Іноземний капітал банківської системи України в умовах кризових явищ

Розглянуто системні причини та фактори, що визначають подальший розвиток тенденцій на вітчизняному банківському ринку у зв’язку з присутністю іноземного капіталу. Стаття присвячена аналізу частки та структури іноземного капіталу у банківській системі України, визначено його позитивний і негативний в...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автори:	Заєць, М.А., Задорожнюк, В.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2014
Назва видання:	Вісник економічної науки України
Теми:	Наукові статті
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/87471
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Іноземний капітал банківської системи України в умовах кризових явищ / М.А. Заєць, В.С. Задорожнюк // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 3 (27). — С. 27–32. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-87471
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-874712015-10-19T03:02:31Z Іноземний капітал банківської системи України в умовах кризових явищ Заєць, М.А. Задорожнюк, В.С. Наукові статті Розглянуто системні причини та фактори, що визначають подальший розвиток тенденцій на вітчизняному банківському ринку у зв’язку з присутністю іноземного капіталу. Стаття присвячена аналізу частки та структури іноземного капіталу у банківській системі України, визначено його позитивний і негативний вплив на розвиток валютного ринку та банківської системи загалом, проведено порівняльний аналіз діяльності вітчизняних банків і банків з іноземним капіталом, обґрунтовано можливі шляхи зміцнення позицій вітчизняних банків на валютному ринку України. Рассмотрены системные причины и факторы, определяющие дальнейшее развитие тенденций на отечественном банковском рынке в связи с присутствием иностранного капитала. Статья посвящена анализу доли и структуры иностранного капитала в банковской системе Украины, определены его положительное и отрицательное влияние на развитие валютного рынка и банковской системы в целом, проведен сравнительный анализ деятельности отечественных банков и банков с иностранным капиталом, обоснованно возможные пути укрепления позиций отечественных банков на валютном рынке Украины. The article describes the systemic causes and factors determine the further development trends in the domestic banking market due to the presence of foreign capital. This article analyzes the structure and share of foreign capital in the banking system of Ukraine, to determine its positive and negative effects on the development of the foreign exchange market and the banking system as a whole, the comparative analysis of the activities of national banks and banks with foreign capital, reasonably possible ways to strengthen the position of domestic banks in the foreign exchange Ukrainian market. 2014 Article Іноземний капітал банківської системи України в умовах кризових явищ / М.А. Заєць, В.С. Задорожнюк // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 3 (27). — С. 27–32. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/87471 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові статті Наукові статті
spellingShingle	Наукові статті Наукові статті Заєць, М.А. Задорожнюк, В.С. Іноземний капітал банківської системи України в умовах кризових явищ Вісник економічної науки України
description	Розглянуто системні причини та фактори, що визначають подальший розвиток тенденцій на вітчизняному банківському ринку у зв’язку з присутністю іноземного капіталу. Стаття присвячена аналізу частки та структури іноземного капіталу у банківській системі України, визначено його позитивний і негативний вплив на розвиток валютного ринку та банківської системи загалом, проведено порівняльний аналіз діяльності вітчизняних банків і банків з іноземним капіталом, обґрунтовано можливі шляхи зміцнення позицій вітчизняних банків на валютному ринку України.
format	Article
author	Заєць, М.А. Задорожнюк, В.С.
author_facet	Заєць, М.А. Задорожнюк, В.С.
author_sort	Заєць, М.А.
title	Іноземний капітал банківської системи України в умовах кризових явищ
title_short	Іноземний капітал банківської системи України в умовах кризових явищ
title_full	Іноземний капітал банківської системи України в умовах кризових явищ
title_fullStr	Іноземний капітал банківської системи України в умовах кризових явищ
title_full_unstemmed	Іноземний капітал банківської системи України в умовах кризових явищ
title_sort	іноземний капітал банківської системи україни в умовах кризових явищ
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Наукові статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/87471
citation_txt	Іноземний капітал банківської системи України в умовах кризових явищ / М.А. Заєць, В.С. Задорожнюк // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 3 (27). — С. 27–32. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT zaêcʹma ínozemnijkapítalbankívsʹkoísistemiukraínivumovahkrizovihâviŝ AT zadorožnûkvs ínozemnijkapítalbankívsʹkoísistemiukraínivumovahkrizovihâviŝ
first_indexed	2025-07-06T15:07:21Z
last_indexed	2025-07-06T15:07:21Z
_version_	1836910581819375616
fulltext	ЗАЄЦЬ М. А., ЗАДОРОЖНЮК В. С. 2014/№3 27 М. А. Заєць канд. екон. наук В. С. Задорожнюк м. Одеса ІНОЗЕМНИЙ КАПІТАЛ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В УМОВАХ КРИЗОВИХ ЯВИЩ Процеси глобалізації світової економіки не мог- ли і не зможуть обминути ні Україну, ні її фінансово- банківську систему, особливо з огляду на відкритість вітчизняної економіки. Це значить, що більшість по- зитивних і негативних явищ зовнішнього світу буде «імпортуватися» в нашу країну з відповідними нас- лідками. Таким чином, присутність банків з інозем- ним капіталом у банківській системі України відпові- дає інтересам розвитку національної фінансової сис- теми, сприяє залученню іноземних інвестицій та роз- ширенню ресурсної бази соціально-економічного розвитку. У той же час існують досить серйозні фі- нансові та економічні ризики швидкого зростання частки іноземного банківського капіталу, пов'язані з можливою втратою суверенітету в сфері грошово- кредитної політики, можливим посиленням неста- більності, несподіваними коливаннями ліквідності банків, спекулятивними змінами попиту та пропози- ції на грошово-кредитному ринку, можливим відто- ком фінансових ресурсів. Тому вирішення питання про форми і масштаби розширення присутності іно- земного банківського капіталу на ринку банківських послуг повинно бути підпорядковане стратегічним цілям соціально-економічного розвитку, підвищенню національної конкурентоспроможності, економічній безпеці, зміцненню грошово-кредитної системи України. Присутність іноземного капіталу на вітчизняно- му банківському ринку вже тривалий час викликає гарячі дискусії серед вітчизняних науковців щодо характеру впливу на економіку України. Досліджу- ючи основні мотиви і ризики участі іноземного капі- талу у банківському секторі країни, вітчизняні вчені (В. Геєць, О. Дзюблюк, А. Шаповалов та ін.), наго- лошуючи на позитивній ролі іноземних банків у під- вищенні капіталізації вітчизняної банківської систе- ми в період економічного зростання, неодноразово звертали увагу на великий ризик відпливу іноземного капіталу в періоди потрясінь і випробувань кризови- ми явищами фінансового характеру. Проблематикою впливу іноземних банків на віт- чизняну банківську систему займаються Ю. Прозо- ров, І. Лютий, В. Міщенко, Р. Корнилюк, Є. Осад- чий, В Подчесова, С. Шумська, активно досліджуючи позитивні та негативні наслідки присутності інозем- ного капіталу. В умовах глобалізованого світового економічно- го простору питання входження іноземного капіталу на національні ринки повинно розглядатися не з точки зору «доцільності» цього явища, а в площині формування передумов для підвищення ефективності його присутності для національної економіки та сприяння фінансовій стабільності. Проте функціону- вання іноземних банків на вітчизняному ринку доте- пер неоднозначно сприймається науковцями та прак- тиками. Одні наполягають на забезпеченні лібералі- заційних умов для їх входження, інші — на застосу- ванні різних обмежень та регулюванні даного проце- су. Останнім часом, науковців, практиків і громадсь- кість почали турбувати питання втечі іноземного ка- піталу з банківської системи України та пов’язані з цим негативні явища: зниження її капіталізації, пос- лаблення конкуренції, погіршення якості банківсько- го обслуговування. Автори вважають за необхідне поглибити до- слідження присутності іноземних банків у контексті з’ясування їх впливу на діяльність вітчизняних, роз- виток валютного ринку України та банківської сис- теми загалом доступі іноземним банкам. Зважаючи на значну відкритість національної економіки, поступову лібералізацію доступу інозем- ного капіталу в банківську систему, зумовлену гост- рою нестачею капіталу в країні, а також тиском із боку міжнародних фінансових організацій, котрі ви- сували вимоги щодо зняття обмежень у доступі іно- земним банкам у вітчизняний банківський сектор, вважаємо, що Україні потрібна виважена політика послідовної інтеграції. Як засвідчив світовий досвід, надмірна лібералі- зація та відсутність ефективних регулятивних меха- нізмів призвели до виникнення кризових явищ, над- чутливішими до яких виявилися банківські установи, насамперед, активно задіяні у валютних відносинах. Якщо на початкових етапах лібералізації економік країн Центральної і Східної Європи західні експерти і працівники міжнародних фінансових організацій переконували керівництво багатьох країн у тому, що присутність іноземних банків позитивно впливає на розвиток економіки перехідного типу, то нині навіть спеціалісти МВФ визнають, що присутність інозем- них банків може додавати приймаючій країні з рин- ком, що розвивається, проблем, а не надавати пере- ваги. У сучасному світі налічується понад 100 країн, у яких введено ті чи інші обмеження доступу інозем- них банків на внутрішні ринки банківських послуг. Безумовно, входження іноземних банків у бан- ківську систему України, спричинене глобалізацією та інтеграцією, є об’єктивно необхідним процесом, що сприяє припливу капіталу, пожвавленню ринко- вої конкуренції, поліпшенню банківського обслугову- вання. Водночас цей процес не позбавлений певних ризиків, наприклад, загрози втрати вітчизняними банками власних позицій на валютному ринку Укра- їни. Тому, щоб знайти правильне рішення щодо ви- значення умов подальшого функціонування інозем- ного банківського капіталу в нашій країні, слід об’єктивно підійти до визначення та врахування всіх переваг і недоліків присутності іноземних банків як для розвитку валютного ринку України, так і для банківської системи та країни загалом. Серед плюсів присутності іноземних банків, пе- редусім для розвитку валютного ринку України, мож- на виділити такі: ЗАЄЦЬ М. А., ЗАДОРОЖНЮК В. С. 28 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ наповнення вітчизняного валютного ринку ре- сурсами та зменшення залежності від внутрішньої обмеженості валютних коштів; незначне здешевлення вартості валютних ресур- сів за умов стабільного валютного курсу та відсутнос- ті ажіотажного попиту на іноземну валюту; розширення можливостей щодо ефективного розміщення капіталу та масштабів проектного фінан- сування і прямих іноземних інвестицій; встановлення та розширення відносин між наці- ональними й іноземними банками, що сприятиме здійсненню швидкого та якісного валютного обслуго- вування власних і клієнтських інтересів; розширення доступу до міжнародних валютних ринків та ринків капіталів; удосконалення та розширення спектра викону- ваних банками валютних операцій; удосконалення організаційних процесів у валют- ній діяльності: підвищення якості аналізу та прогно- зування динаміки розвитку, підвищення якості управління ризиками, впровадження сучасних бан- ківських технологій і міжнародного досвіду здійснен- ня валютних операцій, підвищений стандартів та якості валютного обслуговування, вдосконалення корпоративного управління; посилення конкуренції та підвищення ефектив- ності функціонування банківських установ головних учасників системи валютних відносин; розвиток ринкової інфраструктури: розширення суб’єктного та кількісного складу учасників валютно- го ринку. При визначенні негативних проявів надмірної концентрації іноземного капіталу у банківській сис- темі України слід розглядати їх окремо за такими сферами впливу: 1) вітчизняні комерційні банки як суб’єкти валютних відносин; 2) валютний ринок; 3) банківська система в цілому. У діяльності вітчизняних комерційних банків як суб’єктів валютних відносин спостерігаються тенден- ції щодо погіршення конкурентоспроможності, по- рушення рівноправних умов діяльності (низька капі- талізація, обмежений доступ до валютних ресурсів тощо), втрата найпривабливіших клієнтів та найви- гідніших валютних операцій, а отже, й послаблення їх позицій у валютній діяльності. Вплив на функціонування валютного ринку про- являється у: порівняно швидкому зростанні та пере- важанні частки іноземних банків на ньому; зростанні нестабільності па ринку внаслідок підвищеної враз- ливості фінансового сектору країни до світових ва- лютно-фінансових криз, постійних змін на міжнарод- них ринках цін позичкових капіталів; переважанні операцій спекулятивного характеру та спекулятивних змін попиту і пропозиції іноземних валют; підвищен- ні загрози відпливу капіталів за кордон і посиленні волантильності валютних курсів; підвищенні ризику залежного розвитку та нав’язуванні іноземними бан- ками своїх правил гри в боротьбі за клієнта і витіс- ненні вітчизняних банків із цього ринку. Виявом впливу посилення концентрації інозем- ного капіталу на всю банківську систему є: порушення рівноваги та спричинення тиску на вітчизняну бан- ківську систему сильними гравцями міжнародного рівня; збільшення її залежності і вразливості до зов- нішніх шоків, коливань на світових валютно-фінан- сових ринках та у банківських системах країн похо- дження іноземних банків, імовірне перенесення їхніх ризиків та тенденцій розвитку на вітчизняну банків- ську сферу; прихід іноземних банків, що не мають високих міжнародних рейтингів і достатнього обсягу капіталу; ризики банкрутства головного офісу іно- земного банку; зниження довіри населення до банків; експансія іноземного капіталу та втрата національної приналежності внутрішньою банківською системою [1]. Отже, вважаємо, що дії регулятивного характеру щодо допуску іноземних банків усе ж повинні засто- совуватись, аби запобігти входженню у вітчизняну банківську систему іноземних банків із низькими рейтингами та ненадійною репутацією. Але при цьому важливою умовою, яка повинна виконуватись, є реалізація програми вдосконалення вітчизняної банківської системи, зокрема у контексті зміцнення банківських установ України. Прихильники приходу зовнішніх інвестицій у волантильності валютних курсів вітчизняну банків- ську систему наголошують на необхідності створення рівноправних умов для іноземних банків та їхніх фі- лій без застосування обмежень і захисних бар’єрів щодо іноземного капіталу з метою забезпечення умов добросовісної конкуренції. Однак слід розуміти, що така “рівність" призводитиме до нерівності у конку- рентній боротьбі на користь саме іноземних банків, оскільки вони мають більші можливості щодо досту- пу до значних обсягів ресурсної бази і надання шир- шого асортименту послуг володіють кращими банків- ськими технологіями і рівнем менеджменту порівня- но з вітчизняними банками. Зазначене вище спри- ятиме швидкому освоєнню ними значних та приваб- ливих сегментів ринку, передусім валютного, і залу- ченню кращих корпоративних клієнтів, витісненню вітчизняних банків у менш привабливі й більш ризи- кові сфери малого бізнесу та обслуговування насе- лення. За такої “рівності” вітчизняні банки не змо- жуть протистояти іноземним. Для прикладу, ринкова капіталізація найбільшого європейського банку Дой- че банку (Deutsche Bank) у 2011 році становила 36 млрд євро (48,1 млрд доларів), активи — 2,16 трлн євро (2,88 трлн доларів), тоді як власний капітал усієї банківської системи України станом на 01.02.2014 р. становив 195,3 млрд грн (21,7 млрд доларів США), активи 1 219,8 млрд грн (135,5 млрд доларів США). Надмірній концентрації іноземних банків на од- ному з сегментів ринку банківських послуг із метою уникнення подальшої монополізації і диктату цін на банківські послуги варто протистояти шляхом норму- вання активів Національним банком України. Оскі- льки іноземні банки є елементом глобалізації та між- народного банківського бізнесу, глибоко пов’язаного з валютною діяльністю, то простежується тенденція до завоювання ними лідерських позицій на валютно- му ринку України. Як свідчать дані таблиці, банки з вітчизняним капіталом уже поступилися зарубіжним у валютному кредитуванні юридичних та фізичних осіб, їхня частка ринку за цими операціями на 01.01.2014 р. становила відповідно 35,77 та 12,89%. Якщо загальні активи в іноземній валюті у вітчизня- них банків становили 36,12%, то у банків із інозем- ним капіталом — 63,88%. Вітчизняна статистика нині зафіксувала скоро- чення активності іноземних банків на українському ринку. На початку 2014 року в Україні діяло 49 бан- ків з іноземним капіталом. У повній власності (100% статутного капіталу) іноземних інвесторів перебувало 10,6% (19 банків) від загальної кількості банків, котрі ЗАЄЦЬ М. А., ЗАДОРОЖНЮК В. С. 2014/№3 29 Таблиця Банки з іноземним капіталом станом на 01.01.2014 р. № з/п Назва банку Країна походження капіталу Частка акцій, що належить нерезиден- там, % Гру- па № з/п Назва банку Країна походження капіталу Частка акцій, що належить нерезиден- там, % Гру- па 1 Альфа-банк Кіпр, Росія 100 I 26 Марфін-банк Кіпр 99,8813 IV 2 Дочірній банк Сбер- банку Росії Росія 100 I 27 Кредобанк Польща 99,5655 III 3 ОТП-банк Угорщина 100 II 28 Ідея-банк Польща 99,0604 IV 4 ІНГ-банк “Україна” Нідерланди 100 II 29 Профінбанк Франція 98,1003 IV 5 “Кредит- Дніпро” Кіпр 100 II 30 Промінвест- банк Росія 97,8502 I 6 Правекс- банк Італія 100 III 31 “Петрокомерц- Україна” Росія 96,4835 IV 7 Сітібанк США 100 III 32 Райффайзен банк “Аваль” Австрія 96,3658 I 8 ДІВІ-банк Кіпр 100 III 33 “Форум” Німеччина 96,0635 II 9 Платинум- банк Кіпр 100 III 34 “Надра” Австрія 89,9659 I 10 “Русский стандарт” Росія 100 III 35 Енергобанк Росія, Кіпр 89,5879 IV 11 Прокредит- банк Німеччина, Великобри- танія 100 IV 36 Західінкомбанк Великобри- танія 51,0 IV 12 БМ-банк Росія 100 IV 37 БТА-банк Казахстан 49,9863 II 13 АСТРА-банк Греція 100 IV 38 Укрбудінвест- банк Швейцарія 37,1445 IV 14 Дойче-банк ДБУ Німеччина 100 IV 39 Експобанк Кіпр 34,1852 III 15 Кредит- Європа-банк Нідерланди 100 IV 40 Дельта-банк США 30,1088 I 16 СЕБ-корпо- ративний банк Швеція 100 IV 41 Укрсоцбанк Австрія 26,2693 I 17 “Траст” Росія 100 IV 42 Приватбанк Кіпр 24,99 I 18 Кредитвест- банк Туреччина 100 IV 43 Банк Кіпру Кіпр 22,7853 IV 19 “Юнісон” Кіпр 100 IV 44 “Народний капітал” Швеція 20,4633 IV 20 “Укрсиб- банк” Франція, Ве- ликобританія 99,9995 I 45 Фідобанк Кіпр 20,0 II 21 Креді Агрі- коль-банк Франція 99,9955 II 46 Банк “ Перший” Грузія 19,395 IV 22 Піреус-банк МКБ Греція 99,9873 IV 47 “Національний кредит” Росія 19,076 IV 23 ВТБ-банк Росія 99,9737 I 48 ВіЕйБі банк Кіпр, Росія 17,31 II 24 Універсал- банк Нідерланди 99,9645 II 49 Мегабанк Німеччина 15,0 III 25 ВіЕс-банк Австрія 99,9230 IV Джерело: складено за матеріалами [6]. отримали ліцензію НБУ. В цілому частка іноземного капіталу зменшилася до 34%, повернувшись до рівня початку 2008 року (рис. 1) [2]. Зокрема з українського ринку протягом останніх років вийшла низка іноземних інвесторів, які мали частку в банках України, серед яких: Байерише Лан- десбанк (ВауerischeLandesbank, Німеччина), Крсдит- Європабанк (CreditEuropeBank, Нідерланди), Фолькс- банк (Volksbank, Австрія), CЕБ-банк (SEBBank, Швеція), банк “Форум" (Bank Forum, Німеччина), “Сосьєте Женераль" (Socicte Generale, Франція), Ерс- те банк (Erste Bank, Австрія), Астра-банк (AstraBank, Греція), Хоум-кредит-банк (HomeCreditBank, Чехія), Дрезднер банк (Dresdner Bank, Німеччина), “Пекао” (Pekao, Польща), Правексбанк (IntcsaSanpaolo, Іта- лія) та інші. Європейські банки йдуть не тільки шля- хом продажу, а й шляхом скорочення або закриття ризикованих ринкових позицій, виведення коштів для погашення заборгованості перед материнськими банками. Заборгованість українських банків перед зарубіжними за 9 місяців 2013 року скоротилася на ЗАЄЦЬ М. А., ЗАДОРОЖНЮК В. С. 30 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Рис. 1. Динаміка присутності іноземного капіталу у банківській системі України Джерело: складено за матеріалами [3]. 9,4 млрд гривень – до 13 млрд доларів США. Ці процеси зумовлюються оптимізацією присутності європейських банків на визначених опорних ринках країн Центральної та Східної Європи, які можна вважати ризикованими, що змушує європейські бан- ки скорочувати портфель активів та зменшувати ка- пітал на суму вкладень у певні території. Простежується тенденція щодо зниження актив- ності банків із вітчизняним капіталом і при залученні коштів юридичних та фізичних осіб на валютні депо- зити. Якщо станом на І жовтня 2009 року частка на ринку вітчизняних банків за цими операціями стано- вила відповідно 57,6 та 50,84%, то в січні 2014 року вона була вже 40,52 та 35,77%. Банки з іноземним капіталом домінують у кредитно-депозитних операці- ях. Наприклад, їхня частка на ринку з кредитування юридичних та фізичних осіб станом на 01.01.2014 р. становила відповідно 55,32 та 81,86%, або в серед- ньому — 68,59%, тоді як частка ринку вітчизняних банків за цими операціями сягала відповідно лише 44,68 та 18,14%, або в середньому 31,41%. Переважаючі позиції посідають банки з інозем- ним капіталом і при залученні коштів — як у на- ціональній, так і в іноземних валютах у юридичних та фізичних осіб. Якщо частка таких операцій, здійсню- ваних банками з вітчизняним капіталом, станом на січень 2014 року становила відповідно 45,55% та 38,67% ринку, то банків з іноземний капіталом 54,45 та 61,33%. Частка ринку банків з іноземним капіта- лом за загальними зобов’язаннями у січні 2014 року становила 58,16% порівняно з 41,84% — частки бан- ків із вітчизняним капіталом. Така ситуація свідчить про те, що без застосу- вання оптимізаційних заходів у сфері вітчизняної банківської практики та за наявності ліберальних умов присутності й функціонування іноземних банків важко буде забезпечити стабільний розвиток банків- ської системи та валютного ринку України, а вітчиз- няним банкам — утримувати власні позиції на цьому ринку [4]. Згідно зі статистикою кількість банків з інозем- ним капіталом в Україні у 2013 році зменшилася на чотири одиниці. Станом на 1 січня 2014 року функ- ціонувало 49 банків з іноземним капіталом, 19 із них — це банки зі 100-відсотковим іноземним капіта- лом, хоча насправді ще у 14 банків розмір статутного капіталу наближений до стовідсоткового, в межах 96,03-99,99% (див. таблицю). Тож можна стверджува- ти, що станом на 01.01.2014 р. не 19, а 33 банки України фактично повністю належали іноземним власникам [5]. Із 15 банків, що формують І групу, лише 5 — із вітчизняним капіталом, із 20 банків II групи — 11, із 23 банків III групи — 15, із 122 банків IV групи — 100. Це свідчить проте, що іноземний капітал сконцент- рований у найбільш надійних та сильних гравців ринку, тоді як банки з чистим вітчизняним капіталом належать до слабших. Розглядаючи структуру іноземного капіталу в банківській системі України за країнами походження (рис. 2), варто зазначити, що впродовж останніх кі- лькох років спостерігається швидке зростання частки російських інвесторів, яке, па думку Р. Корнилюка, підкріплюється геополітичними цілями їхніх власни- ків. Науковець зазначає: “Якби прихід росіян на український ринок ґрунтувався виключно на еконо- мічних інтересах, навряд чи інвестори в особі держа- ви та нафтових магнатів північно-східного сусіда продовжували б активно вкладати кошти у нерента- бельний банківський бізнес. Адже показники рента- бельності капіталу (ROE) російських банків більше нагадують динаміку ROE покинутих західними інвес- торами банків, ніж криві рентабельності європейсь- ких установ, котрі залишилися на ринку”. Аналізуючи умови входження та виходу окремих іноземних банків із ринку України, можемо зробити висновок, що перспективність подальшої їхньої при- сутності у вітчизняному банківському секторі визна- чалася насамперед такими мотивами входження па ринок України: 35 47 53 51 55 53 53 53 51 51 49 13 17 17 18 20 22 22 22 21 21 19 27,6 35 36,7 35,8 40,6 41,6 39,5 38,3 34,2 34,2 34 20 25 30 35 40 45 0 10 20 30 40 50 60 01 .0 1. 20 07 р . 01 .0 1. 20 08 р . 01 .0 1. 20 09 р . 01 .0 1. 20 10 р . 01 .0 1. 20 11 р . 01 .0 1. 20 12 р . 01 .0 1. 20 13 р . 01 .0 4. 20 13 р . 01 .0 7. 20 13 р . 01 .1 0. 20 13 р . 01 .0 1. 20 14 р . Ві дс от ки Кі ль кі ст ь ба нк ів Кількість банків з іноземним капіталом Кількість банків зі 100-відсотковим іноземним капіталом Частка Іноземного капіталу в статутному капіталі банків ЗАЄЦЬ М. А., ЗАДОРОЖНЮК В. С. 2014/№3 31 Рис. 2. Структура капіталу банківської системи України Джерело: [3, c. 70-72; 6; 8]. добудова і формування східноєвропейської ре- гіональної філіальної структури, що абсолютно відпо- відало сценарію інтеграційного розвитку країни; ставка па недостатню глибину ринку банківсь- ких послуг в умовах недосконалої конкуренції, перс- пективи збільшення обсягів роздрібного кредитуван- ня за рахунок підтримки материнських структур в умовах надприбуткові« ставок та мінімальних валют- них ризиків. Домінування другого мотиву в стратегії окремих іноземних банків та наступна зміна тенденцій ринко- вої кон’юнктури зумовили масштабний відплив капі- талу з банківської системи України із наступною ро- тацією власників банків. Згортання діяльності банків з іноземним капіта- лом у вітчизняному банківському секторі триває під впливом кумулятивної дії низки факторів (суб’єктив- них і об’єктивних): відсутності в найближчій перспективі суттєвих передумов для поліпшення ділового клімату в Україні (негативні тенденції щодо зростання економіки, очі- кування девальвації національної валюти); запровадження змін на законодавчому рівні щодо заборони кредитування населення у валюті; неякісного кредитного портфеля: традиційно ви- сока для вітчизняного банківського ринку частка не- гативно класифікованих активів та недостатньо про- зора система їхнього моніторингу й ідентифікації (за оцінками Фітч (Filch) та Стендерд енд Пурс (Standard &Poor's) частка негативно класифікованих активів у балансах українських банків суттєво занижена); непрозорої судової системи та відсутності інсти- туту захисту прав кредиторів. На тлі існуючого становища банківської системи України банк буде мати конкурентні переваги в разі: надання послуг з кредитування юридичних і фі- зичних осіб; залучення коштів фізичних осіб переважно на довгострокові терміни і запобігання їх відтоку в по- дальшому; проведення роботи по зміцненню власної капі- тальної бази; отримання прибутку від діяльності; отримання довгострокового кредитного рейтингу на інвестиційному рівні. Інтеграція банківської системи України у світо- вий фінансовий простір відбувається досить повіль- но. Недостатній рівень реформування економіки, нерозвинутість національного фінансового ринку та повільне впровадження міжнародних стандартів на- гляду стримують цей процес. Водночас виникають інтегровані фінансові об’єднання, котрі загострюють конкуренцію на внутрішньому ринку та стримують приплив іноземного капіталу [7; 9]. Висновки. Сьогодні, на перший план має вийти ефективність банківського бізнесу з акцентом на по- казник окупності (ROE), що є чітким індикатором для регуляторів ринку щодо створення передумов для забезпечення належного рівня адекватності капіталу банку та зменшення системних ризиків; позитивним сигналом для акціонерів щодо дивідендів; свідченням ефективного управління капіталом, активами та ви- тратами банку. Для України така ситуація в європейському бан- ківському секторі означає підвищення вимог мате- ринських банків до своїх дочірніх структур, подальшу стагнацію кредитування з боку західних банків, а та- кож згортання діяльності не надто фінансово стійких банків, материнські компанії яких потерпають від високої частки негативно класифікованих кредитів і схильні до зниження зважених за ризиком активів шляхом продажу поганих активів закордонних дочір- ніх структур. Отже, для гарантування національної безпеки, задоволення потреб національної економіки, запобі- гання кризи української банківської системи, зміц- нення позицій вітчизняних банків на національному валютному ринку Україні потрібні міцні, стабільні та надійні банки, які складають гідну конкуренцію іно- земним. Для цього необхідно розробити і реалізувати стратегію розвитку банківської системи України в умовах інтегрованого світу, яка визначить пріоритетні завдання щодо захисту вітчизняної банківської сис- теми від негативного впливу зовнішніх факторів та зміцнення позицій вітчизняних банків на валютному ринку з метою забезпечення успішних економічних перетворень і безпеки держави. Росія - 8,86% Кіпр - 5,12% Нідерланди - 4,01% Австрія - 3,16% Німеччина - 3,6% Швеція - 2,25% Угорщина - 1,63% Польща - 1,11% Франція - 1,52% Греція -1,52% США - 0,43% Казахстан - 0,42% Великобританія - 0,23% Італія -0,05% Туреччина - 0,05% Швеція - 0,02% Грузія - 0,02% Україна - 64,0% КІР'ЯН Т. М., ШАПОВАЛ М. С. 32 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Говорячи про необхідність регулювання процесів уходження іноземного капіталу в банківську систему України, ми не маємо на увазі суворо регламентації напрямів діяльності та створення необґрунтованих бар’єрів для іноземних банків з одночасним забезпе- ченням усіляких протекцій для вітчизняних банків. Зрозуміло що відплив іноземного, передусім євро- пейського, капіталу не є позитивним явищем. Зі зменшенням кількості західних інвесторів гальмува- тиметься розвиток ризик-менеджменту впровадження європейських стандартів та прозорості банківського бізнесу. Ми пропонуємо шукати шляхи розвитку та зміцнення банківської системи України передусім у її вітчизняній складовій, а також захистити її від при- пливу ненадійного та незацікавленого в національ- ному розвитку економіки України капіталу. Список використаних джерел 1. Deutsche Bank став найбільшим банком Єв- ропи за активами //[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.epravda.com.ua/ news/20l2/ 03/27/ 31. 2. Дзюблюк О. Глобалізаційні процеси та участь іноземного капіталу у розвитку вітчизняної банківсь- кої системи / О.Дзюблюк // Банківська справа. — 2008. — № 2. — С. 37-45. 3. Основні показники діяльності банків України на 1 травня 2013 року // Вісник Національного банку України. — 2013. — № б. — С. 45. 4. Владимир О. М. Банки в системі організації валютних відносин в умовах ринкових трансформацій економіки України: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук: 08.00.08 / Ольга Михайлівна Владимир. – Тернопіль, 2012. – 196 с. 5. Дані фінансової звітності банків України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. bank. gov.на/ control/uk/publish/category? catjd =64097. 6. Довідник банківських установ України [Елек- тронний ресурс]. — Pежим доступу: http://www.bank. gov.на/ сопtrol/uk/hankdict/search. 7. Корнилюк Р. Іноземні банки в Україні: ви- живають сильніші [Електронний ресурс] / Роман Ко- рнилюк // Реальна економіка, 30.01.2013 p. — Режим доступу: htip://real-economy. com. ua/ publication/ 22/33205. html. 8. Інформація про власників істотної участі у банку [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// www.bank.gov.ua/doccatahg/document ?id= 51343. 9. Відхід з України іноземних банків знижує стійкість банківської системи [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.razumkov.org. ua/iikr/ experi.php ?newsjd~3902. Т. М. Кір’ян академік АЕН України М. С. Шаповал академік АЕН України м. Київ НАГАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЩОДО ПОДОЛАННЯ «ТІНЬОВОЇ» ЕКОНОМІКИ Однією із головних завдань економічних реформ в Україні повинна стати легалізація «тіньового» сек- тору. При цьому «тіньову» зайнятість, відповідно за- робітну плату, не можна розглядати окремо від роз- витку «тіньової» економіки, оскільки зайняті в ній — це учасники такої економіки. Сукупність видів економічної діяльності, забо- ронених законодавством України, або тих, які з різ- них причин не враховані у офіційній статистиці, від- носиться до «тіньової» економіки в Україні. За інфо- рмацією Міністерства економічного розвитку і торгі- влі України рівень «тіньової» економіки, обчислений за методом «витрати населення — роздрібний товаро- обіг», становив у 2012 р. приблизно 45% ВВП. Витра- ти населення на придбання товарів і послуг станови- ли 1179,1 млрд гривень, тоді як офіційно зареєстро- ваний оборот роздрібної торгівлі становив лише 804,3 млрд гривень. «Тобто, різниця між витратами населення на придбання товарів і послуг та обігом роздрібної тор- гівлі становила 374,8 млрд гривень, що і є джерелом «тіньового» обороту товарів та послуг, з яких податки не були сплачені», - зазначають у Мінекономторгівлі. Крім того, при обсязі роздрібного товарообороту підприємств-юридичних осіб у 405,1 млрд гривень сплачено податків 30,7 млрд гривень. При цьому фі- зичними особами-підприємцями, які здійснюють торгівельну діяльність, при обсязі роздрібного това- рообігу в 399,2 млрд гривень сплачено податків 3,8 млрд гривень. Основними причинами високого рівня «тініза- ції» української економіки є неефективний інституці- ональний базис регулювання підприємництва та не- задовільні умови здійснення підприємницької діяль- ності, зокрема: • нестабільність податкового законодавства, високий податковий тиск і нерівномірність податко- вого навантаження на суб’єктів господарювання, ни- зький рівень податкової дисципліни; • надмірне регулювання підприємницької ді- яльності; • корупція в державних органах та органах міс- цевого самоврядування; • правова незахищеність суб’єктів господарю- вання від зловживань з боку посадових осіб держав- них органів та органів місцевого самоврядування; • недієвість механізмів антикорупційного зако- нодавства; • неефективність функціонування судової та правоохоронної системи; • неефективне адміністрування податків; • суперечливість та дублювання законодавчої та нормативно-розпорядчої бази в окремих секторах; • високий рівень злочинності;

Іноземний капітал банківської системи України в умовах кризових явищ

Репозитарії

Схожі ресурси