Структура та основні функції інформаційно-аналітичних систем підтримки прийняття законодавчих рішень

Розглянуто питання розробки принципів функціонування, інформаційних технологій, математичного забезпечення та архітектури компонентів систем підтримки прийняття рішень, які призначені для використання у складі інтегрованої інформаційно-аналітичної системи "Електронний Парламент"....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автори:	Сергієнко, І.В., Гуляницький, Л.Ф.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України 2013
Назва видання:	Математичне моделювання в економіці
Теми:	Інформаційні технології в економіці
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86324
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Структура та основні функції інформаційно-аналітичних систем підтримки прийняття законодавчих рішень / І.В. Сергієнко, Л.Ф. Гуляницький // Математичне моделювання в економіці: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 1. — С. 25-32. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-86324
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-863242015-09-15T03:01:55Z Структура та основні функції інформаційно-аналітичних систем підтримки прийняття законодавчих рішень Сергієнко, І.В. Гуляницький, Л.Ф. Інформаційні технології в економіці Розглянуто питання розробки принципів функціонування, інформаційних технологій, математичного забезпечення та архітектури компонентів систем підтримки прийняття рішень, які призначені для використання у складі інтегрованої інформаційно-аналітичної системи "Електронний Парламент". Рассмотрены вопросы разработки принципов функционирования, информационных технологий, математического обеспечения и архитектуры компонентов систем поддержки принятия решений, которые предназначены для использования в составе интегрированной информационно-аналитической системы "Электронный Парламент". We describe problems of development of functioning principles, information technologies, mathematical support and components architecture of decision support system, designed as a part of integrated informational and analytical system “e-Parliament”. 2013 Article Структура та основні функції інформаційно-аналітичних систем підтримки прийняття законодавчих рішень / І.В. Сергієнко, Л.Ф. Гуляницький // Математичне моделювання в економіці: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 1. — С. 25-32. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2409-8876 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86324 004.9 uk Математичне моделювання в економіці Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Інформаційні технології в економіці Інформаційні технології в економіці
spellingShingle	Інформаційні технології в економіці Інформаційні технології в економіці Сергієнко, І.В. Гуляницький, Л.Ф. Структура та основні функції інформаційно-аналітичних систем підтримки прийняття законодавчих рішень Математичне моделювання в економіці
description	Розглянуто питання розробки принципів функціонування, інформаційних технологій, математичного забезпечення та архітектури компонентів систем підтримки прийняття рішень, які призначені для використання у складі інтегрованої інформаційно-аналітичної системи "Електронний Парламент".
format	Article
author	Сергієнко, І.В. Гуляницький, Л.Ф.
author_facet	Сергієнко, І.В. Гуляницький, Л.Ф.
author_sort	Сергієнко, І.В.
title	Структура та основні функції інформаційно-аналітичних систем підтримки прийняття законодавчих рішень
title_short	Структура та основні функції інформаційно-аналітичних систем підтримки прийняття законодавчих рішень
title_full	Структура та основні функції інформаційно-аналітичних систем підтримки прийняття законодавчих рішень
title_fullStr	Структура та основні функції інформаційно-аналітичних систем підтримки прийняття законодавчих рішень
title_full_unstemmed	Структура та основні функції інформаційно-аналітичних систем підтримки прийняття законодавчих рішень
title_sort	структура та основні функції інформаційно-аналітичних систем підтримки прийняття законодавчих рішень
publisher	Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Інформаційні технології в економіці
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86324
citation_txt	Структура та основні функції інформаційно-аналітичних систем підтримки прийняття законодавчих рішень / І.В. Сергієнко, Л.Ф. Гуляницький // Математичне моделювання в економіці: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 1. — С. 25-32. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Математичне моделювання в економіці
work_keys_str_mv	AT sergíênkoív strukturataosnovnífunkcííínformacíjnoanalítičnihsistempídtrimkiprijnâttâzakonodavčihríšenʹ AT gulânicʹkijlf strukturataosnovnífunkcííínformacíjnoanalítičnihsistempídtrimkiprijnâttâzakonodavčihríšenʹ
first_indexed	2025-07-06T13:46:04Z
last_indexed	2025-07-06T13:46:04Z
_version_	1836905466064535552
fulltext	____________________________Розділ 1. Інформаційні технології в економіці 25 УДК 004.9 © І.В. Сергієнко, Л.Ф. Гуляницький СТРУКТУРА ТА ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИХ СИСТЕМ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНОДАВЧИХ РІШЕНЬ Розглянуто питання розробки принципів функціонування, інформаційних технологій, математичного забезпечення та архітектури компонентів систем підтримки прийняття рішень, які призначені для використання у складі інтегрованої інформаційно-аналітичної системи "Електронний Парламент". Ключові слова: інформаційно-аналітичні системи, моніторинг, СППР. Системи підтримки прийняття рішень (СППР), які реалізують сучасні інформаційні технології аналітичного супроводу законотворчого процесу, повинні бути орієнтовані на підтримку прийняття і оптимізацію стратегічних рішень на національному рівні з викори- станням системного аналізу в ситуаціях, що важко формалізуються. Їх застосування дозво- лить також особам, що приймають рішення (ОПР), ухвалювати обґрунтовані рішення на так- тичному і оперативному рівнях з використанням розвиненої бази знань, досвіду експертів і акумуляцією можливих сценаріїв розвитку ситуацій, які виникають при впровадженні ін- формаційних технологій у парламентську діяльність [1]. Такі СППР повинні розроблятися із урахуванням наступних вимог: • Орієнтованість на обробку великих обсягів різнотипної інформації. • Інформаційні технології, покладені в основу їх функціонування, повинні забезпечу- вати можливість одночасної роботи великої кількості користувачів – депутатів, їх помічників та інших співробітників апарату ВРУ – з підтримкою основних функцій адміністрування. • Мати сучасний інтерфейс, що налаштовується, для різних груп користувачів систе- ми: ОПР, аналітиків, операторів введення даних, адміністраторів. • Використання сучасних web-орієнтованих інформаційних технологій, що забезпечує можливість функціонування системи на різних комп'ютерних пристроях та платформах. • Гнучкість, масштабованість, конфігурування та інші основні функціональні можли- вості, обов'язкові для сучасних інформаційних систем великого масштабу. СППР повинні мати інструментарій, який враховує ряд особливостей обробки великих масивів даних, серед яких: Математичне моделювання в економіці ________________________________ 26 1) Різнотипність даних – система повинна підтримувати багато типів даних, що дозво- ляє будувати найбільш адекватну модель предметної області і забезпечує аналітиків та ОПР необхідною кількістю як первинної, так і опрацьованої, згрупованої, агрегованої інформації. 2) Взаємозв'язки інформаційних блоків – на множині даних в системі будуються зв'язки різного рівня ієрархії, що дозволяє досліджувати об'єкт у всьому його різноманітті. 3) Необхідність розвиненої служби звітності, яка дозволятиме генерувати в зручній для користувача формі підсумкову інформацію щодо об'єкта дослідження. 4) Результати пошуків, вибірок, групувань повинні зберігатися у відповідному репози- тарії, який налаштовується, що підвищує ефективність подальшого використання інформації. Завдання, які стоять перед зазначеними СППР, обумовлюють доцільність наявності компонент, які реалізуються у вигляді таких спеціалізованих систем: моніторингу макроеко- номічних процесів; моніторингу бюджетних процесів; моделювання державного зовнішнього боргу; колективного прийняття рішень на основі групових експертних оцінок; контент- аналізу визначених класів текстів; моніторингу ЗМІ та Інтернету; екстраполювання і прогно- зування; автоматизації формування стенограм. Загальна структура пропонованих СППР подана на рис. Система моніторингу макроекономічних процесів повинна ґрунтуватися на викори- станні оригінальних індексних моделей та методик, які дозволять здійснювати вимірювання та аналіз регіональних відмінностей соціально-економічного стану регіонів. Індексні моделі мають спиратися на статистичний аналіз показників, вивчення їх динаміки, виявлення найістотніших зв’язків та закономірностей, дослідження тенденцій зміни узагальнених оцінок та їх окремих складових. Це дозволить приймати обґрунтовані управлінські рішення на державному та регіональному рівнях. З метою проведення комплексної оцінки економічно-соціальної ситуації в регіоні про- понується використання ієрархічної індексної моделі [2]. Вона повинна мати декілька рівнів: головний блок комплексної оцінки, основні соціально-економічні індекси, спеціалізовані соціальні і економічні індекси, розрахункові показники та первинні дані.  Головний блок комплексної оцінки дозволяє здійснювати аналіз загальної соціально- економічної ситуації в регіоні.  Основні соціально-економічні індекси призначені для аналізу ситуації у розрізі регіо- нальних проблем і переваг, рівня життя населення, розвинутості соціальної інфраструктури та успішності економічної діяльності.  Спеціалізовані соціальні та економічні індекси дозволяють звузити аналіз до окрем- их аспектів життя та діяльності суспільства: освіти, охорони здоров’я, культури та спорту, ЗМІ, транспортних комунікацій, виробництва, сільського господарства, заборгованості, соціальної незахищеності, захворюваності, навколишнього середовища, злочинності та нещасних випадків.  Розрахункові показники є складовою частиною основних та спеціалізованих соціаль- но-економічних індексів та формуються за допомогою обробки первинних даних. ____________________________Розділ 1. Інформаційні технології в економіці 27  Первинні дані зберігаються в сховищі даних центру обробки даних (ЦОД) і повинні надходити з різних регіональних джерел та баз даних органів державної влади і управління. Рис. Загальна схема СППР Аналіз бюджетних показників здійснюється відповідною системою моніторингу бю- джетних процесів на основі комплексної оцінки регіональної бюджетної сфери. Для ро- зрахунку такої оцінки повинна застосовуватися спеціальна ієрархічна індексна модель. Вона складатиметься з чотирьох рівнів: індекс бюджетної сфери, бюджетні субіндекси, розрахун- кові показники та первинні дані. Індекс бюджетної сфери дає змогу оцінювати загальний стан розвитку бюджетної сфе- ри в регіоні. Бюджетні субіндекси призначені для аналізу ситуації у розрізі різних складових бюджету та бюджетного аналізу: доходів, видатків, міжбюджетних трансфертів та бюджет- них співвідношень. Розрахункові показники є основою для обчислення субіндексів та фор- муються за допомогою обробки первинних даних. Моніторинг бюджетних процесів Моніторинг макроекономічних процесів Моделювання державного зовнішнього боргу ППР на основі групових експертних оцінок Контент-аналіз визначених класів текстів Моніторинг ЗМІ та Інтернету Екстраполювання і прогнозування Автоматизація документообігу (формування стенограм) СППР ЦОД ВРУ Математичне моделювання в економіці ________________________________ 28 Система моделювання державного зовнішнього боргу повинна на основі викори- стання математичних моделей давати змогу здійснювати моніторинг ситуації із станом дер- жавного зовнішнього боргу України, аналіз шляхів оптимального його обслуговування та прогнозних тенденцій [3–5]. При цьому повинен урахуватися ряд найважливіших еко- номічних, кредитно-фінансових та соціальних показників, характеристики наявних запози- чень (обсяги, терміни погашення та відстрочки, відсоткові ставки тощо). Задача полягає у такому виборі типів кредитів і визначенні їх характеристик, за яких мінімізуються визначені критерії та виконується ряд обмежувальних умов [5–6]. Критеріями оптимізації повинні виступати такі величини, як:  сумарний обсяг нових запозичень, які необхідні для забезпечення виплат держави за зовнішніми боргами;  розмір максимального “непокриття” виплат наявними ресурсами, визначений за всіма періодами, які ввійшли в плановий термін. Система повинна враховувати такі фактори: 1) Плановий горизонт – відрізок часу (число періодів – місяців), на який здійснюється планування. 2) Характеристики кожного (типу) із можливих в даний період кредитів (обсяг кредиту; тривалість дії; термін відстрочки виплат; відсоткова ставка; бонуси (умови їх надання); ча- стота чи інші характеристики процесу повернення коштів; умови реструктуризації). 3) Графіки виплат за наявними (вже взятими раніше, до початку планового горизонту) кредитами, тобто величини виплат в кожному періоді. 4) Наявні в Уряду кошти із бюджетних джерел, які можуть бути спрямовані на пога- шення боргу (закріплені законодавчо чи прогнозовані в кожний плановий період обсяги). 5) Установлений на кожний календарний рік максимально можливий обсяг запозичень. Для розв`язування виникаючих оптимізаційних задач виникає потреба у розробці та ре- алізації нових ефективних алгоритмів комбінаторної оптимізації, які дозволяють розв`язувати практичні задачі моделювання та аналізу стану державного боргу України за прийнятний час [6]. Система колективного прийняття рішень на основі групових експертних оцінок повинна бути орієнтована на вирішення проблем оптимального (раціонального) вибору, що складно формалізуються, і призначена для використовування, в першу чергу, ОПР. Система- тизація і інформаційно-аналітична підтримка діяльності цих осіб, здійснювана при застосу- ванні системи, спрямована на підвищення ступеня обґрунтованості схвалюваних рішень в ситуаціях, коли необхідно із заданої скінченної множини можливих альтернатив виділити одну або декілька кращих альтернатив із урахуванням переваг ОПР та з використанням оцінок, виставлених декількома експертами за критеріями (показниками, характеристиками), які мають якісний характер [7, 8]. Вибір повинен здійснюватися на основі розв'язування спеціальних задач комбінаторної оптимізації, виходячи з результатів розв'язання яких, здійснюється впорядкування заданої множини альтернатив згідно зі знайденими результуючими оцінками за таких умов: ____________________________Розділ 1. Інформаційні технології в економіці 29 – визначається система критеріїв (показників), згідно з якими здійснюється оцінювання заданих альтернатив; – формується група фахівців-експертів; – можливе задання ступеня важливості для ОПР (ваги) кожного критерію, а також сту- пеня довіри до оцінок кожного експерта (ваги, що оцінює кваліфікацію експерта – рейтинг); – підсумкове рішення формується на основі використання або оцінок всіх експертів, або вказаної ОПР їх підгрупи. Вказана оптимізаційна задача будується шляхом відображення думки кожного експерта в точку простору допустимих оцінок, а підсумковий результат визначається на підставі ро- зв'язання спеціальних задач оптимізації [7,8]. Система повинна забезпечувати: – підтримку розв'язання відразу декількох різних задач оптимального вибору; – введення якісних експертних оцінок, установку ваг критеріїв і експертів з викори- станням різних шкал оцінок ("грубих", "точних"); – формування результуючих оцінок альтернатив на основі введених експертних оцінок і заданих ваг питань і експертів, а також знаходження компромісного варіанта вибору кращих альтернатив; – вироблення рекомендацій про відсів деяких альтернатив згідно зі встановленою по- роговою умовою; – структурований перегляд введених даних; – видачу підсумкового розв'язку задачі вибору разом з додатковими характеристика- ми (розкид оцінок, ступінь упевненості та ін.) у результуючий файл, придатний для фор- мування ОПР остаточного рішення або для використовування іншими програмними систе- мами; – дослідження впливу на розв'язки задачі вибору переваг ОПР і оцінок окремих експертів чи їх підгруп, а також вибраних критеріїв; – захист від несанкціонованого використовування; – ідентифікацію кожного користувача і диференціацію користувачів залежно від до- ступних їм в системі дій; – ведення протоколу своєї роботи; – систематизацію і зберігання в компактному виді інформації про вирішенні проблеми. Система екстраполювання і прогнозування повинна містити програмно- алгоритмічні засоби, які дозволять: – опрацьовувати і аналізувати результати вибіркових досліджень; – аналізувати наявні тренди розвитку соціально-економічних процесів та здійснювати прогнозування динаміки цих процесів на основі часових рядів. Система контент-аналізу повинна забезпечувати підтримку російської і української мов текстів і відповідних словників, а також завантаження текстів із БД та зовнішніх файлів. Статистичний і математичний інструментарій контент-аналізуповинен забезпечувати вико- ристання різницевих алгоритмів та спеціальних показників для виявлення "сплесків" подій, Математичне моделювання в економіці ________________________________ 30 побудову інформаційної моделі заданих об'єктів, аналіз інформаційної присутності, виявлен- ня і групування тематичних підкласів подій, імовірнісний аналіз емоційної спрямованості окремих класів текстів. Проблеми, що повинні вирішуватися: 1. Побудова лексикографічної системи повних змін слів парадигми українсь- кої/російської мови. 2. Визначення/пошук омонімів і синонімів, з метою виявлення плагіату, близьких за значенням текстів, першоджерел. 3. Конкорданси. Виявлення інформаційних приводів, відношення до об’єкта, що вив- чається, визначення можливого авторства. Програмний комплекс контент-аналізу реалізується на основі застосування послідов- ності оригінальних оцінюючих, сортуючих і перетворюючих алгоритмів. Подібна архітектура пропонується з метою забезпечення оптимального вирішення про- блем аналізу різнорідного контенту та отримання оцінок на основі використання принципово різних методів роботи з інформацією. Зокрема, активно повинні використовуватися: – Словарний і семантичний розбір, включаючи інтерпретацію тексту як послідовності зв'язаних семантичних мереж (орієнтованих графів) з різними формами репрезентації для подальшої обробки (в т.ч. регресія в ейлерові графи, а також порівняння унікальності сми- слових одиниць за допомогою зведення до вигляду, в якому є тільки один гамільтонів ланцюг, розбиття на багатодольні графи і вкладені ітерації аналізу для складних речень та ін.). – Порівняння смислових мереж за допомогою отримання стохастичних граматик, знаходження нетермінальних виразів і подальшого одержання зважених графів (базуючись на попередній накопиченій статистиці), що призводять до порівнюваних дискретних відно- шень на тих граматиках, які можуть бути формалізовані у рамках вхідних даних як мережеві граматики (V,Z,N-граматики). – Просіювання частоти попадань канонізованих семантичних зв'язок (простих підграфів, статистично значущих на тлі всієї історії аналізу текстів) за допомогою Байєсова фільтра (як у режимі наївного класифікатора для зважування без перетинів, так і в режимі мережі з регуляризатором і апріорним розподілом, узятим за поточними еталонними зразка- ми тексту) із зворотним зв'язком у вигляді експертної оцінки оператора. – Просіювання частоти попадань канонізованих семантичних зв'язок за допомогою порівняння груп однобічних перетворень, для перевищення нормального розподілу на мно- жині граматик простих зв'язок. Завданням системи Інтернет-моніторингу має бути оперативне відстеження, агрегація і накопичення інформації з великої кількості сайтів [9], розбитих на класи і підкласи, а також забезпечення підтримки російської і української мов текстів і відповідних словників. Стати- стичний і математичний інструментарій Інтернет-моніторингу повинен забезпечувати швидкий розширений інтелектуальний пошук за ключовими словами, категоріями і темами, ____________________________Розділ 1. Інформаційні технології в економіці 31 аналіз часових рядів, дослідження "точок вкидання", аналіз плагіату, відстеження в автома- тичному режимі обраних тем, збереження результатів для подальшої обробки. Агрегатор новинного трафіку повинен бути організованим у вигляді механізму обробки шаблонів, що послідовно реалізовує: – Завантаження даних – виходячи з актуального шаблону, який дозволяє спеціалізува- ти кожен конкретний завантажувач під конкретний тип джерела і однозначно розділяти на рівні контролю цілісності даних звідки, чим і коли велося завантаження. Це дозволяє гаран- тувати ефективне управління збором джерел і контроль якості їх роботи. – Первинну нормалізацію – зведення всіх даних до єдиного вигляду і з єдиним набором мета-інформації. – Послідовну обробку – обробка даних для конкретних видів пошуку /аналізу/ узагаль- нення проводиться окремими наборами механізмів, оптимізованими під конкретні формати вхідних і вихідних даних. Це дозволяє управляти створюваними найбільш ресурсоємними задачами не на рівні контролю вичерпаності ресурсів, а оперативної пріоритезації, виходячи з розкладу очікуваної роботи системи управління даними (execute plan) та поточної черги запитів, забезпечуючи високу швидкість відповіді. – Ефективне виведення – незалежно від кінцевої точки призначення, перетворення і фінальна перевірка наскрізним перетворенням з початковими даними здійснюється усере- дині системи для формування вихідних даних у вигляді, оптимальному як для контент- аналізу, так і для статистичного аналізу з подальшою візуалізацією у різних форматах. Шаблонами виступають: RSS-канали інформаційно-новинних сайтів, API пошукових і соціальних мереж, автоматизовані скрипти по збору інформації з корпоративних сайтів. Головним завданням системи автоматизації формування стенограм, яка має функціонувати за принципом розподіленого комп’ютерного документування, є при- швидшення до режиму реального часу створення паперових документів на основі записаних голосових стенограм засідань за допомогою операторів-стенографістів [10]. Висновки. Запропоновано підхід до створення СППР, призначених для підтримки аналітичних функцій, які виникають при розробці та застосуванні інформаційних технологій у законотворчій діяльності. Сформульовано напрями розробок, запропоновано архітектуру СППР, виділено низку спеціалізованих систем та їх основні функції. Подані підходи до ство- рення інформаційно-аналітичного забезпечення, яке необхідне при прийнятті відповідальних державних рішень на науковій основі, оперативному моніторингу реакції громадськості на їх прийняття і виникаючих проблем, а також при реалізації, підготовці і оцінюванні варіантів рішень на основі групових експертних оцінок, налагоджуванні оперативного інформування і взаємодії учасників законотворчого процесу. Список використаної літератури 1. World e-Parliament Report 2012. – Global Centre for Information and Communication Techno- logies in Parliament: http://www.ictparliament.org/. Математичне моделювання в економіці ________________________________ 32 2. Гуляницкий Л.,Омельянчик Д. Разработка и использование интегрального индекса бю- джетной сферы / Problems of Computer Intellectualization (Eds. V.Velichko, O.Voloshin, K.Markov). – Kiev-Sofia: V.M.Glushkov Institute of Cybernetics, ITHEA, 2012. – P. 227-241. 3. Кучер Г.В Управління державним боргом. – К.: КНТЕУ, 2009. – 342 с. 4. Саух С.Е. Особенности моделирования долговых обязательств Правительства Украины // Электронное моделирование. – 2000. – № 3. – С. 53–59. 5. Гуляницький Л.Ф. Моделювання та управління зовнішнім державним боргом України // Пр. ІV Міжн. Шк.-сем. "Теорія прийняття рішень" (Ужгород, 29 вересня–4 жовтня 2008 р.). – Ужгород: УжНУ, 2008. – С. 72–75. 6. Гуляницкий Л.Ф., Мелащенко А.О., Сиренко С.И. О математических и программных сред- ствах моделирования и оптимизации внешнего государственного долга Украины // Управля- ющие системы и машины. – 2010. – № 1. – С. 51–57. 7. Cook W.D. Distance-based and ad hoc consensus models in ordinal preference ranking // Euro- pean J. of Operation Research. –2006. – No 172. – P. 369–385. 8. Гуляницкий Л.Ф., Волкович О.В., Малышко С.А. Один подход к формализации и исследо- ванию задач группового выбора // Кибернетика и системный анализ. – 1994. – № 3. – С. 120–127. 9. Ландэ Д.В., Фурашев В.Н., Брайчевский С.М., Григорьев А.Н. Основы моделирования и оценки электронных информационных потоков. – К.: Инжиниринг, 2006. – 176 с. 10. Кривонос Ю.Г., Крак Ю.В., Бармак А.В., Загваздин А.С. Информационная система рас- пределенного компьютерного документирования речевых фонограмм заседаний // Управля- ющие системы и машины. – 2008. – № 3 – С. 46–52. Стаття надійшла до редакції 17.01.13 українською мовою © И.В. Сергиенко, Л.Ф. Гуляницкий СТРУКТУРА И ОСНОВНЫЕ ФУНКЦИИ ИНФОРМАЦИОННО-АНАЛИТИЧЕСКИХ СИСТЕМ ПОДДЕРЖКИ ПРИНЯТИЯ ЗАКОНОДАТЕЛЬНЫХ РЕШЕНИЙ Рассмотрены вопросы разработки принципов функционирования, информационных технологий, математического обеспечения и архитектуры компонентов систем поддерж- ки принятия решений, которые предназначены для использования в составе интегрирован- ной информационно-аналитической системы "Электронный Парламент". © I.V. Sergienko, L.F. Hulianytskyi BASIC OPTIONS AND STRUCTURE OF INFORMATIONAL-ANALYTICAL SYSTEMS OF LEGISLATIVE DECISION SUPPORT We describe problems of development of functioning principles, information technologies, mathematical support and components architecture of decision support system, designed as a part of integrated informational and analytical system “e-Parliament”.

Структура та основні функції інформаційно-аналітичних систем підтримки прийняття законодавчих рішень

Репозитарії

Схожі ресурси