Методологічні підходи до оцінки рівня економічної безпеки країни

Проанализированы и обобщены теоретические подходы к интегральной оценке уровня экономической безопасности государства и разработана усовершенствованная методология оценки, которая устраняет выявленные недостатки. Подробно рассмотрены основные проблемы интегральной оценки и предложены пути их решения...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
1. Verfasser:	Харазішвіли, Ю.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2014
Schriftenreihe:	Наука та наукознавство
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86086
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Методологічні підходи до оцінки рівня економічної безпеки країни / Ю.М. Харазішвіли // Наука та наукознавство. — 2014. — № 4. — С. 44-58. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-86086
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-860862015-09-08T03:02:06Z Методологічні підходи до оцінки рівня економічної безпеки країни Харазішвіли, Ю.М. Проанализированы и обобщены теоретические подходы к интегральной оценке уровня экономической безопасности государства и разработана усовершенствованная методология оценки, которая устраняет выявленные недостатки. Подробно рассмотрены основные проблемы интегральной оценки и предложены пути их решения. Предложенная методология интегральной оценки уровня экономической безопасности отличается использованием мультипликативной формы интегрального индекса; содержит ряд дополнительных новейших индикаторов; одновременным нормированием индикаторов и их пороговых значений по единой нормирующей функции; обоснованием вектора пороговых значений и формализованным определением весовых коэффициентов, что позволяет сравнивать в одном масштабе динамику интегрального индекса с интегральными пороговыми значениями, то есть корректно идентифицировать состояние экономической безопасности. Проаналізовано та узагальнено теоретичні підході щодо інтегрального оцінювання рівня економічної безпеки держави та розроблено удосконалену методологію оцінювання, яка усуває визначені недоліки. Детально розглянуто основні проблеми інтегрального оцінювання та запропоновано їх вирішення. Запропонована методологія інтегрального оцінювання рівня економічної безпеки відрізняється використанням мультиплікативної форми інтегрального індексу, містить низку додаткових новітніх індикаторів, одночасним нормуванням індикаторів та їхніх порогових значень за єдиною нормуючою функцією, обґрунтуванням вектору порогових значень та формалізованим визначенням вагових коефіцієнтів, що дає можливість порівнювати в одному масштабі динаміку інтегрального індексу з інтегральними пороговими значеннями, тобто коректно ідентифікувати стан економічної безпеки. Theoretical approaches to integral evaluation of the economic security of a country are analyzed, an improved evaluation methodology is developed, which eliminates the defects found in earlier approaches. Essential problems of integral evaluation are scrutinized and their solutions are proposed. The integral evaluation methodology, proposed by the author, has the following brand new features: use of the multiplicative form of the integral index, use of a series of supplementary brand new indicators, parallel normalization of indicators and their threshold values by a single normalizing function, substantiation of the vector of threshold values and formalized determination of weight coefficients, which allows to compare, in one scale, the integral index dynamics and integral threshold values, that is, to correctly identify the economic security performance. 2014 Article Методологічні підходи до оцінки рівня економічної безпеки країни / Ю.М. Харазішвіли // Наука та наукознавство. — 2014. — № 4. — С. 44-58. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86086 330.46 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Проанализированы и обобщены теоретические подходы к интегральной оценке уровня экономической безопасности государства и разработана усовершенствованная методология оценки, которая устраняет выявленные недостатки. Подробно рассмотрены основные проблемы интегральной оценки и предложены пути их решения. Предложенная методология интегральной оценки уровня экономической безопасности отличается использованием мультипликативной формы интегрального индекса; содержит ряд дополнительных новейших индикаторов; одновременным нормированием индикаторов и их пороговых значений по единой нормирующей функции; обоснованием вектора пороговых значений и формализованным определением весовых коэффициентов, что позволяет сравнивать в одном масштабе динамику интегрального индекса с интегральными пороговыми значениями, то есть корректно идентифицировать состояние экономической безопасности.
format	Article
author	Харазішвіли, Ю.М.
spellingShingle	Харазішвіли, Ю.М. Методологічні підходи до оцінки рівня економічної безпеки країни Наука та наукознавство
author_facet	Харазішвіли, Ю.М.
author_sort	Харазішвіли, Ю.М.
title	Методологічні підходи до оцінки рівня економічної безпеки країни
title_short	Методологічні підходи до оцінки рівня економічної безпеки країни
title_full	Методологічні підходи до оцінки рівня економічної безпеки країни
title_fullStr	Методологічні підходи до оцінки рівня економічної безпеки країни
title_full_unstemmed	Методологічні підходи до оцінки рівня економічної безпеки країни
title_sort	методологічні підходи до оцінки рівня економічної безпеки країни
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2014
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86086
citation_txt	Методологічні підходи до оцінки рівня економічної безпеки країни / Ю.М. Харазішвіли // Наука та наукознавство. — 2014. — № 4. — С. 44-58. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.
series	Наука та наукознавство
work_keys_str_mv	AT harazíšvíliûm metodologíčnípídhodidoocínkirívnâekonomíčnoíbezpekikraíni
first_indexed	2025-07-06T13:30:45Z
last_indexed	2025-07-06T13:30:45Z
_version_	1836904503077502976
fulltext	ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 444 Постановка проблеми. Економіч- на безпека (ЕкБ) держави є інтеграль- ною характеристикою стану економіч- ної системи, оскільки система вклю- чає низку підсистем – найважливіших, взаємопов’язаних структурних складо- вих безпеки, що відображають функ- ціонування окремих сфер економі- ки: макроекономічну, інвестиційну, ін- новаційну, фінансову, соціальну, зовніш- ньоекономічну, енергетичну, продоволь- чу, демографічну. Цей перелік може до- повнюватися або уточнюватися як за складовими, так і за індикаторами. У свою чергу, Екб є підсистемою систе- ми вищого рівня – національної безпе- ки, що досягається таким рівнем роз- витку і таким станом захищеності еко- номіки, який у повній мірі забезпечує потреби держави і створює умови для інноваційного розвитку. Цей висновок підтверджує складність і багатогран- ність поняття “економічна безпека”. Рівень ЕкБ країни характеризу- ється багатьма індикаторами (більше 100), кожен з яких у окремому періоді може зростати або знижуватися. Вини- кає питання, у якому з двох розгляну- тих періодів рівень ЕкБ є кращим. При наявності понад 3 індикаторів завдан- ня істотно ускладнюється. Тому необ- © Ю.М. Харазішвілі, 2014 хідно застосовувати інтегральні індек- си оцінки, які описували б зміну рів- ня економічної безпеки країни в ди- наміці в порівнянні з пороговими зна- ченнями. Саме порівняння рівня ЕкБ країни з пороговими значеннями є основним завданням аналізу, оскіль- ки визначає поточний стан соціально- економічного розвитку у всій багато- гранності його аспектів. Встановлення динаміки інтеграль- ного індексу ЕкБ та її складових при- пускає наявність відповідної методо- логії, здатної максимально забезпе- чити адекватну діагностику рівня ЕкБ держави та її складових з можливістю її порівняння з інтегральними порогови- ми (оптимальними) значеннями. Важ- ливого значення набуває можливість прогнозування рівня ЕкБ країни на се- редньо- та довгострокову перспекти- ву. Для цього потрібні макроекономіч- ні моделі, виходом яких стануть про- гнозні макропоказники для обчислен- ня прогнозних індикаторів, за якими й можна отримати прогноз рівня ЕкБ. Вищевикладене засвідчує актуаль- ність подальшого удосконалення ме- тодологічних підходів до інтегрально- го оцінювання та прогнозування рівня економічної безпеки України. УДК 330.46 Ю.М. Харазішвілі Методологічні підходи до оцінки рівня економічної безпеки країни Проаналізовано та узагальнено теоретичні підході щодо інтегрального оцінювання рівня економічної безпеки держави та розроблено удосконалену методологію оцінювання, яка усуває визначені недоліки. Детально розглянуто основні проблеми інтегрального оцінювання та запропоновано їх вирішення. Запропонована методологія інтегрального оцінювання рівня економічної безпеки відрізняється використанням мультиплікативної форми інтегрального індексу, містить низку додаткових новітніх індикаторів, одночасним нормуванням індикаторів та їхніх порогових значень за єдиною нормуючою функцією, обґрунтуванням вектору порогових значень та формалізованим визначенням вагових коефіцієнтів, що дає можливість порівнювати в одному масштабі динаміку інтегрального індексу з інтегральними пороговими значеннями, тобто коректно ідентифікувати стан економічної безпеки. МеТОдОЛОГічні ПідхОди дО Оцінки ріВня екОнОМічнОї БезПеки крАїни ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 4 45 Аналіз останніх досліджень та публіка- цій. Проблеми внутрішнього розвитку економіки України, динамічні зміни у глобальному економічному просторі та збільшення ступеню відкритості на- ціональної економіки викликають не- обхідність удосконалення методології оцінки рівня економічної безпеки дер- жави з метою адекватного реагування на дестабілізуючі фактори. Встановлення динаміки інтеграль- ного індексу ЕкБ та її складових при- пускає наявність відповідної методо- логії, здатної максимально забезпе- чити адекватну діагностику рівня ЕкБ держави та її складових з можливістю її порівняння з інтегральними порогови- ми* (оптимальними) значеннями. Проблеми ЕкБ держави остан- німи роками активно досліджують- ся віт-чизняними та зарубіжними ученими, такими як: О.І. Баранов- ський [1], О.С. Власюк [2], З.С. Вар- налій [3], А.І.Ілларіонов [4], В.М. Ге- єць [5], Б.В. Губський[6], Я.А. Жаліло [7], Т.Т. Ковальчук [8], В.В. Кузьменко [9], В.І. Мунтіян [10], С.І. Пирожков [11], В.К. Сенчагов [12], А.І. Сухору- ков [13], О.І. Черняк [14], В.Т. Шлем- ко [15] та багато інших. У наведених наукових працях роз- глянуто методологічні основи аналі- зу ЕкБ у сучасних умовах, концепції та моделі забезпечення найважливіших складових; проаналізовано загрози та розроблено заходи щодо підвищення рівня ЕкБ. Однак, з урахуванням важ- ливості досліджень, недостатньо уваги приділяється саме визначенню дина- міки інтегрального індексу ЕкБ та по- рівнянню його з інтегральними поро- говими значеннями. Також, у жодній з наведених робіт не розглядаються пов- * Порогові значення індикаторів (нижній по- ріг, верхній поріг) – це кількісні величини, по- рушення яких спричиняє негативні тенденції в економіці держави. Оптимальні значення інди- каторів (нижнє оптимальне, верхнє оптималь- не) характеризують допустимий інтервал вели- чин, у межах якого створюються найсприятли- віші умови функціонування держави. ною мірою тіньові індикатори ЕкБ (за виключенням рівня тінізації економі- ки), без урахування яких оцінка її рів- ня є неадекватною реальній економіці. У деяких роботах [13] є розділи, присвячені дослідженню процесу ви- мірювання рівня ЕкБ, але їх зміст об- межується лише розрахунком окремих індикаторів та їх порівнянням з відпо- відними пороговими значеннями (“не більше”, “не менше”) без розрахунку ін- тегрального індексу та його порівнян- ня з інтегральними пороговими зна- ченнями всупереч системності декла- рованого поняття “економічна безпе- ка”. Наводяться рекомендації щодо підвищення рівня ЕкБ держави, які носять суто декларативний характер, на кшталт: зменшити, визначити, під- тримати, створити та забезпечити – без визначення обґрунтованих кількіс- них орієнтирів. На жаль, визначені ре- комендації є “пострілами в повітря” і не дають відповіді на запитання: яки- ми повинні бути в кількісному вимірі значення індикаторів ЕкБ, щоб забез- печити її бажаний рівень? Відсутність задання вектору поро- гових значень, що припускають існу- вання діапазону оптимальних та поро- гових значень, призводить до помил- кового висновку [14], що “… Осно- вною метою моделювання підсис- тем економічної безпеки є максимі- зація показника економічної безпеки держави”. Але, якщо існують діапазо- ни оптимальних та порогових значень, метою моделювання ЕкБ є забезпе- чення знаходження рівня ЕкБ держави в діапазоні порогових, а краще опти- мальних, значень. Докладно аналіз переваг та недо- ліків Методики МЕРТ 2007 р. [16] та Держстату України 2003 р. [17] визначе- но в попередніх публікаціях [18]. Відпо- відно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі Укра- їни, наказом Президента України від 29.10.2013 р. № 1277 визнано втраче- ною чинність попередню Методику та затверджено нові Методичні рекомен- Ю.М. харазішвілі ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 446 дації [19], які мають інформаційний, рекомендаційний, роз’яснювальний характер і не є обов’язковими (за влас- ним висловлюванням авторів Мето- дичних рекомендацій). Детальний аналіз та практичне за- стосування нових Методичних реко- мендацій [20] дозволили виявити, що їм також притаманні недоліки, які зна- чно ускладнюють їх використання. мета статті – удосконалення мето- дологічних підходів до інтегрального оцінювання рівня економічної безпе- ки держави. Виклад основного матеріалу дослі- дження. Аналіз та узагальнення існу- ючих підходів дозволили виявити не- доліки, визначити основні пробле- ми інтегрального оцінювання рівня ЕкБ України. Визначені недоліки іс- нуючих підходів інтегрального оці- нювання рівня ЕкБ України свідчать про необхідність удосконалення офі- ційних та інших методичних підходів. За основу удосконалення методології комплексного оцінювання рівня еко- номічної безпеки держави приймаєть- ся теоретико-методологічний підхід до інтегральної оцінки та регулюван- ня [20], який передбачає використан- ня макроекономічної моделі разом з моделлю економічної безпеки для оці- нювання її рівня та складників з метою визначення ієрархії впливів та відпо- відних заходів регулювання. Форма інтегрального індексу. Кож- на складова ЕкБ характеризується су- купністю чисельних його властивос- тей, яка записується у вигляді векто- ра { },,...,, ,,2,1 tnttt zzzZ = складники якого повинні бути безрозмірними ве- личинами, тоді як вихідні показники якості – індикатори можуть мати різ- ні розмірності. Тому, у загальному ви- падку, під показником ),...1(, niz ti = варто розуміти нормовану безрозмір- ну величин, отриману одним із мето- дів нормування. Звичайною є ситуа- ція, коли для підвищення рівня безпе- ки одні індикатори потрібно збільшу- вати (S – стимулятори), інші – змен- шувати (D – дестимулятори). Одно- спрямованість індикаторів також дося- гається їх специфічним нормуванням. Для порівняльної оцінки рівня ЕкБ у різних часових періодах необхідно сформувати деяку скалярну функцію tI від окремих індикаторів tiz , , яку бу- демо називати інтегральним показни- ком (індексом) рівня ЕкБ (складни- ка), ),...,,( ,,2,1 tnttt zzzFI = . Така чис- ленність показників ефективності, з яких одні показники бажано перетво- рити в максимум, а інші – у мінімум, характерна для всякої скільки-небудь складної задачі дослідження операцій. За- дача утворення скалярної функції tI , що є узагальненим критерієм для задачі ба- гатокритеріальної оптимізації, є до- сить складною. Залежно від інформа- ції про ступінь порівнянності окремих критеріїв оптимальності можна виді- лити наступні типи об’єднання: кіль- кісно порівнянних критеріїв; критері- їв, для яких зазначено відношення пе- реваги по важливості; критеріїв, які не порівнянні між собою. Окремі критерії tiz , , будемо вважати кількісно порів- нянними, якщо кожному з них можна поставити у відповідність деяке чис- ло ia , що чисельно характеризує його важливість у порівнянні з іншими кри- теріями. Параметри ia мають назву ва- гових коефіцієнтів. Переважно дослід- ники використовують так звану ади- тивну функцію корисності (лінійна згортка) шляхом утворення суми окре- мих критеріїв, помножених на свої ва- гові коефіцієнти (“метод зважених сум” [21]). ∑ = = n i tiit zaI 1 , , ∑ = =≥ n i ii aia 1 .10 (1) МеТОдОЛОГічні ПідхОди дО Оцінки ріВня екОнОМічнОї БезПеки крАїни ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 4 47 Хоча адитивна форма інтеграль- ного показника найбільш поширена, її недоліком є можливість компенсу- вання рівня інтегрального показника по одних індикаторах за рахунок ін- ших. Крім того, вона допускає ситуа- цію значущості інтегрального показ- ника при нульовому значенні одно- го або декількох індикаторів. У цьо- му сенсі, а також з урахуванням нелі- нійності економічних процесів, най- більш адекватним вважається вико- ристання мультиплікативної фор- ми інтегрального індексу [22], яка пов’язана з адитивною через лога- рифмічну функцію: ∑∏ ≥== = ,0,1, 1 , ii n i a tit aazI i (2) Нормування індикаторів. Проце- дура нормування індикаторів є необ- хідним етапом розрахунку інтеграль- ного індексу, оскільки всі індикатори мають різну розмірність. Більш того, вони можуть бути різноспрямовани- ми: є індикатори, збільшення яких бажано (S), інші – зменшення яких бажано (D). Процедура нормування, по-перше, переводить індикатори різних розмірностей у безрозмірні ве- личини до діапазону [0,1]. По-друге, дає можливість співставлення різно- спрямованих індикаторів, без чого неможливо формування інтегрально- го індексу. На практиці застосовують різні методи нормування. Усі вони ґрунту- ються на порівнянні емпіричних зна- чень показника x з певною еталон- ною величиною normk – нормуючим коефіцієнтом. В якості такої величи- ни застосовують максимальне, міні- мальне, середнє значення сукупності ],...,[ 21 nxxx , чи еталонне (порогове) значення показника. Найбільш простим та поширеним є наступний (перший) метод нормування: (3) Якщо застосовувати в якості нор- муючого коефіцієнта середнє значен- ня сукупності, величини індикаторів після нормування можуть приймати значення більше “1”, що порушує пра- вила нормування – дотримання нор- мованих індикаторів у діапазоні [0,1]. Нормуванню підлягають як інди- катори, так і порогові значення. Це дає можливість визначати інтегральні ін- декси складових ЕкБ та їхніх порого- вих значень в одному масштабному ді- апазоні для їхнього порівняння, що і є основною задачею ідентифікації ста- ну ЕкБ. Але цей підхід до нормування також не позбавлений недоліків, голо- вним з яких є низький динамічний діа- пазон. Якщо нормування індикаторів- стимуляторів здійснюється за ліній- ною функцією ( kxi / ), то нормування індикаторів-дестимуляторів здійсню- ється за нелінійною функцією: ixk / – рівняння гіперболи. У зв’язку з цим, при нормуванні здійснюється деяке “придушення” динаміки нормованого індикатора, але, все ж таки, відобража- ється динаміка вихідного індикатора. Не менш поширеним є застосуван- ня іншого (другого) методу нормуван- ня – відносно розмаху варіації [17]: .:;: minmax max minmax min xx xxzD xx xxzS i i i i − −= − −= , (4) max min: , ; : , .i norm i norm i norm norm i x k S z k x D z k x k x = ≥ = ≤ Ю.М. харазішвілі ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 448 Однак він не може в повній мірі оха- рактеризувати варіацію ознаки, оскільки не враховує всіх значень ознаки, проміж- них між максимальним та мінімальним значеннями. Не враховує він і частот. Особливість показника розмаху варіації полягає в тому, що він залежить лише від двох крайніх значень ознаки, які можуть виявитися не достатньо типовими. У зв’язку з цим розмах варіації відображає інколи випадкове, а не типове для дано- го ряду коливання. Зазначені недоліки розмаху варіації звужують область його практичного застосування. В основному він використовується для попередньої оцінки варіації. Тому необхідні інші по- казники варіації, які ґрунтуються на всіх значеннях ознаки в даній сукупності. Застосування нормування індика- торів відносно розмаху варіації озна- чає той факт, що отримані інтегральні оцінки визначають не саму зміну рів- ня ЕкБ, а зміну рівня діапазону. Тому для уявлення щодо змін динаміки рів- ня ЕкБ необхідно провести процедуру, зворотну нормуванню за визначеними формулами нормування (4). Необхідно відмітити, що за другим методом нормування (відносно розма- ху варіації) рівність поточних значень індикаторів або порогів мінімальним або максимальним значенням виму- шено робить нормовані значення “0” та штучно занижує порогові значен- ня, що спотворює динаміку інтеграль- ного індексу та інтегральних порого- вих значень. У такому разі ані динамі- ка інтегрального індексу, ані його по- рогові значення не відповідають реаль- ній дійсності (рис.1). 0 0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 Інтегральний індекс Нижній поріг. Нижне опт. Верхне опт. Верхній поріг Інтегральній індекс_2 Нижній поріг_2 Нижнє опт._2 Макроекономічна безпека Рис. 1. Динаміка інтегральних індексів макроекономічної безпеки Цікавим та, на перший погляд, при- родним є застосування індикаторів змі- шаного типу – стимуляторів/дестимуля- торів та їх нормування за декількома ді- апазонами [19]. Попереднє застосуван- ня виявило недолік – неоднозначність трактування значень нормованого інди- катора [20]. Отже, кожному методу нор- мування притаманні переваги та недолі- ки, тому необхідно обирати “из двух зол меншее”. Це зауваження робить відкри- тим питання розроблення більш адек- ватних методів нормування при форму- ванні інтегральних індексів. МеТОдОЛОГічні ПідхОди дО Оцінки ріВня екОнОМічнОї БезПеки крАїни ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 4 49 Визначення вагових коефіцієнтів. Переважна більшість дослідників для визначення вагових коефіцієнтів за- стосовує експертні оцінки (напри- клад, метод попарних порівнянь), які значною мірою є суб’єктивними, не виключають принципових помилок, а тому знижують наукову та практичну цінність отриманих результатів. Крім того, розраховані експертним шляхом вагові коефіцієнти вважаються постій- ними, що не відповідає дійсності. З часом змінюється політична та еконо- мічна ситуація, здійснюються струк- турні зміні в економіці, тому вагові ко- ефіцієнти теж будуть змінюватися. Для відповідності існуючій ситуації потріб- но частіше проводити експертні оцін- ки, що буде зустрічати деякі складнощі як щодо складу експертів, так і за час- тотою опитування. Отже, оскільки експерті оцінки не вирішують проблеми, то потрібні інші формалізовані методи, які можуть бути позбавлені суб’єктивізму. Рекоменду- ється використовувати такі підходи до визначення вагових коефіцієнтів, роз- ташовані за порядком їх важливості: 1. Моделювання. Якщо в розпоря- дженні дослідника є макроекономіч- на модель, ендогенними параметрами якої є індикатори економічної безпеки (або її складових), то найкращим під- ходом до визначення вагових коефіці- єнтів є застосування методів теорії чут- ливості, тобто розрахунок коефіцієн- тів чутливості інтегрального показника ui (6) до зміни макропоказників ix , ін- дикаторів iy спочатку з рівнозначни- ми коефіцієнтами з подальшим їх нор- муванням та визначенням ваги окре- мих індикаторів. ∑ = ∆ ∆= n i ii ii i yu yua 1 \|\| \|\| . (5) Такій підхід дає змогу уточняти ва- гові коефіцієнти в кожному окремому періоді, що є більш адекватним реаль- ній економіці, але він більш складний. 2. Метод головних компонент. За- стосовується Міністерством економіч- ного розвитку і торгівлі (МЕРТ) [16] та Держстатом [17] України. Доцільно за- стосовувати при відсутності макроеко- номічної моделі або при неможливості формалізованого опису індикаторів економічної безпеки як ендогенних параметрів макромоделі. Вагові коефі- цієнти ai розраховуються за формулою: ∑ = ii ii i dc dc a , (6) де ic – внесок i-ї компоненти в су- марну дисперсію множини показників; id – факторні навантаження. Вхідними даними є динамічні ряди окремих індикаторів. Недоліком дано- го підходу є постійність вагових кое- фіцієнтів по всьому часовому періоду, що може призвести до викривлених оцінок. Це обумовлено особливістю застосування статистичних підходів та кореляційно-регресійного аналізу, які дозволяють виявити лише усереднену закономірність і не забезпечують су- ворої і точної відповідності в кожному окремому випадку (періоді), а спосте- рігається тільки усереднена відповід- ність. Тому питання подальшого роз- витку цього підходу теж є відкритим. 3. Ігрові методи. Кожний складник ЕкБ можна представити у вигляді ма- триці, стовпчики якої представляють окремі індикатори (після нормування), а рядки – період часу. Побудована ма- триця розглядається як матриця пла- тежів у матричній грі m x n з нульовою сумою (виграш одного гравця дорів- нює програшу другого) [22]. Одержав- ши рішення гри у вигляді оптимальних змішаних стратегій для першого і дру- гого гравця * 2 * 1 , SS , можна повернути- ся до задачі побудови інтегрального індексу рівня ЕкБ України. Змішану стратегію другого гравця * 2S можна розглядати як сукупність вагових кое- фіцієнтів, необхідних для формування інтегрального індексу в адитивній, або мультиплікативній формі: Ю.М. харазішвілі ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 450 ∏∑ == == n j S tjmp n j tjjad jzIzSI 1 )( , 1 , * 2 * ,2,)( . (7) Обґрунтування вектору порогових значень. Важливим етапом моніторин- гу є визначення порогових значень ін- дикаторів ЕкБ, що дозволяє шляхом їх порівняння виявити потенційні “зони небезпеки” та рівні небезпеки (прий- нятний ризик – передкризовий стан – кризовий стан), а також визначити умови, необхідні для посилення еко- номічного імунітету держави. Отже, визначення порогових значень тісно пов’язано з поняттям динамічної стій- кості системи ЕкБ і окремих її складо- вих, або з механізмом гомеостазу [23]. Гомеостаз – це саморегуляція, здатність відкритої системи зберігати сталість свого внутрішнього стану за допомогою скоординованих реакцій, спрямованих на підтримку динамічної рівноваги; прагнення системи відтво- рювати себе, відновлювати втрачену рівновагу, долати опір зовнішнього середовища. Гомеостаз у системі еко- номічної безпеки може бути загально- системним, що забезпечується утри- манням інтегрального індексу системи у визначених межах, і частковим, що забезпечується утриманням у визначе- них межах часткових індексів по кож- ній складовій системи. Слід зазначити, що трактування го- меостазу як здатність системи до дина- мічної рівноваги для технічних систем дещо відрізняється для економічних систем. Якщо ми прагнемо забезпечи- ти знаходження інтегрального індексу ЕкБ у межах порогових або оптималь- них значень, то це супроводжується порушенням рівноваги й виникнен- ням нових виробничих відносин, які назавжди змінюють попередній стан рівноваги. При цьому економічна система переходить у новий стан, що володіє кращими якісними характе- ристиками. Тобто, у процесі розвитку змінюється не лише структура системи (склад елементів і зв’язку), але й взає- мовідносини між елементами системи і механізми функціонування. Отже, гомеостаз в економічній сис- темі визначає не тільки здатність до ди- намічної стійкості для існуючого режи- му функціонування, але й здатність до керування – переходу в новий стан еко- номічної рівноваги, тобто керованість економічної системи. Без знання гра- ниць безпечних умов життєдіяльності є неможливим захист життєво важливих інтересів об’єктів безпеки [24]. Для визначення порогових значень індикаторів пропонується використо- вувати наступні методи [18, 23]: - функціональних залежностей (ма- кро/мікроекономічні аналітичні або статистичні рівняння, методи Ахієзе- ра-Гольца, теорії інформації, “золото- го перетину” ); - макроекономічних моделей, які адекватно відображають наслідки впливу дестабілізувальних факторів для конкретної країни в поточний пе- ріод часу; - стохастичні (діагностування: кластерний аналіз, нечітких множин; t – критерію; логістичної регресії; - нелінійної динаміки (Вейвлет-ана- лізу); - евристичні (“снігової кулі”; анало- говий підхід – орієнтація на показники країн-аналогів; “калібрування” ); - законодавчий підхід (встановлен- ня порогових значень на законодавчо- му рівні); - методи експертних оцінок; вра- хування оцінок міжнародних органі- зацій. Перевагу варто надавати першим двом методам, і тільки в разі немож- ливості їхнього застосування – іншим методам. МеТОдОЛОГічні ПідхОди дО Оцінки ріВня екОнОМічнОї БезПеки крАїни ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 4 51 Отже, для кожного індикатора ЕкБ задається вектор порогових значень, а саме: нижній поріг, нижнє оптималь- не та верхнє оптимальне значення, верхній поріг. Відмінністю запропо- нованого підходу є одночасне норму- вання як індикаторів ЕкБ, так і їхніх порогових значень. Це дає можливість порівнювати в одному масштабі ди- наміку інтегрального показника та ін- тегральних порогових значень, тобто ідентифікувати стан ЕкБ України, що обумовлює розроблення відповідних заходів повернення його в діапазон порогових, а краще, оптимальних зна- чень. Порогові значення необхідно пе- реглядати залежно від стану економіки й тих завдань, які стоять на певному етапі її розвитку. Інтегральний індекс розраховується спочатку для кожного складника ЕКБ (згортка першого рів- ня), а потім для ЕкБ в цілому (згортка другого рівня). Методологічні положення інте- гральної оцінки рівня ЕкБ держави, нормування індикаторів, визначен- ня інтегральних порогових значень та порівняння рівня ЕкБ з відповідними пороговими значеннями базуються на принципах системності, комплекснос- ті, ієрархічності, адекватності, одно- значності та неперервності [16, 17]. Перелік складників ЕкБ [18] не є догмою та може доповнюватись, або уточнюватись як за складниками, так і за окремими індикаторами кожного склад- ника в залежності від цілей дослідження. З урахуванням визначених принципів та узагальненням відомих праць пропону- ються визначення складників економіч- ної безпеки України та відповідний на- бір індикаторів (табл. 1). Таблиця 1 складові та індикатори економічної безпеки України 1. Макроекономічна безпека: - узагальнена продуктивність (випуск на одиницю продуктивної потужності)(S); - темп приросту ВВП, % (S: ); - рівень технології виробництва (частка ВВП у випуску)(S); - рівень тінізації економіки, % від офіційного ВВП(D); - рівень використання потенційних можливостей (потенційного ВВП повного завантаження макрофакторів) (S); - рівень тіньового завантаження капіталу (D); - рівень тіньового проміжного споживання, % до офіційного (D). 5. Зовнішньоекономічна безпека: - коефіцієнт відкритості економіки (S); - рівень експортної залежності, % до ВВП (S); - рівень імпортної залежності, % до ВВП (D); - коефіцієнт покриття експортом імпорту (S); - рівень інноваційної продукції у товарному експорті, % (S); - частка імпорту товарів у внутрішньому споживанні, % (D). 6. Соціальна безпека: - рівень використання праці (відношення оптима-льного попиту на працю до її пропозиції) (S); - рівень оплати праці у випуску (S); - рівень тіньової заробітної плати до офіційної (D); - рівень тіньової зайнятості до загальної зайнятості (D); - рівень видатків на освіту до ВВП, % (S); - рівень видатків на охорону здоров’я до ВВП, % (S); - відношення середньої заробітної плати до прожиткового мінімуму (S); - питома вага заробітної плати у структурі доходів населення, % (S); - рівень пенсійних видатків до ВВП, %(D); - рівень дефіциту ПФ до ВВП, % (D). 2. Інвестиційна безпека: - рівень інвестування (відношення інвестицій до ВВП), % (S); - частка приросту прямих іноземних інвестицій (акціонерний капітал) щодо ВРП,%(S); - рівень оновлення основних засобів, % (S). Ю.М. харазішвілі ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 452 3. Інноваційна безпека : - рівень видатків на науково-технічні роботи, % від ВВП (S); - темп науково-технологічного прогресу, % за рік (S); - рівень фінансування інноваційної діяльності, % від ВВП (S); - питома вага спеціалістів, що виконують науково-технічні роботи, осіб на 1000 зайнятих, % (S); - питома вага підприємств, що займалися інноваційною діяльністю, у загальній кількості промислових підприємств, % (S); - питома вага підприємств, що впроваджували інновації, у загальній кількості промислових підприємств, % (S); - питома вага реалізованої інноваційної продукції у загальному обсязі реалізованої промислової продукції, % (S); 7. Продовольча (споживання на одну особу/ місяць, кг: - добова калорійність харчування людини, тис. ккал (S); - м’ясо і м’ясопродукти (S); - молоко і молочні продукти (S); - яйця, шт. (S); - риба і рибопродукти (S); - цукор (S); - олія (S); - картопля (S); - овочі та баштанні (S); - фрукти, ягоди, горіхи, виноград (S); - хліб і хлібопродукти (S); - виробництво зерна на одну особу за рік (S). 8. Демографічна безпека: - очікувана тривалість життя при народженні, років (S); - коефіцієнт депопуляції (D); - загальний коефіцієнт смертності населення (число померлих на 1000 осіб наявного населення), проміле (D); - смертність немовлят (число дітей, померлих у віці до 1 року, на 1000 народжених) , проміле (D); - загальний коефіцієнт народжуваності, проміле (S); - захворюваність населення (кількість уперше зареєстрованих випадків захворювань) на 100000 населення (D); - демографічне навантаження непрацездатного населення до працездатного (ефективної чисельності платників страхових внесків), % (D). 4. Фінансова безпека: - рівень монетизації економіки, %, М3 до ВВП (S); - рівень зовнішнього боргу, % до ВВП (D); - рівень внутрішнього боргу, % до ВВП (D); - рівень валових міжнародних резервів НБУ (у місяцях імпорту); - рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет (відношення доходів зведеного бюджету до ВВП) (S); - рівень дефіциту бюджету, % до ВВП (D); - рівень трансфертів з державного бюджету щодо ВВП, % (S); - рівень тінізації доходів зведеного бюджету, % до ВВП (D); - інфляція (ІСЦ), приріст за рік, % (D); - вартість банківських кредитів, % за рік (D); - рівень кредитування реального сектору економіки, % до ВВП (S); - частка кредитів у переробну промисловість у кредитуванні економіки, % (S); 9. Енергетична безпека: - енергоємність економіки, кг. не / ВВП (D); - рівень тіньового споживання паливо- енергетичних ресурсів (ПЕР), % ВВП.)(D); - рівень інвестування підприємств паливно- енергетичного комплексу, % від випуску ПЕК (S); - рівень оновлення основних засобів підприємств паливно-енергетичного комплексу, % (S); - частка домінуючого паливного ресурсу у споживанні ПЕР(природний газ),%(D); - частка імпорту газу з однієї країни у загальному обсязі його імпорту, %(D); - частка імпорту нафти з однієї країни у загальному обсязі його імпорту, %(D); - частка власних джерел у балансі ПЕР, % (S). складено автором; у дужках: S – стимулятор, D – дестимулятор. МеТОдОЛОГічні ПідхОди дО Оцінки ріВня екОнОМічнОї БезПеки крАїни ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 4 53 Частина індикаторів розрахову- ється за даними Держстату України, інша – є похідними від офіційних ста- тистичних даних та розраховуються за допомогою макроекономічної мо- делі загальної економічної рівноваги “Альфа” [25]. Використання темпових величин (рівень інфляції, темп науково-техно- логічного прогресу, дефіцит бюджету та ін.) припускає від’ємні значення індикаторів, що може порушувати умови знаходження нормованих інди- каторів у діапазоні [0;1]. Для усунення цього протиріччя пропонується ме- тод, якій полягає у зсуві по числовій осі вправо динамічного ряду індика- торів на величину, більшу максималь- ного від’ємного значення індикатора з одночасним зсувом порогових зна- чень для збереження існуючих пропо- рцій. Отже, для прогнозування рівня ЕкБ спочатку треба зробити прогноз екзогенних змінних (у тому числі й економетричними методами), які є входом для макроекономічної моделі, виходом якої стануть прогнозні ма- кропоказники для обчислення інди- каторів, за якими і можна отримати прогноз рівня ЕкБ. Таким чином, методологія ви- значення рівня економічної безпеки України включає: 1. Обчислення динаміки індикато- рів складників економічної безпеки за даними Держстату України та макро- економічного моделювання. 2. Визначення вектору порогових (порогових та оптимальних) значень індикаторів. 3. Вибір нормувальних коефіці- єнтів з діапазону зміни індикаторів та порогових значень. 4. Перетворення динамічних ря- дів індикаторів та порогових значень з метою виключення їх від’ємних значень. 5. Проведення нормування інди- каторів та порогових значень за єди- ним нормувальним коефіцієнтом для кожного індикатора та його порого- вих значень. 6. Визначення вагових коефіцієн- тів індикаторів та порогових значень для кожного складника економічної безпеки. 7. Розрахунок динамічного ряду інтегрального індексу кожного склад- ника економічної безпеки та інте- гральних індексів порогових зна- чень за мультиплікативною формою (згортка першого рівня). 8. Визначення вагових коефіцієн- тів складників економічної безпеки (інтегральних індексів I рівня) та інте- гральних порогових значень. 9. Розрахунок динамічного ряду інтегрального індексу економічної безпеки та інтегральних індексів по- рогових значень за мультиплікатив- ною формою (згортка другого рівня). Отже, основним завданням дер- жавних органів управління, що від- повідають за поточну оцінку рівня економічної безпеки та розробку пер- спективних та індикативних планів соціально-економічного розвитку, є необхідність здійснювати моніторинг макроекономічних показників з ме- тою інтегрального оцінювання рівня економічної безпеки як в цілому по країні, так і за окремими сферами ді- яльності та регіонами Важливими даними для здійснен- ня керуючого впливу на стан ЕкБ України є знання вагових коефіцієн- тів складників інтегрального індексу, що пояснює ступінь впливу окремих складників та є необхідною інформа- цією для розроблення пріоритетних заходів впливу. Застосовуючи згортку другого рівня до інтегральних індексів складників та їх порогових значень, отримаємо вагові коефіцієнти кожно- го складника ЕкБ (табл. 2). Ю.М. харазішвілі ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 454 Таблиця 2 Вагові коефіцієнти складників інтегрального індексу економічної безпеки Складники ЕкБ Вагові коефіцієнти Складники ЕкБ Вагові коефіцієнти 1. Демографічна 0,156593 6. Інвестиційна 0,088443 2. Інноваційна 0,149388 7. Соціальна 0,082692 3. Продовольча 0,148078 8. Фінансова 0,052992 4. Енергетична 0,146585 9. Макроекономічна 0,048925 5. Зовнішньоекономічна 0,126304 Розрахунки автора Таблиця 3 інтегральні порогові значення складників економічної безпеки Складники ЕкБ Нижній поріг Нижнє опт. Верхнє опт. Верхній поріг 1. Демографічна 0,451565 0,526135 0,721514 1 2. Інноваційна 0,229836 0,407052 0,742389 1 3. Продовольча 0,589524 0,690647 0,845511 0,98927 4. Енергетична 0,374388 0,506318 0,714005 1 5. Зовнішньоекономічна 0,410167 0,514015 0,716488 0,975809 6. Інвестиційна 0,214452 0,390827 0,669944 1 7. Соціальна 0,429345 0,55762 0,782401 1 8. Фінансова 0,154238 0,249785 0,371764 0,518459 9. Макроекономічна 0,298143 0,406122 0,618779 1 ЕкБ України 0,32337 0,456163 0,672971 0,923554 Розрахунки автора Визначені вагові коефіцієнти ві- дображають поточний стан ЕкБ Укра- їни на кінець 2014 р. та можуть змі- нюватись у часі в залежності рівня соціально-економічного розвитку. Як свідчать розрахунки, найбільший вплив на рівень ЕкБ України у поточно- му періоді, як найбільш відстаючі, мають демографічна, інноваційна, продоволь- ча, енергетична та зовнішньоекономіч- на безпеки. Застосування методології дає можливість визначити інтегральні порогові значення кожного складника ЕкБ для ідентифікації їх стану (табл. 3). Розраховані методом “головних компонент” вагові коефіцієнти дорів- нюють коефіцієнтам еластичності, які визначають процентне відхилення ін- тегрального індексу при зміні на 1 % окремого складника або індикатора. Використання визначених вагових ко- ефіцієнтів у згортки другого рівня до- зволяє отримати динаміку інтеграль- них індексів ЕкБ України та її склад- ників у порівнянні з вектором порого- вих значень (рис. 2). 0,15 0,17 0,19 0,21 0,23 0,25 0,27 0,29 0,31 0,33 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 Інтегральний індекс Нижній поріг. Нижне опт. Верхне опт. Верхній поріг Макроекономічна безпека а 0,1 0,15 0,2 0,25 0,3 0,35 0,4 0,45 0,5 0,55 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 Інтегральний індекс Нижній поріг Нижне опт. Верхне опт. Верхній поріг Інвестиційна безпека б Рис. 2. Динаміка інтегральних індексів економічної безпеки України та її складників МеТОдОЛОГічні ПідхОди дО Оцінки ріВня екОнОМічнОї БезПеки крАїни ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 4 55 0,1 0,12 0,14 0,16 0,18 0,2 0,22 0,24 0,26 0,28 0,3 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 Інтегральний індекс Нижній поріг Нижне опт. Верхне опт. Верхній поріг Інноваційна безпека в 0,1 0,12 0,14 0,16 0,18 0,2 0,22 0,24 0,26 0,28 0,3 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 Інтегральний іендекс Нижній поріг Нижне опт. Верхне опт. Верхній поріг Фінансова безпека г 0,25 0,27 0,29 0,31 0,33 0,35 0,37 0,39 0,41 0,43 0,45 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 Інтегральний індекс Нижній поріг Нижне опт. Верхне опт. Верхній поріг Ряд6 Зовнішньоекономічна безпека д 0,35 0,37 0,39 0,41 0,43 0,45 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 Інтегральний індекс Нижній поріг Нижнє оптимальне Верхнє оптимальне Верхній поріг Соціальна безпека е 0,4 0,45 0,5 0,55 0,6 0,65 0,7 0,75 0,8 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 Інтегральний індекс Нижній поріг Нижне опт. Верхне опт. Верхній поріг Продовольча безпека ж 0,3 0,32 0,34 0,36 0,38 0,4 0,42 0,44 0,46 0,48 0,5 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 Інтегральний індекс Нижній поріг Нижне опт. Верхне опт. Верхній поріг Демографічна безпека з 0,2 0,25 0,3 0,35 0,4 0,45 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 Інтегральний індекс Нижній поріг Нижне опт. Верхне опт. Верхній поріг Енергетична безпека і 0,28 0,29 0,3 0,31 0,32 0,33 0,34 0,35 0,36 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 Інтегральний індекс Нижній поріг Нижнє опт. Верхнє опт. Верхній поріг Економічна безпека України к Рис. 2. Динаміка інтегральних індексів економічної безпеки України та її складників (продовження). Ю.М. харазішвілі ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 456 Як видно з результатів розрахунків, рівень Екб України балансує на рівні нижнього порога. З 9 складників Екб на поточний момент (кінець 2014 р.) 7 знаходяться нижче нижнього порога (макроекономічна, інвестиційна, інно- ваційна, зовнішньоекономічна, соціаль- на, демографічна та енергетична). Решта балансують на межі нижнього порогу або між нижнім порогом і нижнім опти- мальним. Жодна з складових чи не зна- ходиться в межах оптимальних значень. Все це свідчить про неефективність іс- нуючої моделі економічного розвитку та макроекономічної політики в цілому. На поліпшення стану цих складни- ків економічної безпеки у першу чер- гу має бути спрямована стратегія забез- печення економічної безпеки України з урахуванням визначених вагових коефі- цієнтів впливу. У зв’язку з цим, виникає задача наукового обґрунтування страте- гічних орієнтирів ЕкБ на середньостро- кову перспективу з урахуванням нелі- нійності економічних процесів, запіз- нювання впливу і різної чутливості як на рівні складників ЕкБ, так і на рівні інди- каторів кожного складника. Така задача адекватна задачі синтезу значень скла- дових Екб, тобто якими мають бути їх значення, щоб забезпечити знаходжен- ня інтегрального індексу Екб на задано- му рівні [20]. Висновки. Отримані в дослідженні наукові та практичні результати дозво- ляють зробити наступні висновки: 1. Економічна безпека держави є важливою складовою національної без- пеки, але водночас це складна умовно замкнена система, яка має свою струк- туру, внутрішню логіку, що обумовлює актуальність і необхідність вдоскона- лення методології інтегральної оцінки рівня економічної безпеки держави з метою забезпечення адекватного реагу- вання на дестабілізуючі фактори. 2. Аналіз офіційних підходів до ін- тегрального оцінювання рівня еконо- мічної безпеки держави виявив низку недоліків, які звужують можливості їх використання та обумовлюють необ- хідність удосконалення методологічних підходів. Визначені недоліки стосуються як складу індикаторів, так і методології інтегрального оцінювання (нормування індикаторів, визначення вагових коефі- цієнтів, обґрунтування вектору порого- вих значень), що призводить до неко- ректних результатів інтегральної оцінки. 3. Запропонована методологія інте- грального оцінювання рівня економіч- ної безпеки України відрізняється ви- користанням мультиплікативної форми інтегрального індексу; містить низку додаткових новітніх індикаторів, без врахування яких оцінка не є коректною; одночасним нормуванням індикаторів та їхніх порогових значень за єдиною нормуючою функцією; обґрунтуванням вектору порогових значень та формалі- зованим визначенням вагових коефіці- єнтів, що дає можливість порівнювати в одному масштабі динаміку інтегрально- го індексу з інтегральними пороговими значеннями, тобто коректно ідентифі- кувати стан економічної безпеки. 4. Апробація запропонованої ме- тодології на прикладі індикаторів еко- номічної безпеки України свідчить про несприятливий стан рівня економічної безпеки Україні, що обумовлено пере- буванням низки складників та їхніх ін- дикаторів економічної безпеки нижче порогових значень. 5. Загалом методологія інтегрально- го оцінювання рівня економічної безпе- ки України дозволяє: - оцінити рівень економічної без- пеки України як кінцевий результат со- ціально-економічного розвитку, тобто зробити поперечний зріз стану економі- ки, що є необхідною умовою розробки цілеспрямованої стратегії розвитку; - розгорнути інтегральний індекс в систему складників та індикаторів еко- номічної безпеки з їх ваговими коефіці- єнтами для визначення “вузьких місць”, напряму поліпшення та розроблення відповідних заходів внаслідок впливу на структурні елементи. МеТОдОЛОГічні ПідхОди дО Оцінки ріВня екОнОМічнОї БезПеки крАїни ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 4 57 1. Барановський О.І. Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізми забезпечення) / О.І. Барановський. – Київ. нац. торг.-екон. ун-т. – К.: КНТЕУ. – 2004. – 760 с. 2. Власюк О.С. Теорія і практика економічної безпеки в системі науки про економіку / О.С.Власюк. – Нац. інс–т проблем міжнародної безпеки при РНБО України: Моногр. – К., 2008. – 48 с. 3. Варналій З.С. Економічна безпека України: проблеми та пріоритети зміцнення: Моногр. / З.С.Варналій, Д.Д. Буркальцева, О.С. Саєнко. – К.: Знання України, 2011. – 299 с. 4. Илларионов А. Критерии экономической безопасности [Електронний ресурс]. – URL: www. iea.ru/article/publ/vopr/1998_10.pdf. 5. Концепція економічної безпеки України / Підгот. В. М. Геєць та ін.; НАН України, Ін-т. екон. прогнозування. – К. : Логос, 1999. – 56 с. 6. Губський Б.В. Економічна безпека України: методологія виміру, стан і стратегія забезпечення: моногр. /Б.В. Губський. – К.: Укрархбудінформ, 2001. - 122 с. 7. Жаліло Я.А. Стратегія забезпечення економічної безпеки України. Пріоритети та проблеми імплементації / Я.А. Жаліло. – Стратегія національної безпеки України в контексті досвіду світової спільноти. – К.: Сатсанга, 2001. – 224 с. 8. Ковальчук Т.Т. Економічна безпека і політика: із досвіду професійного аналітика / Т.Т.Ковальчук. – К. : Знання, 2004. – 638 с. 9. Кузьменко В.В. Економічна безпека та сталий розвиток: регіон. аспект: монографія / В.В.Кузьменко. Дон. нац. ун-т екон. і торг. ім. Михайла Туган-Барановського. – Донецьк: ДонНеут, 2008. – 145 с. 10. Мунтіян В.І. Економічна безпека України / В.І. Мунтіян. – К.: КВІЦ, 1999. – 462 с. 11. Пирожков С.І. Методичні рекомендації щодо оцінки рівня економічної безпеки України / За ред. акад. НАН України С.І. Пирожкова. – К.: НІПМБ, 2003. – 42 с. 12. Сенчагов В. К. Экономическая безопасность: геополитика, глобализация, самосохранение и развитие / В. К. Сенчагов; Ин-т экономики РАН. – М. : ЗАО “Финстатинформ”, 2002. – 128 с. 13. Методичні рекомендації щодо оцінки рівня економічної безпеки України / Нац. ін-т проблем міжнародної безпеки; За ред. А.І. Сухорукова. – К., 2003. – 64 с. Система економічної безпеки держави / Під заг. ред. д.е.н., проф. Сухорукова А.І. / Нац. ін.-т проблем міжнародної безпеки при РНБО України. – К.: ВД «Стилос», 2010. – 685 с. 14. Черняк О.І. Методика визначення зовнішньоекономічної безпеки України // О.І. Черняк, А.В. Ставицький. – Экономическая безопасность, разведка и контрразведка. – 2002. - № 1(1). – С. 3–7.; Моделювання економічної безпеки: держава, регіон, підприємство: монографія / В.М. Геєць, М.О. Кизим, Т.С. Клебанова, О.І. Черняк. – Х.: ХНЕУ, 2006. – 240 с. 15. Шлемко В. Т. Економічна безпека України : сутність і напрямки забезпечення. / В.Т.Шлемко, І.Ф. Бінько. – К.: НІСД, 1997. – 144 с. 16. Методика розрахунку рівня економічної безпеки України, затверджена наказом Мінекономіки України №60 від 2.03.2007 р. [Електронний ресурс]: Режим доступу: me.kmu.gov.ua/ control/uk/publish/article?art_id 17. Про затвердження Методики розрахунку інтегральних регіональних індексів економічного розвитку / Державний комітет статистики України: Наказ № 114 від 15.04.2003 р. [Електронний ресурс]: URL: uazakon.com/documents/date_1a/pg_ibcnog/ 18. Харазішвілі Ю.М. Щодо вдосконалення методології інтегрального оцінювання рівня економічної безпеки України: Аналіт. записка / Ю. М. Харазішвілі, А. І. Сухоруков, Т.П.Крупельницька – НІСД, вересень 2013 р. [Електронний ресурс]. – URL: http://www.niss.gov.ua/ articles/1358/ 19. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України: наказ Президента України № 1277 від 29.10.2013 р. [Електронний ресурс]: URL: http:// search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ME131588.html 20. Харазішвілі Ю.М. Адаптивний підхід до визначення стратегічних орієнтирів економічної безпеки України /Ю.М. Харазішвілі, Є.В. Дронь // Економіка України. – 2014. – № 5 (630). – С. 28–45; Сухоруков А.І. Теоретико-методологічний підхід до інтегральної оцінки та регулювання економічної безпеки держави / Сухоруков А.І., Харазішвілі Ю.М.// Банківська справа. – 2011. – №4 . – C. – 13-32. 21. Вентцель Е.С. Исследование операций: задачи, принципы, методология /Е.С. Вентцель. – М. : Наука. Гл. ред.физ - мат. лит., 1980. – 208 с. 22. Интрилигатор М. Математические методы оптимизации и экономическая теория: Пер. с англ. - Под ред. А.А.Конюса. - М. : Прогресс, 1975. - 599 с. 23. Качинський А.Б. Індикатори національної безпеки: визначення та застосування їх граничних значень: монографія / А.Б. Качинський. – К.: НІСД, 2013. – 104 с. 24. Качинський А. Б. Засади системного аналізу безпеки складних систем / А. Б. Качинський. – К. : ДП «НВЦ «Євроатлантик- інформ», 2006. – 336 с. 25. Харазішвілі Ю.М. Теоретичні основи системного моделювання соціально-економічного розвитку України / Ю. М. Харазішвілі. – К. : ТОВ “Поліграф-Консалтинг”, 2007. – 324 с. (Моногр.) ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 458 Ю.М. Харазишвили Методологические подходы к оценке уровня экономической безопасности страны Проанализированы и обобщены теоретические подходы к интегральной оценке уровня экономической безопасности государства и разработана усовершенствован- ная методология оценки, которая устраняет выявленные недостатки. Подробно рассмотрены основные проблемы интегральной оценки и предложены пути их ре- шения. Предложенная методология интегральной оценки уровня экономической без- опасности отличается использованием мультипликативной формы интегрального индекса; содержит ряд дополнительных новейших индикаторов; одновременным нормированием индикаторов и их пороговых значений по единой нормирующей фун- кции; обоснованием вектора пороговых значений и формализованным определением весовых коэффициентов, что позволяет сравнивать в одном масштабе динамику интегрального индекса с интегральными пороговыми значениями, то есть коррек- тно идентифицировать состояние экономической безопасности. Актуальність. Економічна безпе- ка являє собою забезпечення сталого економічного розвитку країни і стан захищеності від внутрішніх і зовніш- ніх загроз. Економічна безпека – стан економіки, при якому: забезпечується досить високий і стійкий економічний ріст; ефективне задоволення економіч- них потреб; контроль держави за рухом і використанням національних ресурсів; захист економічних інтересів країни на національному та міжнародному рівнях. Об’єктом економічної безпеки ви- ступає як економічна система, взя- та в цілому, так і її складові. Економіч- на безпека - це найважливіша якісна характеристика економічної системи, ©В.І. Гриценко, Л.І. Бажан, 2014 невід’ємна частина національної без- пеки країни, що визначає стійке забез- печення ресурсами розвитку народно- го господарства, досягнення пріоритет- них цілей соціально-економічного роз- витку, здатність підтримувати нормаль- ні умови життєдіяльності населення. Аналіз останніх досліджень та публіка- цій. Теоретичні та прикладні аспекти до- сліджень безпеки економічних систем почали розроблятися вченими в пері- од ринкових реформ. Теоретичну осно- ву досліджень в галузі економічної безпе- ки становлять праці як зарубіжних, так і вітчизняних таких вчених, як Л.І. Абал- кін, В.О.Ананьїн, В.Д. Базилевич, В.О. Богомолов, З.С. Варналій, Н.В. Ва- щенко, Г.С. Вечканів, О.С. Власюк, УДК 316.334.2:519.676:351.863(477) В.І. Гриценко, Л.І. Бажан Сценарне моделювання рівня безпеки розвитку економічної системи в умовах невизначеності Викладено концептуальні положення оцінки рівня безпеки розвитку економічної системи в умовах невизначеності. Основу даних положень становить сценарне моделювання до оцінки рівня безпеки системи. Безпека розвитку економічної системи забезпечується через стійкість системи, через її адаптивність до підбурює впливів зовнішнього середовища. Рівень безпеки економічної системи вибирається з фазового простору станів системи з урахуванням зворотного зв’язку з використанням інтелектуальних ресурсів.

Методологічні підходи до оцінки рівня економічної безпеки країни

Institution

Ähnliche Einträge