Входження кримської області до складу УРСР: освітянський аспект

Досліджується діяльність партійних, радянських і освітянських органів як центральних, так і місцевих, щодо запровадження української мови в школах Кримської області невдовзі після переходу півострова до УРСР. Ключові слова: освіта, українська мова, Крим....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
1. Verfasser:	Бажан, О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2014
Schriftenreihe:	Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/87880
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Входження кримської області до складу УРСР: освітянський аспект / О. Бажан // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. — К., 2014. — Вип. 19. — С. 165-175. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-87880
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-878802015-10-29T03:02:41Z Входження кримської області до складу УРСР: освітянський аспект Бажан, О. Досліджується діяльність партійних, радянських і освітянських органів як центральних, так і місцевих, щодо запровадження української мови в школах Кримської області невдовзі після переходу півострова до УРСР. Ключові слова: освіта, українська мова, Крим. Исследуется деятельность партийных, советских и образовательных органов как центральных, так и местных, направленная на внедрение украинского языка в школах Крымской области сразу же после перехода полуострова к УРСР. Ключевые слова: образование, украинский язык, Крым. The article represents the results of the investigation on the activity of the party, Soviet and educational bodies on the central and local levels as for introduction of the Ukrainian language into schools of the Crimean region soon after the transition of the peninsula to the Ukrainian SSR. Keywords: education, the Ukrainian language, the Crimea. 2014 Article Входження кримської області до складу УРСР: освітянський аспект / О. Бажан // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. — К., 2014. — Вип. 19. — С. 165-175. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. XXXX-0115 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/87880 37.01(4УКР) (091) uk Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Досліджується діяльність партійних, радянських і освітянських органів як центральних, так і місцевих, щодо запровадження української мови в школах Кримської області невдовзі після переходу півострова до УРСР. Ключові слова: освіта, українська мова, Крим.
format	Article
author	Бажан, О.
spellingShingle	Бажан, О. Входження кримської області до складу УРСР: освітянський аспект Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика
author_facet	Бажан, О.
author_sort	Бажан, О.
title	Входження кримської області до складу УРСР: освітянський аспект
title_short	Входження кримської області до складу УРСР: освітянський аспект
title_full	Входження кримської області до складу УРСР: освітянський аспект
title_fullStr	Входження кримської області до складу УРСР: освітянський аспект
title_full_unstemmed	Входження кримської області до складу УРСР: освітянський аспект
title_sort	входження кримської області до складу урср: освітянський аспект
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2014
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/87880
citation_txt	Входження кримської області до складу УРСР: освітянський аспект / О. Бажан // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. — К., 2014. — Вип. 19. — С. 165-175. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика
work_keys_str_mv	AT bažano vhodžennâkrimsʹkoíoblastídoskladuursrosvítânsʹkijaspekt
first_indexed	2025-07-06T15:32:31Z
last_indexed	2025-07-06T15:32:31Z
_version_	1836912163281698816
fulltext	Входження Кримської області до складу УРСР: освітянський аспект 165 Бажан Олег (м. Київ) Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історичної регіоналістики, Інституту історії України НАН України. УДК 37.01(4УКР) (091) ВХОДЖЕННЯ КРИМСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДО СКЛАДУ УРСР: ОСВІТЯНСЬКИЙ АСПЕКТ Досліджується діяльність партійних, радянських і освітянських орга- нів як центральних, так і місцевих, щодо запровадження української мови в школах Кримської області невдовзі після переходу півострова до УРСР. Ключові слова: освіта, українська мова, Крим. 19 лютого 1954 року Президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР», обґрунтовуючи своє рішення спільністю економіки, територіальною близькістю та тісними господарськими і культурними зв’язками між Кримом і Україною. Важливому колективному рішенню вищого законо- давчого органу СРСР передувала певна процедура. Опираючись на ар- гументи та пропозиції місцевих і центральних виконавчих органів Росій- ської Федерації про «доцільність передачі Кримської області до складу Української PCP», Президія Верховної Ради РСФСР вважала за необхідне поцікавитися думкою УРСР з цього приводу. Подання Президії Верхов- ної Ради РРФСР щодо питання передачі Кримської області до складу Української PCP було розглянуто на Президії Верховної Ради УРСР 13 лютого 1954 року. Після обміну думками найвищий колегіальний орган державної влади в УРСР ухвалив відповідну постанову: «Обгово- ривши подання Президії Верховної Ради РРФСР по питанню передачі Кримської області із складу РРФСР до складу Української PCP, внесене на розгляд Президії Верховної Ради СРСР, Президія Верховної Ради Української PCP висловлює сердечну подяку Президії Верховної Ради Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки за цей великодушний, благородний акт братнього російського народу. Український народ з почуттям глибокого задоволення і палкої вдяч- ності зустріне рішення про передачу Криму до складу Української PCP, як нове яскраве виявлення безмежного довір’я і щирої любові російського народу до українського народу, нове свідчення нерушимої братньої дружби між російським і українським народами. Уряд України подбає про дальший розвиток і процвітання народного господарства Криму. Олег Бажан 166 Президія Верховної Ради Української PCP, відповідно до подання Президії Верховної Ради Російської Радянської Федеративної Соціаліс- тичної Республіки, постановляє: Просити Президію Верховної Ради Союзу PCP передати Кримську область із складу Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки до складу Української Радянської Соціалістичної Респуб- ліки»1. Цікавим є той факт, що зміст згаданої постанови Президії Верховної Ради УРСР заздалегідь було узгоджено на засіданні Президії ЦК КПУ2. Крім того, 12 лютого 1954 року члени Президії ЦК КПУ О. Кириченко, М. Підгорний, Н. Кальченко, І. Назаренко, М Гречуха, Д. Коротченко по- годили текст промови голови Президії Верховної Ради УРСР на спеці- альному засіданні Президії Верховної Ради СРСР(19.02.1954 р.): «Прези- дія Верховної Ради Української РСР повністю поділяє пропозицію про передачу Кримської області із складу Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки до складу Української РСР, яка тут викладена Головою Президії Верховної Ради РРФСР тов. Тарасовим, і висловлює сердечну вдячність Президії Верховної Ради Російської Радянської Феде- ративної Соціалістичної Республіки за великодушний благородний акт братнього російського народу. Передача Криму Українській РСР, враховуючи спільність економіч- ного розвитку, територіальну близькість і міцніючі господарські і куль- турні зав’язки між Українською республікою і Кримською областю, цілком доцільна і є дружнім актом, який свідчить про безмежне довірся і любов російського народу до українського народу. Український народ добре знає, що бути в братерській дружбі з великим російським народом, з усіма народами нашої країни — значить побі- доносно йти по шляху, вказаному Комуністичною партією, по шляху вільного і щасливого життя, по шляху до комунізму. Трудящі Радянської України твердо пам’ятають і в віках не забудуть того, що тільки завдяки дружбі, допомозі і підтримці братнього росій- ського народу й інших народів нашої Батьківщини, завдяки постійному піклуванню Центрального Комітету Комуністичної партії Радянського Союзу і Радянського уряду український народ добився величезних успіхів у піднесенні економіки, в розквіті культури — національної формою, соціалістичної змістом. Нині український народ, разом з іншими наро- дами Радянського Союзу, успішно бореться за виконання п’ятого п’яти- річного плану, за дальше зростання могутності нашої соціалістичної держави. Одним з яскравих проявів нерозривної дружби народів СРСР є 300-річчя возз’єднання України з Росією, що відзначається в цьому році, Входження Кримської області до складу УРСР: освітянський аспект 167 як велике національне свято українського, російського і всіх народів Радянського Союзу. Президія Верховної Ради Української РСР просить Президію Вер- ховної Ради СРСР затвердити спільне подання Президії Верховної Ради Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки і Президії Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки про передачу Криму із складу РРФСР до складу УРСР. Це рішення з вдяч- ністю і схваленням буде зустрінуте всім українським народом. Дозвольте мені запевнити вас, що з боку Українського уряду буде приділена належна увага дальшому розвиткові народного господарства Криму і підвищенню матеріального та культурного добробуту трудящих Кримської області»3. Незважаючи на територіальну й історичну спорідненість Криму та України, серйозною проблемою у процесі входження півострова до складу УРСР був етнічний склад населення регіону. Чисельність населення Кримської області за національним складом за даними переписів 1939 та 1959 років4 1939 рік 1959 рік У тому числі У том числі В сь ог о мі сь ко го сі ль сь ко го П ит ом а ва га н ац іо - на ль но ст і с то со вн о вс іє ї ч ис ел ьн ос ті на се ле нн я В сь ог о мі сь ко го сі ль сь ко го П ит ом а ва га н ац іо - на ль но ст і с то со вн о вс іє ї ч ис ел ьн ос ті на се ле нн я Всього населення 1123,8 585,6 538,2 100 1201,5 775,4 426,1 100 У тому числі: росіяни 557,4 343,2 214,2 49,6 858,3 575,7 282,6 71,4 українці 153,5 83,8 69,7 13,7 267,7 143,6 124,1 22,3 євреї 65,3 47,4 17,9 5,8 25,4 22,8 2,6 2,1 білоруси 6,7 4,1 2,6 0,6 21,7 12,6 9,1 1,8 поляки 5,1 3,8 1,3 0,5 3,9 2,7 1,2 0,3 німці 51,0 10,0 41,0 4,5 0,5 0,4 0,1 0,04 молдавани 1,5 0,75 0,75 0,1 2,4 1,8 0,6 0,3 греки 20,7 12,0 8,7 1,8 1,1 0,9 0,2 0,1 болгари 15,3 2,5 12,8 1,4 0,7 0,4 0,3 0,06 татари 218,5 59,7 158,8 19,4 1,8 1,5 0,3 0,1 інші націо- нальності 28,8 18,3 10,5 2,6 18,2 13,1 5,1 1,5 Олег Бажан 168 У зв’язку з цим, республіканський уряд намагався вживати заходів для заселення краю українцями. Вже в середині березня 1954 року голова Ради міністрів УРСР Н. Кальченко звернувся до керівника союзного уряду Г. Маленкова з проханням переглянути плани переселення на Кримський півострів. У зв’язку з включенням Кримської області до складу УРСР голова Ради міністрів УРСР Н. Кальченко пропонував ска- сувати план переселення з України в Читинську область, а натомість рекомендував затвердити план внутрішньо республіканського пересе- лення по Україні, включаючи Крим5. Реалізація програми трудової міг- рації на території Криму в другій половині 1940–1980-х рр. дає підстави стверджувати про збільшення числа українців, які проживали на пів- острові (на 1939 р. у Криму мешкало 153.5 тис. українців; у 1959 р. — 267.7 тис.; у 1989 р. — 625.919 осіб). Одночасно з планом економічної інтеграції Криму в народногоспо- дарський комплекс УРСР у середині 1950-х років значна увага партійного керівництва республіки приділялася зміцненню культурних та комуніка- ційних зв’язків населення півострова з материковою Україною. Потреба формування єдиного гуманітарного простору спонукало республіканське керівництво зосередитися, в тому числі, і на мовній політиці в регіоні. Входження Криму до складу УРСР не могло не позначитися на мовній політиці в освітній сфері. Ініціатива «українізації» регіону належала Кримському обкому КПУ. В серпні 1954 р. бюро обкому прийняло рі- шення про введення вивчення української мови та літератури в школах Кримської області. В записці надісланій до ЦК КПУ у вересні 1954 р. зазначалося: «В зв’язку з передачею Кримської області до складу УРСР Кримський обком КПУ вважає необхідним увести в 1955–1956 нав- чальному році вивчення української мови та літератури в школах Крим- ської області і просить розглянути наступні пропозиції по даному питанню: 1. Для того щоб надати учням шкіл області системні знання з укра- їнської мови та літератури і тим самим забезпечити можливість ви- пускникам навчатися в спеціальних середніх навчальних закладах та вузах УРСР, ввести з 1955–56 навчального року вивчення української мови та літератури з ІІ по VІІІ клас включно у всіх школах області. Запровадження вивчення української мови з 1955 року пояснюється тим, що в області немає підготовлених кадрів учителів, знаючих україн- ську мову. Ці кадри необхідно підготувати протягом 1954–55 навчального року. В області з 2193 учителів початкових класів лише 94 знають укра- їнську мову. Однак і вони досвіду викладання української мови зовсім не мають. Усього необхідно підготувати 1500 учителів для ІІ–ІV класів. Входження Кримської області до складу УРСР: освітянський аспект 169 2. У Кримській області 320 семирічних і 140 середніх шкіл. В кожну семирічну школу необхідно направити одного викладача і в кожну се- редню школу — двох викладачів української мови та літератури. Вони ж будуть вести викладання в школах робочої та сільської молоді. Усього необхідно мати 600 учителів. Обком партії просить ЦК КП України дати вказівку Міністерству освіти УРСР про направлення в Кримську область 600 учителів укра- їнської мови та літератури для викладання в середніх та семирічних школах з 1955–56 років. 3. У зв’язку з тим, що в окремих семирічних школах учителі укра- їнської мови не будуть мати повного 18-ти годинного навантаження, просимо дозволити облвиконкому виплачувати вчителям повну ставку. 4. В період з 1954–55 навчального року провести курси по вивченню української мови учителями початкових шкіл у кількості 1500 чоловік. Дати вказівку Міністерству освіти розробити програму курсів і забез- печити вчителів початкових класів області підручниками української мови <…> 5. З метою забезпечення матеріальної допомоги та здійснення конт- ролю за якістю викладання української мови в школах просимо ввести додатково в штат Кримського облвно 3 інспекторів-методистів, в штат Севастопольського, Сімферопольського, Керченського, Ялтинського, Єв- паторійського, Феодосійського, Джанкойського, Білогірського райвно — по одному інспектору-методисту. Створити при Кримському обласному інституті удосконалення вчи- телів кабінет української мови та літератури в складі завідувача та двох методистів»6. Насправді, складена програму дій на 1955 рік по запровадженню української мови в школах Криму, стала реалізовуватися на півострові у листопаді 1954 року. Кримський обласний відділ народної освіти за погодженням з Міністерством освіти УРСР у другій чверті 1954/1955 навчального року організував в школах, де були відповідні кадри, вив- чення української мови. Впродовж першого року українська мова вив- чалась в тридцяти восьми класах двадцяти чотирьох шкіл з кількістю шістсот дев’ятнадцять учнів ІІ–ІV класів (ІІ класи — 406 учнів, ІІІ класи — 94 учні, ІV класи — 119 учнів). Вивчення української мови, яка належно сприйнята як учнями, так і громадськістю, носила вибірковий, експери- ментальний характер. Попри перші успіхи, давалися взнаки і певні труд- нощі. В школах Кримської області бракувало учителів початкових класів які володіли українською мовою. Середні навчальні заклади не були забезпечені спеціальними програмами та підручниками. Українська мова була запроваджена не в усіх класах, що давало привід деяким батькам Олег Бажан 170 писати заяви про переведення їх дітей у класи, де українська мова не викладалася. Для забезпечення викладання української мови в школах Кримської області у 1955/1956 навчальному році передбачалося підготувати на короткотермінових курсах 219 учителів молодших класів, призначити для роботи в V–VІІ класах 700 викладачів-філологів та забезпечити учнів відповідною методичною літературою7. Як свідчить стенограма наради у заступника голови Ради міністрів УРСР М. Гречухи 2 серпня 1955 р. в урядовців та чиновників профільного міністерства не було чіткого уяв- лення про механізми, ресурси, масштаби, часові рамки впровадження української мови у шкільний навчальний процес кримських шкіл: «ТОВ. Овчаренко — Коли в минулому році ми вводили, як досвід, вивчення української мови в 24 школах, ми дали вказівку готувати вчи- телів української мови. Вивчаючи питання в цьому році, ми бачимо, що розумно вводити вивчення української мови з 2–4 класів в тих школах, де є можливість надіслати досвідченого вчителя з української мови. Зараз нам роботу з кадрами треба розпочати знову для того, щоб надіслати в Крим 150 вчителів. Що зараз можна зробити в Криму. Для мене ясно, що розпочинати вивчення української мови треба з 2–4 класів включно. Чому в цих класах? По-перше, тому, що вивчення української мови краще всього дається дітям в такому віці. В яких школах це зробити? Можна ввести тільки в тих школах, де є навантаження вчителя не менш, ніж 18 годин. Ми підрахували — можна ввести вивчення української мови в 900 2–4 класах, з загальної кількості цих класів 1800. Для цього треба було направити туди 150 учителів. Ці учителі читали б українську мову в 900 класах як предмет, було б по 4, і як виняток, по 5 класів. Це було б 120 учнів. Це дуже складна робота. Треба платити їм ставку. Вчителям, яким скорочується навантаження в цих класах — місцевим, дати 2 роки для того, щоб вони вивчили укра- їнську мову, а прибулі учителі допомогли б їм протягом 2 років вивчити українську мову. Такий варіант найкращий і не викличе ніякого незадоволення в Криму. Я розмовляв з учителями, партійними працівниками, населенням і такий варіант не викликає ніякого незадоволення. Я вважаю, що треба зупи- нитися на цьому варіанті. Ми втратили багато часу, залишилось 15, максимум 20 днів для того, щоб відібрати 150 чоловік, вказати школи до яких їх направляти, перебудувати плани тощо, це дуже велика робота, а часу дуже мало; тов. Русько — Треба вирішити питання і про заробітну плату вчителів, тим які будуть працювати в цих класах, треба, щоб за меншу кількість годин вони одержували ставку, і тим, які приїдуть щоб їм не за 18 годин давали ставку, а за меншу кількість годин; Входження Кримської області до складу УРСР: освітянський аспект 171 тов. Овчаренко — Це гроші такі, що бюджет області повністю перекриває; тов. Дуднік — Зважаючи на те, що сьогодні 2 серпня, можна говорити про такі реальні пропозиції або вести підготовчу роботу на майбутній час, або зробити перші кроки ще в цьому році. Я вважаю, якщо робити перші кроки в цьому році, то зараз треба було назначити вчителів української мови в 7-річні школи, там де є 5-ті класи, щоб вони викладали цей предмет, щоб у всіх 5-х класах вони самі викладали українську мову. Курс української мови починається з 5 класів, цим вчителям дати доручення протягом року працювати з вчителями молодших класів 1–4, з тим, щоб в майбутньому році ці вчителі могли б самі викладати цей предмет в тому, чи іншому класі. Упродовж 3 років ми б забезпечили кваліфіковане викладання укра- їнської мови 5–7 класів і підготували вчителів, які б самостійно вели курс української мови в молодших класах. Таким чином, упродовж 3–4 років ми б забезпечили перехід всіх без винятку шкіл з російською мовою навчання на учбовий план нашої республіки, в тому числі на вивчення української мови. Коли я був у Криму, то побував в таких селах, де переважну кількість населення складають українці, які компактною масою приїхали. Я, наприклад, був у селі, в якому 180 сімей колгоспників приїхали з Житомирської області, з ними приїхало стільки дітей, яких вистачить на повну семирічну школу. Після того, як я там побував, був у райкомі партії, говорили, потім поставили і питання на нараді у секретаря обкому партії і було дано доручення виявити населені пункти, де пере- важна кількість українців, які бажають, щоб були українські школи. Я знаю, що в Криму є населені пункти, де треба було б організувати школи з українською мовою навчання, я вважаю, що це питання треба інди- відуально вирішувати. Щодо перших класів, вірніше, початкових. Коли кадри, які там не можуть викладати українську мову, а замість них ми нікого не можемо призначити, виходить, що в цьому році в молодших класах українську мову не розпочнуть вивчати; тов. Сивець — У нас була пропозиція розпочати вивчення української мови з 5 класів з тим, щоб в наступному році почати з молодших класів. Не можна розпочати викладання тільки в частині 5-х класів. Мені зда- ється, що пропозиція відносно того, щоб ввести в 5-х класах як предмет вивчення української мови є найдоцільніше. Щодо молодших класів. Підручники і програми є для других класів, а для ІІІ-х нема. В 2-х класах можна запровадити в цьому році, але у вас там нема викладачів, які б знала українську мову. Початкові класи в Кримській області, як правило, комбіновані, один учитель веде 2–3 і навіть 4 класи, і тут вести українську мову учителю Олег Бажан 172 буде надто важко. Весь час інша мова розпочиналась з 5-х класів і не обов’язково розпочинати в Криму з других класів тим більш, що зараз залишилось дуже мало часу; тов. Овчаренко — Я вважаю, що з 5-х класів розпочинати неможна, тому що це знизить успішність. Треба вести викладання української мови так, щоб діти знали її і літературу. Треба робити так, щоб це не від- бивалось на успішності, ми не повинні викликати незадоволення з боку учителів, а досвід показує, що вивчення української мови не відбивається на успішності лише тоді, коли її починають вивчати з початкових класів; тов. Колосова — Я вважаю, що в першу чергу треба знати контингент дітей корінного населення в Криму для того, щоб виявити скільки укра- їнських шкіл там треба відкрити. В залежності від наявності контингенту відкривати українські школи. Крім цього, я вважаю, як не важко, а послати 150 учителів треба, вирішивши одноразово питання про оплату їх. Обов’язково треба вирішити питання про організацію вивчення укра- їнської мови вчителями 2–4 класів. І мені здається, що запроваджувати вивчення української мови треба було б з 2-х класів в цьому році; тов. Гречуха — Давайте умовимось таким чином: ніяких проектів рішень ЦК і Ради Міністрів не виносити і ніяких постанов з цього приводу не приймати, а як це зробити? Навіть наказу Міністра не давати, а треба викликати завідувача облвно, розібратись з ним і сказати: запро- вадьте вивчення української мови там, де в цьому є потреба і можливість, не форсуйте цієї справи, але все ж таки якійсь певний мінімум відносно запровадження вивчення української мови в цьому році повинен бути, і відкривати українські школи там, де є відповідні контингенти, де є вчителі, коли нема, треба підкинути туди вчителів і українські школи організувати. Де можливо — організувати інтернати. З приводу цього ми підкажемо і облвиконкому, обкому — вирішуйте питання самі, де є потреба, де є необхідність, не форсуйте і не затягуйте цієї справи. Я, наприклад, вважаю, що коли є потреба і можливість організувати з 5-х класів, а також я прибічник того, коли буде можливість і потреба — з другого класу організувати вивчення української мови»8. Попри дискусії у владних кабінетах про темпи впровадження у шкіль- ну освіту української мови в Криму, процес переведення шкіл області на навчальний план шкіл України мав позитивну динаміку. Якщо в 1955/1956 навчальному році українська мова вивчалася у 38 класах 24 шкіл 619 учнями (ІІ кл. — 406 учнів, ІІІ кл. — 94, ІV кл. — 119), то в 1957 р. за навчальним планом шкіл УРСР працювало 115 класів 70 шкіл з кількістю 2383 учнів. З першого вересня 1957 р. вивчення української мови було запроваджено в усіх п’ятих класах середніх шкіл півострова. Входження Кримської області до складу УРСР: освітянський аспект 173 У 1957/1958 навчальному році українська мова вивчалася в 1704 класах з кількістю 26.787 учнів (1206 других, 94 третіх, 494 четвертих, 71 п’ятих, 23 шостих і сьомих класах). В 5–7 класах українську мову вивчали 3075 учнів. Крім цього, були організовані школи з українською мовою навчання: Сімферопольська середня, Столбівська початкова (Джанкойський район), Долинівська початкова (Зуйський район), Морська початкова (Чорномор- ський район), класи з українською мовою навчання в Білогірському районі. 1 вересня 1957 р. в м. Сімферополі розпочала роботу середня школа- інтернат з українською мовою навчання для 280 учнів 5–10 класів. Задля поступового переходу роботи шкіл області на навчальний план шкіл України Кримським обласним відділом освіти було порушено клопотання перед міністерством освіти про виділення коштів на перепідготовку кадрів. Міністерство задовольнило прохання облвно, асигнувавши для цієї мети в 1957/1958 навчальному році 1.522 тисячі карбованців. Це дало можливість охопити курсовими заходами по вивченню української мови всіх учителів других класів в кількості 1200 чоловік. У Кримську область було відряджено для роботи на курсах 40 висококваліфікованих фахівців української мови і методики її вивчення з інших областей України, надіслано відповідну літературу. Завдяки допомозі Міністерства освіти УРСР на Кримському півострові були організовані Курси по вивченню української мови. Усім учителям після проходження курсів були вручені посвідчення про право викладання української мови в початкових класах. Більше ста вчителів, які одержали знання з української мови на курсах, були прийняті студентами в Кримський педагогічний інститут на україн- ський відділ філологічного факультету. На допомогу вчителям у викладанні української мови з дозволу Міністерства освіти УРСР при Кримському обласному інституту вдоско- налення вчителів створено кабінет української мови та літератури, го- ловне завданням якого полягало у моніторингу стану викладання україн- ської мови та поширенню кращого досвіду окремих учителів. У свою чергу Інститут удосконалення кваліфікації вчителів активно займався підготовкою брошур на допомогу вчителям української мови, планів, словників, збірників диктантів, методичних розробок з української мови для вчителів других і третіх класів. З метою підвищення фахового рівня у січні 1958 р. було організовано в м. Сімферополі семінар з української мови для вчителів других класів шкіл області, в якому прийняло участь 606 осіб. У містах Сімферополі, Феодосії, Ялті, Керчі, Євпаторії, Приморському районі під керівництвом методистів інституту вдосконалення вчителів було започатковано по- стійно діючі семінари з української мови для вчителів других класів. Олег Бажан 174 Як зазначалося у звіті про роботу кримських шкіл у 1957/1958 навчальному році, поряд з успіхами з українізацією освітянської сфери спостерігалися і певні труднощі: «Трапляються випадки, коли вчитель проявляє безпорадність в тому чи іншому питанні методики викладання української мови, повсякденно в роботі вчителя виникають сумнівні питання, які вимагають негайної відповіді. А в переважній більшості шкіл області директори і завучі не знають української мови, і тому допомогти вчителеві неспроможні. Ці труднощі було б легше вчителеві подолати, якби в кожній школі українська мова вже тепер викладалась в п’ятих– сьомих класах. При цій умові спеціаліст української мови був би надій- ним консультантом для вчителів початкових класів, які роблять перші кроки в справі навчання української мови. Вибіркове введення української мови призвело до того, що школи Кримської області працюють за двома навчальними планами. Це нега- тивно відбивається на роботі шкіл. У зв’язку з цим виникла настійна потреба перебудувати роботу шкіл Криму за єдиним навчальним планом шкіл УРСР. Навчально-матеріальна база для викладання українські мови в школах Криму дуже і дуже бідна. В школах відсутні таблиці, методичні по- сібники, збірники для вправ, збірники диктантів і переказів, плакати, портрети письменників тощо. Облвно про це писав в Міністерство освіти неодноразово. Проте становище не поліпшилось. А в новому навчаль- ному році вивчатиметься в усіх 2–3 класах, в багатьох 4-х, українська мова вводиться також в 551 п’ятому класі з кількістю 15165 учнів. Бібліотеки шкіл потребують поповнення українською літературою»9. У 1958/1959 навчальному році українська мова вивчалася в усіх дру- гих, третіх та п’ятих класах. Як довідуємось з річного звіту про роботу шкіл кримської області за 1960/1961 навчальний рік українська мова вивчалася в усіх за незначним винятком у ІІ–VІІ та окремих VІІІ– Х класах. Поштовхом до згортання «м’якої» українізації в освітянській сфері послужило прийняття Верховною Радою УРСР у квітні 1959 р. закону «Про зміцнення зв’язку школи із життям і подальший розвиток системи народної освіти в Українській РСР», який надавав право батькам вибирати своїм дітям мову навчання. За таких обставин кількість шко- лярів, які вивчали українську мову почала зменшуватися. У 1970/1971 навчальному році в Криму залишилася лише одна українська школа у Сімферополі. Курс на впровадження української мови в освітянській сфері в умовах прихованої русифікації на початку 1970-х років було остаточно згорнуто. Входження Кримської області до складу УРСР: освітянський аспект 175 Бажан Олег (г. Киев) Кандидат исторических наук, старший научный сотрудник отдела регионалистики Института истории Украины НАН Украины. Исследуется деятельность партийных, советских и образовательных органов как центральных, так и местных, направленная на внедрение украинского языка в школах Крымской области сразу же после перехода полуострова к УРСР. Ключевые слова: образование, украинский язык, Крым. Oleg Bazhan (Kyiv) Senior Research Fellow of the Department of Regional Studies at the Institute of History of Ukraine at the National Academy of Sciences of Ukraine, Candidate of Historical Sciences. The article represents the results of the investigation on the activity of the party, Soviet and educational bodies on the central and local levels as for introduction of the Ukrainian language into schools of the Crimean region soon after the transition of the peninsula to the Ukrainian SSR. Keywords: education, the Ukrainian language, the Crimea. ———————— 1 Центральний державний архів вищих органів влади та управляння України (далі — ЦДАВО України). — Ф. 1. — Оп. 2. — Спр. 507. — Арк. 1–2. 2 Центральний державний архів громадських об’єднань України. — Ф. 1. — Оп. 6. — Спр. 2041 — Арк. 12. 3 Там само. — Арк. 27–28. 4 ЦДАВО України. — Ф. 2. — Оп. 13. — Спр. 865. — Арк. 49–51. 5 Там само. — Оп. 8. — Спр. 10935. — Арк. 16–17. 6 Там само. — Спр. 4999. — Арк. 247–248. 7 Сергійчук В. Український Крим. — К., 2001. — С. 244. 8 ЦДАВО України. — Ф. 2. — Оп. 9. — Спр. 38. — Арк. 1–5. 9 Там само. — Ф. 166. — Оп. 15. — Спр. 2358. — Арк. 97–103.

Входження кримської області до складу УРСР: освітянський аспект

Institution

Ähnliche Einträge