Дані ДНК-досліджень висвітлюють таємниці бронзової доби

Дані ДНК-досліджень висвітлюють таємниці бронзової доби

У дослідженні, опублікованому в червні 2015 р. в журналі Nature, на основі великомасштабного дослідження ДНК давніх людей учені отримали нові дані щодо шляхів міграції населення на Євразійському континенті, внаслідок яких сформувалися основні складові сучасної демографічної структури Європи та Азі...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2015
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2015
Schriftenreihe:Вісник НАН України
Schlagworte:
Новини науки
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/87218
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Дані ДНК-досліджень висвітлюють таємниці бронзової доби // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 7. — С. 113-114. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-87218
record_format dspace
spelling irk-123456789-872182015-10-15T03:02:24Z Дані ДНК-досліджень висвітлюють таємниці бронзової доби Новини науки У дослідженні, опублікованому в червні 2015 р. в журналі Nature, на основі великомасштабного дослідження ДНК давніх людей учені отримали нові дані щодо шляхів міграції населення на Євразійському континенті, внаслідок яких сформувалися основні складові сучасної демографічної структури Європи та Азії. З’ясувалося, що з генетичної точки зору сучасні європейці набагато ближчі до прибульців початку бронзової доби, ніж до людей, які жили там у енеоліті. 2015 Article Дані ДНК-досліджень висвітлюють таємниці бронзової доби // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 7. — С. 113-114. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/87218 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Новини науки
Новини науки
spellingShingle Новини науки
Новини науки
Дані ДНК-досліджень висвітлюють таємниці бронзової доби
Вісник НАН України
description У дослідженні, опублікованому в червні 2015 р. в журналі Nature, на основі великомасштабного дослідження ДНК давніх людей учені отримали нові дані щодо шляхів міграції населення на Євразійському континенті, внаслідок яких сформувалися основні складові сучасної демографічної структури Європи та Азії. З’ясувалося, що з генетичної точки зору сучасні європейці набагато ближчі до прибульців початку бронзової доби, ніж до людей, які жили там у енеоліті.
format Article
title Дані ДНК-досліджень висвітлюють таємниці бронзової доби
title_short Дані ДНК-досліджень висвітлюють таємниці бронзової доби
title_full Дані ДНК-досліджень висвітлюють таємниці бронзової доби
title_fullStr Дані ДНК-досліджень висвітлюють таємниці бронзової доби
title_full_unstemmed Дані ДНК-досліджень висвітлюють таємниці бронзової доби
title_sort дані днк-досліджень висвітлюють таємниці бронзової доби
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2015
topic_facet Новини науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/87218
citation_txt Дані ДНК-досліджень висвітлюють таємниці бронзової доби // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 7. — С. 113-114. — укр.
series Вісник НАН України
first_indexed 2025-07-06T14:48:41Z
last_indexed 2025-07-06T14:48:41Z
_version_ 1836909406108778496
fulltext ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 7 113 ДАНІ ДНК-ДОСЛІДЖЕНЬ ВИСВІТЛЮЮТЬ ТАЄМНИЦІ БРОНЗОВОЇ ДОБИ У дослідженні, опублікованому в червні 2015 р. в журналі Nature, на основі великомасштабного дослідження ДНК давніх людей учені отримали нові дані щодо шляхів міграції населення на Євразійському континенті, внаслі- док яких сформувалися основні складові сучасної демографічної структури Європи та Азії. З’ясувалося, що з генетичної точки зору сучасні європейці набагато ближчі до прибульців початку бронзової доби, ніж до людей, які жили там у енеоліті. Бронзова доба прийшла у Європу та Азію приблизно на рубежі 3000 р. до н.е. Це був період докорінних культурних змін, що супроводжувалися поширенням металевих інструментів, зброї, ювелірних виробів і охоплювали території, які простягаються від Сибіру до Скандинавії. Однак учені й досі не дійшли єдиної думки з приводу того, чи були ці зміни результатом циркуля- ції потужних технологічних ідей, чи наслідком міграцій кочо- вих племен. Два великих дослідження з вивчення ДНК давніх людей бронзового віку і залізної доби виявили дані, що свід- чать на користь міграційних причин культурних перетворень. Кочівники-скотарі зі степів сучасної України та Росії принесли із собою культурні та технологічні традиції, а можливо, й мови, і залишили міцний відбиток на геномі європейців та азіатів. У дослідженнях, опублікованих 11 червня 2015 р. в журналі Nature (Nature. 2015. 522: 140. doi: 10.1038/522140a), дві коман- ди генетиків проаналізували ДНК від 170 індивідів, які жили в ключових археологічних точках Європи та Азії в період від 5000 до 3000 років тому. Обидві групи дослідників отримали цілком переконливі докази того, що хвиля кочівників-скотарів, представників так званої ямної культури, прокотилася від Понтійського-Каспійського регіону — обширної степової зони, що тягнеться від північних берегів Чорного моря на схід до Каспійського моря, по території Європи десь 5000—4800 років тому. Імовірно, вони принесли з собою таємничу протоіндо- європейську мову предків, з якої вийшли всі нині відомі 400 індоєвропейських мов. На території Центральної і Північної НОВИНИ НОВИНИ НАУКИНАУКИ Череп носія ямної культури. Фото: Natalia Shishlina НОВИНИ НАУКИ Європи ці племена скотарів, схрестившись із місцевими землеробами, утворили культу- ру бойових сокир, або, як частіше її іменують, культуру шнурової кераміки, названої так за характерними відбитками на керамічних ви- робах у вигляді крученого шнура. «Носії ямної культури принесли в Європу вміння виплав- ляти бронзу, нові мови, нові форми сім’ї, нову релігію і ритуали поховання. З їх приходом почали виникати перші міста. Це була високо- технологічна культура. Можливо, вони також принесли гени, що відповідають за карі очі, білу шкіру і високий зріст», — розповідає один з авторів дослідження, еволюційний біолог з Університету Копенгагена професор Еске Віл- лерслев (Eske Willerslev). Крім того, було встановлено, що носії ямної культури попрямували також на схід від своєї батьківщини в степах Євразії, прокладаючи шляхи до Алтайських гір і Сибіру, де вони витіснили місцевих мисливців-збирачів. Це означає, що ця своєрідна культура скотарів, які користувалися возами з колесами, запряжени- ми биками, і чиї воїни скакали на конях, пере- важала в Євразії на просторах від Північно- Центральної Європи до Центрального Сибіру і Північної Монголії. Їхні сліди зберігаються там аж до початку нашої ери. «Тепер ми бачи- мо, що ямна культура поширювалася не лише на північ, до Європи, а й на схід, перетинаючи Урал, шляхами через Центральну Азію, Алтай, займаючи території між Монголією, Китаєм і Сибіром», — говорить Еске Віллерслев. Археологи вже давно помітили зв’язок між ямною культурою степових жителів і людьми бронзового віку на сході, які жили в Мінусин- ській улоговині і на Алтаї від 5500 до 4500 років тому. Ці східні культури, як наприклад афана- сіївська, саме так, як і степовий народ, ховали своїх одноплемінників у зігнутому, скорчено- му положенні, покривали їх червоною вохрою, насипали над похованнями кургани. Тепер ці спостереження отримали генетичне підтвер- дження. «Проте на відміну від Європи, де но- сії ямної культури схрещувалися з місцевими жителями, на сході ямники повністю замінили місцевих мисливців-збирачів, можливо, тому, що ця область була дуже малонаселеною», — зазначає Е. Віллерслев. Пізніше, приблизно 4000 років тому, на тери- торії Кавказу та в зоні північного степу Півден- ного Зауралля і Південного Уралу ямників змі- нили представники синташтинської культури. Притаманні цій культурі нові види озброєння і колісниці швидко поширилися й на території Європи. Близько 3800 років тому землі на схід від Уралу і майже всю Середню Азію колоні- зували племена андронівської культури, які, на думку авторів статті, мали ДНК європейського походження. Нарешті, вже наприкінці бронзо- вої доби в Центральну Азію прийшли народи зі східної частини континенту, і європейські гени в цьому регіоні зникли. Крім того, раніше популярною була дум- ка, що гени переносимості лактози, які дають змогу дорослим вживати молоко тварин, по- ширилися на Балканах і на Близькому Сході у зв’язку з розвитком землеробства ще в кам’яну добу. Нові результати, отримані при аналізі ДНК, показали, що всупереч очікуванням то- лерантність до лактози почала проявлятися у європейців набагато пізніше. Усього 2000 років тому, в кінці бронзового віку ген переносимос- ті лактози був ще рідкісним серед європейців і азіатів. Нарешті, масові міграції ямників раннього періоду бронзової доби є можливим сценарієм поширення в Європі індоєвропейських мов, у тому числі слов’янських, відповідно до деяких археологічних, історичних та лінгвістичних даних. Результати проведеного дослідження підкріплюють цю теорію і свідчать проти аль- тернативної гіпотези про розповсюдження ін- доєвропейських мов землеробами Близького Сходу. За матеріалами Science News підготувала О.О. МЕЛЕЖИК Джерела: http://www.nature.com/news/1.17723 http://news.sciencemag.org/archaeology/2015/06/ nomadic-herders-left-strong-genetic-mark-europeans- and-asians

Ähnliche Einträge