Структура і послідовність формування мотиваційного механізму активізації інноваційної діяльності машинобудівного підприємства

Актуалізовано потребу стимулювання активності людських ресурсів з метою забезпечення інноваційного розвитку підприємств у сучасних умовах господарювання. Систематизовано методологічний апарат, обґрунтовано структуру та послідовність створення мотиваційного механізму активізації інноваційної діяльнос...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2015
Автор:	Разінькова, М.Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2015
Назва видання:	Економіка промисловості
Теми:	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86929
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Структура і послідовність формування мотиваційного механізму активізації інноваційної діяльності машинобудівного підприємства / М.Ю. Разінькова // Економіка промисловості. — 2015. — № 1 (69). — С. 65-73. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-86929
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-869292015-10-08T03:01:55Z Структура і послідовність формування мотиваційного механізму активізації інноваційної діяльності машинобудівного підприємства Разінькова, М.Ю. Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Актуалізовано потребу стимулювання активності людських ресурсів з метою забезпечення інноваційного розвитку підприємств у сучасних умовах господарювання. Систематизовано методологічний апарат, обґрунтовано структуру та послідовність створення мотиваційного механізму активізації інноваційної діяльності машинобудівного підприємства. Визначено перелік суб’єктивних та організаційних чинників формування даного механізму. Актуализирована потребность стимулирования активности человеческих ресурсов с целью обеспечения инновационного развития предприятий в современных условиях хозяйствования. Систематизирован методологический аппарат, обоснована структура и последовательность создания мотивационного механизма активизации инновационной деятельности машиностроительного предприятия. Определен перечень субъективных и организационных факторов формирования данного механизма. The article actualizes the need to stimulate the activity of human resources in order to provide innovative development of companies in the current economic conditions. The methodological apparatus is systematized, the structure and sequence of the motivational mechanism to activate innovation activity of engineering enterprise is grounded, which is a combination of motives of employees’ conscious attitude to their own actions, behavior, internal grounds of behavior, the state of readiness for certain actions which are formed under the influence of motive forming influences, i.e. factors of different nature which result in motive forming influence. Important components of the mechanism should be: incentives; values; ideals; value orientations. The priority for constructing the mechanism under consideration is the need to ensure: creativity (generation of new solutions); performance (efficiency and utility); handling (in relation to resources and reserves, planning, evaluation of actions, stimulation of motivation). The list of subjective and organizational factors in the formation of the mechanism is identified, its components are characterized and the direction of their interaction is shown; the importance of considering the needs and capabilities, values and ideals of the staff are highlighted, which should be a factor of increasing the effectiveness of the objectives implementation of innovative activity motivation of the enterprise as a whole. 2015 Article Структура і послідовність формування мотиваційного механізму активізації інноваційної діяльності машинобудівного підприємства / М.Ю. Разінькова // Економіка промисловості. — 2015. — № 1 (69). — С. 65-73. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 1562-109Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86929 658.114.3:330.341.1:621 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
spellingShingle	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Разінькова, М.Ю. Структура і послідовність формування мотиваційного механізму активізації інноваційної діяльності машинобудівного підприємства Економіка промисловості
description	Актуалізовано потребу стимулювання активності людських ресурсів з метою забезпечення інноваційного розвитку підприємств у сучасних умовах господарювання. Систематизовано методологічний апарат, обґрунтовано структуру та послідовність створення мотиваційного механізму активізації інноваційної діяльності машинобудівного підприємства. Визначено перелік суб’єктивних та організаційних чинників формування даного механізму.
format	Article
author	Разінькова, М.Ю.
author_facet	Разінькова, М.Ю.
author_sort	Разінькова, М.Ю.
title	Структура і послідовність формування мотиваційного механізму активізації інноваційної діяльності машинобудівного підприємства
title_short	Структура і послідовність формування мотиваційного механізму активізації інноваційної діяльності машинобудівного підприємства
title_full	Структура і послідовність формування мотиваційного механізму активізації інноваційної діяльності машинобудівного підприємства
title_fullStr	Структура і послідовність формування мотиваційного механізму активізації інноваційної діяльності машинобудівного підприємства
title_full_unstemmed	Структура і послідовність формування мотиваційного механізму активізації інноваційної діяльності машинобудівного підприємства
title_sort	структура і послідовність формування мотиваційного механізму активізації інноваційної діяльності машинобудівного підприємства
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86929
citation_txt	Структура і послідовність формування мотиваційного механізму активізації інноваційної діяльності машинобудівного підприємства / М.Ю. Разінькова // Економіка промисловості. — 2015. — № 1 (69). — С. 65-73. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT razínʹkovamû strukturaíposlídovnístʹformuvannâmotivacíjnogomehanízmuaktivízacííínnovacíjnoídíâlʹnostímašinobudívnogopídpriêmstva
first_indexed	2025-07-06T14:30:31Z
last_indexed	2025-07-06T14:30:31Z
_version_	1836908263213367296
fulltext	–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2015, № 1 (69) 65 УДК 658.114.3:330.341.1:621 Міла Юріївна Разінькова Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця СТРУКТУРА І ПОСЛІДОВНІСТЬ ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЙНОГО МЕХАНІЗМУ АКТИВІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА Інновації в сучасній економіці ста- ють основним чинником економічного зростання підприємств. Зокрема, актуа- льною є проблема активізації інновацій- ної діяльності для підприємств машино- будівної галузі, що є системоутворю- ючим елементом національної економіки, принципово важливим для розвитку всіх інших галузей, виробляючи устаткуван- ня, машини, прилади, транспортні засоби тощо. Зрештою, інноваційна активність підприємств машинобудування значною мірою визначає інтелектуально-техноло- гічний рівень розвитку держави та її кон- курентоспроможність. Це обумовлює ак- туальність дослідження можливостей формування активізації інноваційної ді- яльності машинобудівного підприємства. Ефективне впровадження і викори- стання інновацій дозволяє машинобудів- ним підприємствам зміцнити свої конку- рентні позиції на ринку завдяки поліп- шенню якості продукції, підвищенню рів- ня технічного і технологічного розвитку, а також розширенню інтелектуального капіталу підприємства. Зазначені аспекти, разом із необ- хідністю встановлення ролі мотивації у стимулюванні інноваційної активності підприємств та інструментів для здійс- нення такого стимулювання, визначають актуальність проблематики даної статті. Проблематика активізації іннова- ційної діяльності підприємств є об'єктом дослідження таких визнаних вітчизняних і зарубіжних науковців, як П. Друкер [3], С. Ілляшенко [6], Р. Фатхутдінов [15], К. Шапошников [16] та ін. У науковій лі- тературі також досить широко висвітлено актуальні питання впливу управлінських рішень на інноваційний розвиток підпри- ємств, зокрема в роботах таких зарубіж- них авторів, як Р. Нельсон та С. Вінтер [13; 19], Б. Люндвал [18], П. Стонеман та ін. Вказаній і близькій за специфікою формування та застосування інструмен- тарію впливу на розвиток підприємства проблематиці присвячено роботи і вітчи- зняних учених, зокрема, дослідників Ін- ституту економіки промисловості НАН України Н. Брюховецької [1], І. Булєєва [2], В. Ляшенка [10]. Незважаючи на суттєвий прогрес у формуванні нових теоретико-методоло- гічних рішень щодо даної проблематики, у дослідженні проблем активізації інно- ваційної діяльності підприємств залиша- ється суттєва потреба в науковому об- ґрунтуванні конкретних підходів, моде- лей, механізмів, що можуть бути застосо- вані на практиці в певній сфері діяльнос- ті, галузі національної економіки, що і спонукає до здійснення додаткових дос- ліджень щодо наукового обґрунтування структури і послідовності формування мотиваційного механізму активізації ін- новаційної діяльності (на прикладі ма- шинобудівних підприємств). © М.Ю. Разінькова, 2015 ПРОБЛЕМИ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ТА ФІНАНСОВО- ЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 66 ISSN 1562-109X 2015, № 1 (69) Метою статті є характеристика й обґрунтування структури та послідовнос- ті формування мотиваційного механізму активізації інноваційної діяльності ма- шинобудівних підприємств. Інновації та похідні поняття мають нині домінуюче значення в науковій лі- тературі багатьох галузей, стратегіях роз- витку і суспільно-господарській практи- ці. Сутністю цих понять є внесення чо- гось нового по відношенню до існуючого стану речей, що реалізується в економіч- ному сенсі у створенні нової вартості [7]. Дані категорії вписуються в ряд взаємо- залежних визначень, таких як зміна, роз- виток, творче мислення, креативність, підприємництво. Серед літературних джерел, прис- вячених інноваціям, особливо слід виді- лити роботу Й. Шумпетера [17], в якій інновація відноситься до: нового товару, нового методу виробництва, нового від- криття ринку, нового здобуття джерела сировини, введення нової організації в промисловості, нового застосування спо- собу продажу або покупок. Й. Шумпетер інновацію відносить до першого застосу- вання винаходу в продукції, чергові за- стосування на практиці − то «імітація». З- поміж дослідників можна вирізнити при- хильників позиції Й. Шумпетера, які тра- ктують як інновацію лише перше засто- сування винаходу на практиці, а також дослідників, які поєднують у понятті «ін- новація» перше і чергове застосування даного винаходу (у літературі цей погляд переважає [6; 9]). Інновація та інноваційність є вза- ємозалежними поняттями, при цьому ін- новаційність – здатність до творення й абсорбування інновації, натомість інно- вація випливає з інноваційності. Іннова- ційна діяльність є багаторівневим проце- сом, що розглядається з рівня співробіт- ника, колективу, організації, галузі, лока- льних структур, регіональних, держав- них. Інноваційність, як властивість, може бути також притаманна продукту або по- слузі, виражаючи ступінь новизни для клієнтів, суспільства, або визначеному масштабу застосування (локальний, регі- ональний, державний, світовий). У сучасних умовах інноваційність сприймається як комплекс явищ і проце- сів, що створюють ситуацію відкритості та готовності до реагування на зміни, а також упровадження змін у визначеному середовищі (на підприємстві, в інститу- ції, регіоні тощо). Інноваційність, що ро- зуміється таким чином, має характер ін- новаційного процесу та являє собою пе- редумову механізму активізації іннова- ційного процесу. Значення інноваційності як вагомо- го чинника конкурентної переваги схиляє дослідників і практиків суспільно-госпо- дарського життя до пошуку джерел й обумовленостей інноваційної активності людини, колективу, підприємства, регіо- ну. Складність явища інноваційності не полегшує однозначної ідентифікації дже- рел і обумовленостей інноваційної акти- вності, підтвердженням якої є впрова- дження (комерціалізація) інновації [11, с. 317-318]. Такі можливості виникають у результаті впливу, що забезпечує ство- рення і розвиток потенціалу організації завдяки розвитку інноваційної діяльності, зокрема, в напрямі розвитку лаборатор- но-технічної бази, інтелектуального капі- талу, а також у площині, що являє собою динамічний інноваційний процес, почат- ком якого є творчий задум, а завершен- ням – упровадження (комерціалізація) нового інноваційного рішення. Шукаючи джерела й обумовленості інноваційної активності, варто звернути увагу на те, що інноваційна активність певної інтенсивності та якості не є спон- танною, а потребує не тільки сприятли- вих умов, але і раціонального стимулю- вання. Тому слід цілеспрямовано форму- вати механізми спонукання до інновацій- ної активності осіб і організацій. –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2015, № 1 (69) 67 Сучасне підприємство має постійно визначати власні можливості, порівнюва- ти їх із вимогами оточення, формулювати стратегії змін і способи їх реалізації. У сучасному суспільстві, орієнтованому на знання, одним із стратегічних чинників формування конкурентних переваг під- приємств стає розвиток людських ресур- сів [5, с. 96-97; 6]. Довгострокові конкурентні перева- ги одержують ті підприємства, які безпе- рервно пристосовуються до змін у цьому динамічному процесі та для яких людсь- кий потенціал стає ключовим чинником, що дозволяє створювати тривалі конку- рентні переваги підприємства в мінливо- му ринковому середовищі [4]. Тому ма- шинобудівне підприємство має виявляти здатність і мотивацію до пошуку й упро- вадження нових рішень. Основами розу- міння обумовленостей інноваційної ак- тивності підприємства є: кумуляція якості та розвитку люд- ського капіталу; організаційні рішення, особливо ін- новаційна стратегія управління; еластична організаційна структура; система мотивації, орієнтована на стимулювання працівників до інновацій- ної активності. Щодо характеристики інноваційної діяльності машинобудівних підприємств України, то дані про динаміку їх іннова- ційної діяльності наведено в табл. 1 [8; 12]. Таблиця 1 Динаміка інноваційної активності машинобудівних підприємств України Показники 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 Кількість інноваційно активних підприємств, од. / % до загальної кіль- кості підприємств галузі 394/ 22,0 360/ 20,2 421/ 23,3 400/ 21,2 406/ 21,1 417/ 22,2 443/ 24,5 426/ 24,7 Кількість підприємств, що впроваджували інно- вації, од. / % до загальної кількості підприємств галузі 305/ 17,0 339/ 19,0 369/ 20,4 354/ 18,8 358/ 18,6 373/ 19,8 389/ 21,5 366/ 21,2 Кількість підприємств, що реалізовували іннова- ційну продукцію, од. / % до загальної кількості пі- дприємств галузі 360/ 20,1 326/ 18,3 345/ 19,1 327/ 17,3 323/ 16,8 331/ 17,6 351/ 19,4 317/ 18,3 Обсяг реалізованої інно- ваційної продукції, млн грн / % до загального об- сягу реалізованої про- дукції галузі 9153,7/ 18,2 8769,7/ 14,8 13386,7/ 15,6 17811,0/ 16,8 9738,3/ 13,0 10780,4/ 10,5 11280,3/ 8,2 13105,2/ 9,1 Обсяг реалізованої інно- ваційної продукції за ме- жі України, млн грн / % до загального обсягу реа- лізованої інноваційної продукції галузі 6265,3/ 68,4 3367,0/ 38,4 5623,1/ 42,0 8169,7/ 45,9 6464,1/ 66,4 8054,2/ 74,7 8434,3/ 74,8 10001,9/ 76,3 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 68 ISSN 1562-109X 2015, № 1 (69) Як бачимо, даний показник відзна- чається нестабільністю, особливо слід відзначити деякий спад активності в кри- зові 2008-2009 рр., після чого відбулося повільне відновлення до докризового рі- вня та подальше зростання кількості ін- новаційно активних підприємств (рис. 1), натомість з 2012 р. простежується дина- міка падіння показників. Щодо обсягів реалізованих підпри- ємствами інноваційних продуктів (рис. 2), то після падіння в 2009 р. їх не вдалося відновити до докризового рівня навіть у національній валюті (незважаючи на па- діння в 2008-2009 рр. курсу гривні). Рис. 1. Динаміка кількості інноваційно активних машинобудівних підприємств у 2005-2012 рр. Рис. 2. Динаміка обсягів реалізації машинобудівними підприємствами інноваційної продукції у 2005-2012 рр. 0 50 100 150 200 250 300 350 400 450 500 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 Кількість інноваційно активних підприємств, од. Кількість підприємств, що впроваджували інновації, од. Кількість підприємств, що реалізовували інноваційну продукцію, од. 0 5000 10000 15000 20000 25000 30000 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 Обсяг реалізованої інноваційної продукції за межі України, млн. грн. Обсяг реалізованої інноваційної продукції, млн. грн. млн грн млн грн –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2015, № 1 (69) 69 Слід зазначити, що крім загально- економічної кон’юнктури інноваційна активність машинобудівного підприємс- тва залежить від індивідуальних навичок працівників і середовища роботи. Полег- шують інновації: низька спеціалізація роботи на рівні посади; децентралізація; проста координація; можливість прийняття працівником самостійних рішень. На збільшення активності створен- ня та реалізації інновацій впливають: чітко визначені мотиви та цілі; взаємне схвалення працівниками ініціатив; можливість представлення творчих задумів без страху і побоювань; налагоджені комунікації; невисока формалізація роботи; високий рівень схвалення іннова- ційних пропозицій; підтримання творчих мотивацій, креативних задумів; усвідомлення відповідальності пра- цівників за результати своєї роботи. Діяльність працівників машинобу- дівного підприємства значною мірою є неоднорідною. Це стосується, зокрема, роботи конструкторських підрозділів, де необхідно всіляко підтримувати генеру- вання інноваційних пропозицій, або складальних цехів та виробничих підроз- ділів, де інноваційні ініціативи не повин- ні перешкоджати виробничому процесу, але цілком доцільні та мають заохочува- тись і мотивуватись за умови їх узго- дження з технологічними службами. Отже, реалізовувати потребу сти- мулювання інноваційної активності пра- цівників машинобудівного підприємства слід через мотиваційний механізм [14], що є сукупністю мотивів як усвідомлено- го ставлення працівників до власних дій, вчинків, внутрішнього обґрунтування по- ведінки, стану готовності до певних дій, які формуються під впливом мотивоут- ворюючих впливів, тобто чинників різної природи, під дією яких виникає мотиво- утворюючий вплив. Важливими складовими елемента- ми досліджуваного механізму мають ста- ти: стимули – сили, які чинять зовніш- ній вплив на особу та її поведінку; цінності (уявлення людини про зна- чення для неї різних явищ, предметів, ме- ти життя, праці, а також про заходи до- сягнення цілей); ідеали (одна з форм цінностей), як вища мета, абсолютне поєднання пози- тивних якостей явищ, предметів, особис- тостей; ціннісні орієнтири – усталене став- лення до сукупності матеріальних і ду- ховних благ, цінностей, ідеалів, які спо- нукають людину до їх досягнення та є орієнтиром у поведінці. Орієнтирами побудови мотивацій- ного механізму активізації інноваційної діяльності машинобудівного підприємст- ва є потреба забезпечення: креативності (генерування нових рішень); продуктивності (корисності й ефек- тивності); керованості (щодо ресурсів та запа- сів, планування діяльності, оцінки дій, стимулювання мотивації). Вказані орієнтири можуть бути вті- лені (рівно як і нівельовані) завдяки ефективному (неефективному) викорис- танню людського капіталу. Людський капітал слід розуміти як індикатор суб’єктивного, що охоплює ознаки інди- відуальності, особисті компетенції, пси- хологічний капітал, знання, мотивацію та інноваційний характер діяльності, що у сфері організаційних чинників ураховує проінноваційну організаційну культуру, лідерство в організації, практику управ- ління людським капіталом. Інновація на місці роботи є синергетичним ефектом складових людського капіталу та органі- заційних чинників. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 70 ISSN 1562-109X 2015, № 1 (69) З точки зору практики управління інноваціями на машинобудівному під- приємстві виділено суб’єктивні та органі- заційні чинники, що визначають ступінь активізації інноваційної діяльності ма- шинобудівного підприємства (табл. 2). Таблиця 2 Суб’єктивні та організаційні чинники, що визначають ступінь активізації інноваційної діяльності машинобудівного підприємства Чинник Характеристика 1. Суб’єктивні чинники 1.1. Особисті компе- тенції Виражаються проактивністю, впливають на реалізацію творчих ініціатив, активність вирішення проблем. Компетенції управлін- ня проявляються у визначенні цілей, самоконтролі та контролі дій, генерації задумів. Стосується особливо творчого процесу, де виконують регулювальну і мотивуючу функцію 1.2. Ознаки індиві- дуальності Впливають на інноваційну активність на місці роботи через ефе- ктивне співвідношення між виконуваним працівниками функці- ями (обов'язковість, впорядкованість, планування, прямування до успіху, дотримання зобов'язань, витривалість, творчий підхід, вдумливість), а також взаємодією з іншими людьми (легкість налагодження контактів, здатність керування колективом, дові- ра, здатність донести власні задуми до оточуючих) 1.3. Психологічний капітал, а також очікувані позитивні результати в роботі Сприяють інноваційній активності на місці роботи завдяки та- ким складовим, як переконання у власному потенціалі, опти- мізм, надія, психічна витривалість, віра у власні здібності до творчої дії, очікування позитивних підтверджених результатів 2. Організаційні чинники 2.1. Сприятливе організаційне середовище Найчастіше виділяють: позицію начальника і співпрацівників, які підтримують дружелюбну атмосферу співпраці; фінансову винагороду; можливість реалізацій цікавих завдань; добрі сто- сунки з начальником; можливість кар’єрного зростання; самос- тійність; чіткі цілі; свобода комунікації; легкість заяв і реалізації власних задумів, участь у колективній роботі як експертів тощо 2.2. Проінноваційна організаційна куль- тура Позитивно впливає на інноваційну поведінку через запевнення позитивного міжособистісного обміну і підтримку управлінсь- ких ініціатив, а також ринкову орієнтацію, можливість реалізації інноваційних задумів 2.3. Наявність ліде- рів Впливає на реалізацію інноваційних дій на місці роботи через здатність оцінки можливостей працівника, використання авто- ритету і позиції щодо підтримки працівників у реалізації заду- мів, спостереження за лідером як особою, гідною довіри, гото- вою допомогти в реалізації інноваційних задумів, справедливою в оцінці та розподілі запасів Практика управління людським ка- піталом у руслі мотивації його іннова- ційної активності створює можливості вдосконалення компетенції та розвитку працівників. З цієї точки зору доцільним є вивчення мотиваційних аспектів фор- мування механізму активізації інновацій- ної діяльності, функціонування якого має стратегічний характер, спрямований на регулювання інноваційного розвитку –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2015, № 1 (69) 71 підприємства. Елементи мотиваційного механізму активізації інноваційного по- тенціалу підприємства, в якому задіяні суб’єктивні та організаційні чинники, що визначають ступінь активізації іннова- ційної діяльності машинобудівного під- приємства, та їх взаємодії, відображено на рис. 3. Рис. 3. Структура мотиваційного механізму активізації інноваційної діяльності машинобудівного підприємства Основними складовими, які забез- печують дієвість функціонування наве- деного мотиваційного механізму, є моти- ваційний комплекс діяльності та умови управлінських ситуацій, що виникають у процесі інноваційного розвитку. Даний механізм на практиці маши- нобудівного підприємства можна реалі- зувати через комплекс послідовних дій- стимулів: 1. Задоволення потреб працівників на місці роботи (фізичних, емоційних, духовних) з урахуванням особистісних відмінностей. 2. Активізація креативності з вико- ристанням техніки стимулювання твор- чого мислення. 3. Культивування здатності до творчого мислення через розвиток інте- ресів, унікальних талантів працівників, підтримку поглиблення ними знань. 4. Затвердження у свідомості пра- цівників роботи, з якою вони себе іден- тифікують як такої, що має сенс, шляхом відзначення в місії підприємства, його цілях тощо. 5. Виділення достатнього часу на креативне мислення. ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК МОТИВАЦІЙНИЙ КОМПЛЕКС ДІЯЛЬНОСТІ УПРАВЛІНСЬКІ СИТУАЦІЇ Ціннісні орієнтації Ціннісні та ідеали Інтереси Потреби Мотиви Установки Стимули Адміністративні рішення Планові та контрольні показники Чинники, що визначають ступінь активізації інноваційної діяльності підприємства Суб’єктивні: особисті компетенції; ознаки індивідуальності; психологічний капітал, а також очі- кувані позитивні результати в роботі Організаційні: сприятливе організаційне середовище; проінноваційна організаційна культура; наявність лідерів –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 72 ISSN 1562-109X 2015, № 1 (69) 6. Забезпечення можливості від- творення творчих сил (культурно-освіт- нє, спортивне дозвілля, організація від- починку тощо). У розрізі мотиваційного механізму активізації інноваційної діяльності ма- шинобудівного підприємства реалізують- ся форми стимулювання його інновацій- ної активності. Цей механізм відображає взаємозв'язки: інструментів і процесів, суб'єктів інноваційної діяльності у внут- рішньому та зовнішньому середовищі підприємства; нормативних документів, здатних вплинути на роботу механізму; методів коригування механізму при не- ефективній взаємодії його елементів. Інноваційна активність машинобу- дівних підприємств забезпечується через упровадження мотиваційного механізму активізації інноваційної діяльності ма- шинобудівного підприємства за рахунок виявлення існуючих ринкових можливо- стей інноваційного розвитку, вибору оп- тимальних варіантів щодо наявного по- тенціалу конкретного суб'єкта господар- ської діяльності та зовнішніх умов, ви- значення цільових сегментів ринку (чи ніш) для реалізації вибраних варіантів або формування нового цільового ринку. Розробка мотиваційного механізму активізації інноваційної діяльності маши- нобудівного підприємства та його прак- тична реалізація сприятимуть посиленню інноваційної складової на машинобудів- ному підприємстві й переходу на іннова- ційний тип економічного зростання. Розгляд передумов формування ме- ханізму активізації інноваційної діяльно- сті машинобудівного підприємства до- зволяє стверджувати, що вона може бути створена на основі застосування інстру- ментів мотивації людських ресурсів до інноваційної діяльності. Використання мотиваційного меха- нізму активізації інноваційної діяльності машинобудівного підприємства як ефек- тивного інструменту управління розвит- ком підприємства не тільки дає змогу підприємству враховувати зміни в ото- чуючому середовищі, але і сприяє гене- руванню змін (техніко-технологічного й організаційно-управлінського характеру) всередині підприємства та забезпечує управління цими змінами з метою під- вищення рівня кінцевих результатів ді- яльності підприємства. За таких умов слід звернути увагу на врахування потреб і можливостей, цінностей та ідеалів пер- соналу, що має стати фактором підви- щення ефективності реалізації завдань мотивації інноваційної активності підп- риємства в цілому. Підприємства, які обрали іннова- ційний або органічний шлях розвитку, з часом зможуть створити і постійно роз- вивати унікальні конкурентні переваги, що важко відтворюються конкурентами внаслідок того, що інноваційний про- цес – це комплексний і тривалий процес перетворення інноваційної ідеї на товар, який відбувається під впливом численних зовнішніх і внутрішніх чинників, які в той або інший момент часу можуть сти- мулювати або гальмувати інноваційний розвиток підприємств. Перспективи подальших наукових досліджень полягають у розробці ефек- тивних стратегій інноваційного розвитку підприємств з урахуванням усього ком- плексу чинників, що впливають на інвес- тиційний процес на конкретному підпри- ємстві, у тому числі серед першочерго- вих чинника мотивації людських ресурсів до продуктивної інноваційної діяльності. Розвиток дослідницьких пошуків у дано- му напрямі дозволить створити науково- методологічну базу для отримання на практиці максимального ефекту від інно- ваційної діяльності, довгострокового по- ліпшення економічного стану машинобу- дівних підприємств. Література 1. Брюховецкая Н.Е. Некоторые ас- пекты экономического сотрудничества крупного и малого бизнеса в Украине / –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2015, № 1 (69) 73 Н.Е. Брюховецкая, К.Ю. Егиазарова // Биз- нес Информ. – 2011. – №7 (2). – С. 18-20. 2. Булеев И.П. Предприятия и но- вые организационные структуры в сис- теме социально-экономических отноше- ний общества / И.П. Булеев, Н.Ю. Брю- ховецкая // Экономика промышленнос- ти. – 2009. – № 2. – С. 3-14. 3. Друкер Питер Ф. Задачи ме- неджмента в XXI веке: пер. с англ. / Пи- тер Ф. Друкер. – М.: Вильямс, 2003. – 258 с. 4. Журавльова І.В. Факторний ана- ліз цілісності людського капіталу підпри- ємства. Управління в умовах ринкової трансформації економіки України (теорія і практика) / І.В. Журавльова, А.В. Куд- лай, Н.С. Панасенко. – Х.: ХІБМ, 2002. – С.65-69. 5. Збаржевецька Л.Д. Інноваційна активність найманих працівників: понят- тя та особливості / Л.Д. Збаржевецька // Наукові праці КНТУ. Економічні нау- ки. – 2009. – Вип. 16. – Ч.1. – С. 94-98. 6. Ілляшенко С.М. Маркетинг і ме- неджмент інноваційного розвитку: мо- ногр. / за заг. ред. С.М. Ілляшенка. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – 728 с. 7. Каленіченко Ю.Б. Креативність як основа менеджменту організації / Ю.Б. Каленіченко, Я.І. Смірнова // Мар- кетинг і менеджмент інновацій. – 2011. – №4. – Т. ІІ. – С. 186-191. 8. Кривов’язюк І.В. Стратегічний аналіз інноваційно активних машинобу- дівних підприємств / І.В. Кривов’язюк, Р.М. Стрільчук // Економіка та управлін- ня підприємствами машинобудівної галу- зі: проблеми теорії та практики. – 2014. − № 3 (27). – С. 66-77. 9. Литвин І.В. Особливості пошуку інноваційних ідей у системі креативного менеджменту / І.В. Литвин // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. − Вип. 21.7. – С. 360-364. 10. Ляшенко В.И. Механизмы ре- гулирования развития малого предпри- нимательства в Украине: моногр. / В.И. Ляшенко, Е.Г. Кошелева, А.Ф. Толмаче- ва. – Донецк: Юго-Восток, 2008. – 495 с. 11. Мороз Л.І. Формування страте- гії інноваційного розвитку підприємства / Л.І. Мороз, О.Р. Адельшінова // Еконо- мічний простір. – 2009. – №22/1. – С. 316- 326. 12. Наукова та інноваційна діяль- ність в Україні: стат. зб. / відп. за випуск І.В. Калачова. – К.: Державна служба статистики України, 2013. – 287 с. 13. Нельсон Р. Эволюционная тео- рия экономических изменений / Р. Нель- сон, С. Уинтер. – М.: Дело, 2002. – 536 с. 14. Савченко О.Ф. Мотиваційна природа корпоративних відносин в акці- онерному товаристві [Електронний ре- сурс] / О.Ф. Савченко // Ефективна еко- номіка. – Режим доступу: http://www.eco- nomy.nayka.com.ua/?operation=1&iid=187 15. Фатхутдинов Р.А. Инновацион- ный менеджмент / Р.А. Фатхутдинов. – СПб.: Питер, 2003. – 315 с. 16. Шапошников К.С. Креативне корпоративне управління: теорія і прак- тика: моногр. / К.С. Шапошников. – Хер- сон: Вид-во ХДУ, 2010. – 256 с. 17. Шумпетер Й. Теория экономи- ческого развития (исследование пред- принимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнкту- ры): пер. с англ. / Й. Шумпетер. – М.: Прогресс, 1982. – 455 с. 18. Lundval B.-A. National Systems of Innovations – Towards a Theory of Innovation and Interactive Learning / B.-A. Lundval, ed. – London: Pinter Pub- lishers, 1992. – 234 p. 19. Nelson R. National Innovation Systems: A Comparative Study / R. Nel- son. – N.Y.: Oxford University Press, 1993. – 524 p. Надійшла до редакції 17.01.2015 р.

Структура і послідовність формування мотиваційного механізму активізації інноваційної діяльності машинобудівного підприємства

Репозитарії

Схожі ресурси