Міжамериканські відносини в контексті американо-іспанської війни 1898 р.
У статті досліджено міжамериканські відносини в контексті американо-іспанської війни 1898 р. Визначено головну тенденцію розвитку міжамериканських відносин в контексті війни США з Іспанією; проаналізовано об’єктивні умови та причини переходу Куби до сфери американського впливу; охарактеризовано полі...
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Наука. Релігія. Суспільство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86853 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Міжамериканські відносини в контексті американо-іспанської війни 1898 р. / А.М. Бойченко // Наука. Релігія. Суспільство. — 2012. — № 4. — С. 3-8. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-86853 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-868532015-10-04T03:02:04Z Міжамериканські відносини в контексті американо-іспанської війни 1898 р. Бойченко, А.М. Історія У статті досліджено міжамериканські відносини в контексті американо-іспанської війни 1898 р. Визначено головну тенденцію розвитку міжамериканських відносин в контексті війни США з Іспанією; проаналізовано об’єктивні умови та причини переходу Куби до сфери американського впливу; охарактеризовано політичні й економічні наслідки кубинської війни за незалежність та іспано-американської війни для міжамериканських відносин. В статье исследованы межамериканские отношения в контексте американо-испанской войны 1898 г. Определена главная тенденция развития межамериканских отношений в контексте войны США с Испанией; проанализированы объективные условия и причины перехода Кубы в сферу американского влияния; охарактеризованы политические и экономические последствия кубинской войны за независимость и испано-американской войны для межамериканских отношений. In this paper, the inter-American relations in the context of the Spanish-American War of 1898 are investigated. The main trend of development of inter-American relations in the context of the U.S. war with Spain is determined; objective conditions and reasons for Cuba’s transition to the sphere of American influence are analyzed; political and economic consequences of the Cuban Revolutionary War and the Spanish-American War for inter-American relations are characterized. 2012 Article Міжамериканські відносини в контексті американо-іспанської війни 1898 р. / А.М. Бойченко // Наука. Релігія. Суспільство. — 2012. — № 4. — С. 3-8. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1728-3671 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86853 94(73+8)“18/19” uk Наука. Релігія. Суспільство Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія Історія |
| spellingShingle |
Історія Історія Бойченко, А.М. Міжамериканські відносини в контексті американо-іспанської війни 1898 р. Наука. Релігія. Суспільство |
| description |
У статті досліджено міжамериканські відносини в контексті американо-іспанської війни 1898 р. Визначено головну тенденцію розвитку міжамериканських відносин в контексті війни США з Іспанією; проаналізовано об’єктивні умови та причини переходу Куби до сфери американського впливу; охарактеризовано політичні й економічні наслідки кубинської війни за незалежність та іспано-американської війни для міжамериканських відносин. |
| format |
Article |
| author |
Бойченко, А.М. |
| author_facet |
Бойченко, А.М. |
| author_sort |
Бойченко, А.М. |
| title |
Міжамериканські відносини в контексті американо-іспанської війни 1898 р. |
| title_short |
Міжамериканські відносини в контексті американо-іспанської війни 1898 р. |
| title_full |
Міжамериканські відносини в контексті американо-іспанської війни 1898 р. |
| title_fullStr |
Міжамериканські відносини в контексті американо-іспанської війни 1898 р. |
| title_full_unstemmed |
Міжамериканські відносини в контексті американо-іспанської війни 1898 р. |
| title_sort |
міжамериканські відносини в контексті американо-іспанської війни 1898 р. |
| publisher |
Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86853 |
| citation_txt |
Міжамериканські відносини в контексті американо-іспанської війни 1898 р. / А.М. Бойченко // Наука. Релігія. Суспільство. — 2012. — № 4. — С. 3-8. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| series |
Наука. Релігія. Суспільство |
| work_keys_str_mv |
AT bojčenkoam mížamerikansʹkívídnosinivkontekstíamerikanoíspansʹkoívíjni1898r |
| first_indexed |
2025-07-06T14:23:32Z |
| last_indexed |
2025-07-06T14:23:32Z |
| _version_ |
1836907823785574400 |
| fulltext |
ISSN 1728-3671 «Наука. Релігія. Суспільство» 2012 № 4 3
IIССТТООРРIIЯЯ
УДК 94(73+8)“18/19”
А.М. Бойченко
Донецький національний університет, Україна
МІЖАМЕРИКАНСЬКІ ВІДНОСИНИ В КОНТЕКСТІ
АМЕРИКАНО-ІСПАНСЬКОЇ ВІЙНИ 1898 р.
У статті досліджено міжамериканські відносини в контексті американо-іспанської війни 1898 р. Визначено
головну тенденцію розвитку міжамериканських відносин в контексті війни США з Іспанією; проаналізовано
об’єктивні умови та причини переходу Куби до сфери американського впливу; охарактеризовано політичні
й економічні наслідки кубинської війни за незалежність та іспано-американської війни для міжамерикан-
ських відносин.
Актуальність. Американо-іспанська війна 1898 р. традиційно вважається однією з
перших імперіалістичних війн, а перемога США – фактором їх перетворення у колоні-
альну імперію. Дійсно, Іспанська імперія втратила ряд своїх територій, зокрема Кубу,
передавши їх під контроль Сполучених Штатів. Проте така категорична оцінка видається
однобокою, оскільки залишає поза увагою дослідника низку важливих процесів. Так, на-
магання США витіснити Іспанію з Куби відбувалося в контексті боротьби кубинського
народу за незалежність, а також формування міжамериканського політичного та торго-
вельно-економічного простору.
Історіографія. У американськiй iсторичнiй науцi означенiй проблемi присвяченi
роботи Л. Дженкса, С. Беміса, М. Хогена, Д. Папа тощо. Ці роботи присвяченi обґрунту-
ванню активної латиноамериканської полiтики США, в тому числі щодо окремих країн
регіону, а також детальному аналізу вашингтонської дипломатії. Кубинський історик
Н.Кантон детально досліджує такі важливі проблеми історії своєї країни, як війни за
незалежність. Важливу роль відіграють твори кубинського політичного діяча Х. Марті.
Представники радянської iсторичної науки (Л.І. Зубок, Л.Ю. Сльозкін, М.К. Альперовіч,
В.М. Руденко, Е.Л. Нітобург, І.І. Янчук, Н.Д. Луцький та iн.) акцентували увагу на методах
та формах американського експансiонiзму. Серед сучасних вiтчизняних авторiв доцiльно
назвати Є.Є. Камiнського, у якого ми знаходимо критичний аналiз американської зовнiш-
ньої полiтики у рiзнi перiоди. В цiлому ж проблема залишається актуальною та мало
дослiдженою українськими науковцями.
Мета даної статті полягає в дослідженні міжамериканських відносин в контексті
американо-іспанської війни 1898 р. Задачі роботи: визначити головну тенденцію роз-
витку міжамериканських відносин в контексті війни США з Іспанією; проаналізувати
об’єктивні умови та причини переходу Куби до сфери американського впливу; охарак-
теризувати політичні й економічні наслідки кубинської війни за незалежність та іспано-
американської війни для міжамериканських відносин.
Новизна роботи полягає у новаторському підході авторки до означеної проблеми,
що ознаменувався акцентом на системотворчих процесах міжамериканських відносин.
Методологію дослідження складають методи iндукцiї та дедукції; системного аналiзу;
структурного аналiзу; проблемно-хронологiчний; порiвняльно-iсторичний; типологiчний;
статистичний; синтезу (узагальнення). Авторка дотримувалась принципів історизму та
об’єктивізму.
А.М. Бойченко
«Наука. Релігія. Суспільство» 2012 № 4 4
Після звільнення більшості латиноамериканських країн від іспанського колоніаль-
ного гніту в першій чверті ХІХ ст. перед країнами Нового Світу постало завдання за-
хистити регіон від європейської колонізації шляхом об’єднання американських держав.
Існувало два підходи. Першу концепцію було висунуто лідером повстанців Симоном Бо-
ліваром; він передбачав створення іспаноамериканської конфедерації держав [1, с. 7-40].
Друга концепція належала Дж.К. Адамсу, державному секретареві в адміністрації прези-
дента Джеймса Монро, відома як «доктрина Монро» [2]. Вона передбачала проголошення
обох частин американського континенту зоною, закритою для європейської колонізації.
У подальшому саме Сполучені Штати завдяки посиленню своїх політико-дипломатичних
та торговельно-економічних позицій взяли на себе роль лідера Західної півкулі. «Доктрина
Монро» (з урахуванням поправок Т. Рузвельта [3] стала серцевиною політичної ідеології
панамериканізму, в той час як організація панамериканського союзу ставила на меті коор-
динацію торговельно-економічної діяльності американських держав [4, с. 176-179]. Відбу-
валося формування єдиної міжамериканської спільноти, центром якої виступали Сполу-
чені Штати Америки. Саме в контексті цього процесу, на переконання авторки, доцільно
розглядати боротьбу за Кубу в ході американо-іспанської війни.
Перш за все необхідно зазначити, що задовго до американо-іспанської війни розпо-
чалися національно-визвольні змагання кубинського народу, що вилилися у три війни за
незалежність. Першою стала Десятирічна війна (10 жовтня 1868 р. – 28 травня 1878 р.) [5]
під керівництвом цукрового промисловця Карлоса Мануеля де Сесепедеса, який разом зі
своїми прихильниками проголосив незалежність острова від метрополії. Повстанці про-
грали у цій війні, і тому наступного року розпочалася нова, так звана Мала війна (1879 –
1880 рр.) [6], що також закінчилася невдало. Нарешті, у 1895 р. розгорнулася третя війна
за незалежність, що скінчилася у 1898 р. із поразкою Іспанії у війні зі США.
15 лютого 1895 р. Іспанія видала указ про створення на Кубі Консультативної ради
при генерал-губернаторі. Цей указ на Кубі сприйняли як порушення колишньої обіцянки,
даної кубинцям урядом метрополії про надання острову більш широкої автономії. 24 лю-
того 1895 р. на Кубі розпочалося повстання проти іспанського панування. Головна мета
повстання полягала в наступному: повне вигнання іспанців і встановлення на Кубі соціа-
лізму. Революція відразу ж стала популярною в основної маси населення. Натхненником
повстання був Хосе Марті. Будучи поетом і журналістом, він став ідеологічним представ-
ником революції. Саме Хосе Марті, висадившись на Кубі з невеликим загоном партизанів
у провінції Ор’єнте, оголосив про початок революції. Його соратниками були Максимо
Гомес і Антоніо Масео, які незабаром очолили партизанську армію. 25 березня 1895 р.
Хосе Марті проголосив знаменитий маніфест про початок революції. У ньому він змалю-
вав у загальних рисах, яку політику має вести Куба для того, щоб домогтися незалеж-
ності: 1) участь у війні афроамериканців дуже важлива для перемоги; 2) іспанці, які не
проти посилення Куби, не повинні постраждати; 3) приватні сільські угіддя не повинні
бути зіпсовані або розграбовані; 4) головне завдання революції – принести нове еконо-
мічне життя на Кубу [7, с. 287-296]. 19 травня 1895 р. Хосе Марті загинув у бою при
Дос Ріос. Але на цьому революція не зупинилася. Навпаки, вона все більше набувала
популярності в країні. Використовуючи складну партизанську тактику, кубинці вже у
вересні 1895 р. захопили всю східну Кубу і проголосили Кубинську республіку. В 1897 р.
Іспанія відправляє на Кубу 200 000 солдатів для придушення повстанців. Солдати вико-
нують своє завдання. Борці за незалежність зазнали тяжких ударів.
Саме в цей час у боротьбу включаються США. В американській пресі з’являються
статті, в більшій частині яких стверджується, що іспанський уряд навмисно морить голо-
дом Кубу. 15 лютого 1898 р. на броненосці «Мен», який прямував до Гавани (стверджу-
валося про дружній характер візиту), відбувся потужний вибух, в результаті якого заги-
нуло 266 вояків. Це дало Вашингтону привід для оголошення війни Іспанії. Проте в ос-
Міжамериканські відносини в контексті американо-іспанської війни 1898 р.
«Наука. Релігія. Суспільство» 2012 № 4 5
новному пропагувалася підтримка національно-визвольному повстанню кубинцям. Зокрема,
у резолюції для визнання незалежності кубинського народу від 20 квітня 1898 р. ви-
значалося: 1) народ острова Куби є й повинен бути вільним та незалежним; 2) обов’язок
Сполучених Штатів вимагати, щоб уряд Іспанії негайно передав свої повноваження уряду
Кубинських островів й вивів свої сухопутні й морські сили з Куби й кубинських вод;
3) президент США буде використовувати всі сухопутні й морські сили й мобілізує додат-
кових військовозобов’язаних для реалізації цієї резолюції; 4) Сполучені Штати відмов-
ляються від будь-яких планів та намірів у відношенні утиску суверенітету, брисдикції
чи управління кубинськими островами, за виключенням умиротворення, а після вико-
нання останнього передасть керівництво островами народу [8, с. 186]. 25 квітня 1898 р.
США оголосили війну Іспанії, що завершилася перемогою американців.
Надзвичайно важливо, на думку авторки, не переоцінювати роль Сполучених Штатів
у справі визволення Куби, оскільки саме кубинці винесли на собі основний тягар боротьби.
Цікаві свідчення наводить російський полковник Жилинський, який виконував роль спо-
стерігача під час іспано-американської війни. Охарактеризувавши стан іспанського війська
як вкрай незадовільний, він відзначав: «У американців, навпаки, було усвідомлення своєї
повної переваги у фінансах і впевненість, що завдяки цьому вони встигнуть створити
армію й довести війну до бажаного результату, була впевненість у перемозі. Не можна,
однак, робити з цього висновок про моральну перевагу американської армії над іспан-
ською. Америка, прикриваючись гуманними цілями, розпочала війну за розрахунком,
збройні сили її виконували свою задачу в дружній країні, за значної підтримки інсур-
гентів, і все ж найкращий корпус цієї армії упродовж 3 – 5 тижнів від цього клімату й
перших зіткнень розтанув, знесилив й пав духом. Через кілька днів після капітуляції
Сант’яго переможені дізналися, що у переможців більше половини особового складу
вибули внаслідок хвороб, що розвивалися з вражаючою швидкістю; що моральний стан
решти був настільки подавленим, що війська не були гідні для подальших дій і не ви-
тримали б найменшого натиску» [9, с. 303]. Реальної можливості контролювати Кубу у
США, за свідченням російського полковника, також не було: «Партія, яка бажала повного
приєднання острова до Сполучених Штатів, не чисельна й складається переважно з великих
комерсантів і фабрикантів – американців чи представників інших націй, але не кубинців.
Переважна більшість останніх прагнула утворення незалежної кубинської республіки; до
них належать й лідери інсуррекції». Будь-які втручання у внутрішні справи Куби потре-
бували присутності на острові значних військових сил [9, с. 304].
Таким чином, кубинські війни за незалежність суттєво підірвали позиції іспанців.
Сполучені Штати долучилися до боротьби лише після того, як колоніальний режим майже
було повалено.
У той же час існували серйозні економічні передумови для втручання США. На Кубі
в американської буржуазії були великі економічні інтереси: до середини 1890-х років
близько 50 млн дол. було вкладено там – найбільше в плантації цукрової тростини, але
також в гірничу справу й інші підприємства. Торговий оборот США з Кубою досяг в
першій половині 1890-х років 100 млн дол. Він складав у ці роки в середньому 6 – 7%
усього зовнішньоторговельного обороту США. Куба була головним експортером цукру в
США. З неї ввозився тростинний цукор-сирець, який перероблявся на рафінадних заводах
Цукрового тресту, створеного в 1888 р. і майже (на чотири п’ятих) монополізував рафі-
надне виробництво, а також торгівлю цукром у Сполучених Штатах. Саме Куба була
основним постачальником Цукрового тресту. Введений республіканцями протекціоніст-
ський тариф 1890 р. (так званий тариф Мак-Кінлі) встановив мито на рафінад, але допускав
для цукру-сирцю безмитний доступ в США. «Це означало, що Цукровий трест за ввезену
сировину не платив ніяких мит, тоді як одержуваний ним очищений продукт був захище-
ний від конкурентів з боку європейських та інших країн митом в два центи за фунт. Акції
А.М. Бойченко
«Наука. Релігія. Суспільство» 2012 № 4 6
Цукрового тресту злетіли вгору через мільярдні прибутки, які обіцяв новий тариф» [10,
с. 38]. Уряд Іспанії був стурбований: його колонія економічно швидко переходила в руки
американського капіталу. У тому самому 1890 р. іспанський уряд підвищив на Кубі ввізні
мита на іноземні товари на 25%. Це відповідало інтересам фабрикантів і судновласників
метрополії, а також дозволяло викачати з колонії побільше доходів для жадібної колоні-
альної адміністрації і вічно дефіцитного державного бюджету. У відповідь на підвищення
Іспанією мит на Кубі президент Гаррісон підняв мита на тютюн і цукор-сирець – головні
предмети кубинського експорту. Іспанський уряд відразу ж побачив в нових правах
президента інструмент для того, щоб вирвати Кубу з володіння європейської держави.
Він не помилився: закриття американського ринку неминуче вело до цілковитого розвалу
економіки Куби і Пуерто-Ріко, заснованої на вивозі тютюну і особливо цукру в США.
У 1894 р. був введений інший тариф, названий ім’ям Вільсона. На вимогу Цукрового
тресту на імпортний цукор-сирець була встановлене мито в розмірі 40% ціни. Митні заходи
з боку США завдали руйнівного впливу на економіку Куби, і тим самим вони форсували
початок революційного вибуху. Збут цукру катастрофічно скоротився, його виробництво
на Кубі стало швидко падати, а бідність і безробіття – рости. В умовах жорстокої експ-
луатації острова Іспанією і потворного свавілля колоніальних властей економічна криза
довела до крайнього напруження обурення широких мас кубинського народу [11, с. 37].
Таким чином, митні війни між США та Іспанією засвідчили: економічно Куба була
інтегрована в американське господарство. Участь же європейської метрополії у господар-
ському житті острова зводилась лише до колоніальної експлуатації. На думку авторки, це
дозволяє скоригувати традиційну характеристику іспано-американської війни як імперіа-
лістичної. Так, наймогутніші європейські колоніальні держави розглядуваного періоду,
як-то Велика Британія, Німеччина, Франція, вели між собою боротьбу за володіння й
домінування над віддаленими регіонами світу з метою перетворення їх на підпорядко-
ваний, але водночас інтегрований у єдину економічну систему господарський придаток.
У цьому сенсі Іспанія, як зазначалося вище, відігравала роль звичайного грабіжника-експ-
луататора. Зате панамериканська економічна інтеграція, незважаючи на яскраво виражену
нерівноправність лідера (США) і всіх інших країн, була природним, еволюційним процесом.
Результати іспано-американської війни було підбито у Паризькому мирному дого-
ворі від 10 грудня 1898 р. [8, с. 187-189]. Згідно зі статтею 1 Іспанія відмовлялася від
усіх своїх прав та домагань на суверенітет над Кубою. Острів після евакуації Іспанією
мав бути окупованим Сполученими Штатами, на які покладався обов’язок захисту життя
та власності. Необхідно додати, що Іспанія не просто втрачала свої володіння, а отриму-
вала за них грошову компенсацію у 20 млн дол. (стаття 3). Заслуговує на увагу той факт,
що стаття 4 передбачала для іспанських кораблів протягом 10 років допуск в порти Філі-
пінських островів на рівних умовах з американськими кораблями, але на Кубу ця умова
не розповсюджувалася. Обидві сторони взаємно відмовилися від вимог висувати ком-
пенсації як з боку урядів, так і з боку громадян та підданих договірних держав, що могли
виникнути з початку повстання на Кубі до завершення війни, включаючи військові втрати.
Зокрема, уряд Сполучених Штатів зобов’язався задовольнити вимоги своїх громадян по
відношенню до Іспанії. За статтею 8 Іспанія позбувалася права на все рухоме й нерухоме
майно, включаючи засоби зв’язку й комунікації, що за законом були громадською влас-
ністю й належали іспанській короні. Надзвичайно важливим видається забезпечення
свободи сповідання на звільнених від Іспанії територіях. Нарешті, стаття 16 визначала,
що будь-які зобов’язання США по відношенню до Куби обмежені періодом окупації.
Водночас сама окупація мала продовжуватися до того часу, доки на острові не буде
сформовано уряд, який би взяв на себе ті ж самі зобов’язання.
У 1900 р. голова американської адміністрації генерал Л. Вуд отримав з Вашингтона
вказівку сприяти скликанню на Кубі Конституційних зборів, що і було зроблено в листо-
Міжамериканські відносини в контексті американо-іспанської війни 1898 р.
«Наука. Релігія. Суспільство» 2012 № 4 7
паді 1900 р. Збори ухвалили Конституцію Куби, написану за зразком Конституції США.
У її тексті, однак, були відсутні положення, що стосувалися майбутніх взаємин зі США.
Генералу Вуду було доручено інформувати уряд Куби, що виведення американських військ
з території острова відбудеться лише в тому випадку, якщо в текст кубинської Консти-
туції будуть внесені статті, що гарантують американські інтереси. Ці статті увійшли в
історію як «поправка Платта» – за прізвищем сенатора Орвілла Платта (1827 – 1905 рр.),
який виступив у ролі їх ініціатора, хоча авторство поправки належало державному сек-
ретареві США І. Руту. 2 березня 1901 р. Конгрес США ухвалив «поправку Платта» до
Закону про асигнування на американську армію. Ця ж поправка лягла в основу дого-
вору між США і Кубою від 22 травня 1903 р. [12], згідно з яким США отримали право
на безстрокову оренду військово-морської бази в Гуантанамо.
Стаття 1 передбачала, що уряд Куби не буде заключати договори з будь-якими іно-
земними державами, які підриватимуть або загрожуватимуть незалежності Куби, а також
не санкціонує і не дозволить іншим державам придбати контроль над якою-небудь части-
ною даного острова. Тим самим, на думку авторки, захищалися не тільки інтереси США,
але й практично забезпечувався принцип доктрини Монро про захист американських країн
від втручання іноземних держав. Стаття 2 забороняла уряду Куби приймати зобов’я-
зання за державним боргом, виплата відсотків по якому або розміри погашення якого
перевищать доходи острова Куба після вирахування поточних витрат. Тим самим забез-
печувався захист острова від фінансового поневолення. Стаття 3 надавала Сполученим
Штатам можливість скористатися правом на втручання з метою захисту кубинської неза-
лежності, збереження уряду, здатного захистити життя, власність і особисту свободу, і з
метою виконання зобов’язань щодо Куби, покладених на Сполучені Штати за Паризьким
договором. Згідно зі статтею 4 всі дії США під час її військової окупації затверджуються
й зберігатимуть силу. Зокрема, стаття 5 передбачала, що уряд Куби буде виконувати і в
міру необхідності розширювати вже розроблені плани будівництва міських каналізацій-
них систем острова, з тим щоб запобігти новому поширенню епідемій чи заразних хвороб.
Нарешті, задля надання Сполученим Штатам можливості зберегти незалежність Куби, а
також в інтересах їх власної оборони уряд Куби продавав або передавав в оренду США
землю, необхідну для розміщення на ній станцій заправки паливом або військово-мор-
ських баз, в узгоджених з Президентом Сполучених Штатів пунктах.
Таким чином, «Поправка Платта» фактично зробила Кубу американським протектора-
том і була анульована в травні 1934 р. за президента Ф. Рузвельта. Водночас після вклю-
чення поправки в текст Конституції Куби як додаток американські війська покинули острів.
Підбиваючи загальний висновок, можна стверджувати, що головною тенденцією
розвитку міжамериканських відносин в контексті іспано-американської війни стало по-
дальше формування політичного та торгово-економічного панамериканського простору.
Найбільш яскраво це проілюструвала ситуація на Кубі.
По-перше, не існувало жодних об’єктивних причин та передумов, які б забезпечу-
вали політичну та економічну інтеграцію Куби у складі Іспанської імперії. Остання ви-
ступала колонізатором, чиє панування трималося лише на багнетах. Більше того, подібна
залежність не тільки гальмувала розвиток острова, але й унеможливлювала його.
По-друге, США сприяли політичній незалежності Куби. Незважаючи на фактичну
нерівноправність між цими державами Нового Світу, Сполучені Штати не перетворили
Кубу на власну колонію, не включили її до свого складу, зате хоч і примусово, але
забезпечили механізм захисту острівної республіки від можливої втрати суверенітету в
майбутньому.
По-третє, ліквідація іспанського колоніального гніту зняла останні перешкоди на
шляху природної торговельно-економічної інтеграції кубинської економіки в американ-
ську, яка задовго до іспано-американської війни стала данністю.
А.М. Бойченко
«Наука. Релігія. Суспільство» 2012 № 4 8
Все це, незважаючи на наявність цілого ряду негативних наслідків, викликаних полі-
тичною, військовою та економічною нерівноправністю США й інших американських країн,
зокрема Куби, дозволяє відмовитися від одностайної характеристики міжамериканських
відносин як імперіалістичних.
ЛІТЕРАТУРА
1. Lecuna V. Relaciones diplomaticos de Bolivar con Chile y Buenos Aires / Lecuna V. – Vol. I. – Caracas, 1954. –
360 р.
2. Доктрина Монро [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.grinchevskiy.ru/19/doktrina-monro.php –
Назва з екрана.
3. Поправка Т. Рузвельта к доктрине Монро [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.grinchevskiy.ru/
1900-1945/popravka-ruzvelta.php – Назва з екрана.
4. The International Conferences of American States. 1889 – 1928 / ed. by James Scott. – New York, 1931. – 849 р.
5. Navarro Josе Cantоn. History of Cuba / Navarro Josе Cantоn. – Havana : «Cuba», 1998. – 913 р.
6. Louis A. Perez, Jr. Cuba Between Empires 1878 – 1902: 1878 – 1902 / Louis A. Perez, Jr. – Pittsburgh : Univ
of Pittsburgh Press, 1998. – 602 р.
7. Слезкин Л.Ю. Испано-американская война 1898 года / Слезкин Л.Ю. – М. : АН СССР, 1956. – 136 с.
8. Documents of Ameriсan history / [Henry Steel Commager]. – New York, 1973. – 640 p.
9. Из отчета полковника Жилинского о причинах и поводе к войне // Колониальная политика капиталисти-
ческих держав (1870 – 1914) / отв. ред. Е.Е. Юровская. – М. : Просвещение, 1967. – 376 с.
10. Jenks L.H. Our Cuban colony / Jenks L.H. – New York, 1960. – 545 p.
11. Bemis S.F. A Diplomatic History of the United States / Bemis S.F. – New York : Henry Holt, 1965. – 761 p.
12. Поправка Платта [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.grinchevskiy.ru/1900-1945/popravka-
platta.php – Назва з екрана.
13. Хосе Марти. Избранное / Хосе Марти. – М. : ГИХЛ, 1956. – 312 с.
А.Н. Бойченко
Межамериканские отношения в контексте американо-испанской войны 1898 г.
В статье исследованы межамериканские отношения в контексте американо-испанской войны 1898 г. Опре-
делена главная тенденция развития межамериканских отношений в контексте войны США с Испанией;
проанализированы объективные условия и причины перехода Кубы в сферу американского влияния;
охарактеризованы политические и экономические последствия кубинской войны за независимость и
испано-американской войны для межамериканских отношений.
A.N. Bojcenko
Inter-American the Relations in the Context of the Spanish-American War of 1898
In this paper, the inter-American relations in the context of the Spanish-American War of 1898 are investigated.
The main trend of development of inter-American relations in the context of the U.S. war with Spain is determined;
objective conditions and reasons for Cuba’s transition to the sphere of American influence are analyzed; political
and economic consequences of the Cuban Revolutionary War and the Spanish-American War for inter-American
relations are characterized.
Стаття надійшла до редакції 02.11.2012.
|