Оцінки міжнародного досвіду формування та використання міжбюджетних трансфертів (у контексті побудови системи державного управління регіональним людським розвитком)

Наведено схему розподілу видаткових повноважень місцевих органів влади в соціально-економічному розвитку регіонів в умовах бюджетної децентралізації (як робоча гіпотеза), а також узагальнюючі оцінки міжнародного досвіду країн-членів ЄС щодо формування та використання міжбюджетних трансфертів....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автори:	Шинкарюк, О.В., Кушлак, О.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2014
Назва видання:	Управління економікою: теорія та практика
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88344
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Оцінки міжнародного досвіду формування та використання міжбюджетних трансфертів (у контексті побудови системи державного управління регіональним людським розвитком) / О.В. Шинкарюк, О.І. Кушлак // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2014. — С. 141-156. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-88344
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-883442015-11-13T03:02:07Z Оцінки міжнародного досвіду формування та використання міжбюджетних трансфертів (у контексті побудови системи державного управління регіональним людським розвитком) Шинкарюк, О.В. Кушлак, О.І. Наведено схему розподілу видаткових повноважень місцевих органів влади в соціально-економічному розвитку регіонів в умовах бюджетної децентралізації (як робоча гіпотеза), а також узагальнюючі оцінки міжнародного досвіду країн-членів ЄС щодо формування та використання міжбюджетних трансфертів. Представлена схема распределения функциональных полномочий местных органов власти в социально-экономическом развитии регионов в условиях бюджетной децентрализации (как рабочая гипотеза) и приведены обобщающие оценки международного опыта стран-членов ЕС по формированию и использованию межбюджетных трансфертов. The article presents a functional scheme of distribution of powers of local authorities in socio-economic development of regions in terms of fiscal decentralization (as a working hypothesis) and provides summative evaluation of international experience of EU member states on the development and use of intergovernmental transfers. 2014 Article Оцінки міжнародного досвіду формування та використання міжбюджетних трансфертів (у контексті побудови системи державного управління регіональним людським розвитком) / О.В. Шинкарюк, О.І. Кушлак // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2014. — С. 141-156. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 2221-1187 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88344 uk Управління економікою: теорія та практика Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Наведено схему розподілу видаткових повноважень місцевих органів влади в соціально-економічному розвитку регіонів в умовах бюджетної децентралізації (як робоча гіпотеза), а також узагальнюючі оцінки міжнародного досвіду країн-членів ЄС щодо формування та використання міжбюджетних трансфертів.
format	Article
author	Шинкарюк, О.В. Кушлак, О.І.
spellingShingle	Шинкарюк, О.В. Кушлак, О.І. Оцінки міжнародного досвіду формування та використання міжбюджетних трансфертів (у контексті побудови системи державного управління регіональним людським розвитком) Управління економікою: теорія та практика
author_facet	Шинкарюк, О.В. Кушлак, О.І.
author_sort	Шинкарюк, О.В.
title	Оцінки міжнародного досвіду формування та використання міжбюджетних трансфертів (у контексті побудови системи державного управління регіональним людським розвитком)
title_short	Оцінки міжнародного досвіду формування та використання міжбюджетних трансфертів (у контексті побудови системи державного управління регіональним людським розвитком)
title_full	Оцінки міжнародного досвіду формування та використання міжбюджетних трансфертів (у контексті побудови системи державного управління регіональним людським розвитком)
title_fullStr	Оцінки міжнародного досвіду формування та використання міжбюджетних трансфертів (у контексті побудови системи державного управління регіональним людським розвитком)
title_full_unstemmed	Оцінки міжнародного досвіду формування та використання міжбюджетних трансфертів (у контексті побудови системи державного управління регіональним людським розвитком)
title_sort	оцінки міжнародного досвіду формування та використання міжбюджетних трансфертів (у контексті побудови системи державного управління регіональним людським розвитком)
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2014
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88344
citation_txt	Оцінки міжнародного досвіду формування та використання міжбюджетних трансфертів (у контексті побудови системи державного управління регіональним людським розвитком) / О.В. Шинкарюк, О.І. Кушлак // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2014. — С. 141-156. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
series	Управління економікою: теорія та практика
work_keys_str_mv	AT šinkarûkov ocínkimížnarodnogodosvíduformuvannâtavikoristannâmížbûdžetnihtransfertívukontekstípobudovisistemideržavnogoupravlínnâregíonalʹnimlûdsʹkimrozvitkom AT kušlakoí ocínkimížnarodnogodosvíduformuvannâtavikoristannâmížbûdžetnihtransfertívukontekstípobudovisistemideržavnogoupravlínnâregíonalʹnimlûdsʹkimrozvitkom
first_indexed	2025-07-06T16:06:15Z
last_indexed	2025-07-06T16:06:15Z
_version_	1836914285945552896
fulltext	О.В. Шинкарюк, к.е.н., О.І. Кушлак ОЦІНКИ МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ МІЖБЮДЖЕТНИХ ТРАНСФЕРТІВ (У КОНТЕКСТІ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНИМ ЛЮДСЬКИМ РОЗВИТКОМ) Перехід у системі державних фінансів України від «управління бюджетними ресурсами» до «збалансованого управління сталим розвитком держави на основі національної системи цінностей» здійснюється з використанням програмно- цільового методу в бюджетному процесі шляхом, по-перше, впровадження цільових проектів та бюджетних програм для до- сягнення обґрунтованих очікуваних результатів та суспільних цінностей; по-друге, досягнення збалансованості бюджету завдяки визначенню стратегічних пріоритетів розвитку [1]. Упровадження оновленого Бюджетного кодексу України (2010 р.) мало бути спрямоване на використання категорій «ма- триця природи», «мистецтво життя» та «розвиток екоспільнот» при формуванні нового бюджетного механізму збалансованого управління сталим розвитком держави на основі «Національної системи цінностей України» [2]. Такий методологічний підхід забезпечив би збереження різноманітних індивідуальних особливостей населення кожного регіону, його моральних засад: духовності й освіченості, істо- ричної спадщини і територіальної цілісності, звичаїв і традицій, культури і світогляду, мирного менталітету та етичних ціннос- тей, а також взаємообумовленого емерджентного розвитку регі- онів держави як єдиного органічного цілого [3]. © О.В. Шинкарюк, О.І. Кушлак, 2014 141 Збалансоване управління сталим розвитком держави на основі системи національних цінностей передбачає в май- бутньому визначення того, щоб видатки на утримання і відтво- рення матеріальної бази соціальної сфери та інфраструктури конкретного регіону забезпечувались власними фінансовими ресурсами, акумульованими в місцевому бюджеті, а трансферти з державного бюджету призначались би в основному для забез- печення єдиних стандартів якості життя населення держави в різних регіонах шляхом співфінансування відтворення матері- альної бази соціальної сфери (табл. 1). Таблиця 1 Розподіл видаткових повноважень місцевих органів влади у фінансуванні регіонального людського розвитку Видаткові повноваження у структурі територіальних відтворювальних процесів Адміністративно-територіальний рівень область район місто, село, селище Освіта Вища та післядипломна освіта +++* Дошкільна, позашкільна, загальна серед- ня освіта +++ Професійно-технічна освіта та для громадян, які потребують соціальної допомоги і реабілітації ++ Охорона здоров’я +++ ++ + Соціальний захист і соціаль- на допомога + ++ +++ Житлово-комунальне госпо- дарство + ++ +++ Культура, мистецтво і ЗМІ + ++ +++ Фізична культура і спорт + ++ +++ Зв’язок, телекомунікації та інформація ++ ++ ++ Виробнича та дорожньо- транспортна інфраструктура ++ ++ ++ Комплексне природокорис- тування та охорона навко- лишнього природного сере- довища ++ ++ ++ * + – часткове фінансування (до 30%); ++ – спільне фінансування (до 50%); +++ – провідне фінансування (більше 70%). 142 Прагнення до побудови в Україні ефективної системи вза- ємовідносин між органами різних рівнів у бюджетній сфері та бажання уникнути економічно необґрунтованих, неправильних рішень спонукає до вивчення і позитивного, і негативного між- народного досвіду як в організації місцевих фінансів, так і у формуванні міжбюджетних трансфертів. Будь-яка бюджетна система має бути зорієнтована на ви- рішення завдань щодо будівництва системи, яка б відповідала таким основним вимогам: соціальна справедливість, економічна ефективність, політична стабільність. У різних країнах існують різноманітні умови (адміністра- тивні, соціальні, національні, культурні, історичні), які вплива- ють на побудову взаємовідносин різних рівнів влади в бюджет- ній сфері. Залежно від цих умов кожна країна по-своєму вирі- шує питання побудови міжбюджетних відносин. Слід зазначити, що вихідні пропорції розподілу доходів між рівнями бюджету залежать, головним чином, від таких чинників, як вертикальний розподіл видаткових повноважень і ступінь нерівності подушових бюджетних доходів адміністра- тивно-територіальних утворень. Цими чинниками і визначаєть- ся потреба в концентрації коштів у бюджеті вищого рівня для здійснення механізму вирівнювання. Новим підходом до надання бюджетних трансфертів у єв- ропейських країнах стало використання дотацій, заснованих на результатах виконання певних програм, а не здійснення фінан- сування в межах визначеної суми. Це, наприклад, дотації ліку- вальним закладам з урахуванням кількості лікувальних проце- дур, школам – на основі результатів іспитів, місцевому гро- мадському транспорту – за ефективністю пасажиро-кілометрів. Такий принцип функціонування бюджетних трансфертів дає змогу досягти вищої якості послуг, що надаються місцевою владою, проте він передбачає постійний контроль. В Україні запропоновано розробляти Національну та регі- ональні програми людського розвитку, ознаками виділення під- 143 програм яких є відповідні аспекти людського розвитку та на- прями соціальних послуг [2]. У зв’язку з цим доцільно розглянути міжнародний досвід, насамперед країн-членів ЄС, щодо формування та використання міжбюджетних трансфертів з метою розробки науково- методичного забезпечення обґрунтування та контролю вико- нання відповідних завдань Національної та регіональних про- грам людського розвитку в Україні. Серед 11 принципів реформування місцевого самовряду- вання та територіальної організації влади в Україні головними є такі: правова, організаційна та фінансова спроможність місце- вого самоврядування; державна підтримка місцевого самовря- дування; партнерство між державою та місцевим самовряду- ванням; сталий розвиток територій. Практична реалізація цих принципів сприятиме посилен- ню правової, організаційної та матеріальної спроможності тери- торіальних громад, органів місцевого самоврядування, про- вадженню їх діяльності з дотриманням принципів та положень Європейської хартії місцевого самоврядування [3]. Широке за своєю сутністю поняття «трансфертні платежі» у бюджетній сфері трансформується та конкретизується за до- помогою поняття «субсидії». У кожній країні є своя специфіка у наданні субсидій, проте всі їх різноманітні види можна об’єднати у дві основні групи: безумовні (або загальні) та умо- вні (або спеціальні). Одним із видів міжбюджетних трансфертів у зарубіжних країнах є бюджетні гранти. Основна відмінність грантів від субсидій полягає в тому, що вони мають одноразовий епізодич- ний характер, тоді як бюджетні субсидії характеризуються сис- тематичністю надання і є постійною невід’ємною складовою процесу бюджетного регулювання. Основні вимоги до побудови системи міжбюджетних трансфертів були сформульовані Дж. МакМастером. На його думку, ця система має: 144 урахувати відмінності у фінансових потребах територій за умов визначеної сфери їх відповідальності; компенсувати відмінності між урядами одного рівня щодо потенційної можливості фінансування видатків; створити стимули для зростання ступеня використання місцевими органами влади власного дохідного потенціалу; бути стабільною та передбачуваною; не заохочувати немотивоване витрачання суспільних ко- штів. У західній літературі виділяють кілька підстав для запро- вадження системи міжбюджетних трансфертів: фіскальна незбалансованість по вертикалі; відновлення горизонтального фіскального балансу; гарантоване надання суспільних благ; внесок у політику стабілізації, економічний розвиток і ма- кроекономічні цілі. Але досвід зарубіжних країн не дає однозначної відповіді на питання про частку трансфертів у доходах бюджету. Різні країни по-різному вирішують цю проблему. У таких економічно розвинутих країнах, як Франція, Ні- меччина та Великобританія, спостерігається висока диферен- ціація показника питомої ваги трансфертів у доходах місцевих бюджетів – 27; 45 та 77 % відповідно. У той же час у доходах місцевих бюджетів Ісландії, Іспанії та Швеції міжбюджетні трансферти складають 10; 12 та 14 % відповідно. Це поясню- ється значним впливом способу організації міжбюджетних від- носин у країні на механізм надання та використання міжбюд- жетних трансфертів. Міжнародний досвід доводить, що найефективнішим є розподіл міжбюджетних трансфертів на базі формули. Взагалі існує декілька типів формул розподілу: формули, що враховують потреби у видатках та фінансові можливості; формули, що враховують лише вирівнювання фінансових можливостей; 145 формули, що забезпечують розподіл вирівнюючих транс- фертів у рівних частинах на душу населення. Формули першого типу створюють можливості для пов- ного вирівнювання. Вони найскладніші та, можливо, найточні- ші, але потребують найбільшої кількості даних. Формули двох інших типів ігнорують основний аспект (потреби у видатках або фінансові можливості), але потребують значно меншого обсягу даних. Традиційно бюджетні трансферти поділяються на три види: дотації, субвенції, субсидії. Проте лише останнім часом з’явилися спроби чітко роз- межувати ці види, спираючись на які, можна зробити висновок: у різних країнах один і той самий вид бюджетних трансфертів може називатися по-різному. Так, у деяких країнах бюджетні дотації складаються з кі- лькох різних трансфертів, що надаються за певних умов місце- вим громадам. У країнах із ринковою економікою регіональні бюджети мають досить значну дохідну частину, але недостатню для за- безпечення регіону. Тому з вищих бюджетів виділяються дота- ції, субвенції та надаються субсидії. У деяких країнах бюджетні дотації складаються з кількох різних трансфертів, що надаються за певних умов місцевим ко- лективам: у Росії – це бюджетна дотація, федеральний транс- ферт; у Франції – глобальна дотація на функціонування, дотація на компенсацію податкових пільг та зниження ставок оподатку- вання, фонд компенсації ПДВ. В інших країнах – це один трансферт, який, щоправда, може називатися по-різному: ФРН – додаткові дотації для земель та ключові дотації для комун; Польща – генеральна субвенція; Швеція – незв'язана субсидія; Латвія – бюджетна субсидія мала лише один термін «бюджетні субвенції», яким (за змістом) називали бюджетні 146 дотації; з 1996 р. він був замінений на більш адекватний – бюджетна дотація. Таке саме розмаїття характерне і для субсидій: ФРН – «допомога», «дотація»; Франція – спеціальні субвенції, глобальна дотація на устаткування; Польща – спеціальні дотації (на самостійно розроблені програми видатків); Швеція – цільові субсидії. Бюджетні субвенції виступають: у Росії під цією назвою; у ФРН – цільові дотації для комун; у Франції –глобальна дотація на децентралізацію; у Польщі – спеціальні дотації (згідно із законодавством та переданими від держави завданнями); у Латвії – бюджетні гранти; у Литві – спеціальні субсидії. Класифікацію за змістом основних видів прямих бюджет- них трансфертів, що практикуються у різних країнах, наведено в табл. 2. У законодавстві розглянутих країн не дається розгорнуто- го визначення кожного з видів практикованих бюджетних тран- сфертів, а вказується лише те, з якою метою подається певний вид допомоги. Так, відносно додаткових дотацій землям Німеччини за- значено, що Федерація за рахунок своїх коштів надає слабким у фінансовому відношенні землям дотації для додаткового пок- риття їх загальних фінансових потреб. В Адміністративному кодексі Франції про глобальну до- тацію на децентралізацію сказано лише те, що вона надається для компенсації витрат при передачі повноважень «зверху вниз», якщо видатки не компенсуються передачею податків то- що. 147 Таблиця 2 Сучасне термінологічне оформлення трансфертів у різних країнах Країна Бюджетна дотація Бюджетна субсидія Бюджетна субвенція Росія Бюджетна дотація. Федеральний трансферт Чисті взаєморозра- хунки Бюджетна субвенція ФРН землі комуни Додаткові дотації Ключові дотації Допомога на інвес- тиції. Дотації на виконан- ня спільних завдань. Допомога на інвес- тиції. Дотації на обслуго- вування боргу Цільові дотації Франція Глобальна дотація на функціонування. Дотація на компенсацію податкових пільг та знижок податків. Фонд компенсації ПДВ Глобальна дотація на устаткування. Спеціальні субвенції Глобальна дотація на децентралізацію Польща Субвенція генеральна Дотації на самостій- но розроблені про- грами видатків Дотації на завдання згідно із законодав- ством; Дотації на виконан- ня переданих держа- вою завдань Швеція Незв'язана субсидія Цільові субсидії Латвія Бюджетні субсидії. Субсидії з фонду вирівнювання Бюджетні гранти. Гранти з фонду вирівнювання Литва Дотації Спеціальні субсидії Конкретні елементи механізму надання бюджетних тран- сфертів визначаються або спеціальними законами, або найчас- тіше інструктивними матеріалами Міністерства фінансів. Так, у Франції щорічно видається «Бюджетний путівник для комун, департаментів та регіонів», у якому фіксуються умови надання бюджетних трансфертів у поточному фінансо- вому році та розподіл їх загальної суми згідно із законом про бюджет на поточний рік. 148 У цілому в досліджуваних країнах прямі бюджетні тран- сферти становлять досить вагому частку доходів місцевих бюд- жетів. Причому, як видно з табл. 3, вагоміша частка прямих бюджетних трансфертів має місце у країнах унітарного типу (особливо Франція, Польща, Латвія), тоді як у федеративних (ФРН, Росія) – вона нижче. Таблиця 3 Співвідношення різних видів трансфертів, % до доходів місцевих групувань Країна Усього трансфертів У тому числі дотації субвенції та субсидії ФРН землі комуни 8,1 41,6 1,4 30,0 6,7 10,6 Росія 20,1 2,4 17,7 Франція 23,0 15,3 7,7 Швеція муніципалітети 20 15,0 5,0 Польща 29,2 11,9 17,3 Латвія 61,7 9,2 52,5 Литва 8,7 5,7 3,0 Джерела фонду прямих бюджетних трансфертів наведено в табл. 4. Формування фонду бюджетних трансфертів може здійс- нюватися як: а) часткові відрахування від одного або деяких податків, що надходять до держбюджету; б) щорічні асигнування держбюджету; в) обсяг видатків місцевих колективів. Загалом вважається, що найстабільнішою частиною бюд- жетних трансфертів є ті, джерело яких прив'язане до доходів бюджету, хоч повної стабільності такий підхід не дає. Найбільшу стабільність, з огляду на джерело, мають бюд- жетні дотації. 149 Таблиця 4 Сучасні джерела фонду трансфертів у різних країнах Країна Види трансфертів Джерела трансфертів ФРН Додаткові дотації. Допомога на інвестиції. Дотації на виконання спільних завдань. Структурний фонд 2% суми ПДВ, сплачується з федеральної частки залежно від місцевих видатків - // - - // - Росія Бюджетна дотація. Бюджетні субвенції. Федеральний трансферт. Чисті взаєморозрахунки Бюджетні асигнування. - // - 15% надходжень до держбюджету. Залежно від місцевих видатків Франція Глобальна дотація на функціонування. Дотації на компенсацію податкових пільг. Глобальна дотація на де- централізацію. Глобальна дотація на устаткування Компенсація ПДВ. Спеціальні субвенції Щорічно індексована частка ПДВ. Бюджетні асигнування, частка податку на прибуток. Залежно від місцевих податків. - // - Частка ПДВ. Бюджетні асигнування; залежно від місцевих податків Швеція Незв'язані субсидії. Цільові субсидії Бюджетні асигнування. Згідно з місцевими видатками Польща Загальні субвенції. Цільові дотації Частка до бюджетних видатків держави Бюджетні асигнування; залежно від місцевих видатків Латвія Бюджетні субсидії . Субсидії з фонду вирів- нювання Цільові гранти Бюджетні асигнування. Частка прибуткового податку. Бюджетні асигнування Литва Бюджетні дотації. Спеціальні субсидії Бюджетні асигнування. - // - Що стосується зв'язаних прямих бюджетних трансфертів, то найбільш підходящим для них джерелом є видатки бюджету залежно від обсягу місцевих видатків. 150 Так, країни з трансформаційною економікою (Латвія, Ли- тва, Україна) не в змозі забезпечити стабільного джерела тран- сфертів, а тому віддають перевагу асигнуванням, обсяг яких залежить від можливостей бюджету та політичного фактора. Світова практика виділяє такі методи розподілу трансфер- тів: а) пропорційно фінансовій силі (доходам) місцевого ко- лективу; б) багатофакторна формула; в) компенсація фактичних видатків місцевих колективів; г) як частина річного бюджету місцевого колективу. Для розподілу бюджетних дотацій найчастіше застосову- ються другий та четвертий методи; для зв'язаних прямих бюд- жетних трансфертів – перший і третій. Методи розподілу бюджетних дотацій, який практикуєть- ся в різних країнах, наведено в табл. 5. Таблиця 5 Сучасні методи розподілу бюджетних дотацій Країна Види дотацій Методи розподілу ФРН Додаткові дотації Частина річного бюджету – у розмірі сум, необхідних для доведення дохідної бази до середнього рівня, та як фіксо- вані суми Росія Бюджетна дотація. Федеральний трансферт Частина річного бюджету. Формула Франція Генеральна дотація на функці- онування. Дотація на компенсацію подат- кових пільг. Фонд компенсації ПДВ Формула. Згідно з фактичним розміром втрат (компенсація). Компенсація частини видат- ків на капіталовкладення Польща Субвенція генеральна Формула Швеція Незв'язана субсидія Формула Латвія Бюджетні субсидії . Субсидії з фонду вирівнювання Формула. Формула Литва Дотації Частина річного бюджету 151 Отже, при розподілі дотацій більшість країн надає перева- гу формулам, оскільки вони дозволяють об'єктивно оцінити по- требу місцевого бюджету в централізованій підтримці. Однак сама по собі формула не вирішує проблеми, ос- кільки дуже важливим є набір критеріїв, урахованих у ній, та значення їх ваги. За винятком Франції та Швеції, в усіх країнах мало не щорічно відбувається перегляд та уточнення формул. Проте у Франції та Швеції точаться жваві суперечки від- носно правомірності включення у формулу певних показників. Можна виділити три основні причини, чому розподіл коштів на основі чіткої та стабільної формули є кращим, ніж рішення про розподіл фінансування на основі суб'єктивних суджень експертів та посадових осіб, які представляють дер- жавну адміністрацію. Розподіл фінансування на основі формули, якщо вона є достатньо стабільною і доведена до відома заздалегідь, дозво- ляє використовувати принципи довготермінового планування і допомагає приймати раціональні рішення щодо використання бюджету на місцевому рівні. Розподіл фінансування на основі формули допомагає уникнути звинувачень щодо політичних чи особистих мотивів, які б стояли за рішеннями про розподіл коштів. У традиційний спосіб прийняття рішень важко уникнути неформального «торгування», і в результаті цього виникають ситуації, коли хтось отримує більше ресурсів не тому, що він їх дійсно (об'єктивно) потребує, а тому, що він може краще аргу- ментувати або просто розділяє політичні погляди з тими, хто приймає рішення про розподіл коштів. Щоб використати переваги, згадані вище, необхідно мати повністю прозору формулу. Важливо знати, чому частка місце- вих бюджетів у загальному фінансуванні є саме такою. Навіть якщо вона не узгоджена з усіма факторами, відображеними у формулі, буде відомо мету очікування та раціональність її ар- гументів. Ступінь свободи місцевих органів влади у використанні вертикальних трансфертів визначається співвідношенням між 152 зв'язаними прямими бюджетними трансфертами (субвенції та субсидії) та незв'язаними. Чим істотніше частка бюджетних до- тацій у прямих бюджетних трансфертах, тим більшу свободу мають місцеві колективи. Дуже часто разом з об'єктивними чинниками найвагомі- шими тут виявляються політичні, а саме намагання центру за- безпечити собі лояльність регіонів. Так, у Росії це проявилось у різкому зростанні частки незв'язаних трансфертів. Така сама картина у Швеції, хоча тут першорядну роль відіграли еконо- мічні фактори. У країнах із стабільною економікою та розвинутими тра- диціями самоврядування саме бюджетні дотації відіграють го- ловну роль (Німеччина, Франція, Швеція), тоді як у країнах, що трансформуються, найчастіше – зв’язані бюджетні трансферти (Польща, Росія). Також необхідно відзначити, що в країнах уні- тарного типу (Франція, Польща) має місце більша частка бюджетних трансфертів, тоді як у федеративних країнах (Німе- ччина, Росія) вона нижче. Загалом про оптимізацію може йтися лише в окремій кра- їні, хоча тенденція до глобалізації прямих бюджетних тран- сфертів у світі існує. Слід зазначити, що в багатьох країнах бюджетні дотації застосовуються як інструмент фінансового вирівнювання, хоча останнє може здійснюватися і безпосе- редньо між територіальними колективами. Найвищого рівня розбудови цих інструментів досягли ФРН та Швеція. У країнах, що переживають період становлення нових за- сад місцевого самоврядування, законодавство відрізняється більшою різноманітністю, яка, проте, не позбавляє їх необхід- ності по декілька разів переглядати одні й ті самі законодавчі акти, поновлені згідно з новими умовами. У більшості країн ухвалено закони про місцеве самовря- дування, де визначено фінансові засади місцевої влади і види прямих бюджетних трансфертів, які вони можуть отримувати; є також закони про місцеві бюджети, де визначається дохідна база місцевих колективів, їх права на отримання прямих бюд- жетних трансфертів. 153 Обсяг ресурсів для прямих бюджетних трансфертів у роз- різі їх окремих видів визначається законами про бюджет, які приймаються щорічно. Вони створюють нормативну базу пря- мих бюджетних трансфертів у країнах, де поки що немає спеці- альних законів щодо окремих їх форм, але роблять процес їх надання не передбачуваним та нестабільним, оскільки в бага- тьох із цих країн бюджети мають великі дефіцити. Це скорочує фінансові ресурси для підтримки місцевого самоврядування, а негативний ефект посилюється затягуванням бюджетних дебе- тів, частими коригуваннями бюджетних видатків. Однак у постсоціалістичних країнах триває інтенсивний процес законотворчості в цій галузі, і через певний час вони ма- тимуть досить відпрацьовану нормативну базу надання прямих бюджетних трансфертів. За рахунок трансфертів формується значна частина дохо- дів місцевих бюджетів зарубіжних країн: у Румунії – 79%, Бол- гарії – 78, Угорщині – 66, Латвії – 68, Словенії – 67, Великобри- танії – 77, Нідерландах – 60%. У деяких країнах трансферти формують незначну частину доходів місцевих бюджетів: у Швеції – 19%, Франції – 25, Австрії – 35, Данії – 24%. Інколи система бюджетних трансфертів доповнюється го- ризонтальними бюджетними трансфертами, що характеризують відносини між бюджетами одного рівня. Такі системи горизон- тального вирівнювання існують насамперед у розвинутих кра- їнах. Найвищий рівень розбудови цих інструментів досягнуто в Німеччині та Швеції. Висновки. Ефективність функціонування системи міжбю- джетних трансфертів в окремих країнах прямо пов’язана зі сту- пенем досконалості та усталеності нормативної бази, що їх ре- гулюють. Рівень нормативної закріпленості бюджетних транс- фертів у різних країнах дуже відрізняється. Серед країн із сформованою нормативною базою, яка пе- реглядається дуже рідко, можна відзначити Німеччину, Фран- цію та Швецію. Так, у Німеччині визначення основних видів бюджетних трансфертів землям закріплені в Основному Законі (так звана Фінансова конституція). 154 У Франції основні види бюджетних трансфертів визнача- ються спеціальними законами, які зведені в Адміністративний кодекс з місцевого самоврядування. Вирівнювання здійснюють або для створення всім учас- никам однакових стартових умов (вирівнювання податкового потенціалу), або для забезпечення рівного розподілу між ними кінцевих результатів (досягнення стандартного рівня спожи- вання державних послуг на всій території). Тією чи іншою мі- рою всі країни намагаються вирішувати обидва завдання. При цьому держави з розвинутою децентралізованою сис- темою правління роблять наголос на вирішенні першого зав- дання, тоді як країни, що дотримуються унітарних традицій, − другого. Як свідчить порівняння механізмів бюджетного вирівню- вання, які застосовуються в різних країнах світу, підходи, що використовуються в Україні, мають із ними багато спільного. Більше того, Україна застосовує ряд елементів, які не тільки дозволяють урахувати особливості міжбюджетних від- носин в інших країнах, а й забезпечують вищу порівняно з ними прозорість у розподілі фінансової допомоги. Слід підкреслити, що висока результативність системи міжбюджетних відносин у розглянутих країнах досягається в результаті забезпечення відповідності дохідних джерел видат- ковим потребам усіх рівнів бюджетів. Сума власних доходів бюджету і переданих трансфертів дозволяє повністю виконати встановлені видаткові зо- бов’язання. Розподіл фінансової допомоги характеризується прозоріс- тю і стабільністю механізму вирівнювання, а процедура розра- хунку фінансової допомоги залишається незмінною протягом, як мінімум, трьох-п’яти років. У результаті цього кожен суб’єкт має можливість спрогнозувати свої доходи на майбутні періоди. Розмір трансферту залежить тільки від об’єктивних чин- ників, які впливають на видаткові потреби та дохідний потен- ціал бюджетів, а процедура розрахунку фінансової допомоги не 155 позбавляє одержувачів допомоги зацікавленості у зростанні власних бюджетних доходів. Усе вищезазначене зумовлює необхідність дослідження видаткових повноважень державного та місцевих бюджетів що- до людського розвитку. Література 1. Науково-практичний коментар до Бюджетного кодексу України [Текст] / кол. авторів [наук. редакція В.Ф. Столяро- ва]. – 2-ге вид., доп. та перероб. – К.: ДННУ АФУ; УДУФМТ, 2011. – 560 с. 2. Oksana V. Shinkaryuk. State administration formation of regional human development in Ukraine. – MEST Journal: Mana- gement, Education, Science & Society, Technologies / editor-in- chief Zoran P. Čekerevac. – [Štampano izd.]. – Vol. 2, no. 2 (2014). – Belgrade: MESTE NGO: Faculty of Business and Indus- trial Management of the «Union» University Belgrade; Toronto: SZ & Associates. – Online. 3. Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні: Розпорядження Ка- бінету Міністрів України від 01.04.2014 р. № 333-р [Електрон- ний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/333-2014-р. Надійшла до редакції 19.11.2014 р. М.О. Ліньков МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЕКТІВ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА Розвиток транскордонного співробітництва та впровад- ження дієвих механізмів його регулювання при збереженні спе- цифіки самобутності кожної зі сторін значною мірою дає © М.О. Ліньков, 2014 156

Репозитарії

Схожі ресурси