Політико-правові погляди Ш.Монтеск’є

У статті аналізуються політико-правові погляди видатного представника французького Просвітництва першої половини XVIII століття Ш. Монтеск’є. Надається особиста увага характеристиці теорії поділу державної влади на три гілки: законодавчу, виконавчу та судову – як найбільш прогресивної державницько-п...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автори:	Терзі, О.С., Заставська, Л.Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України 2012
Назва видання:	Наука. Релігія. Суспільство
Теми:	Філософія
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86871
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Політико-правові погляди Ш.Монтеск’є / О.С. Терзі, Л.Ю. Заставська // Наука. Релігія. Суспільство. — 2012. — № 4. — С. 110-113. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-86871
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-868712015-10-04T03:02:01Z Політико-правові погляди Ш.Монтеск’є Терзі, О.С. Заставська, Л.Ю. Філософія У статті аналізуються політико-правові погляди видатного представника французького Просвітництва першої половини XVIII століття Ш. Монтеск’є. Надається особиста увага характеристиці теорії поділу державної влади на три гілки: законодавчу, виконавчу та судову – як найбільш прогресивної державницько-правової концепції того часу. В статье анализируются политико-правовые взгляды известного представителя французского Просвещения первой половины XVIII века Ш. Монтескье. Уделяется особое внимание характеристике теории разделения государственной власти на три ветви: законодательную, исполнительную и судебную – как наиболее прогрессивной государственно-правовой концепции того времени. The article analyses the political and legal views of the prominent representative of the XVIII century French Enlightenment Charles Montesquieu. Particular attention is paid to the characteristic of the theory of dividing the state power into 3 branches, i.e. legislative, executive and judicial, as the most progressive concept of state and law development of that time. 2012 Article Політико-правові погляди Ш.Монтеск’є / О.С. Терзі, Л.Ю. Заставська // Наука. Релігія. Суспільство. — 2012. — № 4. — С. 110-113. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1728-3671 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86871 342.734 uk Наука. Релігія. Суспільство Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Філософія Філософія
spellingShingle	Філософія Філософія Терзі, О.С. Заставська, Л.Ю. Політико-правові погляди Ш.Монтеск’є Наука. Релігія. Суспільство
description	У статті аналізуються політико-правові погляди видатного представника французького Просвітництва першої половини XVIII століття Ш. Монтеск’є. Надається особиста увага характеристиці теорії поділу державної влади на три гілки: законодавчу, виконавчу та судову – як найбільш прогресивної державницько-правової концепції того часу.
format	Article
author	Терзі, О.С. Заставська, Л.Ю.
author_facet	Терзі, О.С. Заставська, Л.Ю.
author_sort	Терзі, О.С.
title	Політико-правові погляди Ш.Монтеск’є
title_short	Політико-правові погляди Ш.Монтеск’є
title_full	Політико-правові погляди Ш.Монтеск’є
title_fullStr	Політико-правові погляди Ш.Монтеск’є
title_full_unstemmed	Політико-правові погляди Ш.Монтеск’є
title_sort	політико-правові погляди ш.монтеск’є
publisher	Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Філософія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86871
citation_txt	Політико-правові погляди Ш.Монтеск’є / О.С. Терзі, Л.Ю. Заставська // Наука. Релігія. Суспільство. — 2012. — № 4. — С. 110-113. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Наука. Релігія. Суспільство
work_keys_str_mv	AT terzíos polítikopravovípoglâdišmonteskê AT zastavsʹkalû polítikopravovípoglâdišmonteskê
first_indexed	2025-07-06T14:24:37Z
last_indexed	2025-07-06T14:24:37Z
_version_	1836907891479543808
fulltext	ISSN 1728-3671 «Наука. Релігія. Суспільство» 2012 № 4 110 УДК 342.734 О.С. Терзі, Л.Ю. Заставська Макіївський економіко-гуманітарний інститут, Україна ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ПОГЛЯДИ Ш. МОНТЕСК’Є У статті аналізуються політико-правові погляди видатного представника французького Просвітництва першої половини XVIII століття Ш. Монтеск’є. Надається особиста увага характеристиці теорії поділу державної влади на три гілки: законодавчу, виконавчу та судову – як найбільш прогресивної державницько-правової концепції того часу. Питання політико-правової ідеології Шарля Монтеск’є є актуальним питанням у наш час в Україні. Насамперед зазначимо зв’язок нашої роботи зі статтею 1 Конституції Ук- раїни, де говориться: «Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою». Основа цієї статті переплітається з поглядами Шарля Монтеск’є. Він вважав доцільним примирити суперечності, що виникли між людьми у суспільстві, і скерувати їх у русло правової форми розв’язання спорів між приватними особами, вико- ристовуючи загальну силу або владу, а саме: законодавчу, виконавчу та судову. Знайомство з роботами Монтеск’є, зокрема, такими, як «Перські листи», «Мірку- вання про причини величі та падіння римлян» (1734 р.), є дуже корисним для сучасних політиків. 1748 року, майже в 60-річному віці, він випустив твір, що приніс йому світову славу, – «Про дух законів» [1]. Ці роботи дуже важливі тому, що в них він здійснив сис- темний огляд своїх політико-правових переконань, створив першу розгорнуту доктрину в ідеології Просвітництва. Питання розвитку політико-правової Франції у XVIII столітті взагалі розвиваються в роботах Н. Азаркіна [2], В. Гусєва [3] тощо [4]. Але детальніший аналіз цих питань потребує подальшої розробки. Метою даної статті є з’ясування того, як Монтеск’є досліджував політико-правові проблеми, їх аналіз, виявлення особливостей. Нас цікавить, як Монтеск’є систематизував роздрібнені політико-правові знання, розглянувши їх як єдине ціле, складові частини якого перебувають в історичному взаємозв’язку та взаємодії. Його твори були написані простою, доступною літературною мовою, вони перекла- далися та видавалися у різних країнах Європи. До речі, російською мовою його досліджен- ня видавали ще у XVIII сторіччі. Саме в них філософ дав гостру критику абсолютизму, здійснив спробу пояснити походження державного ладу та природи законів, запропонував цікавий, хоча багато в чому абстрактний, план суспільних реформ. Ш. Монтеск’є розмірковував над проблемами громадянської історії, історії держави та права, побуту та сімейних стосунків, над питаннями економіки, торгівлі, фінансів тощо. Філософ виступав як своєрідний апологет торгівлі. У ній теоретик вбачав наймогутніше джерело збагачення держави та відносин між народами. Найглибше призначення торгівлі Ш. Монтеск’є вбачав у залученні людей до співдружності, миру та злагоди. Між народами, які мають між собою торговельні відносини, підкреслював він, установлюються взаємо- залежність, зацікавленість та дружба. З глибоким розумінням реалій економічного життя Ш. Монтеск’є аналізує проблеми розвитку промисловості, техніки та технології, чинники підвищення продуктивності праці, способи (засоби) заохочення промисловості тощо [5]. Але предметом головної уваги філософа було державно-правове будівництво, пошук оптимальних законів, за допомогою яких можна було б забезпечити збалансованість еко- номічних, політичних та соціально-побутових процесів. Закони Ш. Монтеск’є «виводив» передусім з природних (географічних) умов життя народів. Закони, писав філософ, «мають Політико-правові погляди Ш. Монтеск’є «Наука. Релігія. Суспільство» 2012 № 4 111 відповідати ознакам країни, її клімату – холодному, теплому або помірному, характерис- тикам ґрунтів, їхньому розшаруванню, розмірам, способу життя її народів – землеробів, мисливців чи скотарів, рівню свободи, що допускається державним устроєм, релігії насе- лення, його схильностям, багатству, чисельності, торгівлі, вдачі, звичкам». Філософ вводить також поняття «загального духу народу», що є важливим досягненням соціальної філософії. Характерно, що Ш. Монтеск’є наголошував на об’єктивності законів суспільного життя. Шарль Монтеск’є був одним з перших, хто розмежував поняття суспільства і дер- жави. Виходячи з цього, він пов’язував появу держави з певним етапом історичного розвитку суспільства. Вчений писав, що головна мета держави – примирити суперечності, що виникли між людьми в суспільстві, і направити їх в русло правової форми розв’я- зання спорів між приватними особами, використовуючи загальну силу, якщо окремі індивіди не захочуть підкорятися встановленому правопорядку [1, с. 223]. Поділяючи концепцію суспільного договору, мислитель разом з тим розглядає державу не як довільну, а як історично необхідну умову, що визначається об’єктивними факторами суспільного розвитку. В цілому слід зазначити, що для Монтеск’є характерне розуміння фізичного світу як феномену, що має у своїй основі природні причини, частиною якого є і со- ціальні явища. Разом з тим він підкреслював якісну відмінність суспільства від природи. Монтеск’є не погоджувався з ідеями французьких матеріалістів, які стверджували, що суспільство розвивається за законами, аналогічними законам розвитку природи, тобто суспільні явища є прямим продовженням природних явищ, тільки в інших проявах і якостях. Він вказував на більш складну організацію соціального світу порівняно зі світом природи, заперечував фатальний вплив дії суспільних законів і звертав увагу на вільну волю у вчинках людей [6]. На думку мислителя, саме загальний дух є основою державної влади. Монтеск’є заперечував договірні теорії, які розглядали утворення держави як своєрідну цивільну угоду, де дві сторони (правителі і народи) визначають свої взаємні права і обов’язки. Розумну угоду між народами і правителями Монтеск’є трактував як акт ухвалення основних законів держави, що регулюють їх взаємовідносини. Іншими словами, він обґрунтовував ідею правління законів, а не людей, ідею конституційного правління. Суверен, за концепцією Монтеск’є, зобов’язаний виконувати не тільки при- родні, а й позитивні закони в державі [7]. Ці погляди, на думку авторів, є актуальними в Україні, особливо напередодні початку передвиборчої кампанії восени 2012 року у Верховну Раду України. Значну увагу мислитель приділяв формам правління. Він обґрунтував теорію мно- жинності природних форм правління, які відповідають загальному духові нації. В історії держави він виділяв чотири типові форми правління: демократію, аристократію, монархію і деспотію. Центральне місце в розумінні Монтеск’є державного ладу посідає проти- ставлення поміркованих і непоміркованих форм правління. Демократія, аристократія і монархія, де відносини між правителями і громадянами здійснюються у правовій формі, а державна влада розділена між різними соціальними силами, установами та посадовими особами, які здійснюють взаємний контроль і стримування від зловживання владою та порушення законів, належать до поміркованих форм правління. В непоміркованих формах правління державна влада здійснюється довільно, там немає поділу і розподілу позицій влади, і вона найчастіше концентрується в одній особі, органі або стані. Непомірковані форми правління Монтеск’є характеризує як деспотію. Ідеал держави для мислителя – це вільна держава, що базується на концепції поділу влади. Мета теорії розподілу влади – гарантувати безпеку громадян від свавілля і зловживання влади, забезпечити їхню полі- тичну свободу, зробити право справжнім регулятором відносин між громадянами й урядом. Аналізуючи поняття свободи, він розрізняє природну і політичну свободу. Перша існує тільки в досуспільному стані; як і рівність, вона – «предмет турботи дикунів» і забезпечується звичаями [8]. На зміну досуспільному станові приходить суспільство як результат природного бажання людей жити в колективі. Але в суспільстві люди втрачають О.С. Терзі, Л.Ю. Заставська «Наука. Релігія. Суспільство» 2012 № 4 112 природну свободу і рівність, оскільки між ними починаються війни, розбрат, боротьба за владу. Щоб покласти цьому край, люди змушені приймати закони, що регулюють відно- сини між людьми, і створюють державу для управління суспільством. Закони в державі відновлюють свободу і рівність, але останні неминуче набувають політичного характеру і перебувають у тісному зв’язку з правом. «У природному стані люди народжуються рівними, – писав Монтеск’є, – але вони не можуть зберегти цієї рівності – суспільство за- бирає цю рівність у них, – і вони знову стають рівними тільки завдяки законам» [8, с. 196]. Керуючись таким уявленням, Монтеск’є так визначав політичну свободу: «Свобода є право робити все, що дозволено законами. Якби громадянин міг робити те, що цими за- конами забороняється, то у нього не було б свободи, оскільки те ж саме могли б робити й інші громадяни» [1, с. 442]. Зв’язок політичної свободи з правом і його реальним здійс- ненням мислитель підкреслював, визначаючи також свободу як безпеку громадянина, яка забезпечується наявністю в державі справедливих кримінальних законів. Таким чином, Монтеск’є не пов’язував політичну свободу з якоюсь певною формою правління, зокрема з демократією, підкреслюючи, що політична свобода може бути тільки в державі, де всі відносини регулюються правом і де закони панують над волею правителів. У деспотії немає законів, а значить, немає і політичної свободи, там панує свавілля і рабство. Отже, мірою свободи у Монтеск’є незмінно виступає право. Свавілля, зловживання владою випливає з людської природи. «Будь-яка людина, наділена владою, схильна зловживати нею, і вона йде в цьому напрямку, поки не досягне встановленої для неї межі», – писав мислитель. Тому верховенство права, у концепції Монтеск’є, може бути забезпечене лише розподілом влади на законодавчу, виконавчу і судову, з тим щоб «різні влади могли взаємно стримувати одна одну» [1, с. 345]. Законо- давча влада у вільній державі є тільки виразом загальної волі. Її головне призначення – сформулювати право у вигляді позитивних законів, обов’язкових для всіх громадян. Най- кращим Монтеск’є вважав належність законодавчої влади народові; там, де це не може бути реально здійснене через велику кількість народу, ці функції має брати на себе представни- цький орган. Виконавча влада, згідно з Монтеск’є, виступає як виконавчий орган загальної волі держави, поширюється на всіх її громадян. Її функції – виконувати закони, встанов- лені законодавчою владою. У цьому аспекті вона обмежена за самою своєю природою. Виконавча влада повинна зосереджуватися в одних руках, оскільки ця «сторона правління майже завжди вимагає швидких дій, виконується краще одним, ніж багать- ма» [1, с. 541]. Цю владу можуть здійснювати й інші люди, але тільки не члени законо- давчого органу, оскільки в іншому випадку можлива повна втрата політичної свободи. Судова влада «карає злочинців і розв’язує спори приватних осіб» [1, с. 575], тоді як дві попередні влади регулюють і виконують спільні справи держави. Таким чином, свобода і безпека громадян залежить, перш за все, від функціонування судової влади. Праворозуміння Монтеск’є – одна з ключових проблем його концепції. Він був першим, хто у Франції почав розробляти систему правових поглядів, що базувалася на ідеалах Просвітництва і була світською за своїм характером. Право, на його думку, має загальнолюдську цінність, оскільки його мета полягає у свободі, рівності, безпеці і щасті всіх людей. Характерним для праворозуміння Монтеск’є є принцип історизму – порів- няльно-історичного вивчення і трактування правових явищ. Ця обставина відрізняє вчення Монтеск’є від інших природно-правових концепцій, які виводили право з абстрактно зрозумілої природи людини, вічної і незмінної. Крім того, Монтеск’є чітко відзначав, що позитивні закони держави не результат свавільної діяльності законодавця, не проста проекція природних законів, що випливають з розумної і вічної природи людини, а резуль- тат закономірного впливу факторів суспільного розвитку на правотворчий процес. Ці фак- тори обумовлюють поведінку законодавця і проявляються у тому, що Монтеск’є назвав «духом законів» [9]. Отже, концепції Монтеск’є притаманний і соціологічний підхід. Політико-правові погляди Ш. Монтеск’є «Наука. Релігія. Суспільство» 2012 № 4 113 Для успішної законодавчої діяльності правильне визначення «духу законів» – необхідна умова створення розумних позитивних законів, які адекватно відображають справедливе право. Законодавець у концепції Монтеск’є – це, перш за все, вчений, дослідник, який керується у процесі створення законів об’єктивними закономірностями, що діють у сус- пільстві. Заперечуючи свавілля у встановленні законів, Монтеск’є вважав, що законода- вець має виражати у позитивних законах суспільні відносини, що склалися у суспільстві. Науковець підкреслював, що тільки освічений законодавець, наділений достатньо розвину- тими розумовими здібностями, який має знання про цілі, принципи і правила нормотвор- чості, може адекватно відобразити у своїй діяльності справедливе право в державі [10]. Тому в цілому творча спадщина Монтеск’є має визначальний вплив на формування нової і новітньої європейської і світової правової та політичної думки. Підбиваючи підсумки, можемо констатувати, що спроби Монтеск’є розкрити законо- мірності суспільного життя, встановити причини, які визначають форму держави, були на той час досить прогресивними. Тому саме у наш час в Україні з проаналізованих у даній статті політико-правових поглядів Монтеск’є можна застосувати те, що жодна влада не може втручатися в компетенцію іншої, але кожна з них, захищаючи себе від можли- вого вторгнення, має право контролювати і стримувати іншу владу, запобігаючи переви- щенню повноважень, зловживанням і деспотизму. Його система «стримувань і противаг», тобто взаємного врівноваження і навіть протиставлення властей, безсумнівно, спроможна привести політичний та правовий лад України до належного – європейського стану. ЛІТЕРАТУРА 1. Монтескье Ш. Избранные сочинения / Монтескье Ш. ; под ред. М.П. Баскина. – М. : Изд-во политиче- ской литературы, 1955. – 799 с. 2. Азаркин Н.М. Монтескье / Азаркин Н.М. – М. : Юридическая литература, 1988. – 128 с. 3. Гусєв В.І. Західна філософія Нового часу : підручник / Гусєв В.І. – [2-е вид., стереотип.]. – К. : Либідь, 2000. – 368 с. 4. История политических и правовых учений : учебник / под ред. О.Е. Лейста. – М., 2000. – 216 с. 5. Копейчиков В.В. Історія вчень про державу і право / Копейчиков В.В. – К. : Юрінком-Інтер, 1997. – 192 с. 6. Музика І.В. Історія вчень про державу і право / Музика І.В. – К. : Вид-во Вищої школи права при Ін-ті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2000. – 86 с. 7. Дробишевський С.А. Класичні теоретичні уявлення про державу, право і політику / Дробишевський С.А. – К. : Вид-во КДУ, 1998. – 378 с. 8. История политическиих и правовых учений / под ред. В.С. Нерсесянца. – М. : НОРМА-Инфра.М, 2000. – 352 с. 9. Себайн Дж. Історія політичної думки / Дж. Себайн, Т. Торсон. – К. : Основи, 1997. – 838 с. 10. Філософія / ред. М. Горлач, В. Кремень. – Харків : Форум, 2001. – 654 с. Е.С. Терзи, Л.Ю. Заставская Политико-правовые взгляды Ш. Монтескье В статье анализируются политико-правовые взгляды известного представителя французского Просвещения первой половины XVIII века Ш. Монтескье. Уделяется особое внимание характеристике теории разделения государственной власти на три ветви: законодательную, исполнительную и судебную – как наиболее прогрессивной государственно-правовой концепции того времени. O.S. Terzi, L.Yu. Zastаvskaya Political and Legal View of Charles Montesquieu The article analyses the political and legal views of the prominent representative of the XVIII century French Enlightenment Charles Montesquieu. Particular attention is paid to the characteristic of the theory of dividing the state power into 3 branches, i.e. legislative, executive and judicial, as the most progressive concept of state and law development of that time. Стаття надійшла до редакції 04.09.2012.

Політико-правові погляди Ш.Монтеск’є

Репозитарії

Схожі ресурси