Інноваційний розвиток економіки України як стратегічний напрям підвищення її конкурентоспроможності у світі

У статті визначено місце України за рівнем конкурентоспроможності та проаналізовано стан інноваційної спроможності України у порівнянні з іншими країнами світу. Виділено негативні наслідки та проблеми системи управління інноваційними процесами в Україні....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
Hauptverfasser:	Гриньова, В.М., Колодізєв, О.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2014
Schriftenreihe:	Вісник економічної науки України
Schlagworte:	Наукові статті
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/87424
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Інноваційний розвиток економіки України як стратегічний напрям підвищення її конкурентоспроможності у світі / В.М. Гриньова, О.М. Колодізєв // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 1 (25). — С. 140–143. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-87424
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-874242015-10-19T03:02:11Z Інноваційний розвиток економіки України як стратегічний напрям підвищення її конкурентоспроможності у світі Гриньова, В.М. Колодізєв, О.М. Наукові статті У статті визначено місце України за рівнем конкурентоспроможності та проаналізовано стан інноваційної спроможності України у порівнянні з іншими країнами світу. Виділено негативні наслідки та проблеми системи управління інноваційними процесами в Україні. В статье определено место Украины по уровню конкурентоспособности и проанализировано состояние инновационной способности Украины по сравнению с другими странами мира. Выделены негативные последствия и проблемы системы управления инновационными процессами в Украине. The article was defined the place of Ukraine by the level of competitiveness compared to other countries and analyzed the innovation capability of Ukraine in comparison with other countries. The negative consequences and problems of management of innovation processes in Ukraine were separated. 2014 Article Інноваційний розвиток економіки України як стратегічний напрям підвищення її конкурентоспроможності у світі / В.М. Гриньова, О.М. Колодізєв // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 1 (25). — С. 140–143. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/87424 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові статті Наукові статті
spellingShingle	Наукові статті Наукові статті Гриньова, В.М. Колодізєв, О.М. Інноваційний розвиток економіки України як стратегічний напрям підвищення її конкурентоспроможності у світі Вісник економічної науки України
description	У статті визначено місце України за рівнем конкурентоспроможності та проаналізовано стан інноваційної спроможності України у порівнянні з іншими країнами світу. Виділено негативні наслідки та проблеми системи управління інноваційними процесами в Україні.
format	Article
author	Гриньова, В.М. Колодізєв, О.М.
author_facet	Гриньова, В.М. Колодізєв, О.М.
author_sort	Гриньова, В.М.
title	Інноваційний розвиток економіки України як стратегічний напрям підвищення її конкурентоспроможності у світі
title_short	Інноваційний розвиток економіки України як стратегічний напрям підвищення її конкурентоспроможності у світі
title_full	Інноваційний розвиток економіки України як стратегічний напрям підвищення її конкурентоспроможності у світі
title_fullStr	Інноваційний розвиток економіки України як стратегічний напрям підвищення її конкурентоспроможності у світі
title_full_unstemmed	Інноваційний розвиток економіки України як стратегічний напрям підвищення її конкурентоспроможності у світі
title_sort	інноваційний розвиток економіки україни як стратегічний напрям підвищення її конкурентоспроможності у світі
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Наукові статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/87424
citation_txt	Інноваційний розвиток економіки України як стратегічний напрям підвищення її конкурентоспроможності у світі / В.М. Гриньова, О.М. Колодізєв // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 1 (25). — С. 140–143. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT grinʹovavm ínnovacíjnijrozvitokekonomíkiukraíniâkstrategíčnijnaprâmpídviŝennâííkonkurentospromožnostíusvítí AT kolodízêvom ínnovacíjnijrozvitokekonomíkiukraíniâkstrategíčnijnaprâmpídviŝennâííkonkurentospromožnostíusvítí
first_indexed	2025-07-06T15:00:34Z
last_indexed	2025-07-06T15:00:34Z
_version_	1836910153494953984
fulltext	140 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Актуальність. Умови глобального ринкового серед- овища вимагають необхідність активізації інноваційної діяльності якнайбільш ефективного способу підвищення конкурентоспроможності країни. Логічним обґрунту- ванням стратегічного напряму розвитку, в якому ключо- ва роль відводиться інноваціям, слугують безпрецедентні успіхи високорозвинених країн світу, що стали наслідком практичного впровадження інноваційних моделей. Вітчизняна промисловість володіє вагомим іннова- ційним потенціалом, здатним забезпечити структурну трансформацію національної економіки і високий рі- вень науково-технологічного розвитку країни у цілому. Проте спостерігається значне відставання національ- ної економіки від економіки розвинутих держав світу за рівнем технологічного розвитку та продуктивністю виробництва. Більшість підприємств залишаються тех- нологічно відсталими, енергоємними, а також не про- вадять інноваційної діяльності. Збереження існуючої моделі розвитку реального сектору економіки України з орієнтацією на низькотехнологічні виробництва та екс- порт може призвести до зниження конкурентних пози- цій держави і подальшого нарощування технологічного відставання від розвинутих країн. Метою статті є дослідження конкурентоспромож- ності України у порівнянні з розвинутими країнами сві- ту та впливу на неї інноваційної спроможності. Аналіз останніх публікацій. Питання інноваційного розвитку національної економіки та стимулювання ін- новаційної діяльності ґрунтовно досліджено в працях багатьох вчених, таких як В. Гриньова [2], В. Геєць [9], О. Єпіфанова [3], О. Собкевич [8], В. Тищенко [10] та ін. Виклад основного матеріалу. Реалізація в Україні у 2005–2012 рр. заходів державної політики, орієнто- ваних на підтримку інноваційних процесів, стала го- ловним рушієм відновлення інноваційної діяльності промислових підприємств. Важливе значення для здій- снення інноваційної діяльності у країні має рівень роз- витку інноваційного середовища, який можна виміряти за допомогою індексів, що характеризують стан того чи іншого аспекту економіки та суспільства. Для цього ви- никає потреба у чіткому визначенні основних факторів, які впливають на інноваційний розвиток України, що можна зробити на базі міжнародних спостережень та досліджень інноваційної спроможності та технологічної готовності країн світу. Україна представлена у декількох доповідях та індексах, які оцінюють технологічну та ін- новаційну конкурентоспроможність країн. Серед них: — глобальний індекс конкурентоспроможності (GCI) Всесвітнього економічного форуму; — індекс економіки знань Інституту Світового банку; — глобальний індекс інновацій Корнуельського університету, бізнес-школи INSEAD та Всесвітньої ор- ганізації інтелектуальної власності WIPO. Глобальний індекс конкурентоспроможності ВЕФ є інтегральним показником, який складається з 117 су- біндексів. У2012 р. за глобальним індексом конкуренто- спроможності Всесвітнього економічного форуму Укра- їна посіла 73 місце серед 144 країн. Так, заданими GCI протягом 2007–2012 рр. Україна поступалась не тільки розвиненим країнам світу, але і деяким країнам СНД та постсоціалістичним країнам (табл. 1). В. М. Гриньова д-р екон. наук О. М. Колодізєв д-р екон. наук м. Харків ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ ПІДВИЩЕННЯ ЇЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ У СВІТІ Таблиця 1 Рейтинги конкурентоспроможності країн світу (2007–2012 рр.) [5] Країна 2007 2008 2009 2010 2011 2012 І М І М І М І М І М І М Фінляндія 5,49 6 5,5 6 5,43 6 5,37 7 5,47 4 5,55 3 США 5,67 1 5,74 1 5,59 2 5,43 4 5,43 5 5,47 7 Швеція 5,54 4 5,53 4 5,51 4 5,56 2 5,61 3 5,53 4 Данія 5,55 3 5,58 3 5,46 5 5,32 9 5,4 8 5,29 12 Японія 5,43 8 5,38 9 5,37 8 5,37 6 5,40 9 5,40 10 Німеччина 5,51 5 5,46 7 5,37 7 5,39 5 5,41 6 5,48 6 Великобри- танія 5,41 9 5,30 12 5,19 13 5,25 12 5,39 10 5,45 8 Франція 5,18 18 5,22 16 5,13 16 5,13 15 5,14 18 5,11 21 Польща 4,28 51 4,28 53 4,33 46 4,51 39 4,46 41 4,46 41 Росія 4,19 58 4,31 51 4,15 63 4,24 63 4,21 66 4,20 67 Україна 3,98 73 4,09 72 3,95 82 3,90 89 4,00 82 4,14 73 Глобальний індекс конкурентоспроможності вклю- чає групу показників інноваційної діяльності. За даними звіту ВЕФ, Україна у 2012 р. посідала 71 місце серед 144 країн світу за субіндексом «Інновації», при цьому остан- німи роками спостерігається динаміка погіршення скла- дових субіндексу (табл. 2). Так, протягом 2008–2012 рр. в Україні знизився рівень здатності здійснювати іннова- ційну діяльність, погіршилась якість науково-дослідних закладів, скоротились витрати компаній на здійснення НДДКР та обсяги закупівель державою високотехно- логічних товарів. Також відзначається низький рівень співпраці у дослідній діяльності між закладами освіти та промисловістю, кількості зареєстрованих патентів на винахід, забезпеченості вченими та інженерами. Глобальний індекс інновацій (Global Innovation Index) Корнельського університету, бізнес-школи INSEAD та Всесвітньої організації інтелектуальної власності WIPO дозволяє оцінити здатність країн сві- ту створювати сприятливе середовище для інновацій, а також результат від інноваційної діяльності. Індекс складається з 84 субіндексів, згрупованих за наступни- ми напрямками: інституції; людський капітал та дослі- дження; інфраструктура; розвиненість ринку; розвине- ність бізнесу; розвиток технологій та економіки знань; розвиток творчої діяльності. У 2013 р. Україна за Глобальним індексом інновацій посіла 71 місце серед 142 країни світу, що на 8 позицій мен- ше порівняно з 2012 р. і на 11 — порівняно з 2011 р. (табл. 3). ГРИНЬОВА В. М., КОЛОДІЗЄВ О. М. 1412014/№1 Аналіз субіндексів Глобального індексу інновацій свід- чить, що основними вадами, які заважають інноваційному розвитку України, є недостатня ефективність державного управління (124 місце у світі) і регуляторного контролю (113), низька якість верховенства права (117), несприятливе бізнес- середовище (127), ускладнений режим сплати податків та банкрутства підприємств (125 та 135 відповідно), недостатня енергоефективність та екологічність виробництв (119 та97 відповідно), низькі темпи формування капіталів (108), недо- статній рівень конкуренції на внутрішньому ринку (101 та 82 відповідно), низький рівень розвитку кластерів (110) та ін. За оцінками експертів, які здійснювали розглянуті дослідження, інноваційна діяльність в Україні потребує міжгалузевого технологічного обміну, зміцнення зв’язків компаній з університетами та науково-дослідними ін- ститутами, розвитку міжнародної науково-технічної ко- операції, венчурного інвестування в нові прогресивні розробки, створення інноваційної інфраструктури, ши- рокого застосування інформаційних технологій тощо. Проте, відсутність цілісної системи управління ін- новаційними процесами в країні та репресивна по від- ношенню до інновацій державна політика, розпочата у 2005 р., призвели до таких негативних наслідків: — Частка реалізованої інноваційної продукції в за- гальному обсязі промислової продукції скоротилась у 2012 р. до 3,3 % (найнижчий показник за останні 10 ро- ків), що пов’язано із зниженням споживчого попиту як населення, так і попиту на продукцію промислового при- значення, зумовленого фінансово-економічною кризою; — Зменшення кількості інноваційно-активних під- приємств (на 0,6 % до загальної кількості промислових підприємств у порівнянні з 2000 роком). За цим показни- ком наша держава суттєво відстає від європейських країн, де частка підприємств, що впроваджують інновації скла- дає від 30 % (Хорватія, Чехія) до 65 % (США, Німеччина, Японія). В Україні інноваційна активність промислових підприємств знаходиться на рівні, який не досягає навіть мінімального значення серед європейських країн, а якщо порівнювати з країнами-лідерами інноваційного розвитку, то розрив становить близько 5 разів. Досить показово, що зниження показників розвитку інноваційної діяльності відбувається на фоні зростання ВВП та фінансових по- казників господарювання. Іншими словами, інноваційна активність українських підприємств, не зважаючи на еко- номічне зростання має тенденцію до падіння; — Інтенсивність інноваційних вкладень (частка витрат на інновації у загальному обсязі реалізованої продукції) становила в середньому по Україні у 2012 р. 0,92 %. Найбільшого значення цей показник досяг у 2007 р. — 1,5 %, але й це значення є значно нижчим за середньоєвропейське (близько 2,3 %); — Ключовою проблемою є неефективна структу- ра інноваційних витрат — більш як 60 % інноваційних коштів спрямовується на придбання машин, обладнан- ня та програмного забезпечення. Про несприйняття ві- тчизняним бізнесом новітніх досягнень науки і техніки свідчить рівень витрат на придбання нових технологій — найнижчий з напрямів витрат. Водночас підприємства провідних європейських країн значно більше орієнтова- ні на підвищення рівня новизни інновацій, інвестуючи значні фінансові ресурси у науково-технічні розробки. Так, частка витрат на НДДКР у Швеції становить 63,2 %, Нідерландах — 62,5 %, Люксембурзі — 53,8 %, Бельгії — 42 %, Туреччині — 28,9 %, Польщі — 8,3 %, Румунії — 13,4 %, Чехії — 23,2 %, Росії — 15 % від загального обсягу витрат на інновації. Витрати на дослідження і розробки перевищують вкладення в обладнання в Бельгії, Іслан- дії, Люксембурзі у 1,5–2 рази. У країнах Східної Європи інвестування більш орієнтовано на оновлення основних Таблиця 2 Складові субіндексу інновацій індексу конкурентоспроможності України [5] Складові ГІК 2008 2009 2010 2011 2012 рейтинг з 134 країн бал (1–7) рейтинг з 133 країн бал (1–7) рейтинг з 134 країн бал (1–7) рейтинг з 134 країн бал (1–7) рейтинг з 134 країн бал (1–7) Інновації 52 3,4 62 3,21 63 3,11 74 3,1 79 3,4 Інноваційна спроможність 31 3,8 32 3,7 37 3,5 42 3,4 58 3,3 Якість науково-дослідних інститутів 48 4,2 56 3,9 68 3,6 72 3,6 64 3,7 Видатки компаній на дослі- дження і розвиток (ДіР) 52 3,3 68 3,0 69 3,0 75 3,0 104 2,7 Взаємозв’язки університетів з промисловістю у сфері ДіР 49 3,6 64 3,5 72 3,5 70 3,6 69 3,6 Державні закупівлі новітніх технологій і продукції 54 3,7 85 3,3 112 3,1 112 3,1 97 3,2 Наявність вчених та інженерів 54 4,4 50 4,4 53 4,3 51 4,0 25 4,8 Кількість патентів, отриманих у США (на 1 млн. населення) 65 0,3 64 0,5 64 0,4 71 0,3 51 2,1 Таблиця 3 Динаміка глобального індексу інновацій окремих країн світу [11 Країна 2011 2012 2013 Місце Бал (0–100) Місце Бал (0–100) Місце Бал (0–100) Німеч- чина 12 54,89 15 56,2 15 55,8 США 7 56,57 10 57,7 5 60,3 Велика Брита- нія 10 55,96 5 61,2 3 61,3 Японія 20 50,32 25 51,7 22 52,2 Франція 22 49,25 24 51,8 20 52,8 Польща 43 38,02 44 40,4 49 40,1 Казах- стан 84 30,32 83 31,9 84 32,7 РФ 56 35,85 51 37,9 62 37,2 Україна 60 35,01 63 36,1 71 35,8 ГРИНЬОВА В. М., КОЛОДІЗЄВ О. М. 142 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ засобів. Співвідношення витрат на наукові дослідження та придбання обладнання становить у Болгарії 1:19, Ес- тонії — 1:8, Польщі та Словаччині — 1:7, Росії — 1:6 [10]. — Наслідком того, що в Україні формувалася і за- кріплювалася модель економіки, що побудована пере- важно на низькотехнологічних галузях і укладах, стало поглиблення у промисловому комплексі тенденції домі- нування виробництв з низькою наукоємністю. Слід за- значити, що реалізація державних програм у сфері інно- ваційної діяльності у промисловості унеможливлюється через відсутність державного фінансування та ефектив- них механізмів залучення коштів приватних інвесторів. — Загальний обсяг фінансування інноваційної ді- яльності у 2012 р. становив 11480,6 млн. грн. або 0,81 % ВВП проти 14333,9 млн. грн. (1,1 % ВВП) у 2011 р., з яких із державного бюджету було виділено 224,3 млн. грн., що на 75,1 млн. грн. більше порівняно з 2011 р. (рис. 1) [1]. Загальна сума видатків на інновації у 2012 р. зменши- лася на 2853,3 млн. грн. порівняно з 2011 р . У 2012 р. під- приємства на інновації витратили 70,1 % коштів на при- дбання машин, обладнання і програмного забезпечення, лише 10,4 % — на проведення науково-дослідних робіт (табл. 4). Щодо фінансового забезпечення інноваційної діяльності за технологічними секторами, то у високотех- нологічний сектор у 2012 р. спрямовано найменшу частку загального обсягу інноваційних витрат — 11,5 % (7 % — у 2011 р.). Основним джерелом фінансування інновацій у промисловості є власні кошти підприємств, частка яких становила у загальному обсязі у 2012 р. 63,9 % (табл. 5). Їх нєпереважання серед інших джерел фінансування інноваційної діяльності зумовлене недостатньо чітким та складним процесом залучення фінансових ресурсів (через несприятливий інвестиційний клімат, нерозвине- ність венчурного фінансування інноваційної діяльності тощо). Незначними є частки фінансування інноваційної діяльності з державного та місцевих бюджетів — 2,1 %, коштами вітчизняних інвесторів — 1,3 %, іноземних ін- весторів — 8,7 %. Залучення кредитних ресурсів у 2012 р. становило 21 % до загального обсягу, що є негативною тенденцією у порівнянні із 2011 роком. Моніторинг реалізації встановлених Законом України від 08.09.2011 № 3715 стратегічних пріори- тетних напрямів інноваційної діяльності здійснено на основі даних головних розпорядників про провадження ними інноваційної діяльності та здійснення трансфе- ру технологій за рахунок коштів державного бюджету. Показники млн. грн. у % до загального обсягу 2007 2011 2012 2007 2011 2012 Усього 10821,0 14333,9 11480,6 100,0 100,0 100,0 у т. ч. за напряма- ми дослідження і розробки 986,5 1079,9 1196,3 9,1 7,5 10,4 внутрішні НДР 793,6 833,3 965,2 7,3 5,8 8,4 зовнішні НДР 192,9 246,6 231,1 1,8 1,7 2,0 придбання інших зовнішніх знань5 328,4 324,7 47,0 3,0 2,3 0,4 придбання ма- шин, обладнання та про грамного забезпечення 7441,2 10489,1 8051,8 68,8 73,2 70,1 інші 2064,9 2440,2 2185,5 19,1 17,0 19,1 Показники 2007 2011 2012 тис. грн. у % до загал. обсягу тис. грн. у % до загал. обсягу тис. грн. у % до загал. обсягу Усього 10821016,6 100,0 14333891,9 100,0 11480562,8 100,0 у т. ч. за ра- хунок коштів власних 1399343,9 7969681,5 73,7 7585550,7 52,9 7335852,7 63,9 державного бюджету 144773,6 1,3 149169,4 1,0 224256,1 2,0 місцевих бюджетів 7333,0 0,1 12261,1 0,1 17591,6 0,1 позабюджет- них фондів 120,0 - 491,0 0,0 25,4 0,0 вітчизняних інвесторів 26239,4 0,2 45386,2 0,3 154461,5 1,3 іноземних інвесторів 321759,3 3,0 56870,6 0,4 994783,7 8,7 кредитів 2000667,0 18,5 5489485,7 38,3 2407795,2 21,0 інших джерел 350442,8 3,2 994677,2 7,0 345796,6 3,0 Рис. 1. Динаміка основних показників фінансування інноваційної діяльності Таблиця 4 Розподіл загального обсягу витрат за напрямами інноваційної діяльності Таблиця 5 Розподіл загального обсягу фінансування інноваційної діяльності за джерелами Нормативно-правова база, відповідно до якої відбува- лося зазначене фінансування, включає Закон Украї- ни від 04.07.2002 № 40 і постанову Кабінету Міністрів України від 14.05.2008 № 447. Крім того, до обсягів фі- нансування інноваційної діяльності враховувалися ви- трати будь-яких бюджетних або цільових програм у разі визначення цих витрат інноваційними у паспортах від- повідних програм, а також витрати спеціального фонду державного бюджету на фінансування НДДКР, які ви- конувалися бюджетними науковими установами та ВНЗ на замовлення підприємств (організацій) України і, за визначенням Державної служби статистики, вважають- ся витратами на інноваційну діяльність. ГРИНЬОВА В. М., КОЛОДІЗЄВ О. М. 1432014/№1 Відомості про фінансування інноваційної діяльнос- ті та трансферу технологій за бюджетні кошти у 2012 р. надали шість головних розпорядників, а саме: Міністер- ство освіти і науки, молоді та спорту, Міністерство енер- гетики та вугільної промисловості, Міністерство еколо- гії та природних ресурсів, Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном, Національна академія наук та Національна академія аграрних наук. За даними зазначених розпорядників, у 2012 р. бюджетного фінансування інноваційної діяльності становило 99,3 % від загального обсягу фінансування інноваційної діяльності. Фінансування інноваційної ді- яльності та трансферу технологій здійснювалося за ра- хунок загального та спеціального фондів — відповідно 92759,50 тис. грн. (41,6 %) та 130031,23 тис. грн. (58,4 %). Розподіл фінансування інноваційної діяльності та трансферу технологій у розрізі головних розпорядників бюджетних коштів наведено у табл. 6 [1]. напрямів стимулювання інноваційної діяльності з метою підвищен ня конкурентоспроможності. Список використаних джерел 1. Аналітична довідка «Стан розвитку науки і техні- ки, результати наукової, науково-технічної, інновацій- ної діяльності, трансферу технологій за 2012 рік» [Елек- тронний ресурс] / Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України, Український ін- ститут науково-технічної і економічної інформації. — Режим доступу : http://www.dknii.gov.ua/?q=system/files/ sites/default/files/images/_08 %2007 %202013.pdf . 2. Гриньова В. М. Діалектика зв’язку та впли- ву фінансового механізму на інноваційний розвиток економіки України / В. М. Гриньова, О. М. Колодізєв, О. Г. Зима // Ліберманівські читання — 2011: еконо- мічна спадщина та сучасні проблеми: монографія / під заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Пономаренка В. С., д-ра екон. наук, проф. Кизима М. О. — Х. : ФОП Павлен- ко О. Г., ВД «ІНЖЕК», 2011. — С. 168–188. 3. Єпіфанова І. Ю. Аналіз фінансового забезпечен- ня інноваційної діяльності вітчизняних підприємств у сучасних умовах [Електронний ресурс]. — Режим до- ступу : http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/12433/ 1/13_65–70_Vis_722_menegm ent.pdf4. 4. Інформаційно-аналітичні матеріали Державно- го агентства з питань науки, інновацій та інформатиза- ції України [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.dknii.gov.ua/2010–09–09–12–22–00/2010– 09–09–12–25–43/235–2010–12–07–11–34–29. 5. Інформація Всесвітнього економічного форуму «The Global Competitiveness Report» [Електронний ре- сурс]. — Режим доступу : http://www. weforum.org/issues/ global-competitiveness. 6. Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2013 році: Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України. — К. : НІСД, 2013. — 576 с. — С. 22. 7. Розпорядження КМУ від 17.06.2009 р. №680-Р «Про схвалення Концепції розвитку національної інно- ваційної системи» // Урядовий кур’єр від 27.06.2009 р. №11 4 8. Собкевич О. В. Інноваційний розвиток промис- ловості як складова структурної трансформації еконо- міки України / О. В. Собкевич та інші, за ред. Я. А. Жа- ліла. — К. : НІСД, 2013. — 71 с. 9. Соціально-економічний стан України: наслідки для народу та держави: національна доповідь / за заг. ред. В. М. Гейця та інш. — К. : НВ НБУВ, 2009. — 687 с. 10. Тищенко В. Ф. Напрями державної політики стимулювання інноваційної діяльності / В. Ф. Тищен- ко, В. М. Остапенко // Науковий вісник Буковинсько- го державного фінансово-економічного університету. Економічні науки : збірник наукових праць. — Чернівці, 2012. — Вип. 2 (23). — С. 222–232. 11. Innovation Union Scoreboard — 2011, European Commission. — Режим доступу : http://ec.europa.eu/ enterprise/policies/innovation/files/ius-2011_en. pdf . 12. Global innovation index. The local dynamics for innovation. [Електронний ресурс]. — Режим досту- пу: http://www. globalinnovationindex. org/content.aspx? page=gii-full-report-2013#pdfopener. Розпо- рядники бюджетних коштів Всього, тис. грн. Частка розпо- рядника, % Загальний фонд, тис. грн. Частка розпо- рядника, % Спеці- альний фонд, тис. грн. Частка розпо- рядника, % НАН 285,0 0,1 285,0 0,3 НААН 95309,9 42,8 95309,9 73,3 Агентство держмайна 34000,0 15,3 34000,0 36,7 МОН- молодьспорт 34625,5 15,5 34625,5 26,6 Мінприроди 95,8 0,04 95,8 0,1 Міненерго- вугілля 58474,5 26,2 58474,5 63,0 Усього 222790,7 100,0 92759,5 100,0 130031,2 100,0 Таблиця 6 Бюджетне фінансування інноваційної діяльності та трансферу технологій у розрізі головних розпорядників бюджетних коштів у 2012 р. За рахунок державного бюджету інноваційна ді- яльність фінансувалася переважно через підприємства середньо-, високо- та низько техно логічних секторів. Високотехнологічний сектор отримав лише 3 % загаль- ного обсягу бюджетних коштів на інноваційну діяль- ність. Позитивною тенденцією є зростання більше ніж у 4-и рази частки вітчизняних інвесторів у загальному обсязі фінансування інноваційної діяльності — з 0,3 % у 2011 р. до 1,3 % у 2012 р., однак кошти, як і кошти дер- жавного бюджету, вкладалися переважно у низько-тех- нологічний та середньо-технологічний сектори. Висновки та перспективи подальших розробок. Таким чином, на сьогодні Україна продовжує розвиватися без суттєвого використання свого інноваційного потенціалу. Інноваційна продукція освоюється в основному шляхом використання науково-технічних надбань попередніх ро- ків. Такий тип інноваційного розвитку має досить вузькі межі і не дає можливості підтримувати конкурентоспро- можність вітчизняних підприємств протягом тривалого періоду. В результаті вище викладеного можна зазначи- ти, що перспективи подальших досліджень можуть бути пов’язані з розробкою рекомендацій і обґрунтуванням ГРИНЬОВА В. М., КОЛОДІЗЄВ О. М.

Інноваційний розвиток економіки України як стратегічний напрям підвищення її конкурентоспроможності у світі

Institution

Ähnliche Einträge