Суть та напрями використання бюджетного потенціалу регіону

Узагальнено теоретичні підходи до визначення суті поняття «бюджетний потенціал регіону», представлено авторське бачення його трактування. Обгрунтовано поділ бюджетного потенціалу регіону на окремі складові та запропоновано методичний підхід до його визначення. Окреслено механізми та визначено напрям...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
1. Verfasser:	Пушак, Я.Я.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2014
Schriftenreihe:	Вісник економічної науки України
Schlagworte:	Наукові статті
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/87448
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Суть та напрями використання бюджетного потенціалу регіону / Я.Я. Пушак // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 1 (25). — С. 102–106. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-87448
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-874482015-10-19T03:01:59Z Суть та напрями використання бюджетного потенціалу регіону Пушак, Я.Я. Наукові статті Узагальнено теоретичні підходи до визначення суті поняття «бюджетний потенціал регіону», представлено авторське бачення його трактування. Обгрунтовано поділ бюджетного потенціалу регіону на окремі складові та запропоновано методичний підхід до його визначення. Окреслено механізми та визначено напрями підвищення ефективності використання бюджетного потенціалу регіону. Обобщены теоретические подходы к определению сущности понятия «бюджетный потенциал региона», представлено авторское его толкование. Обоснованно разделение бюджетного потенциала региона на отдельные составляющие, а также предложен методический подход к его определению. Очерчено механизмы и определены направления повышения эффективности использования бюджетного потенциала региона. We have generalized the theoretical approaches to define the essence of the concept of «budgetary potential of the region,» presented the author’s vision of its interpretation and substantiated its division into separate components. The methodical approach to determining the budget potential of the region has been offered. We have outlined the mechanisms and determined the directions of improving the efficiency of budget potential of the region. 2014 Article Суть та напрями використання бюджетного потенціалу регіону / Я.Я. Пушак // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 1 (25). — С. 102–106. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/87448 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові статті Наукові статті
spellingShingle	Наукові статті Наукові статті Пушак, Я.Я. Суть та напрями використання бюджетного потенціалу регіону Вісник економічної науки України
description	Узагальнено теоретичні підходи до визначення суті поняття «бюджетний потенціал регіону», представлено авторське бачення його трактування. Обгрунтовано поділ бюджетного потенціалу регіону на окремі складові та запропоновано методичний підхід до його визначення. Окреслено механізми та визначено напрями підвищення ефективності використання бюджетного потенціалу регіону.
format	Article
author	Пушак, Я.Я.
author_facet	Пушак, Я.Я.
author_sort	Пушак, Я.Я.
title	Суть та напрями використання бюджетного потенціалу регіону
title_short	Суть та напрями використання бюджетного потенціалу регіону
title_full	Суть та напрями використання бюджетного потенціалу регіону
title_fullStr	Суть та напрями використання бюджетного потенціалу регіону
title_full_unstemmed	Суть та напрями використання бюджетного потенціалу регіону
title_sort	суть та напрями використання бюджетного потенціалу регіону
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Наукові статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/87448
citation_txt	Суть та напрями використання бюджетного потенціалу регіону / Я.Я. Пушак // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 1 (25). — С. 102–106. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT pušakââ sutʹtanaprâmivikoristannâbûdžetnogopotencíaluregíonu
first_indexed	2025-07-06T15:05:53Z
last_indexed	2025-07-06T15:05:53Z
_version_	1836910493568073728
fulltext	102 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Постановка проблеми та її взаємозв’язок із важли- вими науковими та практичними завданнями. Світова фінансово-економічна криза загострила проблеми ві- тчизняного бюджетного процесу, серед яких варто від- значити незбалансованість бюджетів різних рівнів, від- сутність ефективних стимулів до зростання обласних бюджетів, що спонукає до появи великої кількості дота- ційних територій. Практика вирівнювання бюджетів за рахунок дотацій та субвенцій не сприяє розвитку в регі- ональних органів влади господарської ініціативи, втра- чається зв’язок між бюджетним процесом та сферою виробництва товарів і послуг. Очевидно, що стабільний та ефективний розвиток регіону в значній мірі обумов- люється наявним рівнем його бюджетного потенціалу та здатністю бюджетного механізму акумулювати на регі- ональному рівні необхідний обсяг фінансових ресурсів. Адже від результативності залучення та ефективності використання наявних в регіоні бюджетних ресурсів залежать можливості регіональних та муніципальних органів влади вирішувати проблеми соціально-еконо- мічного розвитку територій, що знаходяться у їх підпо- рядкуванні. З огляду на це, важливим є вирішення проблеми підвищення фінансової самодостатності регіонів, од- ним з напрямів розв’язання якої є розширення повно- важень регіональних та місцевих органів влади щодо наповнення власних бюджетів на основі покращення використання бюджетних потенціалів територій, пошук та практичне застосування механізмів залучення неви- користаних бюджетних ресурсів регіону до формування його бюджету. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Про- блемним аспектам щодо визначення суті та оцінки бю- джетного потенціалу, а також дослідженню чинників, що мають безпосередній вплив на його формування, надають належну увагу в своїх публікаціях все більше вітчизняних та іноземних науковців. Зокрема, пробле- ми формування доходів місцевих бюджетів та питання оцінки бюджетної забезпеченості територіальних гро- мад досліджувались у наукових працях О. Василика, З. Герасимчук, С. Зенченко, Н. Вишнеської, Е. Коня- рової, В. Лексіна, І. Луніної, В. Опаріна, Ю. Пасіч- ника, Д. Черник, М. Чумаченка, С. Юрія та ін. Серед дослідників дальнього зарубіжжя дані проблеми вивча- ли А. Аткінс, Р. Масгрейв, Дж. Стігліц. Однак у вітчиз- няній практиці поки що немає єдиного загальноприй- нятого розуміння суті категорії «бюджетний потенціал регіону», відсутні методичні підходи щодо його визна- чення у вартісному вимірі. З огляду на це, залишається проблемним питання пошуку дієвих механізмів щодо підвищення ефектив- ності використання бюджетного потенціалу регіону, що є надзвичайно актуальним в контексті посилення фі- нансової безпеки регіону. Постановка завдання. З огляду на вище наведене метою статті є уточнення сутті поняття «бюджетний по- тенціал регіону», пошук напрямів, джерел та механізмів його використання. Виклад основного матеріалу. У науковій літературі існують різні підходи щодо визначення сутності понят- тя бюджетний потенціал регіону. Для прикладу, бюджет- ний потенціал регіону розглядають як обсяг макси- мально можливих видатків, які в змозі профінансувати бюджет за рахунок власної доходної частини [3]. Відпо- відно до іншого підходу, бюджетний потенціал регіону трактують як суму отриманих податкових платежів до бюджету регіону, тобто по-суті має місце ототожнення розуміння бюджетного та податкового потенціалів, що, на наш погляд, не зовсім вірно, оскільки поза увагою залишається значна частина бюджетних ресурсів (не- податкові надходження, доходи від операцій з капіта- лом), які залучаються до процесу забезпечення соціаль- но-економічного розвитку регіону. Окремі дослідники пропонують визначати бюджетний потенціал регіону як суму всіх власних доходів бюджету області. Найбільш поширеним в економічних публікаціях є трактування бюджетного потенціалу регіону як суми до- ходів, що надійшли до бюджету області від господарю- ючих суб’єктів, розташованих на її території та населен- ня, що там проживає, та доходів, отриманих державним бюджетом від економічної діяльності цих суб’єктів [5]. Однак бюджетний потенціал регіону це не тільки фактичні обсяги акумульованих за рахунок суб’єктів господарювання та населення регіону доходів до зве- деного обласного та державного бюджетів, але й сукуп- ність невикористаних можливостей. Тобто в структурі бюджетного потенціалу регіону необхідно виділяти його реально використовувану та резервну складові [13]. Основними джерелами формування бюджетного потенціалу регіону є надходження від місцевих і держав- них податків та інші позабюджетні надходження. Вели- чина бюджетного потенціалу регіону залежить від діючої системи розподілу та перерозподілу доходів, створених в регіоні, через систему оподаткування; структури ре- ального сектора економіки регіону та ефективності його функціонування, доходів населення; ринкової інфра- структури обслуговування соціально-економічних по- треб в забезпеченні розвитку території та населення, яке там проживає. Отже, бюджетний потенціал регіону є похідною від ефективності функціонування суб’єктів регіональної економіки та безпосередньо залежить від діючої в країні системи розподілу і перерозподілу ство- рених в регіоні доходів між ними і державою. З метою дослідження повноти і ефективності вико- ристання бюджетного потенціалу регіону доцільно ви- діляти такі його складові: — частка бюджетного потенціалу регіону, яка фор- мується за рахунок надходжень від місцевих податків та інших позабюджетних надходжень, які акумулюються в обласному бюджеті і використовуються для забезпе- чення соціально-економічного розвитку територій, що знаходяться в його підпорядкуванні. Цю частину бю- Я. Я. Пушак д-р екон. наук м. Львів СУТЬ ТА НАПРЯМИ ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ ПУШАК Я. Я. 1032014/№1 джетних надходжень можна також трактувати як власні доходи регіонального бюджету, задіяні для забезпечення соціально-економічного розвитку регіону (БПз. р.); — частка бюджетного потенціалу регіону, яка ство- рена суб’єктами регіональної економіки, але згідно чинного законодавства, перерозподіляється в держав- ний бюджет (БПз. д.); — частка бюджетного потенціалу, яка на визначе- ний період часу не задіяна у реалізації процесів соці- ально-економічного розвитку регіону, але є в наявності і може бути використана в перспективі. Цю частку по- тенціалу доцільно досліджувати як можливий резерв підвищення бюджетного потенціалу регіону (БПрез.); — частка бюджетного потенціалу, яка надходить до регіонального бюджету в результаті перерозподілу дер- жавного бюджету. Тобто частина фінансових ресурсів, створених в регіонах і перерахованих до державного бюджету, в результаті вторинного перерозподілу повер- таються регіонам у формі офіційних державних транс- фертів (ОДТ). Загальна величина бюджетного потенціалу регіону розраховується за формулою: БПзаг. р. = БПз. р. + БПз. д. + БПрез. (1) Фактична величина задіяного в розвиток регіону бюджетного потенціалу визначається за формулою: БПф. р. = БПз. р. + ОДТ (2) Даний методичний підхід дозволяє вирішувати на- ступні наукові завдання: — розраховувати фактичні значення регіональних бюджетних ресурсів, що можуть бути залучені для ви- рішення соціальних, економічних, управлінських та інших завдань, пов’язаних із функціонуванням регіону, та виявляти можливості підвищення наповнення регіо- нального бюджету; — формувати інформаційно-аналітичне підґрунтя, необхідне для аналізу та виявлення резервів забезпече- ності доходами регіонального бюджету; — проводити міжрегіональну оцінку та порівняння результативності використання потенціалу для забезпе- чення бюджетів областей власними доходами, а також здійснювати прогнозування динаміки її формування у короткотривалій перспективі. Сучасна практика формування регіональних бю- джетів опирається на принцип фіскальної справедли- вості (регіони, що більше заробляють, повинні більше й отримувати) та принцип вирівнювання фінансових можливостей. Однак жоден з них не реалізується в по- вній мірі на практиці [7]. На нашу думку, підвищення ефективності ви- користання бюджету області необхідно розглядати в трьох взаємопов’язаних напрямах: удосконалення податкового механізму, удосконалення механізму формування неподаткових доходів (надходжень) та удосконалення механізму міжбюджетного регулю- вання (рис. 1). Запроваджені нещодавно перетворення в подат- ковій сфері, що пов’язані передусім з введенням По- даткового та прийняттям нової редакції Бюджетного кодексів, передбачають комплекс змін в податковому механізмі, спрямованих на формування ефективної адекватної економічному розвитку податкової системи, реальне зменшення податкового тиску на підприємства, стимулювання підприємницької активності господа- рюючих суб’єктів. Передбачається, що такі зміни до- зволять орієнтувати існуючий податковий механізм та міжбюджетне регулювання на досягнення стратегічної мети — розвиток бюджетного потенціалу територіаль- ного утворення та посилення фінансової самозабезпе- ченості вітчизняних регіонів. Однак, незважаючи на систематичне удосконален- ня вітчизняної податкової системи, спрямованої на за- безпечення доходної частини бюджетів різних рівнів, вона поки що є далекою від ідеалу, адже адекватно не реагує на низку явищ, які спричиняють певні викрив- лення та деформації у свідомості платників, а інколи навіть провокують підвищення соціальної напруги, що обумовлено передусім: — наявністю значної частки в податкових доходах поступлень, сформованих від непрямих податків (на- самперед ПДВ); — відсутністю рівномірного розподілу податкового навантаження між різними категоріями платників по- датків, до яких належать різні соціальні групи населен- ня, господарюючі суб’єкти малого, середнього та вели- кого бізнесу; — застосуванням однієї з найбільш низьких в світі ставок прибуткового податку з фізичних осіб (15 % та 17 %), яка, по-суті, не корелює із розміром доходів (так званої плоскої шкали), що не сприяє послабленню со- ціальної напруги в суспільстві; — значними обсягами тіньової економіки, яка за оцінками переважної більшості аналітиків є близькою до 50 % від вітчизняного ВВП; — наявністю та активним зростанням олігархічно- го класу, що володіє доходами, співставними з доходом державного бюджету країни, а також його активним впливом на формування нормативно-законодавчої бази держави. Результати досліджень вказують на те, що осно- вним джерелом формування державного бюджету є економічна діяльність суб’єктів господарювання та на- селення. Ключову роль у наповненні бюджету області відіграють доходи населення, що проживає на його те- риторії, поряд з тим роль великого та середнього бізнесу у формуванні бюджету регіону менш відчутна. Бізнес, по-суті, формує державний, а не обласний бюджет, хоча й використовує наявні в регіоні ресурси. Видається доречною думка щодо удосконалення податкового механізму наповнення регіональних бю- джетів через реалізацію низки заходів (табл. 1). Рис. 1. Напрями удосконалення механізму підвищення використання бюджетного потенціалу області (власна розробка) ПУШАК Я. Я. 104 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Одним з основних джерел наповнення регіональ- них бюджетів є прибутковий податок з громадян. Для прикладу, у бюджеті Львівської області 2010 року він забезпечив майже 2/ 3 від його власної доходної части- ни (без урахування державних трансфертів). Практика свідчить, що доволі часто між розміром сплаченого по- датку з доходів фізичних осіб та фактичними витратами окремих громадян існують значні розбіжності. Така си- туація спонукає до припущення, що частина громадян володіє доходами значно вищими у порівнянні з тими, що декларує для оподаткування. Опосередкованим доказом цього можуть послугува- ти статистичні дані, які відображають попит на житлову нерухомість, автомобілі, ювелірні вироби тощо. З метою удосконалення обліку доходів громадян та підвищення ефективності наповнення регіональних бюджетів вида- ється доречним запровадження механізму ідентифікації та декларування витрат фізичних осіб на придбання то- вару чи послуги, якщо сума витрат в рази перевищує офі- ційну середню заробітну плату. Запровадження даного механізму повинно передбачати зобов’язання продавця інформувати податкові органи про покупця, а саме роз- мір його витрат. Якщо ж товар придбано громадянином за межами країни, то таку інформацію повинна скерову- вати до податкової митниця. Аналогічний механізм до- цільно розробити та запровадити для обліку витрат на придбання фізичною особою послуг (туристичних, освіт- ніх, медичних тощо) за кордоном. У випадку суттєвої розбіжності між офіційними доходами та фактичними витратами, що мали місце протягом звітного періоду (року), та при відсутності ар- гументованих пояснень зі сторони фізичної особи по- даткові органи стягують недоотриманий прибутковий податок з громадянина. Практика свідчить, що в структурі доходів Дер- жавного та регіональних бюджетів щорічно зростає частка надходжень, що сформовані завдяки доходам громадян і, навпаки, частка надходжень від справ- ляння податку на прибуток підприємств демонструє тенденцію до зниження. Більшість господарюючих суб’єктів вітчизняного реального сектору економі- ки переживає не найкращі часи, що в значній мірі пов’язано із зниженням економічної активності, спричиненої негативними наслідками світової фі- нансово-економічної кризи. Як наслідок, бюджети різних рівнів недоотримують значну частину подат- кових надходжень та інших платежів. Однак, на наш погляд, дана ситуація спричинена й тим, що значна кількість компаній, передусім крупних, щораз ефек- тивніше оптимізує власне податкове навантаження через доступні їм «схеми», в тому числі й незакон- ні. За даними американського фінансового журналу «Forbes» статки найбагатших людей України збільшу- ються, проте обсяги податків, сплачених їх бізнесом, зростають не так активно. За підрахунками журналу на початок 2010 р. колективний гаманець «Золотої п’ятидесятки України» складав 62,9 мільярди дола- рів США і за рівнем капіталізації український бізнес повернувся до підсумків 2007 р., коли сумарні статки першої півсотні були приблизно такими ж. Таблиця 1 Напрями оптимізації процесу наповнення регіональних бюджетів податковими надходженнями [14, с. 643–657] Податок Характер пропонованих змін Обґрунтування ПДВ 1. Уточнення податкової бази за рахунок виведення із оподаткування елементів, що не відносяться до «додаткової вартості». Стимулюватиме інвестування суб’єктів гос- подарювання у власний капітал, сприятиме на-рощенню обсягів виробництва. 2. Повне звільнення від податку витрат, скерованих на стимулювання еконо- мічного зростання промислового та сільськогосподарського виробництва (за винятком великих промислових підприємств та сільгоспвиробників). Сприятиме активізації та модернізації малого та середнього бізнесу, стимулюватиме зрос- тання конкуренції. 3. Поетапне зниження ПДВ до рівня ставок, що мають місце у країнах із розвинутою ринковою економікою (12–14 %), перенесення цього по- датку в сферу обігу, тобто перехід на податок з реалізації. Сприятиме зменшенню зацікавленості суб’єктів господарювання у необгрун-товано- му відшкодуванні ПДВ. Акцизи на окремі групи товарів 1. Поступове відновлення державної монополії на продаж паливно-енерге- тичних та сировинних ресурсів, лікеро-горілчаних та тютюнових виробів, можливо також медичних препаратів та ліків із залученням комерційних структур передусім до просування на ринок даної продукції та виплатою таким посередникам чітко обумовленої комісійної винагороди (до 10 %). Сприятиме підвищенню наповнення бюдже- тів різного рівня доходами. Посилить держав- ний контроль за використанням природних ресурсів. 2. Запровадження в практику розподілу акцизних надходжень між дер- жавним та регіональним бюджетом. Забезпечить справедливий розподіл доходів від реалізації підакцизних товарів (сплата час- тини акцизу в бюджет того регіону, де був про- даний товар кінцевому споживачеві. Податок на прибуток 1. Фіксація граничної рентабельності продукції підприємств-монопо- лістів, а у випадку її перевищення — оподаткування за прогресивною шкалою. Запровадження такого податку на надприбут- ки, що за своєю суттю носитиме конфіскацій- ний характер, позитивно вплине як на доходи бюджетів, так і на необгрунтований ріст цін на товари і послуги. 2. Введення консолідованої звітністі по податку на прибуток для хол- дингів. Сприятиме виявленню тіньових схем щодо приховування реальних розмірів прибутку. Податок на дохід фізичних осіб 1. Удосконалення оподаткування механізму житлової нерухомості та системи обліку платників податків, що отримують доходи від надання в оренду квартир та інших житлових та нежитлових приміщень. Забезпечить додаткові поступлення до доход- ної частини регіональних бюджетів. 2. Запровадження підвищеної ставки прибуткового податку на доходи керівників підприємств та установ різної форми власності, оплата праці яких значно перевищує мінімальну заробітну плату. Сприятиме послабленню соціальної напруги та зростанню доходів місцевих бюджетів. ПУШАК Я. Я. . 1052014/№1 Місцеві бюджети володіють вкрай обмеженим ресурсом щодо формування власної доходної бази. Відповідно до Бюджетного кодексу за ними закріпле- ні такі місцеві податки як: єдиний податок (в тому числі для суб’єктів підприємницької діяльності — фі- зичних осіб) та податок на нерухоме майно, відмін- не від земельної ділянки і наступні місцеві збори: туристичний, за місця для паркування транспортних засобів та за провадження деяких видів підприєм- ницької діяльності. Установлення місцевих податків та зборів непередбачених Податковим кодексом за- боронено. Однак ці законодавчо закріплені джерела практично не відіграють ключової ролі у забезпеченні фінансових потреб регіонів. Основі джерела доходів, що формуються в регіоні, закріплені за державним бюджетом. З огляду на це, видається доречним запро- вадження у бюджетну практику механізму розподілу акумульованих коштів від ПДВ, податку на прибуток підприємств та акцизів між державним та регіональ- ними бюджетами, оскільки формуються вони завдяки споживанню товарів та послуг населенням, що про- живає, та суб’єктами господарювання, що розміщені на території регіону [11]. Вагомим інструментом наповнення місцевих бю- джетів повинен стати податок на нерухомість. Його поява дозволить залучити до наповнення доходами міс- цевих бюджетів вагомого джерела, яке у перспективі по- винно стати основним в структурі існуючих в бюджет- ній практиці місцевих податків і зборів. Окрім того, доцільно здійснити диференціацію ставки оподаткування житлової нерухомості, роз- мір якої б залежав від рівня соціально-економічного розвитку території, чисельності населення та статусу адміністративно-територіальної одиниці (обласний чи районний центр, місто обласного значення і т. п.) а також локальних особливостей території, на якій розміщений об’єкт (розвиненість оточуючої інфра- структури, екологічність зони забудови тощо). Ставка оподаткування об’єктів нерухомості, що розташовані поблизу парків, в бізнес кварталах, центральній або ж історико-культурній частині великих міст повинна бути більшою, аніж для тих, які розміщені на перифе- рії (скажімо околиці великого міста або ж поблизу так званої промислової зони). Схожа практика застосо- вується при оподаткуванні нерухомості в Сполучених Штатах Америки та Великобританії, де розмір нара- хованого податку за ідентичні об’єкти може різнитися не лише залежно від штату чи графства, але й навіть в межах одного великого міста. Використання інших прихованих резервів, що можуть бути залучені до формування власних доходів місцевих бюджетів, лежить в площині законодавчого оформлення можливості розширення переліку місцевих податків та зборів й потребує розробки як процедури нарахування, так і механізму їх справляння. Зокрема перелік місцевих податків та зборів, що можуть застосовуватись для поповнення бюджетів ве- ликих міст, можна розширити через запровадження, для прикладу, податку на паркування автотранспорту на прибудинкових територіях у темну пору доби (напри- клад з 00:00 до 6:00 год.), додаткових місцевих акцизів (наприклад, на тютюнові та алкогольні вироби) тощо. Сьогодні на законодавчому рівні чітко не визна- чено суть поняття розкіш, не прописано за якими кри- теріями ті чи інші товари, послуги, об’єкти нерухомості можна відносити до неї. Прийняття закону про оподат- кування надмірних споживчих витрат, тобто оподатку- вання об’єктів розкоші, дозволило б не лише наблизити вітчизняну фіскальну практику до загальноприйнятих світових стандартів, але й сприяло б суттєвому поповне- нню доходної частини місцевих бюджетів тих регіонів, на території яких проживають або мають власність при- ватні особи з великими статками. Потребують належної уваги й питання оптимізації процедури надання комунальної власності (приміщень, земельних ділянок тощо) в оренду. Відкритість інфор- мації про перелік таких об’єктів, умови, терміни орен- ди та розміри плати за її використання сприяла б більш активній конкуренції між потенційними орендарями за право користуватись ними і, як наслідок, дозволила під- вищити надходження до місцевого бюджету. Вагомим невикористаним резервом наповне- ння як Державного бюджету, так і бюджетів нижчого рівня є доходи великих компаній, що є іноземними резидентами та зареєстровані в так званих офшорних зонах. Не вдаючись в механізми (серед яких основни- ми є трансферне ціноутворення та недостатня капіта- лізація) легальної мінімізації податкових зобов’язань таких структур перед державою лише відзначимо, що за оцінками експертів щорічно Державний бюджет не- доотримує близько одного мільярду доларів США. За умови законодавчої заборони функціонування так зва- них «податкових дірок» значна частина таких подат- кових платежів забезпечувала б наповнення доходної частини бюджетів нижчого рівня. Перспективним напрямом удосконалення механіз- му підвищення ефективності використання бюджетно- го потенціалу регіону є удосконалення системи збору та розподілу різноманітних неподаткових платежів, що формуються завдяки економічній діяльності, яка здій- снюється в регіоні. Насамперед це стосується різно- манітних зборів за використання природних ресурсів регіону (води, лісових ресурсів, видобування корисних копалин тощо). Доцільно посилити роль ресурсних пла- тежів та підвищити розміри податків та зборів за видо- буток та реалізацію на експорт природних ресурсів (лісу, рідкоземельних та кольорових металів та інших сиро- винних товарів), а також запровадити експортні квоти на них. Поряд з тим запровадити пільгове оподатку- вання, або ж взагалі скасувати оподаткування такої ді- яльності для суб’єктів господарювання, що здійснюють пошук нових родовищ корисних копалин та провадять їх розробку (особливо тих, нестачу яких гостро відчуває вітчизняна економіка — газ, нафта, уранові руди і т. ін.). Адже фактично господарюючі суб’єкти викорис- товують при здійсненні своєї економічної діяльності регіональні природні ресурси, однак левову частку пла- тежів за користування такими активами, що фактично є власністю регіону, скеровують до державного, а не ре- гіонального бюджету. З огляду на це, необхідно доопра- цювати існуючі норми Бюджетного кодексу на предмет переорієнтації доходів від платежів за використання природних ресурсів регіону передусім до регіональних бюджетів [12]. ПУШАК Я. Я. 106 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Існуюча ситуація в економіці та в бюджеті регі- онів вимагає кардинальних змін. Необхідно забез- печувати стимулювання економічного зростання регіону за рахунок чіткої ув’язки бюджетних витрат з пріоритетами державної та регіональної політи- ки, підвищувати ефективність бюджетних витрат з метою досягнення результатів з найменшими ви- тратами. З цією метою необхідно розробити та за- провадити комплекс заходів, спрямованих на під- вищення ефективності використання бюджетного потенціалу регіону за наступними пріоритетними напрямами: запровадження програмно-цільового планування; оцінка ефективності бюджетних витрат; реструктуризація бюджетного сектору; удосконален- ня державного та громадського фінансового контр- олю за освоєнням бюджетних коштів. Висновки. Запропонований методичний підхід до визначення бюджетного потенціалу регіону передба- чає поділ даного потенціалу на власний використа- ний, тобто такий, на основі якого формується доход- на частина бюджету регіону (так звані власні доходи бюджету області), використаний, що забезпечує над- ходження доходів до державного бюджету (податки, неподаткові надходження та відрахування суб’єктів господарювання та населення регіону до державно- го бюджету) та бюджетний потенціал, який не вико- ристовується, однак може бути задіяний до процесу забезпечення доходами регіонального та державного бюджету у майбутньому. Дослідження обсягів реального бюджетного по- тенціалу Львівської області показали, що лише близько чверті загального бюджетного потенціалу було викорис- тано на забезпечення потреб регіону. Більша його поло- вина формувала доходну частину державного бюджету. Близько п’ятої частини наявного в області бюджетно- го потенціалу не використано для формування надхо- джень до бюджетів різних рівнів. Аналогічна ситуація мала місце при формуванні бюджетів інших західних областей України. Основною проблемою сучасного процесу забез- печення доходами бюджетів різних рівнів є неповне використання наявних резервів, адже лише за рахунок мінімізації такого явища як тіньова економіка в регіо- нах можливо додатково отримати доходи співставні з їх власними бюджетами. Як показали результати проведених досліджень однією з основних проблем вітчизняного бюджетного процесу є надмірна його централізація, адже державна допомога адміністративно-територіальним одиницям у вигляді офіційних трансфертів виконує роль не пере- розподілу, а скоріш фінансового забезпечення потреб регіонів. Отже, є необхідність критичного перегляду структури та переліку джерел наповнення державно- го та регіональних бюджетів. За бюджетами областей доцільно закріпити більшу частину неподаткових над- ходжень, формування яких забезпечують їх суб’єкти господарювання, оскільки значна частина таких над- ходжень є платою за використання наявних на терито- рії області ресурсів. Підвищення ефективності використання бюджету регіону необхідно здійснювати в трьох взаємопов’язаних напрямах: удосконалення податкового механізму, меха- нізму формування неподаткових доходів (надходжень) та механізму міжбюджетного регулювання, а саме в час- тині запровадження низки законодавчих змін в системі бюджетних відносин. Список використаних джерел 1. Бюджетний кодекс України [Електронний ре- сурс]. — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi- bin/laws/main.cgi? nreg=2456–17. 2. Вишневська Н. В. Бюджетна політика: регіональ- ний аспект : моногр. / Н. В. Вишневська ; Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. — Луцьк: РВВ «Вежа», 2007. — 244 с. 3. Зенченко С. В. Бюджетный потенциал региона и методические подходы к его оценке / С. В. Зенченко // Региональные проблемы преобразования экономи- ки. — 2008. — № 1. — С. 186–198. 4. Зенченко С. В. Анализ методов оценки финан- сового потенциала региона [Электронный ресурс] / С. В. Зенченко. — Режим доступа : httpscience. ru/arti- cles/econom/2008_08/20pdf. 5. Конярова Э. К. Управление воспроизводством финансового потенциала региона / Э. К. Коняро- ва // автореф. дисcертации кандидата экономических наук. Ижевск — 2005. — 20 с. 6. Напрями та механізми підвищення фіскальної та регулятивної ефективності ПДВ. Аналітична запис- ка. Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/articles/247/. 7. Луніна І. О. Державні фінанси та реформуван- ня міжбюджетних відносин. / І. О. Луніна. — К. : Наук, думка, 2006. — 432 с. 8. Податковий кодекс України [Електронний ре- сурс]. — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi- bin/laws/main.cgi? nreg=2755–17. 9. Проблемы формирования бюджетного потенци- ала муниципалитетов в реализации финансовой поли- тики региона [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.dialogvon.ru/uk/2002/n02/s02–2–09.htm. 10. Пислиця А. Податок на додану вартість: втрати бюджету від тіньового сектора економіки / А. Писли- ця // Економіка, — 2010. — № 6 (106). — С. 52–56. 11. Пушак Я. Я. Бюджетний потенціал регіону та його роль у формуванні доходної частини бюджету області / Я. Я. Пушак // Соціально-економічні про- блеми сучасного періоду України. Управління фінан- совими ресурсами регіону : [зб. наук. пр.] / НАН Укра- їни. Ін-т регіональних досліджень ; редкол. : В. С. Кравців (відп. ред.). — Львів, 2011. — Вип. 3 (89). — С. 64–71. 12. Пушак Я. Я. Резерви підвищення забезпеченос- ті дохідної частини місцевих бюджетів / Пушак Я. Я. // Вісник УБС НБУ — 2011. — № 1 (10). — С. 29–33. 13. Фінансовий потенціал регіону та вдоско- налення методології його оцінки / [Козоріз М. А., Люткевич О. М., Пушак Я. Я. та ін.] // Науково- аналітична записка, ІРД НАН України. — Львів. — 2010. — 32 с. 14. Экономическая безопасность России / под. ред. Сенчагова. — М., БИНОМ. Лаборатория знаний. — 2010. — 815 с. ПУШАК Я. Я.

Суть та напрями використання бюджетного потенціалу регіону

Institution

Ähnliche Einträge