Видові особливості ліпідного складу деяких тканин прісноводних риб Західного Поділля
Показано мiжвидовi особливостi лiпiдного складу окремих тканин коропа, карася, окуня та щуки. Змiна спiввiдношення рiзних класiв неполярних лiпiдiв розглядається як вiдповiдь органiзму риб на дiю факторiв середовища....
Збережено в:
| Дата: | 2014 |
|---|---|
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2014
|
| Назва видання: | Доповіді НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88153 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Видові особливості ліпідного складу деяких тканин прісноводних риб Західного Поділля / Б.З. Ляврiн, В.З. Курант, В.О. Хоменчук, В.В. Грубiнко // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2014. — № 8. — С. 123-127. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-88153 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-881532015-11-09T03:02:16Z Видові особливості ліпідного складу деяких тканин прісноводних риб Західного Поділля Ляврін, Б.З. Курант, В.З. Хоменчук, В.О. Грубінко, В.В. Біологія Показано мiжвидовi особливостi лiпiдного складу окремих тканин коропа, карася, окуня та щуки. Змiна спiввiдношення рiзних класiв неполярних лiпiдiв розглядається як вiдповiдь органiзму риб на дiю факторiв середовища. Показаны межвидовые особенности липидного состава отдельных тканей карпа, карася, окуня и щуки. Изменение соотношения различных классов неполярных липидов рассматривается как ответ организма рыб на действие факторов среды. Aspectual features of individual lipids in the tissues of carp, crucian carp, perch, and pike are shown. Changing the ratios of different classes of non-polar lipids is considered as the response of fish to the action of environmental factors. 2014 Article Видові особливості ліпідного складу деяких тканин прісноводних риб Західного Поділля / Б.З. Ляврiн, В.З. Курант, В.О. Хоменчук, В.В. Грубiнко // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2014. — № 8. — С. 123-127. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1025-6415 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88153 636.02:597.55:576.344 uk Доповіді НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Біологія Біологія |
| spellingShingle |
Біологія Біологія Ляврін, Б.З. Курант, В.З. Хоменчук, В.О. Грубінко, В.В. Видові особливості ліпідного складу деяких тканин прісноводних риб Західного Поділля Доповіді НАН України |
| description |
Показано мiжвидовi особливостi лiпiдного складу окремих тканин коропа, карася, окуня та щуки. Змiна спiввiдношення рiзних класiв неполярних лiпiдiв розглядається як вiдповiдь органiзму риб на дiю факторiв середовища. |
| format |
Article |
| author |
Ляврін, Б.З. Курант, В.З. Хоменчук, В.О. Грубінко, В.В. |
| author_facet |
Ляврін, Б.З. Курант, В.З. Хоменчук, В.О. Грубінко, В.В. |
| author_sort |
Ляврін, Б.З. |
| title |
Видові особливості ліпідного складу деяких тканин прісноводних риб Західного Поділля |
| title_short |
Видові особливості ліпідного складу деяких тканин прісноводних риб Західного Поділля |
| title_full |
Видові особливості ліпідного складу деяких тканин прісноводних риб Західного Поділля |
| title_fullStr |
Видові особливості ліпідного складу деяких тканин прісноводних риб Західного Поділля |
| title_full_unstemmed |
Видові особливості ліпідного складу деяких тканин прісноводних риб Західного Поділля |
| title_sort |
видові особливості ліпідного складу деяких тканин прісноводних риб західного поділля |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Біологія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88153 |
| citation_txt |
Видові особливості ліпідного складу деяких тканин прісноводних риб Західного Поділля / Б.З. Ляврiн, В.З. Курант, В.О. Хоменчук, В.В. Грубiнко // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2014. — № 8. — С. 123-127. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Доповіді НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT lâvrínbz vidovíosoblivostílípídnogoskladudeâkihtkaninprísnovodnihribzahídnogopodíllâ AT kurantvz vidovíosoblivostílípídnogoskladudeâkihtkaninprísnovodnihribzahídnogopodíllâ AT homenčukvo vidovíosoblivostílípídnogoskladudeâkihtkaninprísnovodnihribzahídnogopodíllâ AT grubínkovv vidovíosoblivostílípídnogoskladudeâkihtkaninprísnovodnihribzahídnogopodíllâ |
| first_indexed |
2025-07-06T15:51:46Z |
| last_indexed |
2025-07-06T15:51:46Z |
| _version_ |
1836913374752931840 |
| fulltext |
УДК 636.02:597.55:576.344
Б.З. Ляврiн, В. З. Курант, В. О. Хоменчук, В. В. Грубiнко
Видовi особливостi лiпiдного складу деяких тканин
прiсноводних риб Захiдного Подiлля
(Представлено академiком НАН України В.Д. Романенком)
Показано мiжвидовi особливостi лiпiдного складу окремих тканин коропа, карася, оку-
ня та щуки. Змiна спiввiдношення рiзних класiв неполярних лiпiдiв розглядається як
вiдповiдь органiзму риб на дiю факторiв середовища.
Вмiст та спiввiдношення окремих класiв лiпiдiв у клiтинах рiзних тканин риб є досить
лабiльною системою, яка вiдображає адаптивнi змiни в органiзмi [1]. Вмiст окремих класiв
лiпiдiв у тканинах риб також видоспецифiчний i пов’язаний з бiологiчними особливостями
та екологiчними потребами виду [1–3]. Рiзний лiпiдний склад тканин риб розглядають,
з одного боку, як наслiдок внутрiшньопопуляцiйної мiнливостi, що важливо для оцiнки
популяцiйної динамiки та видоутворення [1], а з iншого — як результат екстремального
пресу антропiчних факторiв, насамперед забруднення водойм, що може служити основою
для екомонiторингу [1, 4].
Результати детального вивчення бiлково-нуклеїнового обмiну риб Захiдного Подiлля [5]
свiдчать про певнi мiжвидовi вiдмiнностi дослiдженого метаболiзму риб. Дослiдження лi-
пiдного складу тканин риб у зв’язку з умовами їх iснування не проводилися.
Наша мета — встановлення особливостей лiпiдного складу деяких тканин найпошире-
нiших прiсноводних риб Захiдного Подiлля — коропа Cyprinus carpio L., карася Carassius
gibelio Bloch., окуня Perсa fluviatilis L. та щуки Esox lucius L.
Матерiали та методи дослiджень. Для дослiджень брали особин коропа Cyprinus
carpio L., карася Carassius gibelio Bloch., окуня Perсa fluviatilis L. та щуки Esox lucius L.
дворiчного вiку, масою 290–330 г, 150–230 г, 170–230 г та 200–350 г вiдповiдно, з водойм
Тернопiльського рибокомбiнату. Вiдбiр риб проводили в осiннiй перiод.
Риб виловлювали безпосередньо перед дослiдженням, транспортували в лабораторiю,
де вiдразу вiдбирали тканини.
Для бiохiмiчного аналiзу вмiсту лiпiдiв та їх окремих класiв були використанi зябра,
печiнка та спиннi м’язи. Тканину подрiбнювали на холодi в скляних гомогенiзаторах з на-
ступним екстрагуванням загальних лiпiдiв з тканини хлороформ-метаноловою сумiшшю
у вiдношеннi 2 : 1 за методом Фолча [6] (1 : 20, за масою). Залишали на 12 год для екстрак-
цiї. Нелiпiднi домiшки з екстракту видаляли шляхом вiдмивання 1% розчином КСl [7].
Кiлькiсть загальних лiпiдiв у тканинi визначали ваговим методом пiсля вiдгонки екстрагу-
ючої сумiшi [8] i виражали в мг/г вологої тканини.
Роздiлення лiпiдiв на окремi фракцiї проводили методом висхiдної одномiрної тонкоша-
рової хроматографiї на пластинках “Sorbfil” (Росiя) [9]. Перед роботою пластинки активу-
вали 30 хв при 105 ◦С у сушильнiй шафi. Отриманий хлороформний розчин лiпiдiв спо-
чатку випарювали досуха, а потiм розчиняли в 1 мл хлороформу. Одержанi проби лiпiдiв
наносили на пластинку мiкродозатором у кiлькостi 40 мкл розчину i повiльно помiщали
© Б. З. Ляврiн, В. З. Курант, В.О. Хоменчук, В.В. Грубiнко , 2014
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2014, №8 123
їх в хроматографiчнi камери. Рухомою фазою служила сумiш гексану, дiетилового ефiру
i льодяної оцтової кислоти у вiдношеннi 70 : 30 : 1 [7]. Одержанi хроматограми проявляли
в камерi, насиченiй парами йоду. Для iдентифiкацiї окремих фракцiй лiпiдiв використову-
вали специфiчнi реагенти i очищенi стандарти [8]. Кiлькiсть неполярних лiпiдiв визначали
бiхроматним методом [7].
Результати дослiджень були статистично опрацьованi з використанням стандартного
пакета програм Microsoft Office 2013 та t-критерiю Стьюдента для визначення достовiрної
рiзницi, p < 0,05.
Результати дослiджень та їх обговорення. Отриманi данi свiдчать про видовi вiд-
мiнностi вмiсту загальних лiпiдiв у рiзних тканинах дослiджених риб. Так, загальний вмiст
лiпiдiв (табл. 1) у клiтинах зябер коропа значно перевищує їх вмiст в аналогiчних клiтинах
iнших видiв риб на 35%, дещо менший вiн у клiтинах зябер щуки та окуня. Найнижчий
вмiст лiпiдiв виявлено в зябрах карася, що, ймовiрно, спричинено характером живлення.
Значна трофiчна пластичнiсть та швидке пристосування до кормового рацiону дозволяють
коропу накопичувати велику кiлькiсть лiпiдiв у печiнцi, якi можуть бути використанi як для
енергетичних, так i для пластичних потреб [10]. Дещо нижчий вмiст лiпiдiв у хижих видiв
риб спричинений бiльшими енерговитратами, порiвняно з “мирними” видами, та активнiстю
анаболiчних процесiв. Також значну роль в даному аспектi вiдiграє середовище iснування,
оскiльки зябра, як контактний орган, пiддаються прямому впливу водного середовища.
Накопичення загальних лiпiдiв печiнкою має дещо iнший характер, спостерiгається зни-
ження їх вмiсту в рядi короп→ щука→ окунь→ карась. Вiдомо, що печiнка, як мiсце син-
тезу лiпiдiв, через системи транспорту забезпечує цими сполуками енергетичнi та пластичнi
потреби всього органiзму [11]. Розподiл лiпiдiв у тканинах i органах рiзних видiв i еколо-
гiчних груп залежить вiд умов середовища, рухової активностi, вiку тощо [10]. Розмiщення
основних запасiв жиру в м’язовiй тканинi характерне для хижих видiв, зокрема щуки та
окуня [12]. Проте мiжвидовий аналiз показав практично однаковий вмiст загальних лiпiдiв
у м’язах щуки, карася та окуня та дещо вищий у м’язах коропа.
Отриманi данi щодо вмiсту фракцiй нейтральних лiпiдiв в окремих тканинах риб також
носять видоспецифiчний характер (рис. 1). Так, вмiст триацилглiцеролiв (ТАГ) найвищий
у клiтинах печiнки карася — 14,5% загальної кiлькостi, найменшого ж значення вiн набу-
ває в коропа — 7,5%. Вiдомо, що ТАГ є одним iз чинникiв стабiлiзацiї клiтинних мембран,
i у стресових умовах вони є попередниками утворення дiацилглiцеролiв (ДАГ) i неетерифi-
кованих жирних кислот (НЕЖК) [13].
Вмiст НЕЖК вiдрiзняється лише в клiтинах гепатопанкреасу шуки (18%), в iнших до-
слiджених видiв вiн знаходиться на одному рiвнi. ДАГ та моноацилглiцероли (МАГ) за-
ймають мiсце посередникiв у синтезi ТАГ i фосфолiпiдiв (ФЛ). Низький вмiст цих лiпiдiв
у тканинах печiнки дослiджених видiв риб на фонi високого вмiсту ФЛ свiдчить про спряму-
вання лiпiдного метаболiзму, а саме на синтез структурних лiпiдiв [14]. Вмiст холестеролу
Таблиця 1. Вмiст загальних лiпiдiв у тканинах дослiджуваних видiв риб, мг/г вологої тканини
Орган Короп Щука Карась Окунь
Печiнка 58,89 ± 5,61 47,98 ± 2,45∗ 21,38 ± 2,30∗ 35,31 ± 2,30∗
Зябра 23,14 ± 2,26 18,82 ± 1,21 16,64 ± 2,09∗ 18,72 ± 1,10
М’язи 20,46 ± 2,55 14,64 ± 2,23∗ 16,69 ± 1,65 16,91 ± 0,98
∗Рiзниця порiвняно iз показниками коропа статистично достовiрна, p < 0,05, n = 9.
124 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2014, №8
Рис. 1. Вмiст окремих класiв лiпiдiв у клiтинах тканин печiнки, зябер та м’язiв дослiджених видiв риб
(частка вiд загальної кiлькостi, %)
(ХЛ) найвищий в печiнцi карася, дещо менший — в щуки та найнижчий — у коропа та
окуня. Вмiст НЕЖК не вiдрiзняється в клiтинах печiнки дослiджених фiтофагiв, проте
переважає у щуки над таким в окуня на 30%.
Зябра, як неспецифiчна тканина для запасання лiпiдiв, характеризується меншими вiд-
мiнностями, нiж печiнка. Вмiст ТАГ у клiтинах зябер дослiджених видiв риб практично
однаковий, за винятком коропа, в зябрах якого вiн менший на 29%. Вмiст НЕЖК, як про-
дуктiв лiполiзу ТАГ, також знаходиться на одному рiвнi за винятком коропа, у зябрах якого
вiн пропорцiйно вищий. Вмiст ДАГ i МАГ, як посередникiв синтезу ТАГ i ФЛ, у зябрах
дослiджених видiв достовiрно не вiдрiзняється i знаходиться на одному рiвнi. Вмiст ФЛ
в тканинах хижих риб також не вiдрiзняється, проте є чiтка вiдмiннiсть мiж вмiстом цих
сполук у коропа та карася — 50,4 i 40,9% вiдповiдно, що свiдчить про вiдносну сталiсть скла-
ду структурних елементiв клiтини — бiомембран, основними складовими яких є саме ФЛ.
Наявнi в лiтературi факти про те, що iнтенсивнiсть синтезу ФЛ, а вiдповiдно i їх вмiст в тка-
нинах, може бути своєрiдним захистом клiтин органiзму вiд проникнення через їх мембрану
токсикантiв шляхом її ущiльнення [15]. Низький вмiст ФЛ у клiтинах зябер карася може
бути наслiдком деструктивних змiн в цiй тканинi. Концентрацiя вiльного ХЛ, який поряд
з ФЛ впливає на проникнiсть мембран i забезпечує їх ультраструктуру i функцiональну
активнiсть, зростає в клiтинах зябер риб в рядi: окунь → короп → щука → карась.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2014, №8 125
Спiввiдношення деяких класiв нейтральних лiпiдiв у м’язовiй тканинi дослiджених ви-
дiв риб рiзнi. Так, вмiст ТАГ у м’язах карася та окуня достовiрно не вiдрiзняється, проте
у коропа та щуки рiзниця у вмiстi цих лiпiдiв становить 31,5%. Вмiст НЕЖК знаходиться
в межах 12,2–15,4% загальної кiлькостi лiпiдiв. Вмiст ДАГ i МАГ, як посередникiв синтезу
ТАГ i ФЛ, у мiоцитах риб не вiдрiзняється i знаходиться на одному рiвнi, як i в iнших
дослiджених тканинах. Спостерiгається чiтка вiдмiннiсть у вмiстi ФЛ у м’язах риб: найви-
щий i однаковий у коропа та окуня — 43,5%, дещо нижчий у щуки — 38,9%, найнижчий
у карася — 35,4% загальної кiлькостi лiпiдiв.
Отже, незважаючи на високу лабiльнiсть спiввiдношення окремих класiв лiпiдiв, їх за-
гальний вмiст знаходиться на певному сталому рiвнi, що характерний для кожного ви-
ду риб. Дослiдженнями встановлено мiжвидовi вiдмiнностi у спiввiдношеннi фосфолiпiдiв,
триацилглiцеролiв, неетерифiкованих вищих жирних кислот та холестеролу, що свiдчить
як про особливостi екологiчних потреб видiв, так i про вiдмiнностi в адаптацiї до екстре-
мального пресу антропiчних чинникiв, насамперед забруднення водойм.
1. Грициняк I. I., Смолянiнов К.Б., Янович В.Г. Обмiн лiпiдiв у риб. – Львiв: Трiада плюс, 2010. –
336 с.
2. Васьковский В. Е. Липиды // Сорос. образоват. журн. – 1997. – № 3. – 32 с.
3. Крепс Е.М. Липиды клеточных мембран. – Ленинград: Наука, 1981. – 339 с.
4. The lipid handbook / Ed. by F. D. Gunstone, J. L. Harwood, A. J. Dijkstra. – Boca Raton, FL: CRC Press,
2007. – 792 p.
5. Бияк В.Я. Бiлково-нуклеїновий обмiн в риб малих рiчок Захiдного Подiлля: Автореф. дис. . . . канд.
бiол. наук: 03.00.10. – Тернопiль, 2013. – 20 с.
6. Орел Н.М. Биохимия липидов. – Минск: БГУ, 2007. – 37 с.
7. Прохорова М.И. Методы биохимического исследования. – Ленинград: Изд-во Ленинград. ун-та,
1982. – 222 с.
8. Кейтс М. Техника липидологии. Выделение анализ и идентификация липидов. – Москва: Мир, 1975. –
322 с.
9. Копытов Ю.П. Новый вариант тонкослойной хроматографии липидов // Экология моря. – 1983. –
№ 12. – С. 76–80.
10. Строганов Н.С. Экологическая физиология рыб. – Москва: Изд-во Моск. ун-та, 1962. – 443 p.
11. Lipid metabolism and health / Ed. R.G. Moffat, B. Stamford. – Boca Raton, FL: CRC Press, 2006. –
376 p.
12. Лав Р.М. Химическая биология рыб. – Москва: Пищ. пром-сть, 1976. – 349 с.
13. Lewis R.N.A.H., McElhaney R.N. Surface charge markedly attenuates the nonlamellar phase-forming
properties of lipid bilayer membranes: calorimetric and 31P-nuclear magnetic resonance studies of mixtures
of cationic, anionic, and zwitterionic lipids // Biophys. J. – 2000. – 79, No 3. – P. 1455–1464.
14. Katz B. Relationship of aquatic organisms to the letality of toxicants: a broad overview with emphasis on
membrane permeability // Aquatic toxicology. – Philadelphia: American society for testing and materials,
1989. – P. 62–76.
15. Меерсон Ф.З. Основные закономерности индивидуальной адаптации // Физиология адаптационных
процессов. – Москва: Наука, 1986. – С. 10–76.
Надiйшло до редакцiї 06.02.2014Тернопiльський нацiональний педагогiчний
унiверситет iм. Володимира Гнатюка
126 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2014, №8
Б.З. Ляврин, В. З. Курант, В.О. Хоменчук, В.В. Грубинко
Видовые особенности липидного состава некоторых тканей
пресноводных рыб Западного Подолья
Показаны межвидовые особенности липидного состава отдельных тканей карпа, карася,
окуня и щуки. Изменение соотношения различных классов неполярных липидов рассматри-
вается как ответ организма рыб на действие факторов среды.
B.Z. Lyavrin, V. Z. Kurant, V. O. Khomenchuk, V. V. Hrubinko
Species peculiarities of the lipid composition of some freshwater fish
tissues of the Western Podillya
Aspectual features of individual lipids in the tissues of carp, crucian carp, perch, and pike are
shown. Changing the ratios of different classes of non-polar lipids is considered as the response of
fish to the action of environmental factors.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2014, №8 127
|