Можливості та обструкції розвитку інноваційного потенціалу Закарпаття як фактора регіональної конкурентоспроможності

Можливості формування інноваційного потенціалу Закарпаття виникають у територіальній та історичній площинах. Обструкції включають відсутність національної інноваційної системи, недостатність фінансування інноваційної діяльності, неадекватні мотиваційні механізми, ігнорування ризиків....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2015
Автори:	Мікловда, В.П., Кубіній, Н.Ю., Мошак, С.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2015
Назва видання:	Економіка промисловості
Теми:	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86926
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Можливості та обструкції розвитку інноваційного потенціалу Закарпаття як фактора регіональної конкурентоспроможності / В.П. Мікловда, Н.Ю. Кубіній, С.І. Мошак // Економіка промисловості. — 2015. — № 1 (69). — С. 31-39. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-86926
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-869262015-10-08T03:02:00Z Можливості та обструкції розвитку інноваційного потенціалу Закарпаття як фактора регіональної конкурентоспроможності Мікловда, В.П. Кубіній, Н.Ю. Мошак, С.І. Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Можливості формування інноваційного потенціалу Закарпаття виникають у територіальній та історичній площинах. Обструкції включають відсутність національної інноваційної системи, недостатність фінансування інноваційної діяльності, неадекватні мотиваційні механізми, ігнорування ризиків. Возможности формирования инновационного потенциала появляются в территориальной и исторической плоскостях. Обструкции включают отсутствие национальной инновационной системы, недостаточность соответствующего финансирования инновационной деятельности, неадекватные мотивационные механизмы, игнорирование рисков. Transcarpathian region has great possibility of forming the strong innovation potential because of its geographical location and the resulting cultural heritage. Transcarpathia is located on the border with the European countries; the region's population communicates with neighbours in Europe and it provides additional ideas and possible experience at the level of individual citizens, enterprises, and regions. Moreover, high migration activity of workers from Transcarpathian region to European countries allows migrants to master modern technologies and allows workers to form a working elite segment on regional labour market when returning home. Further, due to many historical events that did not pass Transcarpathia, local culture of the regional inhabitants is characterized by the following features as adaptability, mobility, creativity, and tolerance. These regional factors build the basis for the formation of creative, innovative capacity, which will provide a strengthening competitive position both among regions of Ukraine and in Europe. The results of the study allowed arguing that the innovation potential of Transcarpathian region does not allow the region to take its rightful place in the competitive field of Ukraine. The reasons for this situation are the factors of national, regional and micro-level obstructions. First, there is no effective functioning national innovation system, which will be a mega system of the regional systems. Second, there is no adequate funding, which is a necessary condition of innovation activity. Third, there are no levers of motivation for enterprises with innovative technologies or products in practice. The next reason is defined as the absence of risk management at the level of the state, the region, and within most companies. 2015 Article Можливості та обструкції розвитку інноваційного потенціалу Закарпаття як фактора регіональної конкурентоспроможності / В.П. Мікловда, Н.Ю. Кубіній, С.І. Мошак // Економіка промисловості. — 2015. — № 1 (69). — С. 31-39. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1562-109Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86926 330.341.1/332.1(477.87) uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
spellingShingle	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Мікловда, В.П. Кубіній, Н.Ю. Мошак, С.І. Можливості та обструкції розвитку інноваційного потенціалу Закарпаття як фактора регіональної конкурентоспроможності Економіка промисловості
description	Можливості формування інноваційного потенціалу Закарпаття виникають у територіальній та історичній площинах. Обструкції включають відсутність національної інноваційної системи, недостатність фінансування інноваційної діяльності, неадекватні мотиваційні механізми, ігнорування ризиків.
format	Article
author	Мікловда, В.П. Кубіній, Н.Ю. Мошак, С.І.
author_facet	Мікловда, В.П. Кубіній, Н.Ю. Мошак, С.І.
author_sort	Мікловда, В.П.
title	Можливості та обструкції розвитку інноваційного потенціалу Закарпаття як фактора регіональної конкурентоспроможності
title_short	Можливості та обструкції розвитку інноваційного потенціалу Закарпаття як фактора регіональної конкурентоспроможності
title_full	Можливості та обструкції розвитку інноваційного потенціалу Закарпаття як фактора регіональної конкурентоспроможності
title_fullStr	Можливості та обструкції розвитку інноваційного потенціалу Закарпаття як фактора регіональної конкурентоспроможності
title_full_unstemmed	Можливості та обструкції розвитку інноваційного потенціалу Закарпаття як фактора регіональної конкурентоспроможності
title_sort	можливості та обструкції розвитку інноваційного потенціалу закарпаття як фактора регіональної конкурентоспроможності
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86926
citation_txt	Можливості та обструкції розвитку інноваційного потенціалу Закарпаття як фактора регіональної конкурентоспроможності / В.П. Мікловда, Н.Ю. Кубіній, С.І. Мошак // Економіка промисловості. — 2015. — № 1 (69). — С. 31-39. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT míklovdavp možlivostítaobstrukcíírozvitkuínnovacíjnogopotencíaluzakarpattââkfaktoraregíonalʹnoíkonkurentospromožností AT kubíníjnû možlivostítaobstrukcíírozvitkuínnovacíjnogopotencíaluzakarpattââkfaktoraregíonalʹnoíkonkurentospromožností AT mošaksí možlivostítaobstrukcíírozvitkuínnovacíjnogopotencíaluzakarpattââkfaktoraregíonalʹnoíkonkurentospromožností
first_indexed	2025-07-06T14:30:20Z
last_indexed	2025-07-06T14:30:20Z
_version_	1836908252956196864
fulltext	–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2015, № 1 (69) 31 УДК 330.341.1/332.1(477.87) Василь Петрович Мікловда, д-р екон. наук, проф., чл.-кор. НАН України, Наталія Юріївна Кубіній, канд. екон. наук, проф., Сергій Іванович Мошак ДВНЗ «Ужгородський національний університет» МОЖЛИВОСТІ ТА ОБСТРУКЦІЇ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗАКАРПАТТЯ ЯК ФАКТОРА РЕГІОНАЛЬНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ В умовах переходу України до ін- формаційної економіки та побудови знаннієвого суспільства потужності на- бирає інноваційний потенціал, перетво- рюючись на визначальний фактор фор- мування системних конкурентних пере- ваг. Системність конкурентних переваг, що виникають у результаті реалізації ін- новаційного потенціалу регіону, полягає в такому: по-перше, внаслідок інноваційної діяльності можуть бути створені нові продукти, а відповідно, сформовані нові товарні ринки, що надає додаткові мож- ливості як для підвищення рівня якості життя населення регіону, так і для збіль- шення ділового ареалу регіонального бі- знесу; по-друге, розширення виробничої сфери за рахунок нових видів продукції забезпечує формування робочих місць, тобто сприяє зростанню ринку праці ре- гіону та його трудового потенціалу; по-третє, нова продукція потребує нових технологій, а це викликає необхід- ність підготовки фахівців з принципово новими компетенціями, що сприяє розви- тку освіти та підвищенню якісного стану людського потенціалу; по-четверте, нові технології мають більш високу продуктивність, що викли- кає зростання ефективності праці та еко- номії часу і приводить до зменшення ви- трат на одиницю продукції, збільшення прибутковості та формування фінансових ресурсів подальшого інноваційного роз- витку. Таким чином, унаслідок активізації інноваційного потенціалу поштовх до розвитку і системної взаємодії отриму- ють ринковий, людський, виробничий, фінансовий, освітній та економічний по- тенціали регіону. Актуальність теми інноваційного потенціалу як фактора регіональної кон- курентоспроможності викликає поліва- ріантність підходів до висвітлення про- блеми його формування та активізації. М. Грицаєнко стверджує, що інновацій- ний потенціал регіону – це оптимальне поєднання наявних ресурсів регіону та умов їх раціонального використання для ефективної реалізації інновацій. Автор виконує порівняльний аналіз основних показників, що характеризують іннова- ційний потенціал України, і робить вис- новок про диспропорції в інноваційному розвитку регіонів [2]. При цьому науко- вець залишає поза увагою обструкції, що гальмують формування інноваційного потенціалу регіону. М. Макаренко надає характеристику сучасних підходів до ін- новаційного потенціалу, що переважають у теорії регіонального розвитку, та окре- слює основні методичні ракурси на оцін- ку складових інноваційного потенціалу. Але викладені автором позиції не знайш- ли підтвердження аналітичними виклад- © В.П. Мікловда, Н.Ю. Кубіній, С.І. Мошак, 2015 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 32 ISSN 1562-109X 2015, № 1 (69) ками практичного матеріалу, які б надали можливість порівняти утилітарну цін- ність вказаних методичних підходів [4]. М. Гедз наводить результати аналізу ін- новаційного потенціалу регіонів України на основі окремих показників Регіональ- ного інноваційного табло країн ЄС. Встановлено, що інноваційна продуктив- ність регіонів в Україні характеризують- ся переважно низькими показниками та значною територіальною диференціацією [3]. З інституціональних позицій до ви- значення сутності регіонального іннова- ційного потенціалу, його будови та роз- витку підходить Л. Федулова [5]. Акту- альність теми інноваційного потенціалу, широта ракурсів її висвітлення та різно- манітність сценаріїв його формування обумовлюють доцільність більш деталь- ного вивчення потенційних можливостей інноваційної перебудови саме регіонів, особливо західних, які є форпостом на шляху конкурентного впливу суперників з Європейського Союзу. Метою статті є оцінка стану інно- ваційного потенціалу Закарпатської об- ласті, результати якої дозволять виявити як можливості розвитку, так і обструкції, що гальмують його посилення. Закарпатська область унаслідок свого географічного розташування та ку- льтурно-історичної спадщини має мож- ливості формування потужного іннова- ційного потенціалу. Закарпаття розташо- ване на кордоні з європейськими країна- ми, населення регіону володіє мовами сусідів із Європи, що надає додаткові можливості обміну ідеями та отримання досвіду як на рівні окремих громадян, так і в процесі взаємодії між підприємствами та областями. Крім того, висока міграція робітників до європейських країн дозво- ляє закарпатським емігрантам опанувати сучасні робітничі технології та сформу- вати елітний робочий сегмент при повер- ненні на батьківщину. Унаслідок істори- чних подій, що не оминули Закарпаття, культура мешканців регіону характеризу- ється ще такими рисами, як адаптивність, мобільність, креативність і толерант- ність. Наведені регіональні фактори створюють підґрунтя для формування креативного, інноваційного потенціалу, який забезпечить посилення конкурент- них позицій області як у межах України, так і в Європі. Інноваційний потенціал конкурен- тоспроможності регіональної економіки залежить від інноваційної активності під- приємств. Разом з тим результати аналізу інноваційної активності підприємств сві- дчать про гальмування розвитку іннова- ційного ресурсу. Так, за даними статис- тичної звітності Закарпатської області [12], кількість інноваційно активних під- приємств у промисловості у 2005 р. скла- ла 33 од., а у 2013 – 15. Темп зростання цього показника у 2013 р. відносно 2005 р. склав 45,5%, тобто спостерігаєть- ся критичне зниження. Серед кількості інноваційно актив- них підприємств важливе місце посідає сегмент підприємств, що впроваджують інновації (табл. 1). Отже, кількість промислових під- приємств, що впроваджували інновації в Закарпатській області, у 2010 р. склала 23 од. і поступово зменшувалася про- тягом аналізованого періоду до 12 од. у 2013 р. Темп зростання цього показника у 2013 р. відносно попереднього 2012 р. склав 85,7%, а у 2011 р. відносно 2010 р. – 87,0%. Кількість промислових підпри- ємств, які впроваджували нові технологі- чні процеси, у 2010 р. становила 7 од., у 2012-2013 рр. їх кількість була однако- вою − 5 од. Темп зростання цього показ- ника у 2011 р. відносно 2010 р. склав 57,1%. Кількість промислових підпри- ємств, які впроваджували нові технологі- чні маловідходні, ресурсозберігаючі про- цеси, складає у 2010 та 2011 рр. по одно- му підприємству, у 2012 р. їх кількість зросла до трьох, а у 2013 р. спостерігалося –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2015, № 1 (69) 33 Таблиця 1 Кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації в Закарпатській області, у 2010-2013 рр., од. [12, c. 295] Показник 2010 2011 Темп зрос- тання до по- переднього року, % 2012 Темп зрос- тання до по- переднього року, % 2013 Темп зрос- тання до по- переднього року, % Усього 23 20 87,0 14 70,0 12 85,7 Упроваджували нові технологічні процеси 7 4 57,1 5 125,0 5 100,0 У тому числі мало- відходні, ресурсо- зберігаючі 1 1 100,0 3 300,0 2 66,7 Освоювали вироб- ництво інновацій- них видів продукції 14 9 64,3 7 77,8 6 85,7 Із них нові види техніки 1 2 200,0 1 50,0 3 300,0 Реалізовували інно- ваційну продукцію 21 20 95,2 12 60,0 11 91,7 зменшення – темп зростання цього по- казника у 2013 р. відносно попереднього 2012 р. склав 66,7%. У 2010 р. функціо- нувало 14 підприємств, які освоювали виробництво інноваційних видів продук- ції, протягом наступних років спостеріга- ється зменшення кількості такого типу підприємств. Так, у 2011 р. їх кількість скоротилася до 9, у 2012 – до 7, а у 2013 р. – до 6 підприємств. Темп зрос- тання цього показника мав відповідно негативну динаміку. У 2010 р. відзначено лише 1 підприємство, яке освоювало нові види техніки. У 2011 р. їх кількість зрос- ла до 2 підприємств, а у 2012 р. знову від- бувалося зниження до одного підприєм- ства. У 2013 р. кількість підприємств, які освоювали виробництво інноваційних нових видів техніки, становило 3 од. Кількість промислових підприємств, які реалізовували інноваційну продукцію у Закарпатській області, у 2010 р. склала 21 од. і поступово зменшувалася протя- гом аналізованого періоду до 11 од. у 2013 р. Темп зростання цього показни- ка у 2013 р. відносно попереднього 2012 р. склав 91,7%, а у 2011 р. відносно 2010 р. – 95,2%. Простежується негативна динаміка кількості підприємств, що реалізовували інноваційну продукцію, протягом остан- нього десятиріччя. Порівняння трендів кількості підприємств Закарпаття, що впроваджували інновації та реалізовува- ли інноваційну продукцію, наведено на рис. 1. Зменшення кількості підприємств, які впроваджували інновацію або реалі- зовували інноваційну продукцію, відбу- вається разом зі значним зростанням об- сягів реалізованої інноваційної продукції (табл. 2). Як випливає з даних, наведених у табл. 2, обсяг реалізованої інноваційної продукції у промисловості Закарпаття в цілому у 2005 р. склав 100300,0 тис. грн, а у 2013 р. зріс до 1363892,4 тис. грн. Темп зростання цього показника у 2013 р. відносно 2005 р. склав 1359,8%. Цей процес охопив головним чином –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 34 ISSN 1562-109X 2015, № 1 (69) 0 5 10 15 20 25 30 35 40 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 Кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації, одиниць Кількість промислових підприємств, що реалізовували інноваційну продукцію, одиниць Рис. 1. Динаміка кількості промислових підприємств Закарпаття, що впроваджували інновації та реалізовували інноваційну продукцію, у 2003-2013 рр. [6; 7; 11; 12] Таблиця 2 Обсяг реалізованої інноваційної продукції за видами промислової діяльності в Закарпатській області у 2005, 2013 рр., тис. грн [12, с. 295] Вид діяльності 2005 2013 Темп зростання у 2013 р. відносно 2005 р., % Промисловість 100300,0 1363892,4 1359,8 Добувна промисловість 600,0 - - Переробна промисловість 99700,0 1363892,4 1368,0 машинобудування 26800,0 1153701,7 4304,9 переробну промисловість області. Обсяг реалізованої інноваційної продукції у до- бувній промисловості склав у 2005 р. 600,0 тис. грн, а у 2013 р. був відсутній. Обсяг реалізованої інноваційної продук- ції у переробній промисловості склав у 2005 р. 99700,0 тис. грн, а у 2013 р. зріс до позначки 1363892,4 тис. грн. Темп зростання даного показника у 2013 р. від- носно 2005 р. склав 1368,0%. Обсяг реа- лізованої інноваційної продукції у маши- нобудуванні у 2005 р. 26800,0 тис. грн, а у 2013 р. зріс до позначки 1153701,7 тис. грн. Темп зростання цього показника у 2013 р. відносно 2005 р. склав 4304,9%. Інноваційний потенціал регіону значною мірою залежить від технологіч- ної бази, яка має бути в мовах конкурен- ції побудована на сучасних технологіях. Дані про впровадження нових технологі- чних процесів в Україні та Закарпатській області наведено в табл. 3. Отже, у 2010 р. в Україні впрова- джено 2043 од. нових технологічних процесів, у 2011 р. рівень даного показ- ника зріс і склав 2510 од., а протягом двох наступних років спостерігалось по- ступове зменшення. Так, у 2012 р. цей показник дорівнював 2188 од., а у 2013 – 1576 од. У 2010 р. в Україні впроваджено –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2015, № 1 (69) 35 Таблиця 3 Упровадження нових технологічних процесів та освоєння виробництва інноваційних видів продукції у промисловості в Україні та Закарпатській області у 2010-2013 рр. [8; 9, с. 204; 10, с. 190, 193; 12, с. 290] Показник 2010 2011 Темп зростання до попереднього року, % 2012 Темп зрос- тання до по- переднього року, % 2013 Темп зрос- тання до по- переднього року, % Україна Упроваджено но- вих технологічних процесів, од. 2043 2510 122,9 2188 87,2 1576 72,0 у т.ч. маловідход- них, ресурсозбері- гаючих 479 517 107,9 554 107,2 502 90,6 Освоєно виробниц- тво інноваційної продукції, на- йменувань 2408 3238 134,5 3403 105,1 3138 92,2 з них нових видів техніки 663 897 135,3 942 105,0 809 85,9 Закарпатська область Упроваджено но- вих технологічних процесів, од. 8 6 75,0 4 66,7 6 150,0 у т.ч. маловідход- них, ресурсозбері- гаючих 1 1 100,0 3 300,0 2 66,7 Освоєно виробниц- тво інноваційної продукції, на- йменувань 16 14 87,5 11 78,6 20 181,8 з них нових видів техніки 1 2 200,0 1 50,0 6 600,0 479 маловідходних, ресурсозберігаючих нових технологічних процесів. У 2011- 2012 рр. їх кількість зростає, а у 2013 р. знижується до позначки 502 од. У 2010 р. освоєно виробництво 2408 найменувань інноваційної продукції. У 2013 р. цей по- казник зріс до 3138 найменувань. Із них освоєно виробництво нових видів техніки у 2010 р. 663 найменування, а у 2013 – 809. У 2010 р. у Закарпатській області впроваджено 8 нових технологічних про- цесів, а у 2013 – 6, тобто спостерігається зниження. У 2010 р. упроваджено лише один маловідходний, ресурсозберігаючий новий технологічний процес. У 2012 р. їх кількість зростає до трьох, а у 2013 р. знижується до двох. У 2010 р. освоєно виробництво 16 найменувань інновацій- ної продукції. У 2013 р. цей показник зростає до 30. Причому всередині аналі- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 36 ISSN 1562-109X 2015, № 1 (69) зованого періоду спостерігалося знижен- ня. Із них нових видів техніки у 2010 р. освоєно виробництво одного наймену- вання, а у 2013 – 6 найменувань. При тому, що певні показники у 2013 р. мають вищу динаміку, ніж по Україні, можна констатувати низьку ак- тивність регіону щодо переходу на інно- ваційний шлях розвитку промисловості. Інноваційний потенціал неможливо побудувати без відповідного фінансового супроводу. Інноваційна діяльність є ви- сокозатратною і потребує відповідного фінансування. Динаміка інноваційних витрат за 2003-2013 рр. у Закарпатській області наведено на рис. 2. Рис. 2. Динаміка інноваційних витрат у промисловості Закарпатської області за 2003-2013 рр., тис. грн [1] При загальному позитивному трен- ді неможливо не відзначити різкого па- діння інноваційних витрат у промислово- сті за останні три роки, що послаблює інноваційний потенціал регіону. Нестача фінансування інноваційної діяльності характерна для України в ці- лому. Як свідчать дані, наведені М. Гедз, в Україні у 2013 р. питома вага загально- го обсягу витрат на НДДКР у ВВП ста- новила 0,8%, у тому числі за рахунок коштів державного бюджету – 0,3%. Для порівняння: у країнах ЄС обсяг витрат на наукові дослідження та розробки в 2012 р. становив 2,0% від ВВП, найвища частка витрат на дослідження та розроб- ки мала місце у Фінляндії (3,8%), Швеції (3,4%), Данії (3,1%), Німеччині (2,8%), найменша – на Кіпрі, в Румунії, Болгарії, Словаччині (від 0,7 до 0,6%) [3]. У Зака- рпатській області загальне фінансування інноваційної діяльності в 2012 р. склало 32769 тис. грн. З урахуванням того, що валовий регіональний продукт досяг 21404 млн грн, співвідношення фінансу- вання інноваційної діяльності та валового регіонального продукту становить 0,15%. Із таким рівнем фінансування конкурен- тоспроможну регіональну систему побу- дувати вкрай проблематично. Основні причини, що гальмують розвиток інноваційного потенціалу Закар- патської області, відображено на рис. 3. Вказані причини мають системний характер, оскільки гальмують розвиток усіх складових інноваційного потенціалу та виникають на всіх рівнях економічно- го механізму. По-перше, в країні не створена ефек- тивно функціонуюча національна іннова- ційна система, невід’ємним елементом якої будуть регіональні системи. Саме 0 10000 20000 30000 40000 50000 60000 70000 80000 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2015, № 1 (69) 37 Рис. 3. Системні причини, що гальмують розвиток інноваційного потенціалу Закарпатської області національна система визначає інституці- ональну тектоніку регіональних систем, забезпечує їх взаємодію, без якої немож- ливо сформувати цільне інформаційно- інноваційне середовище країни. Не сфор- мований ланцюг інноваційної діяльності з точки зору взаємодії між генераторами нових знань, владою, реальним сектором, який забезпечує перетворення ідей на ін- новації, та фінансовими установами, за- цікавленими у здійсненні інвестицій в інноваційну економіку. Фактично вищі навчальні заклади регіону, в яких скон- центровано науковий потенціал області, не мають необхідного рівня зв’язків із підприємствами. Це пов’язано з великим навчально-методичним навантаженням докторів та кандидатів наук, а наукова діяльність здійснюється за «залишковим» принципом. Доведено, що критичною точкою розвитку національної інновацій- ної системи, а так само і регіональних її відділень, є зв'язок між дослідженнями, проведеними національними або регіона- льними науково-освітніми закладами і приватними компаніями. По-друге, внаслідок відсутності на- лежного фінансування зв’язки науков- ців Закарпатської області із зарубіжни- ми науково-інноваційними та освітніми центрами не відповідають сучасним ви- могам. Регіональні установи головним чином використовують кошти грантів, які виділяє Європейський Союз, але ці фінансові важелі націлені на користь у першу чергу європейських реципієнтів. Разом з тим закарпатські установи вдало використовують професійну мережу, яка вже сформована та функціонує багато років. Але на перший план виходить не системна організація наукових та іннова- ційних обмінів, а персональна свобода науковців та можливості окремих струк- тур. По-третє, відсутні важелі мотивації підприємств з упровадження інновацій- них технологій або продуктів у практич- ну діяльність. Так, не працює фіскальна система, кредитні механізми, важелі державної підтримки підприємств, що здійснюють інноваційну активність. Крім того, підприємства не розвивають дослід- ницьку базу, купуючи головним чином зарубіжні розробки, посилаючись на еко- номічну доцільність та їх кращу якість. Наступною причиною визначено відсутність системи управління ризиками як на рівні держави, регіону, так і в ме- жах більшості підприємств. Управління проектами, яке передбачає оцінку ри- Відсутність активно діючої національної інноваційної системи Відсутність адекватної фінансової підтримки Відсутність мотивації інноваційної діяльності Причини макрорівня Причини мезорівня Причини мікрорівня Відсутність системи управління ризиками –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 38 ISSN 1562-109X 2015, № 1 (69) зиків, здійснюється головним чином у транснаціональних корпораціях, що ма- ють дочірні компанії в Україні. Націо- нальні підприємства вкрай обмежено ви- користовують сучасні методи управління проектами. Усі ризики лягають на плечі підприємства, а це гальмує прийняття інноваційних рішень стейкхолдерами, власниками підприємств чи їх топ- менеджерами. Висновки. Додаткові можливості посилення інноваційного потенціалу За- карпатської області лежать у територіа- льній та історично-культурній площинах. Переваги полягають у високій мобільно- сті населення Закарпаття, наявності вста- новлених із країнами ЄС комунікаційних мереж, сформованому в регіоні мульти- культурному середовищі та європейсь- кому менталітеті. Встановлено, що інноваційний по- тенціал Закарпаття не дозволяє регіону посісти належне місце на конкурентному полі України. За період з 2005 р. практи- чно вдвічі зменшилася кількість іннова- ційно активних підприємств. Кількість промислових підприємств, що впрова- джували інновації, скоротилася за остан- ні три роки з 23 до 12. У 2013 р. в області було впроваджено лише 6 нових техно- логічних процесів, а освоєно 20 одиниць інноваційної продукції. Це свідчить про низьку активність дій щодо формування виробничого потенціалу промисловості регіону. Виявлено недостатній рівень фінан- сування інноваційної активності в регіо- ні. Співвідношення фінансування іннова- ційної діяльності та валового регіональ- ного продукту в Закарпатській області у 2012 р. склало 0,15%. Така фінансова політика не прияє формуванню конку- рентоспроможної регіональної системи. Як основні обструкції розвитку ін- новаційної активності в Закарпатській області визначено такі: 1) у країні не створена ефективно функціонуюча національна інноваційна система, невід’ємним елементом якої бу- дуть регіональні системи; 2) відсутнє належне фінансування, яке є необхідною умовою здійснення ін- новаційної активності; 3) відсутні важелі мотивації підпри- ємств з упровадження інноваційних тех- нологій або продуктів у практичну діяль- ність. 4) відсутність системи управління ризиками як на рівні держави, регіону, так і в межах більшості підприємств. Література 1. Головне управління статистики у Закарпатський області [Електронний ре- сурс]. – Режим доступу: http://www.uz. ukrstat.gov.ua/statinfo/nauka/2014/finans_in nov_2000-2013.pdf 2. Грицаєнко М.І. Сутність та склад інноваційного потенціалу регіону [Елек- тронний ресурс] / М.І. Грицаєнко // Еко- номіка розвитку (Economics of Develop- ment). 2013. – № 4 (68). – Режим доступу: http://www.ed.ksue.edu.ua/ER/knt/ee134_68/ e134hry.pdf 3. Гедз М.Й. Інноваційний потенці- ал регіонів України [Електронний ре- сурс] / М.Й. Гедз // Економіка: реалії ча- су. – 2014. – № 2 (12). – С. 208-212. – Ре- жим доступу: http://economics.opu.ua/files/ archive/2014/n2.html 4. Макаренко М.В. Оценка иннова- ционного потенциала как инструмент управления инновационным развитием региона [Электронный ресурс] / М.В. Макаренко // Маркетинг і менеджмент інновацій. – 2011. − № 3, т. 1. – Режим доступу: http://mmi.fem.sumdu.edu.ua/ 5. Федулова Л.І. Напрями розвитку індустріальних парків щодо реалізації інноваційного потенціалу регіонів Украї- ни / Л.І. Федулова // Економічні іннова- ції: зб. наук. пр. − Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2013. − Вип. 53. − С. 296-305. –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2015, № 1 (69) 39 6. Наукова та інноваційна діяль- ність в Україні: стат. зб. / Державний ко- мітет статистики України. – К.: ДП «Ін- формаційно-видавничий центр Держком- стату України», 2008. – С. 233, 234, 254, 255. 7. Наукова та інноваційна діяль- ність в Україні: стат. зб. / Державний ко- мітет статистики України. – К.: ДП «Ін- формаційно-видавничий центр Держком- стату України», 2010. – С. 212-214, 229, 230. 8. Наукова та інноваційна діяль- ність в Україні: стат. зб. / Державна служба статистики України. – К.: ДП «Інформаційно-видавничий центр Держ- комстату України», 2011. – С. 230. 9. Наукова та інноваційна діяль- ність в Україні: стат. зб. / Державна служба статистики України. – К.: ДП «Інформаційно-видавничий центр Держ- комстату України», 2013. – 287 с. 10. Наукова та інноваційна діяль- ність в Україні: стат. зб. / Державна служба статистики України. – К.: ДП «Інформаційно-видавничий центр Держ- комстату України», 2014. – С. 190, 193, 204. 11. Наукова та інноваційна діяль- ність в Україні: стат. зб. / Державний ко- мітет статистики України. – К.: ДП «Ін- формаційно-видавничий центр Держком- стату України», 2005. – С. 219, 234. 12. Закарпаття за 2013 рік: стат. щорічник / Головне управління статисти- ки у Закарпатській області. – Ужгород, 2014. – С. 292, 293, 295. Надійшла до редакції 22.01.2015 р.

Можливості та обструкції розвитку інноваційного потенціалу Закарпаття як фактора регіональної конкурентоспроможності

Репозитарії

Схожі ресурси