Система показників і оцінка суспільної ефективності електроенергетики України
Розроблено систему показників оцінки суспільної ефективності електроенергетики України, які визначають зовнішню й внутрішню економічну, соціальну і екологічну складову за сферами суспільного відтворення. За результатами розрахунків встановлено взаємозв'язок цих складових. Визначена необхідність...
Збережено в:
| Дата: | 2014 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2014
|
| Назва видання: | Економічний вісник Донбасу |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88019 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Система показників і оцінка суспільної ефективності електроенергетики України / Д.С. Кадермєєва // Економічний вісник Донбасу. — 2014. — № 3(37). — С. 121-126. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-88019 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-880192015-11-07T03:01:51Z Система показників і оцінка суспільної ефективності електроенергетики України Кадермєєва, Д.С. Менеджмент Розроблено систему показників оцінки суспільної ефективності електроенергетики України, які визначають зовнішню й внутрішню економічну, соціальну і екологічну складову за сферами суспільного відтворення. За результатами розрахунків встановлено взаємозв'язок цих складових. Визначена необхідність встановлення пріоритетної складової суспільної ефективності галузі, обґрунтування рівня якої дозволить планувати величину інших показників. Разработана система показателей оценки общественной эффективности электроэнергетики Украины, которые определяют внешнюю и внутреннюю экономическую, социальную и экологическую составляющую по сферам общественного воспроизводства. По результатам расчетов установлена взаимосвязь этих составляющих. Определена необходимость установления приоритетной составляющей общественной эффективности отрасли, обоснование уровня которой позволит планировать величину других показателей. The scorecard of assessment of the effectiveness of public electric power sector of Ukraine was established. They determine the external and internal economic, social and environmental dimension on spheres of social reproduction. The calculations determined the relationship of these components. The necessity of a priority component of public sector efficiency was established. The level of study of the component will plan the value of other indicators. 2014 Article Система показників і оцінка суспільної ефективності електроенергетики України / Д.С. Кадермєєва // Економічний вісник Донбасу. — 2014. — № 3(37). — С. 121-126. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88019 621.31: 330.131.5 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Менеджмент Менеджмент |
| spellingShingle |
Менеджмент Менеджмент Кадермєєва, Д.С. Система показників і оцінка суспільної ефективності електроенергетики України Економічний вісник Донбасу |
| description |
Розроблено систему показників оцінки суспільної ефективності електроенергетики України, які визначають зовнішню й внутрішню економічну, соціальну і екологічну складову за сферами суспільного відтворення. За результатами розрахунків встановлено взаємозв'язок цих складових. Визначена необхідність встановлення пріоритетної складової суспільної ефективності галузі, обґрунтування рівня якої дозволить планувати величину інших показників. |
| format |
Article |
| author |
Кадермєєва, Д.С. |
| author_facet |
Кадермєєва, Д.С. |
| author_sort |
Кадермєєва, Д.С. |
| title |
Система показників і оцінка суспільної ефективності електроенергетики України |
| title_short |
Система показників і оцінка суспільної ефективності електроенергетики України |
| title_full |
Система показників і оцінка суспільної ефективності електроенергетики України |
| title_fullStr |
Система показників і оцінка суспільної ефективності електроенергетики України |
| title_full_unstemmed |
Система показників і оцінка суспільної ефективності електроенергетики України |
| title_sort |
система показників і оцінка суспільної ефективності електроенергетики україни |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Менеджмент |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88019 |
| citation_txt |
Система показників і оцінка суспільної ефективності електроенергетики України / Д.С. Кадермєєва // Економічний вісник Донбасу. — 2014. — № 3(37). — С. 121-126. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| series |
Економічний вісник Донбасу |
| work_keys_str_mv |
AT kadermêêvads sistemapokaznikívíocínkasuspílʹnoíefektivnostíelektroenergetikiukraíni |
| first_indexed |
2025-07-06T15:43:06Z |
| last_indexed |
2025-07-06T15:43:06Z |
| _version_ |
1836912829502849024 |
| fulltext |
Д. С. Кадермєєва
121
Економічний вісник Донбасу № 3(37), 2014
УДК 621.31: 330.131.5
Д. С. Кадермєєва,
здобувач,
Донецький національний університет
СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ І ОЦІНКА СУСПІЛЬНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ
ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ
Актуальність. Розробка управлінських рі-
шень з підвищення ефективності функціонування
будь-якої галузі національної економіки неможлива
без адекватної її оцінки, що потребує визначення
відповідних показників ефективності. Разом із тим
існує багато видів ефективності, але, як правило,
багато авторів розглядають переважно проблему
оцінки економічної ефективності. Наприклад, в
енергетичній сфері такий підхід розглядається у
роботах [2, 9]. Існує підхід до визначення соціаль-
но-економічної ефективності [1]. В роботі [6] об-
ґрунтовано поняття суспільної ефективності елект-
роенергетичної галузі, яка визначається складови-
ми економічної, соціальної та екологічної ефектив-
ності за сферами суспільного відтворення, що зна-
ходяться у діалектичній єдності. Проте на сьогодні
не існує системи взаємопов'язаних показників, яка
враховувала би усі складові суспільної ефективнос-
ті електроенергетичної галузі, яка має неп тільки
загальні, але й і специфічні особливості функціону-
вання в кожній країні. В Україні такими є: форму-
вання доходів учасників ОРЕ з частки коштів, що
відраховуються їм з вартості спожитої електроене-
ргії при її розподілі; формування вартості спожитої
електроенергії за регульованими і нерегульованими
тарифами, а також її розподілу між населенням і
непобутовими споживачами; покриття втрат елект-
роенергії при її передачі споживачам [7]. Їх необ-
хідно враховувати при оцінці суспільної ефектив-
ності електроенергетики країни.
Мета статті ‒ розробити систему показників
щодо оцінки суспільної ефективності електроенер-
гетики України.
Для її розробки, насамперед, необхідно визна-
чити умови формування показників суспільної
ефективності електроенергетики України. Крім за-
гальних і специфічних особливостей функціону-
вання умовами формування показників суспільної
ефективності електроенергетики України є наступ-
ні:
задача оцінки суспільної ефективності елект-
роенергетики є багатокритеріальною, що потребує
визначення єдиного критерію, який пов’язує усі її
види та відповідні критерії ефективності;
показники суспільної ефективності повинні
адекватно відображати зовнішню і внутрішню еко-
номічну, соціальну та екологічну ефективність еле-
ктроенергетики за відповідними критеріями і сфе-
рами суспільного відтворення;
в силу діалектичної єдності показники зовніш-
ньої і внутрішньої економічної, соціальної та еко-
логічної ефективності повинні бути ув’язані між
собою в певну систему.
Традиційно показник ефективності визнача-
ється за співвідношенням отриманого результату із
витратами, які спрямовані на його отримання. В
електроенергетиці результати функціонування в
роботі [6] запропоновано визначати за економіч-
ною, соціальною та екологічною складовою у сфері
виробництва, споживання, розподілу й обміну. Їх
об’єднує специфічні економіко-організаційно особ-
ливості формування цін і тарифів, які визначають
вартість спожитої електроенергії, включення до неї
втрат у електричних мережах, а також специфіка її
розподілу, яка формує доходи учасників Оптового
ринку електроенергії в Україні (ОРЕ) [7]. Тобто
єдиним критерієм, що пов’язує усі види і відповідні
критерії суспільної ефективності електроенергети-
ки України є вартість спожитої електроенергії. По
відношенню до неї інші критерії за видами суспі-
льної ефективності електроенергетики України є
частковими.
Наприклад, у сфері виробництва критерієм зо-
внішньої економічної ефективності електроенерге-
тики є вартість виробленої електроенергії ( вЕ ).
Вона містить і вартість електроенергії, що викорис-
тається виробниками для внутрішнього споживан-
ня ( в
внутрЕ . ). Їх доходи визначаються вартістю то-
варної електроенергії, яка відпущена в ОРЕ ( тЕ ):
в
внутрвт ЕЕЕ .−= . (1)
В силу технічних особливостей електрична си-
стема України прив’язана до інших країн. Тому
частка з товарної електроенергії експортується
( .ексV ). Залишок разом із імпортованою електрое-
нергією ( .імпV ) витрачається на внутрішнє спожи-
вання побутовими, до яких відноситься населення і
прирівняні до них споживачі ( снV ), і непобутовими
( снпV ) споживачами. В результаті обсяг і вартість
спожитої електроенергії визначається наступним
чином:
.. ексснснпімптс VVVVVV ++=+= , (2)
Д. С. Кадермєєва
122
Економічний вісник Донбасу № 3(37), 2014
.експснснпс ЕЕЕЕ ++= , (3)
Існує баланс між вартістю спожитою електро-
енергії ( сЕ ) та відповідними доходами виробників
( тЕ ) і учасників ОРЕ ( ОРЕЕ ), якими є постачаль-
ники електроенергії, електропередавальні організа-
ції та диспетчер електроенергетичної системи, що
формуються за рахунок відрахувань з неї
( ОРЕтс ЕЕЕ += ) [7]. Таким чином, усі розглянуті
вартісні показники є частковими критеріями, які
узагальнюються єдиним критерієм суспільної ефе-
ктивності електроенергетики ‒ вартістю спожитої
електроенергії.
Використання часткових критеріїв разом із ва-
ртістю спожитої електроенергії, як єдиного крите-
рію суспільної ефективності електроенергетики,
дозволяє ув’язати між собою усі її види. Разом із
тим, багатокритеріальність оцінок утрудняє одноз-
начність визначення наскільки ефективною є той
або інший її вид. Тобто виникають труднощі при
оцінці ефективності функціонування галузі, але
вони зникають при оцінці зміни рівня ефективнос-
ті. В даному випадку зміна будь-якого відносного
показника ефективності дозволяє судити про під-
вищення або зниження рівня ефективності.
Певні труднощі виникають і при оцінці економі-
чної ефективності за критерієм прибутку. Проте ефе-
ктивність є відносним поняттям, а будь-які її оцінки −
відносним показником. Тому не має значення, що до
чого відносити − результат до витрат або витрати до
результати, проблема тільки у нормуванні рівня ефе-
ктивності. Наприклад, якщо оцінювати економічну
ефективність за традиційним показником рентабель-
ності, який визначається за співвідношенням прибут-
ку і відповідних витрат, то його позитивне значення
свідчить про ефективну діяльність, якщо від’ємне, то
про неефективну. Але прибуток є синтетичним ре-
зультатом доходів і відповідних витрат. Тому еконо-
мічну ефективність можна оцінити за їх співвідно-
шенням. Якщо рівень витрат у відповідних доходах
перевищує 100%, то діяльність неефективна, якщо
менше − то ефективна. Такий підхід запропоновано у
роботі [1] і дає можливість прив’язати усі види суспі-
льної ефективності електроенергетики до її єдиного
критерію − до вартості спожитої електроенергії або її
часткових складових. В результаті виконується умова
ув’язки показників суспільної ефективності у єдину
систему.
Економічні потреби в електроенергії виника-
ють в процесі виробництва в національній еконо-
міці товарів, робіт та послуг (продукції) як проміж-
ного, так і кінцевого споживання, в тому числі й в
електроенергетиці (ТП ). Отже, за їх співвідно-
шення із вартістю виробленої електроенергії ( вЕ )
можна оцінити зовнішню економічну ефективність
електроенергетики у сфері виробництва (4). Вона
знижається, якщо значення цього показника зрос-
тає, тому що підвищується електроенергоємність
національної економіки.
ТП
Е
Еф взовн
вирек =.
.. . (4)
Для соціальної ефективності більше значення
має продукція кінцевого споживання, оскільки саме
від неї залежить рівень добробуту суспільства. Її
вартість визначає валовий внутрішній продукт
(ВВП), структура первинного розподілу якого за
категоріями доходу містить оплату праці разом із
витратами на соціальні потреби, валовий прибуток
й змішаний дохід та податки за виключенням суб-
сидій на виробництво. Отже, зовнішню соціальну
ефективність електроенергетики у сфері вироб-
ництва можна оцінити за часткою витрат на оплату
праці і соціальні потреби ( вЗП ) в електроенерге-
тиці у структурі ВВП (5). Її підвищення свідчить
про зростання зовнішньої соціальної ефективності
електроенергетики у сфері виробництва. Слід за-
значити, що зростання вЗП підвищує вЕ тобто
знижує зовнішню економічну ефективність елект-
роенергетики у сфері виробництва. Отже, показни-
ки (4) і (5) адекватно відображають об'єктивно іс-
нуюче протиріччя між цими видами ефективності.
ВВП
ЗП
Еф взовн
вирсоц =.
.. , (5)
Критерієм внутрішньої економічної ефектив-
ності виробництва електроенергії є прибуток від
реалізації електроенергії її виробниками, що є син-
тетичним результатом між вартістю товарної елек-
троенергії ( тЕ ) і відповідними витратами на її
виробництво ( вВ ). За їх співвідношенням можна
оцінити внутрішню економічну ефективність еле-
ктроенергетики у сфері виробництва:
т
ввн
вирек Е
В
Еф =.
.. . (6)
Внутрішню соціальну ефективність електро-
енергетики у сфері виробництва визначають від-
повідні витрати на оплату праці і соціальні потреби
( вЗП ), які здійснюються з доходів виробників еле-
ктроенергії, що визначаються вартістю товарної
електроенергії ( тЕ ) і є часткою витрат в структурі
вВ . Отже, оцінити такий вид ефективності можна
за питомою вагою вЗП у тЕ (7). Чим більше зна-
чення цього показника, тим вище внутрішня соціа-
льна і нижче економічна ефективність електроене-
ргетики у сфері виробництва і навпаки, що адеква-
тно відображає об'єктивно існуюче між ними про-
тиріччя.
т
ввн
вирсоц Е
ЗП
Еф =.
.. . (7)
Економічна ефективність національної економіки
у сфері розподілу й обміну визначається доходами і
витратами усіх учасників ринку, що реалізують усю
Д. С. Кадермєєва
123
Економічний вісник Донбасу № 3(37), 2014
вироблену продукцію (ТП ). Але їх доходи і витрати
пов’язані міжгалузевими і внутрігалузевими зв’язками.
Тому, згідно принципу ефективності по Парето, еко-
номічні ефективності учасників ринку прямо або опо-
середковано пов’язані між собою зворотними
зв’язками, де доходи одних є витратами інших. Доходи
учасників ОРЕ ( ОРЕД ) нормуються Національною
комісією регулювання електроенергетики України
(НКРЕ) за допомогою нормативів відрахувань, які вра-
ховують витрати на здійснення ними підприємницькій
діяльності ( сОРЕ ЕkД ⋅= , де k ‒ узагальнений нор-
матив відрахувань учасникам ОРЕ з вартості спожитої
електроенергії). Таким чином, зовнішню економічну
ефективність електроенергетики у сфері розподілу й
обміну можна оцінити за часткою доходів учасників
ОРЕ ( ОРЕД ) у вартості усієї виробленої продукції в
національній економіці (ТП ):
ТП
Д
ТП
Еk
Еф ОРЕсзовн
розпек =
⋅
=.
.. , (8)
а зовнішню соціальну ефективність електроенер-
гетики у сфері розподілу й обміну − по аналогії із
(5) за часткою витрат на оплату праці і соціальні
потреби учасників ОРЕ ( .розпЗП ) у структурі
ВВП (9). У випадку зростання .розпЗП зовнішня
економічна ефективність електроенергетики у сфе-
рі розподілу й обміну знижується, а соціальна ‒
підвищується і навпаки. Таким чином, показники
(8) і (9) адекватно відображають об'єктивно існую-
че протиріччя між цими видами ефективності.
ВВП
ЗП
Еф
розпзовн
розпсоц
..
.. = . (9)
Внутрішню економічну ефективність елект-
роенергетики у сфері розподілу й обміну, по анало-
гії з підходом у сфері виробництва, можна оцінити
за часткою витрат учасників ОРЕ ( .розпВ ). у їх до-
ходах ( ОРЕД ):
ОРЕ
розп
с
розпвн
розпек Д
В
Еk
В
Еф
...
.. =
⋅
= , (10)
а внутрішню соціальну ефективність електроене-
ргетики у сфері розподілу й обміну ‒ за часткою
витрат на оплату праці і соціальні потреби учасни-
ків ОРЕ ( .розпЗП ) у їх доходах ( ОРЕД ):
ОРЕ
розп
с
розпвн
розпсоц Д
ЗП
Еk
ЗП
Еф ...
. =
⋅
= . (11)
Зростання частки .розпЗП у ОРЕД призво-
дить до підвищення внутрішньої соціальної і зни-
ження економічної ефективності електроенергети-
ки у сфері розподілу й обміну і навпаки, що адек-
ватно відображає об'єктивно існуюче протиріччя
між ними.
Зовнішня ефективність електроенергетики в
національній економіці у сфері споживання, в кін-
цевому підсумку, залежить від вартості реалізова-
ної електроенергії ( сЕ ), як частки вартості усієї
виробленої в національній економіці продукції
(ТП ):
ТП
Е
Еф сзовн
спек =.
.. , (12)
а зовнішню соціальну ефективність у сфері спожи-
вання визначають витрати населення на електрое-
нергію ( снЕ ) у структурі ВВП , як продукції кін-
цевого використання:
ВВП
Е
Еф снзовн
спсоц =.
.. . (13)
Підвищення витрат населення на електроенергію
( снЕ ) у структурі ВВП призводить до зниження
витрат на споживання інших товарів кінцевого приз-
начення, тобто знижує зовнішню соціальну ефектив-
ність електроенергетики у сфері споживання. В ста-
тиці це можливо за рахунок зниження частки вартості
електроенергії спожитої непобутовими користувача-
ми ( снпЕ ) і експортованої електроенергії ( .ексЕ ) в
структурі усієї спожитої електроенергії ( сЕ ) за умо-
ви незмінності її величини. В цьому випадку зовніш-
ня економічна ефективність електроенергетики у
сфері споживання підвищується. Таким чином, пока-
зники (12) і (13) адекватно відображають об'єктивно
існуюче протиріччя між цими видами ефективності.
Специфічною особливістю електроенергетики
України є значне перевищення тарифів на електро-
енергію для непобутових споживачів над побуто-
вими [7]. В результаті для внутрішньої ефективнос-
ті галузі у сфері споживання є вигіднішим зростан-
ня частки снпЕ і .ексЕ , чим підвищення рівня снЕ .
Отже, внутрішню економічну ефективність елект-
роенергетики у сфері споживання можна оцінити в
такий спосіб:
.
.
.
ексснп
снвн
спек ЕЕ
Е
Еф
+
= , (14)
а внутрішню соціальну ефективність електроенер-
гетики у сфері споживання ‒ за часткою снЕ у
сЕ :
с
снвн
спсоц Е
Е
Еф =.
. . (15)
Якщо співвідношення снЕ із снпЕ і .ексЕ (14)
зростає внутрішня економічна ефективність елект-
роенергетики у сфері споживання знижується, а
соціальна ефективність підвищується (15) і навпа-
ки, що адекватно відображає об'єктивно існуюче
протиріччя між цими видами ефективності.
Критерієм зовнішньої екологічної ефективнос-
ті електроенергетики є забруднення навколишнього
середовища, яке традиційно оцінюється за обсяга-
Д. С. Кадермєєва
124
Економічний вісник Донбасу № 3(37), 2014
ми шкідливих викидів, що при стійкій технологіч-
ній структурі виробництва залежать від обсягів ви-
робленої електроенергії. Отже, за їх співвідношен-
ням можна оцінити такий вид суспільної ефектив-
ності електроенергетики. Однак для того, щоб усі
показники були ув’язані між собою в систему, не-
обхідно привести їх до порівняного виду. За фор-
мулами (4)-(15) оцінки видів суспільної ефективно-
сті здійснювалися за допомогою вартісних показ-
ників. Виникає питання, як привести до вартісного
виміру обсяг шкідливих викидів?
Безсумнівно, що будь-які оцінки будуть неа-
декватними. Крім того, відповідний критерій оцін-
ки повинен бути пов’язаний із єдиним критерієм
суспільної ефективності електроенергетики, яким є
вартість спожитої електроенергії. Таким умовам
відповідає тільки показник екологічних платежів
виробників електроенергії за забруднення навко-
лишнього середовища ( епЕ ), розмір якого зале-
жить від обсягів шкідливих викидів та ставки еко-
логічного податку, яка встановлюється Податковим
кодексом України [8]. Отже, в даному випадку по-
рівнюючи епЕ із вартістю виробленої електроенер-
гії ( вЕ ) можна оцінити зовнішню екологічну ефек-
тивність електроенергетики:
в
епзовн
екол Е
Е
Еф =.
. . (16)
Зниження забруднення навколишнього сере-
довища залежить від витрат на екологію виробни-
ків електроенергії ( екВ ). Отже, внутрішню еколо-
гічну ефективність електроенергетики можна
оцінити за їх рівнем у вартості виробленої електро-
енергії ( вЕ ):
в
еквн
екол Е
В
Еф ..
. = . (17)
Підвищення рівня витрат на екологію ( екВ ) у
вартості виробленої електроенергії ( вЕ ) призво-
дить до зниження екологічних платежів виробників
електроенергії за забруднення навколишнього се-
редовища ( епЕ ). В цьому проявляється певне про-
тиріччя між екологічними платежами і витратами
на екологію в електроенергетиці.
Разом показники (4)-(17) дозволяють виконати
системну оцінку суспільної ефективності електрое-
нергетики України. Необхідною умовою їх викори-
стання є об'єктивність, повнота, достовірність, аде-
кватність, доступність та актуальність вхідних да-
них для їх розрахунку. За результатами аналізу
офіційних статистичних даних встановлено, що
таким вимогам найбільш відповідає статистична
інформація, яка публікують у щорічних звітах На-
ціональної комісії, що здійснює державне регулю-
вання у сфері енергетики, та частково − Держав-
ною службою статистики України. При цьому у
зв'язку з неповністю даних значення окремих пока-
зників ефективності може бути отримана тільки
аналітичним шляхом.
Із використанням даних [3-5, 10-13] розрахо-
вано показники суспільної ефективності електрое-
нергетики України протягом 2010-2012 рр. (табли-
ця). В результаті оцінки зміни показників суспіль-
ної ефективності електроенергетики України (таб-
лиця) неважко помітити наступне:
зовнішня економічна ефективність у сфері вироб-
ництва і споживання знижується, оскільки вартість
виробленої і спожитої електроенергії у структурі усієї
виробленої продукції постійно зростає (показники
.
..
зовн
вирекЕф і .
..
зовн
спекЕф ). Проте рівень витрат на вироб-
ництво і розподіл та обмін електроенергії майже не
змінюється (показники .
..
вн
вирекЕф і .
..
вн
розпекЕф ). Така
ситуація, скоріше за все пов'язана із зростанням варто-
сті електроенергії, відпущеної непобутовим спожива-
чам, що підтверджується динамікою показників
.
..
вн
спекЕф і .
..
вн
спсоцЕф . При цьому зовнішня і внутрішня
економічна ефективність у сфері виробництва (показ-
ники .
..
зовн
вирекЕф і .
..
зовн
спекЕф ) пов'язані зворотною залеж-
ністю із відповідними показниками ефективності у
сфері розподілу й обміну (показники .
..
зовн
розпекЕф і
.
..
вн
розпекЕф ); зовнішня соціальна ефективність у
сфері виробництва ( .
..
зовн
вирсоцЕф ) майже не змінюєть-
ся, незважаючи на зниження внутрішньої соціаль-
ної ефективності ( .
..
вн
вирсоцЕф ), але у сфері розподілу
й обміну зовнішня соціальна ефективність
( .
..
вн
розпекЕф ) має тенденцію до зниження, а внутрі-
шня ( .
..
вн
розпсоцЕф ) ‒ залишається практично без
змін. У сфері споживання зовнішня соціальна ефе-
ктивність ( .
..
зовн
спсоцЕф ) знижується, а внутрішня
( .
..
вн
спсоцЕф ) ‒ незначно коливається в залежності від
внутрішньої економічної ефективності ( .
..
вн
спекЕф );
зовнішня ( .
.
зовн
еколЕф ) і внутрішня ( .
.
вн
еколЕф ) екологі-
чна ефективність пов'язані зворотною залежністю і
впливають на внутрішню економічну ефективність
у сфері виробництва ( .
..
вн
вирекЕф ).
Висновок. Вищевикладені результати оцінки
динаміки складових суспільної ефективності елек-
троенергетики України підтверджують їх багатомі-
рний взаємозв'язок, який обґрунтовано теоретич-
ним шляхом. Однак для розробки практичних
управлінських рішень слід визначити пріоритет-
ність конкретної складової суспільної ефективності
електроенергетики України и обґрунтувати її
Д. С. Кадермєєва
125
Економічний вісник Донбасу № 3(37), 2014
Таблиця
Оцінка суспільної ефективності електроенергетики України, %
Показник
Розрахункова
формула
2010 2011 2012
Зовнішня економічна ефективність у сфері вироб-
ництва ТП
Е
Еф взовн
вирек =.
..
2,85 3,08 3,28
Зовнішня соціальна ефективність у сфері вироб-
ництва ВВП
ЗП
Еф взовн
вирсоц =.
..
0,49 0,48 0,51
Внутрішня економічна ефективність у сфері виро-
бництва
т
вевн
вирек Е
В
Еф =.
.. 91,04 88,11 91,32
Внутрішня соціальна ефективність у сфері вироб-
ництва
т
ввн
вирсоц Е
ЗП
Еф =.
.. 8,60 7,80 7,66
Зовнішня економічна ефективність у сфері розпо-
ділу й обміну ТП
Д
Еф ОРЕзовн
розпек =.
.. 0,69 0,63 0,58
Зовнішня соціальна ефективність у сфері розподі-
лу й обміну ВВП
ЗП
Еф
розпзовн
розпсоц
..
.. =
0,18 0,15 0,14
Внутрішня економічна ефективність у сфері роз-
поділу та обміну
ОРЕ
розпвн
розпек Д
В
Еф ..
.. =
97,51 97,18 96,92
Внутрішня соціальна ефективність у сфері розпо-
ділу та обміну
ОРЕ
розпвн
розпсоц Д
ЗП
Еф
..
.. =
11,60 10,59 11,05
Зовнішня економічна ефективність у сфері спо-
живання ТП
Е
Еф сзовн
спек =.
.. 3,27 3,42 3,56
Зовнішня соціальна ефективність у сфері спожи-
вання ВВП
Е
Еф снзовн
спсоц =.
.. 0,69 0,70 0,74
Внутрішня економічна ефективність у сфері спо-
живання
.
.
..
ексснп
снвн
спек ЕЕ
Е
Еф
+
=
10,35 9,73 9,73
Внутрішня соціальна ефективність у сфері спожи-
вання
с
снвн
спсоц Е
Е
Еф =.
.. 9,60 9,20 9,33
Зовнішня екологічна ефективність
в
епзовн
екол Е
Е
Еф =.
. 0,38 0,55 0,50
Внутрішня екологічна ефективність
в
еквн
екол Е
В
Еф =.
. 4,62 3,69 4,08
рівень. В залежності від цього можна планувати
рівень інших складових, із використанням розроб-
леної системи показників.
Література
1. Бєлєнцов В.М. Методика аналізу соціально-
економічної ефективності розвитку виробничого
підприємства / В.М. Бєлєнцов, Ю.В. Бєлєнцова //
Управління економічним розвитком промислових
підприємств: зб. наук. праць Донецького державно-
го університету управління, сер. «Економіка». −
Донецьк: ДонДУУ, 2010. − Т. ХІ, вип. 149. − С. 87-
93.
2. Воронін А. Енергоеффектівность як чинник
економічного зростання / А.Воронін // Економіст. ‒
2004. ‒ №10. ‒ С.57-69.
3. Звіт про діяльність Національної комісії ре-
гулювання електроенергетики України у 2010 році
[Електронний ресурс] / Національна комісія, що
здійснює державне регулювання у сфері енергети-
ки. – Режим доступу: http://www.nerc.gov.ua/?id
=6326.
4. Звіт про результати діяльності Національ-
ної комісії, що здійснює державне регулювання у
сфері енергетики, у 2011 році [Електронний ресурс]
/ Національна комісія, що здійснює державне регу-
лювання у сфері енергетики. – Режим доступу:
http://www.nerc.gov.ua/?id=6326.
5. Звіт про результати діяльності Національ-
ної комісії, що здійснює державне регулювання у
сфері енергетики, у 2012 році [Електронний ресурс]
/ Національна комісія, що здійснює державне регу-
Д. С. Кадермєєва
126
Економічний вісник Донбасу № 3(37), 2014
лювання у сфері енергетики. – Режим доступу:
http://www.nerc.gov.ua/?id=6326.
6. Кадермєєва Д.С. Система видів суспільної
ефективності: критерії ефективності електроенер-
гетики України / Д.С. Кадермєєва // Економіка
промисловості. – 2012. – №3-4(59-60). – С. 361-
365.
7. Кадермєєва Д.С. Специфіка функціонуван-
ня і суспільна ефективність електроенергетики
України / Економічний вісник Національного гір-
ничого університету. − 2014. − №1(45). − С.72-78.
8. Камбур О.Л. Екологічні платежі та квоти в
удосконаленні регулярного впливу на природоко-
ристування: автореф. дис... канд. екон. наук:
08.00.06 / О.Л. Камбур ; Ін-т пробл. ринку та екон.-
екол. дослідж. НАН України. − О., 2008. − 20 с.
9. Кирік С. Підвищення ефективності енерго-
використання / С. Кирік, С. Головко, Ю. Костін //
Економіка України. – 2001. ‒ №3. – С.34-39.
10. Статистична інформація. Промисловість.
Виробництво основних видів промислової продук-
ції за 2003–2012 роки [Електронний ресурс] / Дер-
жавна служба статистики України. – Режим досту-
пу: http://www.ukrstat.gov.ua.
11. Статистичний бюлетень «Викиди забруд-
нюючих речовин та парникових газів у атмосферне
повітря від стаціонарних джерел забруднення у
2012 році» / Державна служба статистики Украї-
ни. – К., 2013 – 34 стор.
12. Статистичний щорічник України за 2011
рік / Державна служба статистики України; за ред.
О.Г. Осауленка. – К.: Август Трейд, 2012. − 559 с.
13. Статистичний щорічник України за 2012
рік / Державна служба статистики України; за ред.
О.Г. Осауленка. – К.: Август Трейд, 2013. − 551 с.
Кадермєєва Д. С. Система показників і оцінка
суспільної ефективності електроенергетики України
Розроблено систему показників оцінки суспільної
ефективності електроенергетики України, які визнача-
ють зовнішню й внутрішню економічну, соціальну і еко-
логічну складову за сферами суспільного відтворення. За
результатами розрахунків встановлено взаємозв'язок цих
складових. Визначена необхідність встановлення пріо-
ритетної складової суспільної ефективності галузі, об-
ґрунтування рівня якої дозволить планувати величину
інших показників.
Ключові слова: суспільна ефективність, електроене-
ргетика України, зовнішня і внутрішня ефективність,
економічна й соціальна ефективність, екологічна ефек-
тивність, сфери суспільного відтворення, система показ-
ників
Кадермеева Д. С. Система показателей и оценка
общественной эффективности электроэнергетики
Украины
Разработана система показателей оценки обще-
ственной эффективности электроэнергетики Украины,
которые определяют внешнюю и внутреннюю экономи-
ческую, социальную и экологическую составляющую по
сферам общественного воспроизводства. По результатам
расчетов установлена взаимосвязь этих составляющих.
Определена необходимость установления приоритетной
составляющей общественной эффективности отрасли,
обоснование уровня которой позволит планировать ве-
личину других показателей.
Ключевые слова: общественная эффективность,
электроэнергетика Украины, внешняя и внутренняя эф-
фективность, экономическая и социальная эффектив-
ность, экологическая эффективность, сферы обществен-
ного воспроизводства, система показателей
Kadermyeyeva D. S. The scorecardof assessment of
the effectiveness of public electric powersector of Ukraine
The scorecard of assessment of the effectiveness of
public electric powersector of Ukraine was established. They
determine the external and internal economic, social and
environmental dimension on spheres of social reproduction.
The calculations determined the relationship of these com-
ponents. The necessity of a priority component of public
sector efficiency was established. The level of study of the
component will plan the value of other indicators.
Keywords: public sector efficiency, electric powersec-
tor of Ukraine, external and internal efficiency, economic
and social efficiency, environmental efficiency, the scope of
social reproduction, scorecard
Стаття надійшла до редакції 30.08.2014
Прийнято до друку 10.09.2014
|