Оптимізація ресурсного потенціалу промисловості міста з урахуванням його конкурентних переваг
Виходячи з об’єктивних умов найбільший інтерес представляє оптимізація ресурсного потенціалу, що спирається на якісну характеристику головних чинників, що зумовлюють конкурентоспроможність, розкриваютьперспективи її розвитку. Сьогодні міста повинні ефективніше використовувати наявний ресурсний потен...
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Економічний вісник Донбасу |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/87928 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Оптимізація ресурсного потенціалу промисловості міста з урахуванням його конкурентних переваг / М.В. Дубініна // Економічний вісник Донбасу. — 2014. — № 3(37). — С. 20-24. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-87928 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-879282015-10-31T03:01:33Z Оптимізація ресурсного потенціалу промисловості міста з урахуванням його конкурентних переваг Дубініна, М.В. Соціально-економічні проблеми Донбасу Виходячи з об’єктивних умов найбільший інтерес представляє оптимізація ресурсного потенціалу, що спирається на якісну характеристику головних чинників, що зумовлюють конкурентоспроможність, розкриваютьперспективи її розвитку. Сьогодні міста повинні ефективніше використовувати наявний ресурсний потенціал і застосовувати комплекс механізмів, які сприятимуть підвищенню рівня конкурентоспроможності їх економіки. Як свідчать результати досліджень, найшвидше перетворення відбуваються в економіці великих міст, які є ядрами економічної реструктуризації: для великих міст структурні зміни стають головним напрямом розвитку. За відповідних умов такі міста можуть стати точками економічних перетворень країни в цілому. Исходя из объективных предпосылок наибольший интерес представляет оптимизация ресурсного потенциала, основой которого являются факторы, обуславливающие конкурентоспособность и раскрывающие перспективу ее развития. Сегодня города должны эффективнее использовать имеющийся ресурсный потенциал и применять комплекс механизмов, которые будут способствовать повышению уровня конкурентоспособности их экономики. Как свидетельствуют результаты исследований, наиболее стремительно изменения происходят в экономике крупных городов, которые являются ядрами экономической реструктуризации: для крупных городов структурные изменения становятся главным направлением развития. При соответствующих условиях такие города могут стать точками экономических преобразований страны в целом. Proceeding from the objective conditions of greatest interest is the optimization of the resource potential, the basis of which are the determinants of competitiveness and revealing the prospect of its development. Today the city should make better use of available resource potential and apply the complex mechanisms that will contribute to improving the competitiveness of their economies. According to the research results, the most rapidly changes are occurring in the economy of cities, which are the engines of economic restructuring: the cities structural changes become the main direction of development. Under appropriate circumstances such cities may become by points of economic transformation of the country in hole. 2014 Article Оптимізація ресурсного потенціалу промисловості міста з урахуванням його конкурентних переваг / М.В. Дубініна // Економічний вісник Донбасу. — 2014. — № 3(37). — С. 20-24. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/87928 332.14 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Соціально-економічні проблеми Донбасу Соціально-економічні проблеми Донбасу |
| spellingShingle |
Соціально-економічні проблеми Донбасу Соціально-економічні проблеми Донбасу Дубініна, М.В. Оптимізація ресурсного потенціалу промисловості міста з урахуванням його конкурентних переваг Економічний вісник Донбасу |
| description |
Виходячи з об’єктивних умов найбільший інтерес представляє оптимізація ресурсного потенціалу, що спирається на якісну характеристику головних чинників, що зумовлюють конкурентоспроможність, розкриваютьперспективи її розвитку. Сьогодні міста повинні ефективніше використовувати наявний ресурсний потенціал і застосовувати комплекс механізмів, які сприятимуть підвищенню рівня конкурентоспроможності їх економіки. Як свідчать результати досліджень, найшвидше перетворення відбуваються в економіці великих міст, які є ядрами економічної реструктуризації: для великих міст структурні зміни стають головним напрямом розвитку. За відповідних умов такі міста можуть стати точками економічних перетворень країни в цілому. |
| format |
Article |
| author |
Дубініна, М.В. |
| author_facet |
Дубініна, М.В. |
| author_sort |
Дубініна, М.В. |
| title |
Оптимізація ресурсного потенціалу промисловості міста з урахуванням його конкурентних переваг |
| title_short |
Оптимізація ресурсного потенціалу промисловості міста з урахуванням його конкурентних переваг |
| title_full |
Оптимізація ресурсного потенціалу промисловості міста з урахуванням його конкурентних переваг |
| title_fullStr |
Оптимізація ресурсного потенціалу промисловості міста з урахуванням його конкурентних переваг |
| title_full_unstemmed |
Оптимізація ресурсного потенціалу промисловості міста з урахуванням його конкурентних переваг |
| title_sort |
оптимізація ресурсного потенціалу промисловості міста з урахуванням його конкурентних переваг |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Соціально-економічні проблеми Донбасу |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/87928 |
| citation_txt |
Оптимізація ресурсного потенціалу промисловості міста з урахуванням його конкурентних переваг / М.В. Дубініна // Економічний вісник Донбасу. — 2014. — № 3(37). — С. 20-24. — укр. |
| series |
Економічний вісник Донбасу |
| work_keys_str_mv |
AT dubínínamv optimízacíâresursnogopotencíalupromislovostímístazurahuvannâmjogokonkurentnihperevag |
| first_indexed |
2025-07-06T15:34:27Z |
| last_indexed |
2025-07-06T15:34:27Z |
| _version_ |
1836912285467017216 |
| fulltext |
М. В. Дубініна
20
Економічний вісник Донбасу № 3(37), 2014
УДК 332.14
М. В. Дубініна,
кандидат економічних наук,
Інститут економіки промисловості НАН України,
м. Донецьк
ОПТИМІЗАЦІЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРОМИСЛОВОСТІ МІСТА
З УРАХУВАННЯМ ЙОГО КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ
Проблема конкурентних переваг і конкуренто-
спроможності територій в теперішній час знахо-
диться в початковій стадії дослідження. Більшість
досліджень приділяє увагу конкурентоспромож-
ність країн або їх груп, тоді як питання регіональ-
ної конкурентоспроможності і конкурентоспромо-
жності міст не отримало всебічного дослідження.
Виявлення економічної природи конкуренції міст,
аналіз форм, основних тенденцій і суперечностей
розвитку в умовах глобальної економіки стають
актуальними не тільки в науковому, але і практич-
ному сенсі. Інтерес до проблематики конкуренції
міст, що останнім часом значно підвищується, обу-
мовлено і тією обставиною, що міста, поступово
стаючи економічними суб’єктами національної
економіки, розробляють і реалізують стратегії
власного розвитку, масштабніше долучаються до
інтеграційних процесів. Сьогодні міста повинні
ефективніше використовувати наявний ресурсний
потенціал і застосовувати комплекс механізмів, які
сприятимуть підвищенню рівня конкурентоспро-
можності їх економіки. По відношенню до міст в
теперішній час застосовується велика кількість по-
ложень, які спочатку використовувалися тільки по
відношенню до підприємств. Так, термін «конку-
рентоспроможність», який раніше застосовувався в
першу чергу для оцінки діяльності підприємств (як
здатність фірми придбати, зберегти і збільшити
частку на ринку) зараз використовується також для
груп підприємств, міст, регіонів і держав. Кілька
років тому, в 2012 р., за ініціативою американської
транснаціональної фінансової групи Citigroup в
рамках проекту «Точки зростання» (Hot Spots) з
метою визначити як сучасні мегаполіси залучають
капітали, бізнес і людей і поширюють економічний,
політичний і культурний вплив, почалося глобаль-
не дослідження і супроводжуючий його рейтинг
міської агломерації світового значення за показни-
ком конкурентоспроможності – індекс конкуренто-
спроможності міст світу (The Global City Compe-
titiveness Index). Автори проекту вважають, що в
XXI ст. конкуренція розгорнеться не тільки між
країнами, а переважно між містами. За основу роз-
рахунків прийнята методика британського дослід-
ницького центру The Economist Intelligence Unit
(аналітичний підрозділ британського журналу
Economist), заснована на комбінуванні статистич-
них даних і результатів експертних опитувань з
фахівцями в галузі міського управління, мерами
міст і керівниками міжнародних компаній. Міста
оцінюються за 31 економічним, соціальним і полі-
тичним критерієм (21 якісних і 10 кількісних пока-
зників), які детально характеризують конкурентос-
проможність міської агломерації, що знаходиться
на різних рівнях економічного розвитку. Всі показ-
ники згруповано у вісім основних категорій:
1. Економічний потенціал.
2. Фінансова система.
3. Інститути.
4. Людський капітал.
5. Фізичний капітал.
6. Глобальна інтеграція.
7. Соціально-культурне середовище.
8. Навколишнє середовище.
Щодо України, то проблема конкурентоспро-
можності міст і територій актуалізувалася напри-
кінці 90-х рр. минулого сторіччя під впливом рин-
кових трансформацій. Прийнято вважати, що роз-
виток походить від економічної рівноваги між те-
риторіями в тих випадках, коли мобільні чинники
виробництва розміщуються там, де можна отрима-
ти від них максимальну вигоду. У більш широкому
сенсі структурні зміни «беруть початок» в світово-
му попиті або інноваціях, які далі розповсюджу-
ються на національний, регіональний і муніципа-
льний рівні. Вчені відзначають такі основні світові
тенденції в розвитку сучасних міст, які також зна-
ходять віддзеркалення в розвитку українських аг-
ломерацій: з одного боку – децентралізація, зрос-
тання економічних можливостей, з іншого боку –
глобалізація економіки, підвищення ролі міждер-
жавного рівня в ухваленні рішень. Для більшості
великих міст характерною особливістю є істотна
відмінність між центральною частиною міста і його
периферією. Крім того продовжується міграція на-
селення не тільки з села в місто, але і з малих міст в
великі і більш заможні міста. В результаті збільшу-
ється питома вага урбанізованих територій, за ра-
хунок сільських територій формуються нові тери-
торії забудови, але в той же час не приділяється
належної уваги якості міського середовища і від-
новленню деградованих територій. Основним за-
вданням ефективної міської політики повинно ста-
ти зміцнення потенціалу міст шляхом максимально
ефективного використання переваг і ресурсів для
зростання.
Виходячи з об’єктивних умов, найбільший ін-
терес представляє оптимізація ресурсного потенці-
алу, що спирається на якісну характеристику голо-
вних чинників, що зумовлюють конкурентоспро-
можність, розкривають перспективи її розвитку. Як
свідчать результати досліджень, найшвидше перет-
М. В. Дубініна
21
Економічний вісник Донбасу № 3(37), 2014
ворення відбуваються в економіці великих міст, які
є ядрами економічної реструктуризації: для вели-
ких міст структурні зміни стають головним напря-
мом розвитку. За відповідних умов такі міста мо-
жуть стати точками економічних перетворень кра-
їни в цілому. Сукупний ресурсний потенціал гру-
пує ресурси і є цілісним виразом можливостей
розв’язання поставлених завдань за допомогою
об’єднання ресурсів. Але сам термін «потенціал»
свідчить про те, що ці можливості повною мірою
або не виявлено, або не сформовано, або не упред-
метнено.
При аналізі стану і прогнозуванні ресурсного
потенціалу можливий ізольований огляд окремих
видів ресурсів. Такий підхід умовний. Враховуючи,
що ресурсний потенціал функціонує як єдине ціле,
важливо розглянути підходи до визначення спів-
відношень між його складовими з метою оптиміза-
ції пропорцій між ними.
На господарську, економічну діяльність знач-
ною мірою впливають виробничі (економічні) ре-
сурси, їх структура, оптимальне поєднання. Важли-
ва властивість виробничих ресурсів – їх обмеже-
ність. Дефіцит тих або інших видів ресурсів харак-
терний для всіх економічних систем, що знаходять-
ся в режимі розвитку, оскільки постійно зростають
і змінюються потребі суспільства.
Однією з характеристик міста в цьому напрямі
є структура і стан основних фондів. Так, дані про
основні засоби м. Донецька, як великого промисло-
вого міста Сходу України наведено в табл. 1.
Слід зазначити, що коли протягом тривалого
часу рівень зносу не перевищує 40%, то це є до-
статнім для забезпечення розширеного відтворення
основних фондів. Якщо ж протягом декількох років
рівень зносу коливається в межах 40-50%, то має
місце лише відтворення основних фондів. А якщо
ступінь зносу сягає понад 51%, то йдеться про зву-
жене відтворення та відтворювальний цикл пору-
Таблиця 1
Характеристика основних засобів м. Донецька*
Показники
Роки
2005 2006 2007 2008 2009 2010
Основні
засоби
(у факт.
цінах на
кінець
року, млн
грн) 46732,9 62172,9 75459,8 107181,7 114994,2 130048,6
Введення
в дію
основних
засобів (у
факт.
цінах, млн
грн) 2928,8 3866,0 5375,5 6897,2 7209,7 4554,3
Ступінь
зносу
основних
засобів
(%) 49,1 46,3 42,3 48,1 49,1 54,3
*
Складено за: Статистичний щорічник Донецької об-
ласті за 2011 рік/ Державний комітет статистики України;
Головне управління статистики у Донецькій області; за ред.
О.А. Зеленого. – Донецьк, 2012. – С. 68, 70, 72.
шено. «Декапіталізація» виробництва, що абсолют-
но не поєднується з ринковою економікою, призве-
ла до крайньої зношеності основних фондів, руй-
нування закономірних основ оновлення виробничо-
го апарату і в інших містах, наприклад обласного
підпорядкування (табл. 2). Однак підвищення зносу
основних засобів, яке відповідно до офіційних да-
них, зафіксовано за період 2005-2010 рр. не можна
безперечно розцінювати як негативне явище, оскі-
льки відмінністю деяких галузей останніми роками
є прискорення вибуття безперспективних потужно-
стей із хронічно низьким рівнем завантаження;
списання обладнання, подальше використання яко-
го не здатне забезпечити виробництво високоякіс-
ної продукції. У таких випадках не відбувається
адекватної заміни потужностей, що вивільняються.
Таблиця 2
Динаміка основних показників, що характеризують основні засоби
в містах обласного підпорядкування*
Міста
Роки
2005 2006 2007 2008 2009 2010
1 2 3 4 5 6 7
Ступінь зносу основних засобів (%)
Маріуполь 52,4 51,5 51,2 49,6 38,0 41,9
Макіївка 45,4 47,3 45,1 46,0 55,3 39,5
Єнакієве 53,6 54,2 49,2 59,5 36,8 31,4
Авдіївка 54,9 51,8 55,5 14,3 24,2 32,2
Краматорськ 51,8 56,5 53,5 64,0 95,6 94,9
Горлівка 51,7 52,0 51,1 48,1 49,5 52,4
Харцизьк 58,6 67,0 68,0 65,3 63,4 64,7
Основні засоби за містами (у факт. цінах; млн грн)
Маріуполь 20831,9 24112,3 28284 34410,8 39938,7 41526,2
Макіївка 7603,3 8107,2 10232,9 13891,6 22549,7 18630,4
Єнакієве 4896,3 5215,9 6521,5 7043,6 6718,5 7790,5
Авдіївка 2321,4 5269,8 5552,8 4799,2 5127,5 5242,7
Краматорськ 3425,5 4158,9 4789,2 11069,4 102657 105402,4
Горлівка 8062,9 9755,3 11736,4 13220 15934,6 16531,7
Харцизьк 3242,1 5209,3 6826,2 8365,3 8535,3 8813,9
Введення в дію основних засобів (у факт. цінах; млн грн)
Маріуполь 1258,2 2198,7 2867,7 3649,7 1181,6 1003
М. В. Дубініна
22
Економічний вісник Донбасу № 3(37), 2014
Закінчення табл. 2
1 2 3 4 5 6 7
Макіївка 274,1 468,3 850,2 631,1 1554,2 1216,9
Єнакієве 54,8 124,5 947,5 305,1 178 127,3
Авдіївка 47,7 90,5 62,1 72,3 92,7 82,8
Краматорськ 234,9 300,4 510,1 982,7 410,1 661,7
Горлівка 266,8 375,2 493 573,9 364 333,7
Харцизьк 68,9 51,3 252,1 306,9 304 136,2
* Складено за: Статистичний щорічник Донецької області за 2011 рік / Державний комітет статистики України; Голо-
вне управління статистики у Донецькій області; за ред. О.А. Зеленого. – Донецьк, 2012. – С. 68, 70, 72.
Отже, якісні характеристики основних засобів
перешкоджають зростанню виробництва та випус-
ку конкурентоспроможної продукції. Для забезпе-
чення розширеного відтворення основних засобів у
перспективі необхідне, з одного боку, фінансуван-
ня в обсягах, які перевищуватимуть обсяги аморти-
заційних відрахувань у попередні роки, а з іншо-
го − підвищення ефективності інвестиційного про-
цесу, здешевлення будівництва за рахунок запрова-
дження нових технологій та обладнання. Це має
бути відображено у промисловій політиці, яка, на
думку фахівців, із урахуванням рівня соціально-
економічного розвитку країни, а також вітчизняних
особливостей має розпочатися з модернізації «зни-
зу».
Стан і ступінь використання основних фондів
обумовлює доцільність досить високих темпів ін-
вестиційної активності впродовж тривалого пері-
оду. На жаль, поки інвестиційні процеси не можуть
вважатися задовільними: серйозною проблемою
для всіх міст і великих (табл. 3), і обласного підпо-
рядкування (табл. 4) залишається недостатня інвес-
тиційна активність. Практика показала, що чим
активніше інвестиційний процес, тим стрімкіше
темпи відтворення засобів виробництва і робочої
сили. У свою чергу, це зумовлює пошук найприва-
бливіших об’єктів інвестування, пріоритетних і
вигідних напрямів вкладення капіталу, консолідації
зусиль на регіональному рівні з метою прискорення
інвестиційно-інноваційного розвитку міст. Особли-
во слід відмітити той факт, що саме вітчизняні під-
приємства і організації розглядаються як найбільш
значущі суб’єкти інвестиційної діяльності.
Таблиця 3
Характеристика інвестиційної активності
м. Донецька*
Показники
Роки
2005 2007 2008 2009 2010 2011
Інвестиції в основний
капітал (у факт. цінах,
млн грн) 3065,9 6274,9 8640,9 5130,3 4258,1 9084,9
Інвестиції в основний
капітал у розрахунку на
одну особу (у факт.
цінах, грн) 3051,6 6324,2 8769,5 5240,7 4378,0 9405,0
* Складено за: Статистичний щорічник Донецької об-
ласті за 2011 рік/ Державний комітет статистики України;
Головне управління статистики у Донецькій області; за ред.
О.А. Зеленого. – Донецьк, 2012. – С. 144, 146.
Таблиця 4
Характеристика інвестиційної активності міст Донецької області*
Міста Роки
2005 2007 2008 2009 2010 2011
Інвестиції в основний капітал (у факт. цінах, млн грн)
Маріуполь 2350,8 3054,6 3175,8 829,5 809,4 1857,3
Макіївка 308,1 900,1 866,4 1499,3 626,8 499,0
Єнакієве 338,4 427, 583,3 662,3 536,1 970,9
Авдіївка 198,0 121,0 157,3 100,2 69,8 241,8
Краматорськ 217,2 481,6 762,1 493,4 463,2 616,5
Горлівка 440,1 474,1 476,1 169,1 194,0 554,9
Харцизьк 95,2 254,2 240,2 114,7 88,7 186,4
Інвестиції в основний капітал у розрахунку на одну особу (у факт. цінах, грн)
Маріуполь 4702,4 6174,2 6456,1 1695,7 1663,7 3837,3
Макіївка 744,5 2213,9 2149,6 3749,1 1579,3 1265,7
Єнакієве 2251,9 2966,0 4123,0 4764,5 3922,1 7221,1
Авдіївка 5445,6 3347,9 4369,0 2798,1 1963,7 6843,2
Краматорськ 1044,4 2353,8 3751,5 2443,6 2311,4 3096,5
Горлівка 1484,0 1637,3 1662,4 596,5 690,6 1993,0
Харцизьк 872,4 2364,5 2249,3 1080,8 840,7 1775,3
* Складено за: Статистичний щорічник Донецької області за 2011 рік/ Державний комітет статистики України; Голов-
не управління статистики у Донецькій області; за ред. О.А. Зеленого. – Донецьк, 2012. – С. 144, 146.
З одного боку, той факт, що найбільш індуст-
ріально розвинені міста лідирують за таким показ-
ником як «обсяг інвестицій в основний капітал» є
позитивною тенденцією, але з іншого боку, саме в
цих містах домінуючими залишаються галузі про-
мисловості з високим рівнем фондомісткості. І то-
му, ситуація, що склалася, не може бути розглянута
як приклад інвестиційно-інноваційної активності,
швидше навпаки має місце превалювання екстен-
сивних тенденцій.
Сьогодні, за умови дефіциту коштів у більшо-
сті підприємств та безпосередньо держави, залу-
чення іноземних інвестицій в реальний сектор еко-
номіки – питання його виживання (табл. 5).
Важливим елементом активізації процесів ін-
вестування є забезпечення сприятливого інвести-
М. В. Дубініна
23
Економічний вісник Донбасу № 3(37), 2014
ційного клімату. Особливе значення повинне нада-
ватися плануванню як одному з найважливіших
аспектів механізму управління інвестиційною ді-
яльністю на рівні міст. Але при цьому слід враху-
вати, що його слід сприймати не як закон, а як ал-
горитм інвестиційної діяльності. Це дозволить ці-
леспрямовано привертати і використовувати інвес-
тиційні ресурси для розвитку виробничої сфери,
раціонально використовувати потенційні ресурси
регіону. Будь-яке навіть саме незначне поліпшення
інвестиційного клімату – додаткові ресурси, що
дозволять містам розвиватися. Місто стане приваб-
ливим для масового інвестора тільки в тому випад-
ку, якщо зробить пріоритетним завданням зміну
таких ключових властивостей реального сектора
економіки, як стратегічний характер діяльності,
цілеспрямованість розподілу ресурсів і надійність
системи управління.
Таблиця 5
Стан інвестиційної активності великих промислових міст Сходу Україні
Промислові центри східного
регіону Україні 2008 2009 2010 2011 2012
Прямі іноземні інвестиції у економіку міста (млн дол. США)
Дніпропетровськ 1131,8 1328,8 1561,9 2082,0 2314,8
Донецьк 864,0 962,4 1020,9 1450,4 1705,3
Запоріжжя 803,2 834,2 855,3 889,7 1040,1
Луганськ 56,7 135,5 120,7 136,2 149,8
Харків 1326,8 1783,4 2403,8 2385,7 1750,9
Прямі іноземні інвестиції у економіку міста на одну персону (дол. США)
Дніпропетровськ 1087,5 1114,3 1323,2 2093,6 2336,0
Донецьк 876,8 983,1 1049,7 1501,0 1773,0
Запоріжжя 1026,9 1071,4 1104,0 1154,6 1349,8
Луганськ 118,1 284,8 255,5 292,9 324,2
Харків 923,1 1243,2 1681,2 1674,9 1227,4
* Складено за: Промислові центри східного регіону у цифрах – 2012/ Державна служба статистики Україні; Головешці
управління статистики у Запорізькій області; за ред. В.П. Головешка. – Запоріжжя, 2013. – 22 с.
Практика показує, а наука доводить, що інно-
вації виникають у всіх територіальних системах,
але з різною інтенсивністю. Сталий розвиток Укра-
їни пов’язується з побудовою інноваційної моделі
економіки. Щодо оцінки рівня інноваційності про-
мислових підприємств міст, то слід зазначити, що
має місце вкрай нерівномірний розподіл інновацій
як у розрізі міст, так і в часі (табл. 6). Ураховуючи
наявність офіційних статистичних даних в розрізі
міст, можна констатувати, що промислові підпри-
ємства сходу України прагнуть до підвищення тех-
нологічного рівня промисловості регіонів незва-
жаючи на брак коштів. Між тим, серед власників
вітчизняних промислових підприємств має місце
зневажливе ставлення до питань технологічної мо-
дернізації. З урахуванням зарубіжного досвіду фі-
нансування НДДКР слід відзначити, що основним
джерелом фінансування є підприємницький сектор,
завдяки якому прискорюється впровадження на-
укових та дослідно-конструкторських розробок.
Провідні корпорації, які становлять основу наці-
ональних інноваційних систем розвинутих країн,
забезпечують розробку, виробництво, освоєння
цілих напрямів НТП як у національному, так і в
глобальному масштабах. В Україні ще не сформо-
вано життєздатного ядра великих підприємств,
здатних створювати та освоювати новітні техноло-
гії, що негативно впливає на інноваційний клімат у
країні. У зв’язку з цим необхідно не тільки значно
розширити масштаби інвестування, але і надати
йому інноваційного характеру, значно підвищити
ефективність капіталовкладень.
Таблиця 6
Динаміка інноваційної активності великих промислових міст Сходу України*
Місто 2008 2009 2010 2011 2012
Обсяг реалізованої інноваційної продукції (тис. грн)
Дніпропетровськ 134624,7 200111,4 413873,0 882433,6 745469,6
Донецьк 1158677,9 1312201,5 339328,8 456824,3 514042,6
Запоріжжя 5277120,2 1698334,7 1920297,4 2252877,4 1533078,6
Луганськ 1111150,0 587383,0 740367,5 943796,5 1802794,5
Харків 1286675,2 1605985,7 1360954,1 1171342,9 2669569,2
Питома вага підприємств, які займались інноваційною діяльністю (%)
Дніпропетровськ 6,5 7,4 7,9 7,4 9,3
Донецьк 12,9 12,7 10,6 11,3 12,7
Запоріжжя 10,9 7,8 6,3 23,8 30,1
Луганськ 12,7 11,4 15,0 19,2 15,0
Харків 14,2 17,3 20,1 18,3 22,5
* Складено за: Промислові центри східного регіону у цифрах – 2012/ Державна служба статистики України; Го-
ловне управління статистики у Запорізькій області; за ред. В.П. Головешка. – Запоріжжя, 2013. – 22 с.
Багато учених підкреслюють, що місто не мо-
же бути конкурентоздатний у всіх секторах еконо-
міки та за всіма конкурентними ознаками. Його
сталий розвиток залежить від здатності привернути
або створити достатньо прибуткові види економіч-
ної діяльності. Ніяке місто не може бути привабли-
віший для всіх видів економічної діяльності, і успіх
в конкуренції пов’язаний з розвитком тих з них, в
М. В. Дубініна
24
Економічний вісник Донбасу № 3(37), 2014
яких у конкретного міста є конкурентна перевага.
Це говорить про необхідність певної спеціалізації
міст на деяких економічних функціях і їх взаємо-
доповнені. Галузева структура крупних міст харак-
теризується диверсифікованістю. У цьому їх від-
мінність від середніх і малих міст. Дане положення
не суперечить теорії ієрархії населених пунктів. В
теперішній час в галузевій структурі крупних міст
відбувається ряд змін. Основними тенденціями
змін є: зростання числа учбових закладів, скоро-
чення частки промислових функцій, зміна структу-
ри економіки і збільшення кількості дрібних і сере-
дніх підприємств. Від здатності органів управління
території ефективно використовувати наявні кон-
курентні переваги і створювати передумови для
появи і розвитку нових залежить вирішення бага-
тьох соціальних і економічних завдань. Ефективне
використання конкурентних переваг міст дозволяє
істотно поліпшити його інвестиційний клімат і
привернути додаткові фінансові потоки для стиму-
лювання зростання якості життя на території. Зрос-
танню конкурентоспроможності міст сприятимуть
такі заходи:
збереження і залучення в економіку високок-
валіфікованих фахівців, особливо в працездатному
віці;
збереження і створення підприємств, залучен-
ня нових фірм, що мають стійкий збут своїй проду-
кції;
залучення нових інвестицій в розвиток тих, що
діють або створення нових підприємств в комуна-
льну інфраструктуру, в житло і соціальний ком-
плекс;
здійснення і розвиток транспортно-транзитних
функцій;
посилення торгової спеціалізації міст;
залучення і розвиток інформаційних центрів,
засобів масової інформації;
залучення туристичних потоків всіх типів;
розвиток регіонального культурного і історич-
ного потенціалу, сприяючого зростанню привабли-
вості міста як для жителів, так і для приїжджих.
Найважливішими механізму, сприяючими зро-
станню конкурентоспроможності міст, є ті, які
сприяють вдосконаленню місцевого управління,
активізації інноваційно-інвестиційних процесів.
Дубініна М. В. Оптимізація ресурсного потенці-
алу промисловості міста з урахуванням його конку-
рентних переваг
Виходячи з об’єктивних умов найбільший інтерес
представляє оптимізація ресурсного потенціалу, що спи-
рається на якісну характеристику головних чинників, що
зумовлюють конкурентоспроможність, розкривають
перспективи її розвитку. Сьогодні міста повинні ефекти-
вніше використовувати наявний ресурсний потенціал і
застосовувати комплекс механізмів, які сприятимуть
підвищенню рівня конкурентоспроможності їх економі-
ки. Як свідчать результати досліджень, найшвидше пере-
творення відбуваються в економіці великих міст, які є
ядрами економічної реструктуризації: для великих міст
структурні зміни стають головним напрямом розвитку.
За відповідних умов такі міста можуть стати точками
економічних перетворень країни в цілому.
Ключові слова: ресурсний потенціал, промисло-
вість, міста, конкурентні переваги, основні засоби, інвес-
тиції, інновації.
Дубинина М. В. Оптимизация ресурсного потен-
циала промышленности города с учетом его конку-
рентных преимуществ
Исходя из объективных предпосылок наибольший
интерес представляет оптимизация ресурсного потенци-
ала, основой которого являются факторы, обуславлива-
ющие конкурентоспособность и раскрывающие перспек-
тиву ее развития. Сегодня города должны эффективнее
использовать имеющийся ресурсный потенциал и при-
менять комплекс механизмов, которые будут способ-
ствовать повышению уровня конкурентоспособности их
экономики. Как свидетельствуют результаты исследова-
ний, наиболее стремительно изменения происходят в
экономике крупных городов, которые являются ядрами
экономической реструктуризации: для крупных городов
структурные изменения становятся главным направле-
нием развития. При соответствующих условиях такие
города могут стать точками экономических преобразо-
ваний страны в целом.
Ключевые слова: ресурсный потенциал, промыш-
ленность, города, конкурентные преимущества, основ-
ные средства, инвестиции, инновации.
Dubininа M. V. Optimization of resource potential
of the city’s industry in view of its competitive ad-
vantages
Proceeding from the objective conditions of greatest in-
terest is the optimization of the resource potential, the basis
of which are the determinants of competitiveness and reveal-
ing the prospect of its development. Today the city should
make better use of available resource potential and apply the
complex mechanisms that will contribute to improving the
competitiveness of their economies. According to the re-
search results, the most rapidly changes are occurring in the
economy of cities, which are the engines of economic re-
structuring: the cities structural changes become the main
direction of development. Under appropriate circumstances
such cities may become by points of economic transfor-
mation of the country in hole.
Keywords: resource potential, industry, city, competi-
tive advantages, fixed assets, investment, innovation.
Стаття надійшла до редакції 12.05.2014
Прийнято до друку 10.09.2014
|