Механізми державного регулювання проектів транскордонного співробітництва
Розглянуто сутність механізмів державного регулювання транскордонного співробітництва, особливості його функціонування в Україні на сучасному етапі соціально-економічного розвитку. Проаналізовано стан та особливості функціонування механізмів державного регулювання проектів транскордонного співробітн...
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Управління економікою: теорія та практика |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88345 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Механізми державного регулювання проектів транскордонного співробітництва / М.О. Ліньков // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2014. — С. 156-167. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-88345 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-883452015-11-13T03:02:07Z Механізми державного регулювання проектів транскордонного співробітництва Ліньков, М.О. Розглянуто сутність механізмів державного регулювання транскордонного співробітництва, особливості його функціонування в Україні на сучасному етапі соціально-економічного розвитку. Проаналізовано стан та особливості функціонування механізмів державного регулювання проектів транскордонного співробітництва. Запропоновано шляхи вдосконалення державного регулювання транскордонного співробітництва. Рассмотрены сущность механизмов государственного регулирования трансграничного сотрудничества, особенности его функционирования в Украине на современном этапе социально-экономического развития. Проанализировано состояние и особенности функционирования механизмов государственного регулирования проектов трансграничного сотрудничества. Предложены пути совершенствования государственного регулирования трансграничного сотрудничества. Essence of state regulation of cross-border cooperation, particularly its operations in Ukraine at the present stage of socio-economic development was considered. Status and details state regulation of cross-border cooperation was analysised here. Proposed ways to improve state regulation of cross-border cooperation. 2014 Article Механізми державного регулювання проектів транскордонного співробітництва / М.О. Ліньков // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2014. — С. 156-167. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2221-1187 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88345 uk Управління економікою: теорія та практика Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Розглянуто сутність механізмів державного регулювання транскордонного співробітництва, особливості його функціонування в Україні на сучасному етапі соціально-економічного розвитку. Проаналізовано стан та особливості функціонування механізмів державного регулювання проектів транскордонного співробітництва. Запропоновано шляхи вдосконалення державного регулювання транскордонного співробітництва. |
| format |
Article |
| author |
Ліньков, М.О. |
| spellingShingle |
Ліньков, М.О. Механізми державного регулювання проектів транскордонного співробітництва Управління економікою: теорія та практика |
| author_facet |
Ліньков, М.О. |
| author_sort |
Ліньков, М.О. |
| title |
Механізми державного регулювання проектів транскордонного співробітництва |
| title_short |
Механізми державного регулювання проектів транскордонного співробітництва |
| title_full |
Механізми державного регулювання проектів транскордонного співробітництва |
| title_fullStr |
Механізми державного регулювання проектів транскордонного співробітництва |
| title_full_unstemmed |
Механізми державного регулювання проектів транскордонного співробітництва |
| title_sort |
механізми державного регулювання проектів транскордонного співробітництва |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2014 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/88345 |
| citation_txt |
Механізми державного регулювання проектів транскордонного співробітництва / М.О. Ліньков // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2014. — С. 156-167. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Управління економікою: теорія та практика |
| work_keys_str_mv |
AT línʹkovmo mehanízmideržavnogoregulûvannâproektívtranskordonnogospívrobítnictva |
| first_indexed |
2025-07-06T16:06:19Z |
| last_indexed |
2025-07-06T16:06:19Z |
| _version_ |
1836914289770758144 |
| fulltext |
позбавляє одержувачів допомоги зацікавленості у зростанні
власних бюджетних доходів.
Усе вищезазначене зумовлює необхідність дослідження
видаткових повноважень державного та місцевих бюджетів що-
до людського розвитку.
Література
1. Науково-практичний коментар до Бюджетного кодексу
України [Текст] / кол. авторів [наук. редакція В.Ф. Столяро-
ва]. – 2-ге вид., доп. та перероб. – К.: ДННУ АФУ; УДУФМТ,
2011. – 560 с.
2. Oksana V. Shinkaryuk. State administration formation of
regional human development in Ukraine. – MEST Journal: Mana-
gement, Education, Science & Society, Technologies / editor-in-
chief Zoran P. Čekerevac. – [Štampano izd.]. – Vol. 2, no. 2
(2014). – Belgrade: MESTE NGO: Faculty of Business and Indus-
trial Management of the «Union» University Belgrade; Toronto: SZ
& Associates. – Online.
3. Концепція реформування місцевого самоврядування та
територіальної організації влади в Україні: Розпорядження Ка-
бінету Міністрів України від 01.04.2014 р. № 333-р [Електрон-
ний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/
laws/show/333-2014-р.
Надійшла до редакції 19.11.2014 р.
М.О. Ліньков
МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
ПРОЕКТІВ ТРАНСКОРДОННОГО
СПІВРОБІТНИЦТВА
Розвиток транскордонного співробітництва та впровад-
ження дієвих механізмів його регулювання при збереженні спе-
цифіки самобутності кожної зі сторін значною мірою дає
© М.О. Ліньков, 2014
156
змогу успішно вирішувати локальні проблеми, максимально
використовувати національний потенціал, поступово згладжу-
ючи недоліки периферійності в соціально-економічному роз-
витку окремих територіально-адміністративних одиниць.
Окрім того, транскордонне співробітництво відіграє до-
сить важливу роль в інтенсивних інтеграційних процесах, при-
таманних сучасним міжнародним відносинам. Саме тому вини-
кає необхідність ефективного державного регулювання транс-
кордонного співробітництва.
На сьогоднішній день існує значний науковий доробок
щодо вирішення проблем ефективного розвитку транскордон-
ного співробітництва. Проблемами дослідження міжрегіональ-
ного та транскордонного співробітництва в Україні займаються
науковці Інституту світової економіки і міжнародних відносин
НАН України (м. Ужгород), Інституту регіональних досліджень
НАН України (м. Львів), Інституту проблем ринку та економі-
ко-екологічних досліджень НАНУ (м. Одеса) та ін.
Наукові дослідження цих проблем здійснюють багато віт-
чизняних науковців: І. Артьомов, Н. Внукова, О. Ващук, О. Ру-
денко, Н. Мікула, В. Борщевський, Т. Васильціва, О. Вишняко-
ва, О. Власюк, С. Гакман, М. Долішній, В. Євдокименко,
Є. Кіш, В. Ляшенко, М. Лендьєл, Н. Луцишин, П. Луцишин,
В. Ляшенко та ін. Проте, незважаючи на значні наукові дослід-
ження в аналізованій сфері, існує об’єктивна необхідність роз-
робки нових і вдосконалення існуючих механізмів державного
регулювання транскордонного співробітництва.
Мета статті: розробити нові та вдосконалити існуючі ме-
ханізми державного регулювання міжрегіонального співробіт-
ництва.
Сучасні міжнародні відносини характеризуються досить
інтенсивними інтеграційними процесами, серед яких важлива
роль відводиться транскордонному співробітництву. Україна
має значний потенціал для розвитку транскордонного співро-
бітництва як одного з напрямів реалізації євроінтеграційних
прагнень, що пояснюється унікальним геополітичним станови-
щем країни.
157
Участь прикордонних областей України у транскордон-
ному співробітництві базується на досить розвиненому норма-
тивно-правовому підґрунті. Згідно з Постановою Верховної
Ради України від 14.07.1993 р. Україна приєдналася до Євро-
пейської рамкової конвенції про транскордонне співробітницт-
во між територіальними общинами або властями, яка разом із
двома протоколами є частиною національного законодавства
України.
Загальні правові підстави для участі в транскордонному
співробітництві місцевих територіальних громад або влад вста-
новлюють «Європейська хартія місцевого самоврядування» (ра-
тифікована Законом України від 15.07.1997 р. № 452), закони
України «Про місцеве самоврядування в Україні» (від
21.05.1997 р. № 280/97) та «Про місцеві державні адміністрації»
(від 09.04.1999 р. № 586-XIV). З метою активізації транскор-
донного співробітництва та розвитку єврорегіонів Уряд України
постановою «Деякі питання розвитку транскордонного співро-
бітництва та єврорегіонів» (від 29.04.2002 р. № 587) затвердив
основні завдання діяльності органів виконавчої влади в цій
сфері.
Закон України «Про транскордонне співробітництво» (від
24.06.2004 р. № 1861-IV) передбачає врегулювання його голов-
них економічних, правових та організаційних засад, а також
розширення повноважень органів місцевої влади.
З огляду на те, що транскордонне співробітництво є перш
за все міжнародною діяльністю держави, цілком зрозуміло, що
процес координації розроблення, укладання та організації вико-
нання міждержавних договорів України з питань розвитку
транскордонного співробітництва здійснює Міністерство зако-
рдонних справ України. Після укладення транскордонних угод
управління у сфері транскордонного співробітництва здійсню-
ють Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації.
Компетенція органів місцевого самоврядування та органів вла-
ди регіонального рівня переважно має характер супроводження
виконання угод і проектів на своїй території.
158
Закон України «Про транскордонне співробітництво» та-
кож має конкретику щодо компетенції та механізмів співпраці
органів місцевого самоврядування й місцевих державних адмі-
ністрацій у сфері транскордонного співробітництва. Зокрема,
визначено функції для центральних органів виконавчої влади:
надання правової, інформаційної, методичної, організа-
ційної підтримки суб’єктам й учасникам транскордонного спів-
робітництва України;
розроблення порядку підготовки проектів (програм) тран-
скордонного співробітництва та державних програм розвитку
транскордонного співробітництва;
розроблення положення про проведення конкурсу проек-
тів (програм) транскордонного співробітництва, які претенду-
ють на включення до державних програм розвитку транскор-
донного співробітництва;
проведення моніторингу виконання державних програм
розвитку транскордонного співробітництва;
розгляд пропозицій суб’єктів транскордонного співробіт-
ництва України щодо включення проектів (програм) транскор-
донного співробітництва до державних програм розвитку тран-
скордонного співробітництва;
здійснення у межах своєї компетенції координації та вза-
ємного узгодження державних галузевих, регіональних програм
і державних програм розвитку транскордонного співробітницт-
ва під час формування проекту Державного бюджету України
на відповідний рік.
Для суб’єктів транскордонного співробітництва (терито-
ріальних громад, їх представницьких органів, місцевих органів
виконавчої влади України) передбачено:
укладання угод про транскордонне співробітництво та за-
безпечення їх виконання;
забезпечення виконання зобов’язань України за міжна-
родними договорами України про транскордонне співробітни-
цтво;
участь у розробці та реалізації спільних проектів (про-
грам);
159
прийняття рішення про вступ до відповідних міжнарод-
них асоціацій, інших об’єднань;
внесення пропозиції щодо запровадження спеціального
порядку пропуску через державний кордон;
внесення в разі потреби у встановленому порядку пропо-
зиції щодо внесення змін до актів законодавства з питань тран-
скордонного співробітництва;
розроблення або участь у розробленні державних програм
розвитку транскордонного співробітництва;
забезпечення в межах своєї компетенції виділення в уста-
новленому порядку з місцевих бюджетів коштів на розвиток
транскордонного співробітництва [1].
Певні неузгодженості щодо функціонального забезпечен-
ня місцевого самоврядування спостерігаються серед положень
чинного законодавства порівняно з ратифікованими міжнарод-
ними нормативно-правовими актами, наприклад, щодо утво-
рення органу транскордонного співробітництва та об’єднання
єврорегіонального співробітництва.
Централізація розподілу повноважень у сфері транскор-
донного співробітництва в Україні простежується і в порядку
формування та складі Міжвідомчої комісії з питань підтримки
транскордонного співробітництва – консультативно-дорадчого
органу при Кабінеті Міністрів України, однією з функцій якого
є розгляд пропозицій. Оцінюючи місце Закону «Про транскор-
донне співробітництво» в розбудові політики регіонального ро-
звитку в Україні, слід констатувати, що він, на жаль, не вирішив
багатьох нагальних питань транскордонної співпраці [2, с. 101].
Однак, незважаючи на те що Україна тривалий час бере
участь у реалізації проектів транскордонного співробітництва з
ЄС, що об’єктивно сприяє створенню перспектив для розвитку
прикордонної інфраструктури, людського капіталу, інституцій-
ної співпраці, надані можливості використовуються лише част-
ково, а подекуди і повністю втрачаються.
Відтак, ефективність співпраці є низькою, а вплив на
зміцнення конкурентоспроможності прикордонних регіонів на-
шої держави – слабко відчутним [3, с.121].
160
Із 2007 р. фінансовим механізмом реалізації програм
транскордонного співробітництва виступає Європейський ін-
струмент сусідства та партнерства, який передбачає реалізацію
двох типів проектів регіонального і міжрегіонального співробі-
тництва: проекти поблизу сухопутного (або короткого морсько-
го) кордону між двома або кількома країнами і багатосторонні
проекти в басейні морів [4, c. 48].
Головними вимогами для реалізації програм транскор-
донного співробітництва є:
1) реалізація програм з обох сторін кордону;
2) уніфікація процедури підготовки, подання і вибору за-
явки та імплементації проектів;
3) рівноправність партнерів;
4) формування загальних органів управління проектами:
Загальний орган управління (Joint Managing Authority, JMA),
Загальний технічний секретаріат і Загальний моніторинговий
комітет. При цьому на JMA покладено функції фінансового
управління та адміністрування; він відповідає за виконання
програми та розташовується на території держави-члена ЄС [5].
Такий механізм управління покликаний сприяти підви-
щенню ефективності проектної діяльності у прикордонних ра-
йонах і протидіяти корупції на противагу незбалансованим ме-
ханізмам координації зусиль у рамках єврорегіонів.
Сьогодні Україна є учасником трьох сухопутних програм
(спільно з Польщею і Білоруссю, спільно з Угорщиною, Сло-
ваччиною та Румунією і спільно з Румунією і Молдовою уздовж
сухопутних кордонів і в програмі «Чорне море», яке об'єднує
10 країн регіону.
Як видно з таблиці, на період 2007-2013 рр. для проектів
Європейського інструменту сусідства та партнерства за участю
України передбачено фінансування в розмірі майже 400 млн
євро. При цьому найбільший відсоток фінансування припадав
на програми за участю Білорусі, що пояснюється прагненням
ЄС сприяти розвитку регіональних зв'язків між пострадянськи-
ми республіками (країнами) з урахуванням власних інтересів.
161
Таблиця
Обсяг фінансування транскордонного співробітництва
програм за участю України, млн євро
Програма 2007-2010 2010-2013 2007-2013 2014-2020
Польща - Україна - Білорусь 97.107 89.094 186.201 175.799.304
Угорщина - Словаччина - Румунія -
Україна 35.796 32.842 68.638 73.952.000
Румунія - Україна - Молдова 66.086 60.632 126.718 60.000
Чорне море 9.025 8.281 17.306 39.038.597
РАЗОМ 208.014 190.849 398.863 348.790
Також слід зауважити, що на 2014-2020 рр. Євросоюз фі-
нансуватиме спільні програми в рамках Європейського інстру-
менту сусідства (ЄІС).
Програми усувають кордони між Україною та країнами
Євросоюзу і сприятимуть спільній меті Європейського інстру-
менту сусідства: в напрямі еволюції у сфері процвітання та доб-
росусідства, яке досягається шляхом транскордонного співробі-
тництва, дій в інтересах сусідніх країн-членів ЄС та держав-
сусідів. Наприклад, транскордонне співробітництво між Поль-
щею, Білоруссю та Україною продовжено на період 2014-2020
рр. у новому Європейському інструменті сусідства в рамках
Програми транскордонного співробітництва «Польща - Біло-
русь - Україна 2014-2020».
Слід зауважити, що Європейська комісія (ЄК) запропону-
вала виділити майже 176 млн євро для цієї нової Програми. Мі-
ністерство інфраструктури і розвитку Польщі й надалі продов-
жить свої функції в ролі Керуючого Органу Програми.
Члени Спільного програмного комітету (СПК) вибрали
такі чотири тематичні цілі, яких дотримуватиметься Програма:
сприяння місцевій культурі та збереженню історичної
спадщини;
підвищення доступності регіонів, розвиток міцного і стій-
кого до кліматичних впливів транспорту, комунікаційних ме-
реж і систем;
162
спільні виклики у сфері захисту і безпеки;
сприяння управлінню кордонами й управлінню безпекою,
мобільністю та міграцією.
Згідно з новими вимогами ЄК витрати проектів на інфра-
структурну частину будуть обмежені до 2,5 млн євро на проект.
Між тим кожна Програма може зосередити до 30% коштів на
спеціальні проекти з більшою інфраструктурною складовою.
Правовою основою програми стала прийнята постанова
Європейського Союзу № 1638/2006 Європейського Парламенту
та Ради від 24.10.2006 р., яка визначає загальні положення щодо
впровадження Європейського Інструменту Сусідства та Парт-
нерства.
Правила реалізації визначаються Постановою Комісії
(ЄК) № 951/2007 від 09.08.2007 р. про порядок реалізації про-
грам транскордонного співробітництва, які фінансуються в ра-
мках ЄІСП (OJ L.210 від 10.08.2007 р.).
Проекти, запроваджені Програмою транскордонного спів-
робітництва «Польща – Україна – Білорусь» на 2014-2020 рр.,
містять заходи, спрямовані на розвиток туристичної інфрастру-
ктури й послуг, підвищення якості та доступності соціально-
економічної інфраструктури, зокрема у сфері транспорту, енер-
гетики, логістичних систем, безпеки транспорту та водопоста-
чання, поліпшення якості довкілля, розвитку соціальних ініціа-
тив, культурних і спортивних заходів, промоції та збереження
спільних традицій прикордонних територій, посилення контак-
тів серед прикордонних громад, збереження культурного роз-
маїття, проблем національних меншин, а також розвитку гро-
мадянського суспільства та місцевих громад у широкому зна-
ченні.
Державна підтримка має виключити можливість фінансу-
вання комерційних проектів за її рахунок. Безпосередня держа-
вна фінансова підтримка може надаватися заходам, що не ма-
ють комерційного характеру, а лише опосередковано впливають
на економічний розвиток (розбудова інфраструктури, організа-
ція зустрічей, надання пільг тощо). Головним механізмом під-
тримки транскордонного співробітництва має стати система
163
заохочувальних заходів, яка б фінансову допомогу держави чи
податкові пільги ставила в залежність від ступеня розвитку
партнерських відносин і динаміки показників соціально-
економічного розвитку прикордонних регіонів [6, c. 69].
Вищенаведене свідчить про те, що роль органів місцевого
самоврядування в цьому аспекті не передбачена, натомість,
присутні процедури жорсткого контролю з боку органів
центральної влади.
На розвиток транскордонного співробітництва в Україні
негативно впливають такі факти:
недостатній рівень самостійності місцевих органів вико-
навчої влади та органів місцевого самоврядування у прийнятті
рішень щодо здійснення спільних із суб’єктами транскордонно-
го співробітництва іноземних держав заходів;
відсутність комплексного підходу до організації транско-
рдонного співробітництва, у тому числі кваліфікованих кадрів
із глибоким знанням іноземної мови, здатних забезпечити під-
готовку необхідних проектів транскордонного співробітництва
та встановити контакти із представниками територіальних гро-
мад іноземних держав [7, с. 110];
неможливість співфінансування проектів транскордонно-
го співробітництва у сферах науки, освіти, культури, зв’язку,
охорони здоров’я, туризму;
низький рівень залучення недержавних підприємств,
установ, а також громадських організацій до здійснення заходів
у рамках транскордонного співробітництва;
повільні темпи розбудови прикордонної інфраструктури і
спрощення процедури митного контролю, що перешкоджає
швидкому транзиту товарів та переміщення людей [8, c. 220].
Саме тому пріоритетним напрямом удосконалення меха-
нізму державного регулювання економіки регіону є державна
політика розвитку транскордонного співробітництва, метою
якої є використання всіх можливих вітчизняних і міжнародних
джерел фінансування для забезпечення сталого розвитку при-
кордонних регіонів.
164
Висновки. Таким чином, європейський вибір нашої країни
є природним наслідком здобуття державної незалежності.
Минулий період виявив позитивні та негативні сторони
функціонування механізмів державного регулювання транскор-
донного співробітництва, для нашої держави співпраця між
територіальними органами влади – це новий вид міжнародних
відносин.
У перші роки незалежності тривав етап становлення цього
виду діяльності, формувалися і відпрацьовувалися правовий,
організаційно-фінансовий та інформаційний механізми забезпе-
чення транскордонної співпраці, відбувалася її інституалізація,
кадрове забезпечення.
Серед проблем правового характеру існує загальна потре-
ба перерозподілу обсягів повноважень між центральною та ре-
гіональною владою і передачі в регіони права самостійно вирі-
шувати питання транскордонного співробітництва. Відсутність
конкретики в законах щодо визначення компетенції органів
влади може призвести до виникнення протиріч, дублювання
функцій, бюрократії та інших негативних проявів.
Для вдосконалення механізмів державного регулювання
транскордонного співробітництва доцільно вжити таких захо-
дів:
розробити чітку нормативно-правову базу прикордонного
співробітництва з урахуванням досвіду Євросоюзу;
вирішити проблему фінансування та стимулювання роз-
витку транскордонного співробітництва;
здійснити підготовку та перепідготовку учасників транс-
кордонного співробітництва, громадських об’єднань, посадових
осіб органів місцевого самоврядування з питань побудови стра-
тегії розвитку місцевості, рекламування даної території, пошуку
партнерів;
спростити процедури торговельно-економічних відносин
(ввести систему залучення інвестицій для розбудови інфра-
структури);
інформувати населення прикордонних регіонів про ре-
зультати транскордонного співробітництва.
165
Транскордонне співробітництво України є актуальною і
перспективною темою дослідження, здійснення порівняльного
співставлення з досвідом інших держав. Дослідження цих
процесів і доведення його результатів до конкретних висновків
і практичних рекомендацій дозволить удосконалити систему
державного управління в Україні відносно транскордонного
співробітництва.
Література
1. Закон України «Про транскордонне співробітництво»
від 24 червня 2004 р. № 18-61-IV [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: www.rada.gov.ua.
2. Моделі і механізми регулювання єврорегіонального
співробітництва України: монографія / за заг. ред. І.В. Артьо-
мова, О.М. Ващук, О.М. Руденко. – Ужгород: МПП «Гражда»,
2013. – 612 с. – (Серія «Євроінтеграція: український вимір»;
вип. 21).
3. Проблеми розвитку транскордонного співробітництва
України в умовах розширеного ЄС: монографія / за ред. Н. Мі-
кули, В. Борщевського, Т. Васильціва. – Львів: Ліга Прес,
2009. – 436 с.
4. Внукова Н.М. Євроінтеграційні процеси транскордон-
ного співробітництва через формування фінансових кластерних
ініціатив / Н.М. Внукова, П.В. Проноза // Соціально-економічні
проблеми сучасного періоду України. Фінансовий ринок Украї-
ни: глобалізація та євроінтеграція: зб. наук. пр.; НАН України,
Ін-т регіональних досліджень. – Львів, 2008. – Вип. 1. – С.48-59.
5. Commission regulation (EC). No 951/2007/ of 9 August
2007 // Official Journal of the European Union [Електронний ре-
сурс]. – Режим доступу: http://eurlex.europa.eu/.
6. Власюк О. Завдання, проблеми та перспективи транс-
кордонного співробітництва України / О. Власюк // Безпосеред-
нє сусідство України з ЄС: закриті кордони чи нові імпульси до
співпраці?: матеріали міжнар. «круглого столу» експертів
(м. Ужгород, 7-9 листоп. 2002 р.); НІСД, Закарпат. філ.; Фонд
Фрідріха Берта, Регіон. бюро в Україні, Білорусі та Молдові;
Фонд «Європ. Дім». – Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2002. –
С. 67-71.
166
7. Ляшенко В.И. Трансграничное украино-российское со-
трудничество: формы, методы, перспективы: монография / под.
ред. В.И. Дубницкого, В.И. Ляшенко. – Донецк: Юго-Восток,
2010. – 419 с.
8. Про схвалення Концепції Державної програми розвитку
транскордонного співробітництва на 2011-2015 роки: розпоряд-
ження Кабінету Міністрів України від 15.09.2010 р. № 1838-р //
Урядовий кур’єр. – 2010. – № 180.
Надійшла до редакції 23.10.2014 р.
А.Б. Надич
СИСТЕМЫ ЛОКАЛЬНОГО ОБМЕНА УСЛУГАМИ
И ТОВАРАМИ КАК ИНСТРУМЕНТ СНИЖЕНИЯ
УРОВНЯ БЕЗРАБОТИЦЫ В РАЙОНАХ
КОНЦЕНТРАЦИИ ВРЕМЕННО
ПЕРЕМЕЩЕННЫХ ЛИЦ
Одной из наиболее острых социально-экономических
проблем, которые на сегодня стоят в Украине, является про-
блема внутренне перемещенных лиц. Во многих случаях пере-
селенцы оказались в условиях нехватки обеспечения первооче-
редных условий для проживания. Ситуация усугубляться низ-
ким уровнем занятости среди беженцев, что лишает их возмож-
ности получения постоянного дохода для улучшения жизнен-
ных условий. Размер месячных пособий для переселенцев (от
442 до 884 грн) не способен решить проблему дефицита денеж-
ных средств для приобретения жизненно важных товаров (про-
дуктов питания, лекарств). В условиях нехватки финансирова-
ния выплат беженцам государственная служба занятости недос-
таточно эффективно решает проблему высокой безработицы
переселенцев. Решению это проблемы может послужить созда-
ние систем локального обмена услугами и товарами для вре-
менно перемещенных лиц.
© А.Б. Надич, 2014
167
|