Теоретичні аспекти щодо управління розвитком підприємства

Узагальнено теоретичні аспекти щодо управління розвитком підприємства та наведено стадії організаційного розвитку. Надано авторське бачення сутності комплексного підходу до управління розвитком підприємства як планомірного, спрямованого та структурованого процесу управління всіма сферами діяльності...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2014
Hauptverfasser: Жилінська, Л.О., Розумчук, О.О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут економіки промисловості НАН України 2014
Schriftenreihe:Управління економікою: теорія та практика
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88341
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Теоретичні аспекти щодо управління розвитком підприємства / Л.О. Жилінська, О.О. Розумчук // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2014. — С. 94-106. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-88341
record_format dspace
spelling irk-123456789-883412015-11-13T03:02:05Z Теоретичні аспекти щодо управління розвитком підприємства Жилінська, Л.О. Розумчук, О.О. Узагальнено теоретичні аспекти щодо управління розвитком підприємства та наведено стадії організаційного розвитку. Надано авторське бачення сутності комплексного підходу до управління розвитком підприємства як планомірного, спрямованого та структурованого процесу управління всіма сферами діяльності підприємства. Обобщены теоретические аспекты управления развитием предприятия и стадии организационного развития. Представлено авторское видение сущности комплексного подхода к управлению развитием предприятия как планомерный, направленный и структурированный процесс управления всеми сферами деятельности предприятия. Generalized theoretical aspects of enterprise development and stages of organizational development. Courtesy of the author's vision of the essence of an integrated approach to the management of enterprise development as planned, directed and structured process management of all areas of the company. 2014 Article Теоретичні аспекти щодо управління розвитком підприємства / Л.О. Жилінська, О.О. Розумчук // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2014. — С. 94-106. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 2221-1187 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88341 uk Управління економікою: теорія та практика Інститут економіки промисловості НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Узагальнено теоретичні аспекти щодо управління розвитком підприємства та наведено стадії організаційного розвитку. Надано авторське бачення сутності комплексного підходу до управління розвитком підприємства як планомірного, спрямованого та структурованого процесу управління всіма сферами діяльності підприємства.
format Article
author Жилінська, Л.О.
Розумчук, О.О.
spellingShingle Жилінська, Л.О.
Розумчук, О.О.
Теоретичні аспекти щодо управління розвитком підприємства
Управління економікою: теорія та практика
author_facet Жилінська, Л.О.
Розумчук, О.О.
author_sort Жилінська, Л.О.
title Теоретичні аспекти щодо управління розвитком підприємства
title_short Теоретичні аспекти щодо управління розвитком підприємства
title_full Теоретичні аспекти щодо управління розвитком підприємства
title_fullStr Теоретичні аспекти щодо управління розвитком підприємства
title_full_unstemmed Теоретичні аспекти щодо управління розвитком підприємства
title_sort теоретичні аспекти щодо управління розвитком підприємства
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate 2014
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88341
citation_txt Теоретичні аспекти щодо управління розвитком підприємства / Л.О. Жилінська, О.О. Розумчук // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2014. — С. 94-106. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.
series Управління економікою: теорія та практика
work_keys_str_mv AT žilínsʹkalo teoretičníaspektiŝodoupravlínnârozvitkompídpriêmstva
AT rozumčukoo teoretičníaspektiŝodoupravlínnârozvitkompídpriêmstva
first_indexed 2025-07-06T16:06:03Z
last_indexed 2025-07-06T16:06:03Z
_version_ 1836914273468547072
fulltext Л.О. Жилінська, к.е.н., О.О. Розумчук ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЩОДО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВА Головною метою менеджменту підприємства є забезпе- чення максимальної ефективності управління кожним структу- рним елементом системи підприємства для досягнення постав- лених цілей його діяльності. Існують різноманітні підходи до планування й управління організацією. Але кожен із них урахо- вує лише певну сферу чи особливість структури кожного еле- мента та не враховує їх взаємозв’язків. Саме тому пропонується дослідити сутність економічної категорії «управління розвит- ком підприємства». Теоретичні та методологічні аспекти управління розвит- ком підприємств досліджують чимало вітчизняних і зарубіжних учених, таких як Р. Акофф, Є. Смирнов, В. Забродський, М. Ки- зим, С. Бай, А. Тищенко [1-5]. У контексті теорії розвитку підп- риємства категорії сталого, керованого та організаційного роз- витку розглядають різні науковці, а саме: А. Черних, О. Тридід, Р. Блейк, Х. Шепард, Д. Моутон, Ф. Лютенс, К. Грицик, В. Хоб- та, У. Лаврик, І. Ліганенко [6-13]. Серед учених, які визначають головну мету стратегічного розвитку як досягнення поставле- них цілей підприємства слід виділити І. Ансофа, Г. Міцберга, А. Чандлера, А. Томпсона [14-17]. Аналіз наукових публікацій свідчить, що теоретичні основи управління розвитком підпри- ємства є актуальними та потребують подальших досліджень. Метою статті є аналіз існуючих теоретичних положень щодо дефініції економічної категорії «управління розвитком» та узагальнення сутності комплексного підходу до управління розвитком підприємства. © Л.О. Жилінська, О.О. Розумчук, 2014 94 Розвиток підприємства може здійснюватися у двох різних формах: революція (стрибок, фазовий перехід, катастрофа, яка передбачає кардинальну зміну підприємства) та еволюція (фор- ма розвитку, яка передбачає поступальну, повільну, плавну які- сну зміну на основі адаптації підприємства до умов мінливого середовища). Р. Акофф розрізняє поняття «зростання» та «розвиток». На його думку, зростання (підвищення розмірів або кількості об'єктів, розширення діяльності за виробничими та економіч- ними показниками) може відбуватися як з розвитком, так і за його відсутності [1]. Є. Смирнов розглядає розвиток з позиції як якісних, так і кількісних змін, здатних забезпечувати зростання та збалансо- ваність процесів, які відбуваються в організації, пристосовую- чись до впливу факторів внутрішнього і зовнішнього середо- вища [3]. На думку В. Забродського та М. Кизима, розвиток необ- хідно розглядати з позиції переходу економічної та виробничої системи в новий якісний рівень для чинення опору негативному впливу факторів зовнішнього середовища [2]. С. Бай відносить розвиток до особливого класу явищ. Ав- тором доведено, що розвиток, як іманентний процес спричиняє виникнення патологій, які є руйнівними для підприємства та не означають неодмінного поліпшення його якісних характерис- тик. «…Правильне розуміння природи розвитку забезпечує ра- ціоналізацію механізму управління всією сукупністю внутріш- ньоорганізаційних процесів та запобігає вибору менеджментом підприємства неправильних політик….» [4]. А. Тищенко вважає, що розвиток підприємства необхідно розглядати з двох сторін: як процес, під яким слід розуміти кількісні та якісні зміни, що підвищують стратегічний потенціал організації шляхом ви- рішення протиріч між зовнішнім та внутрішнім середовищем; як певний результат, який може відображати рівень кон- курентоспроможності та конкурентний статус підприємства [5]. На основі вищевикладеного можна виділити основні по- ложення щодо сутності поняття «розвиток підприємства» (рис. 1). 95 Рис. 1. Основні положення щодо сутності поняття «розвиток підприємства» Отже, пропонується розглядати розвиток підприємства як процес, який не припиняється в часі, триває планомірно, має стрибкоподібний характер та відбувається з використанням як якісних, так і кількісних змін, для переходу різноманітних під- систем на якісно новий рівень завдяки адаптації до факторів внутрішнього і зовнішнього середовища з метою досягнення максимально ефективного стану підприємства. Різні науковці в контексті теорії розвитку підприємства приділили також увагу розгляду таких понять, як сталий, керо- ваний та організаційний розвиток. Так, А.Черних сталий розви- ток трактує як «процес змін, обумовлений впливом факторів внутрішнього і зовнішнього середовища та такий, що характе- ризується збільшенням його потенціалу, попиту на продукцію, РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВА Передбачає наявність не тільки кількісних, але і якісних змін щодо поліпшення ситуації всередині підприємства Процесний характер розвитку підприємства передбачає його розподілення в часовому просторі, тобто розвитку як процесу властива довготривалість (виникнення часових лагів між імпульсом розвитку та відповідними йому змінам) Якісним результатом змін, які відбуваються у процесі розвитку підприємства, є підвищення його потенціалу Здатність протидіяти негативним впливам зовнішнього середовища завдяки адаптації, внутрішній стійкості та підвищенню життєздатності підприємства 96 масштабу діяльності, можливістю забезпечення безперервного процесу виробництва та збереження платоспроможності протя- гом тривалого періоду часу…». Тобто основними ознаками ста- лого розвитку можна назвати стабільність і підтримку стійкості процесів. Розраховується він на довгостроковий час та має вла- стивість не піддаватися тиску катастрофічних змін [6]. О. Тридід під керованим розвитком розуміє «…систему, в якій об’єднані процеси реструктуризації та реінжинірингу, ін- новаційні та інвестиційні процеси, що ведуть до кількісних та якісних змін у всіх функціональних галузях підприємства, а та- кож контури управління на основі зворотних зв’язків, де вирі- шуються завдання стратегічного і тактичного управління» [7]. На основі різних технік у сфері соціології, психології, ан- тропології сформувалася концепція організаційного розвитку (з англ. OD – Organization Development). Наприкінці 50-х років Р. Блейк, Х. Шепард та Д. Моутон [8; 9] ввели термін «органі- заційний розвиток». Ф. Лютенс розглядав організаційний роз- виток як процес, який складається з комплексу заходів, спрямо- ваних на вирішення проблем, що виникають в організації, вдо- сконалення організаційної культури та процесів прийняття рі- шень [10]. Тобто ключовою ідеєю організаційного розвитку є фор- мування концепції, в основу якої покладено підхід, адаптований до планових змін систем і процесів діяльності підприємств. Цей безперервний процес складається з восьми стадій, які можуть або варіюватися, або залишатися незмінними (рис. 2). К. Грицик визначає збалансований розвиток підприємства як процес, спрямований на трансформацію його економічного стану в більш ефективний, що передбачає підтримку розвитку всіх складових підприємства за рахунок гармонізації витрат і доходів на перспективу [11]. В. Хобта та У. Лаврик надають таке трактування збалан- сованого розвитку: «…є складним процесом якісної та пропор- ційної інтеграції та взаємодії життєзабезпечуючих функціона- льних систем підприємства, спрямованим на зростання його ринкової вартості у довгостроковій перспективі» [12]. 97 Рис. 2. Стадії організаційного розвитку підприємства (сформовано на основі джерел [8-10]) Збалансований розвиток має на меті сформувати фінансо- ву незалежність підприємства, забезпечити його стійкість і пла- тоспроможність, підвищити ринкову вартість, збалансувати до- ходи та витрати. За твердженням І. Ліганенко, нормальний економічний розвиток підприємства – це стан, за якому не відбувається по- рушень основних ринкових законів, а економічні показники пе- ребувають у встановлених межах. Також автор у роботі [13] на- голошує на вагомості значення комплексності змін. Так, виді- ляють однопроектний розвиток підприємства, що передбачає вирішення питань прийняття управлінських рішень стосовно Стадії організаційного розвитку підприємства Стадія 1. Усвідомлення потреби у змінах Стадія 2. Входження в організацію агента зміни Стадія 3. Створення системи робочих взаємин агента змін Стадія 7. Моніторинг, коректування й стабілізація програм дій Стадія 8. Завершення програми організаційного розвитку Стадія 6. Вироблення планів дій, стратегій і технік їх реалізації Стадія 5. Діагностична фаза Стадія 4. Стадія збору інформації 98 конкретного проекту або завдання, результати яких не мають глобального впливу на розвиток підприємства. Одно- та багато- сферний розвиток більший за кількістю та масштабами завдань і впливає на зміни підрозділів та підсистем всього підприєм- ства. Такі вчені, як І. Ансоф, Г. Міцберг, А. Чандлер, А. Томп- сон [14-17] визначають головну мету стратегічного розвитку як досягнення поставлених цілей підприємства. Л. Довгань харак- теризує стратегічний розвиток як довгостроковий процес, осно- вною метою якого є закріплення ринкових позицій підприємст- ва та розробка заходів для досягнення цілей [18]. Учений- економіст О. Тридід розглядає підприємство як систему, а стра- тегічний розвиток – як його властивість, яка характеризується впливом на зміну позицій підприємства та базується на реаліза- ції визначеної стратегії підприємства з урахуванням особливос- тей організаційно-економічного механізму [19]. У результаті аналізу тверджень науковців щодо визначен- ня сутності й основних видів економічної категорії «розвиток» узагальнено основні положення, які наведено на рис. 3. Як зазначається у Великому економічному словнику, «комплекс (лат. complexus – зв’язок поєднання елементів) – це сукупність поєднаних предметів, дій, явищ або властивостей, які становлять одне ціле» [20]. Г. Пітерс та Р. Уотермен вважають, що комплексний під- хід до управління базується на таких характеристиках, як сис- тема, стратегія, склад персоналу, структура, цінності характе- ристики,сукупність звичок та стилів управління керівництва [21]. Дж. Террі визначає комплексне управління як «…діяльність щодо планування, організації та контролю за опе- раціями з основними елементами організації – людьми, матері- алами, машинами, методами, фінансами та ринками, які забез- печують напрям і координацію та створюють управління люд- ськими зусиллями для досягнення цілей» [22]. 99 Рис. 3. Узагальнення сутності та видів економічної категорії «розвиток» Вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища Керований розвит ок Процес кількіс- них та якісних змін у планово- му напрямі, які відбуваються у всіх підрозділах підприємства за допомогою інноваційних інструментів та методів Організаційний розвит ок Процес змін, у концепцію якого покладено під- хід, спрямований на вдосконален- ня організаційної культури та прийняття управлінських рішень Збалансований розвит ок Процес змін якісної інтегра- ції всіх ресурсів підприємства з метою зростан- ня його ринко- вої вартості та формування його фінансової стабільності Види розвитку підприємства Сталий розвиток Процес змін, який характе- ризується стій- кістю та стабі- льністю протя- гом тривалого періоду часу Розвиток підприємства – безперервний процес, який триває планомірно, має стрибкоподібний характер та відбувається з використанням як якісних, так і кількісних змін Однопроектний розвиток передбачає вирішення питань прийняття управлінських рішень стосовно конкретного проекту або завдання, результати яких не мають глобального впливу на розвиток підприємства Односферний розвиток Стратегічний розвиток Напрям підвищення ринкової вартості підприємства, який реалізується за допомогою методів, інструментів управління та стратегій розвитку, з урахуванням впливу факторів середовища та основною метою якого є досягнення стратегічних цілей підприємства Багатосферний розвиток Більший за кількістю та масштабами завдань і впливає на зміни підрозділів та підсистем всього підприємства 100 У 80-х роках Г. Лівітт та Т. Уіслер критикували існуючі теорії управління за їх фрагментарність та відсутність єдиної концепції. Г. Лівіттом було створено цілісне вчення, яке від на- зивав «комплексним підходом до управління». На його думку, необхідно розрізнені ідеї психологів, математиків, соціологів та інженерів привести до створення наукової теорії управлінні, яка має бути побудована за засадах новітніх досягнень науки і тех- ніки [23]. С. Лєонов стверджує, що комплексний підхід до управ- ління враховує та поєднує різнобічні аспекти для мінімізації або усунення негативних чинників середовища, що дозволяє зіста- вити напрями розвитку та ресурси, необхідні для їх досягнення, знизити ризики, підвищити конкурентоспроможність організа- ції для забезпечення єдності всіх елементів складових комплек- сної системи управління [24]. І. Ігнатьєва зазначає, що комплексний підхід слід розумі- ти як концепцію стратегічного управління, яка базується на об’єктно-цільовому підході та уможливлює поєднання всіх складових менеджменту промислових підприємств з урахуван- ням впливу середовища. Цей підхід поєднує структуру, методи- ку та прогноз можливих тенденцій і структурних змін стратегі- чного потенціалу організації [25]. У роботі [26] А. Чапліна, А. Шатрова визначають компле- ксний підхід до управління у вигляді векторного процесу, який має на меті здійснення моніторингу діяльності підприємства за допомогою ряду прикладних методик і технологій. Результатом їх дослідження є твердження, яке прокламує три вектори ком- плексного підходу до управління, що мають бути узгоджені за- вдяки скоординованій роботі управлінців вищої ланки: інтеграційний потенціал підприємства; конкурентоорієнтованість; стратегічна поведінка підприємства [26]. Н. Касьянова, провівши критичний аналіз існуючих під- ходів до розвитку підприємства, стверджує, що для здійснення ефективного розвитку й управління необхідно запропонувати комплекс стратегічних змін, які враховують біфуркаційний ха- 101 рактер діяльності підприємства з використанням сучасних під- ходів до управління [27]. Дослідження В. Бузирьова, К. Строкіна та Н. Чепаченко щодо методологічних положень комплексного управління роз- витком підприємств дозволяють зробити висновок, що для роз- витку підприємств необхідна комплексна реструктуризація біз- нес-одиниць підприємства, скорочення строків виробничих процесів, зниження собівартості та підвищення рівня конкурен- тоспроможності [28]. У результаті аналізу праць та існуючих підходів до сутно- сті управління розвитком підприємства виявлено, що це понят- тя варто розглядати з трьох позицій: діяльності підприємства, системності та з позиції класичних теорій менеджменту. Адже такий підхід дозволяє структурувати існуючі методології в се- рію позицій, які синтезують у своєму поєднанні ефективний механізм управління розвитком підприємства. На рис. 4 уза- гальнено сутність комплексного підходу до управління розвит- ком підприємства з трьох зазначених позицій. На основі виділення сутності досліджуваної категорії пропонується таке визначення комплексного підходу до управ- ління розвитком підприємства: це планомірний, спрямований та структурований процес управління всіма сферами діяльності підприємства (виробнича, фінансова, кадрова, екологічна та ма- ркетингова) в контексті стратегічних змін та формування захо- дів для створення синергетичного ефекту сукупності інструме- нтів менеджменту, з урахуванням впливу чинників зовнішнього та внутрішнього середовища і критерієм виходу (метою) якого є підвищення ринкової вартості підприємства. Висновки. Встановлено, що розвиток підприємства – це процес, який не припиняється в часі, триває планомірно, має стрибкоподібний характер та відбувається з використанням як якісних, так і кількісних змін для переходу різноманітних під- систем на якісно новий рівень, завдяки адаптації до факторів внутрішнього та зовнішнього середовища з метою досягнення максимально ефективного стану підприємства. 102 Рис. 4. Визначення сутності комплексного підходу до управління розвитком підприємства (розроблено автором) Виявлено, що основу ключових ідей організаційного роз- витку становить підхід, адаптований до планових змін систем і процесів діяльності підприємств. Процес організаційного роз- витку узагальнено у 8 стадій. Узагальнено сутність економічної категорії «розвиток» за видами: сталий, керований, організаційний, збалансований, од- носферний, багатосферний, стратегічний, однопроектний. Наведено авторське бачення сутності комплексного під- ходу до управління розвитком підприємства. З позиції системи З позиції діяльності підприємства З позиції менеджменту Комплексний підхід до управління розвитком підприємства Процес, спрямований на економічне зрос- тання підприємства як системи взаємо- пов’язаних структу- рних елементів, який базується на реаліза- ції його стратегічних цілей і враховує зв’язки середовища та узгодженість ре- сурсних компонентів Планомірний процес змін, спрямований на підвищення ринкової вартості підприємст- ва, з урахуванням особливостей кожної зі сфер його діяльно- сті (виробничої, фі- нансової, кадрової, екологічної та марке- тингової) Процес інтеграції класичних підходів та інноваційних ін- струментів управлін- ня у всі підрозділи діяльності організації з метою підвищення її ефективності в цілому 103 Література 1. Акофф Р. Планирование будущего корпорации / Р. Акофф. – М.: Прогресс, 1985. – 327 с. 2. Забродский В.А. Развитие крупномасштабных эконо- мико-производственных систем / В.А. Забродский, Н.А. Ки- зим. – Х.: Бизнес Информ, 2000. – 72 с. 3. Смирнов Є.М. Комплексна оцінка збалансованості роз- витку виноробних підприємств: науково-методичний аспект [Електронний ресурс] / Є.М. Смирнов. – Режим доступу: http: // duep.edu / uploads / vidavnitstvo14 / ekonomichnij-nobelivskij- visnik-114/7599. pdf. 4. Бай С.І. Розвиток організацій: політика, потенціал, ефективність: монографія / С. І. Бай. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2009. – 280 с. 5. Формирование конкурентной позиции предприятия в условиях кризиса: монография / А.Н. Тищенко, Ю.Б. Иванов, Н.А. Кизим, Е.В. Ревенко, Т.М. Чечетова-Терашвили. – Х.: ИНЖЕК, 2007. – 376 с. 6. Черных А.В. Механизм устойчивого развития предпри- ятия в период активной инвестиционной деятельности: автореф. дис. ... канд. экон. наук: 08.00.05. – Белгород: Белгородский го- сударственный технический университет, 2006. – 20 с. 7. Пономаренко В.С. Стратегія розвитку підприємства в умовах кризи: монографія / В.С. Пономаренко, О.М. Тридід, М.О. Кизим – Х.: ІНЖЕК, 2003. – 328 с. 8. Blake R.R. Building a dynamic organization through grid organization development / R.R. Blake, J.S. Mouton. – Mass.: Addison-Wesley, 1969. 9. Shepard H.A. Changing interpersonal and intergroup relations in organizations / H.A. Shepard // Handbook of organizations. – Chicago: Rand McNally,1965. – P. 115-143. 10. Лютенс Ф. Организационное поведение / Ф. Лютенс. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 692 с. 11. Грицик К.В. Проблеми і перспективи управління ефе- ктивністю діяльності промислового підприємства / К. В. Грицик 104 // Культура народов Причерноморья. – 2008. – № 141. – С. 52- 56. 12. Формування комплексного підходу до оцінювання збалансованості розвитку підприємства [Електронний ресурс] / В.М. Хобта, У.В. Лаврик, І.С. Кладченко // Вісник економічної науки України. – 2014. – № 1. – С. 149-154. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Venu_2014_1_37.pdf. 13. Ліганенко І.В. Динаміка організаційної структури управління підприємством в умовах стратегічних змін [Елект- ронний ресурс] / І.В. Ліганенко // Вісник Запорізького націона- льного університету. Економічні науки. – 2013. – № 2. – С. 47- 55. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vznu_ eco_ 2013_2_10.pdf. 14. Ансоф И. Стратегическое управление / И. Ансоф. – М.: Экономика, 1989. – Режим доступу: http://www.klex.ru/5yt. 15. Myunsterberg G. Psikhologiya i ehkonomicheskaya zhizn' / G. Myunsterberg. – M., 1924. 16. Chandler A.D. Strategy and Structure: Chapters in the History of the Industrial Enterprise / A.D. Chendler. – Cambridge, MA: MIT Press, 1962. – Р. 297. 17. Томпсон А. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации / А. Томпсон, Дж. Стрикленд. – М.: Юнити, 1998. – 576 с. 18. Довгань Л. Є. Стратегічне управління: навч. посіб. / Л.Є. Довгань, Ю.В. Каракай, Л.П. Артеменко. – К.: Центр уч- бової літератури, 2011. – 440 с. 19. Тридід О.М. Організаційно-економічний механізм стратегічного розвитку підприємства: монографія / О.М. Три- дід; Харків. держ. економ. ун-т. – Харків: ХДЕУ, 2002. – 364 с. 20. Большой экономический словарь / под ред. А.Н. Азри- лияна. – 7-е изд. доп. – М.: Институт новой экономики, 2007. – 1472 с. 21. Пітерс Г. Корпоративний університет ЕКС WORD. Модель «7S» [Електронний ресурс] / Г. Пітерс, Р. Уотермен. – 105 Режим доступу: http: // www.eksword.ru /poleznoe-dlja- biznesa/menedzhment/model-7-s.shtml. 22. Комплексный подход в менеджменте [Электронный ресурс]: Центр управления финансами. – Режим доступа: http: // center-yf.ru/data/Marketologu/Kompleksnyi-podhod-v- menedzhmente.php. 23. Управление организацией [Электронный ресурс]: Фе- деральный образовательный портал. Экономика. Социология. Менеджмент. – Режим доступа: http://ecsocman.hse.ru/text/ 19186664/. 24. Лєонов С.В. Комплексний підхід до управління інно- ваційним потенціалом банку [Електронний ресурс] / С.В. Лєо- нов. – Режим доступу: http://dspace.uabs.edu.ua/jspui/bitstream/ 123456789/763/3/2.pdf. 25. Ігнатьєва І.А. Стратегічний менеджмент: теорія, мето- дологія, практика: монографія / І.А. Ігнатьєва. – К.: Знання України, 2005. – 250 с. 26. Чаплина А.Н. Основные принципы и подходы к выбо- ру стратегии управления интеграционным ресурсным потен- циалом. Проблемы современной экономики / А.Н. Чаплина, А.П. Шатрова // Евразийский международный научно- аналитический журнал. – 2012. – № 2. – С. 123-130. 27. Касьянова Н.В. Управління розвитком підприємства на основі кумулятивного підходу: автореф. дис.. ... д.е.н.: 08.00.04 / Н.В. Касьянова. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2012. – 36 с. 28. Строкин К.Б. Методология комплексного подхода к управлению развитием строительных предприятий в условиях экономического спада / К.Б. Строкин, В.В. Бузырев, Н.В. Чепа- ченко // Известия Иркутской государственной экономической академии (Байкальский государственный университет экономи- ки и права). – 2009. – №2 (64). – С. 76-81. Надійшла до редакції 08.10.2014 р. 106