Переваги та вади інформаційного суспільства

У статті аналізуються соціально-політичні аспекти теорії інформаційного суспільства, викладені в праці японського футуролога Йонези Масуди „Комп’ютопія”.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2005
1. Verfasser:	Маруховський, О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України 2005
Schlagworte:	Світові процеси
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/8731
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Переваги та вади інформаційного суспільства / О. Маруховський // Політ. менеджмент — 2005. — № 1. — С. 127-136. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-8731
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-87312010-06-21T12:01:03Z Переваги та вади інформаційного суспільства Маруховський, О. Світові процеси У статті аналізуються соціально-політичні аспекти теорії інформаційного суспільства, викладені в праці японського футуролога Йонези Масуди „Комп’ютопія”. 2005 Article Переваги та вади інформаційного суспільства / О. Маруховський // Політ. менеджмент — 2005. — № 1. — С. 127-136. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. 2078-1873 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/8731 uk Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Світові процеси Світові процеси
spellingShingle	Світові процеси Світові процеси Маруховський, О. Переваги та вади інформаційного суспільства
description	У статті аналізуються соціально-політичні аспекти теорії інформаційного суспільства, викладені в праці японського футуролога Йонези Масуди „Комп’ютопія”.
format	Article
author	Маруховський, О.
author_facet	Маруховський, О.
author_sort	Маруховський, О.
title	Переваги та вади інформаційного суспільства
title_short	Переваги та вади інформаційного суспільства
title_full	Переваги та вади інформаційного суспільства
title_fullStr	Переваги та вади інформаційного суспільства
title_full_unstemmed	Переваги та вади інформаційного суспільства
title_sort	переваги та вади інформаційного суспільства
publisher	Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
publishDate	2005
topic_facet	Світові процеси
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/8731
citation_txt	Переваги та вади інформаційного суспільства / О. Маруховський // Політ. менеджмент — 2005. — № 1. — С. 127-136. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.
work_keys_str_mv	AT maruhovsʹkijo perevagitavadiínformacíjnogosuspílʹstva
first_indexed	2025-07-02T11:19:47Z
last_indexed	2025-07-02T11:19:47Z
_version_	1836533875061293056
fulltext	127 Переваги та вади інформаційного суспільства До 40)річчя виходу у світ „Комп’ютопії” Й. Масуди Олег Маруховський, магістрант кафедри політології Національного університету ім. Т. Шевченка У статті аналізуються соціально%політичні аспекти теорії інформаційного суспільства, викладені в праці японського футуролога Йонези Масуди „Комп’ютопія”. Тепер вже далекого 1966 року вийшла у світ колективна монографія під назвою „Інформаційна технологічна революція”. В ній містилася й фундаменальна праця засновника і тодішнього президента Інституту інформаційного суспільства в Токіо, професора кількох японських і зарубіжних (переважно американських) університетів, радника багатьох провідних інформаційних корпорацій і державних структур Й. Масуди „Комп’ютопія” [1]. У ній вчений:футуролог охарактеризував майбутнє інформаційне суспільство, окреслив його основні риси, змалював його переваги, а також вади і потенційні небезпеки. На жаль, в Україні „Комп’ютопію” було видано лише 1993 року, і вона лишається єдиною працею, оприлюдненою українською мовою, з великого (понад 20 книг) творчого доробку Й. Масуди. Науковці нашої країни мали можливість ознайомитися з „Комп’ютопією” завдяки досить вдалому її перекладові на українську мову відомого філософа В. Ляха та журналові „Філософська і соціологічна думка” [2]. Мета статті полягає в тому, щоб: · віддати належне внескові Й. Масуди у розробку теорії інформаційного суспільства та створення „японської” (або „східної”) моделі такого суспільства як однієї з найбільш ефективних і перспективних моделей і складової універсальної моделі глобального інформаційного суспільства; · привернути увагу до праць Й. Масуди, зокрема – його „Комп’ютопії”, фахівців, які досліджують теоретичні чи практичні проблеми інформаційного суспільства; · проаналізувати філософські та соціально:політичні аспекти теорії 128 інформаційного суспільства, викладені в „Комп’ютопії”; · охарактеризувати основні переваги та вади інформаційного суспільства, виявлені Й. Масудою за допомогою порівняння цього суспільства з суспільством індустріальним; · показати, що знання і врахування трендів (trends), тобто закономірностей і тенденцій суспільного розвитку, дають можливість робити досить точні прогнози на майбутнє, як це блискуче продемонстрував Й. Масуда в „Комп’ютопії”; · показати обґрунтованість застережень Й. Масуди щодо суперечностей, труднощів та потенційних загроз, які виникають і виникатимуть у процесі формування інформаційного суспільства. · Актуальність статті та поставлених у ній завдань обумовлена тим, що: · людська цивілізація та її складова – Україна – невпинно наближаються до створення інформаційного суспільства, визнаним теоретиком:футурологом якого був і лишається Й. Масуда, одна з багатьох праць якого („Комп’ютопія”) була видана і в нашій країні; · формування інформаційного суспільства висуває перед світовою спільнотою і, зокрема, Україною, велику кількість проблем технологічного, соціально:економічного і політико:правового характеру, співзвучних з тими, які свого часу прогнозував і прагнув розв’язати Й. Масуда; · входження України до європейського і глобального інформаційного суспільства вимагає ознайомлення з існуючими теоріями і практикою формування інформаційного суспільства, у тому числі й ідеями, викладеними у „Комп’ютопії”; · більшість положень, висновків, припущень та застережень „Комп’топії”, на нашу думку, не втратили актуальності, а деякі з них навіть реактуалізувалися; · творчий доробок Й. Масуди, більшість його ідей, на жаль, все ще маловідомі в Україні. Перш за все, відзначимо, що введення в науковий обіг терміна „інформаційне суспільство” цілком слушно, на нашу думку, пов’язується з іменами японських вчених Ю. Хаяші та Й. Масуди і датується початком 1960:х років. Зокрема, праці Й. Масуди „Комп’ютопія” (1966 р.) „Інформаційне суспільство як постіндустріальне суспільство” (1981 р.) [3] та „Гіпотези щодо генезису „Гомо інтелідженс” (1985 р.) [4] стали в Японії і на Заході майже хрестоматійними. В Україні, як це не прикро, ім’я Й. Масуди та основні положення його теорії інформаційного суспільства й досі відомі лише вузькому колу спеціалістів. У вітчизняній науковій і навчальній літературі все ще бракує аналізу ідей вченого з використанням та наведенням основних положень його праць. Щодо вітчизняних 129 довідково:енциклопедичних видань з філософії і політології, то й тут, наскільки нам відомо, немає згадок ані про самого Й. Масуду, ані про його наукові розвідки. Виняток – стаття вже згадуваного В. Ляха [5], в якій аналізувалася теорія інформаційного суспільства Й. Масуди. Здається, не зайве нагадати, що на початку 1960:х років перед Японією, яка практично не має природних ресурсів, постало питання: як спрямувати розвиток країни? Шляхом розвитку традиційних галузей економіки чи шляхом інформаційно:інтелектуального розвитку? І японці першими у світі віддали перевагу інформаційному шляхові. Цей доленосний і для Японії, і для світової спільноти вибір, зроблений не без впливу Й. Масуди та його однодумців, за досить короткий час вивів країну на друге місце у світі (після США, які „запозичили” чимало інформаційних ідей і концепцій у Японії та інших країн) з ВВП на душу населення і на перше місце за багатьма показниками економіки, науки і техніки. Й. Масуда був безпосередньо причетний до вироблення практично всіх програм „японської” моделі інформаційного суспільства, зокрема таких, як „Японське інформаційне суспільство: теми і підходи” (1969 р.), „Контури політики сприяння інформатизації японського суспільства” (1969 р.), „План інформаційного суспільства” (1971 р.), „План створення інформаційного суспільства – національна мета до 2000 року” (1972 р.) [6, с. 163; 7, с. 22]. Не потрібно доводити, що глибокі знання про сутність теорії Й. Масуди та „японської” („східної”) моделі інформаційного суспільства могли б стати в нагоді Україні, зокрема у її прагненні вибудувати теорію власного інформаційного суспільства, його формування та входження у глобальне інформаційне суспільство. Цінність „Комп’ютопії” полягає в тому, що в ній Й. Масуда, по:перше, обґрунтував та узагальнив основні характеристики інформаційного суспільства, які стисло можна викласти так: · глобалізм, вихід людства на космічний рівень свідомості; · світовий симбіоз людства і природи; · перехід до існування людства у глобальному інформаційному просторі. По:друге, вчений сформулював сім принципів концепції „глобальної комп’ютопії”, два з яких стосуються політико:правової сфери, а ще один – сфери етики і моралі. Це, зокрема: · „свобода ухвалення рішень і рівність сприятливих можливостей для всіх”; · „функціональна соціальна воля панівних сил, сил влади”; · „відродження теологічного синергізму людства і Бога”. По:третє, Й. Масуда дав блискучий порівняльний аналіз індустріального та інформаційного суспільства, що виростає з нього. Вражає кількість (17!) та чіткість критеріїв порівнянь, а також коректність 130 характеристик основних рис обох суспільств. Показово, що майже половина з них стосуються соціально:політичної сфери. Загальне уявлення про сутність і основні риси індустріального та інформаційного суспільств, а також про переваги другого над першим, дає складена нами за матеріалами „Комп’ютопії” і вміщена нижче схема. Особливої уваги, на нашу думку, тут заслуговують п’ять із сімнадцяти наведених у схемі компонентів. Всі вони сформульовані настільки чітко і коректно, що не потребують особливих роз’яснень, за винятком окремих уточнень та коментарів. По:перше, це 9:ий компонент таблиці, в якому стверджується: „В індустріальній системі приватного підприємництва панують власність на капітал, вільна конкуренція і максималізація прибутку. В інформаційному ж суспільстві як соціально:економічна система виступатиме вільне громадянське суспільство, для якого характерне верховенство його інфраструктури (де об’єднано всі типи капіталу: суспільний, індивідуальний та орієнтований на знання), в якому буде втілено принцип синергії і громадської користі” (тут і далі – підкреслення Й. Масуди) [2, с. 38 – 39]. Найбільшу цінність становить положення про майбутнє „вільне громадянське суспільство”, яке нині досить успішно функціонує в усталених демократичних суспільствах і формування якого нарешті розпочалося в Україні. По:друге, це два змістовно близькі і тісно пов’язані компоненти – 10: ий і 12:ий, які, відповідно, звучать так: 10) „Індустріальне суспільство – це лад централізованої влади та ієрархії класів. Інформаційне, навпаки, буде вільним суспільством, багатоцентровим, з навзаєм доповнюваними функціями...” та 12) „Політична система індустріального суспільства – це парламентська система і мажоритарне правління. В інформаційному суспільстві політичною системою стане демократія участі. Вона буде політикою участі громадян; політикою автономного управління громадянами, що ґрунтуватиметься на договорі про участь і синергізмі, який бере до уваги думку меншості” [2, с. 39]. Тут найзначущішими є положення про майбутнє „багатоцентрове суспільство”, „демократію участі”, „політику автономного управління громадянами” та врахування інтересів меншини. У державах, які успішно формують інформаційне суспільство, ці проблеми здебільш вирішено. Підтвердження тому – потужні процеси децентралізації, регіоналізації, автономізації і самоврядування з широким застосуванням принципів субсидіарності. Слід враховувати (і бути готовими до того), що формування інформаційного суспільства в Україні і, особливо, її входження до європейської і світової інформаційної спільноти неодмінно призведе до появи і посилення в ній згаданих процесів, що може, на нашу думку, викликати неоднозначну реакцію різних політичних сил. 131 По:третє, це 14:ий компонент, в якому йдеться про те, що „в індустріальному суспільстві є три головні типи соціальних проблем: безробіття, спричинене падінням виробництва, війнами, що випливають з міжнародних конфліктів, диктатура фашизму. Проблемами інформаційного суспільства стануть футурошоки, зумовлені неспроможністю людей адекватно відповісти на динамічні соціальні трансформації, дії індивідуальних і групових терористів, зазіхання на індивідуальну самотність та криза підконтрольності...” [2, с. 39]. При всій повазі до Й. Масуди, його думок і футурологічних здібностей, тут слід зробити невелике уточнення та доповнення. Стосовно соціальних проблем індустріального суспільства, замість поняття „диктатури фашизму” було б коректніше вжити поняття „диктатура тоталітаризму”, яка, як відомо, тривалий час панувала на теренах СРСР та країн так званого соціалістичного табору. Щодо прогнозів, то японському вченому, на жаль, не вдалося передбачити і попередити людство про ескалацію етнополітичних конфліктів, котрі як цунамі буквально „накрили” багато країн світу наприкінці 1980:х та у першій половині 1990:х років. Проте просто вражаючою є точність прогнозу Й. Масуди щодо посилення індивідуального та групового тероризму. Нарешті, не можна не зупинитися і на положеннях 17:ої компоненти, в якій слушно стверджувалося: „Дух індустріального суспільства був духом відродження людської свободи, що етично означало поважання фундаментальних прав і надання значущості гідності людини, а також поширення духу братерської любові для виправлення нерівності. Духом інформаційного суспільства буде дух глобалізму, тобто симбіозу, в якому людина і природа зможуть жити разом у гармонії, етично погоджуючи сувору самодисципліну і суспільний внесок” [2, с. 40]. Погоджуючись в цілому з цими думками Й. Масуди, варто звернути увагу на надто вже повільне поширення духу глобалізму саме у його розумінні „гармонії людини і природи” та „етичного погодження суворої самодисципліни і суспільного внеску”. Як вже зазначалося, Й. Масуда в „Комп’ютопії” висловив цілу низку надзвичайно цікавих, але, з точки зору того часу, малоймовірних та й узагалі фантастичних ідей, що відбилося навіть у самій назві його праці (слово „комп’ютопія” утворене від двох понять: „комп’ютер” і „утопія” [5, с. 71]). Однак більшість з них вже втілилася у життя, решта наближається до цього. Розглянемо це хоча б на одному конкретному прикладі. Так, у першій компоненті своєї порівняльної „всеохоплюючої композиції” (див. схему) вчений передбачає народження „комп’ютерної технології з функцією заміщувати або підсилювати розумову працю людини”, що й відбулося, і одним з підтверджень чого стала поява комп’ютерів четвертого і п’ятого поколінь, а також заснованих на них технологій, які справляють 132 1) винайдення парової машини з функцією заміщувати або підси- лювати фізичну працю людини 1) комп’ютерна техноло- гія з функцією заміщу- вати або підсилювати розумову працю людини 2) масове виробництво товарів і послуг 2) масове виробництво когнітивної, системати- зованої інформації, тех- нології і знання 3) сучасний завод машин і обладнання – як центр виробництва товарів 3) суспільна комп’ютер- на структура з інформа- ційних мереж і банків даних – як центр вироб- ництва і розподілу ін- формаційних благ 4) відкриття нових кон- тинентів і здобуття колоній 4) процес експансії інформації 5) галузі, які забезпечу- ють машинне обладнан- ня і хімічні препарати 5) інтелектуальне вироб- ництво та його осереддя – виробництво знань 6) економіка обміну; економіка, орієнтована на збут товарів; спеціа- лізація виробництва з поділом праці 6) синергетична еконо- міка; самовиробництво інформації у процесі її використання; поширен- ня акумульованої інфор- мації через синергетичне виробництво і пайове використання 7) закон ціни – рівноваги попиту і пропозицій 7) цільовий принцип – мети і засобу 8) підприємство, еконо- мічна група і три сфери: приватне, суспільне підприємство та сектор державної власності 8) вільна спільнота, соціоекономічна група різних локальних об’єд- нань та інформаційних товариств ІНДУСТРІАЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО 7) соціоекономічні принципи 1) перші інноваційні технології 2) тип виробництва 3) соцієтальний символ 4) фактори розвитку ринку 5) провідні галузі економічного розвитку 6) тип економіки 8) головні сіб’єкти соціальної активності КОМПОНЕНТИ Схема №1 ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ІНДУСТРІАЛЬНОГО ТА ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВ (за „Комп’ютопією” Й. Масуди ) 133 9) приватна власність на капітал; принципи вільної конкуренції і максималізації прибутку 9) громадянське суспільство; суспільний та індивідуальний капі- тал; соціальна структура за принципом синергії і громадської користі 10) лад централізованої влади та ієрархії класів 10) багатоцентрове гро- мадянське суспільство з автономією і доповню- ваними функціями 11) реалізація цінності часу та досягнення повноцінного життя для кожної людини 11) досягнення націо- нального добробуту, справжнього суспільства процвітання 12) парламентська сис- тема і мажоритарне правління 12) демократія участі громадян; політика автономного управління громадянами за принци- пами синергізму і уваги до думки меншості 13) посилення громадян- ських рухів через со- ціальні зрушення 13) зміцнення робітни- чих рухів через трудові конфлікти 14) футурошоки у зв’яз- ку з швидкими соціаль- ними трансформаціями; дії терористів; зазіхання на індивідуальну самот- ність та криза підконт- рольності 15) стадія масової когні- тивної творчості, ком- п’ютеризація і можли- вість кожній особистос- ті творити знання і самореалізовуватися 14) безробіття і падіння виробництва; війни і міжнародні конфлікти; диктатура фашизму 15) стадія високого ма- сового споживання това- рів тривалого користу- вання 16) прагнення до задово- лення досягнених цілей 16) матеріальні цінності для задоволення фізич- них потреб людини 17) дух глобалізму, сим- біоз, гармонія людини і природи; сувора само- дисципліна і суспільний внесок 17) дух відродження людської свободи, пова- жання прав людини; дух братерської любові для виправлення нерівності 17) духовний ідеал 16) універсальні стандарти соці- альних цінностей 9) засади соціально- економічної системи 10) соціальний лад 11) головна мета суспільства 12) політична система 13) суспільні рухи та шляхи їх розвитку 14) три головні типи соціальних проблем 15) стадія найвищого розвитку 134 величезний вплив на соціально:економічну, політико:правову та духовну сфери суспільного життя. Принагідно відзначимо, що Японія й досі лишається „землею обітованою” для найсміливіших інформаційно:кібернетичних мрійників і футурологів. Підтвердження – нещодавна поява у цій країні календаря прогнозів на перші двадцять років ХХІ століття. У ньому, зокрема, передбачається: 2008 року – випуск комп’ютерів на основі діяльності живої клітини; самоутворювання комп’ютерних текстів – 2010 року; поєднання живих істот і комп’ютера – 2012 року; створення штучного мозку з 10 тисяч клітин – 2017 року; виробництво штучного ока – 2019 року. [8, с. 70]. Отже, попереду – ера нейронних мереж, штучного інтелекту та кіборгів. А це вже нові проблеми не лише технологічні, а й морально:етичні та політико: правові, нехтування якими може призвести до того, що технократизм може взяти гору над духовністю. Особливу цінність становлять думки Й. Масуди щодо переваг і вад інформаційного суспільства, перспектив його розвитку і проблем політико: правового регулювання. Слід особливо наголосити, що в „Комп’ютопії” вчений досліджував не лише переваги інформаційного суспільства, але і його потенційні небезпеки. Більше того, Й. Масуда не тільки застерігав від імовірних небезпек, але й пропонував, на наш погляд, оптимальні шляхи і методи їх запобігання або мінімізації. Перш за все, він не раз наголошував, що людство постало перед „суворою альтернативою”, а саме – вибором між „двома різко контрастуючими моделями майбутнього”: між „Комп’ютопією”, тобто справді демократичним, правовим інформаційним суспільством, та „автоматизованою державою”. Адже, за його слушним твердженням, до якого приєднується й автор статті, „існує серйозна небезпека того, що ми рухаємося у напрямі контрольованого суспільства” [2, с. 46]. Пояснюючи причини такої небезпеки, Й. Масуда зазначав, що це відбувається внаслідок того, що впродовж перших 15 – 20 років комп’ютери використовувалися, в першу чергу, військовими та іншими урядовими структурами, зокрема – службами безпеки, внутрішніх справ тощо. „Ця ситуація стала причиною істотного уповільнення в демократичному застосуванні комп’ютерів”, – наголошував вчений. І попереджав: „Якщо комп’ютеризацію продовжувати у цьому напрямі, то можливість виникнення контрольованого суспільства загрозливо зросте” [2, с. 46 – 47]. Водночас Й. Масуда висловлював упевненість, що „катастрофічний курс до „автоматизованої держави” буде відкинуто, і ми оберемо інший, щоб простувати шляхом „Комп’ютопії” [2, с. 47]. Японський дослідник не лише продемонстрував оптимізм, а й визначив досить ефективні, як на нашу думку, шляхи, методи і засоби формування і вдосконалення справді демократичного інформаційного суспільства. Основними з них є: 135 · використання інформаційних технологій „цілком для створення знання”; · „децентралізоване і відкрите для всіх людей використання” інформаційних технологій, що призведе до створення прогнозованого високорозвиненого суспільства; · використання банків даних не окремими невеликими групами осіб, які перебувають при владі (і роблять це для обслуговування власних „політичних цілей, що перетворює країну на поліцейську державу”), а всіма громадянами та їх добровільними об’єднаннями для того, щоб „повністю розвинути свої здібності…” [2, с. 47 – 48]. Надзвичайно важливу роль у „втечі від загрози контрольованого суспільства”, на думку Й. Масуди, повинні відіграти побудова „нового громадянського суспільства”, створення сприятливих соціально: економічних та політико:правових умов для самореалізації особи, розширення її прав і свобод. „Інформаційне суспільство, – пророкував Й. Масуда, – відкриє нове поняття свободи і рівності, що втілюватиме свободу прийняття рішень і рівність можливостей. Найбажанішою свободою буде та, яка передбачає вільний вибір людиною напряму реалізації цінності часу в процесі використання доступного для неї майбутнього часу. Назвемо це „свободою рішення”. Йдеться про вибір цілеспрямованої дії і право кожного вільно визначати, як використовувати майбутній час для досягнення мети. Це має стати визначальним правом людини у майбутньому інформаційному суспільстві” [2, с. 43]. Неабияку науково:теоретичну і практичну цінність становлять і положення Й. Масуди про вплив інформаційно:комунікаційних технологій на розвиток і вдосконалення політичної системи інформаційного суспільства та на розширення прав і свобод його членів. „У політичній системі інформаційного суспільства, – уточнював вчений, – демократія, що ґрунтується на участі громадян, буде загальноприйнятим способом здійснення політики на відміну від непрямої демократії парламентського типу”. Уточнюючи сутність і характер „демократії участі”, Й. Масуда відзначав, що „її технологічна база складатиметься з: 1) інформаційної мережі, яка стане можливою завдяки розвиткові комп’ютерно: комунікаційної технології; 2) процесу копіювання політичних моделей і 3) зворотного зв’язку для врахування індивідуальних думок” [2, с. 45]. Внаслідок зазначених перетворень, запевняв Й. Масуда, „нинішній бюрократичний адміністративний апарат буде перетворений на вільну систему управління громадян”, оскільки на зміну „бюрократії привілейованого класу” прийде невеликий штат фахівців, професійно відповідальних за адміністративні функції. Підсумовуючи свої думки, японський дослідник зазначав: „У цьому вільному громадянському суспільстві управління, примус і контроль над іншими будуть припинені. 136 Суспільство буде синергетично функціональним і це та ідеальна форма, яку нам обіцяє інформаційна перебудова” [2, с. 46]. Отже, можна зробити висновок, що ідеї Й. Масуди, зокрема, його погляди на соціально:політичні аспекти інформаційного суспільства, є вкрай актуальними на нинішньому етапі розвитку інформаційного суспільства в Україні. Адже наша держава прагне досягти ідеалів, проголошуваних Й. Масудою, а саме – правового громадянського суспільства, вільної системи управління громадян, відходу від старої бюрократичної системи, мінімізації небезпеки виникнення „автоматизованої держави”, забезпечення безпосередньої участі громадян в управлінні країною, розширення прав і свобод всіх членів суспільства тощо. Перечитуючи „Комп’ютопію”, глибше пізнаючи теорію інформаційного суспільства Й. Масуди, надзвичайно важливо критично:конструктивно ставитися до її положень. А це вимагає, з одного боку, заперечення всього, що не витримало перевірки часом, а також не відповідає українській ментальності. З іншого ж боку – творчого застосування всього, що може сприяти формуванню інформаційного суспільства в Україні та її входження до європейської і глобальної інформаційної спільноти. Настав час (і можливість) вчитися не лише на власних, а й на чужих помилках і досягненнях. Література: 1. Masuda Y. Computopia // The Information Technology Revolution. – Tokyo, 1966. 2. Масуда Й. Комп’ютопія / Перекл. з англ. В. Ляха // Філософська і соціологічна думка. – 1993. : № 6. – С. 36 – 50. 3. Masuda Y. The Information Society as Post:Industrial Society. – Wash: ington, 1981. 4. Masuda Y. Hypothesis on the Genesis of Homo Intelligens // Futures. – 1985. – Vol. 17. – № 5. – Р. 479 – 494. 5. Лях В. Постіндустріальне суспільство як нова парадигма соціального розвитку: проблеми і перспективи // Ґенеза: Філософія. Історія. Політологія. – 1994. – № 1. – С. 61 – 79. 6. Див.: Кашлев Ю., Галумов Э. Информация и PR в международных отношениях. – М.: Известия, 2003. – 432 с. 7. Макаренко Є. А. Європейська інформаційна політика: Монографія. – К.: Наша культура і наука, 2000. – 368 с. 8. Брыжко В. М., Цимбалюк В. С., Орехов А. А., Гальченко О. Н. Е: будущее и информационное право. / Под ред. Р. А. Калюжного и М. Я. Швеца. : К.: „Интеграл”, 2002. – 264 с.

Переваги та вади інформаційного суспільства

Institution

Ähnliche Einträge