрима- ли близько 27 млн євро за участь у про- ектах програми ЄС. Наразі сторона ЄС готова проводити консультації та пере- мовини з питання умов асоційованого членства України в програмі “Горизонт 2020”. Аналізуючи результати співро- бітництва українських інституцій за соціально-економічним пріоритетом у РП7, можна звернути увагу на цікавий феномен: з одного боку, представни- ки соціо-гуманітарних наук продемон- стрували найвищу активність серед усіх 10 тематичних напрямків, а з іншого, — найнижчий відсоток успішності та фі- нансової підтримки з боку ЄК (табл. 1): Указані дані свідчать, що в по- передній РП7 українські фахівці за соціо-гуманітарною тематикою ви- явили досить високий рівень актив- ності щодо підготовки та подачі про- ектів у кількісному виразі, утім низь- кий рівень їх підтримки з боку ЄК може бути пояснений декількома при- чинами. По-перше, як зазначалося вище, загальний рівень фінансуван- ня соціо-економічного блоку був за- низьким у порівнянні з іншими те- матичними пріоритетами, що обумо- вило низький коефіцієнт успішнос- ті у країнах ЄС у цілому. По-друге, за соціо-економічною та гуманітарною тематикою не було відкрито жодно- го спільного цільового конкурсу для України впродовж семи років Про- грами, що невигідно відрізняло даний напрямок від решти, де такі спеціаль- ні конкурси були оголошені ЄК (на- приклад, за темами нанонауки, кос- мосу, охорони навколишнього серед- овища тощо). По-третє, дослідники з сектору суспільних та гуманітарних наук брали активну участь у т.зв. гори- зонтальних блоках РП7, зокрема в на- прямках “Міжнародне співробітни- цтво”, “Мобільність” та “Наука в сус- пільстві” тощо. Також варто відміти- ти, що далеко не весь найпотужніший прошарок дослідників та інноваторів — представників гуманітарних та сус- МІЖДИСЦИПЛІНАРНА РОЛЬ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТА ГУМАНІТАРНИХ НАУК У ПОБУДОВІ ІННОВАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА РІВНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ: НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ ЄС ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 3 51 пільних наук України — є поінфор- мованим про можливості здійснення масштабних дослідницьких проектів у соці-гуманітарній сфері в рамках од- нієї з найпрестижніших у ЄС програм з досліджень та інновацій. У цьому зв'язку, асоційоване членство в новій програмі “Горизонт 2020” здатно ін- тенсифікувати процес залучення шир- шого кола учасників до участі у спіль- них цільових конкурсах за суспільни- ми викликами, які є актуальними для дослідницько-інноваційного сектору як ЄС, так і України. Таблиця 1 Результати участі українських інституцій у конкурсах РП7 зі співробітництва за тематичними пріоритетами Пріоритетний напрямок Загальна кількість поданих та прийнятих до розгляду проектів від країни Кількість проектів, що отримали фінансування від ЄК Успішність, % Внесок ЄК у фінансування проектів, євро Здоров’я 39 8 21% 1,791,858 Продукти харчування, сільське господарство та біотехнології 81 11 14% 1,124,470 Інформаційно- комунікаційні технології 62 8 13% 505,759 Нанонауки, нанотехнології, матеріали та нові виробничі технології 36 9 25% 1,476,767 Енергетика 49 7 14% 1,256,499 Охорона навколишнього середовища (вкл. зміни клімату) 76 15 20% 2,461,769 Транспорт (вкл. Аеронавтику) 64 13 20% 1,704,917 Соціально- економічні та гуманітарні науки 92 8 9% 846,842 Космос 74 10 14% 2,341,532 Безпека 15 2 13% 382,620 Джерело: складено за даними статистичної бази E-CORDA [15] О.В. Кот ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 352 Таким чином, з огляду на нові глобально-політичні та соціально- економічні умови та незанадто висо- ку ефективність соціо-економічного пріоритетного напрямку в РП7 з точ- ки зору розв'язання нагальних суспіль- них викликів, ЄК було прийнято рі- шення щодо зміни місця та ролі соціо- гуманітаної складової у структурі на- ступної програми “Горизонт 2020”. Су- часні суспільні виклики (енергетична та продовольча безпека, старіння населен- ня, доступна система охорони здоров'я, пандемії, зміни клімату, безпека тощо) були чітко структуровані Європейською Комісією згідно рекомендацій Лунд- ської конференції та представлені в но- вій рамковій програмі [16]. У результа- ті Програма «ГОРИЗОНТ 2020» має три чітко визначені цілі: • зміцнення наукової бази пере- дових досліджень Європи (зокрема, у напрямку підтримки сучасних досяг- нень науки високого класу, активіза- ції мобільності нових талантів та зміц- нення європейських інфраструктур); • забезпечення промислового лі- дерства у сфері інновацій (інформаційні технології, нанотехнології, передові ма- теріали та їх виробництво, біотехнології зі страхуванням фінансових ризиків та стимулюванням інновацій на МСП); • вирішення основних суспіль- них проблем та викликів (демогра- фічні зміни та охорона здоров’я; про- довольча безпека, ведення раціональ- ного сільського господарства; безпеч- на, чиста та раціональна енергети- ка; енергоефективний зелений тран- спорт; протистояння кліматичним змі- нам, ефективне використання ресур- сів та корисних копалин; розвиток ін- новаційних, безпечних суспільств рів- них можливостей тощо). Визначені суспільні виклики вка- зують на те, що саме дослідження та ін- новації, спрямовані на вирішення цих проблем, стануть важливим каталіза- тором для сталого, розумного та інклю- зивного зростання. Оскільки позитивні результати можуть бути отримані за ра- хунок лише міждисциплінарного спів- робітництва, то соціально-економічні та гуманітарні науки пронизують на- скрізь усі структурні блоки Програ- ми “Горизонт 2020”, яка сформова- на із загальним бюджетом у понад 80 млрд євро. Адже довгостроковість та складність завдань вимагають глибо- ких знань та розуміння першопричин, закономірностей розвитку цих явищ, адекватної оцінки наслідків та прогно- зів щодо майбутнього. Оскільки саме на основі такого усвідомлення можливо розробити системні політичні, еконо- мічні та соціальні рішення, то суспіль- ні та гуманітарні науки, як ніколи рані- ше, є здатними внести найсуттєвіший вклад у зрозуміння сутності та змісту цих складних соціально-економічних явищ та запропонувати політикуму, бізнесу та громадськості шляхи їх по- долання. Безсумнівно, що нові інно- ваційні рішення в точних та природ- ничих науках пропонують суспільству безліч високотехнологічних відпові- дей, проте самі по собі окремі техно- логії є необхідною, але не достатньою умовою системного вирішення над- звичайно складних проблем сучаснос- ті. Нове бачення ролі суспільних наук полягає також у тому, що досліджен- ня та інновації розглядаються як клю- чове ядро суспільно-економічних змін на краще. Тому система фінансування соціально-економічних та гуманітар- них наук потребує принципових змін: з орієнтації на предметні області дослі- джень на чітке спрямовування фінан- сових потоків на фокусовані пробле- ми й виклики, які стоять перед еконо- мікою та суспільством. З цієї точки зору для розв’язання, наприклад, проблеми забезпечення довготривалого, здорово- го життя населення однаково необхід- ними є дослідження в таких сферах, як фармацевтика, біотехнології, геронто- логія, наномедицина, демографія, сис- тема соціального та пенсійного забез- печення, прогнозування, мікробіоло- МІЖДИСЦИПЛІНАРНА РОЛЬ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТА ГУМАНІТАРНИХ НАУК У ПОБУДОВІ ІННОВАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА РІВНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ: НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ ЄС ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 3 53 гія, безпека, агропромислове виробни- цтво, культурологічні та маркетингові аспекти споживчої та харчової поведін- ки, екологія людини, ІКТ, “зелений” транспорт тощо, при чому окремо жод- ний з цих напрямків не є достатнім для системної відповіді на даний виклик. Проте це не означає, що європей- ський підхід до фінансування суспіль- них та гуманітарних наук у Програмі “Горизонт 2020” визначається лише їх включенням у всі високотехнологічні прикладні дослідження. Зокрема, фі- нансування суто фундаментальної на- уки у сфері соціально-економічних до- сліджень в останні роки лише підвищу- ється — за результатами діяльності Єв- ропейської Дослідницької Ради (ЄДР) за сім років РП7 на передові гуманітар- ні та економічні проекти було виділе- но близько 1,2 млрд євро, або 16% від загального бюджету ЄДР. У свою чер- гу, фінансування фундаментальних суспільних та гуманітарних наук упро- довж усього терміну реалізації програ- ми “Горизонт 2020” зростатиме згідно бюджету ЄДР до 2,2 млрд євро. Отже, багатогранність суспільних викликів зумовлює застосування між- дисциплінарного підходу як до фінан- сування досліджень, так і до напрям- ків упровадження наукових результа- тів у рамках єдиного інноваційного ци- клу. Це також вимагає розробки нових адекватних методів організації роботи, нових міждисциплінарних методів до- слідження, а також структурних змін в управлінні науково-технічною та ін- новаційною політикою, зокрема в на- прямку системної підтримки державно- приватного партнерств та конкретних їх проявів у інноваційній сфері — техно- логічних платформ. Нижче пропонуєт- ся, як приклад нового місця та ролі сус- пільних і гуманітарних наук в інннова- ційному процесі, досвід функціонуван- ня соціально-економічного кластеру у складі першої української національної технологічної платформи (УНТП) “Аг- ропродовольча” [17]. На прикладі роботи з організації діяльності соціально-економічного кластеру у структурі УНТП «Агро- продовольча» було системно проана- лізовано роль суспільних наук у роз- будові інноваційної економіки в ці- лому. Відомо, що суспільні та гума- нітарні науки досить часто розгля- даються як додаток до т.зв. "справж- ньої" науки, представленої технічни- ми та природничими науковими на- прямками. Для такого сприйняття гу- манітаріїв існують об’єктивні причи- ни, пов’язані з певною абстрактністю розробок та пропозицій та часто не- можливістю їх матеріалізації у кінцеві інноваційні продукти та послуги. Втім при оцінці ролі суспільних та гумані- тарних наук в інноваційному процесі є присутнім і суб’єктивний підхід, ви- кликаний стереотипними уявленнями про предметне поле досліджень, а та- кож пов’язаний з тими конкретними організаційно-інституційними умо- вами, у яких працюють представники соціально-економічних та гуманітар- них наук. На базі емпіричних даних, отри- маних у процесі функціонування соціально-економічного кластеру у складі інноваційно-орієнтованої тех- нологічної платформи «Агропродо- вольча», пропонується переглянути роль та місце суспільних та гуманітар- них досліджень у побудові т. зв. зна- ннєвої або інноваційної біоекономіки в Україні. У процесі створення першої УНТП було задіяно механізм так званого «сніжного кому». Адже експерти од- ного вузькоспеціалізованого профілю (у випадку з УНТП «Агропродоволь- ча» — це спеціалісти в галузі мікробіо- логії та біотехнологій) шляхом відкри- того діалогу з зацікавленими представ- никами бізнесу, науки, держави та гро- мадськості ставили на порядок денний досить комплексні й суспільно-значимі питання на кшталт «Здорова їжа як фактор підвищення якості та тривалос- О.В. Кот ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 354 ті життя населення України», вирішен- ня яких потребувало залучення до цієї дискусії все більш широкого спектру фахівців та спеціалістів. Таке «розгор- тання» тематичного напрямку призвело до розуміння необхідності, по-перше, об’єднання зусиль різнопрофільних експертів у єдиному міждисциплінар- ному дослідженні та кростематичному інноваційному поступі, по-друге, у ще більш деталізованому вивченні причин та наслідків досліджуваного соціально- економічного явища з ідентифікацією конкретних технологічних рішень та конкурентних інновацій. Визначення на кростематичних засадах місії, основних цілей, напрям- ків діяльності УНТП «Агропродоволь- ча», визначення цільових груп учас- ників та кінцевих споживачів, а також критеріїв оцінювання ефективності її функціонування в єдиній системі ін- новаційного менеджменту, потребува- ло певного методичного інструмента- рію. Саме з цією метою до складу тех- нологічної платформи було залучено в якості необхідного елементу достатньо широке представництво експертів у га- лузі соціально-економічних та гумані- тарних наук, ГО та бізнесу (зокрема, у сфері маркетингових досліджень), на базі котрих і було створено май- бутній соціально-економічний клас- тер. У рамках запропонованої систе- ми стратегічних програмних дій УНТП “Агропродовольча” на 2012–2015 рр. «Соціально-економічний кластер» взяв на себе зобов’язання щодо вирі- шення таких основних проблем: 1. Соціологічний та маркетинговий моніторинг інноваційних можливостей освітніх, наукових та бізнесових інсти- туцій у галузі агропромислового вироб- ництва. 2. Теоретико-методичне обґрунту- вання оптимальних напрямків вико- ристання науково-технічного потенці- алу аграрної науки України, що відпо- відає умовам заснованого на знаннях суспільства. 3. Розробка науково-технологічних та інноваційних середньо- та довго- строкових прогнозів щодо тенденцій розвитку національних, європейських та світових аграрних ринків . 4. Дослідження проблем комерці- алізації результатів науково-технічної діяльності аграрної науки в умовах пе- реходу до економіки, заснованої на знаннях. 5. Розробка організаційно-методич- ного забезпечення формування та реа- лізації науково-технологічних та інно- ваційних пріоритетів у сфері аграрно- го виробництва та переробної промис- ловості. 6. Дослідження процесу поведінки споживачів та ключових факторів, що сприяють її зміні в напрямку до більш здорового харчування. 7. Розробка та перевірка нових спо- собів ефективної взаємодії та переда- чі цільової інформації про здорове ра- ціональне харчування для різних верств населення з різними потребами, у тому числі різних етнічних груп населення, жінок, дітей та людей похилого віку, що піддаються найбільш високому ризику. 8. Прогнозування та планування культури харчування в Україні, Європі та на світовому аграрному ринку. 9. Аналіз ролі цін на різні продук- ти харчування та їх вплив на різні вер- стви населення (наприклад, спожива- чів з різним рівнем доходу). 10. Удосконалення соціальних, економічних, організаційних і інфор- маційних механізмів формування та ефективного використання науково- технологічного та інноваційного потен- ціалів України, їх взаємодії з науковими потенціалами зарубіжних країн, інте- грації вітчизняної аграрної науки у сві- тову та європейську наукову систему. 11. Дослідження соціально-еко- номічних аспектів діяльності трансна- ціональних мереж, комунікацій та ор- ганізацій у виробничо-збутовій систе- мі, створення інфраструктурної під- тримки для комплексного вирішення МІЖДИСЦИПЛІНАРНА РОЛЬ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТА ГУМАНІТАРНИХ НАУК У ПОБУДОВІ ІННОВАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА РІВНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ: НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ ЄС ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 3 55 завдань у науковій сфері, сільськогос- подарській та харчовій промисловості та бізнес-середовищі. Необхідність проведення перма- нентних соціально-економічних до- сліджень у рамках функціонування УНТП «Агропродовольча» також обу- мовлено постійними змінами на агро- промислового ринку в Україні та світі. Різноманітність досліджуваних чинни- ків, що впливають на майбутній аграр- ний ринок, представлено на рис. 1: Рис. 1 Модель майбутнього продовольчого ринку Таким чином, у процесі функціону- вання соціально-економічного класте- ру УНТП «Агропродовольча» було ви- явлено необхідність всебічного залу- чення в усі компоненти аграрних дослі- джень саме суспільних та гуманітарних наук. Дослідження впливу соціально- економічних, науково-технологічних та інноваційних факторів на розви- ток конкурентоспроможного агропро- мислового виробництва є міждисци- плінарною та кростематичною скла- довою в межах кожного з наукових на- прямків, представлених у 12-ти класте- рах НТП «Агропродовольча». Виходя- чи з міждисциплінарності досліджень та потенційно багатогалузевого засто- сування агропромислових технологій, а також необхідності взаємодії підпри- ємств та установ різних секторів еконо- міки для досягнення результативності технологічно-інноваційного розвитку, структура УНТП “Агропродовольча” являє собою добровільне об’єднання окремих 12-ти тематичних кластерів (очолюваних експертами-фахівцями в своїх галузях) з організаційними і ро- бочими групами, представниками за- цікавлених політичних, наукових і про- мислових структур. Відповідно до стра- тегічного бачення інноваційного роз- витку АПК, було сформовано наступ- ні спеціалізовані кластери: 1) харчові технології; 2) агробіотехнології; 3) аг- роекологія; 4) безпека та якість їжі; 5) здоров’я рослин; 6) здоров’я тварин; 7) здоров’я людини; 8) нанотехноло- гії в аграрному і продовольчому сек- торі та медицині; 9) ІКТ; 10) ринки; 11) соціально-економічний; 12) коор- динаційний. У зв’язку з цим, систем- не розв’язання проблем підвищення О.В. Кот ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 356 соціально-економічної ефективнос- ті та зміцнення конкурентних пере- ваг аграрного сектору на засадах роз- будови сучасної інноваційної еконо- міки, заснованої на знаннях, обумо- вило залучення до складу кластеру фа- хівців та дослідників з різних напрям- ків знань, включаючи психологію, со- ціальну неврологію, культурологію, по- ведінкову економіку, соціологію, екс- пертів з комунікативних, маркетин- гових, форсайтних та етичних дослі- джень, біоекономіки, соціальних ін- новацій та ін. З-поміж іншого, форму- вання соціально-економічного клас- теру в рамках УНТП “Агропродоволь- ча” спричинило підвищення статусу соціо-гуманітарних наук в інновацій- ному процесі. Висновки і перспективи подальших досліджень у даному напрямі. Здійснений аналіз нових тенден- цій щодо зміни місця та ролі соціо- гуманітарних досліджень у сучасно- му інноваційному розвитку України та країн ЄС дозволяє зробити наступні висновки: 1. Міждисциплінарний харак- тер сучасних досліджень потребує всебічного залучення представни- ків суспільних та гуманітарних наук до розв’язання комплексних іннова- ційних завдань та глобальних суспіль- них викликів. Включення фахівців соціо-гуманітарного профілю до усіх ключових високотехнологічних дослі- джень зумовлено необхідністю вдоско- налення інституційного забезпечення соціально-економічного та інновацій- ного розвитку країни та створення но- вих економічних інститутів, розвитку людського потенціалу задля підтримки макроекономічної стабільності, здій- снення ефективної регіональної та зо- внішньоекономічної політики. 2. З метою синхронізації до- слідницької та інноваційної політи- ки України з країнами ЄС необхідно розробити дієвий механізм інтеграції у відповідні європейські структури, зо- крема в напрямку набуття асоційова- ного членства у Програмі ЄС з дослі- джень та інновацій “Горизонт 2020”, посилюючи державну підтримку сис- теми Національних контактних пунк- тів, що забезпечить збільшення кіль- кості та якості спільних проектних до- сліджень за активної участі представ- ників вітчизняного сектору суспільних та гуманітарних наук. 3. Враховуючи досвід ЄС та пер- ші практичні кроки України у створен- ні національних технологічних плат- форм, важливо розробити комплексну програму щодо створення сприятливих передумов для інтенсифікації проце- су налагодження діалогу між наукою, бізнесом та державою в рамках такого типу державно-приватного партнер- ства. При цьому соціально-гуманітарні науки мають відігравати значну роль у процесі технологічної модернізації на- ціональної економіки та інноваційно- го розвитку, а результати соціогумані- тарних досліджень мають стати осно- вою для розвитку людського потенці- алу та створення сприятливого серед- овища для інноваційних процесів. Ра- зом з тим, це справедливо лише в тих ситуаціях, коли бізнесом спільно з дер- жавою фінансуються такі досліджен- ня та інновації, які мають конкретні суспільно-значимі цілі й завдання та орієнтовані на отримання запитуваних результатів, а державний апарат є гото- вим використовувати отримані резуль- тати при розробці та реалізації держав- ної соціально-економічної, освітньої, науково-технологічної, інноваційної та промислової політики. 1. Ball P. Nanoethics and the Purpose of New Technologies. Lecture at the Royal Society for Arts. — London, March 2003. — URL: http://www.whitebottom.com/philipball/docs/Nanoethics.doc 2. Grünwald A. Converging technologies: Visions, increased contingencies of the conditio humana, and search for orientation / A. Grünwald // Futures 39, 2007. − P. 380−392. МІЖДИСЦИПЛІНАРНА РОЛЬ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТА ГУМАНІТАРНИХ НАУК У ПОБУДОВІ ІННОВАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА РІВНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ: НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ ЄС ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 3 57 3. Носков В. Соціально-психологічні детермінанти інноваційної культури в гуманітарному ВНЗ/ В. Носков, А. Кальянов, О. Єфросиніна // Соціальна психологія. − 2005. − № 4 (12). − C.69−83. 4. Овчаров А. Актуальные проблемы совеременых научных исследований: методология, экономика, статистика. Сборник статей / А. Овчаров − М.: Директ-Медиа, 2013.− 143. 5. Егоров И. Наука и инновации в процессах социально-экономического развития / И. Егоров. – К. : [ИВЦ Госкомстата Украины], 2006. – 338 с. 6. Маліцький Б. А. Прикладне наукознавство / Б.А. Маліцький. −К.: Фенікс, 2007. — 464 с. 7. Ящишина І. В. Соціальна ефективність впровадження інновацій / І.В. Ящишина // Інноваційна політика та законодавство в Європейському Союзі та Україні: формування, досвід, напрямки наближення : матер. міжнар. симп. з наукознавства та наук.-технолог. прогнозування, м. Київ, 2−3 черв. 2011 року. – К. : Фенікс, 2011. – С. 271–273. 8. Програма ЄС з досліджень та інновацій “Горизонт 2020”. − Електронний ресурс. — URL: http://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/en 9. Лундська Декларація.- Електронний ресурс. — URL: http://www.vr.se/download/18.7dac9012 12646d84fd38000336/ 10. Інноваційний Союз. — Електронний ресурс. — URL: http://ec.europa.eu/research/innovation- union/index_en.cfm 11. Стратегія Європи 2020. — Електронний ресурс. — URL: http://ec.europa.eu/eu2020/pdf/ COMPLET%20EN%20BARROSO%20%20%20007%20-%20Europe%202020%20-%20EN%20version.pdf 12. «Зелена книга” загальної рамкової стратегії (CSF) з фінансування досліджень та іновацій в Європі. —Електронний ресурс. — URL: http://ec.europa.eu/research/csfri/pdf/consultation-conference/ summary_analysis.pdf 13. Сьома Рамкова Програма ЄС з досліджень та технологічного розвитку. – Електронний ресурс. — URL: http://cordis.europa.eu/fp7/home_en.html 14. Європейські дослідження у соціально-економічних та гуманітарних наук: перелік проектів. – Електронний ресурс. — URL: ftp://ftp.cordis.europa.eu/pub/fp7/ssh/docs/synopsis_ssh_ projects_fp7_low_definition_with_web_links.pdf 15. Офіційний портал статистичних даних E-CORDA. — Електронний ресурс. — URL: https:// webgate.ec.europa.eu/e-corda/ 16. Чернишев Л.І. Назустріч новій Рамковій Програмі Європейського науково-технологічного співробітництва “Горизонт 2020” / Л.І. Чернишев, І.І. Білан, М.Я Гороховатська, О.В. Кот // Вісник НАН України. — 2012. — №11. — С. 47—52. 17. Кот О. В. Досвід становлення та розвитку національних технологічних платформ в Україні як фактор активізації інноваційного розвитку аграрного сектору економіки /О.В. Кот // Наука та наукознавство. — 2013. — №1. Одержано 08.08.2014 О.В. Кот Междисциплинарная роль социально-экономических и гуманитарных наук в построении инновационного общества равных возможностей: новые тенденции ЕС и перспективы для Украины Осуществлен анализ новой роли общественных и гуманитарных наук в кон- тексте стимулирования междисциплинарных исследований и инновационной де- ятельности посредством Программы ЕС «Горизонт 2020». Определены основные направления развития социально-гуманитарных наук Украины для активизации инновационных процессов в условиях евроинтеграции. На примере функционирова- ния социально-экономического кластера в составе национальной технологической платформы «Агропродовольственная» исследована кростематичная функция со- циально-гуманитарного знания в построении инновационно-ориентированного, устойчивого и инклюзивного общества.

Institution

Ähnliche Einträge